Вирок від 22 вересня 2026 р. у справі №369/2555/18 — Васильківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 369/2555/18

Провадження № 1-кп/362/32/26

В И Р О К

І м е н е м У к р а ї н и

23 вересня 2026 року

Васильківський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

суддів колегії - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю: секретарів - ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,

ОСОБА_7 ,

прокурорів - ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 ,

ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 ,

потерпілих - ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 ,

обвинуваченого - ОСОБА_17 ,

захисників - адвокатів ОСОБА_18 , ОСОБА_19 ,

ОСОБА_20 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 3 в місті Василькові Обухівського району Київської області кримінальне провадження № 120 171 102 000 022 61 від 17.04.2017 року відносно

ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Києва, вірмена, громадянина України, неодруженого, офіційно не працевлаштованого, зареєстрованого і проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

за обвинуваченням у вчиненні злочинів передбачених ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 115, ч. 4 ст. 296 КК України,

В С Т А Н О В И В:

16.04.2017 року, близько 18 год. 00 хв., ОСОБА_17 , діючи спільно з особою, матеріали відносно якої виділено в окреме кримінальне провадження, перебуваючи в громадському місці, а саме на автопарковці біля приміщення гіпермаркету «Ашан», по вул. Велика Кільцева, 4, с. Петропавлівська Борщагівка, Києво-Святошинського (нині Бучанського) району Київської області, грубо порушуючи громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю, ігноруючи існуючи у суспільстві загальновизнані правила поведінки і моральності, безпричинно, з хуліганських спонукань, спровокували словесний конфлікт з потерпілими ОСОБА_15 та ОСОБА_16 , в ході якого ОСОБА_17 , керуючись спільним умислом з особою, матеріали відносно якої виділено у кримінальне провадження, заздалегідь заготовленим для нанесення тілесних ушкоджень предметом, ззовні схожим на ніж, який тримав у правій руці, наніс потерпілому ОСОБА_15 один удар в поперекову ділянку справа, після чого вказаним предметом наніс потерпілому ОСОБА_16 один удар в грудну клітку зліва, завдавши ОСОБА_15 тілесні ушкодження у вигляді різаної рани поперекової ділянки справа, садно лівої нижньої повіки, які відносяться до легких тілесних ушкоджень, що потягли за собою короткочасний розлад здоров`я, а ОСОБА_16 було завдано тілесне ушкодження у вигляді проникаючого колото-різаного поранення грудної клітини зліва з пораненням легені, пневмотораксом, середнім гемотораксом, які відносяться до тяжких тілесних ушкоджень за критерієм небезпеки для життя.

Дії ОСОБА_17 , які виразилися в хуліганстві, тобто грубому порушенні громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю вчинені із застосуванням предмету, заздалегідь заготовленого для нанесення тілесних ушкоджень, вчиненого групою осіб органом досудового розслідування кваліфіковано за ч. 4 ст. 296 КК України.

Крім того, 16.04.2017 року, близько 18 год. 10 хв., ОСОБА_17 , перебуваючи на автопарковці поблизу приміщення гіпермаркету «Ашан», по вул. Велика Кільцева, 4, с. Петропавлівська Борщагівка, Києво-Святошинського (нині Бучанського) району Київської області, де в ході сварки, яка виникла раптово на ґрунті неприязних відносин із ОСОБА_14 , маючи прямий умисел, направлений на протиправне заподіяння смерті іншій людині, тобто посягаючи на найвищу соціальну цінність - життя людини, усвідомлюючи при цьому суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, предметом, схожим на ніж, який тримав у долоні правої руки, наніс ОСОБА_14 один удар у шию зліва, де проходять дві основні системи артерій, які забезпечують надходження артеріальної крові до головного мозку потерпілого, таким чином, вчинивши усі дії, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, але ОСОБА_17 не зміг завершити злочин з причин, які не залежали від його волі, а саме забезпечення потерпілого присутніми громадянами медичними препаратами до приїзду екстреної медичної допомоги та надання йому кваліфікованої медичної допомоги.

Дії ОСОБА_17 , які виразилися в закінченому замаху на вбивство, тобто умисному протиправному заподіянні смерті людини, органом досудового розслідування кваліфіковано за ч. 2 ст. 15 , ч. 1 ст. 115 КК України.

Допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_15 суду показав, що 16.04.2017 року, близько 16 год. 30 хв., він разом із своїм троюрідним братом ОСОБА_21 та його дівчиною ОСОБА_22 прийшли до гіпермаркету «Ашан», який знаходиться в с.Петропавлівська Борщагівка, Києво-Святошинського району по вул. Велика Кільцева 4. Після здійснення покупки продуктів, вони пішли на вихід із приміщення супермаркету. ОСОБА_23 пішла, щоб придбати каву, а вони із ОСОБА_21 вийшли із приміщення гіпермаркету на вулицю і знаходилися поряд із парковкою автотранспорту. Коли вони чекали ОСОБА_23 , то на автостоянку на великій швидкості під`їхав автомобіль «MAZDA CX-7» д.н.з. НОМЕР_1 сірого кольору. Коли цей автомобіль під`їжджав, то при цьому ледь не збив двох хлопців. Після зупинки автомобіля з нього вийшли троє чоловіків кавказької національності. Коли ці чоловіки проходили повз них із ОСОБА_21 , то він їх попросив перепаркувати свій автомобіль. Водій автомобіля та другий чоловік, який перебував на пасажирському сидінні і як йому стало відомо пізніше, прізвище його ОСОБА_17 , зупинилися біля них, водій стояв напроти нього, а ОСОБА_17 - напроти ОСОБА_24 . Він спілкувався із водієм і в цей час ОСОБА_17 почав переміщатися. Він підійшов до нього з правої сторони та почав тримати його за куртку. Він в цей час розмовляв із водієм. Потім він побачив, що ОСОБА_17 , який тримав його за куртку, із зовнішньої кишені своєї куртки почав щось виймати, при цьому ОСОБА_17 уважно вдивлявся йому в очі та переглядався поглядами із водієм автомобіля. В цей момент він відчув, що ОСОБА_17 , який тримав його за куртку, швидко наніс йому якимось предметом удар в бокову частину грудної клітини зліва пошкодивши куртку. У відповідь на цей удар він вдарив своєю головою в його голову. ОСОБА_17 зробив крок назад і він побачив в його правій руці ніж. Оскільки ОСОБА_17 ще тримав його за куртку, то він вирішив зняти куртку і при цьому повернувся до нього спиною. В цей час він відчув другий удар в спину. Він пройшов кілька кроків вперед і у нього запаморочилася голова, від чого він впав на коліна. ОСОБА_17 , який наніс йому ножове поранення, розвернувся і пішов в сторону, де знаходився ОСОБА_25 та водій автомобіля. Він побачив, як ОСОБА_25 став бігти в сторону, а водій автомобіля намагався його наздогнати. В цей час біля входу до гіпермаркету «Ашан» вже стояла ОСОБА_23 і вона зверталася до чоловіків, щоб вони припинили бійку. Проте ОСОБА_17 продовжував тримати в правій руці ніж і став бігти до ОСОБА_23. Він, намагаючись захистити ОСОБА_23 від нападника, відтягнув її в сторону. При цьому ОСОБА_17 ножем здійснив йому поріз під лівим оком. Потім він побіг в бік входу в гіпермаркет «Ашан» і втратив свідомість і прийшов до свідомості в лікарні.

Допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_14 суду показав, 16.04.2017 року, працюючи в компанії «Мобільні мережі», о 17:50 годині вийшов палити на вулицю з правої сторони входу до гіпермаркету «Ашан». Коли він палив, то почув, що ніби щось скляне розбилось та почув крик жінки про допомогу. Визирнувши, він побачив хлопця, прізвище якого як йому стало відомо пізніше - ОСОБА_26 , який тримався за бік. Біля ОСОБА_26 стояв чоловік, це був обвинувачений ОСОБА_17 , який тримав ніж у правій руці. ОСОБА_26 намагався втекти, тримаючись за бік. Обвинувачений був одягнений в чорну куртку і кепку, також у нього була борода. Після цього ОСОБА_17 сів в автомобіль «MAZDA» сірого кольору. ОСОБА_17 з чоловіком, прізвище якого йому стало відомо пізніше - ОСОБА_27 почав спілкуватись на іншій мові, яку він не розумів. Вони почали тікати з місця злочину. На автостоянці було багато людей, автомобіль почав рухатись назад прямо на нього. Він хотів зупинити авто і ліктем зачепив бокове дзеркало, воно хруснуло. Він почав оббігати машину, щоб забігти в гіпермаркет «Ашан» за допомогою, щоб закрили шлагбаум виїзду з території гіпермаркету, але не встиг. В цей час його наздогнав ОСОБА_17 , який розвернув його і наніс удар ножем в ліву частину шиї. Даний орган важливий для життєдіяльності і він вважає, що був намір вчинити його вбивство. Водія він не запам`ятав. Після цього в нього відбулось запаморочення і він оговтався лише в лікарні. На ОСОБА_17 була чорна кепка, курточка, штани, борода чорного кольору. ОСОБА_28 він впізнає по очах, обличчю, носу.

Допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_16 суду показав, що 16.04.2017 року було свято Великодня і у вечірній час він із своєю дівчиною ОСОБА_23 пішов до гіпермаркету «Ашан», де зустрівся із ОСОБА_15 . Коли вони зробили покупки, то направились до виходу з гіпермаркету. Він із ОСОБА_15 вийшли з гіпермаркету на вулицю, де побачили, як автомобіль «MAZDA» зупинився впритул до двох чоловіків. З автомобіля «MAZDA» вийшло троє чоловіків кавказької зовнішності, прізвище двох з яких, як йому стало відомо пізніше - ОСОБА_17 і ОСОБА_27 . Вказані чоловіки висловили претензії до хлопців, які пішли, щоб уникнути конфлікту. Після цього ОСОБА_27 і ОСОБА_17 та третій чоловік направились до входу в гіпермаркет. Коли чоловіки проходили повз них, ОСОБА_15 запропонував, щоб вони перепаркували авто. На це водій автомобіля неадекватно відреагував, очі його були налиті кров`ю, білка не видно. На його думку чоловіки були під дією наркотичних засобів. ОСОБА_17 обійшов водія ззаду, ОСОБА_27 повернувся та кивнув ОСОБА_29 і почав наближатися до нього. При цьому він дістав з куртки ніж, який був у чохлі і намагався нанести удар, але він блокував удари лівою рукою, відходячи назад. В цей час його увага була сконцентрована на ОСОБА_27 , чим скористався ОСОБА_17 , який обійшов його зліва. Після цього він відчув удар в грудну клітку зліва і побачив, що удар ножем наніс йому ОСОБА_17 . ОСОБА_17 він впізнає по його статурі, зросту, розташуванню очей, бровах. Під час вчинення злочину ОСОБА_17 був одягнений в чорні куртку, штани і чорну кепку, мав чорну бороду. На даний час ОСОБА_17 бороди не має, але якщо б ця борода була б, то він відповідає зовнішньому вигляду, який у ОСОБА_17 був під час вчинення злочину відносно нього.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_30 суду показала, що 16.04.2017 року, вона разом із ОСОБА_16 та ОСОБА_15 здійснили покупки в гіпермаркеті «Ашан», розташованого по вул. Велика Кільцева, 4, с.Петропавлівська Борщагівка і близько 17 год. 50 хв. вийшли із гіпермаркету. При виході вони побачили, як автомобіль «MAZDA» д.н.з. НОМЕР_2 сірого кольору заїхав на автостоянку. При цьому автомобіль ледь не здійснив наїзд на двох хлопців та припаркувався, закривши виїзд двом автомобілям. Із вказаного автомобіля вийшли троє чоловіків, серед яких був ОСОБА_17 , який був одягнений в темну куртку, темну кепку та темні туфлі. ОСОБА_15 зробив зауваження чоловікам та запропонував їм правильно припаркувати автомобіль. Після цього розпочався конфлікт, під час якого ОСОБА_15 та ОСОБА_16 було спричинено ножові поранення. Також ножове поранення було завдано ОСОБА_31 , який намагався затримати автомобіль, на якому приїхав ОСОБА_17 та інші.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_32 суду показала, що ОСОБА_17 являється її рідним сином. 16.04.2017 року був Великдень і вони вірменською общиною відвідували церкву, а потім приблизно о 15 год. 00 хв. вона разом із чоловіком, сином та іншими поїхали до ресторану, що належить їхній сім`ї та знаходиться по Кільцевій дорозі, 9, м. Києва. Близько 16 год. 00 хв. вони із чоловіком залишили сина в магазині, що знаходиться по вищевказаній адресі, щоб він приймав замовлення від клієнтів. Також разом із сином був охоронець ОСОБА_33 . Під час перебування сина в магазині вона йому телефонувала декілька разів. Син знаходився на роботі до ранку наступного дня і приїхав додому о 9-10 годині ранку. Вона знайома із ОСОБА_34 , так як він являється постійним клієнтом їхнього ресторану. Вона протягом кількох років знайома із товаришем чоловіка - ОСОБА_35 . Від ресторану до гіпермаркету «Ашан» можна доїхати автомобілем за 10 хв. Холодної зброї у сина вона не бачила, їй невідомо, чи є у когось із знайомих сина автомобіль «MAZDA». 16.04.2017 року син на місці події біля гіпермаркету не перебував.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_36 суду показав, що ОСОБА_17 є його сином. 16.04.2017 року вони своєю сім`єю поїхали до церкви так як в цей день було свято Великодня. Повертаючись із церкви додому близько 16 години, вони залишили сина в магазині, щоб він там працював, а вони з дружиною та інші, хто був разом з ними, поїхали додому. Разом із сином знаходився охоронець. В той вечір сину він не телефонував.

Допитаний в судовому засідання в режимі відеоконференції свідок ОСОБА_37 суду показав, що обвинуваченого ОСОБА_17 він знає з дитинства і знаходиться в дружніх стосунках з його сім`єю. 16.04.2017 року він знаходився біля СТО по вул. Кільцевій в м.Києві, куди на автомобілі «MAZDA» сірого кольору приїхав ОСОБА_38 разом із чоловіком на ім`я ОСОБА_39 , який є громадянином США і приїхав в гості до ОСОБА_40 . ОСОБА_41 має зріст 170 см, нормальної статури, бороди і вусів у нього не було, він мав світле волосся. В що був одягнений ОСОБА_41 , він не пам`ятає. В ОСОБА_42 була чорна густа борода. Він був одягнутий у якусь спідницю, а тому всі звертали на нього увагу. Зріст ОСОБА_42 був 1,60 см - 1,68 см. Чи були окуляри у ОСОБА_42 , він не пам`ятає. В той день було свято Великодня і вони вирішили поїхати до гіпермаркету «Ашан», де хотіли придбати продукти харчування. ОСОБА_41 був за кермом автомобіля, ОСОБА_39 знаходився на передньому пасажирському сидінні, а він на задньому пасажирському сидінні. Коли приїхали до гіпермаркету «Ашан», то там побачили трьох хлопців, які в нецензурній формі виразилися на їхню адресу з приводу паркування автомобіля, після чого розпочався конфлікт. Він намагався всіх заспокоїти, але не зміг цього зробити. Може хтось когось вдарив, але він цього не бачив. Конфлікт тривав 8-10 хвилин. ОСОБА_17 в той день він не бачив, і той на місці конфлікту не перебував. Про арешт ОСОБА_29 йому повідомив його батько, який є його товаришем. Він розповідав про обставини конфлікту адвокатам, але до правоохоронних органів його ніхто не запрошував. Під час допиту свідка ОСОБА_43 на запитання колегії суддів, адресованого потерпілому ОСОБА_14 про те, чи він бачив на місці конфлікту ОСОБА_43 , він заперечив цей факт.

Свідок ОСОБА_44 суду повідомив, що йому невідомі обвинувачений і потерпілі. Він пам`ятає, що було свято Великодня. Будучи охоронцем в гіпермаркеті «Ашан», він почув, що відбувається бійка і разом зі своїм колегою вийшли на вулицю. Саму бійку він не застав. Він побачив натовп молодих людей і що один із них знайшов камінь і кинув в автомобіль. На запитання про те, що відбувається, йому відповіли що люди не слов`янської національності влаштували бійку, а потім поїхали на автомобілі.

