Рішення від 17 вересня 2026 р. у справі №369/14935/23 — Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 369/14935/23

Провадження № 2/369/886/26

РІШЕННЯ

Іменем України

18.09.2026 року м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді Янченко А.В.,

при секретарі судового засідання Лисяк К.О.,

за участі:

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача ОСОБА_2 ,

відповідача ОСОБА_3 ,

представника відповідача ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві матеріали цивільної справи № 369/14935/23 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про поділ спільного сумісного майна подружжя та визнання квартири особистою приватною власністю та за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач – ОСОБА_1 звернувся до Києво-Святошинського районного суду Київської області із позовом до ОСОБА_3 про поділ майна подружжя, в якому просив визнати його особистою приватною власністю квартиру АДРЕСА_1 , стягнути з відповідача компенсацію 1/2 частини вартості автомобіля DAEWOO LANOS, реєстраційний номер НОМЕР_1 у розмірі 39 310,00 грн. та 1/2 частину грошових переказів, здійснених позивачем на користь відповідача під час шлюбу у розмірі 142 923,40 грн.

ОСОБА_3 звернулася до Києво-Святошинського районного суду Київської області із позовом до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя, в якому просила визнати спільною сумісною власністю сторін квартиру АДРЕСА_1 та в порядку поділу спільного майна подружжя визнати за кожною із сторін право приватної власності на 1/2 частини квартири.

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 16.10.2023 року (суддя Дубас Т.В.) відкрито провадження у справі № 369/14935/25 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про поділ спільного сумісного майна подружжя та визнання квартири особистою приватною власністю, призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 18.10.2023 року (суддя Фінагеєва І.О.) відкрито провадження у справі № 369/14590/25 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя, призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 22.01.2024 року (суддя Фінагеєва І.О.) провадження у справах об`єднано для подальшого спільного розгляду у межах справи № 369/14935/23.

Згідно з розпорядженням Керівника апарату Києво-Святошинського районного суду Київської області Распутної Н.О. від 05.07.2024 року щодо призначення повторного автоматичного розподілу справи № 369/14935/23 та протоколу повторного автоматичного розподілу судової справи між суддями від 05.07.2024 року вказану справу передано на розгляд судді Києво-Святошинського районного суду Київської області Янченку А.В.

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 08.07.2024 року справу прийнято до провадження головуючого судді Янченка А.В., призначено підготовче судове засідання.

В підготовчому судовому засіданні представником позивача ОСОБА_1 подано заяву про зміну предмету позову, з урахуванням якої позивач просить визнати за ним право власності на 3/4 частини квартири АДРЕСА_1 та стягнути з відповідача ОСОБА_3 грошову компенсацію вартості 1/2 частки транспортного засобу марки DAEWOO LANOS, 1999 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_2 у розмірі 39 130,00 грн.

Представником ОСОБА_3 в підготовчому судовому засіданні подано заяву про зміну предмету позову, з урахуванням якої позивач просить визнати спільною сумісною власністю сторін квартиру АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2632081232000 та в порядку поділу спільної сумісної власності подружжявизнати за кожною із сторін право приватної власності на 1/2 частини квартири; визнати за ОСОБА_1 право власності на транспортний засіб Daewoo Lanos, д. н. з. НОМЕР_2 , 1999 року випуску, ідентифікаційний номер VIN: НОМЕР_3 та стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 грошову компенсацію вартості 1/2 частки транспортного засобу у розмірі 39 130,00 грн.

Ухвалою суду від 20.01.2026 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 , в режимі відеоконференції, та його представник свої позовні вимоги підтримали та просили їх задовольнити.

Позивач ОСОБА_3 та її представник підтримали свої позовні вимоги та просили їх задовольнити.

Суд, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів, встановив.

12.04.2018 року між сторонами укладено шлюб, зареєстрований Дніпровським районним у місті Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану територіального управління юстиції у місті Києві.

Шлюб розірвано рішенням Козелецького районного суду Чернігівської області від 25.05.2022 р. у справі № 753/24326/21.

