Постанова від 23 вересня 2026 р. у справі №320/7270/25 — Шостий апеляційний адміністративний суд

Суд: Шостий апеляційний адміністративний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них

Дата: 23 вересня 2026 р.

Справа: №320/7270/25

Суддя: Парінов Андрій Борисович

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 320/7270/25 Суддя (судді) першої інстанції: Білоноженко М.А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 вересня 2026 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючий суддя Парінов А.Б.,

судді: Беспалов О.О.,

Грибан І.О.,

розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Київського окружного адміністративного суду від 25 серпня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, в якому просив суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у місті Києві, викладене в листі від 03.01.2025 №332-51805/Ж-02/8-2600/25 про відмову перерахувати мені пенсію у розрахунку 80% від розміру усіх складових заробітку (грошового забезпечення), визначеного Офісом Генерального прокурора довідкою №21-1023л від 18.05.2023 без обмеження її граничного максимального) розміру;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у місті Києві здійснити з 01.04.2020 перерахунок раніше призначеної мені пенсії за вислугу років у розмірі 80% від розміру усіх складових заробітку (грошового забезпечення), зазначених у довідці Офісу Генерального прокурора №21-102зп від 18.05.2023, без обмеження її граничного (максимального) розміру та виплачувати щомісячно, і виплатити різницю між фактично отриманою на належної до сплати сумою пенсії.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 25 серпня 2025 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції позивач апеляційну скаргу до Шостого апеляційного адміністративного суду, у якій просить скасувати рішення Київського окружного адміністративного суду від 25 серпня 2025 року з огляду на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги повністю.

Апелянт посилається на те, що суд першої інстанції зосередився виключно на сталій практиці розгляду спорів про перерахунок пенсій прокурорів і не оцінив головного: на його думку, відповідач відмовив у виплаті пенсії без обмеження максимальним розміром саме йому - учаснику бойових дій, який з 27.08.2024 проходить військову службу за призовом під час мобілізації, тоді як протягом особливого періоду до таких осіб обмеження щодо виплати пенсії не застосовуються, і посилається при цьому на Рішення Конституційного Суду України від 12.10.2022 № 7-р(II)/2022, пункт 3 Прикінцевих положень Закону України від 24.12.2015 № 911-VIII та постанову Верховного Суду від 01.05.2023 у справі № 200/4964/21. Апелянт також вважає, що його право на перерахунок пенсії у розмірі 80 відсотків від розміру усіх складових заробітку без обмеження максимальним розміром визначене рішенням Київського окружного адміністративного суду від 25.04.2024 та постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 17.10.2024 у справі № 320/38322/23 і є преюдиційною обставиною. Крім того, апелянт вказує на невідповідність визначеного відповідачем основного розміру пенсії 58 500 грн даним довідки Офісу Генерального прокурора № 21-102зп від 18.05.2023, за якими, на його думку, цей розмір має становити 86 224,61 грн. Водночас апелянт наполягає на тому, що набуте ним право не може бути звужене, і посилається на принципи правової визначеності та легітимних очікувань, а також на статтю 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

До Шостого апеляційного адміністративного суду відзив на апеляційну скаргу не надходив.

Відповідно до частини першої статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Колегія суддів встановила такі обставини.

ОСОБА_1 з 24.09.2009 призначено пенсію за вислугу років довічно відповідно до статті 50-1 Закону № 1789-XII у діючій на час призначення пенсії редакції у розмірі 80 відсотків від суми заробітної плати, що підтверджується пенсійним посвідченням серії НОМЕР_1 . Позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в місті Києві.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 17.10.2024 у справі № 320/38322/23 рішення Київського окружного адміністративного суду від 25.04.2024 змінено і абзац 3 його резолютивної частини викладено в редакції, якою Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві зобов`язано здійснити з 01 квітня 2020 року перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії за вислугу років на підставі довідки Офісу Генерального прокурора № 21-102зп від 18.05.2023 з урахуванням раніше виплачених сум.

Позовні вимоги про перерахунок пенсії у розмірі 82 відсотків від розміру усіх складових заробітку та без обмеження її граничним (максимальним) розміром у тій справі задоволені не були: апеляційний суд визнав їх передчасними, оскільки до проведення перерахунку пенсії за довідкою № 21-102зп від 18.05.2023 підстав вважати, що відповідач застосує інший відсоток заробітку або обмежить максимальний розмір пенсії, не було.

На виконання зазначеного рішення відповідач провів перерахунок пенсії та нарахував заборгованість, яка буде виплачена за умови виділення коштів у порядку, встановленому постановою Кабінету Міністрів України від 22.08.2018 № 649.

Після проведення перерахунку позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок пенсії на підставі довідки Офісу Генерального прокурора № 21-102зп від 18.05.2023 у розмірі 80 відсотків без обмеження її граничного розміру.

