Постанова від 22 вересня 2026 р. у справі №580/4583/26 — Шостий апеляційний адміністративний суд

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 580/4583/26 Головуючий у 1 інстанції - Гайдаш В.А.

Суддя - доповідач - Василенко Я.М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 вересня 2026 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого Василенка Я.М.,

суддів Ганечко О.М., Кузьменка В.В.,

за участю секретаря Уланського В.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ «УКРТЕХПРОМ» на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 16.06.2026 у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ «УКРТЕХПРОМ» до військової частини НОМЕР_1 , третя особа - товариство з обмеженою відповідальністю «АРТЕМІДА ТРЕЙД СОЛЮШН», про визнання протиправним та скасування рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ «УКРТЕХПРОМ» звернулось до суду першої інстанції з позовом, в якому просило:

- визнати протиправним та скасувати рішення військової частини НОМЕР_1 , оформлене витягом з протоколу щодо прийняття рішення уповноваженою особою №141 від 10.04.2026 про визначення переможцем спрощеної закупівлі UA-2026-03-23-015291-a товариства з обмеженою відповідальністю «АРТЕМІДА ТРЕЙД СОЛЮШН» та рішення про намір укласти договір з цим учасником.

Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 16.06.2026 відмовлено у задоволенні позову.

Не погоджуючись з вказаним рішенням товариством з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ «УКРТЕХПРОМ» подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржуване рішення, як таке, що ухвалене із порушенням норм матеріального права та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що військовою частиною НОМЕР_1 згідно з інформацією, розміщеною на веб-порталі Уповноваженого органу, проведено публічну закупівлю (спрощену закупівлю) номер процедури закупівлі в електронній системі закупівель UA-2026-03-23-015291-a щодо закупівлі товарів: Автомобільні шини до техніки спеціального призначення, код ДК 021:2015 - 34350000-5 «Шини для транспортних засобів великої та малої тоннажності», а саме:1350х550-533 (550/75R21) шина в зборі модель ИД-370, з камерою та обідною стрічкою. Очікувана вартість закупівлі становила 11 947 500,00 грн з ПДВ.

Участь у зазначеній закупівлі взяли, зокрема, ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «УКРТЕХПРОМ» із остаточною ціновою пропозицією - 9900000,00 грн, а також ТОВ «АРТЕМІДА ТРЕЙД СОЛЮШН» зі остаточною ціновою пропозицією - 9001550,53 грн.

10.04.2026 рішенням військової частини НОМЕР_1 , оформленим витягом з протоколу уповноваженої особи № 141, переможцем спрощеної закупівлі визначено третю особу - ТОВ «АРТЕМІДА ТРЕЙД СОЛЮШН».

У подальшому, 20.04.2026 відповідачем із переможцем конкурсу ТОВ «АРТЕМІДА ТРЕЙД СОЛЮШН» укладено договір на поставку (закупівлю) товарів за державні кошти №49/26.

Позивач вважаючи протиправними протокол щодо прийняття рішення уповноваженою особою про визначення переможцем спрощеної закупівлі третьої особи та рішення про намір укласти договір з цим учасником, звернувся до суду із даним позовом.

Суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що ТОВ «АРТЕМІДА ТРЕЙД СОЛЮШН» у повній мірі було виконано вимоги пунктів 15, 16 Додатку №2 до Оголошення про проведення спрощеної закупівлі у повному обсязі. Також суд першої інстанції зазначив, що оскаржувані рішення відповідача, оформлені відповідним протоколом, є такими, що вичерпали свою дію фактом їх виконання - укладенням договору про закупівлю, тому у разі задоволення заявлених позовних вимог щодо скасування рішення про визначення переможця та рішення про намір укласти договір, права позивача не будуть поновлені, оскільки укладений договір залишатиметься чинним та породжуватиме відповідні права та обов`язки для його сторін із постачання шин. Враховуючи вищевикладені обставини, суд першої інстанції дійшов висновку про відмову у задоволенні позову.