Прокурором в судовому засіданні було заявлено клопотання про відмову від допиту інших свідків, які зазначені в реєстрі, а тому судом було ухвалено не проводити допит інших свідків, зазначених в реєстрі у зв`язку з відмовою прокурора.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_17 свою вину у вчиненні інкримінованих йому кримінальних порушень не визнав та показав, що 16.04.2017 року було свято Великодня, а тому зранку він з батьками поїхав до вірменської церкви. Близько 13 год. 00 хв. їх сім`я повернулася з церкви до ресторану і магазину, що належить його батьку. В магазині він працював до пізньої ночі, а зранку приїхав батько і забрав його додому. На робочому місці його бачив охоронець ОСОБА_33 . 16.04.2017 року він біля гіпермаркету «Ашан» не перебував. Потерпілих раніше не знав і вперше їх побачив в приміщенні суду. Він 5 років займався спортом, а тому не міг здійснювати напад з ножем. Він є шульгою. До нього застосовувались незаконні методи слідства. Його намагаються притягнути до кримінальної відповідальності за злочини, вчинені іншою особою.

Аналізуючи показання обвинуваченого, надані в судовому засіданні, щодо невизнання винуватості у вчиненні інкримінованих йому злочинів, колегія суддів вважає, що його показання не відповідають дійсності, висловлені з метою перешкодити встановленню істини у справі, уникнути кримінальної відповідальності та покарання за вчинений злочин, та є способом захисту від висунутого ним обвинувачення.

З досліджених судом, у порядку ст. 358 КПК України, у судовому засіданні, документів, тобто спеціально створених з метою збереження інформації матеріальних об`єктів, які містять зафіксовані за допомогою письмових знаків, зображення тощо у ракурсі із отриманими висновками, тобто докладними описами проведених експертом досліджень та зроблених за їх результатами висновків, які суд дослідив у порядку параграфу 3 Глави 28 Розділу ІV КПК України, які колегія суддів сприймала безпосередньо, в їх системному зв`язку, судовим слідством встановлено наступне.

Як вбачається з протоколу проведення слідчого експерименту від 20.05.2017 року, проведеного по АДРЕСА_1 із використанням відеокамери «JVC» за участі потерпілого ОСОБА_15 . Останній розповів та показав про обставини нанесення йому ножового поранення 16.04.2017 року (т.6 а.с. 202-206).

Як вбачається з протоколу проведення слідчого експерименту від 20.05.2017 року із застосування відеокамери «JVC», за участі потерпілого ОСОБА_16 , останній розповів та показав про обставини спричинення йому ножового поранення під час конфлікту, який мав місце поблизу автостоянки автомобілів біля гіпермаркету «Ашан» (т. 6 а.с. 207-211).

Як вбачається з протоколу проведення слідчого експерименту від 20.05.2017 року із застосування відеокамери «JVC», за участі потерпілого ОСОБА_14 , останній розповів і показав про обставини, при яких 16.04.2017 року він намагався затримати чоловіків кавказької національності, які вчинили протиправні дії на автостоянці біля гіпермаркету «Ашан» с.Петропавлівська Борщагівка та намагалися зникнути з місця події на автомобілі «MAZDA» сріблястого кольору. При цьому йому було завдано ножового поранення лівої частини шиї (т. 6 а.с. 212-216).

Як вбачається з протоколу проведення слідчого експерименту від 20.05.2017 року, проведеного із свідком ОСОБА_45 , із застосування відеокамери «JVC», остання розповіла та показала про обставини конфлікту, який мав місце 16.04.2017 року, близько 18 години, на стоянці автотранспорту біля гіпермаркету «Ашан» по вул. Велика Кільцева, 4, с.Петропавлівська Борщагівка Києво-Святошинського району. Свідок показала обставини, при яких було заподіяно ножові поранення потерпілому ОСОБА_15 та ОСОБА_46 (т. 6 а.с. 217-221).

Як вбачається з висновку експерта № 245-Д від 17.01.2018 року та № 246-д від 17.01.2018 року, у потерпілого ОСОБА_14 мала місце різана рана бокової поверхні шиї. Вказані тілесні ушкодження могли утворитися від удару ножем в шию зліва за механізмом, вказаним ним під час проведення слідчого експерименту 10.05.2017 року за його участю (т.6 а.с. 226-230).

Як вбачається із висновку експерта № 244-д від 12.01.2018 року, у потерпілого ОСОБА_16 мало місце проникаюче колото-різане поранення грудей зліва з пораненням легені, пневмотораксом, середнім гемотораксом. Вказане тілесне ушкодження могло утворитися за механізмом, вказаним ОСОБА_16 під час проведення слідчого експерименту 10.05.2017 року за його участю від удару ножем в ліву половину грудей (т. 6 а.с. 233-234).

Як вбачається з висновку експерта № 243-д від 12.01.2018 року, у потерпілого ОСОБА_15 мали місце різана рана поперекової ділянки справа, садно лівої нижньої повіки. Різана рана поперекової ділянки могла утворитись від удару ножем за механізмом, вказаним потерпілим під час проведення слідчого експерименту за його участю 10.05.2017 року. Через відсутність описання в історії хвороби вигляду садна нижньої повіки висловитись про можливість його виникнення від дії ножа неможливо (т.6 а.с. 237-238).

Як вбачається з висновку експерта № 97-Д від 06.06.2017 року, у потерпілого ОСОБА_14 мала місце різана рана лівої бокової поверхні шиї (т. 7 а.с. 1).

Як вбачається з висновку експерта № 99-Д від 07.06.2017 року у потерпілого ОСОБА_16 мало місце проникаюче колото-різане поранення грудної клітини зліва з пораненням легень, пневмотораксом, середнім гемотораксом. Вказані тілесні ушкодження виникли від дії гострого предмету з колючо-ріжучими властивостями, яким міг бути ніж та відноситься до тяжких тілесних ушкоджень за критерієм небезпеки для життя (т. 7 а.с. 10-11).

