Рішення від 03 травня 2026 р. у справі №362/4090/22 — Васильківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 362/4090/22

Провадження № 2/362/102/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 травня 2026 року Васильківський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого - судді Кравченко Л.М.,

за участю: секретарів судового засідання – Шмагун М.С., Рицької Г.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Василькові Київської області цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до АТ «Оператора газорозподільної системи «Київоблгаз»» про відновлення газопостачання та стягнення моральної шкоди, -

в с т а н о в и в:

05.10.2022 р. ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом, в якому просив суд визнати неправомірними дії Акціонерного товариство «Оператор газорозподільної системи «Київоблгаз», (код ЄДРПОУ 20578072), щодо здійснення 28.10.2021 р. припинення газопостачання (розподіл природного газу) до житлового будинку ОСОБА_1 , розташованого за адресою: АДРЕСА_1 ; зобов`язати Акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «Київоблгаз», (код ЄДРПОУ 20578072), відновити розподіл природного газу до житлового будинку ОСОБА_1 , розташованого за адресою: АДРЕСА_1 ; визнати неправомірним та скасувати нарахування збитків в розмірі 26268,34 грн. здійснених Акціонерним товариством «Оператор газорозподільної системи «Київоблгаз», (код ЄДРПОУ 20578072) на підставі Акту про порушення №1778 від 28.05.2021 р. відносно ОСОБА_1 ; стягнути з Акціонерного товариство «Оператор газорозподільної системи «Київоблгаз» (код ЄДРПОУ 20578072), на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) вартість недовідпущеного природного газу в розмірі 37093,97 грн. за період з листопада 2021 року по жовтень 2022 року включно; стягнути з Акціонерного товариство «Оператор газорозподільної системи «Київоблгаз», код ЄДРПОУ 20578072, на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) моральну шкоду в розмірі 262683,40 грн.

Заявлені вимоги мотивує тим, що 28.05.2021 р. за адресою місця проживання позивача, працівниками відповідача було проведено обстеження системи газопроводу. За результатами обстеження було складено три акти про порушення від 28.05.2021 р. №1778, №1779 та №1780. Копії Актів про порушення безпосередньо на місці позивачу вручені не були. 31.05.2021 р. було проведено експертизу лічильників газу, про що складено Акти експертизи від 31.05.2021 р. №1173е №1174е, у яких зафіксовано висновки комісії: «Втручання не виявлено. Лічильник повернуто до відділення для передачі абоненту». 01.06.2021 р. було проведено повірку даних лічильників. 14.06.2021 р. було проведено засідання комісії з розгляду Актів про порушення №1779 і №1780 від 28.05.2021 р. та прийнято рішення про їх скасування. Тобто, претензії відповідача до позивача відносно Актів про порушення №1779 і №1780 від 28.05.2021 р. – відсутні. 22.06.2021 р. дані прилади обліку «Самгаз» G-4 №4819399 та «Самгаз» G-4 №4217629, після державної повірки були встановленні назад на об`єкт позивача, що підтверджується відповідними актами зняття/встановлення побутового газового лічильника від 22.06.2021 р. Щодо третього Акту про порушення від 28.05.2021 р. №1778, то його розгляд відбувався не одночасно із попередніми актами (14.06.2021 р.), а пізніше. Так, розгляд даного акту відповідачем було призначено на 08.07.2021 р. З відповіді НКРЕКП від 27.08.2021 р. вих. №8400/16.3.2/9-21 вбачається, що повідомлення про дату проведення засідання комісії по розгляду даного Акту про порушення на 08.07.2021 р. було надіслано позивачу листом від 23.06.2021 р. вих. №810-Сл-7882-0621. Однак, позивач зазначене повідомлення не отримував, не знав і не міг знати про проведення відповідачем відповідного засідання комісії з розгляду Акту про порушення. Відповідно, призначене на 08.07.2021 р. засідання комісії відповідача проведено без участі позивача, без доказів підтвердження отримання позивачем відповідного повідомлення про дату та час засідання комісії щодо розгляду Акту про порушення №1778 від 28.05.2021 р. та здійснено нарахування збитків позивачу за наявність несанкціонованого газопроводу в розмірі 26268,34 грн., що підтверджується відповідним розрахунком на оплату збитків від 08.07.2021 р. В подальшому, 28.10.2021 р., до будинку позивача було припинено газопостачання на підставі п.п.6) п.1 гл.7 розділ VI Кодексу ГРС за несанкціонований відбір природного газу, що підтверджується Актом про відключення від 28.10.2021 року. Позивачем 15.08.2022 р. відповідачу було направлено претензію про відновлення газопостачання, відшкодування споживачу вартості недовідпущеного природного газу та моральної шкоди. Однак, відповіді на дану претензію, позивач так і не отримав, газопостачання позивачу не відновлено. Позивач, вважаючи дії відповідача щодо припинення газопостачання, складання Акту про порушення, проведення засідання комісії та як наслідок нарахування збитків незаконними, просить суд позов задовольнити.

