Постанова від 22 вересня 2026 р. у справі №580/7150/25 — Шостий апеляційний адміністративний суд

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 580/7150/25 Головуючий у 1 інстанції - Кульчицький С.О.

Суддя - доповідач - Василенко Я.М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 вересня 2026 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Василенка Я.М.,

суддів Ганечко О.М., Кузьменко В.В.

за участю секретаря Уланського В.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 03.06.2026 у справі за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Черкаській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернулась до суду першої інстанції з позовом, в якому просила:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Черкаській області від 08.10.2024 №0146930707 форма "С" що прийняте на підставі Акту (довідки) фактичної перевірки від 30.08.2024;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Черкаській області від 08.10.2024 №0146920707 форма "ПС" що прийняте на підставі Акту (довідки) фактичної перевірки від 30.08.2024.

Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 09.07.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.

На адресу суду від Головного управління ДПС у Черкаській області надійшло клопотання про залишення позову без розгляду, оскільки позивачем пропущено строк звернення до суду.

Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 12.01.2026 залишено без розгляду позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Черкаській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Не погоджуючись з вказаною ухвалою позивач звернулася до Шостого апеляційного адміністративного суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу, як таку, що прийнята із порушенням норм процесуального права, та прийняти нову ухвалу, якою направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 15.04.2026 ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 12.01.2026 скасовано. Адміністративну справу 580/7150/25 направлено до суду для продовження розгляду.

Справа надійшла до Черкаського окружного адміністративного суду 07.05.2026.

Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 18.05.2026 клопотання представника Головного управління ДПС у Черкаській області про залишення позову без розгляду - задоволено частково. Визнано неповажними причини пропуску строку наведені позивачем у клопотанні про поновлення строку звернення до суду та адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Черкаській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - залишено без руху. Надано позивачеві п`ятиденний строк з дня отримання копії ухвали, протягом якого можуть бути усунуті вказані вище недоліки шляхом надання суду заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду з обґрунтованими доказами на її підтвердження.

На виконання ухвали від 18.05.2026 представник позивача надіслав до суду заяву про поновлення процесуального строку. Вказана заява обґрунтована тим, що про вказані податкові повідомлення-рішення позивач дізналася 14.01.2025 р. з відповіді на адвокатський запит, який було надано відповідачем 09.01.2025. Позивач не проживала і не перебувала за адресою АДРЕСА_1 . Позивач проживала і перебувала в м. Київ та в м. Черкаси. Тому, позивачу невідомо хто розписувався в отриманні від неї та від її імені в бланку рекомендованого повідомлення про вручення. Позивач не отримувала на поштовому відділенні податкові повідомлення рішення. Вважає, що відповідач не надав до суду беззаперечних доказів направлення позивачу податкових повідомлень-рішень. Бланк рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення не є належним та допустимим доказом направлення та вручення позивачу податкових повідомлень-рішень, які оскаржуються позивачем.

Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 03.06.2026 визнано неповажними причини пропуску строку наведені позивачем у клопотанні про поновлення строку звернення до суду та адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Черкаській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - залишено без розгляду.

Не погоджуючись з вказаною ухвалою позивач звернулася до Шостого апеляційного адміністративного суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу, як таку, що прийнята із порушенням норм процесуального права, та прийняти нову ухвалу, якою направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового процесу, які з`явились у судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що доводи позивача про вручення податкових повідомлень-рішень невідомій особі є безпідставними, оскільки вони вручені особі за податковою адресою відповідача рекомендованим листом з повідомленням про вручення, тому вважаються врученими належним чином. При цьому, як вбачається з копії рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення із номером відправлення 0600970417068, податкові повідомлення-рішення позивачем отримано особисто 11.10.2024. Жодних відміток щодо вручення рекомендованого листа іншій особі рекомендоване повідомлення не містить. Тому твердження представника позивача щодо одержання вказаного листа іншою особою не підтверджуються доказами.

Апелянт у своїй скарзі зазначає, що про вказані податкові повідомлення-рішення позивач дізналася 14.01.2025 р. з відповіді на адвокатський запит, який було надано відповідачем 09.01.2025 р. Не погоджуючись з прийнятими відповідачем податковими повідомленнями рішеннями, позивач звернулася до Черкаського окружного адміністративного суду з позовом про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Колегія суддів вважає доводи апелянта необґрунтованими та погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною першою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно з частиною другою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

За загальним правилом перебіг строку звернення до адміністративного суду починається з дня виникнення права на адміністративний позов, тобто коли особа дізналася або могла та повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Кодекс адміністративного судочинства України передбачає можливість поновлення пропущеного процесуального строку лише у разі його пропуску з поважних причин.

Так, за правилами частини першої статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Поважними можуть бути визнані лише ті обставини, які були об`єктивно непереборними, тобто не залежали від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом або заявою про перегляд судового рішення, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.

Незнання про порушення своїх прав через байдужість або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.

Відтак поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом.

При цьому суд зауважує, що дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників публічно-правових відносин, якщо ці відносини стали спірними.

