Постанова від 22 вересня 2026 р. у справі №320/44806/23 — Шостий апеляційний адміністративний суд

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 320/44806/23 Суддя (судді) першої інстанції: Кочанова П.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 вересня 2026 року м. Київ

Колегія Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

судді-доповідача Кузьменка В.В.,

суддів: Василенка Я.М., Ганечко О.М.,

розглянувши у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Київського окружного адміністративного суду від 30 червня 2025 року,

В С Т А Н О В И Л А:

ОСОБА_1 звернувся до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у м. Києві про:

- визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 07.06.2023 № 4790177-240111-2615, яким визначено суму податкового зобов`язання за платежем «земельний податок з фізичних осіб» за податковий період 2023 рік на суму 14977,07 грн.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 30 червня 2025 року позов задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 07.06.2023 № 4790177-240111-2615 в частині визначення суму податкового зобов`язання за платежем «земельний податок з фізичних осіб» за податковий період 2023 рік на суму 2 496,18 грн.

У задоволенні інших вимог відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції як таке, що ухвалене з порушенням норм матеріального і процесуального права, та прийняти нове рішення, яким скасувати рішення та відмовити в задоволенні позовних вимог.

Доводи апелянта мотивовані тим, що підстави для задоволення позовних вимог - відсутні та відповідачем правомірно винесено спірне податкове повідомлення-рішення.

Виконуючи вимоги процесуального законодавства, колегія суддів ухвалила продовжити строк розгляду апеляційної скарги, згідно з положеннями ст. 309 Кодексу адміністративного судочинства України.

Розгляд справи проведено у порядку письмового провадження на підставі пункту 3 частини 1 статті 311 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, сторони, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

У відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, відповідно до відомостей з Державного земельного кадастру ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) є власником земельної ділянки площею 0,03 га, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , кадастровий номер: 8000000000:66:170:0100.

Цільове призначення земельної ділянки: для будівництва та експлуатації станції технічного обслуговування автомобілів.

Згідно з витягом із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 05.03.2021 виданого Головним управлінням Держгеокадастру у м. Києві, нормативна грошова оцінка земельної ділянки, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер: 8000000000:66:170:0100, площею 300 кв.м. складає - 1 183 957,92 грн.

Головним управлінням ДПС у м. Києві сформовано податкове повідомлення-рішення від 07.06.2023 № 4790177-240111-2615 на суму 14 977,07 грн по земельному податку з фізичних осіб.

Сума податку на 2023 рік по вищезазначеному податковому повідомленню-рішенню була розрахована наступним чином:

1 183 957,92 грн x l,1 x 1,15 x 1 % =14 977,07 грн, де:

1 183 957,92 грн - нормативна грошова оцінка земельної ділянки станом на 05.03.2021;

1,1 - Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки (Лист Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 11.01.2022 № 6-28-0.222-275/2-22);

1,15 - Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки (Лист Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 12.01.2023 № 6-28-0.222-323/2-23);

1% - ставка земельного податку (примітка 2 таблиці № 1 до додатка 3 Положення «Про плату за землю в місті Києві» затвердженого Рішенням Київської міської ради «Про встановлення місцевих податків і зборів у м. Києві та акцизного податку» від 23.06.2011 № 242/5629 із змінами та доповненнями у редакції рішення Київської міської ради від 18.10.2018 № 1910/5974).

22.08.2023 контролюючим органом вищого рівня - Державною податковою службою України було зареєстровано скаргу позивача від 09.08.2023 на податкове повідомлення-рішення від 07.06.2023.

Рішенням ДПС України від 20.09.2023 №27916/6/99-00-06-01-03-06 про результати розгляду скарги, яким скаргу позивача залишено без задоволення, а податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у м. Києві від 07.06.2023 № 4790177-240111-2615 - без змін.

Не погоджуючись з оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Приймаючи рішення про часткове задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив, зокрема з того, що підприємцем належна йому земельна ділянка в частині НОМЕР_2 га використовується при здійсненні своєї господарської діяльності, яка відповідає обраним ним видам діяльності, що є підставою відповідно до п.п.4 п.297.1 ст.297 ПК України для звільнення його від сплати земельного податку за належну йому земельну ділянку.

Даючи правову оцінку фактичним обставинам справи, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на таке.

Положеннями ч. 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з положеннями ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до підпунктів 14.1.72, 14.1.73 пункту 14.1. статті 14 Податкового кодексу України земельний податок - обов`язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів. Землекористувачі - юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності, у тому числі на умовах оренди.

Згідно з пунктом 269.1 статті 269 ПК України платниками податку є: власники земельних ділянок, земельних часток (паїв), землекористувачі.

Пунктом 270.1 статті 270 ПК України визначено, що об`єктами оподаткування є: земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні; земельні частки (паї), які перебувають у власності.

Базою оподаткування земельним податком є нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнтів індексації (ст. 271 ПКУ).

Пунктом 286.1 статті 286 ПКУ визначено, що підставою для нарахування земельного податку є:

а) дані державного земельного кадастру;

б) дані Державного реєстру речових прав на нерухоме майно;

в) дані державних актів, якими посвідчено право власності або право постійного користування земельною ділянкою (державні акти на землю);

г) дані сертифікатів на право на земельні частки (паї);

ґ) рішення органу місцевого самоврядування про виділення земельних ділянок у натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв);

д) дані інших правовстановлюючих документів, якими посвідчується право власності або право користування земельною ділянкою, право на земельні частки (паї);

е) дані Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, визначеного у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку.

