Постанова від 22 вересня 2026 р. у справі №320/23532/25 — Шостий апеляційний адміністративний суд

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 320/23532/25 Суддя (судді) першої інстанції: Кушнова А.О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 вересня 2026 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

суддя-доповідач Говорун О.В.,

судді: Попова О.Г., Чуприна О.В.

Секретар судового засідання Дімінська О.О.

Позивач - Акціонерне товариство «Український будівельно-інвестиційний банк».

Відповідач 1 - Головне управління ДПС у м. Києві.

Відповідач 2 - Головне управління Державної казначейської служби України у місті Києві.

Особа, яка подала апеляційну скаргу - Акціонерне товариство «Український будівельно-інвестиційний банк».

Оскаржуване судове рішення - рішення Київського окружного адміністративного суду від 24.04.2026.

Повне рішення складено 24.04.2026.

ВСТАНОВИЛА:

Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Акціонерного товариства «Український будівельно-інвестиційний банк» Віталій Паламарчук звернувся до суду першої інстанції з позовом, в якому просив:

- визнати протиправною бездіяльність ГУ ДПС у м. Києві щодо неповернення надмірно сплаченого податку на прибуток у розмірі 4424333,13 грн;

- стягнути з Державного бюджету на користь АТ «Укрбудінвестбанк» надмірно сплачений податок на прибуток у розмірі 4424333,13 грн.

Рішенням суду першої інстанції від 24.04.2026 у задоволенні позову відмовлено.

Приймаючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що наявність у позивача на момент звернення до контролюючого органу з заявою про повернення надміру надмірно сплаченого податку на прибуток податкового боргу по сплаті податку на додану вартість, податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, земельного та транспортного податку, свідчить про відсутність правових підстав для зобов`язання контролюючого органу повернути позивачу надмірно сплачений податок на прибуток у розмірі 4424333,13 грн.

Не погоджуючись з вказаним рішенням АТ «Український будівельно-інвестиційний банк» звернувся до Шостого апеляційного адміністративного суду із апеляційною скаргою.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права, неповно з`ясовано обставини справи та досліджено докази. Зокрема, апелянт зазначає, що суд першої інстанції безпідставно застосував до спірних правовідносин норми ст. 43 Податкового кодексу України, оскільки вказані правовідносини регулюються виключно Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», як спеціальним законом. Також апелянт зазначив, що відповідно до положень Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» під час тимчасової адміністрації не здійснюється задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку, а вимоги щодо податкового боргу мають погашатися з урахуванням черговості, встановленої ст. 52 вказаного Закону. При цьому вказав, що застосування до спірних правовідносин норм Податкового кодексу України порушує його права, а також права кредиторів банку, оскільки блокує надходження коштів до ліквідаційної маси.

Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу, у якому з посиланням на релевантну практику Верховного Суду зазначив, що наявність податкового боргу унеможливлює повернення позивачу надміру сплачених коштів. Також відповідач звернув увагу на те, що сам позивач звертався до податкового органу із заявами про повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов`язань та пені, тобто фактично ініціював процедуру, передбачену статтею 43 Податкового кодексу України, а тому апелянт не може одночасно посилатися на вказані положення Податкового кодексу України як на підставу для подання заяви про повернення коштів та одночасно заперечувати застосування цієї ж статті в частині встановлених нею умов та обмежень.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, що містяться в матеріалах справи, надавши правову оцінку обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне.

Як було встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, відповідно до платіжних доручень від 16.05.2023 № 106410571 (на суму 2400794,00 грн) та від 16.08.2023 № 113761092 (на суму 2023539,00 грн) АТ «Укрбудінвестбанк» було сплачено податок на прибуток за 1 квартал 2023 року та за 1 півріччя 2023 року на загальну суму 4424333,00 грн.

Згідно із поданою АТ «Укрбудінвестбанк» податковою декларацією з податку на прибуток підприємств за три квартали 2023 роки в останнього виникла переплата по вказаному податку в розмірі 4424333,00 грн.