З урахуванням предмету цього позову строк звернення до суду починається з дня коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про наявність (прийняття відносно нього) саме оскаржуваного податкового повідомлення - рішення.

Судом першої інстанції було встановлено, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 08.10.2024 №0146930707 та №0146920707 позивачем отримано 11.10.2024, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення із номерам відправлення 0600970417068, яке було надано відповідачем разом із клопотанням про залишення позовної заяви без розгляду.

Пунктом 58.3 статті 58 Податкового кодексу України встановлено, що податкове повідомлення - рішення надсилається (вручається) платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Порядок листування платників податків та контролюючих органів закріплено у статті 42 Податкового кодексу України, а саме:

42.1. Податкові повідомлення - рішення, податкові вимоги або інші документи з питань адміністрування податків, зборів, платежів, податкового контролю, у тому числі з питань проведення перевірок, звірок, адресовані контролюючим органом платнику податків, повинні бути складені у письмовій формі, відповідним чином підписані та у випадках, передбачених законодавством, завірені печаткою такого контролюючого органу і відображатися в електронному кабінеті.

42.2. Документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

42.3. Якщо платник податків у порядку та у строки, визначені статтею 66 цього Кодексу, повідомив контролюючий орган про зміну податкової адреси, він на період з дня державної реєстрації зміни податкової адреси до дня внесення змін до облікових даних такого платника податків звільняється від виконання вимог документів, надісланих йому контролюючим органом за попередньою податковою адресою та в подальшому повернених як таких, що не знайшли адресата.

42.5. У разі якщо платник податків не подав заяву про бажання отримувати документи через електронний кабінет, листування з платником податків здійснюється шляхом надіслання за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручаються платнику податків (його представнику).

У разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ у зв`язку з відсутністю за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їхньою відмовою прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.

Документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику), (пункт 42.2 статті 42 Податкового кодексу України).

У разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їх відмову прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення (пункт 42.4 статті 42 Податкового кодексу України).

Отже, законодавець передбачив два окремих випадки, коли документи вважаються належним чином врученими платнику податків: надіслані за адресою платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення (що і було зроблено відповідачем у спірному випадку) або особисто вручені платнику податків або його законному чи уповноваженому представникові. Водночас, у разі надіслання документів поштою, крім отримання платником цієї кореспонденції на пошті, вони також вважаються врученими у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.

У матеріалах цієї справи міститься копія рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення №0600970417068 з відміткою про особисте отримання позивачем 11.10.2024 на його адресу оскаржуваних податкових повідомлень - рішень від 08.10.2024 №0146930707 та №0146920707.

Слід зазначити, що поштова кореспонденція направлялась на адресу: АДРЕСА_1 . Зазначена адреса є місцезнаходженням позивача згідно Виписки з Єдиного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, яка міститься в додатках до позовної заяви.

Отже спірні податкові повідомлення-рішення були відправлені на адресу позивача та вважаються врученими платнику податків у день, зазначений в повідомленні про вручення, а саме 11.10.2024.

У постанові від 23 травня 2022 року у справі №810/3116/18 Судова палата з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду зазначила, що добросовісний платник податків зобов`язаний забезпечити отримання ним кореспонденції за адресою місцезнаходження. У разі невиконання цього обов`язку платник не вправі посилатись на неотримання ним документів як на обставину, що звільняє його від настання у зв`язку з цим негативних для такого платника наслідків.

У цій же постанові Судова палата зробила висновок, що обов`язку контролюючого органу щодо направлення платнику податків, зокрема податкового повідомлення - рішення у спосіб, визначений статтями 42, 58 Податкового кодексу України, кореспондує також і обов`язок такого платника добросовісно ставитись до отримання відповідної кореспонденції.

Враховуючи вищевказане, колегія суддів вважає доводи позивача, що про податкові повідомлення-рішення від 08.10.2024 №0146930707 та №0146920707 позивач дізналась лише 14.01.2025 р. з відповіді на адвокатський запит, який було надано відповідачем 09.01.2025 р. є незмістовними, оскільки вказані рішення направлені на податкову адресу позивача та були отриманні позивачем, про що свідчить наявне в матеріалах справи рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення.

З огляду на наведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для поновлення строку звернення до суду з цим адміністративним позовом та наявності підстав для залишення позову без розгляду.

Крім того, як зазначено у постанові Верховного Суду від 26.06.2018 у справі № 127/3429/16-ц, Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа «Серявін проти України», §58, рішення від 10.02.2010)

Отже, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив законне та обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Апелянт не надав до суду належні докази, що підтверджують факт незаконності рішення суду першої інстанції.

Таким чином, колегія суддів вирішила згідно ст. 316 КАС України залишити апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду - без змін, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 244, 250, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 03.06.2026 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та строки, встановлені ст.ст. 328-331 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: Василенко Я.М.

Судді: Ганечко О.М.

Кузьменко В.В.

Повний текст постанови виготовлений 23.09.2026.