Апелянт у своїй скарзі зазначає, що суд першої інстанції не надав належної оцінки роз`ясненням ДП «ДержавтотрансНДІпроект» про те, що автомобіль КрАЗ-6446 є сідельним тягачем, через що безпідставно застосував винятки Порядку № 521 та залишив поза увагою обов`язковість вимог ДСТУ 8815:2018. Апелянт зазначив, що помилково визнано належним поданий переможцем сертифікат відповідності, який стосується лише маркування (п. 6.5.1) і не підтверджує відповідність шин стандарту в цілому. Також апелянт вказав на те, що прийнятий авторизаційний лист від SHANDONG YINBAOTYRE GROUP CO., LTD, що містить загальні формулювання та не ідентифікує конкретну запропоновану модель шин COSSACK. Також апелянт зазначив, що суд першої інстанції безпідставно дійшов висновку про не ефективність обраного способу захисту після укладення договору, що суперечить спеціальній юрисдикції адміністративних судів у сфері оборонних закупівель відповідно до п. 11 ч. 1 ст. 19 КАС України.

Колегія суддів вважає доводи апелянта необґрунтованими та погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Загальні правові засади планування, порядок формування обсягів та особливостей здійснення закупівель товарів, робіт і послуг оборонного призначення для забезпечення потреб сектору безпеки і оборони, а також інших товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони, а також порядок здійснення державного і демократичного цивільного контролю у сфері оборонних закупівель визначено Законом України «Про оборонні закупівлі» від 17 липня 2020 року № 808-IX (далі - Закон № 808-IX).

Так, закупівля товарів, робіт і послуг здійснюється державними замовниками відповідно до Закону України «Про публічні закупівлі», з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом.

Особливості здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану передбачені статтею 30 Закону № 808-IX.

За нормами статті 30 Закону № 808-IX особливості здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану визначаються Кабінетом Міністрів України із забезпеченням захищеності державних замовників від воєнних загроз та з дотриманням вимог, встановлених цієї статтею.

Оборонні закупівлі на період дії правового режиму воєнного стану здійснюються на основі принципів, визначених статтею 3 цього Закону.

Оборонні закупівлі (крім закупівель товарів, робіт і послуг оборонного призначення, що становлять державну таємницю, а також закупівлі озброєння, військової і спеціальної техніки, боєприпасів та їх складових частин та послуг із розроблення, ремонту, модернізації озброєння, військової і спеціальної техніки, боєприпасів та їх складових частин) під час дії правового режиму воєнного стану здійснюються з дотриманням таких вимог:

1) державні замовники протягом одного робочого дня до дати розміщення оголошення про закупівлю надсилають таке оголошення для оприлюднення адміністратором електронної системи закупівель на веб-порталі уповноваженого органу з питань закупівель та/або в електронній системі закупівель. Перелік інформації, яка включається до оголошення, визначається Кабінетом Міністрів України;

2) порядок встановлення граничної ціни на продукти харчування, що закуповуються державними замовниками (службами державних замовників, військовими частинами), а також підстави внесення змін до істотних умов договору про закупівлю продуктів харчування, укладеного без використання електронної системи закупівель, визначаються Кабінетом Міністрів України;

3) у разі здійснення державним замовником (службою державного замовника, військовою частиною) закупівель продуктів харчування, послуг із забезпечення комплектами продуктів харчування, послуг щодо забезпечення харчуванням та/або послуг з організації харчування військових частин договір про закупівлю повинен містити інформацію щодо: назви предмета закупівлі із зазначенням коду за Єдиним закупівельним словником (у разі поділу на лоти такі відомості повинні зазначатися щодо кожного лота) та назви відповідних класифікаторів предмета закупівлі і частин предмета закупівлі (лотів), ціни за одиницю кожної номенклатурної позиції товару (із зазначенням одиниці виміру щодо товарів), калькуляції ціни послуг із зазначенням вартості всіх складових вказаних послуг, включаючи калькуляцію ціни вартості та кількості окремих послуг.

У свою чергу, Постановою Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2022 року №1275 затверджено Особливості здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану (далі - Особливості № 1275).

