Рішення від 22 вересня 2026 р. у справі №375/890/26 — Рокитнянський районний суд Київської області

Справа № 375/890/26

Провадження № 2/375/872/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 вересня 2026 року селище Рокитне

Рокитнянський районний суд Київської області в складі:

головуючого – судді Смик М.М.,

за участю секретаря судових засідань Киричок В.В.,

розглянувши в приміщенні суду в селищі Рокитне Білоцерківського району Київської області в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У квітні 2026 року представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» (далі – ТОВ «Факторинг Партнерс») – Сердійчук Я.Я. за допомогою підсистеми «Електронний суд» звернулася з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування позову представник вказувала про те, що 24 травня 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Київська Торгово-Інвестиційна Компанія» (далі – ТОВ «Київська Торгово-Інвестиційна Компанія») та ОСОБА_1 уклали договір кредитної лінії (пролонгації) № 555176897653016 у електронній формі, відповідно до умов якого сторони домовились продовжити строк виконання зобов`язання позичальника за погашенням заборгованості за попереднім договором № 55176897653014 в сумі 12 000 грн на строк 15 днів, а відповідач повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах зазначених у договорі.

ТОВ «Київська Торгово-Інвестиційна Компанія» свої зобов`язання за договором виконало та надало відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах передбачених договором.

Разом з тим, ОСОБА_1 всупереч чинному законодавству та умовам договору належним чином обов`язки перед товариством не виконала, внаслідок чого утворилась заборгованість, яка становить 22 536,60 грн і складається із: заборгованості за тілом кредиту 12 000 грн та заборгованості за процентами 10 536,60 грн.

18 грудня 2023 року між ТОВ «Київська Торгово-Інвестиційна Компанія» та ТОВ «Факторинг Партнерс» укладено договір факторингу № 18/12-2023, відповідно до умов якого ТОВ «Київська Торгово-Інвестиційна Компанія» відступило ТОВ «Факторинг Партнерс» право грошової вимоги до боржників, в тому числі, за договором кредитної лінії № 555176897653016 від 18 грудня 2023 року, укладеним ТОВ «Київська Торгово-Інвестиційна Компанія» та ОСОБА_1 .

Вважаючи себе кредитором за договором кредитної лінії № 555176897653016 від 24 травня 2023 року ТОВ «Факторинг Партнерс» просило стягнути з відповідача заборгованість у сумі 22 536,60, 2 662,40 грн у відшкодування витрат зі сплати судового збору та 13 000 грн на відшкодування витрат, понесених позивачем на професійну (правничу) допомогу.

Процесуальні дії у справі та заяви (клопотання) учасників

Відповідно до довідки Рокитнянської селищної ради Київської області від 24 квітня 2026 року № 03-12-898, яка 28 квітня 2026 року передана судді, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована на АДРЕСА_1 .

Ухвалою судді Рокитнянського районного суду Київської області від 6 травня 2026 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; постановлено проводити її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін в приміщенні Рокитнянського районного суду Київської області.

Сторонам роз`яснено їх процесуальні права подати заяви по суті справи та встановлено відповідні строки.

Відповідачу направлено копію ухвали про відкриття провадження у справі на адресу зареєстрованого її місця проживання, яку 18 травня 2026 року вручено отримувачу, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, яке міститься в матеріалах справи.

Згідно з вимогами частини тринадцятої статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Відповідно до статті 274 ЦПК України в порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи, справи, що виникають з трудових відносин, а також може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

За змістом статті 279 ЦПК України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Стислий виклад позиції інших учасників справи

Відзив на позовну заяву та заперечення щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження до суду не надходили.

Разом з цим, 21 травня 2026 року ОСОБА_1 подала до суду заяву, в якій зазначала, що між нею та позивачем ведуться переговори щодо добровільного врегулювання спору та погашення заборгованості у добровільному порядку; додатково зазначала, що вона не ухиляється від вирішення питання та має намір врегулювати спір мирним шляхом. Також просила надати термін для врегулювання даного питання.

