Суд: Києво-Святошинський районний суд Київської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Кримінальне
Категорія: Викрадення, привласнення, вимагання документів, штампів, печаток, заволодіння ними шляхом шахрайства чи зловживання службовим становищем або їх пошкодження
Дата: 15 вересня 2026 р.
Справа: №369/12587/26
Суддя: Омельченко М. М.
Справа № 369/12587/26
Провадження № 1-кп/369/1878/26
В И Р О К
іменем України
16.09.26 року м. Київ
Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі:
головуючої судді ОСОБА_1
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
розглянувши у спрощеному провадженні за відсутності учасників кримінальне провадження № 12026116400000033 від 18.06.2026 року за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, громадянина України, РНОКПП НОМЕР_1 , який має повну середню освіту, проживає в АДРЕСА_1 , раніше не судимий в силу ст. 89 КК України, у вчиненні кримінальних проступків, передбачених ч. 1 ст. 162, ч. 3 ст. 357 КК України,
встановив:
ОСОБА_3 17.06.2026 року близько 17.30 перебував в парковій зоні села Гатне Фастівського району Київської області по вул. Озерній, де разом з ОСОБА_4 та ОСОБА_5 видів на лавці. Коли ОСОБА_6 відійшов в магазин, а ОСОБА_5 займався своїми справами, ОСОБА_3 з сумки, яку залишив ОСОБА_4 , забрав паспорт громадянина України НОМЕР_2 , виданий 23.12.2010 року Ладижинським МВ УМВС України у Вінницькій області на ім`я ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , для отримання на цей документ кредиту в грошах та пішов з парку.
Після цього, 17.06.2026 року о 18.36 ОСОБА_7 з невстановлених мотивів переліз через паркан та опинився на території подвір`я домоволодіння в АДРЕСА_2 , яке належить ОСОБА_8 , де, усвідомлюючи протиправність своїх дій, в порушення ст. 30 Конституції України, відповідно до якої кожному гарантується недоторканість житла, а саме: не допускається проникнення до житла чи іншого володіння особи, проведення в них огляду чи обшуку інакше як за вмотивованим рішенням суду, без будь-якого дозволу та всупереч волі власників, де був затриманий сином власниці будинку ОСОБА_9 , який викликав працівників поліції та утримував ОСОБА_3 до їх прибуття.
Відповідно до ч. 2 ст. 381 КПК України суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акту за його відсутності.
Прокурор Фастівської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_10 , оскільки обвинувачений ОСОБА_3 беззаперечно визнав свою винуватість, не оспорює встановлені в результаті досудового розслідування обставини і згодний на розгляд обвинувального акту за його відсутності, у відповідності до ч. 1 ст. 302 КПК України просить розглядати обвинувальний акт у спрощеному провадженні.
Судом встановлено, що на виконання ст. 302 КПК України до обвинувального акту додано заяву ОСОБА_3 , складену в присутності захисниці ОСОБА_11 , відповідно до якої ОСОБА_3 беззаперечно визнає свою вину у вчинені кримінальних проступків, передбачених ч. 1 ст. 162, ч. 3 ст. 357 КК України, згоден із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлений з обмеженням права на апеляційне оскарження та погоджується на розгляд кримінального провадження у спрощеному провадженні.
Вказана позиція учасників кримінального провадження та факт того, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчинені кримінальних проступків, свідчить про наявність підстав для розгляду вказаного обвинувального акту без виклику сторін у відповідності до ч. 2 ст. 381 КПК України.
Згідно із ч. 2 ст. 382 КПК України вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному цим Кодексом, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.
Сукупність того, що обвинувачений та його захисниця не оспорюють всі встановлені обставини кримінальних проступків, зазначених в обвинувальному акті, учасники судового провадження згодні з розглядом обвинувального акту без проведення розгляду в судовому засіданні та без їх виклику, суд вважає за можливе здійснити розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні відповідно до положень ст. 381-382 КПК України.
Тому, дослідивши обставини кримінальних правопорушень, суд робить висновок, що вина ОСОБА_3 у пред`явленому обвинуваченні доведена, кваліфікує його дії за ч. 3 ст. 357 КК України як незаконне заволодіння будь-яким способом паспортом, та ч. 1 ст. 162 КК України як незаконне проникнення до іншого володіння особи.
Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд враховує, що кримінальні правопорушення за ч. 1 ст. 162 та ч. 3 ст. 357 КК України відносяться до кримінальних проступків, ОСОБА_3 раніше не судимий в силу ст. 89 КК України, не перебуває на обліку у лікарів нарколога та психіатра; обставиною, що пом`якшує покарання відповідно до ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття, обставин, що обтяжують покарання відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.
На підставі викладеного суд вважає доцільним призначити обвинуваченому ОСОБА_3 за вчинені кримінальні проступки за ч. 3 ст. 357, ч. 1 ст. 162 КК України у виді обмеження волі, з остаточним визначенням покарання за правилами, передбаченими у ч. 1 ст. 70 КК України. При виборі виду покарання суд переконаний, що саме обмеження волі є тим покаранням, на яке заслуговує обвинувачений ОСОБА_3 , оскільки під час відбування такого виду покарання в кримінально-виконавчій установі відкритого типу без ізоляції від суспільства в умовах нагляду та обов`язкового залучення до праці буде досягнута мета покарання, визначена ч. 2 ст. 50 КПК України – виправлення та запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень.
Долю речових доказів суд вирішує на підставі ст. 100 КПК України.
Керуючись ст. 302, 369, 373, 374, 376, 381, 382 КПК України, суд
ухвалив:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінальних проступків, передбачених ч. 1 ст. 162, ч. 3 ст. 357 КК України, і призначити йому покарання:
за ч. 1 ст. 162 КК України – обмеження волі строком на 1 (один) рік;
за ч. 3 ст. 357 КК України – обмеження волі строком на 2 (два) роки.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим покаранням остаточно визначити ОСОБА_3 покарання – 2 (два) роки обмеження волі.
Речові докази у справі:
-паспорт громадянина України серії НОМЕР_2 , виданий 23.12.2010 р. Ладижинським МВ УМВС України у Вінницькій області на ім`я ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , - залишити у розпорядження ОСОБА_4 ;
-DVD-R диск з записом з камер зовнішнього нагляду з будинку по АДРЕСА_3 – залишити в матеріалах справи.
Вирок може бути оскаржений до Київського апеляційного суду через Києво-Святошинський районний суд Київської області протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення з урахуванням особливостей, передбачених ч. 1 ст. 394 КПК України, та набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
Копія вироку надсилається прокурору, обвинуваченому та його захисниці.
Суддя ОСОБА_12
Оригінал: reyestr.court.gov.ua