Рішення від 22 вересня 2026 р. у справі №375/1849/26 — Рокитнянський районний суд Київської області

Справа № 375/1849/26

Провадження № 2/375/1325/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 вересня 2026 року селище Рокитне

Рокитнянський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді Банах-Кокус О.В.

за участю секретаря судових засідань Киричок І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду в селищі Рокитне Київської області в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ТАЙГЕР-ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У серпні 2026 року представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ТАЙГЕР-ФІНАНС» (далі - ТОВ «ФК «ТАЙГЕР-ФІНАНС») Усенко М.І. звернувся з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що 28 квітня 2024 року між ТОВ «ФК «ТАЙГЕР-ФІНАНС» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 93541489, відповідно до умов якого відповідач отримав кошти у сумі 4800,00 грн.

Згідно з п.1.1 кредитного договору № 93541489 від 28.04.2024 р., Кредитодавець зобов`язується на умовах визначених цим Договором, на строк визначений п.1.3. Договору надати Позичальнику грошові кошти (фінансовий кредит) у сумі визначеній у п.1.2. Договору, а Позичальник зобов`язується повернути Кредитодавцю кредит, сплатити проценти за користування кредитом (далі – плата) відповідно до Графіку платежів, сплатити Комісію (за наявності) та виконати інші зобов`язання у повному обсязі на умовах та в строки/терміни, що визначені Договором.

Відповідач підписав Кредитний договір шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Позивач умови Кредитного договору виконав в повному обсязі, надавши Відповідачеві кредит на потрібну їй суму, але Відповідач зі свого боку не виконав умов Кредитного договору.

З огляду на викладене, зазначаємо, що договір про надання кредиту підписаний відповідачем за допомогою одноразового ідентифікатора, тобто належними та допустимими доказами підтверджено укладання між сторонами спірного правочину.

Без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс - повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між ТОВ «ФК «ТАЙГЕР-ФІНАНС» та Відповідачем не був би укладений.

Після чого, укладений кредитний договір було розміщено в особистому кабінеті Відповідача, якому в свою чергу були перераховані кошти, відповідно до умов п.2.1 Кредитного договору шляхом безготівкового переказу на рахунок платіжної карти Позичальника, що підтверджується Платіжним дорученням на користь Відповідача від ТОВ «ФК «ТАЙГЕР-ФІНАНС».

В порушення умов договору відповідач належним чином не виконав своїх зобов`язань, у зв`язку з чим утворилась заборгованість в розмірі 30576,00 грн, яка складається з заборгованості по кредиту 4800,00 грн, прострочена заборгованість за відсотками 25776,00 грн.

Процесуальні дії у справі та заяви (клопотання) учасників

Ухвалою судді від 21 серпня 2026 року відкрито провадження у справі, постановлено проводити її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження та задоволено клопотання представника позивача про витребування доказів.

Позивач разом з позовною заявою подав до суду клопотання про розгляд цивільної справи без участі представника Позивача, в якій просить суд розглядати справу без участі представника позивача, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Відповідач та її представник в судове засідання не з`явилися. 1 вересня 2026 року від представника відповідача Іщука С.О. надійшов до суду відзив в якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог, просить встановити суму до стягнення у розмірі 5445,10 грн та відмовити у стягненні судових витрат.

Відповідно до частини 2статті 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Стислий виклад позиції інших учасників справи

1 вересня 2026 року через систему «Електронний суд» від представника відповідача Іщука С.О. надійшов відзив у справі, обгрунтований наступним.

Договір не містить процентної ставки яка не суперечила б ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» процентну ставку слід обраховувати на рівні облікової ставки Національного Банку України.

Оскільки строк кредитування становить 360 днів з 01.04.2024 по 23.04.2025 проценти за користування кредитом відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України становитимуть:

4800,00 грн х 13.5% х 47 днів/365 днів = 83,44 грн – проценти за користування кредитом з 28.04.2024 по 13.06.2024 (47 днів),

4800,00 грн х 13,0 % х 182 днів/365 днів = 311,14 грн - проценти за користування кредитом з 14.06.2024 по 12,12,2024 (182 днів),

4800,00 грн х 13,5 % х 42 днів/365 днів = 74,56 грн - проценти за користування кредитом з 13.12.2024 по 23.01.2025 (42 днів),