Листом від 03.01.2025 № 332-51805/Ж-02/8-2600/25 відповідач повідомив про відмову в перерахунку пенсії за вислугу років, пославшись на обмеження, встановлені частиною п`ятнадцятою статті 86 Закону № 1697-VII.

Позивач є учасником бойових дій, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_2 .

З 27.08.2024 позивач проходить військову службу за призовом під час мобілізації, що підтверджується довідкою військової комендатури від 15.01.2025 № ВК/488 та довідкою військової частини НОМЕР_3 від 11.09.2025 № 2675/13/4743.

Відповідно до частини четвертої статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Довідку військової частини НОМЕР_3 від 11.09.2025 № 2675/13/4743 складено після ухвалення рішення суду першої інстанції, тому подати її раніше позивач об`єктивно не міг; колегія суддів приймає цей доказ і оцінює його разом з іншими доказами, наявними у справі.

Спірними у цій справі є питання про відсоток, який підлягає застосуванню при перерахунку пенсії, призначеної працівнику прокуратури відповідно до Закону № 1789-XII, та про застосування до перерахованої пенсії обмеження її граничним (максимальним) розміром, зокрема за період проходження позивачем військової служби.

За правилами частин першої, другої статті 86 Закону № 1697-VII прокурори мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років; пенсія призначається в розмірі 60 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії.

У постанові від 21 грудня 2021 року у справі № 580/5962/20 Верховний Суд у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду зазначив: "до правовідносин щодо визначення відсоткового значення розміру пенсії, право на перерахунок якої виникло після набранням чинності Законом № 1697-VII, повинні застосовуватись виключно норми цього Закону, зокрема частини другої статті 86, якими встановлено, що пенсія призначається в розмірі 60 відсотків від суми місячної (чинної) заробітної плати працівників прокуратури, а не норма, що визначає розмір місячного (чинного) заробітку у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії".

Право позивача на перерахунок пенсії виникло на підставі довідки Офісу Генерального прокурора № 21-102зп від 18.05.2023, тобто після набрання чинності Законом № 1697-VII, а тому відсоткове значення розміру його пенсії визначається за частиною другою статті 86 цього Закону.

А отже, вимога про перерахунок пенсії у розмірі 80 відсотків від розміру усіх складових заробітку є необґрунтованою, і в цій частині суд першої інстанції вирішив спір правильно.

Щодо посилання апелянта на преюдиційність рішень у справі № 320/38322/23 колегія суддів зазначає таке.

Згідно з частиною четвертою статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Постановою від 17.10.2024 у справі № 320/38322/23 апеляційний суд зобов`язав відповідача провести перерахунок пенсії на підставі довідки № 21-102зп від 18.05.2023, а вимоги про конкретний відсоток і про виплату пенсії без обмеження максимальним розміром відхилив як передчасні.

Таким чином, права позивача на перерахунок пенсії у розмірі 80 відсотків без обмеження максимальним розміром жодним судовим рішенням не встановлено, а правова оцінка спірних правовідносин, надана судом в іншій справі, обставиною у розумінні частини четвертої статті 78 цього Кодексу не є.

Відповідно до абзацу шостого частини п`ятнадцятої статті 86 Закону № 1697-VII максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність.

У цій самій постанові від 21 грудня 2021 року у справі № 580/5962/20 Верховний Суд зазначив, що з моменту відповідності розміру пенсії максимальному розміру на її розмір поширюються загальні правила щодо обмежень, установлених статтею 50-1 Закону № 1789-XII, а з 14.10.2014 - абзацом шостим частини п`ятнадцятої статті 86 Закону № 1697-VII.

За загальним правилом обмеження, встановлене абзацом шостим частини п`ятнадцятої статті 86 Закону № 1697-VII, на пенсію позивача поширюється, а тому вимога про перерахунок і виплату пенсії без такого обмеження за весь період з 01.04.2020 є необґрунтованою.

Водночас спірні правовідносини мають вимір, який суд першої інстанції не дослідив.

Відповідно до пункту 3 розділу III "Прикінцеві положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 02.03.2015 № 213-VIII обмеження щодо виплати пенсії, щомісячного довічного грошового утримання, передбачені цим Законом, не застосовуються протягом особливого періоду до пенсій, щомісячного довічного грошового утримання, що призначені особам, які проходять військову службу або перебувають на посадах у Міністерстві оборони України, Головному управлінні розвідки Міністерства оборони України, Міністерстві внутрішніх справ України, Національній поліції, Апараті Ради національної безпеки і оборони України, Державній спеціальній службі транспорту, Службі безпеки України, Службі зовнішньої розвідки України, Державній прикордонній службі України, Управлінні державної охорони України, Державній пенітенціарній службі України, Державній службі України з надзвичайних ситуацій, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, Національній гвардії України, органах військової прокуратури або беруть участь в антитерористичних операціях, здійсненні заходів із забезпечення правопорядку на державному кордоні, відбитті збройного нападу на об`єкти, що охороняються військовослужбовцями, звільненні цих об`єктів у разі захоплення, відбитті спроб насильницького заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою. Після завершення особливого періоду виплата пенсій таким особам здійснюється згідно із законодавством.

