Рішення від 10 вересня 2026 р. у справі №369/15769/25 — Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 369/15769/25

Провадження № 2/369/5961/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.09.2026 року м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області у складі:

головуючої судді Козак І.А.,

при секретарі Кавун Є.О.,

розглянувши у приміщенні суду в м. Києві у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ЗУБР КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по оплаті послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій,-

В С Т А Н О В И В:

У серпні 2025 року представник товариства з обмеженою відповідальністю «ЗУБР КАПІТАЛ» (далі ТОВ «ЗУБР КАПІТАЛ») звернувся до Києво-Святошинського районного суду Київської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по оплаті послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій.

Заявлені позовні вимоги обґрунтовували тим, що об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «СІНЕМА ХАУС» (код ЄДРПОУ 45228999) здійснює обслуговування, утримання та експлуатацію будинку АДРЕСА_1 .

ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_2 у вказаному будинку.

Внаслідок неналежного виконання відповідачем зобов`язань з оплати спожитих житлово-комунальних послуг за період з 15.04.2024 по 30.06.2025 утворилась заборгованість в розмірі 40 792,35 по квартирі АДРЕСА_2 .

01.08.2025 між об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку «СІНЕМА ХАУС» та ТОВ «ЗУБР КАПІТАЛ» було укладено Договір про надання послуг з факторингу № 01/08.25, відповідно до якого об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку зобов`язалось за плату відступити позивачу право грошової вимоги, що виникло на підставі ч. 1 ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» до боржників, визначених в Додатку № 1 до даного договору.

Відповідно до Реєстру боржників права вимоги до яких відступаються, сума та підстава заборгованості, який є невід`ємним Додатком № 1 до Договору про надання фінансових послуг факторингу № 01/08.25 від 01.08.2025 до позивача перейшло право вимоги за зобов`язаннями відповідача щодо оплати житлово-комунальних послуг у сумі 40 792,35 по квартирі АДРЕСА_2 .

У зв`язку з чим, представник позивача просив суд стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ЗУБР КАПІТАЛ» заборгованість по оплаті житлово-комунальних послуг (послуги з управління, утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території) у розмірі 40 782,35 по квартирі АДРЕСА_2 , судовий збір у розмірі

2 442,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3 000,00 грн.

Ухвалою судді Києво-Святошинського районного суду Київської області від 02.09.2025 відкрито провадження у даній цивільній справі, постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

В судове засідання учасники процесу не з`явились. Представник позивача в позовній заяві просив суд у разі його неявки провести розгляд справи без його участі, проти ухвалення заочного рішення не заперечував.

Відповідач про час та місце розгляду справи повідомлялався у передбачений цивільно-процесуальним законодавством спосіб, причини неявки суду не відомі.

У зв`язку з неявкою сторін в силу ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України) фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Враховуючи згоду представника позивача, суд ухвалив, провести заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення, що відповідає положенням ст. ст. 280-281 ЦПК України.

У відповідності до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Відповідно до постанови КЦС ВС від 30 вересня 2022 року за № 761/38266/14 якщо проголошення судового рішення не відбувається, то датою його ухвалення є дата складення повного судового рішення, навіть у випадку, якщо фактичне прийняття такого рішення відбулось у судовому засіданні, яким завершено розгляд справи і в яке не з`явились всі учасники такої справи. При цьому, дата, яка зазначена як дата ухвалення судового рішення, може бути відмінною від дати судового засідання, яким завершився розгляд справи і у яке не з`явились всі учасники такої справи.

Суд, дослідивши матеріали справи та письмові докази в їх сукупності, оцінивши їх відповідно до ст. 89 ЦПК України, приходить до висновку про задоволення позову з огляду на наступне.

Як встановлено судом, Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «СІНЕМА ХАУС» (код ЄДРПОУ 45228999) здійснює обслуговування, утримання та експлуатацію будинку АДРЕСА_1 .

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно право власності на квартиру АДРЕСА_2 у зазначеному будинку зареєстровано за ОСОБА_1 23.10.2024.