4800,00 грн х 14,5 % х 41 днів/365 днів = 78,12 грн - проценти за користування кредитом з 24.01.2025 по 06.03.2025 (41 днів),

4800,00 грн х 15,5 % х 48 днів/365 днів = 97,84 грн - проценти за користування кредитом з 07.03.2025 по 23.04.2025 (48 днів),

83,44 грн + 311,14 грн + 74,56 грн + 78,12 грн + 97,84 грн = 645,1 грн – проценти за користування кредитом відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України, тому 4800,00 грн + 645,10 грн = 5445,10 грн – сума заборгованості за кредитним договором (тіло та проценти)

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі №902/417/18 викладено, що якщо відповідальність боржника перед кредитором за неналежне виконання обов`язку щодо своєчасного розрахунку не обмежена жодними межами, а залежить виключно від встановлених договором процентів (штрафу, пені, річних відсотків), то за певних обставин обсяг відповідальності може бути нерозумним з огляду на його непропорційність наслідкам правопорушення. У пункті 8.38 зазначеної постанови з огляду на наведені мотиви про компенсаційний характер заходів відповідальності у цивільному праві, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що виходячи з принципі розумності, справедливості та пропорційності, суд за певних умов може зменшити загальний розмір як неустойки, штрафу так і процентів річних як відповідальності за прострочення грошового зобов`язання.

Застосовуючи аналогію та враховуючи те, що заявлена позивачем вимога про стягнення заборгованості за нарахованими процентами у розмірі 25776,00 грн не є співмірною сумі кредиту у 4800,00 грн за кредитним договором, суперечать принципам розумності та добросовісності, є наслідком дисбалансу договірних прав та обов`язків на шкоду позичальника як споживача послуг кредитної установи, оскільки встановлює вимогу щодо сплати непропорційно завищеної суми процентів у разі невиконання ним зобов`язань за кредитним договором, просить суд зменшити розмір процентів за вказаним договором до 645,10 грн, що в загальному становитиме 5445,10 грн.

Щодо стягнення судового збору, представник відповідача зазначає, що відповідно до частини 1 статті 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Згідно з пунктом 9 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору звільняються інваліди I та II груп, законні представники дітей інвалідів і недієздатних інвалідів I та II груп. Тим самим повідомляє суд, що відповідач інвалідом 2 групи. На підтвердження даного факту надає копії пенсійного посвідчення № НОМЕР_1 серії НОМЕР_2 виданого 17 вересня 2024 року, вид пенсії: по інвалідності 2 група інвалідність з дитинства та довідки МСЕК виданої 2 червня 2014 року, група інвалідності - друга, довічно.

Також, вказує, що у зв`язку з одруженням прізвище відповідача було змінено з ОСОБА_2 на ОСОБА_3 , на підтвердження вказаного додає копію свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_3 виданого 16 травня 2024 року.

2 вересня 2026 року від представника відповідача - Іщука С.О. надійшло клопотання про зменшення витрат на правничу допомогу.

Встановлені судом фактичні обставини справи

Судом встановлено, що 28 квітня 2024 року між ТОВ «ФК «ТАЙГЕР-ФІНАНС» та ОСОБА_1 було укладено Договір про споживчий кредит № 93541489, який підписано відповідачем одноразовим ідентифікатором q6xzuihk.

Згідно із п.1.2 Договору, сума (загальний розмір) кредиту становить 4800,00 грн у валюті: Українська гривня.

Пунктом 1.3 Договору, встановлено, що кредит надається/видається 2024 року загальним строком на 360 днів за умови виконання Позичальником Графіку платежів, з 28.04.2024.

Повернення кредиту та сплата процентів за користування кредитом має здійснюватися Позичальником відповідно до Графіку платежів. Остаточний термін (дата) повернення кредиту і сплати процентів за користування кредитом (за умови дотримання Графіку платежів): 23.04.2025 (п. 1.4 Договору).