На підставі рішення Правління Національного банку України від 05.10.2023 № 350-рш «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію АТ «Український будівельно-інвестиційний банк»» Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 05.10.2023 № 1235, яким розпочато процедуру ліквідації АТ «Укрбудінвестбанк» строком на три роки з 06.10.2023 по 05.10.2026, а також призначено Паламарчука В.В. уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та делеговано всі повноваження ліквідатора АТ «Укрбудінвестбанк», визначені Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Уповноважена особа Паламарчук В.В. звернувся до ГУ ДПС у м. Києві із заявою від 25.04.2024 про повернення АТ «Укрбудінвестбанк» на поточний рахунок в банку надміру сплачених сум грошових зобов`язань у розмірі 4424333,13 грн.

За результатами розгляду вказаної заяви ГУ ДПС у м. Києві листом від 14.05.2024 № 48095/6/26-15-04-05-07 повідомило, що згідно з інформаційними ресурсами ДПС в інтегрованій картці платника АТ «Укрбудінвестбанк» переплата по податку на прибуток становить 937275,10 грн, що є меншою ніж заявлено до повернення. Також зазначено, що в АТ «Укрбудінвестбанк» обліковується податковий борг по податку на додану вартість, транспортному податку з юридичних осіб, земельному податку з юридичних осіб, а згідно з п. 43.2 ст. 43 ПК України у разі наявності у платника податків податкового боргу, повернення помилково та/або надміру сплаченої суми грошового зобов`язання проводиться лише після повного погашення такого податкового боргу платником податків.

01.11.2024 Уповноважена особа ОСОБА_1 повторно звернувся до ГУ ДПС у м. Києві із заявою про повернення АТ «Укрбудінвестбанк» на поточний рахунок в банку надміру сплачених сум грошових зобов`язань у розмірі 4424333,13 грн.

За результатами розгляду заяви позивача від 01.11.2024 ГУ ДПС у м. Києві листом від 11.11.2024 № 87285/6/26-15-04-05-07 повідомило, що згідно з інформаційними ресурсами ДПС в інтегрованій картці платника АТ «Укрбудінвестбанк» переплата по податку на прибуток становить 4424333,00 грн. Проте в АТ «Укрбудінвестбанк» обліковується податковий борг по податку на додану вартість, транспортному податку з юридичних осіб, земельному податку з юридичних осіб, що згідно з п. 43.2 ст. 43 ПК України унеможливлює повернення помилково та/або надміру сплаченої суми грошового зобов`язання. Також повідомлено, що в поданій заяві зазначено дати сплати податку 16.05.2024 та 16.08.2024 та суму в розмірі 4424333,00 грн, проте згідно з інформаційними ресурсами ДПС в інтегрованій картці платника відсутня сплата податку в зазначених розмірах у вказані дати.

Крім того ГУ ДПС у м. Києві зазначило, що на його супроводженні перебуває судова справа № 320/27214/24 за позовом АТ «Укрбудінвестбанк» до ГУ ДПС у м. Києві про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення від 22.02.2024 № 126700708801 на суму 3451866,00 грн з податку на прибуток банківських організацій, включаючи філіали аналогічних організацій, розташованих на території України.

26.12.2024 позивач звернувся до ГУ ДПС у м. Києві із заявами про повернення надміру сплачених сум грошових зобов`язань на бюджетний рахунок для погашення грошового зобов`язання та/або податкового боргу з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на органи ДПС, а саме:

1) 350 000,00 грн - по сплаті єдиного внеску, нарахованому роботодавцем на суми заробітної плати, винагороди за договорами ЦПХ, допомоги по тимчасовій непрацездатності;

2) 290 000,00 грн - по сплаті податку на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами, із доходів платника податку у вигляді заробітної плати;

3) 80 000,00 грн - по сплаті військового збору.

За результатами розгляду заяв позивача від 26.12.2024 ГУ ДПС у м. Києві листом від 06.01.2025 № 438/6/26-15-04-09-06 повідомив, що згідно з інформаційними ресурсами ДПС в інтегрованій картці платника АТ «Укрбудінвестбанк» переплата по податку на прибуток становить 4424333,00 грн. Водночас наявний незакінчений судовий розгляд справи № 320/27214/24. Також повідомлено, що АТ «Укрбудінвестбанк» 06.10.2024 прийнято рішення про припинення, при цьому наявна у нього переплата, що обліковується по податку на прибуток, може бути використана за результатами подання ліквідаційної декларації та проведення ліквідаційної перевірки.

