Рішення від 21 вересня 2026 р. у справі №363/535/26 — Вишгородський районний суд Київської області

22.09.2026 Справа № 363/535/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 вересня 2026 року Вишгородський районний суд Київської області в складі:

судді Олійник С.В.,

за участі секретаря Захарової Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу в приміщенні Вишгородського районного суду Київської області в м. Вишгород за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

встановив:

28 січня 2026 року представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , у якому просив стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором № 519668-КС-004 у розмірі 126 191 грн 24 коп., а також судовий збір у розмірі 2 662 грн 40 коп.

В обґрунтування позову представник позивача зазначив, що 16.02.2025 між ТОВ «Бізнес Позика» та ОСОБА_1 укладено договір про надання кредиту № 519668-КС-004, відповідно до умов якого ТОВ «Бізнес Позика» надало відповідачу кредит у розмірі 75 000 грн шляхом перерахування коштів на банківську картку позичальника № НОМЕР_1 . Відповідач належним чином свої зобов`язання за кредитним договором не виконала, унаслідок чого станом на 07.01.2026 утворилася заборгованість у розмірі 126 191 грн 24 коп., яка, за розрахунком позивача, складається з: 37 007 грн 14 коп. — суми прострочених платежів за тілом кредиту; 44 924 грн 10 коп. — суми прострочених платежів за процентами; 37 500 грн — суми прострочених платежів за процентами відповідно до статті 625 ЦК України; 6 760 грн — суми прострочених платежів за комісією.

Процесуальні дії та рішення у справі.

05 лютого 2026 року ухвалою Вишгородського районного суду Київської області відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, з повідомленням (викликом) сторін, а також витребувано інформацію з АТ «Універсал Банк».

16 лютого 2026 року на адресу суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, у якому зазначено, що ОСОБА_1 дійсно отримала кредит від ТОВ «Бізнес Позика» за договором № 519668-КС-004 від 16.02.2025 у розмірі 75 000 грн. Відповідач зазначила, що частину кредиту нею було сплачено — 72 550 грн, що, на її думку, свідчить про визнання боргу, однак не дає позивачу підстав вимагати стягнення всієї суми заборгованості одразу, з урахуванням її фінансового стану та положень пункту 76 постанови Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 338/180/17.За її твердженням, залишок заборгованості станом на 07.01.2026 становить 3 641 грн 24 коп. Зазначила, що перебуває на лікуванні у зв`язку з онкологічним захворюванням та перебуває на обліку в центрі зайнятості, що істотно обмежує її можливість погасити заборгованість одноразово. У зв`язку з цим запропонувала погашати залишок заборгованості частинами по 500 грн щомісяця до повного погашення, починаючи з першого дня місяця, наступного за місяцем ухвалення рішення.

20 лютого 2026 року на адресу суду від представника позивача надійшли додаткові пояснення у справі, в яких зазначив, Позивач зазначає, що часткові платежі відповідача підтверджують укладення та визнання кредитного договору, який було укладено в електронній формі та підписано одноразовим ідентифікатором. Усі істотні умови кредиту були погоджені сторонами, проценти нараховувалися за фактичний період користування кредитом, а штраф і пеня не нараховувалися. Комісія у розмірі 15 000 грн була передбачена договором, графіком платежів і паспортом кредиту. Оскільки відповідач не надала доказів повного та своєчасного погашення боргу, позивач вважає свій розрахунок заборгованості обґрунтованим. Також позивач заперечує проти розстрочення виконання рішення, оскільки відповідач, на його думку, не довела обставин, які істотно ускладнюють його виконання.

24 лютого 2026 року на адресу суду від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

16 березня 2026 року на адресу суду від АТ «Універсал Банк» надійшли витребувані матеріали.

09 вересня 2026 року на адресу суду від відповідача надійшла заява, у якій вона зазначила, що позивач у своїх додаткових поясненнях фактично підтверджує здійснення відповідачем часткових платежів на загальну суму 72 550 грн.

Відповідач зазначила, що порушення початкового орієнтовного графіка платежів відбулося у зв`язку з тяжкими життєвими обставинами, істотним погіршенням стану здоров`я та встановленням інвалідності. Також відповідач вказала, що позивач вимагає стягнення значної суми процентів та комісії за видачу кредиту в розмірі 15 000 грн, що, на її думку, є несправедливим та суперечить вимогам законодавства про захист прав споживачів. Відповідач просила суд врахувати факт здійснення нею платежів у розмірі 72 550 грн, визнати умову договору щодо сплати комісії за видачу кредиту несправедливою, зменшити розмір заборгованості з урахуванням її стану здоров`я та матеріального становища, а також розстрочити виконання рішення суду шляхом встановлення посильного для неї графіка щомісячних платежів.

