Суд: Фастівський міськрайонний суд Київської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: позики, кредиту, банківського вкладу, з них
Дата: 21 вересня 2026 р.
Справа: №381/3071/26
Суддя: Соловей Г. В.
ФАСТІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД
КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул. Івана Ступака, 25, м. Фастів, Київська область, 08500, тел. (04565) 6-17-89,
e-mail: inbox@fs.ko.court.gov.ua, web: https://fs.ko.court.gov.ua, код ЄДРПОУ 26539699
2/381/2610/26
381/3071/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 вересня 2026 року Фастівський міськрайонний суд Київської області в складі:
головуючого судді Соловей Г.В.,
з участю секретаря Гапонюк І.В.,
за участю відповідача ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в м. Фастів Київської області цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «КРЕДОБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
ВСТАНОВИВ:
20.05.2026 року позивач АТ «КРЕДОБАНК» в особі представника Матула В.Ю. звернулися до суду, з позовною заявою до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, посилаючись на те, що 15.07.2022 року ОСОБА_1 уклав із АТ "Кредобанк" кредитний договір №О26209021709395/980/, відповідно до умов якого АТ"Кредобанк" зобов`язався надати позичальнику кредит, а позичальник в порядку та на умовах, визначених кредитним договором повертати кредит, виплачувати проценти за користування ним, в сумі, строки та на умовах, що передбачені графіком погашення кредиту. Позивач виконав умови договору, однак, відповідач зі своєї сторони порушив умови договору та має заборгованість в сумі 20922,83 грн.
Ухвалою Фастівського міськрайонного суду Київської області від 27.05.2026 року відкрито провадження у справі та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін в судове засідання.
В судове засідання представник позивача не з`явилася, через підсистему «Електронний суд» надіслала заяву в якій позовні вимоги підтримла, справу просила розглянути у відсутність представника позивача.
В судовому засіданні відповідач позовні вимоги не визнав, зазначивши, що дійсно відкривав в АТ «Кредобанк» рахунок та отримав картку для користування коштами, проте кредитний договір з позивачем не укладав.
Заслухавши учасників судового процесу, дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази у їх сукупності, суд вважає встановленими наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
Згідно ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюванних прав, свобод чи інтересів.
При розгляді справи, судом встановлено, що 15.07.2022 року між АТ «Кредобанк» та ОСОБА_1 була підписана заява-договір № 26208011709395/980/РКО про надання комплексних банківських послуг. Відповідно до вказаної заяви АТ «Крекдобанк» зобов`язався надати ОСОБА_1 ряд банківських послуг на умовах визначених цією заявою-договором та Правилами надання комплексних банківських послуг фізичним особам у АТ «Кредобанк». Пунктом 2.1 вказаної заяви-договору визначено, що ця заява-договір є заявою на відкриття поточного/поточних рахунку/рахунків та запитом (заявою) на отримання споживчого кредиту/кредитів.
Додатком від 15.07.2022 року до заяви-договору № 26208011709395/980/РКО про надання комплексних банківських послуг визначено, що Банк зобов`язується відкрити Клієнту рахунки та виконувати операції за рахунками, зокрема за поточним рахунок НОМЕР_1 у гривні.
Банк, відповідно до алгоритму, встановлює максимальну/поточну суму ліміту кредитування за рахунком для кредитування в розмірі до 100000,00 грн.
Процентна ставка за користування кредитом – 30,00 % річних. Орієнтовна реальна річна процентна ставка 36,17 % річних.
Як вбачається з меморіального ордеру № 45673194 від 09.09.2023 року, на рахунок НОМЕР_1 зараховано кошти в розмірі 9770,70 грн (отримувач ОСОБА_1 ).
Згідно п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
АТ «Кредобанк» виконало взяті на себе зобов`язання у повному обсязі.
У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за Договором, позивачем 18.03.2026 року за № 18032026, направлена на його адресу досудова вимога щодо виконання договірних зобов`язань з вимогою погасити існуючу заборгованість, однак була залишена без задоволення, заборгованість не погашена.