Як вбачається з висновку експерта № 98-д від 07.06.2017 року, у потерпілого ОСОБА_15 мали місце різана рана поперекової ділянки справа, садно лівої нижньої повіки. Вказана рана виникла від дії гострого предмету, яким міг бути ніж, та відноситься до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров`я, оскільки для її загоєння необхідний термін більше 6 але менше 21 дня. Садно виникло від дії тупого предмету та відноситься до легких тілесних ушкоджень (т. 7 а.с 20).

Як вбачається з протоколу пред`явлення особи для пізнання за фотознімками від 04.12.2017 року, свідок ОСОБА_45 на фото під номером «2» впізнала обвинуваченого ОСОБА_17 як особу, яка 16.04.2017 року нанесла ножові поранення ОСОБА_16 , ОСОБА_15 і ОСОБА_14 . ОСОБА_17 вона впізнала за загальними рисами обличчя і поглядом (т. 7 а.с.21-24).

Як вбачається з протоколу пред`явлення особи для пізнання за фотознімками від 04.12.2017 року, потерпілий ОСОБА_14 на фотознімку під номером «4» впізнав обвинуваченого ОСОБА_17 як особу, яка 16.04.2017 року біля гіпермаркету «Ашан» нанесла ножове поранення йому та ОСОБА_16 . ОСОБА_17 він впізнав за формою обличчя, очей, губів та за загальними рисами обличчя (т. 7 а.с. 25-28).

Як вбачається з протоколу пред`явлення особи для пізнання за фотознімками від 04.12.2017 року, потерпілий ОСОБА_15 на фотографії під номером «3» впізнав обвинуваченого ОСОБА_17 як особу, яка нанесла ножове поранення йому та потерпілому ОСОБА_16 . ОСОБА_17 він впізнав за загальними рисами та формою обличчя і формою очей та погляду. Також ОСОБА_17 , будучи пасажиром автомобіля «MAZDA» д.н.з. НОМЕР_1 , знаходився на передньому пасажирському сидінні (т. 7 а.с. 29-31).

Як вбачається з протоколу пред`явлення особи для пізнання за фотознімками від 04.12.2017 року, потерпілий ОСОБА_16 на фотографії під номером «1» впізнав обвинуваченого ОСОБА_17 як особу, яка 16.04.2017 року нанесла ножові поранення йому та ОСОБА_15 ОСОБА_17 він впізнав за загальними рисами обличчя, формою очей та його погляду. Також ОСОБА_17 , будучи пасажиром автомобіля «MAZDA» д.н.з. НОМЕР_1 знаходився на передньому пасажирському сидінні (т. 7 а.с. 32-35).

Як вбачається з протоколу пред`явлення особи для пізнання за фотознімками від 21.04.2017 року, свідок ОСОБА_45 на фото під номером «1» впізнала водія автомобіля «MAZDA» д.н.з. НОМЕР_1 , яким згідно довідки слідчого Києво-Святошинського ВП ГУНП в Київській області ОСОБА_47 є особа, матеріали відносно якої виділено в окреме кримінальне провадження. Вказану особу вона впізнала за загальними рисами обличчя, формою очей, носа і губів (т. 7 а.с. 40-43).

Як вбачається з протоколу пред`явлення особи для пізнання за фотознімками від 21.04.2017 року, потерпілий ОСОБА_15 на фото під номером «3» впізнав водія автомобіля «MAZDA» д.н.з. НОМЕР_1 , яким згідно довідки слідчого Києво-Святошинського ВП ГУНП в Київській області ОСОБА_47 являється особа матеріали відносно, якої виділено в окреме кримінальне провадження. Вказану особу він впізнав за загальними рисами обличчя, формою очей, носа і губів (т. 7 а.с. 44-47).

З протоколу пред`явлення особи для пізнання за фотознімками від 21.04.2017 року вбачається, що потерпілий ОСОБА_16 на фото під номером «4» впізнав водія автомобіля «MAZDA» д.н.з. НОМЕР_1 , яким згідно довідки слідчого Києво-Святошинського ВП ГУНП в Київській області ОСОБА_47 являється особа, матеріали відносно якої виділено в окреме кримінальне провадження. Вказану особу він впізнав за загальними рисами обличчя, формою очей та носа (т. 7 а.с. 48-51).

Згідно ч. 5 ст. 356 КПК України, в ході судового розгляду кожна сторона кримінального провадження для доведення або спростування достовірності висновків експертів, мала право надати суду відомості, які б стосувалися знань, вмінь, кваліфікації, освіти та підготовки цих експертів, однак стороною захисту такі відомості суду надані не були та в судовому засіданні судом не встановлені.

Зазначені висновки колегія суддів визнає належними і допустимими доказами, оскільки останні відповідають вимогам КПК України, а безпосередньо порушень вимог статей 87, 101-102 КПК України, колегією суддів не встановлено та учасниками судового провадження не доведено.

Отже, цими джерелами доказів в їх сукупності підтверджується обставини регламентовані ст. 91 КПК України.

Колегією суддів досліджено правову позицію сторони захисту в даному кримінальному провадженні.

Так, захисник обвинуваченого вважає, що останній у період часу з 12 год. 00 хв., 16.04.2017 року до ранку 17.04.2017 року, знаходився в приміщенні ресторану «ІНФОРМАЦІЯ_2», що належить його батьку ОСОБА_48 , який знаходиться по АДРЕСА_2. Підтвердженням цього факту є показання батьків обвинуваченого - ОСОБА_49 та ОСОБА_50 , які стверджують, що їх син у вищевказаний час перебував у приміщені ресторану.

Крім того, згідно протоколу огляду від 07.12.2018 року за даними аналітичного огляду було встановлено, що телефон з номером мобільного оператора «Lifecell» - « НОМЕР_3 » у період часу із 17 год. 00 хв. до 19 год. 00 хв. на місці події по вул. Велика Кільцева, 4, с.Петропавлівська Борщагівка не знаходився.