Згідно з Реєстром боржників, право вимоги до яких відступається, сума заборгованості ОСОБА_1 за квартирою АДРЕСА_2 за період з 15.04.2024 по 30.06.2025 становить 40 792,35 грн.

Разом з тим, заявлений позивачем період заборгованості частково передує даті набуття відповідачем права власності на квартиру АДРЕСА_2 .

Відповідно до частини першої статті 322 ЦК України власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

За змістом статті 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» індивідуальний споживач зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги, а відповідно до статті 9 цього Закону споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором.

Таким чином, обов`язок зі сплати витрат, пов`язаних з утриманням та управлінням багатоквартирним будинком, покладається на власника відповідного приміщення.

Отже, відповідач може нести обов`язок з оплати відповідних житлово-комунальних послуг лише за період, протягом якого він був власником квартири АДРЕСА_2 .

Водночас із наданих позивачем доказів убачається, що заборгованість визначена за період з 15.04.2024 по 30.06.2025, тоді як право власності на квартиру АДРЕСА_2 зареєстровано за відповідачем лише 23.10.2024.

Отже, нарахування, здійснені за період з 15.04.2024 по 22.10.2024 включно, не можуть бути покладені на відповідача, оскільки у зазначений період він не був власником квартири та, відповідно, не був особою, на яку законом покладено обов`язок з її утримання та оплати відповідних послуг.

При цьому з наданої до матеріалів справи деталізації заборгованості вбачається, що за листопад 2024 року нараховано 1 718,41 грн, за грудень 2024 року - 3 335,50 грн, за січень 2025 року - 3 038,80 грн, за лютий 2025 року - 3 125,99 грн, за березень 2025 року - 3 289,41 грн, за квітень 2025 року - 4 927,21 грн, за травень 2025 року - 3 141,97 грн та за червень 2025 року - 1 763,94 грн.

Загальна сума нарахувань за період з листопада 2024 року по 30.06.2025 становить 24 341,23 грн.

Разом із тим, із наданого позивачем акта звіряння взаємних розрахунків неможливо встановити, яка саме частина заборгованості за жовтень 2024 року припадає на період з 23.10.2024 року по 31.10.2024 року. Акт не містить розмежування нарахувань залежно від періоду їх виникнення та не дає можливості визначити розмір заборгованості, що утворилася саме після набуття відповідачем права власності на квартиру.

При цьому суд не вправі покладати на відповідача обов`язок зі сплати всієї суми нарахувань за жовтень 2024 року без встановлення періоду їх виникнення та належного підтвердження розміру заборгованості, яка припадає саме на час перебування квартири у власності відповідача.

Відтак, за відсутності належного та достовірного розрахунку заборгованості за період з 23.10.2024 року по 31.10.2024 року, суд позбавлений можливості визначити розмір зобов`язання відповідача за вказаний період, у зв`язку з чим підстави для стягнення з відповідача всієї суми нарахувань за жовтень 2024 року відсутні.

Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за період до 23.10.2024 задоволенню не підлягають, оскільки позивачем не доведено наявності у відповідача обов`язку зі сплати відповідних нарахувань за цей період.

Водночас вимоги про стягнення заборгованості за період з листопада 2024 року по 30.06.2025 є обґрунтованими та підтверджуються наявними у справі доказами, а тому підлягають задоволенню у розмірі 24 341,23 грн.

Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість по оплаті житлово-комунальних послуг у розмірі 24 341,23 грн, а в задоволенні решти позовних вимог про стягнення заборгованості слід відмовити.

Згідно з ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» житлово-комунальні послуги - це результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил.

Згідно з ст. 382 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) власникам квартири у дво- або багатоквартирному житловому будинку належать на правах спільної сумісної власності приміщення загального користування, опорні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання за межами або всередині квартири, яке обслуговує більше однієї квартири. А також споруди, будівлі, які призначені для забезпечення потреб усіх власників квартир та власників нежитлових приміщень, які розташовані у житловому будинку.