15.01.2025 р. позивач збільшив позовні вимоги в частині майнової вимоги та просить суд стягнути з Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Київоблгаз» (код ЄДРПОУ 20578072) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) вартість недовідпущеного природного газу за період з листопада 2021 р. по серпень 2023 р. включно в розмірі 94421,03 грн.

Представник позивача подав до суду заяву про розгляд справи у його відсутності, позов підтримав.

Представник відповідача подала до суду заяву про розгляд справи у її відсутності, позов не визнала.

У зв`язку з неявкою осіб, які приймають участь у справі, суд розглядає справу у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Суд, дослідивши матеріали справи, на підставі повно та всебічно досліджених доказів, прийшов до наступного висновку.

Судом достовірно встановлено, що за свідоцтвом про право власності на нерухоме майно № НОМЕР_2 від 18.11.2014 р. ОСОБА_1 є власником житлового будинку АДРЕСА_1 , загальною площею 239,8 кв.м, житловою – 132,2 кв.м.

28.05.2021 р. представниками Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Київоблгаз» складено Акт про порушення № 1778, за яким на об`єкті споживання, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , при контрольному знятті показників було виявлено ознаки несанкціонованого газопроводу, а саме відсутні охоронні пломби на лічильниках G-4, № 4819399, САМГАЗ G-4, № 4217629, що дає змогу безперешкодного встановлення байпаса та споживання природного газу без обліку, що є порушенням пп.1 п.1 гл.2 розділу XI Кодексу ГРМ та свідчить про наявність несанкціонованого газопроводу. Порушення усунуто шляхом демонтажу лічильників САМГАЗ G-4 № 4217629 та САМГАЗ G-4 № 4819399 та направлено на експертизу. Встановлено обмінний фонд АТ «Київоблгаз» та опломбовано. Споживач відмовився від ознайомлення з актом про порушення, що зафіксовано відеофіксацією відмови.

Пункт 8 Акту містить інформацію про те, що дату та час проведення засідання комісії з розгляду акту споживачу буде повідомлено пізніше. При цьому місце проведення комісії вказано як каб. 15 буд. 35 по вул. Володимирська, м. Василькова.

22.06.2021 р., згідно акту (о/р № 0800629639), ОСОБА_1 встановлено лічильник після експертизи.

08.07.2021 р. комісією АТ «Київоблгаз», на підставі акту про порушення № 1778 від 28.01.2021 р., з приводу виявлених порушень – наявність несанкціонованого газопроводу, розраховано суму збитків, завданих порушеннями споживача ОСОБА_1 , у розмірі 26 268,34 грн. та надано 10 календарних днів для оплати.

Підтверджуюча відмову споживача від підписання акту відеозйомка міститься в матеріалах справи, а тому підстави для визнання акту про порушення від 28.05.2021 № 1778 відповідно до вимог пункту 4 глави 5 розділу ХІ Кодексу відсутні та наявні підстави для донарахування обсягу природного газу за адресою споживача.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Відповідно до ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ст. 78 ЦПК України, суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ст.ст. 79, 80 ЦПК України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Основною засадою (принципом) цивільного судочинства є, зокрема, змагальність сторін та диспозитивність (пункт 4 та 5 частини третьої статті 2 ЦПК України).

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності (частини перша та третя статті 13 ЦПК України).