Також захисник в підтвердження своїх доводів посилається на показання свідка ОСОБА_43 , який начебто стверджує, що 16.04.2017 року, о 18 год. 00 хв., на місці події він був разом з особою, матеріали відносно якої виділено в окреме кримінальне провадження та чоловіком на ім`я « ОСОБА_39 », який був нападником із ножем. По пред`явленому в судовому засіданні фото ОСОБА_37 впізнав чоловіка на ім`я ОСОБА_39 .

Захисник звертав увагу колегії суддів і на те, що згідно показань свідка ОСОБА_51 остання вказувала, на те, що у нападника була густа борода чорного кольору, якої у обвинуваченого ОСОБА_17 не було.

Крім того, захисник вважає, що при пред`явлені потерпілим та свідку особи для впізнання по фотознімку було допущено порушення норм Кримінального процесуального закону, оскільки ця слідча дія проводилася в короткий проміжок часу, а один із потерпілих повідомив, що під час цієї слідчої дії був відсутній понятий, а для впізнання пред`являлися дві особи, які не мають зовнішності, що б відповідала зовнішності особи кавказької національності.

Як зазначає захисник, згідно доктрини «Плодів отруйного дерева» якщо джерело доказів є недопустимим, то всі докази отримані з його допомогою будуть такими ж. В матеріалах кримінального провадження знаходяться фотознімки обвинуваченого, зроблені в день вчинення кримінального правопорушення. Дані фотознімки не підпадають під опис зовнішності нападника, що були повідомлені потерпілими та свідками. При цьому згідно висновку експерта № 19/9-2/13-СЕ/18, знімок зроблено 16.04.2017 року і цілісність електронного файлу не порушена.

Також захисник вказує на те, що обвинувачений ОСОБА_17 являється шульгою, а нападник наносив ножові поранення правою рукою, що свідчить про те, що кримінальне правопорушення вчинене не ОСОБА_17 , а іншою особою.

Оцінюючи доводи захисника, про те, що обвинувачений ОСОБА_17 16.04.2017 року, о 18 год. 00 хв., не перебував по вул. Великій Кільцевій 4, с. Петропавлівська Борщагівка Київської області, посилаючись на те, що згідно протоколу огляду від 07.12.2018 року за даними аналітичного огляду було встановлено, що телефон, яким користувався ОСОБА_17 з номером мобільного оператора «Lifecell» - « НОМЕР_3 » у період часу із 17 год. 00 хв. до 19 год. 00 хв. на місці події по вул. Велика Кільцева, 4, с. Петропавлівська Борщагівка не знаходився, на переконання колегії суддів не свідчить про те, що ОСОБА_17 не було на місці події.

Так, щоб доїхати автомобілем до місця події від місця, де згідно показань батьків вони залишили ОСОБА_17 , необхідно до 10 хв., що підтвердила в судовому засіданні свідок ОСОБА_52 . Крім того, захистом не надано суду доказів, що станом на 16.04.2017 року мобільний номер « НОМЕР_3 » мобільного оператора «lifecell» належав саме ОСОБА_17 та був у його володінні. Також вказаний телефон з вищезазначеним номером міг не перебувати з ним, а він міг його залишити в магазині, вказані доводи стороною захисту належним чином спростовані не були.

Колегія суддів вважає, що сторона захисту намагається ввести в оману суд щодо обставин кримінального правопорушення, вчиненого відносно потерпілих, посилаючись на показання допитаного в режимі відеоконференції свідка ОСОБА_43 , який начебто суду показав про те, що особою, яка наносила ножові поранення потерпілим, був чоловік на ім`я ОСОБА_39 . В той же час вказані доводи сторони захисту спростовуються звукозаписом судового засідання від 08.05.2024 року допиту свідка ОСОБА_43 , який таких показів суду не надавав. А також належних та допустимих доказів стороною захисту, що саме свідок ОСОБА_37 дійсно був на місці події 16.04.2017 року стороною захисту суду надано не було і в матеріалах кримінального провадження такі дані відсутні, та спростовуються також показаннями допитаного 08.05.2026 року в судовому засіданні одного із потерпілих - ОСОБА_14 , який показав суду, що ОСОБА_43 на місці вчинення злочину не було та він його не впізнає, а впізнає саме ОСОБА_17 .

Колегія суддів не знаходить підстав для застосування «Доктрини плодів отруйного дерева» при посиланні захисника на те, що ОСОБА_17 16.04.2017 року в інтернет мережі «ВКонтакте» опублікував свій знімок, який на думку захисника не відповідає опису зовнішності особи, що вчинила протиправні дії, який був повідомлений потерпілими та свідками. В той же час, суду не надано доказів того, що цифрове фото, розміщене в інтернет мережі, пов`язане із зовнішністю обвинуваченого, яку він мав 16.04.2017 року і що зображення не було відредаговано, що вказане фото вільно розміщене в соціальній мережі і не пов`язано із тим, щоб штучно створити докази невинуватості обвинуваченого. При цьому суд позбавлений можливості перевірити доводи захисника, оскільки вищевказана соціальна мережа із 17.05.2017 року заборонена в Україні, а тому враховуючи, що доказ, на який посилається захисник, здобуто з порушенням вимог ст.86 КПК України, колегія суддів приходить до висновку про визнання вказаного доказу, на який посилається захисник, у відповідності до ст. 87 КПК України, недопустимим.