Встановлені судом фактичні обставини справи

Судом встановлено, що 24 травня 2023 року ТОВ «Київська Торгово-Інвестиційна Компанія» та ОСОБА_1 уклали договір кредитної лінії (пролонгації) №555176897653016. Пунктом 2.1 договору кредитної лінії - за цим договором кредитної лінії (надалі за текстом – договір) та на підставі заявки на пролонгацію від 23 травня 2023 року до договору позики № 555176897653014 (надалі за текстом – попередній договір) сторони договору домовилися продовжити строк виконання зобов`язань позичальника по погашенню заборгованості за попереднім договором № 555176897653014 в сумі 12 000 грн на новий заявлений строк кредитування 15 днів, вказаний в пункті 3.4, під проценти. При цьому позичальник зобов`язується повернути кредит у строки, що визначені цим пунктом та сплатити проценти за користування кредитом відповідно до умов, зазначених у цьому договорі, додатках до нього, правилах та в заявці на пролонгацію. Заявлений строк кредитування складає 45 календарних днів.

Відповідно до пункту 2.2 договору кредитної лінії, попередній договір пролонгується на новий заявлений строк кредитування 15 днів, вказаний в пункті 3.4, на підставі заявки на пролонгацію та сплати позичальником заборгованості по процентах за користування кредитом за попереднім договором в сумі 2 520 грн та оплати у повній сумі процентів за пролонгацію 0.00 грн не пізніше 23 травня 2023 року.

Відповідно до пункту 2.4 договору кредитної лініїкредит позичальнику надається шляхом погашення кредитодавцем заборгованості за попереднім договором та проведення відповідних бухгалтерських проводок в системі з одночасним формуванням за позичальником заборгованості за цим договором, в розмірі, що дорівнює не погашеній заборгованості за попереднім договором. Датою надання кредиту при проведенні пролонгації/реструктуризації за раніше укладеним договором кредиту є дата проведення кредитодавцем відповідних бухгалтерських проводок в системі, направлених на погашення попередньої заборгованості за раніш укладеним договором кредиту з одночасним формуванням за позичальником заборгованості за цим договором в розмірі що дорівнює не погашеній заборгованості за попереднім договором кредиту.

Пунктом 2.14 договору кредитної лініївстановлено, що для перерахування кредитодавцем суми кредиту позичальник зазначив в анкеті клієнта реквізити банківської платіжної картки, власником якої він є. Категорично заборонено зазначати реквізити банківської платіжної картки, яка не належить позичальнику. Верифікація карти позичальника була проведена за правилами платіжних систем, з якими кредитодавець співпрацює. За результатами заповнення заявки була проведена одночасна перевірка дійсності та аутентифікація платіжної картки позичальника відповідно до стандартів відповідних платіжних систем.

Укладенням цього договору сторони домовилися про відкриття позичальнику кредитної лінії у межах якої кредитодавець надає позичальнику кредит з лімітом у розмірі 12 000 гривень, а позичальник зобов`язується повернути кредит кредитодавцю та сплатити йому проценти за користування кредитом у порядку та на умовах, визначених цим договором, (пункт 3.1 договору кредитної лінії).

Пунктом 3.2 договору кредитної лінії передбачено, що кредит надається позичальнику в день укладення цього договору або протягом 3 (трьох) днів з моменту укладання цього договору, але в будь-якому разі не раніше дати розміщення в особистому кабінеті позичальника підписаного договору з усіма додатками до нього, шляхом погашення кредитодавцем заборгованості за раніше укладеним договором кредиту та проведення відповідних бухгалтерських проводок в системі з одночасним формуванням за позичальником заборгованості за цим договором, в розмірі що дорівнює не погашеній заборгованості за попереднім договором кредиту. Датою надання кредиту при проведенні пролонгації/реструктуризації за раніше укладеним Договором кредиту є дата проведення кредитодавцем відповідних бухгалтерських проводок в системі, направлених на погашення попередньої заборгованості за раніш укладеним договором кредиту з одночасним формуванням за позичальником заборгованості за цим договором в розмірі що дорівнює не погашеній заборгованості за попереднім договором кредиту.

Датою повернення кредиту є 7 липня 2023 року, (пункт 3.1 договору кредитної лінії).

Строк кредитування складає 45 календарних днів з моменту перерахування кредиту позичальнику, відповідно до пункту 3.2. цього договору, (пункт 3.4 договору кредитної лінії).

Відповідно до пункту 3.4 договору кредитної лінії строк дії договору є рівним строку кредитування. В частині виконання зобов`язань - договір діє до повного та належного виконання сторонами своїх зобов`язань. Дострокове припинення строку дії договору або заявлена вимога про дострокове повернення кредиту є підставою для закінчення строку кредитування.

Пунктом 3.6 договору кредитної лінії передбачено, що заявлений строк кредитування складає 15 календарних днів з 24 травня 2023 року до 7 червня 2023 року.