Взаємовідносини оператора газорозподільних систем із суб`єктами ринку природного газу, а також правові, технічні, організаційні та економічні засади функціонування газорозподільних систем регулюються Законом України «Про ринок природного газу» від 09.04.2015 № 329-VIII, що набрав чинності 01.10.2015 року, відповідно до якого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) від 30.09.2015 № 2494, що зареєстрована в Мінюсті України 06.11.2015 р. за № 1379/27824, затверджено Кодекс газорозподільних систем, який набрав чинності з 27.11.2015 року (далі – Кодекс ГРМ).

Відповідно до частини 2 гл. 1 розділу І Кодексу ГРМ, цей Кодекс визначає взаємовідносини оператора газорозподільних систем із суб`єктами ринку природного газу, а також визначає правові, технічні, організаційні та економічні засади функціонування газорозподільних систем.

Пунктом 2 гл. 1 розділу І Кодексу ГРМ визначено, що однією із основних засад функціонування газорозподільних систем є забезпечення надійної і безпечної експлуатації газорозподільних систем та гарантованого рівня розподілу (переміщення) природного газу до/від суміжних суб`єктів ринку природного газу відповідної якості.

Згідно зі статтею 322 ЦК України власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Тобто, положення статті 322 ЦК України встановлюють презумпцію обов`язку власника нести усі витрати, пов`язані з утриманням належного йому майна, у тому числі з оплати комунальних та інших наданих йому послуг, поза залежністю від того, чи користується він ними безпосередньо чи ні. До таких витрат належать витрати, пов`язані зі зберіганням майна, його ремонтом, забезпеченням збереження його властивостей тощо. Такий обов`язок власника є похідним від належних йому, як абсолютному володарю, правочинів володіння, користування та розпорядження майном. Невиконання власником свого обов`язку по утриманню своєї власності може створювати небезпеку для третіх осіб. Частиною 4 статті 319 ЦК України визначено, що власність зобов`язує. Отже, у розумінні вимог статті 322, частини четвертої статті 319 ЦК України саме на власника покладається відповідальність щодо утримання майна, незалежно від його місцезнаходження, та відповідальність перед третіми особами за зобов`язаннями, пов`язаними із майном.

Зазначена правова позиція у подібних правовідносинах викладена у Постанові Верховного Суду від 23.10.2019 р. у справі №755/3091/16-ц. За вимогами пункту 2 глави 5 розділу Х кодексу газорозподільних систем Оператор ГРМ під час введення комерційного ВОГ в експлуатацію або під час його експлуатації має право встановлювати власні охоронні пломби на елементах та складових комерційного ВОГ, а також на запірній арматурі обвідних ліній, фланцевих з`єднаннях перед комерційним ВОГ та після нього, а також на інших пристроях і місцях для унеможливлення несанкціонованого втручання в роботу складових комерційного ВОГ або несанкціонованого відбору природного газу. Пломбування комерційного ВОГ та його складових проводиться пломбами Оператора ГРМ в місцях, передбачених проектом, паспортами заводів-виробників ЗВТ, та в місцях, де можливе несанкціоноване втручання в роботу складових комерційного ВОГ або несанкціонований відбір природного газу. При встановленні власних охоронних пломб, у тому числі магнітних індикаторів, Оператор ГРМ має зазначити в акті про пломбування або в іншому документі, який оформлюється при зазначених заходах, місця встановлення кожної пломби, реквізити кожної пломби, сторону, яка їх встановила, та сторону, відповідальну за їх збереження. Відповідний акт про пломбування чи інший документ має бути підписаний уповноваженими особами, які брали участь та були присутніми при пломбуванні. (п. 4 глави 5 розділу Х Кодексу газорозподільних систем).

Відповідно до п. 2 гл. 2 розділу ІІ Кодексу ГРМ, Оператор ГРМ відповідає за надійну та безпечну експлуатацію, підтримання у належному стані та розвиток (будівництво) газорозподільної системи, яка на законних підставах перебуває у його власності чи користуванні, належну організацію та виконання розподілу природного газу. Одними із основних функцій Оператора ГРМ відповідно до п. 3 гл. 2 розділу ІІ Кодексу ГРМ є: 5) виконання договірних зобов`язань при розподілі (споживанні, передачі) природного газу ГРМ; 7) забезпечення контролю якості фізико-хімічних характеристик та показників природного газу, який передається до/з ГРМ; 8) забезпечення комерційного обліку природного газу, у тому числі приладового, в ГРМ.