Позиції учасників справи.

Представник позивача у судове засідання не з`явився. У прохальній частині позовної заяви просив розглянути справу за його відсутності та не заперечував проти ухвалення заочного рішення.

Відповідач у судове засідання також не з`явилася. Про дату, час та місце судового засідання була повідомлена належним чином. Причини неявки суду не відомі.

Відповідно до частини першої статті 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови його належного повідомлення про дату, час і місце судового засідання не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Фактичні обставини справи, встановлені судом.

16 лютого 2025 року ТОВ «Бізнес Позика» направило відповідачу ОСОБА_1 пропозицію (оферту) укласти договір № 519668-КС-004 про надання кредиту, прийняла (акцептувала) пропозицію щодо укладення кредитного договору на умовах, визначених офертою, шляхом направлення через інформаційно-телекомунікаційну систему одноразового ідентифікатора UA-1161. Кредитний договір підписано електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання одноразового ідентифікатора, та надіслано на номер мобільного телефону відповідача.

Відповідно до пунктів 2.1–2.5 договору кредиту ТОВ «Бізнес Позика» надало позичальнику грошові кошти у розмірі 75 000 грн на засадах строковості, поворотності та платності, а позичальник зобов`язалася повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та комісію за надання кредиту в порядку та на умовах, визначених договором і Правилами надання споживчих кредитів. Тип кредиту — кредит. Строк, на який надається кредит, — 24 тижні. Стандартна процентна ставка за кредитом — 1 % на день, фіксована. Комісія за надання кредиту — 15 000 грн.

Відповідно до пунктів 2.7, 2.8, 2.10, 2.11 договору строк його дії визначено до 03.08.2025. Орієнтовна загальна вартість кредиту становить 184 356 грн 38 коп. Орієнтовна реальна річна процентна ставка — 6665,85 %. Денна процентна ставка — 0,86 %. Відповідно до пункту 7.5 договору в разі прострочення виконання позичальником грошового зобов`язання зі сплати процентів за користування кредитом, комісії та/або суми кредиту у визначені договором строки позичальник зобов`язана сплатити кредитодавцю суму заборгованості з урахуванням 700 000 % річних від суми заборгованості відповідно до статті 625 ЦК України.

При цьому пунктом 7.5 договору передбачено обмеження щодо розміру таких нарахувань: проценти річних нараховуються за кожен день прострочення на суму заборгованості, але в розмірі, що не перевищує 1 % від неповернутої суми кредиту. Сукупна сума нарахованих процентів річних та інших платежів, що підлягають сплаті позичальником за порушення зобов`язань, не може перевищувати половини суми кредиту, одержаної позичальником.

Позивачем також надано візуальну форму послідовності дій клієнта ОСОБА_1 щодо укладення електронного договору про надання кредиту № 519668-КС-004 від 16.02.2025 в інформаційно-телекомунікаційній системі товариства.

Згідно з підтвердженням ТОВ «ПрофітГід» щодо здійснення переказу грошових коштів 16.02.2025 на номер платіжної картки НОМЕР_2 здійснено переказ коштів у розмірі 75 000 грн із призначенням платежу: «перерах. коштів ОСОБА_1 , ІПН НОМЕР_3 зг. до кредитного дог. № 519668-КС-004 від 16.02.2025 року».

З інформації, наданої АТ «Універсал Банк», убачається, що на ім`я ОСОБА_1 емітовано банківську картку № НОМЕР_1 та відкрито відповідний банківський рахунок.

З розрахунку заборгованості за кредитним договором № 519668-КС-004 від 16.02.2025 убачається, що станом на 08.01.2026 за відповідачем обліковується заборгованість у розмірі 126 191 грн 24 коп., яка складається з: 37 007 грн 14 коп. — прострочених платежів за тілом кредиту; 44 924 грн 10 коп. — прострочених платежів за процентами; 37 500 грн — прострочених платежів за процентами відповідно до статті 625 ЦК України; 6 760 грн — прострочених платежів за комісією. Загальна сума платежів, здійснених відповідачем за кредитним договором, становить 72 550 грн.