Відповідно до ст. 151 Житлового кодексу України, громадяни, які мають у приватній власності жилий будинок (квартиру), зобов`язані забезпечувати його схоронність, провадити за свій рахунок поточний і капітальний ремонт, утримувати в порядку прибудинкову територію, що узгоджується також з положеннями ст. ст. 322, 382 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку», об`єднання співвласників багатоквартирного будинку - юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку», об`єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов`язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» до житлово-комунальних послуг належать, зокрема: житлова послуга - послуга з управління багатоквартирним будинком.

Послуга з управління багатоквартирним будинком включає: утримання спільного майна багатоквартирного будинку, зокрема прибирання внутрішньо-будинкових приміщень та прибудинкової території, виконання санітарно-технічних робіт, обслуговування внутрішньо-будинкових систем (крім обслуговування внутрішньо-будинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги у разі укладення індивідуальних договорів про надання такої послуги, за умовами яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем), утримання ліфтів тощо; купівлю електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку; поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку.

Згідно з п. 5 ч. 2 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» індивідуальний споживач зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

В силу ч. 1 ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором.

При цьому, споживач зобов`язаний оплатити житлово-комунальні послуги, якщо він фактично користувався ними. Відсутність договору на надання житлово-комунальних послуг сама по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.

Такого висновку дійшов Верховний Суд у справі № 638/11034/15-ц від 10.12.2018.

Так, відсутність відповідного договору не є підставою для відмови у стягненні заборгованості з управління будинком, оскільки, відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Надання комунальних послуг та надання послуги з управління багатоквартирним будинком здійснюються безперервно (ст. 16 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»).

Споживач зобов`язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом (п. 5 ч. 3 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»). Плата за житлово-комунальні послуги нараховується щомісячно (ч. 1 ст. 32 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»). Споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором.

Таким чином, враховуючи наведене, відповідач зобов`язаний приймати участь у витратах по управлінню багатоквартирним будинком. Більш того, як вбачається із Акту звіряння від 30.06.2025, ОСОБА_1 в період з листопада 2025 року по 30.06.2025 року не оплатив послуги з утримання будинку та прибудинкової території.

Суд вважає підтвердженим факт, що між об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку «СІНЕМА ХАУС» та відповідачем в цей період існували фактичні договірні відносини з надання послуг з управління багатоквартирним будинком, про що свідчать вчинені споживачем дії, зокрема, щодо користування житлово-комунальними послугами.

01.08.2025 між об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку «СІНЕМА ХАУС» та ТОВ «ЗУБР КАПІТАЛ» було укладено Договір про надання послуг з факторингу № 01/08.2025, відповідно до якого об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку зобов`язалось за плату відступити позивачу право грошової вимоги, що виникло на підставі ч. 1 ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» до боржників, визначених в Додатку № 1 до даного договору.

Відповідно до Реєстру боржників права вимоги до яких відступаються, сума та підстава заборгованості, який є невід`ємним Додатком № 1 до Договору про надання фінансових послуг факторингу № 01/08.2025 від 01.08.2025 до позивача перейшло право вимоги за зобов`язаннями відповідача щодо оплати житлово-комунальних послуг у сумі 40 792,35 по квартирі АДРЕСА_2 .

Частиною 1 ст. 1077 ЦК України, визначено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги (боржника).

Статтею 512 ЦК України передбачено, що однією з підстав заміни кредитора у зобов`язанні іншою особою є передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено Договором або законом.

Таким чином, право вимоги до відповідача, щодо стягнення заборгованості з оплати житлово-комунальних послуг по квартирі АДРЕСА_2 , на час звернення з даною позовною заявою належить позивачу.

Суд звертає увагу, що відповідно до наданих матеріалів розмір заборгованості становить 40 792,35 грн, тоді як у позовній заяві позивач просить стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 40 782,35 грн.

Водночас вимоги про стягнення заборгованості за період з листопада 2024 року по 30.06.2025 є обґрунтованими та підтверджуються наявними у справі доказами, а тому підлягають задоволенню у розмірі 24 341,23 грн.

Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість по оплаті житлово-комунальних послуг у розмірі 24 341,23 грн, а в задоволенні решти позовних вимог про стягнення заборгованості слід відмовити.

Крім того, слід зазначити, що ч. 1 ст. 137 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України) визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

До складу витрат на правничу допомогу включаються: гонорар адвоката за представництво в суді; інша правнича допомога, пов`язана з підготовкою справи до розгляду; допомога, пов`язана зі збором доказів; вартість послуг помічника адвоката; інша правнича допомога, пов`язана зі справою.

Витрати на правничу допомогу визначаються сукупністю таких документів: договором про надання правничої допомоги та відповідними доказами щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу учасник справи має подати (окрім договору про надання правничої допомоги) детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом (для визначення розміру гонорару, що сплачений або підлягає сплаті) та опис здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Судом встановлено, що На підтвердження понесення витрат на професійну правничу допомогу позивачем долучено договір про надання правничої допомоги від 24 липня 2024 року.

Разом з тим, додані до позовної заяви документи, на які позивач посилається на підтвердження обсягу та вартості наданої правничої допомоги, містять посилання на інший договір про надання правової допомоги, датований 10 вересня 2024 року.

Так, у додатковій угоді № 7 до договору про надання правової допомоги зазначено, що вона є додатковою угодою до договору від 10 вересня 2024 року. Аналогічно в акті № 3 приймання-передачі наданих послуг зазначено, що його складено до договору про надання правової допомоги від 10 вересня 2024 року.

Крім того, у платіжній інструкції, наданій на підтвердження оплати послуг з професійної правничої допомоги, також міститься посилання на договір від 10 вересня 2024 року та зазначено прізвище відповідача у цій справі — ОСОБА_2 .

Водночас самого договору про надання правової допомоги від 10 вересня 2024 року позивачем до матеріалів справи не долучено. Натомість долучено договір про надання правничої допомоги від 24 липня 2024 року.

Таким чином, надані позивачем документи містять розбіжності щодо договору, на підставі якого, як зазначено в додатковій угоді № 7, акті № 3 приймання-передачі наданих послуг та платіжній інструкції, надавалась та оплачувалась правнича допомога. За таких обставин неможливо достовірно встановити, що зазначені документи стосуються саме договору про надання правничої допомоги від 24 липня 2024 року, долученого позивачем до матеріалів справи, а також підтвердити зв`язок між цим договором, конкретним відповідачем у справі, обсягом наданих послуг та їх оплатою.

За таких обставин у задоволенні вимоги позивача про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу слід відмовити.

Судовий збір підлягає стягненню з відповідача в порядку ст.141 ЦПК України, пропорцційно задоволеним вимогам.

На підставі вищевикладеного, ст. ст. 1, 4 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку», ст. ст. 5, 7, 9, 16, 20, 32 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», ст. 151 Житлового кодексу України, ст. ст. 382, 512, 514, 1077 Цивільного кодексу України, керуючись ст. ст. 81, 137, 141, 247, 258, 259, 263-265, 280-282 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю «ЗУБР КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по оплаті послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ЗУБР КАПІТАЛ» заборгованість по оплаті житлово-комунальних послуг (послуги з управління, утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території) по квартирі АДРЕСА_3 , у розмірі 24 341 (двадцять чотири тисячі триста сорок одна) грн 23 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ЗУБР КАПІТАЛ» судові витрати, пов`язані з розглядом справи, а саме: судовий збір у розмірі 1 457 (одна тисяча чотириста п`ятдесят сім) грн 63 коп.

В іншій частині позову відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справ, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Київського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Інформація про позивача: Товариство з обмеженою відповідальністю «ЗУБР КАПІТАЛ» (ЄДРПОУ: 42885898, адреса: 03150, м. Київ, вул. Ямська, 46, літ. А).

Інформація про відповідача: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_4 ).

Повний текст рішення складено 11 вересня 2026 року.

Суддя Ірина КОЗАК