Нарахування процентів за користування кредитом здійснюється на суму кредиту, якою фактично користується позичальник, таке нарахування здійснюється щоденно, починаючи з першого дня видачі кредиту та до дати фактичного повернення всієї суми кредиту в наступних розмірах: стандартна процентна ставка 990.00% річних (2.71% на день) за кожен день користування кредитом (вказана процентна ставка застосовується протягом всього строку дії цього договору, за виключенням строку використання права користування кредитом за зниженою та/або пільговою процентною ставкою); знижена процентна ставка 511.00% річних (1.40% на день) (право користування кредитом за вказаною процентною ставкою згідно умов, визначених пунктом 5.4.2. цього договору); пільгова процентна ставка % річних ( % на день) (право користування кредитом за вказаною процентною ставкою згідно умов, визначених пунктом 5.4.1. цього договору).

За користування кредитом протягом заявленого строку 15 днів календарних користування кредитом з 24 травня 2023 року до 7 червня 2023 року: за пільговою процентною ставкою % річних (% в день) протягом перших календарних днів з дати видачі кредиту, включаючи день видачі кредиту; за зниженою процентною ставкою 511.00% річних (1.40% в день): з наступного дня після закінчення періоду нарахування пільгової процентної ставки та до 7 червня 2023 року останнього дня заявленого строку користування кредитом (виключно якщо застосовується пільгова процентна ставка); з 1-го дня дати видачі кредиту, включаючи день видачі кредиту 24 травня 2023 року, до 7 червня 2023 року останній день заявленого строк у користування кредитом (виключно якщо не застосовується пільгова процентна ставка), (пункт 3.9.1 договору кредитної лінії).

За користування кредитом понад заявлений строк протягом наступних 30 календарних днів користування кредитом з 8 червня 2023 і до 7 липня 2023 року останнього дня строку кредитування: за стандартною процентною ставкою 990.00% річних (2.71% в день), (пункт 3.9.2 договору кредитної лінії).

Пунктами 3.10-3.10.2 договору кредитної лінії орієнтовна загальна вартість кредиту складає: за користування кредитом протягом заявленого строку 15 днів календарних користування кредитом з 24 травня 2023 року до 7 червня 2023 року вартість кредиту складає 2 520 грн проценти за користування; за користування кредитом понад заявлений строк протягом наступних 30 календарних днів користування кредитом з 8 червня 2023 року і до 7 липня 2023 року останнього дня строку кредитування вартість кредиту складає 12 000 грн тіло кредиту та 9 764,40 грн проценти за користування.

Позичальник має право користуватися кредитом від дати фактичного отримання суми кредиту та до закінчення строку дії договору. (пункт 3.12 договору кредитної лінії).

Відповідно до пунктів 5.1 – 5.1.2 - позичальник при дотриманні всіх умов договору зобов`язується повернути кредитодавцю: проценти нараховані за пільговою та/або зниженою процентною ставкою за період користування кредитом протягом заявленого строку користування кредитом - в останній день такого строку 7 червня 2023 року; отриманий кредит, проценти за користування кредитом за період з наступного дня після закінчення заявленого строку користування кредитом до останнього дня строку кредитування, неустойку (якщо така буде) - у останній день строку кредитування 7 липня 2023 року. Повернення зазначених сум здійснюється позичальником шляхом здійснення безготівкового переказу на банківський рахунок кредитодавця у порядку, визначеному цим договором та правилами.

З довідки про погашення по договору № 555176897653014 від 8 травня 2023 року встановлено, що ОСОБА_1 погашено заборгованість за договором шляхом перерахування коштів згідно умов договору кредитної лінії (пролонгації), який діє на підставі заявки про пролонгацію.

З довідки по договору № 55176897653016 від 24 травня 2023 року, встановлено, що 24 травня 2023 року о 03 год 00 хв ОСОБА_1 зараховано кошти у розмірі 12 000 грн (сума пролонгованої позики); також вбачається, ОСОБА_1 здійснювалося погашення заборгованості (проценти), а саме: 12 червня 2023 року о 16 год 41 хв – 500 грн; 12 червня 2023 року о 16 год 42 хв – 200 грн; 12 червня 2023 року о 16 год 45 хв 205 грн; 12 червня 2023 року о 16 год 46 хв – 105 грн; 13 червня 2023 року о 13 год 14 хв – 1 100 грн; 16 червня 2023 року о 06 год 54 хв – 1 000 грн та 23 червня 2023 року о 18 год 21 хв – 1 000 грн; з цієї ж довідки вбачається, що ОСОБА_1 також здійснювалося нарахування процентів.