Від шлюбу у сторін є спільна дитина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Під час перебування сторін у шлюбі 19.06.2020 року між ОСОБА_1 , в якості покупця та АТ «ЗНВКІФ «Інтерстеллар», в якості продавця, від імені якого діє ТОВ «КУА «Портофін», укладено договір купівлі-продажу деривативу, предметом якого є зобов`язання ТОВ «Стоун Хендж Девелопмент» продати майнові права на квартиру АДРЕСА_1 .

Вартість деривативу у розмірі 205 410,00 грн. сплачена в повному обсязі, що підтверджується актом приймання-передачі деривативу від 24.06.2020 року.

Також 19.06.2020 року між ОСОБА_1 , я кості покупця, та ТОВ «Стоун Хендж Девелопмент» укладено договір купівлі-продажу майнових прав на вказану квартиру.

Для оплати вартості майнових прав 24.06.2020 року між ОСОБА_1 , я кості позичальника, та ТОВ «ФК «Фактор Груп» укладено договір про надання фінансового кредиту.

28.07.2022 року ТОВ «Стоун Хендж Девелопмент» видано довідку про сплату сто відсотків майнових прав на квартиру, повідомлення про введення об`єкта в експлуатацію та довідку (виписку) з переліку осіб, які брали участь в інвестуванні (фінансуванні) об`єкта нерухомості.

Також 28.07.2022 року між ТОВ «Стоун Хендж Девелопмент» та ОСОБА_1 підписано акт приймання-передачі квартири.

09.09.2022 року зареєстровано право власності ОСОБА_1 на спірну квартиру АДРЕСА_1 .

Таким чином придбані у шлюбі сторін майнові права були трансформовані в об`єкт нерухомості – спірну квартиру.

Також 03.07.2018 року було придбано автомобіль марки Daewoo Lanos, д. н. з. НОМЕР_2 , 1999 року випуску, ідентифікаційний номер VIN: НОМЕР_3 .

У свідоцтві про реєстрацію транспортного власником транспортного засобу зазначений ОСОБА_1 .

Надаючи оцінку вказаним вище обставинам суд виходить із того, що Згідно ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч. 1ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 15, частина перша статті 16 ЦК України).

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (стаття 5 ЦПК України).

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 368 ЦК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 2 ст. 372 ЦК України встановлено, що у разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом.

Статтею 60 СК України встановлено, що майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Згідно ч. 1ст. 61 СК України, об`єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту.

Статтею 63 СК України передбачено, що дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

Відповідно до ч. 1 ст. 69 СК України, дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.

Суб`єктивне право на поділ майна, що перебуває на праві спільної сумісної власності подружжя, належить кожному з них незалежно від того, в який момент здійснюється поділ: під час шлюбу або після його розірвання. Поділ може бути здійснений як за домовленістю подружжя, так і за судовим рішенням. В основу поділу покладається презумпція рівності часток подружжя, яка може бути спростована домовленістю подружжя або судовим рішенням.

Частинами 1, 2 ст. 70 СК України встановлено, що у разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором. При вирішенні спору про поділ майна суд може відступити від засади рівності часток подружжя за обставин, що мають істотне значення, зокрема якщо один із них не дбав про матеріальне забезпечення сім`ї, приховав, знищив чи пошкодив спільне майно, витрачав його на шкоду інтересам сім`ї.

Принцип рівності часток застосовується незалежно від того, чи здійснюється поділ у судовому або у позасудовому порядку.

Зазначені норми закону свідчать про презумпцію спільності права власності подружжя на майно, яке набуте ними в період шлюбу. Ця презумпція може бути спростована й один із подружжя може оспорювати поширення правового режиму спільного сумісного майна на певний об`єкт, в тому числі в судовому порядку. Тягар доказування обставин, необхідних для спростування презумпції, покладається на того з подружжя, який її спростовує.

З цього приводу судом враховуються, що жодна із сторін презумпцію права спільної сумісної власності на спірний автомобіль не спростовує.