Відповідно до визначення наведеного в розділі І Кодексу ГРМ, контрольний огляд вузла обліку – виконання комплексу робіт з метою візуального обстеження цілісності ЗВТ (корпусу, скла, кріплення, з`єднання тощо), цілісності встановлених згідно з актом про пломбування пломб та наявності відбитків їх тавр, зняття показань ЗВТ, а також з метою виявлення без використання спеціальних технічних засобів та/або часткового демонтажу будівельних конструкцій чи оздоблювальних матеріалів несанкціонованого втручання в роботу ГРМ та/або ЗВТ/лічильника газу. Відповідно до визначення наведеного в розділі І Кодексу ГРМ, несанкціоноване втручання в роботу газорозподільної системи – втручання в роботу газорозподільної системи, в тому числі шляхом несанкціонованого відновлення газоспоживання, несанкціонованого втручання в роботу ЗВТ та/або під`єднання несанкціонованого газопроводу, внаслідок чого порушується нормальний режим роботи ГРМ та/або здійснюється необліковане (обліковане частково чи з порушенням законодавства) використання природного газу; Відповідно до визначення наведеного в розділі І Кодексу ГРМ, несанкціонований газопровід – самовільно під`єднаний газопровід (газовий відвід, штуцер, патрубок), у тому числі без наявного підключеного газового обладнання, фізично з`єднаний, зокрема вварений, врізаний, з газорозподільною системою або газовою мережею внутрішнього газопостачання, витрата (споживання) природного газу через який не обліковується комерційним вузлом обліку (лічильником газу). У п.1 гл. 9 розділу Х Кодексу ГРМ визначено, що суміжні суб`єкти ринку природного газу, зокрема Оператор ГРМ та споживач, під час введення в експлуатацію або протягом експлуатації комерційного ВОГ та його складових, у тому числі в разі позаштатної ситуації чи виникнення спірних питань щодо результатів вимірювань об`єму природного газу, мають право здійснювати з дотриманням вимог цього Кодексу перевірку комерційного ВОГ та його складових щодо: 1) відповідності умовам експлуатації та узгодженій проєктній документації чи умовам договору; 2) працездатності та/або придатності ЗВТ до застосування на підставі результатів перевірки їх метрологічних характеристик, зокрема загальної похибки вимірювання; 3) відсутності ознак пошкодження ЗВТ та/або пошкодження пломб; 4) відсутності несанкціонованого втручання в роботу ЗВТ та/або несанкціонованого газопроводу; 5) перевірки стану підвідного газопроводу, зокрема способу прокладання та відсутності можливості відбору газу поза вузлом обліку, в тому числі шляхом обстеження газопроводів приладовим методом на предмет відсутності підключень до підземних та надземних підвідних, розподільчих та транзитних газових мереж поза комерційним ВОГ, візуального обстеження способів монтажу і обв`язки газового та газорегулюючого обладнання; 6) відсутності несанкціонованого підключення газових приладів, внаслідок чого може перевищуватися діапазон обчислення лічильника газу (сумарна номінальна потужність газових приладів і пристроїв перевищує діапазон обчислення лічильником газу).

У абз 2 п. 2. вказаної глави та розділу, визначено що споживач (суміжний суб`єкт ринку природного газу), на території якого знаходиться комерційний ВОГ, має забезпечити безперешкодний доступ представникам Оператора ГРМ (іншого суб`єкта ринку природного газу, а саме ініціатора перевірки) за їх посвідченнями (документами, які уповноважують особу) до комерційного ВОГ та його складових для проведення їх перевірки або контрольного огляду вузла обліку.