Застосовані норми права.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини

У ст. 207 ЦК України визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони (абз. 1 ч. 1).

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами) (абз. 1 ч. 2)

Частиною 1 статті 509 ЦК України визначено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

За змістом ст.ст. 526, 527, 530 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону

Як зазначено у ч. 1 ст. 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом

В ч. 1 ст. 599 ЦК України визначено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином

У відповідності до ч. 1 ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання)

Згідно з ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом

В силу ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків

Як зазначено у ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства

За приписами ч. 1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору

Згідно з ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Загальні правила щодо форми договору визначено ст. 639 ЦК України, згідно з якою договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлена письмова форма, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріальне посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Як зазначено у ч. 1 ст. 1048 ЦК України, норми якої в силу ч. 2 ст. 1054 ЦК України поширюються на кредитні відносини, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

За приписами ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

В силу ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі (ч. 1). Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ч. 2).

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі (п. 5); електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6).

Як зазначено у ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття (ч. 1). Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. (ч. 3). Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (ч. 6). Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (абз. 1 ч. 12).

Згідно з ч. 1 ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Мотиви і висновки суду.

Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з договорів та інших правочинів.

За своїми правовими ознаками кредитний договір є консенсуальним, двостороннім та відплатним правочином, за яким кредитодавець бере на себе обов`язок надати кредит та набуває право вимагати повернення грошових коштів і сплати процентів, а позичальник має право вимагати надання кредиту та несе обов`язок щодо його своєчасного повернення і сплати процентів.

Предметом виконання грошового зобов`язання за кредитним договором є певна грошова сума, яка має бути сплачена боржником кредитору.

Враховуючи презумпцію відплатності кредитного договору, позичальник зобов`язаний повернути кредит та сплатити проценти за користування ним, якщо інше не встановлено договором або законом.

Судом установлено, що 16.02.2025 між ТОВ «Бізнес Позика» та ОСОБА_1 укладено договір № 519668-КС-004 про надання кредиту в електронній формі з використанням інформаційно-телекомунікаційної системи та одноразового ідентифікатора.

Факт акцепту оферти та підписання договору електронним підписом підтверджується матеріалами справи, зокрема візуалізацією процесу укладення договору та даними інформаційної системи кредитодавця. Надання кредитних коштів у розмірі 75 000 грн підтверджується довідкою фінансового посередника про переказ коштів на банківську картку відповідача, а також інформацією банку щодо емітованої на її ім`я платіжної картки та відкритого рахунку.

Зазначені докази є взаємопов`язаними та підтверджують факт отримання відповідачем кредитних коштів.

Умови договору щодо строку кредитування, розміру процентної ставки, комісії та графіка платежів погоджені сторонами та викладені в електронній формі, що свідчить про укладення між сторонами кредитного договору.

Відповідач не надала суду доказів належного виконання зобов`язань за кредитним договором у повному обсязі. При цьому факт укладення договору та отримання кредитних коштів відповідачем не заперечувався.

Судом установлено, що відповідач здійснила часткове погашення заборгованості за кредитним договором у загальному розмірі 72 550 грн, з яких 37 992 грн 86 коп. спрямовано на погашення тіла кредиту, 26 317 грн 14 коп. — процентів, 8 240 грн — комісії.

Вирішуючи питання щодо розміру заборгованості, суд виходить із позовних вимог та наданого позивачем розрахунку.

Згідно з розрахунком заборгованості станом на 08.01.2026 сума заборгованості за кредитним договором становить 88 691 грн 24 коп., а саме: 37 007 грн 14 коп. — прострочені платежі за тілом кредиту; 44 924 грн 10 коп. — прострочені платежі за процентами; 6 760 грн — прострочені платежі за комісією.

Доказів на спростування зазначеного розрахунку відповідачем не надано, іншого розрахунку заборгованості суду не представлено.

За таких обставин суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення 88 691 грн 24 коп. заборгованості за тілом кредиту, процентами та комісією є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Разом із тим вимога про стягнення 37 500 грн процентів відповідно до статті 625 ЦК України задоволенню не підлягає.

17.03.2022 набрав чинності Закон України від 15.03.2022 № 2120-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану», яким розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України доповнено пунктом 18.