На спростування презумпції рівності часток у спірній квартирі позивач ОСОБА_1 зазначив, що частина коштів на придбання та оплату майнових прав на квартиру була отримана в дарунок від його батька, а саме у сумі 186 200,00 грн. відповідно до договору дарування від 01.06.2020 року та 90 000,00 грн. відповідно до договору дарування від 07.01.2021 року.

Також зазначає, що частина фінансового кредиту, наданого на оплату вартості майнових прав була виплачена ним за особисті кошти після розірвання шлюбу сторін.

Надаючи оцінку вказаним доводам та документам, наданим позивачем ОСОБА_1 в судовому засіданні суд враховує, що згідно з поясненнями останнього дарувальних (батько позивача ОСОБА_1 ) перебував за межами України в Республіці Польща.

Вказана обставина також підтверджується листом Головного центру обробки спеціальної інформації ДПС України, за змістом якого дарувальник – ОСОБА_6 в період з 01.01.2020 року по 07.01.2021 року здійснював лише в`їзд на територію України 02.07.2020 року, тобто після дати, вказаної у договорі від 01.06.2020 року.

Також представником ОСОБА_3 на підставі частини 11 статті 83 Цивільного процесуального кодексу України заявлено про те, що надані позивачем договори від 01.06.2020 року та від 07.01.2021 року викликають сумнів з приводу їх достовірності або є підробленими та завлено клопотання про витребування їх оригіналів у ОСОБА_1 .

Вказане клопотання задоволено ухвалою суду від 08.10.2025 року.

В запереченнях на клопотання про витребування доказів та поясненнях на виконання ухвали від 08.10.2025 року ОСОБА_1 зазначив, що оригінали договорів ним втрачені та не можуть бути ним надані.

З огляду на вказані обставини копії договорів дарування від 01.06.2020 року та від 07.01.2021 року не можуть бути взяті судом до уваги на підставі ч. 6 статті 95 Цивільного процесуального кодексу України.

В частині, що стосується погашення ОСОБА_1 частини заборгованості за кредитним договором після розірвання шлюбу, то суд бере до уваги висновки, викладені зокрема в постановах Верховного Суду від 01 вересня 2022 року у справі №295/9244/17 (провадження №61-5729св22) від 17.11.2021 року у справі №756/11915/17, за змістом яких виконання кредитних зобов`язань, які виникли в обох з подружжя, за рахунок особистих коштів одного з них (зокрема після розірвання шлюбу) є підставою для регресних вимог до іншого з подружжя у відповідній частці на підставі ст. 544 ЦК України, які у даному випадку заявлені не були.

Представник ОСОБА_3 у відзиві на позовну заяву ОСОБА_1 також вказав на те, що в дійсності мав місце договір дарування грошових коштів від 15.06.2020 року, вчинений в електронній формі, конклюдентними діями, за змістом якого ОСОБА_6 , в якості дарувальника, подарував, а ОСОБА_3 , в якості обдарованої, прийняла в дар грошові кошти у розмірі 6 965,00 доларів США.

Заявляє, що саме вказані грошові кошти, отримані за договором дарування від 15.06.2020 року подаровані їй особисто та були її особистою приватною власністю.

При цьому, вказує, що саме в день укладання договорів купівлі-продажу деривативу та майнових прав, а саме 19.06.2020 року, із рахунку ОСОБА_3 були зняті грошові кошти у розмірі 7 600,00 у валюті рахунку – доларах США, що становило 203 401,08 грн.

Суд бере до уваги, що дійсно в матеріалах справи наявна виписки по рахунку ОСОБА_3 НОМЕР_4 в АТ КБ «Приват Банк» згідно із якою 15.06.2020 року на вказаний рахунок здійсненого зарахування наступного платежу з реквізитами зарахування SWIFT-переказу IGORKOSTIUKUL. EUROPEJSKA 47 /4BERDYCHOW UA//UA9730 026204881687087 MARYNAKOSTIUK ZASILENIEBNY CUST RRN - F3S2006102341600» на суму 6 965,00 доларів США.