Пунктом 1 даних Особливостей визначено, що ці особливості встановлюють порядок та умови здійснення оборонних закупівель (далі - закупівлі) для державних замовників у сфері оборони, служб державного замовника, а також військових частин, організацій (установ, закладів), що уповноважуються рішенням державного замовника у сфері оборони на здійснення закупівель та укладення державних контрактів (договорів), (далі - державні замовники) із забезпеченням захищеності державних замовників від воєнних загроз на період дії правового режиму воєнного стану.

Згідно пункту 2 Особливостей № 1275 у цих особливостях терміни вживаються у значенні, наведеному в Законах України «Про оборонні закупівлі», «Про публічні закупівлі та інших нормативно-правових актах», розроблених на їх виконання.

Пунктом 4 Особливостей № 1275 передбачено, що державні замовники здійснюють оборонні закупівлі товарів, робіт і послуг оборонного призначення, інших товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони у період дії правового режиму воєнного стану відповідно до цих особливостей.

Пунктом 7 Особливостей № 1275 закріплено, що відповідальною за організацію та проведення оборонних закупівель може бути уповноважена особа/інша особа державного замовника та/або колегіальний орган, що утворюється державним замовником та складається не менше ніж із трьох осіб такого державного замовника. Порядок організації діяльності такого колегіального органу визначається державним замовником.

За приписами пункту 8 Особливостей № 1275 державні замовники здійснюють оборонні закупівлі товарів і послуг оборонного призначення, інших товарів і послуг для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони, вартість яких дорівнює або перевищує 200 тис. гривень, робіт оборонного призначення та робіт для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони у разі, коли їх вартість дорівнює або перевищує 1,5 млн. гривень (крім закупівель товарів, робіт і послуг оборонного призначення, що становлять державну таємницю, а також закупівлі озброєння, військової і спеціальної техніки, боєприпасів та їх складових частин та послуг із розроблення, ремонту, модернізації озброєння, військової і спеціальної техніки, боєприпасів та їх складових частин, товарів, робіт і послуг для будівництва військових інженерно-технічних і фортифікаційних споруд), в електронній системі закупівель в один із таких способів:

1) у порядку проведення відкритих торгів, що визначений особливостями здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 року № 1178;

2) у порядку проведення спрощених закупівель, визначених Законом України «Про публічні закупівлі», з урахуванням положень, визначених цими особливостями;

3) у порядку відбору постачальника шляхом запиту пропозицій постачальників відповідно до Порядку формування та використання електронного каталогу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 вересня 2020 року № 822;

4) шляхом застосування рамкової угоди відповідно до цих особливостей.

У разі проведення закупівлі в порядку проведення спрощених закупівель, визначених Законом України «Про публічні закупівлі», державний замовник під час розгляду пропозиції учасника спрощеної закупівлі у разі виявлення невідповідності в інформації та/або документах, що подані учасником спрощеної закупівлі у складі пропозиції та/або подання яких вимагалося оголошенням про проведення спрощеної закупівлі, повинен розмістити у строк, який не може бути меншим, ніж два робочих дні до закінчення строку розгляду пропозицій, повідомлення з вимогою виправити невідповідності в інформації та/або документах, що подані учасником спрощеної закупівлі у його пропозиції, шляхом завантаження через електронну систему закупівель уточнених або нових документів в електронній системі закупівель протягом 24 годин з моменту розміщення державним замовником в електронній системі закупівель повідомлення з вимогою про усунення таких невідповідностей.

Під невідповідністю в інформації та/або документах, що подані учасником спрощених закупівель у складі пропозиції та/або подання яких вимагається оголошенням про проведення спрощеної закупівлі, слід розуміти невідповідність інформації та/або документів у значенні, наведеному в пункті 43 особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 року № 1178.

Державний замовник не може розміщувати щодо одного і того ж учасника спрощеної закупівлі більш як один раз повідомлення з вимогою про усунення невідповідностей в інформації та/або документах, що подані учасником спрощеної закупівлі у складі пропозиції.

