Рішення від 10 травня 2026 р. у справі №369/11446/24 — Васильківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 369/11446/24

Провадження № 2/362/378/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 травня 2026 року Васильківський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого - судді Кравченко Л.М.,

за участю: секретаря судового засідання Шмагун М.С., Рицької Г.О.,

позивача - ОСОБА_1 ,

представника відповідача - Христич О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Василькові Київської області цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Акціонерного товариства оператор газорозподільної системи "Київоблгаз", третя особа: Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг про визнання незаконним та скасування рішення комісії № 4229 від 29.04.2024 року та про визнання незаконним та скасування акту-розрахунку, -

в с т а н о в и в:

26.11.2024 р. ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Акціонерного товариства оператор газорозподільної системи "Київоблгаз", третя особа: Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, в якому просив визнати незаконним та скасувати рішення комісії № 4229 від 29.04.2024 р. та акт-розрахунок необлікованого (донарахованого) об`єму та обсягу природного газу та його вартості від 29.04.2024 р., мотивуючи свої вимоги тим, що втручання в роботу лічильника він не здійснював, про що повідомляв відповідача, а тому вважаючи, що такі дії були вчинені попереднім власником житвлого будинку, вини у вчиненні порушення, що стало підставою для винесення оскаржуваних рішення та акту, не визнає.

Позивач в судовому засіданні заявлені вимоги підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні вимоги позову не визнала.

Представник третьої особи надіслав пояснення, в яких позов не визнав та просив слухати справу у відсутності представника.

Суд, заслухавши учасників процесу, дослідивши матеріали справи, на підставі повно та всебічно досліджених доказів, прийшов до наступного висновку.

Судом достовірно встановлено, що ОСОБА_1 є власником житлового будинку АДРЕСА_1 , який набув на підставі договору купівлі-продажу житлового будинку, зареєстрованого 03.10.2021 р. в реєстрі за № 5908.

30.09.2021 р. ОСОБА_2 підписано заяву–приєднання до умов договору розподілу природного газу (для побутового споживача), адреса об`єкта: АДРЕСА_1 ; перелік газових приладів: котел – 1 шт, плита газова – 1 шт; опалювана площа 236,9 кв.м. Особовий рахунок відкрито на ім`я Позивача.

07.10.2021 р. АТ «Київоблгаз» складено відомість на пуску газу до об`єкту газопостачання АДРЕСА_1 .

26.10.2021р. Позивачем підписана заява-приєднання до умов договору розподілу природного газу (для побутового споживача).

05.05.2023 р. за вищевказаною адресою у представників АТ «Київоблгаз» виникла підозра щодо несанкціонованого втручання в роботу лічильника газу марки «Октава» типорозміру G-4 зав. № 198715, 2007 року випуску, про що складено Акт про порушення від 05.05.2023 № 128 (далі – Акт), у якому зазначено: «Невідповідність пломб заводу виробнику».

У пункті 8 вказаного Акта про порушення вказано місце проведення комісії, а також зазначено, що про дату та час проведення комісії буде повідомлено додатково із зазначенням контактного телефону.

Вказаний Акт про порушення засвідчено підписом представника Оператора ГРМ та підписом із зауваженнями: «Будинок я купив в кінці 2021 р. В цьому будинку я майже не жив і газом майже не користувався. В лічильник не втручався. З актом про порушення не згоден».

Того ж дня вищевказаний лічильник газу було демонтовано працівниками АТ «Київоблгаз», про що складено Акт про демонтаж лічильника газу для проведення експертизи від 05.05.2023 р. та Протокол щодо направлення ЗВТ та/або пломби на експертизу від 05.05.2023, в яких зафіксовано, що для захисту лічильника від зовнішнього втручання до дня проведення експертизи представником газопостачальної (газорозподільної) організації лічильник газу запаковано в пакет, який опломбовано пломбою № R33990340.

У вищевказаному Протоколі вказано дату, час та адресу (м. Боярка, вул. Шевченка, 178) місця проведення експертизи, а також вказано контактні телефони для уточнення інформації. На період проведення експертизи демонтованого лічильника газу за вищевказаною адресою встановлено лічильник газу з обмінного фонду АТ «Київоблгаз», про що складено Акт про усунення порушення від 05.05.2023 р.

