Постанова від 22 вересня 2026 р. у справі №363/5456/26 — Вишгородський районний суд Київської області

"23" вересня 2026 р. Справа № 363/5456/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 вересня 2026 року м. Вишгород

Суддя Вишгородського районного суду Київської області Лукач О.П., розглянувши матеріали, які надійшли до суду з Вишгородського РУП ГУНП в Київській області про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, адреса місця реєстрації та місця проживання: АДРЕСА_1 , до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 173-2 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

26.08.2026 з Вишгородського РУП ГУНП у Київській області до Вишгородського районного суду Київської області надійшла адміністративна справа щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.08.2026, справу №363/5456/26 було передано до провадження судді Рукас О.В.

Постановою судді Вишгородського районного суду Київської області від 27.08.2026, справу №363/5456/26, повернуто до Вишгородського РУП ГУНП в Київській області для належного оформлення.

09.09.2026 матеріали справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 , після дооформлення, повернулися до суду разом із долученими письмовими поясненнями ОСОБА_2 , копією паспорту громадянки України ОСОБА_2 та копією свідоцтва про народження ОСОБА_3 .

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.09.2026, справу передано до провадження судді Лукач О.П.

Так, згідно протоколу про адміністративне правопорушення ВАД №976204 від 20.08.2026, 20.08.2026 близько 18:00, за адресою АДРЕСА_1 , громадянин ОСОБА_1 відносно брата ОСОБА_3 вчинив домашнє насильство психологічного та фізичного характеру, а саме ображав, висловлювався нецензурною лайкою, наніс удари кулаком по голові, обличчю, тулубу, чим завдав шкоду фізичному та психологічному здоров`ю, за що передбачена адміністративна відповідальність за частиною першою статті 173-2 КУпАП.

Зазначені обставини підтверджуються матеріалами адміністративної справи, а саме:

протоколом про адміністративне правопорушення від 20.08.2026 серії ВАД №976204, який складено у присутності ОСОБА_1 та ним підписано, без будь-яких зауважень; копією довідки першого заступника начальника управління поліції - начальника СВ Вишгородського РУП ГУНП в Київській області В. Асипенка про відсутність даних, які б вказували на наявність кримінального правопорушення; копією рапорту старшого інспектора-чергового Вишгородського РУП ГУНП в Київській області Гаркавки В.М. про отримання повідомлення від ОСОБА_4 про вчинення адміністративного правопорушення «Домашнє насильство» зі змістом: «зателефонував батько ОСОБА_3 сказав, що його побив брат ОСОБА_1 , потрібна медична допомога»; протоколом прийняття заяви від ОСОБА_3 про кримінальне правопорушення та іншу подію, у якому він зазначив, що 20.08.2026 за місцем проживання, ОСОБА_1 спровокував конфлікт, під час якого застосував фізичну силу, декілька разів ударив його кулаком по голові та обличчю, ображав, висловлювався нецензурною лайкою та погрожував; письмовими поясненнями ОСОБА_3 від 20.08.2026, згідно з якими конфлікт із рідним братом ОСОБА_1 виник на ґрунті побутових справ, під час сварки останній висловлювався нецензурною лайкою, ображав його, кидався в бійку та наніс декілька ударів рукою по голові, обличчю та тулубу, після чого ОСОБА_3 вибіг із будинку та зателефонував доньці, а надалі були викликані працівники поліції; відомості лінії «103» про виїзд бригади екстреної медичної допомоги до ОСОБА_3 після події та відмову останнього від госпіталізації; письмовими поясненнями ОСОБА_1 від 20.08.2026, у яких він не заперечував факту конфлікту з братом та фізичного контакту між ними, зазначивши, що між ними почалася штовханина, під час якої, за його версією, брат розбив собі голову; витягом з ІПС МВС України «Армор»; копіями паспортів громадянина України ОСОБА_3 , ОСОБА_1 ; заявою ОСОБА_1 від 20.08.2026, адресовану суду, про невизнання вини у вчиненні адміністративного правопорушення та розгляд справи без його участі; письмовими поясненнями ОСОБА_2 від 07.09.2026, у яких вона підтвердила, що ОСОБА_3 та ОСОБА_1 є її рідними синами, між собою - рідними братами, та проживають разом із нею за адресою: АДРЕСА_1 , до якої додано копію паспорта громадянки України ОСОБА_2 та копію свідоцтва про народження ОСОБА_3 .

У судове засідання, ОСОБА_1 не заперечував обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, водночас зазначив, що першим фізичну силу застосував його брат ОСОБА_5 , а він - у відповідь.