Державний замовник відхиляє пропозицію учасника спрощеної закупівлі у разі, коли учасник спрощеної закупівлі не виправив виявлені державним замовником після розкриття пропозицій невідповідності в інформації та/або документах, що подані ним у складі своєї пропозиції, та/або змінив предмет закупівлі (його найменування, марку, модель тощо) під час виправлення виявлених державним замовником невідповідностей протягом 24 годин з моменту розміщення замовником в електронній системі закупівель повідомлення з вимогою про усунення таких невідповідностей.

Істотні умови державного контракту (договору), укладеного відповідно до абзацу першого цього пункту, не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, визначених пунктом 19 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 року № 1178, або якщо інше не передбачено нормативно-правовими актами, прийнятими на виконання пункту 2 частини третьої статті 30 Закону України «Про оборонні закупівлі».

Під час здійснення оборонних закупівель державні замовники визначають предмет закупівлі відповідно до вимог Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Мінекономіки від 15 квітня 2020 року № 708, з урахуванням цих особливостей.

Отже, на період дії правового режиму воєнного стану застосовуються приписи статті 30 Закону України «Про публічні закупівлі» та Особливостей № 1275, відповідно до яких, придбання державними замовниками товарів, робіт і послуг може здійснюватися в порядку проведення спрощених закупівель, визначених Законом України «Про публічні закупівлі», в електронній системі закупівель.

Згідно пункту 43 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178, якщо замовником під час розгляду тендерної пропозиції учасника процедури закупівлі виявлено невідповідності в інформації та/або документах, що подані учасником процедури закупівлі у тендерній пропозиції та/або подання яких передбачалося тендерною документацією, він розміщує у строк, який не може бути меншим, ніж два робочі дні до закінчення строку розгляду тендерних пропозицій, повідомлення з вимогою про усунення таких невідповідностей в електронній системі закупівель.

Під невідповідністю в інформації та/або документах, що подані учасником процедури закупівлі у складі тендерної пропозиції та/або подання яких вимагається тендерною документацією, розуміється у тому числі відсутність у складі тендерної пропозиції інформації та/або документів, подання яких передбачається тендерною документацією (крім випадків відсутності забезпечення тендерної пропозиції, якщо таке забезпечення вимагалося замовником, та/або відсутності інформації (та/або документів) про технічні та якісні характеристики предмета закупівлі, що пропонується учасником процедури в його тендерній пропозиції). Невідповідністю в інформації та/або документах, які надаються учасником процедури закупівлі на виконання вимог технічної специфікації до предмета закупівлі, вважаються помилки, виправлення яких не призводить до зміни предмета закупівлі, запропонованого учасником процедури закупівлі у складі його тендерної пропозиції, найменування товару, марки, моделі тощо.

Замовник не може розміщувати щодо одного і того ж учасника процедури закупівлі більше ніж один раз повідомлення з вимогою про усунення невідповідностей в інформації та/або документах, що подані учасником процедури закупівлі у складі тендерної пропозиції, крім випадків, пов`язаних з виконанням рішення органу оскарження.

Відповідно, порядок проведення спрощених закупівель врегульований статтею 14 Закону України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 № 922-VIII (далі Закон № 922-VIII).

У силу вимог частини другої статті 14 Закону № 922-VIII спрощена закупівля складається з таких послідовних етапів: 1) оприлюднення оголошення про проведення спрощеної закупівлі; 2) уточнення інформації, зазначеної замовником в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі; 3) подання пропозицій учасниками; 4) проведення електронного аукціону відповідно до статті 30 цього Закону; 5) розгляд на відповідність умовам, визначеним в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі та вимогам до предмета закупівлі, пропозиції учасника; 6) визначення переможця спрощеної закупівлі та укладення договору про закупівлю; 7) розміщення звіту про результати проведення закупівлі відповідно до статті 19 цього Закону.