Із заявки на пролонгацію від 23 травня 2023 року по договору позики № 555176897653014 від 8 травня 2023 року, встановлено, що ОСОБА_1 ознайомлена з умовами пролонгації та зобов`язується сплатити заборгованість по процентах у сумі 2 520 грн до кінцевої дати оплати 23 травня 2023 року, та підтверджує намір пролонгувати договір кредитної лінії № 555176897653014 від 8 травня 2023 року на термін 15 днів під 511.00 % річних. Також, просить перерахувати кошти по новому договору кредитної лінії №555176897653016 в рахунок виконання грошових зобов`язань та погашення поточної заборгованості за її діючим договором № 555176897653014 від 8 травня 2023 року.

Відповідно до розрахунку заборгованості станом на 12 березня 2026 року заборгованість ОСОБА_1 складає 22 536,60 грн, з яких: 12 000 грн – заборгованість за тілом кредиту та 10 536,60 грн – заборгованість за процентами.

18 грудня 2023 року між ТОВ «Київська Торгово-Інвестиційна Компанія» та ТОВ «Факторинг Партнерс» укладено договір факторингу № 18/12-2023, відповідно до умов якого ТОВ «Київська Торгово-Інвестиційна Компанія» відступило ТОВ «Факторинг Партнерс» право грошової вимоги до боржників, в тому числі, за договором кредитної лінії № 55176897653016 від 24 травня 2023 року, укладеним ТОВ «Київська Торгово-Інвестиційна Компанія» та ОСОБА_1 .

Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права

Вивчивши матеріали цивільної справи та надавши оцінку поданим доказам, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (стаття 5 ЦПК України).

Згідно з частиною першою статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Кредитний договір укладається у письмовій формі (частина перша статті 1055 ЦК України).

Частиною другою статті 207 ЦК України визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно з частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом частини першої статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору (частина перша та друга статті 638 ЦК України).

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до частини третьої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Частинами першою-четвертою статті 639 ЦК України визначено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася.

Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі. Якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами.

Якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

За змістом статті 13 Закону України «Про споживче кредитування» договір про споживчий кредит, договори про надання додаткових та супутніх послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді з накладенням електронних підписів, електронних цифрових підписів, інших аналогів власноручних підписів (печаток) сторін у порядку, визначеному законодавством).

Відповідно до частини сьомої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (частина дванадцята статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Частиною першою статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відповідно до правового висновку, викладеного у постановах Верховного Суду від 9 вересня 2020 року у справі № 732/670/19 (провадження № 61-7203св20), від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18 (провадження № 61-8449св19), від 7 жовтня 2020 року у справі №127/33824/19 (провадження № 61-9071св20), будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).

Згідно з статтею 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

У справі, яка розглядається, суд встановив що:

- за укладеним сторонами договором кредитної лінії ОСОБА_1 отримала кредит у розмірі 12 000 грн та зобов`язувався його повернути і сплатити проценти за користування кредитом на умовах передбачених договором;

- кредит надано позичальнику строком на 15 днів (з правом на пролонгацію – 24 травня 2025 року до 7 липня 2023 року);

- відповідач належним чином не виконала взяті на себе зобов`язання, внаслідок чого утворилась заборгованість;

- матеріали справи не містять доказів того, що ОСОБА_1 заперечував наявність кредитних зобов`язань перед ТОВ «Споживчий центр».

- надані позивачем докази підтверджують факт отримання кредитних коштів;

- у ОСОБА_1 існує заборгованість за договором кредитної лінії № 555176897653016 від 24 травня 2023 року у розмірі 22 536,60 грн, з яких заборгованість за тілом кредиту 12 000 грн та прострочена заборгованість за процентами 10 536,60 грн;

- право вимоги за договором кредитної лінії № 555176897653016 від 24 травня 2023 року набуло ТОВ «Факторинг Партнерс»;

- ОСОБА_1 не спростувала належними і допустимими доказами розмір заборгованості та правильність розрахунку.

З урахуванням викладеного, позивачем доведено існування між сторонами кредитних прав та зобов`язань, тобто підтверджено факт отримання позичальником кредитних коштів.

Надати оцінку аргументам відповідача суд позбавлений можливості, оскільки такі незважаючи на обізнаність цієї справи, нею не наведені.

Підсумовуючи наведене, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідача суми боргу за договором кредитної лінії, заборгованості за процентами за користування кредитом.