Разом із тим суд бере до уваги висновки, викладені в постановах Верховного Суду від 06 квітня 2021 року у справі № 695/2112/16-ц (провадження № 61-13753св20) та від 31 травня 2022 року у справі № 607/2297/20 (провадження № 61-3св22) згідно із якими факт сплати коштів родичем одного із членів сім`ї на купівлю спільного майна в інтересах сім`ї не може свідчити про те, що ці кошти передано на особисті потреби лише комусь одному із подружжя і вказане не спростовує презумпції права спільної сумісної власності подружжя на вказану квартиру, оскільки матеріали справи не містять договору дарування коштів чи іншого договору на користь ОСОБА_3 .

З огляду на вказане, суд дійшов до висновку про те, що жодна із сторін не спростувала презумпцію спільності майна подружжя на спірну квартиру, у зв`язку із чим вказана квартира підлягає поділу в рівних частках.

Також судом вже встановлено, що жодна із сторін презумпцію права спільної сумісної власності на спірний автомобіль не спростовує.

В питанні поділу вказаного майна суд бере до уваги висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 09.06.2021 року у справі № 760/789/19 правовідносини, в яких позивач просить припинити не право власності відповідача у спільному майні з виплатою компенсації, а своє право на частку в майні з отриманням компенсації на свою користь, є відмінними за своєю природою і регулюються статтею 364 ЦК України, яка передбачає, що співвласник, частка якого в майні не може бути виділена в натурі, має право на отримання від інших співвласників грошової або іншої матеріальної компенсації вартості цієї частки.

Залишення неподільної речі у спільній власності без проведення реального поділу не позбавить того з подружжя, хто фактично цією річчю користується, можливості користуватися нею в подальшому. Одночасно інший з подружжя позбавляється як можливості користуватися спірною річчю, хоча вона перебуває у спільній власності, так і грошової компенсації, яку інша сторона добровільно на депозитний рахунок не внесла.

При цьому, суд погоджується із доводами ОСОБА_3 відносно того, що у свідоцтві про реєстрацію транспортного власником транспортного засобу зазначений ОСОБА_1 , який у випадку залишення неподільної речі у спільній власності без проведення реального поділу буде володіти, користуватися та розпоряджатися майном, в той час, як ОСОБА_3 такі правомочності реалізувати не зможе.

За таких суд приходить до висновку про визнання права власності ОСОБА_1 на спірний автомобіль з одночасним стягненням з нього на користь ОСОБА_3 компенсації у розмірі 1/2 частини від вартості автомобіля, визначеного інформаційно-консультаційною довідкою від 17.08.2023 року у розмірі 78 620,00 грн., що становить 39 130,00 грн.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви ОСОБА_3 у розмірі 4 588 (чотири тисячі п`ятсот вісімдесят вісім гривень) 98 коп. покладаються на ОСОБА_1 .

Керуючись ст.ст. 141, 258-259, 263-265, 268 Цивільного процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про поділ спільного сумісного майна подружжя – залишити без задоволення.

Позовні вимоги ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя - задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_5 ) право власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2632081232000.

Визнати за ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_6 ) право власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2632081232000.

Визнати за ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_6 ) право власності на транспортний засіб Daewoo Lanos, д. н. з. НОМЕР_2 , 1999 року випуску, ідентифікаційний номер VIN: НОМЕР_3 .

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_6 ) на користь ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_5 ), грошову компенсацію вартості 1/2 частки транспортного засобу Daewoo Lanos, д. н. з. НОМЕР_2 , 1999 року випуску, ідентифікаційний номер VIN: НОМЕР_3 у розмірі 39 130,00 грн. (тридцять дев`ять тисяч сто тридцять гривень 00 коп.)

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_6 ) на користь ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_5 ) 4 588 (чотири тисячі п`ятсот вісімдесят вісім гривень) 98 коп. судового збору за подання позовної заяви.

Найменування сторін:

Позивач: ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_6 ).

Відповідач: ОСОБА_3 (адреса реєстрації: АДРЕСА_3 ; РНОКПП НОМЕР_5 ).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано .

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний тест рішення складено 23.09.2026 року.

Суддя А.В. Янченко