За приписами частини третьої статті 14 Закону № 922-VIII в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі, що оприлюднюється замовником відповідно до статті 10 цього Закону, обов`язково зазначаються: 1) найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код замовника в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, його категорія; 2) назва предмета закупівлі із зазначенням коду за Єдиним закупівельним словником (у разі поділу на лоти такі відомості повинні зазначатися стосовно кожного лота) та назви відповідних класифікаторів предмета закупівлі і частин предмета закупівлі (лотів) (за наявності); 3) інформація про технічні, якісні та інші характеристики предмета закупівлі; 4) кількість та місце поставки товарів або обсяг і місце виконання робіт чи надання послуг; 5) строк поставки товарів, виконання робіт, надання послуг; 6) умови оплати; 7) очікувана вартість предмета закупівлі; 8) період уточнення інформації про закупівлю (не менше трьох робочих днів з дня оприлюднення оголошення про проведення спрощеної закупівлі в електронній системі закупівель); 9) кінцевий строк подання пропозицій (строк для подання пропозицій не може бути менше ніж два робочі дні з дня закінчення періоду уточнення інформації про закупівлю); 10) перелік критеріїв та методика оцінки пропозицій із зазначенням питомої ваги критеріїв; 11) розмір та умови надання забезпечення пропозицій учасників (якщо замовник вимагає його надати); 12) розмір та умови надання забезпечення виконання договору про закупівлю (якщо замовник вимагає його надати); 13) розмір мінімального кроку пониження ціни під час електронного аукціону в межах від 0,5 відсотка до 3 відсотків або в грошових одиницях очікуваної вартості закупівлі. В оголошенні про проведення спрощеної закупівлі може зазначатися інша інформація.

Частиною дванадцятою статті 14 Закону № 922-VII передбачено, що за результатами оцінки та розгляду пропозиції замовник визначає переможця. Повідомлення про намір укласти договір про закупівлю замовник оприлюднює в електронній системі закупівель.

У разі відхилення найбільш економічно вигідної пропозиції відповідно до частини тринадцятої цієї статті замовник розглядає наступну пропозицію учасника, який за результатами оцінки надав наступну найбільш економічно вигідну пропозицію.

Наступна найбільш економічно вигідна пропозиція визначається електронною системою закупівель автоматично.

У силу приписів частини тринадцятої статті 14 Закону № 922-VII замовник відхиляє пропозицію в разі, якщо: 1) пропозиція учасника не відповідає умовам, визначеним в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі, та вимогам до предмета закупівлі; 2) учасник не надав забезпечення пропозиції, якщо таке забезпечення вимагалося замовником; 3) учасник, який визначений переможцем спрощеної закупівлі, відмовився від укладення договору про закупівлю; 4) якщо учасник протягом одного року до дати оприлюднення оголошення про проведення спрощеної закупівлі відмовився від підписання договору про закупівлю більше двох разів із замовником, який проводить таку спрощену закупівлю.

З аналізу вищевикладених норм вбачається, що під час проведення процедури закупівлі, в умовах дії правового режиму воєнного стану, визначено вичерпний перелік підстав для відхилення пропозиції учасника, водночас, відхилення пропозиції учасника має бути аргументованим, зокрема із зазначенням, у чому саме полягає невідповідність учасника.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, військовою частиною НОМЕР_1 проведено спрощену публічну закупівлю (UA-2026-03-23-015291-a) автомобільних шин до техніки спеціального призначення (код ДК 021:2015 - 34350000-5), а саме: 1350х550-533 (550/75R21) шина в зборі модель ИД-370, з камерою та обідною стрічкою. Очікувана вартість становила 11 947 500,00 грн з ПДВ.

Участь у закупівлі брали, зокрема, ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «УКРТЕХПРОМ» з ціновою пропозицією 9 900 000,00 грн. та ТОВ «АРТЕМІДА ТРЕЙД СОЛЮШН» з ціновою пропозицією 9 001 550,53 грн. Згідно з рішенням від 10.04.2026, оформленим витягом з протоколу уповноваженої особи № 141, переможцем визначено ТОВ «АРТЕМІДА ТРЕЙД СОЛЮШН», з яким 20.04.2026 укладено договір №49/26.