Колегія суддів не вважає переконливим посилання захисника на те, що ОСОБА_17 є шульгою, а нападник тримав ніж в правій руці, а тому він не міг вчинити інкримінованих йому злочинів. На переконання колегії суддів ця обставина не могла перешкодити ОСОБА_17 наносити ножем тілесні ушкодження, оскільки він, як особа яка тривалий час займалася спортом (дзюдо) і має фізичну форму, що дозволяє йому при необхідності використовувати можливість двох рук.

Також колегія суддів не знаходить підстав для висновку, на який вказує захисник про можливість знайдення предмету для нанесення тілесних ушкоджень на місці події, оскільки потерпілим ОСОБА_15 було повідомлено про те, що ОСОБА_17 вийняв ніж із кишені, що свідчить про те, що він задовго до початку конфлікту свідомо тримав при собі предмет, спеціально приготовлений для нанесення тілесних ушкоджень.

Колегія суддів визначає непослідовність позиції захисту у кримінальному провадженні і звертає увагу на те, що вказуючи про те, що обвинувачений не перебував на місці події 16.04.2017 року, в подальшому оспорює кваліфікацію його дій.

При наданні оцінки іншим доводам захисту про окремі недоліки, що стосуються складення процесуальних документів, протоколів впізнання, тощо суд бере до уваги те, що відповідно до ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого досудового розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до кримінальної відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура. Послідовність викладення в диспозиції правової норми наведених вище завдань дає підстави для висновку, що застосування належної юридичної процедури є не самоціллю, а важливою умовою досягнення результатів кримінального судочинства, визначених законодавцем як пріоритетні, захисту особи, суспільства та держави від злочинних посягань, охорони прав і свобод людини, забезпечення оперативного й ефективного розкриття кримінальних правопорушень і справедливого судового розгляду (Постанова Великої Палати Верховного Суду від 31.08.2022 №756/10060/17).

В Постанові Верховного Суду від 28.01.2020 (справа 359/7742/17) чітко звернуто увагу на те, що вирішуючи питання про застосування правил статті 87 КПК України до наданих сторонами доказів, суд виходить з того, що ці положення можуть бути підставою для визнання доказів недопустимими не за будь-якого порушення процесуального закону, а лише у випадку порушення фундаментальних прав і свобод особи, гарантованих у документах, що згадані в цій статті.

Оцінюючи доводи сторони захисту, суд не вбачає порушення фундаментальних прав і свобод особи при слідчих діях у цьому кримінальному провадженні, які б потягли за собою правові наслідки у виді визнання перелічених захистом доказів недопустимими.

Враховуючи викладені обставини, суд приходить до висновку про відсутність підстав, передбачених ст. 87 КПК України, для визнання доказів в даному кримінальному провадженні недопустимими.

Проводячи аналіз наданих та досліджених колегією суддів доказів, суд враховує вимоги ст. 94 КПК України, якою передбачено, що суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення. Жоден доказ не має наперед встановленої сили.

Так, згідно досліджених судом доказів, було встановлено що мала місце подія вчинення кримінальних правопорушень відносно потерпілих. Потерпілі з близької відстані спілкувались з обвинуваченим та особою, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження. При цьому вони вказують на ОСОБА_17 , як на особу, яка вчиняла відносно них кримінальне правопорушення. Доводи захисника про невинуватість ОСОБА_29 чи про невірну кваліфікацію його дій не дають підстави суду для висновку про його невинуватість.

Виходячи із дій, які були вчинені ОСОБА_17 та особою, матеріали відносно якої були виділені в окреме провадження, а саме під`їзд на великій швидкості на стоянку для автотранспорту із маневром, небезпечним для пішоходів та зупинка в місці, внаслідок чого було створено перешкоди для руху транспортних засобів. Після зауваження, висловленого потерпілим ОСОБА_15 , ОСОБА_17 підійшов до нього та взяв його за полу куртки, пильно дивлячись йому в очі, що вказує на його дії цинічного характеру, що грубо порушують громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства та супроводжувалося особливою зухвалістю із застосуванням фізичного та психічного насильства. Всі ці дії вчинялися із прямим умислом. Після закінчення хуліганських дій обвинувачений ОСОБА_17 та особа, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, намагалися покинути місце події, проте потерпілий ОСОБА_14 перешкоджав їм у цьому, пошкодивши дзеркало автомобіля, у зв`язку з цим між потерпілим та ОСОБА_17 виникли неприязні відносини, на ґрунті яких ОСОБА_17 наніс ножове поранення ОСОБА_14 в життєво важливий орган - в шию, який міг призвести до смерті потерпілого. Колегія суддів вважає, що в цьому випадку застосування насильства до потерпілого пов`язане в зв`язку з неприязними відносинами. При цьому дії ОСОБА_17 вказують на те, що він посягав на життя потерпілого, а не на порушення громадського порядку. Лише завдяки участі присутніх громадян та своєчасно наданій медичній допомозі наслідки у виді смерті потерпілого ОСОБА_14 , які передбачав ОСОБА_17 , не наступили.

Дослідивши надані суду докази та заслухавши показання свідків сторони обвинувачення та сторони захисту, потерпілих, обвинуваченого, суд доходить висновку, що такі докази зібрані у встановленому законом порядку. Колегія суддів приходить до висновку про повну доведеність вини ОСОБА_17 у хуліганстві, тобто грубому порушенні громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю вчинені із застосуванням предмету, заздалегідь заготовленого для нанесення тілесних ушкоджень, вчиненого групою осіб, а кваліфікацію його дій за ч. 4 ст. 296 КК України вірною.

Також колегія суддів вважає доведеною вину ОСОБА_17 в закінченому замаху на вбивство, тобто умисному протиправному заподіянні смерті людини, а кваліфікацію його дій за ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України вірною.

Призначаючи обвинуваченому покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, особу обвинуваченого, обставини що пом`якшують та обтяжують покарання.