Аналогічні за змістом норми містять пункт 3 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 24.12.2015 № 911-VIII і пункт 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 06.12.2016 № 1774-VIII.

У постанові від 01 травня 2023 року у справі № 200/4964/21 Верховний Суд зазначив: "обмеження максимальним розміром пенсії, призначеної відповідно до Закону України "Про прокуратуру" не застосовується саме у період проходження цією особою військової служби або перебування на посадах, перелічених у п. 3 Прикінцевих положень Закону № 911-VIII, а не за фактичної наявності відповідного статусу".

Цей висновок Верховний Суд підтвердив у постановах від 11 січня 2024 року у справі № 200/7169/21 та від 29 липня 2025 року у справі № 420/3345/22, у яких зазначено, що обставини, за яких обмеження щодо виплати пенсії не застосовуються, мають бути підтверджені станом на момент виникнення спірних правовідносин.

Відповідно до частини п`ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Позивач з 27.08.2024 проходить військову службу за призовом під час мобілізації, тобто належить до осіб, які проходять військову службу протягом особливого періоду, і цю обставину підтверджено доказами, наявними у справі.

А отже, за період проходження позивачем військової служби, що розпочався 27.08.2024, обмеження, встановлене абзацом шостим частини п`ятнадцятої статті 86 Закону № 1697-VII, до його пенсії не застосовується, а відмова відповідача, викладена в листі від 03.01.2025 № 332-51805/Ж-02/8-2600/25, у цій частині є протиправною.

Щодо періоду з 03.05.2022 по 09.06.2022, на який посилається апелянт, колегія суддів зазначає, що довідка військової частини НОМЕР_4 від 20.12.2022 № 1900 підтверджує участь позивача у заходах із забезпечення оборони України, проте перелік підстав, за яких обмеження щодо виплати пенсії не застосовуються, є вичерпним, а доказів проходження позивачем військової служби у цей період матеріали справи не містять.

Сам по собі статус учасника бойових дій, підтверджений посвідченням серії НОМЕР_2 , підставою для незастосування обмеження поза періодом проходження військової служби не є.

Щодо доводу про невідповідність основного розміру пенсії 58 500 грн даним довідки № 21-102зп від 18.05.2023 колегія суддів зазначає, що цей розрахунок апелянт будує на застосуванні 80 відсотків заробітку, тоді як розмір пенсії визначається з 60 відсотків, а перевірка арифметичного обчислення пенсії за іншим відсотком за межі заявлених позовних вимог не виходить.

Щодо посилань апелянта на правову визначеність, легітимні очікування та неприпустимість звуження набутого права колегія суддів зазначає, що перерахунок пенсії здійснюється за законом, чинним на час виникнення права на перерахунок, а тому застосування частини другої статті 86 Закону № 1697-VII звуженням змісту й обсягу набутого права не є.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Правомірності застосування обмеження максимальним розміром пенсії за період проходження позивачем військової служби відповідач не довів.

Таким чином, суд першої інстанції не встановив обставин проходження позивачем військової служби і не застосував норм, які виключають застосування обмеження щодо виплати пенсії протягом особливого періоду, що відповідно до пунктів 1 та 4 частини першої статті 317 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для скасування судового рішення в цій частині.

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 315 Кодексу адміністративного судочинства України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Відповідно до частини першої статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до пунктів 1 та 4 частини першої статті 317 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, та неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Керуючись статтями 242, 243, 250, 308, 311, 315, 316, 317, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 – задовольнити частково.

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 25 серпня 2025 року – скасувати в частині відмови в задоволенні позовних вимог про виплату пенсії без обмеження її граничним (максимальним) розміром за період проходження ОСОБА_1 військової служби та ухвалити в цій частині нове судове рішення.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві, викладене в листі від 03 січня 2025 року № 332-51805/Ж-02/8-2600/25, у частині відмови у виплаті ОСОБА_1 пенсії за вислугу років без обмеження її граничним (максимальним) розміром за період проходження ним військової служби.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві (код ЄДРПОУ 42098368) здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_5 ) пенсії за вислугу років без застосування обмеження, встановленого абзацом шостим частини п`ятнадцятої статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 № 1697-VII, за період проходження ним військової служби з 27 серпня 2024 року, з урахуванням раніше виплачених сум.

В іншій частині рішення Київського окружного адміністративного суду від 25 серпня 2025 року – залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя А.Б. Парінов

Судді О.О. Беспалов

І.О. Грибан

(повний текст постанови суду виготовлено 24 вересня 2026 року)

_______________

Оригінал: reyestr.court.gov.ua