11.05.2023 р. у присутності Позивача проведено експертизу вищевказаного лічильника газу, що засвідчено копією Акта експертизи лічильника газу від 11.05.2023 № КВ0003301, у якому зазначено: «Цілісність заводської пломби та повірчого тавра: Пломби на відліковому механізмі не відповідають зразку заводу виробника (у верхніх частинах пломби мають відтиски літр «ГПЗД», у нижніх – відтиски цифр «7», які виконанні у недзеркальному відображені). Цілісність відлікового механізму: Лічильник функціонує, стопор зворотного ходу спрацьовує. Пошкоджена кришка та коробка відлікового механізму з правої сторони (розсвердлені отвори під пломбування). Пошкоджене лакофарбове покриття на коробці відлікового механізму навпроти місць пломбування. Пошкоджені 4-й та 6-й цифрові ролики (придавленості, подряпини). Труби змащені невідомою речовиною. Пошкоджений корпус відлікового механізму в місці встановлення на вісь передаточного колеса (прим`ятість). Відліковий механізм виймався та корегувався. Механічні пошкодження та інше: забруднений корпус лічильника. Висновки комісії: виявлено втручання. Лічильник повернуто до відділення для передачі абоненту».

Вказаний акт підписаний всіма членами комісії з проведення експертизи та Позивачем із зауваженнями: «Будинок був куплений в кінці 2021 р. У зв`язку з війною ми майже в ньому не проживали. Верхня пломба на лічильнику була і усі пломби були на місці. Ми вважали це достатньо. Лічильник працював, в лічильник не втручались. До експертизи зауважень не маю».

29.04.2024 р. за участі Позивача проведено засідання комісії з розгляду Акта, за результатами якого прийнято рішення про задоволення вищевказаного акта.

На підставі вищевказаного рішення комісії за адресою Позивача здійснено перерахунок (донарахування) необлікованого об`єму природного газу за період з 06.11.2022 по 05.05.2023 на суму 48293,82 грн., про що складено Акт-розрахунок необлікованого (донарахованого) об`єму та обсягу природного газу і його вартості від 29.04.2024.

Частиною першою статті 2 ЦПК України визначено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Основною засадою (принципом) цивільного судочинства є, зокрема, диспозитивність (пункт 5 частини третьої статті 2 ЦПК України).

Згідно із частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до норм статей 12, 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. При цьому кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства (стаття 15 ЦК України).

Загальний перелік способів захисту цивільного права та інтересів визначені у статті 16 ЦК України, в якій зазначено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до частини другої статті 16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов`язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Відповідно до ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ст. 78 ЦПК України, суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ст.ст. 79, 80 ЦПК України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Положеннями глави 9 розділу Х Кодексу газорозподільних систем, затвердженого постановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2494 (із змінами) (далі – Кодекс), встановлено, що суміжні суб`єкти ринку природного газу, зокрема Оператор ГРМ та споживач, під час введення в експлуатацію або протягом експлуатації комерційного ВОГ та його складових, у тому числі в разі позаштатної ситуації чи виникнення спірних питань щодо результатів вимірювань об`єму природного газу, мають право здійснювати з дотриманням вимог цього Кодексу перевірку комерційного ВОГ та його складових, зокрема, щодо відсутності ознак пошкодження ЗВТ та/або пошкодження пломб; відсутності несанкціонованого втручання в роботу ЗВТ та/або несанкціонованого газопроводу.

У разі виявлення під час перевірки комерційного ВОГ чи його складових або контрольного огляду вузла обліку ознак нижченаведених порушень представник Оператора ГРМ на місці перевірки складає у порядку, визначеному цим Кодексом, акт про порушення, зокрема про: пошкодження пломб; пошкодження ЗВТ (лічильника газу); наявність ознак несанкціонованого втручання в роботу ЗВТ.

Розрахунок необлікованого або облікованого частково об`єму природного газу внаслідок порушення здійснюється за наявності акта про порушення та у порядку, визначеному в розділі XI цього Кодексу.

При виявленні ознак пошкодження пломб (крім факту їх відсутності чи розірвання пломбувального матеріалу, на якому встановлено пломбу) та/або несанкціонованого втручання в роботу ЗВТ, що має бути зазначено в акті про порушення, за домовленістю сторін або за ініціативою Оператора ГРМ чи споживача (суміжного суб`єкта ринку природного газу) може бути ініційована їх експертиза у порядку, визначеному цим розділом.

До отримання результатів експертизи або позачергової чи експертної повірки розрахунок необлікованого або облікованого частково об`єму природного газу внаслідок порушення не здійснюється.

Порядок проведення експертизи ЗВТ та пломб, а також порядок оформлення акта про порушення визначені главою 10 розділу Х Кодексу та главою 5 розділу ХІ Кодексу.