Відповідно до п. 7 гл. 9 розділу Х Кодексу ГРМ визначено, що у разі виявлення під час перевірки комерційного ВОГ чи його складових або контрольного огляду вузла обліку ознак нижченаведених порушень представник Оператора ГРМ на місці перевірки складає у порядку, визначеному цим Кодексом, акт про порушення, зокрема про: 1) пошкодження пломб; 2) пошкодження ЗВТ (лічильника газу); 3) наявність зміни параметрів параметризації обчислювача чи коректора об`єму газу; 4) непрацездатність комерційного ВОГ чи його складових та/або його (їх) невідповідність умовам експлуатації чи узгодженій проектній документації або умовам договору; 5) наявність ознак несанкціонованого втручання в роботу ЗВТ; 6) наявність несанкціонованого газопроводу; 7) несанкціоноване підключення газових приладів, внаслідок чого перевищується діапазон обчислення лічильника газу (сумарна номінальна потужність газових приладів і пристроїв перевищує діапазон обчислення лічильником газу).

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» індивідуальний споживач зобов`язаний забезпечувати цілісність обладнання приладів (вузлів) обліку комунальних послуг відповідно до умов договору та не втручатися в їхню роботу. Відповідно до п.п.1 та 2 гл. 5 розділу ХІ Кодексу ГРМ, визначено що у разі виявлення у споживача або несанкціонованого споживача порушень, визначених у главі 2 цього розділу, на місці їх виявлення представником Оператора ГРМ складається акт про порушення за формою, наведеною в додатку 20 до цього Кодексу.

Відповідно до п. 2 глави 5 розділу ХІ Кодексу ГРМ, Акт про порушення після пред`явлення представником Оператора ГРМ службового посвідчення складається в присутності споживача/несанкціонованого споживача та/або незаінтересованої особи (представника власника/користувача, на території чи об`єкті якого сталося порушення, або органу місцевого самоврядування) за умови посвідчення його особи та засвідчується їх особистими підписами.

У разі якщо комерційний вузол обліку, на якому сталося порушення, знаходиться на території (в приміщенні) Оператора ГРМ, останній повинен завчасно попередити споживача про час і місце складання акта про порушення. Акт про порушення складається в двох примірниках, один з яких залишається у споживача (несанкціонованого споживача), який має право внести до акта про порушення свої зауваження та заперечення.

Відповідно до п. 3 глави 5 розділу ХІ Кодексу ГРМ, представник Оператора ГРМ перед складанням акта про порушення зобов`язаний повідомити споживача (несанкціонованого споживача) про його право внести зауваження та заперечення до акта про порушення, викласти мотиви своєї відмови від його підписання або підписати його без зауважень.

Відповідно до п. 4 глави 5 розділу ХІ Кодексу ГРМ, у разі відмови споживача (несанкціонованого споживача) від підписання акта про порушення він вважається дійсним, якщо його підписали: або більше одного представника Оператора ГРМ, а відмова споживача (несанкціонованого споживача) від підпису акта про порушення підтверджується відеозйомкою.

Відповідно до п.п.1 п.1. глави 2 розділу XI Кодексу ГРМ до порушень споживача та несанкціонованого споживача, які кваліфікуються як несанкціонований відбір природного газу з ГРМ та внаслідок яких щодо них здійснюється нарахування необлікованих об`ємів (обсягів) природного газу, належать наявність несанкціонованого газопроводу У п. 8 глави 5 розділу ХІ Кодексу ГРМ визначено, Акт про порушення має бути розглянутим комісією з розгляду актів про порушення Оператора ГРМ, яка визначає його правомірність та приймає щодо них відповідне рішення. Засідання комісії з розгляду акта про порушення має бути проведено Оператором ГРМ не пізніше двомісячного строку з дня складання акта про порушення (крім випадку очікування результатів експертизи ЗВТ, яка проводиться суб`єктами судово-експертної діяльності, діяльність яких регулюється Законом України «Про судову експертизу»).

Представниками АТ «Київоблгаз» було запрошено Відповідача на засідання комісії з розгляду Акту про порушення № 1778 від 28.05.2021, листом-запрошенням від 25.06.2021 на комісію на 08.07.2021 (додається). Відповідно до частини 10 глави 5 розділу XI Кодексу ГРМ споживач (несанкціонований споживач) зобов`язаний бути присутнім на засіданні комісії з розгляду актів про порушення, на якому буде розглядатися складений на нього акт про порушення.

За неможливості бути присутнім на засіданні особисто споживач (несанкціонований споживач) має право дати письмову згоду у довільній формі на проведення засідання без його присутності або у присутності його уповноваженої особи.