За правилами Особливостей, оцінка пропозицій здійснюється виключно на підставі вимог тендерної документації та оголошення. Пунктами 15, 16 Додатку №2 вимагалося надати довідку про досвід, копію щонайменше одного виконаного (чи частково виконаного) аналогічного договору та підтверджуючі документи про отримання товару. Матеріали справи свідчать, що після повідомлення замовника про усунення невідповідностей (відсутність коду ДК 021:2015 34350000-5), третя особа вчасно завантажила оновлену довідку та договір від 06.03.2025 №370/3/5/4/2/18, предметом якого є відповідний товар, разом із видатковими накладними. Відтак, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про повне виконання цих вимог.

Щодо доводів апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції не врахував відповідь ДП «ДержавтотрансНДІпроект» стосовно технічного статусу автомобіля КрАЗ-6446 як сідельного тягача спеціалізованого призначення та підмінив технічну природу транспортного засобу статусом замовника, колегія суддів вважає за необхідне зазначити те, що посилання на технічний статус автомобіля КрАЗ-6446 не спростовує того об`єктивного факту, що закупівля здійснювалася безпосередньо для військової частини Міністерства оборони України. Суд першої інстанції обґрунтовано врахував, що відповідно до підпункту «б» пункту 1.6 Наказу Міністерства інфраструктури України від 17.08.2012 № 521 дія цього Порядку не поширюється на спеціальні транспортні засоби, призначені для експлуатації Міністерством оборони України. Оскільки закупівля проводилася для забезпечення військової частини оборонного відомства, твердження про обов`язковість застосування процедур затвердження типу та сертифікації за Порядком № 521 до спірних шин є помилковим.

Щодо доводів апеляційної скарги стосовно того, що сертифікат ТОВ «ОС «ЄВРОСТАНДАРТ» підтверджує лише маркування за п. 6.5.1 ДСТУ 8815:2018 і не доводить відповідності шини стандарту в цілому, а також не містить відомостей про випробування та затвердження типу, необхідно зазначити, що умовами Оголошення про проведення спрощеної закупівлі (пункт 5 Додатку № 1 та пункт 18 Додатку № 2) вимагалося надання сертифіката відповідності на товар, виданого акредитованою організацією, без вимоги надавати сертифікат типу, протоколи випробувань Annex 7 чи документи про офіційне затвердження за Правилом № 54 ЄЕК ООН. Переможець надав сертифікат відповідності № UA.PN.191.1096-26 від 25.03.2026, виданий ТОВ «ОС «ЄВРОСТАНДАРТ», яке є органом з оцінки відповідності, акредитованим Національним агентством з акредитації України. Щодо твердження про обов`язковість процедур Правила № 54 ЄЕК ООН, то воно є безпідставним, оскільки відповідний національний стандарт ДСТУ UN/ECE R 54-00:2004 було скасовано з 01 січня 2017 року. Жодних доказів обмеження чи скасування акредитації видавця сертифіката надано не було, у зв`язку з чим замовник правомірно визнав вимогу виконаною.

Щодо доводів апеляційної скарги про помилковість виведення шин з-під процедур Порядку № 521 через військовий характер закупівлі та без урахування технічної природи транспортного засобу, колегія суддів повідомляє, що умовами Оголошення про проведення спрощеної закупівлі не встановлювалась вимога щодо надання саме сертифіката типу транспортного засобу або сертифіката відповідності, виданого виключно органом, включеним до переліку.

Наказом № 521 від 17.08.2012 було затверджено Порядок затвердження конструкції транспортних засобів, їх частин та обладнання.

Відповідно до пункту 1.2 Порядку, на кожен КТЗ або партію обладнання, тип яких відповідає вимогам єдиних технічних приписів, що підтверджується сертифікатом типу транспортного засобу або обладнання, виробник або його уповноважений представник - резидент України видає сертифікат відповідності.

Відповідно до підпункту «б» пункту 1.6 цей Порядок не застосовується до колісних транспортних засобів спеціальних, зокрема броньованих, призначених для експлуатації Міністерством внутрішніх справ України, Міністерством оборони України, Державною службою України з надзвичайних ситуацій, Адміністрацією Державної прикордонної служби України, Службою безпеки України, Управлінням державної охорони України, Національним антикорупційним бюро України, Національною поліцією.