Вважаючи вказані вище дії (бездіяльність) ГУ ДПС у м. Києві протиправними, Уповноважена особа ОСОБА_1 звернувся до Державної податкової служби України з листом від 06.02.2025 № 76, в якому просив забезпечити дотримання ГУ ДПС у м. Києві вимог діючого законодавства, шляхом повернення переплати по податку на прибуток банківських організацій на суму 4424333,00 грн на рахунок АТ «Укрбудінвестбанк».

У відповідь на вказане вище звернення Державна податкова служба України листом від 12.03.2025 № 7026/6/99-00-04-03-01-06 повідомила АТ «Укрбудінвестбанк», що відповідно до інформаційно-комунікаційної системи ДПС в ІКП за вказаним товариством обліковується податковий борг у розмірі: 4471470,11 грн по податку на додану вартість, 120287,71 грн по земельному податку з юридичних осіб; 31250,00 грн по транспортному податку з юридичних осіб; 9523,76 грн по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачених юридичними особами, які є власниками об`єктів житлової нерухомості. Водночас повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов`язань та пені можливе після погашення податкового боргу.

Також Державна податкова служба України повідомила про наявність судової справи № 320/27214/24 та про проведення ліквідаційної процедури АТ «Укрбудінвестбанк», у межах якої ліквідаційна декларація ще не подана.

Спірні правовідносини регулюються нормами Конституції України, Податкового кодексу України, Порядку про повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013 № 787 в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до вимог підпункту 14.1.115 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (далі - ПК України), надміру сплачені грошові зобов`язання - суми коштів, які на певну дату зараховані до відповідного бюджету понад нараховані суми грошових зобов`язань, граничний строк сплати яких настав на таку дату.

Платник податків має право на залік чи повернення надміру сплачених, а також надміру стягнутих сум податків та зборів, пені, штрафів у порядку, встановленому цим Кодексом (пп. 17.1.10 п. 17.1 ст. 17 ПК України).

Пунктом 43.1 статті 43 ПК України передбачено, що помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов`язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та статті 301 Митного кодексу України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.

Згідно з пунктом 43.2 статті 43 Податкового кодексу України, у разі наявності у платника податків податкового боргу, повернення помилково та/або надміру сплаченої суми грошового зобов`язання на поточний рахунок такого платника податків в установі банку або шляхом повернення готівковими коштами за чеком, у разі відсутності у платника податків рахунку в банку, проводиться лише після повного погашення такого податкового боргу платником податків.

Обов`язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов`язання є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які розраховуються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми (пункт 43.3 статті 43 Податкового кодексу України).

Пунктом 43.4 статті 43 ПК України передбачено, що платник податків подає заяву на повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку; на погашення грошового зобов`язання (податкового боргу) з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення готівковими коштами за чеком у разі відсутності у платника податків рахунку в банку.

Згідно пункту 43.5 статті 43 ПК України, контролюючий орган не пізніше ніж за п`ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.

На підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів протягом п`яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань платникам податків у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Контролюючий орган несе відповідальність згідно із законом за несвоєчасність передачі органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів для виконання висновку про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету.

Відповідно до вимог пункту 43.6 статті 43 ПК України, повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань платникам податків здійснюється з бюджету, у який такі кошти були зараховані.

Аналіз вказаних норм дає підстави колегії суддів прийти до висновку про те, що обов`язковою передумовою повернення платнику податків надміру/помилково сплачених коштів, є одночасна наявність наступних обставин: 1) відсутність у такого платника податкового боргу; 2) подання платником податків заяви про повернення коштів протягом 1095 днів від дня виникнення переплати; 3) відповідність поданої заяви вимогам пункту 43.4 Податкового кодексу України. За наслідками подання відповідної заяви орган ДПС у визначені законом строки повинен або підготувати висновок про повернення такої суми, або надати письмову відмову у поверненні коштів з бюджету з пропозицію проведення звірення стану рахунків (у разі відсутності в інформаційних базах даних ДПС відомостей щодо розміру заявленої до повернення суми).