Відповідно до п.1.5 Загальні витрати Позичальника за кредитом, що включають загальну суму зборів, платежів та інших витрат Позичальника, пов`язаних з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом (без врахування суми (тіла) кредиту) складає 25776 гривень в грошовому виразі та 7900 відсотків річних у процентному значенні (орієнтовна реальна річна процентна ставка), і включає в себе складові, визначені у п.п. 1.5.1 Договору. Тип процентної ставки за цим Договором: фіксована. Орієнтовна загальна вартість кредиту для Позичальника, що складається з суми загального розміру кредиту та загальних витрат Позичальника за кредитом складає 30576 гривень. Денна процентна ставка становить 1.42. Загальні витрати Позичальника за кредитом, орієнтована реальна річна процентна ставка, орієнтовна загальна вартість кредиту для Позичальника, денна процентна ставка а також строк кредиту розраховані виходячи з припущення, що Кредитний договір залишиться чинним протягом погодженого строку та Позичальник виконає свої обов`язки на умовах та у строки, визначені в цьому Договорі, зокрема здійснить платіж/платежі відповідно до Графіку платежів.

Пунктом 1.5.1 Договору, передбачена пільгова процентна ставка за користування кредитом становить: 1.4 відсотків річних. Особливості нарахування пільгової процентної ставки визначені п.п.2.2.2., 2.2.3. цього Договору.

Згідно із п.1.6 Стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 547.5 відсотків річних. Особливості нарахування стандартної (базової) процентної ставки процентів визначені п.п.2.2.2, 2.2.3 цього Договору.

З відомостей про щоденні нарахування та погашення ТОВ «ФК «ТАЙГЕР-ФІНАНС» вбачається, що за договором № 93541489 від 28 квітня 2024 року утворилась заборгованість в розмірі 30576,00 грн, яка складається з заборгованості по кредиту 4800,00 грн, прострочена заборгованість за відсотками 25776,00 грн.

На виконання ухвали суду від 21 серпня 2026 року Акціонерне товариство «Державний ощадний банк України» надіслало лист від 15 вересня 2026 року № 46/12-11/126993/2026/БТ, з якого вбачається, що на ім`я ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_1 ) відкрито банківський рахунок № НОМЕР_4 , який обслуговується за допомогою банківської платіжної картки № НОМЕР_5 . Зарахування коштів у сумі 4800,00 грн на вказаний рахунок підтверджується наданою копією платіжної інструкції (МО) № 1575277546211 від 30 квітня 2024 року.

Між сторонами виник спір стосовно належного виконання відповідачем взятих на себе кредитних зобов`язань.

Судом встановлено, що відповідач є інвалідом 2 групи, що підтверджується копією пенсійного посвідчення № НОМЕР_1 серії НОМЕР_2 виданого 17 вересня 2024 року та копією довідки до акту огляду МСЕК виданої 2 червня 2014 року серія КИО-1 №0410531.

Відповідно до копії свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_3 виданого 16 травня 2024 року, відповідачем змінено прізвище з ОСОБА_2 на ОСОБА_3 .

Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права

Вивчивши матеріали цивільної справи та надавши оцінку поданим доказам, суд виходить з наступного.

Суд, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, врахувавши подані докази, дійшов наступних висновків.

Відповідно до частини 1 статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до вимог статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін відповідно до статті 12 ЦПК України. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення усіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

Згідно із частини 1 статті 205 ЦК України, правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до частини 1 статті 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Згідно із частиною 3 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Частиною 12 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Відповідно до абзацу 3 частини 1 статті 12 Закону України «Про електронну комерцію», за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Відповідно до статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно із частиною 1 статті 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 526 ЦК України встановлює, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Згідно із частиною 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 1 статті 599 ЦК України визначено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до частини 1 статті 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (частина 1 статті 611 ЦК України).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (частина 1 статті 612 ЦК України).

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (частина перша, п`ята-шоста статті 81 ЦПК України).

Відповідно до статті 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує зокрема: чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; які правовідносини випливають зі встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

У справі, яка розглядається, судом встановлено, що 28 квітня 2024 року ТОВ «ФК «ТАЙГЕР-ФІНАНС» та ОСОБА_1 уклали договір про споживчий кредит № 93541489, яким погодили отримання відповідачем кредиту у розмірі 4800,00 грн; за домовленістю сторін кредитні кошти надаються ТОВ «ФК «ТАЙГЕР-ФІНАНС» шляхом переказу на картковий рахунок.

Відповідно до платіжної інструкції (МО) № 1575277546211 від 30 квітня 2024 року банківський рахунок № НОМЕР_4 , який обслуговується за допомогою банківської платіжної картки № НОМЕР_5 та відкритий на ім`я ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_1 ), відбулося зарахування коштів у сумі 4800,00 грн.

Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (стаття 77 ЦПК України).

З матеріалів справи вбачається, що позикодавець свої зобов`язання за договором виконав, надавши відповідачу кредитні кошти, однак відповідач порушив взяті зобов`язання.

Підсумовуючи наведене, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідача суми основного боргу за кредитним договором в розмірі 4800,00 грн.

Щодо нарахування процентів за договором

Судом встановлено, що договір № 93541489 від 28 квітня 2024 року було укладено на строк 360 днів, тобто до 23 квітня 2025 року.

Згідно із частиною 1 статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Згідно п.1.5.1 Договору, пільгова процентна ставка за користування кредитом становить: 1.4 відсотків річних. Особливості нарахування пільгової процентної ставки визначені п.п.2.2.2., 2.2.3. цього Договору.

В матеріалах справи містяться надані позивачем відомості про щоденні нарахування та погашення, відповідно до якого відсотки нараховувались у період з 28 квітня 2024 року до 23 квітня 2025 року у зв`язку з чим за весь період утворилась заборгованість за відсотками у розмірі 25776,00 грн.

Суд, перевіряючи розрахунок заборгованості в частині складової боргу за нарахованими процентами за користування кредитом, не може погодитися з його правильністю, з огляду на таке.

22 листопада 2023 року прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» № 3498-ІХ (набрав чинності 24 грудня 2023 року) (далі по тексту Закон № 3498-ІХ), яким внесено зміни до частини 5 статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» (підпункт 6 пункту 5 Розділу І Закону № 3498-ІХ) та доповнено пунктом 17 розділ IV Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про споживче кредитування» (підпункт 13 пункту 5 Розділу І Закону № 3498-ІХ).

Відповідно до частини 5 статті 8 Закону, максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.

При цьому, згідно пункту 17 розділ IV Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування», тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 %.

Отже, як слідує з вищевказаних змін у законодавстві, що регулює питання споживчого кредитування, починаючи з 24 грудня 2023 року денна ставка має бути не більше 2,5%, з 22 квітня 2024 року - денна ставка не більше 1,5%,

З огляду на те, що процентна ставка встановлена законом, який регулює спірні правовідносини між сторонами, не може бути збільшена умовами договору, тому суд вбачає за необхідне навести власний розрахунок процентної ставки, враховуючи умови договору та норми законодавства, які діяли на час виникнення правовідносин.

Кредитний договір № 93541489 укладено 28 квітня 2024 року (період встановлених законодавством других 120 днів, які закінчуються 20 серпня 2024 року) проценти за користування кредитом нараховуватись за відсотковою ставкою до 28 травня 2024 року у розмірі 1,4 % (складають 2016,00 грн за 30 днів користування) та з 29 травня 2024 року у розмрі 1,5 % (складають 5976,00 грн за 83 дні користування), тому перерахунку не підлягають та складають 7992,00 грн.

В подальшому, з 21 серпня 2024 року, відсотки розраховуються виходячи з відсоткової ставки у розмірі 1 % в день до закінчення строку кредитування по 23 квітня 2025 року, тому відсотки підлягають перерахунку за 247 днів користування коштами та складають 11856,00 грн.

Зважаючи на заявлений позивачем період, а саме з 28 квітня 2024 року до 23 квітня 2025 року, сума нарахованих відсотків становить 19848,00 грн (нараховані відсотки позивачем за період з 28 квітня по 28 травня 2024 року у розмірі 2016,00 грн за 30 днів користування, з 29 травня 2024 року у розмірі 5976,00 грн за 83 дні користування, перераховані відсотки за період з 21 серпня 2024 року по 23 квітня 2025 року у розмірі 11856,00 грн за 247 днів користування).

Таким чином, позовні вимоги слід задовольнити частково, стягнути із відповідача заборгованість у сумі 24648,00 грн, з яких: 4800,00 грн - заборгованість по тілу кредиту; 19848,00 грн - заборгованість по процентам за користування кредитом.

Щодо можливих непроаналізованих заперечень представника відповідача суд посилається на позицію Європейського суду з прав людини, зокрема, його усталену практику, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа «Серявін проти України», § 58, рішення від 10 лютого 2010 року).

Висновки суду щодо розподілу судових витрат

Згідно з приписами пункту 1 частини 3 статті 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 137 ЦПК України).