Відповідно до п. 286.5 ст. 286 ПКУ нарахування фізичним особам сум плати за землю проводиться контролюючими органами (за місцем знаходження земельної ділянки, у тому числі право на яку фізична особа має як власник земельної частки (паю), які надсилають платнику податку у порядку, визначеному статтею 42 ПКУ, до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку, визначеному статтею 58 ПКУ, разом із детальним розрахунком суми податку, який, зокрема, але не виключно, має містити кадастровий номер та площу земельної ділянки, розмір ставки податку та розмір пільги зі сплати податку.

Пунктом 269.2 статті 269 ПК України визначено особливості справляння податку суб`єктами господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, встановлюються главою 1 розділу XIV цього Кодексу.

Відповідно до підпункту 4 пункту 297.1. статті 297 ПК України платники єдиного податку звільняються від обов`язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з таких податків і зборів, зокрема податку на майно в частині земельного податку за земельні ділянки, що використовуються платниками єдиного податку першої - третьої груп для провадження господарської діяльності (крім діяльності з надання земельних ділянок та/або нерухомого майна, що знаходиться на таких земельних ділянках, в оренду (найм), позичку, на іншому праві користування) та платниками єдиного податку четвертої групи для ведення сільськогосподарського товаровиробництва.

Судом установлено, що належні Позивачу 0,03 га земельної ділянки використовуються ним наступним чином:

- 0,005га (50м2) - використовуються позивачем особисто, як фізичною-особою підприємцем платником єдиного податку (2-га група), для провадження, на власній земельній ділянці, за її цільовим призначенням, власної господарської діяльності з надання послуг з технічного обслуговування та ремонту автотранспортних засобів (КВЕД 45.20) згідно додаткової угоди від 30/04/2021до Договору оренди №12/02 від 01/04/2021.

- 0,025га (250м2) - надані позивачем в оренду згідно Договору оренди №12/02 від 01/04/2021.

На початку 2022 року позивач повідомив відповідача через електронний кабінет платника податків документом Форма №20-ОПП про об`єкти оподаткування, пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, де зазначено, що земельна ділянка використовується позивачем і у графі 9 "Стан об`єкта оподаткування" було зазначено код - "2", тобто об`єкт - "експлуатується".

Квитанція відповідача підтверджує отримання "Повідомлення Форма №20-ОПП.

З 05.01.2022 за адресою просп. Визволителів 19-А, позивачем зареєстровано "пересувний" програмний реєстратор розрахункових операцій з фіскальним номером 4000223476, який по 09.08.2023 (включно) використовувався позивачем для здійснення та провадження на частині (0,005га) належній позивачу земельній ділянці, власної господарської діяльності з надання послуг з технічного обслуговування та ремонту автотранспортних засобів (КВЕД 45.20).

Тобто, надання послуг з технічного обслуговування та ремонту автотранспортних засобів (КВЕД 45.20), зокрема діагностика та дрібний ремонт електрообладнання автомобілів, здійснювався позивачем у якості ФОП на частині ( 0,005га) власної земельної ділянки за допомогою власного автомобіля, який обладнано необхідним для цього приборами та електроінструментом.

Позивач у позові зазначав, що за період з 01.01.2023 по 09.08.2023 на підтвердження здійснення господарської діяльності сформовані та зареєстровані через ПРРО (фіскальний №4000223476) біля тисячі фіскальних чеків і сотні 2-звітів, що в свою чергу не спростовано відповідачем.

Доводи відповідача щодо недоведеності позивачем отримання доходів від використання спірної земельної ділянки в частині 0,005 га правомірно відхилено судом першої інстанції, оскільки подання декларації за звітний 2023 рік передбачено протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) періоду (пп.49.18.3 п.49.18 ст.49 ПК України), тобто з 01 січня по 29 лютого 2024 року, що виключала можливість податковому органу констатувати відсутність доходу з огляду на передчасність.

Відтак, підприємцем належна йому земельна ділянка в частині 0,005 га використовується при здійсненні своєї господарської діяльності, яка відповідає обраним ним видам діяльності, що є підставою відповідно до п.п.4 п.297.1 ст.297 ПК України для звільнення його від сплати земельного податку за належну йому земельну ділянку.

Отже, податкове повідомлення-рішення від 07.06.2023 року за № 4790177-240111-2615в частині нарахування суми податкового зобов`язання із земельного податку на земельну ділянку щодо 0,005 га земельної ділянки є протиправним та підлягає скасуванню.

Ураховуючи наданий контролюючим органом розрахунок земельного податку відносно земельної ділянки площею 300 кв.м, нормативна грошова оцінка якої станом на 05.03.2021 складає 1183957,92 грн, суд вважає за можливе виокремити з даного розрахунку частину суми за 50 кв.м, за які позивач звільнений від сплати земельного податку.

Здійснивши розрахунок, належною до сплати сума податку становить 12 480,92 грн, а тому, спірне податкове повідомлення-рішення в частині нарахування земельного податку на суму 2 496,18 грн є протиправним та правомірно скасовано судом першої інстанції.

Колегією суддів встановлено, що судом першої інстанції було у повній мірі встановлено обставини справи, яким надано належну правову оцінку із дотриманням діючих норм матеріального та процесуального права.

Інші доводи апеляційної скарги не заслуговують на увагу, оскільки не спростовують висновки суду першої інстанції. Належних обґрунтувань неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права апеляційна скарга відповідача не містить.

Згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд, що і вчинено судом у даній справі.

Перевіривши мотивування судового рішення та доводи апеляційної скарги, відповідно до вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду, врахувавши ст. 6 КАС України, відповідно до якої суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, судова колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 242, 308, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України,

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Київського окружного адміністративного суду від 30 червня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - залишити без задоволення.

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 30 червня 2025 року - залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Суддя-доповідач В. В. Кузьменко

Судді: Я.М. Василенко

О.М. Ганечко