Відповідачем були порушенні умови договору і за ним станом на 24.04.2026 року рахується заборгованість у розмірі 20922,83 грн, що складається з заборгованості за тілом кредиту – 9770,70 грн, заборгованість за відсотками – 11152,13 грн.
Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Так, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 10.04.2019 року у справі № 463/5896/14-ц зроблено висновок, що цивільне право чи інтерес мають бути захищені судом у належний спосіб, який є ефективним.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), тобто ухиляючись від сплати заборгованості за кредитом, відповідач порушує зобов`язання за даним договором.
Статтею 525 ЦК України передбачена недопустимість односторонньої відмови від зобов`язання.
Відповідно до ч. 2 ст. 615 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання.
Відповідно до ч. 1 ст. 598 ЦК України, зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
Статтею 599 ЦК України визначено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором кредитодавець зобов`язується надати грошові кошти позичальнику в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього кодексу.
Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу. Одночасно, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.
У постанові від 20 травня 2020 року у справі № 922/1903/18 Верховний Суд зазначив, що в обранні варіанта добросовісної поведінки боржник зобов`язаний піклуватися про те, щоб його юридично значимі вчинки були економічно обґрунтованими.
Також поведінка боржника повинна відповідати критеріям розумності, що передбачає, що кожне зобов`язання, яке правомірно виникло, повинно бути виконано належним чином, а тому кожний кредитор вправі розраховувати, що усі існуючі перед ним зобов`язання за звичайних умов будуть належним чином та своєчасно виконані.
Тому усі боржники мають добросовісно виконати усі свої зобов`язання, а в разі неможливості такого виконання - надати справедливе та своєчасне задоволення прав та правомірних інтересів кредитора.
Згідно з вимогами ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч. 1 ст. 58 ЦПК).
Таким чином, суд вважає, що позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за кредитним договором підлягають задоволенню, оскільки надані позивачем докази, суд визнає належними і допустимими, оскільки ці докази містять у собі інформацію щодо предмета позовних вимог, вони логічно пов`язані з тими обставинами, які підтверджують наявність підстав для стягнення з відповідача заборгованості.
У свою чергу відповідачем не надано суду доказів, які б підтверджували належне виконання ним зобов`язань та які б спростовували суму заборгованості перед позивачем. При цьому, суд, при розгляді вказаної справи бере до уваги, що відповідач отримав та користувався вказаними коштами, що стверджується матеріалами справи, тобто використовував їх на власний розсуд, а тому суд вважає, що відповідач знав, що кошти взяті в борг та підлягають поверненню на умовах визначених позивачем, як і не спростовано наявності боргу та не наведено власного контр розрахунку. Крім того, відповідач ОСОБА_1 не оспорював укладений між ним та АТ «Кредобанк» кредитний договір та з позовом до суду про визнання його недійсним, в цілому або в його частині, не звертався.
Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
Згідно із п. 1 ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на - відповідача.
Отже, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені при звернені до суду судові витрати у розмірі 2662,40 грн.
Керуючись ст. 4,11,12,13,76-81,89,141,263,265,268 ЦПК України, на підставі ст.526,610,611,1049,1054 ЦК України, суд
УХВАЛИВ:
Позов Акціонерного товариства «КРЕДОБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідент.номер – НОМЕР_2 , останнє відоме місце проживання.: АДРЕСА_1 на користь Акціонерного товариства «КРЕДОБАНК», код ЄДРПОУ 09807862, місцезнаходження: м. Львів, вул. Сахарова, 78 заборгованість за Кредитним договором № 26208011709395/980/РКО від 15.07.2022 року у розмірі 20922,83 грн, що складається з заборгованості за тілом кредиту – 9770,70 грн, заборгованість за відсотками – 11152,13 грн, а також судові витрати в сумі 2662,40 грн.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Повний текст рішення проголошено 22 вересня 2026 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Головуючий суддя Г.В. Соловей
Оригінал: reyestr.court.gov.ua