Відповідно до пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику надано кредит банком або іншим кредитодавцем, позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 ЦК України, а також від обов`язку сплати неустойки за таке прострочення.

Крім того, передбачено списання неустойки та інших платежів, нарахованих за прострочення виконання зобов`язань за такими договорами починаючи з 24.02.2022.

Судом установлено, що в Україні з 24.02.2022 діє воєнний стан, який неодноразово продовжувався.

Отже, з огляду на положення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України вимога позивача про стягнення 37 500 грн процентів, нарахованих відповідно до статті 625 ЦК України, задоволенню не підлягає.

Таким чином, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню в розмірі 88 691 грн 24 коп., з яких: 37 007 грн 14 коп. — сума прострочених платежів за тілом кредиту; 44 924 грн 10 коп. — сума прострочених платежів за процентами; 6 760 грн — сума прострочених платежів за комісією.

Щодо судових витрат.

Відповідно до частин першої та другої статті 141 ЦПК України судовий збір та інші судові витрати у разі часткового задоволення позову розподіляються між сторонами пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з платіжною інструкцією № 1961 від 26.01.2026 позивач сплатив судовий збір у розмірі 2 662 грн 40 коп. Із заявлених позовних вимог у розмірі 126 191 грн 24 коп. судом задоволено вимоги на суму 88 691 грн 24 коп., що становить приблизно 70,28 %. Отже, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1 871 грн 13 коп. (2 662,40 грн х 70,28 %), а інша частина судових витрат покладається на позивача.

Щодо розстрочення виконання рішення.

Пунктом 2 частини сьомої статті 265 ЦПК України передбачено, що у разі необхідності в резолютивній частині рішення зазначається про надання відстрочення або розстрочення виконання рішення.

Згідно з частиною першою статті 267 ЦПК України суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, надати відстрочення або розстрочення виконання рішення, про що зазначає в рішенні.

Відповідно до частини третьої статті 435 ЦПК України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Відповідно до частини четвертої статті 435 ЦПК України, вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд враховує, зокрема, ступінь вини відповідача у виникненні спору, щодо фізичної особи — тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан, а також стихійне лихо та інші надзвичайні події.

Частиною п`ятою статті 435 ЦПК України встановлено, що розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення.

У постанові Верховного Суду від 27.02.2019 у справі № 796/43/2018 зазначено, що підставою для застосування положень статті 435 ЦПК України є виняткові обставини, які перешкоджають належному виконанню рішення, істотно ускладнюють його виконання або роблять його неможливим.

Вирішуючи питання про можливість відстрочення чи розстрочення виконання рішення, суд має враховувати майнові інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини кожної зі сторін у виникненні спору та інші обставини справи.

Сам по собі матеріальний стан боржника не є безумовною підставою для розстрочення або відстрочення виконання рішення суду та має оцінюватися в сукупності з іншими фактичними обставинами.

Підстави, які зумовлюють необхідність розстрочення виконання рішення, мають оціночний характер, оскільки законодавством не встановлено їх вичерпного переліку.

На підтвердження складного матеріального становища та обставин, пов`язаних зі станом здоров`я, відповідач надала медичну документацію, пенсійне посвідчення та документи щодо складних сімейних обставин.

Оцінивши надані докази в їх сукупності, суд ураховує, що відповідач перебуває у складному матеріальному становищі, що істотно ускладнює можливість одноразового виконання рішення суду.

За таких обставин суд дійшов висновку про наявність підстав для розстрочення виконання рішення суду в частині стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 88 691 грн 24 коп. строком на дванадцять місяців шляхом сплати рівними частинами щомісяця.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 258, 263-265, 268, 279, 280, 282 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» заборгованість за договором № 519668-КС-004 від 16.02.2025 про надання кредиту у розмірі 88 691 грн 24 коп. та судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1 871 грн 13 коп.

У задоволенні інших позовних вимог відмовити.

Розстрочити ОСОБА_1 виконання рішення суду в частині стягнення на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» заборгованості за договором № 519668-КС-004 від 16.02.2025 у розмірі 88 691 грн 24 коп. строком на 12 (дванадцять) місяців шляхом сплати рівними частинами по 7 390 грн 94 коп. щомісяця, починаючи з першого числа місяця, наступного за місяцем набрання рішенням суду законної сили.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика», (ЄДРПОУ 41084239; адреса: 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26, оф. 411).

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_1 .

Суддя С.В. Олійник