Сам по собі факт відсилання у ДСТУ 8815:2018 до Правил ЄЕК ООН № 54 не означає автоматичного виникнення для учасника обов`язку проходження процедури затвердження типу або подання документів за Порядком № 521, якщо таких вимог не було встановлено в Оголошенні.

Щодо доводів апеляційної скарги про те, що авторизаційний лист від компанії SHANDONG YINBAOTYRE GROUP CO., LTD містить загальну фразу про продаж «всіх видів шин» і не ідентифікує конкретну модель запропонованої шини COSSACK, колегія суддів наголошує, що пункт 4 Додатку № 1 до Оголошення про проведення спрощеної закупівлі вимагав надати копію авторизаційного листа від виробника або його представництва, що підтверджує право учасника здійснювати постачання товару із зазначенням номера закупівлі та назви учасника, проте не містив вимог щодо обов`язкового зазначення в ньому марки, моделі, артикулів чи повного переліку технічних характеристик. Поданий переможцем авторизаційний лист від виробника SHANDONG YINBAOTYRE GROUP CO., LTD підтверджує повноваження учасника на реалізацію продукції виробника, містить посилання на номер закупівлі та назву учасника, а факт виробництва цим виробником запропонованої шини додатково підтверджується сертифікатом відповідності. Учасники не зобов`язані надавати додаткові відомості, не передбачені умовами Оголошення, а тому наданий лист повністю відповідає встановленим вимогам.

Крім того, апеляційний суд враховує, що оскаржувані рішення відповідача, оформлені відповідним протоколом уповноваженої особи, за своєю правовою природою є актами індивідуальної дії. Акти індивідуальної дії вичерпують свою дію фактом їхнього виконання. У процедурах публічних закупівель кінцевою метою та фактом виконання рішення про визначення переможця є укладення відповідного договору.

Матеріалами справи підтверджується, що процедура закупівлі була завершена 20.04.2026 укладенням між військовою частиною НОМЕР_1 та ТОВ «АРТЕМІДА ТРЕЙД СОЛЮШН» договору на поставку товарів за державні кошти №49/26. З моменту підписання цього договору спірні рішення уповноваженої особи замовника були реалізовані та вичерпали свою дію.

У даному випадку, скасування судом рішень про визначення переможця та про намір укласти договір після того, як договір вже підписано, не матиме жодних правових наслідків для укладеного договору. Укладений договір залишатиметься чинним, створюватиме відповідні права та обов`язки для замовника і переможця щодо постачання продукції, і сам по собі факт скасування протоколу уповноваженої особи не призведе до автоматичної недійсності чи розірвання цього договору.

Таким чином, задоволення заявлених позовних вимог носитиме суто формальний характер і не призведе до реального відновлення прав позивача.

Враховуючи викладене, суд першої інстанції навів правильне правове обґрунтування того, що обраний позивачем спосіб захисту є не ефективним, не призводить до фактичного поновлення його порушених прав, що є самостійною та достатньою підставою для відмови у задоволенні позовних вимог. Доводи апелянта зазначених висновків суду першої інстанції не спростовують.

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив законне і обґрунтоване рішення про відмову в позові, підстави для його скасування та задоволення апеляційної скарги відсутні.

Оцінюючи інші доводи апеляційної скарги, колегія суддів зазначає, що згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 09 грудня 1994 року, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.

При цьому, згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийняв законне та обґрунтоване рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до частини 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Апелянт не надав до суду належних доказів, що б підтверджували факт протиправності рішення суду першої інстанції.

Таким чином, колегія суддів вирішила згідно ст. 316 КАС України залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст.243, 244, 250, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ «УКРТЕХПРОМ» залишити без задоволення, а рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 16.06.2026 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та строки, встановлені ст.ст. 328-331 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: Василенко Я.М.

Судді: Ганечко О.М.

Кузьменко В.В.

Повний текст постанови виготовлений 23.09.2026