Аналогічний правовий висновок викладено також в постановах Верховного Суду від 18 червня 2019 року (справа № 826/3490/18), від 13 червня 2019 року (справа № 812/1017/16), від 11 червня 2019 року (справа № 826/8802/16), від 5 березня 2019 року (справа № 814/3233/15), від 28 лютого 2019 року (справа № 805/1218/16-а), від 5 лютого 2019 року (справа №826/7672/17).

Як вбачається з матеріалів даної адміністративної справи та встановлено судом першої інстанції, податковим органом за результатами розгляду заяви позивача було зазначено про наявність податкового боргу в останнього. На момент звернення позивача із заявою до ГУ ДПС у м. Києві про повернення надміру сплачених коштів у АТ «Укрбудінвестбанк» обліковувався податковий борг по сплаті податку на додану вартість, податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, земельного та транспортного податку.

Таким чином, враховуючи наявність у позивача непогашеного податкового боргу, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відсутність правових підстав для здійснення повернення сум грошових зобов`язань.

При цьому, факт наявності непогашеного податкового боргу не заперечувався та не був спростований позивачем ані в суді першої інстанції, ані при зверненні з апеляційною скаргою.

Разом з тим, колегія суддів також звертає увагу на те, що факт звернення позивача із заявою про повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов`язань у період тимчасової адміністрації не впливає на встановлені статтею 43 ПК України умови повернення відповідних коштів та на процедуру такого повернення.

Вказані висновки узгоджуються з висновками Верховного Суду у подібних правовідносинах (зокрема, у постанові від 10.03.2020 у справі № 815/3066/15).

Колегія суддів критично ставиться до посилань апелянта на норми Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», як на безумовну підставу повернення надмірно сплачених коштів, вважає їх безпідставними та не бере до уваги з огляду на те, що вказаним Законом не регламентовано порядок повернення податковим органом неплатоспроможному банку коштів як переплати за наявності у такого банку податкового боргу.

Разом з тим, вказані правовідносини врегульовані нормами ПК України, які і були застосовані судом першої інстанції при вирішенні спірних правовідносин.

Аналогічна правові висновки викладені Верховним Судом в постанові від 12 березня 2019 року у справі № 826/12323/16, яка в силу положень частини п`ятої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України підлягає врахуванню апеляційним судом.

Також колегія суддів вважає безпідставним посилання позивача на вимоги статті 46 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», відповідно якої під час здійснення ліквідації у банку не виникає жодних додаткових зобов`язань (у тому числі зі сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), крім витрат, безпосередньо пов`язаних із здійсненням ліквідаційної процедури.

Вимоги за зобов`язаннями банку із сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), що виникли під час проведення ліквідації, пред`являються тільки в межах ліквідаційної процедури та погашаються у сьому чергу відповідно до статті 52 цього Закону.

Аналіз наведеного положення визначає, що банк у процесі його ліквідації може обтяжуватись зобов`язаннями зі сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), механізм задоволення яких визначається статтею 52 такого Закону.

Таким чином, наведене положення виключно визначає механізм погашення податкового боргу банку, що, у контексті наведеного вище, не свідчить про неможливість застосування до спірних правовідносин вимог статті 43 ПК України, як про це зазначає позивач.

Отже, враховуючи викладене вище, приймаючи до уваги факт наявності у позивача непогашеного податкового боргу по сплаті податку на додану вартість, податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, земельного та транспортного податку, судова колегія дійшла висновку про відсутність підстав для повернення сум надміру сплаченого позивачем податку на прибуток у розмірі 4424333,13 грн.

Доводи та заперечення апелянта висновків суду першої інстанції не спростовують.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа «Серявін проти України», §58, рішення від 10.02.2010).

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

За змістом статті 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, враховуючи, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, а судове рішення ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права, колегія суддів залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін.

Керуючись ст. ст. 242-244, 250, 308, 310, 322 КАС України, колегія суддів,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Акціонерного товариство «Український будівельно-інвестиційний банк» залишити без задоволення, а рішення Київського окружного адміністративного суду від 24.04.2026- без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Касаційна скарга подається безпосередньо до суду касаційної інстанції - Верховного Суду.

Повна постанова складена 24.09.2026.

Суддя-доповідач О.В. Говорун

Судді О.Г. Попова

О.В. Чуприна