Згідно зі статтею 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Відповідно до статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно вимог статті 252 КУпАП України, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до статті 19 КУпАП не є адміністративним правопорушенням дія, яка хоча й передбачена цим Кодексом або іншими законами, що встановлюють відповідальність за адміністративні правопорушення, але вчинена в стані необхідної оборони, тобто при захисті прав і свобод громадян від протиправного посягання шляхом заподіяння посягаючому шкоди, якщо при цьому не було допущено перевищення меж необхідної оборони.

Згідно із частиною першою статті 173-2 КУпАП вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого, - тягне за собою накладення штрафу від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від тридцяти до сорока годин, або адміністративний арешт на строк до десяти діб.

Об`єктивна сторона цього правопорушення полягає в умисному вчиненні будь-яких дій фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Статтею 21 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» передбачено, що постраждала особа має право, зокрема, на дієвий, ефективний та невідкладний захист в усіх випадках домашнього насильства, недопущення повторних випадків домашнього насильства.

Оцінюючи наявні у справі докази у їх сукупності, суд враховує, що обставини, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення, не є ізольованими та підтверджуються іншими матеріалами справи.

Так, пояснення ОСОБА_3 , викладені у протоколі прийняття заяви та у письмових поясненнях від 20.08.2026, є послідовними щодо суті події: виникнення конфлікту з братом, висловлювання останнім образ і нецензурної лайки та застосування до нього фізичної сили. Ці відомості узгоджуються з первинним повідомленням до поліції про те, що ОСОБА_3 побив брат та йому потрібна медична допомога, а також з відомостями лінії «103» про виїзд бригади екстреної медичної допомоги після події.

Письмові пояснення ОСОБА_1 від 20.08.2026 та його пояснення у судовому засіданні також підтверджують сам факт конфлікту та фізичного контакту між братами. При цьому надані у судовому засіданні пояснення не спростовують вчинення дій, зазначених у протоколі, оскільки ОСОБА_1 цих обставин не заперечував, а послався лише на те, що першим фізичну силу застосував ОСОБА_3 , після чого він застосував її у відповідь.

Таке посилання ОСОБА_1 суд перевіряє з урахуванням положень статті 19 КУпАП. Разом з тим матеріали справи не містять даних, які б у своїй сукупності підтверджували наявність протиправного посягання з боку ОСОБА_3 та те, що застосування ОСОБА_1 фізичної сили було зумовлене необхідністю негайного відвернення чи припинення такого посягання. Натомість первинне повідомлення про подію, заява та письмові пояснення

ОСОБА_3 послідовно вказують на застосування до нього фізичної сили саме ОСОБА_1 .

Встановлені у цій справі конкретні дії ОСОБА_1 - образи, висловлювання нецензурною лайкою та застосування фізичної сили до рідного брата, виходять за межі звичайного побутового конфлікту та за своїм характером є проявами психологічного і фізичного домашнього насильства.

За таких обставин суд дійшов висновку, що сукупність досліджених доказів є достатньою та взаємоузгодженою для встановлення вини ОСОБА_1 у вчиненні домашнього насильства психологічного та фізичного характеру відносно свого брата ОСОБА_3 , а його дії правильно кваліфіковані за частиною першою статті 173-2 КУпАП.

Згідно із статтею 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, а також запобігання вчиненню нових правопорушень.

Відповідно до статті 33 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України.

При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

З урахуванням характеру вчиненого адміністративного правопорушення, даних про особу правопорушника, ступеня його вини, відсутності обставин, що пом`якшують та обтяжують відповідальність, суд вважає за доцільне притягнути ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності у виді штрафу, у межах визначених санкцією частини першої статті 173-2 КУпАП.

Враховуючи положення статей 283, 39-1 КУпАП, під час вирішення питання про накладення стягнення за адміністративне правопорушення суд не вважає доцільним вирішувати питання про направлення особи, яка вчинила домашнє насильство на проходження програми для таких осіб, передбаченої Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству».

На підставі статті 40-1 КУпАП стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в дохід держави у розмірі, передбаченому Законом України «Про судовий збір» - 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Керуючись статтями 1, 7, 9, 19, 23, 33, 40-1, 173-2, 245, 251, 252, 255, 256, 276–279, 280, 283-285, 289 КУпАП, суд

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 173-2 КУпАП та призначити йому адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340 (триста сорок) гривень

00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в дохід держави судовий збір у розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок.

Постанова суду може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Вишгородський районний суд Київської області протягом десяти днів з дня її винесення.

Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати штрафу у добровільному порядку у встановлений строк, копія постанови буде направлена до відділу державної виконавчої служби для примусового виконання.

Згідно із статтею 308 КУпАП у порядку примусового виконання постанови, про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення, з порушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та витрати на облік правопорушення.

Строк пред`явлення постанови до примусового виконання - три місяці з дня її винесення.

Суддя О.П. Лукач