Обставин, які відповідно до ст. 66 КК України пом`якшують покарання обвинуваченому, судом не встановлено.

Обставин, які відповідно ст. 67 КК України обтяжують покарання обвинуваченому, судом не встановлено.

Суд зазначає, що відповідно до ст. 50 КК України покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженим, так і іншими особами.

У правовій державі покарання насамперед є засобом виправлення особи та запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень, при цьому мають застосовуватися не надмірні, а лише необхідні та зумовлені його метою заходи державного примусу.

На реалізацію принципу, встановленого частиною другою статті 61 Конституції України, відповідно до якого юридична відповідальність особи має індивідуальний характер, спрямовані положення статті 65 КК України. Зазначений принцип конкретизовано положеннями Кримінального кодексу України щодо призначення покарання з урахуванням тяжкості кримінального правопорушення, особи винного та інших обставин, що мають значення для правильного вирішення питання про вид і розмір покарання.

Відповідно до загальних засад призначення покарання, визначених ст. 65 КК України, суд призначає покарання конкретній особі за конкретне кримінальне правопорушення, максимально індивідуалізуючи його.

Призначене судом покарання повинно відповідати ступеню тяжкості кримінального правопорушення, обставинам його вчинення, даним про особу винного та бути необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень.

Окремим проявом принципу справедливості є відповідність покарання тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, що передбачає домірність покарання характеру і ступеню суспільної небезпечності вчиненого.

Виходячи з мети покарання та принципів справедливості, співмірності й індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчиненого кримінального правопорушення, ступеню його суспільної небезпечності, а також даним про особу винного.

Отже, кримінально-правовий зміст принципу справедливості полягає у тому, що покарання, яке застосовується до особи, повинно відповідати тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, конкретним обставинам його вчинення та даним про особу винного.

Такий правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 23 травня 2023 року у справі № 135/563/22.

Вчинені ОСОБА_17 кримінальні правопорушення відповідно до положень ст. 12 КК України відносяться до тяжкого та особливо тяжкого злочину.

Підстав для застосування положень ст. 69 КК України суд не вбачає, оскільки відсутні виняткові обставини, які істотно знижують ступінь тяжкості вчинених ОСОБА_17 кримінальних правопорушень.

Обираючи ОСОБА_17 вид та розмір покарання за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 296, ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України, суд враховує характер і ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, спосіб, обстановку, місце та час його вчинення, форму вини, мотиви та мету, а також дані про особу обвинуваченого, його поведінку до та після вчинення кримінальних правопорушень. Суд також бере до уваги, що ОСОБА_17 раніше не судимий, на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, за місцем проживання характеризується позитивно, свою вину не визнав.

Враховуючи вищевикладені обставини, колегія суддів вважає, що призначене покарання ОСОБА_17 повинне бути пов`язане із позбавленням волі. При призначенні остаточного покарання суд застосовує принцип, передбачений ч. 1 ст. 70 КК України про поглинення менш суворого покарання більш суворим.

18.12.2017 року ОСОБА_17 затримано і ухвалою слідчого судді Києво-Святошинського районного суду Київської області від 19.12.2017 року відносно останнього обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який продовжено ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 08.05.2018 року та визначено розмір застави. 14.05.2018 року ОСОБА_17 був звільнений з-під варти у зв`язку з внесенням застави.

Таким чином, на даний час він вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави, який необхідно залишити без змін до набрання вироком суду законної сили.

На підставі статті 72 КК України ОСОБА_17 необхідно зарахувати в строк відбування покарання строк попереднього ув`язнення з моменту фактичного затримання, а саме: з 18.12.2017 року по день звільнення з-під варти, а саме: до 14.05.2018 року, з розрахунку день попереднього ув`язнення за день позбавлення волі.

Питання щодо речових доказів суд вирішує відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

Цивільний позов у межах цього кримінального провадження не заявлено.

Відповідно до статей 124, 126 КПК України процесуальні витрати, пов`язані із проведенням судової експертизи відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 66, 67, 70 КК України та ст.ст. 86-87,100, 370- 374, 376, 394 КПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Визнати ОСОБА_17 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки.

Визнати ОСОБА_17 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 10 (десять) років.

На підставі ч.1 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточну міру покарання ОСОБА_17 обрати у виді позбавлення волі строком на 10 (десять) років.

Початок строку відбування покарання ОСОБА_17 рахувати з моменту звернення вироку до виконання та фактичного затримання ОСОБА_17 , зарахувавши на підставі ч. 5 ст. 72 КК України у строк відбування ним покарання строк попереднього ув`язнення з 18 грудня 2017 року по 14 травня 2018 року включно, з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

Запобіжний захід у вигляді застави залишити без змін до набрання вироком законної сили.

Речові докази у кримінальному провадженні:

- оптичний диск СD-R «Pleomax», на якому міститься файл під назвою 948090 із відеозаписом з місця вчинення злочину зв 16.04.2017 року, який 10.05.2017 року надав потерпілий ОСОБА_16 , - зберігати в матеріалах даного кримінального провадження.

Інші речові докази залишити для зберігання до розгляду кримінального провадження відносно особи, що виділені в окреме провадження, а саме автомобіль марки «Mazda» модель «CX-7» державний номерний знак НОМЕР_1 , на території штрафного майданчику за адресою: Київська обл., м. Вишневе, вул. Київська, 2а та технічний паспорт серії НОМЕР_4 в камері зберігання речових доказів Києво-Святошинського ВП.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги якщо таку скаргу не було подано; у разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції; якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок суду не набрав законної сили.

Вирок може бути оскаржено до Київського апеляційного суду через Васильківський міськрайонний суд Київської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Головуючий

Судді