Так, згідно з положеннями пунктів 2 та 4 глави 10 розділу Х Кодексу після зняття ЗВТ та/або пломби, пломбувального матеріалу, на якому встановлено пломбу, чи гвинта, на якому закріплено пломбувальний матеріал (далі - пломба), у присутності сторін пломба або ЗВТ пакується в пакет з поліетилену чи з іншого цупкого матеріалу (або в транспортну тару, що передбачена заводом-виробником та зазначена в паспорті на ЗВТ), який опломбовується пломбою Оператора ГРМ з унікальним номером та, за бажанням, пломбою споживача (суміжного суб`єкта ринку природного газу).

При цьому представник Оператора ГРМ складає протокол щодо направлення ЗВТ та/або пломби на експертизу (по одному екземпляру для кожної сторони), в якому чітко зазначає: поштову адресу місця проведення експертизи; дату та орієнтовний час проведення експертизи (у випадку проведення експертизи ЗВТ та/ або пломби суб`єктами судово-експертної діяльності, діяльність яких регулюється Законом України «Про судову експертизу», Оператор ГРМ зазначає кінцевий строк, до якого має бути передано ЗВТ та/або пломбу до такого суб`єкта); контактний телефон особи Оператора ГРМ (для уточнення інформації щодо проведення експертизи); сторону, відповідальну за доставку ЗВТ та/або пломби на експертизу; дату останньої повірки ЗВТ.

Слід зазначити, що положеннями глави 5 розділу XI Кодексу встановлено, що у разі виявлення у споживача або несанкціонованого споживача порушень, визначених у главі 2 цього розділу, на місці їх виявлення представником Оператора ГРМ складається акт про порушення за формою, наведеною в додатку 20 до цього Кодексу.

Акт про порушення має бути розглянутим комісією з розгляду актів про порушення Оператора ГРМ, яка визначає його правомірність та приймає щодо них відповідне рішення.

При складанні акта про порушення представник Оператора ГРМ зазначає в ньому про необхідність споживача (несанкціонованого споживача) бути присутнім на засіданні комісії, на якому буде розглянуто складений акт про порушення, та визначає: місцезнаходження комісії з розгляду актів про порушення; дату та орієнтовний час проведення засідання комісії, на якому буде розглядатися складений акт про порушення; контактний телефон особи Оператора ГРМ (для уточнення інформації щодо часу та місця засідання комісії).

Споживач (несанкціонований споживач) зобов`язаний бути присутнім на засіданні комісії з розгляду актів про порушення, на якому буде розглядатися складений на нього акт про порушення.

За неможливості бути присутнім на засіданні особисто споживач (несанкціонований споживач) має право дати письмову згоду у довільній формі на проведення засідання без його присутності або у присутності його уповноваженої особи. У разі неприбуття споживача (несанкціонованого споживача) та/або уповноваженої ним особи на засідання комісії остання розглядає складений акт про порушення без його (її) участі.

За результатами розгляду акта про порушення на засіданні комісії може бути прийнято рішення про його задоволення (повністю або частково), або необхідність додаткового обстеження чи перевірки, або додаткових пояснень тощо, або скасування акта про порушення.

Відповідно до пункту 1 глави 3 розділу ХІ Кодексу у разі виявлення Оператором ГРМ несанкціонованого газопроводу або несанкціонованого втручання в роботу лічильника газу розрахунок об`єму необлікованого природного газу здійснюється за граничними об`ємами споживання природного газу населенням (додаток 19 цього Кодексу) з урахуванням усіх газових приладів і пристроїв споживача (фізичної особи) за період з дня останнього контрольного зняття показань лічильника (контрольного огляду вузла обліку або його перевірки) до дня виявлення порушення (але не більше ніж за 6 місяців) та з урахуванням строку на його усунення.

Таким чином, суд виснував, що спірний акт про порушення складений у відповідності до норм чинного законодавства та правомірно розглянутий комісією з розгляду актів про порушення Оператора ГРМ, яка визначила його правомірність та прийняла щодо них відповідне рішення, яке не підлягає скасуванню, а позов задоволенню.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 12, 76-81, 141, 223, 258, 259, 264-265, 268, 354, 355 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Акціонерного товариства оператор газорозподільної системи "Київоблгаз", третя особа: Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг про визнання незаконним та скасування рішення комісії № 4229 від 29.04.2024 року та про визнання незаконним та скасування акту-розрахунку, - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.

Суддя Л.М.Кравченко