За змістом частини 4 статті 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до приписів частини 8 статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

На підтвердження витрат на правову допомогу позивачем надано суду договір про надання правої допомоги від 2 липня 2025 року № 0207, укладений із адвокатським об`єднанням «Апологет», акт надання послуг №3512 від 17 липня 2026 року, детальний опис наданих послуг до акту № 3512 від 17 липня 2026 року. Відповідно до вказаних документів загальна сума витрат на надання правової допомоги склала 8000,00 грн.

Відповідно до закріпленого на законодавчому рівні принципу співмірності, розмір витрат на послуги адвоката при їхньому розподілі визначається з урахуванням складності справи, часу, витраченого адвокатом на надання правничої допомоги, обсягу наданих послуг та виконаних робіт, ціни позову, а також значення справи для сторони.

При цьому слід відзначити, що чинний ЦПК встановлює такі критерії визначення та розподілу судових витрат як їх дійсність, необхідність, розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України, заява №19336/04).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» (Lavents v. Latvia, № 58442/00, 28.11.2002), зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Проаналізувавши справу на предмет її складності, враховуючи наявну сталу судову практику у таких спорах, встановлені судом обставини справи, кількість судових засідань, а також зміст та обсяг наданих адвокатом послуг і їх вартість, також враховується, що розгляд справи здійснювався за відсутності представника позивача, суд доходить переконання, що зазначений стороною позивача розмір витрат на професійну правничу допомогу у сумі 8000,00 грн є необґрунтованим, оскільки такий не відповідає критерію реальності адвокатських послуг.

Враховуючи вищевикладене у своїй сукупності, суд вважає обґрунтованим розміром витрати позивача на професійну правову допомогу, наданих у цій справі - 3000,00 грн (вивчення матеріалів справи і складання позовної заяви).

При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2662,40 грн, як передбачено статтею 4 ЗУ «Про судовий збір».

У силу приписів статті 141 ЦПК України судові витрати покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У відповідності до пункту 19 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються особи з інвалідністю I та II груп, законні представники дітей з інвалідністю і недієздатних осіб з інвалідністю.

З матеріалів долучених до відзиву вбачається, що відповідач є особою з інвалідністю ІІ групи.

Отже, з огляду на вказану норму відповідач звільнена від сплати судового збору.

Згідно частини 6 статті 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Зазначене стосується й випадку, коли рішення ухвалено на користь позивача, а відповідач звільнений від сплати судового збору.

Позивач просить стягнути із відповідача 30576,00 грн. Водночас судом вирішено стягнути 24648,00 грн, що становить 80,61 %.

При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2662,40 грн, як передбачено статтею 4 ЗУ «Про судовий збір».

З огляду на часткове задоволення позовних вимог, судовий збір в розмірі 2146,16 грн (80,61 %) слід компенсувати позивачу за рахунок держави, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

З відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати на надання правової допомоги у розмірі: 3000,00 грн х 80,61 % = 2418,30 грн.

На підставі викладеного та керуючись вимогами статей 13, 81, 141, 259, 263-265, 274-279, 352, 354 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ТАЙГЕР-ФІНАНС» до ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за договором про надання фінансового кредиту - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ТАЙГЕР-ФІНАНС» заборгованість за договором про надання фінансового кредиту № 93541489 від 28 квітня 2024 року у розмірі 24648,00 (двадцять чотири тисячі шістсот сорок вісім) гривень 00 копійок, яка складається з: 4800,00 грн - заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту); 19848,00 грн - заборгованість за нарахованими процентами.

Компенсувати Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ТАЙГЕР-ФІНАНС» судові витрати на оплату судового збору в розмірі 2146 (дві тисячі сто сорок шість) гривень 16 копійок за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ТАЙГЕР-ФІНАНС» витрати на правову допомогу у розмірі 2418 (дві тисячі чотириста вісімнадцять) гривень 30 копійок.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня отримання рішення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи, якому рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

З текстом рішення можна ознайомитись в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням http://reestr.court.gov.ua

Відомості про учасників справи:

Позивач: Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ТАЙГЕР-ФІНАНС», код ЄДРПОУ 43561909, місцезнаходження: 79000, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1, корпус 28.

Відповідач: Відповідач: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Повний текст судового рішення складено 23 вересня 2026 року.

Суддя О.В. Банах-Кокус