Висновки суду щодо розподілу судових витрат

Статтею 141 ЦПК України передбачено, що стороні на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Тому з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Факторинг Партнерс» підлягають стягненню 2 662,40 грн у відшкодування судового збору, сплаченого позивачем за пред`явлення позову.

Разом з тим, у позові представник просив стягнути з відповідача кошти у відшкодування витрат, понесених на професійну правничу допомогу.

Велика Палата Верховного Суду у додатковій постанові від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19) виклала висновок, що «вимога частини восьмої статті 141 ЦПК України щодо строку та порядку подання доказів про розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, має застосовуватися і до справ, що розглядаються в спрощеному провадженні, де судові дебати відсутні».

У частині другій статті 137 ЦПК України визначено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі №826/1216/16 (провадження № 11-562ас18) вказано, що «склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правничою допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правничої допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правничної допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат».

Отже, склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі.

У частинах четвертій шостій статті 137 ЦПК України визначено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

У рішенні Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ) від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим (пункт 268).

Вирішуючи питання щодо розміру відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, суд вважає за доцільне врахувати практику ЄСПЛ з цього питання. Зокрема, у пункті 77 рішення від 18 лютого 2022 року у справі «Чоліч проти Хорватії» (заява №49083/18) ЄСПЛ зазначив, що згідно з практикою ЄСПЛ заявник має право на відшкодування витрат у випадку, якщо такі витрати були дійсними, необхідними а також були розумними у своєму розмірі. Тобто ЄСПЛ підкреслює необхідність об`єднання об`єктивного критерію (дійсність витрат) та суб`єктивного критерію, розподіляючи суб`єктивний критерій на якісні показники (необхідність витрат для цілей конкретної справи) та кількісні (їх розумність).

У частині третій статті 12 та частині першій статті 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до частини 4 статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У пунктах 3447 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19) зазначено, що обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Крім того, у постанові Верховного Суду від 20 січня 2021 року у справі №750/2055/20 (провадження № 61-16723св20) вказано, що саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони. Принцип змагальності знайшов своє втілення, зокрема, у положеннях частин п`ятої та шостої статті 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов`язок обґрунтування наявність підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов`язок доведення їх неспівмірності.

Наведене узгоджується з правовими висновками, викладеними в постановах Верховного Суду від 25 травня 2021 року у справі № 465/3458/15-ц (провадження № 61-19582св20), від 9 листопада 2021 року у справі № 759/14346/16 (провадження № 61-12783св21).

Понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу підтверджується:

- договором про надання правової допомоги № 02-07/2024 від 2 липня 2024 року, укладеним ТОВ «Факторинг Партнерс» та Адвокатським об`єднанням «Лігал Ассістанс»;

- прайс-листом Адвокатського об`єднання «Лігал Ассістанс»;

- заявкою на надання юридичної допомоги № 777 від 2 лютого 2026 року;

- витягом з акту від 27 лютого 2026 року № 29 про надання юридичної допомоги.

За відсутності клопотання іншої сторони про зменшення розміру витрат на правничу допомогу, у суду відсутні правові підстави для зменшення належно підтвердженого розміру таких витрат з власної ініціативи (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 2 грудня 2020 року у справі № 676/5537/19).

За таких обставин суд дійшов висновку про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Факторинг Партнерс» 13 000 грн на відшкодування цих витрат.

На підставі викладеного та керуючись вимогами статей 13, 81, 141, 259, 263-265, 274-279, 352, 354 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» заборгованість за договором кредитної лінії № 555176897653016 від 24 травня 2023 року у розмірі 22 536,60 грн (двадцять дві тисячі п`ятсот тридцять шість гривень шістдесят копійок), з яких: 12 000 грн (дванадцять тисяч гривень) заборгованість за тілом кредиту та 10 536,60 грн (десять тисяч п`ятсот тридцять шість гривень шістдесят копійок) заборгованість за процентами.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 662,40 грн (дві тисячі шістсот шістдесят дві гривні сорок копійок) та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 13 000 грн (тринадцять тисяч гривень), а разом 15 662,40 грн (п`ятнадцять тисяч шістсот шістдесят дві гривні сорок копійок).

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відомості про учасників справи:

Позивач – Товариство з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» (місцезнаходження: 03150, місто Київ, вулиця Ґедройця Єжи, будинок 6, офіс 521, код ЄДРПОУ 42640371).

Відповідач – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована на АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Повне рішення суду складено 23 вересня 2026 року.

Суддя Марина СМИК