Відповідно до розділу ХІ Кодексу ГРМ, у разі неприбуття споживача (несанкціонованого споживача) та/або уповноваженої ним особи на засідання комісії остання розглядає складений акт про порушення без його (її) участі. Відповідно до Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень, затверджених наказом Міністерства інфраструктури України від 28.11.2013 № 958, нормативні строки пересилання рекомендованої письмової кореспонденціїоператорами поштового зв`язку (без урахування вихідних днів об`єктів поштового зв`язку) у межах області та між обласними центрами України становлять чотири дні.

Отже, Відповідач вчинив дії щодо завчасного запрошення Позивача на засідання комісії з розгляду актів про порушення, з метою безпосередньої участі Відповідача у розгляді акту про порушення. Направлення листів рекомендованою кореспонденцією на дійсні адреси є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним. Аналогічний правовий висновок зроблено Верховним Судому у постанові від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19 та постанові від 15.06.2020 у справі № 24/260- 23/52-б, на які посилається велика Палата Верховного Суду в постанові від 25.04.2018 у справі №800/547/17.

У п. 11 та п. 12 розділу 5 гл. ХІ Кодекс ГРМ визначено, що за результатами розгляду акта про порушення на засіданні комісії може бути прийнято рішення про його задоволення (повністю або частково), або необхідність додаткового обстеження чи перевірки, або додаткових пояснень тощо, або скасування акта про порушення. При задоволенні комісією акта про порушення складається акт-розрахунок необлікованого (донарахованого) об`єму та обсягу природного газу і його вартості. Вартість необлікованого (донарахованого) об`єму природного газу, яка пред`являється до сплати споживачу (несанкціонованому споживачу) в результаті задоволення акта про порушення, зазначається в окремому платіжному рахунку Оператора ГРМ, який надається під особистий підпис споживача (несанкціонованого споживача) або надсилається йому рекомендованим поштовим відправленням разом із супровідним листом, що оформлюється у довільній формі.

Відповідно до абз 6 п.1 гл. 7 розділу VI Кодексу ГРМ, оператор ГРМ в установленому законодавством порядку має право припинити/обмежити газопостачання (розподіл природного газу) на об`єкт споживача (у тому числі побутового споживача) з дотриманням ПБСГ та нормативних документів, що визначають порядок обмеження/припинення природного газу, у таких випадках, зокрема 6) несанкціонований відбір природного газу або втручання в роботу ЗВТ чи ГРМ.

Відповідно до п.4 гл. 2 розділу ХІ Кодексу ГРМ, до випадків, внаслідок яких Оператор ГРМ компенсує споживачу завдані збитки та здійснює перерахунок наданих послуг, належать: 1) безпідставне припинення розподілу природного газу (газопостачання) споживачу. Враховуючи викладене вище, встановлене порушення Кодексу ГРМ, підстави для відшкодування збитків відсутні.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Відповідно до ч.2 ст.23 ЦК України, моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Згідно ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини. Отже, особа має право на відшкодування моральної шкоди виключно у випадку порушення її прав та завдання моральної шкоди неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю.

У своїй постанові від 12.09.2018 у справі № 335/11779/16-ц ВС вказав, що сама лише, наявність шкоди ще не породжує абсолютного права на її відшкодування будь-якою особою, так як необхідно довести наявність всіх складових цивільно-правової відповідальності, при цьому правильно визначивши суб`єкта такої відповідальності. Відповідно до п. 90 Постанови Великої Палати Верховного Суду від 15.12.2020 р. № 752/17832/14 визначаючи розмір відшкодування, суд має керуватися принципами розумності, справедливості та співмірності.

Таким чином, суд виснував, що дії Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Київоблгаз», (код ЄДРПОУ 20578072), щодо припинення 28.10.2021 р. газопостачання (розподіл природного газу) до житлового будинку ОСОБА_1 , розташованого за адресою: АДРЕСА_1 є правомірними, а тому вимоги позивача задоволенню не підлягають.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 12, 76-81, 141, 223, 258, 259, 264-265, 268, 354, 355 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до АТ «Оператора газорозподільної системи «Київоблгаз»» про відновлення газопостачання та стягнення моральної шкоди, - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.

Суддя Л.М.Кравченко