Постанова від 22 вересня 2026 р. у справі №320/17095/23 — Шостий апеляційний адміністративний суд

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 320/17095/23 Суддя (судді) першої інстанції: Лапій С.М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 вересня 2026 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Ганечко О.М.,

суддів Кузьменка В.В.,

Василенка Я.М.,

за участі секретаря судового засідання Вдовенко Н.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 07 квітня 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташоване у м. Хмельницькому про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити дії,

У С Т А Н О В И В :

До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташоване у м. Хмельницькому про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити дії.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 03.09.2024, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.02.2026, адміністративний позов задоволено частково.

Визнано протиправною бездіяльність Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташоване у місті Хмельницькому щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги при звільненні в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за один повний календарний рік служби в Державному бюро розслідувань. Зобов`язано Територіальне управління Державного бюро розслідувань, розташоване у місті Хмельницькому нарахувати та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу при звільненні в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за один повний календарний рік служби в Державному бюро розслідувань.

Визнано протиправною бездіяльність Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташоване у м. Хмельницькому щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 грошової компенсації за невикористані з 2022 р. по 2023 р. дні щорічної основної відпустки. Зобов`язано Територіальне управління Державного бюро розслідувань, розташоване у місті Хмельницькому нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за невикористані з 2022 р. по 2023 р. дні щорічної основної відпустки.

Визнано протиправною бездіяльність Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташоване у м. Хмельницькому щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 грошової компенсації за невикористані з 2022 р. по 2023 р. календарні дні додаткової відпустки учаснику бойових дій, передбаченої пунктом 12 частини першої статті 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту". Зобов`язано Територіальне управління Державного бюро розслідувань, розташоване у місті Хмельницькому нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за невикористані з 2022 р. по 2023 р. календарні дні додаткової відпустки учаснику бойових дій, передбаченої пунктом 12 частини першої статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» .

В іншій частині позову відмовлено.

До Київського окружного адміністративного суду звернувся позивач із заявою про роз`яснення рішення Київського окружного адміністративного суду від 03.09.2024 у справі № 320/17095/23, а саме: яка кількість невикористаних за 2022 рік та 2023 рік (по кожному року окремо) днів щорічної відпустки (основної та додаткової) відпустки підлягає грошовій компенсації відповідачем на користь позивача та яка загальна сума компенсації; яка кількість невикористаних за 2022 рік та 2023 рік (по кожному року окремо) днів додаткової відпустки учаснику бойових дій, передбаченої пунктом 12 частини першої статті 12 Закону №3551-ХІІ, підлягає грошовій компенсації відповідачем на користь позивача та яка загальна сума компенсації.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 07 квітня 2026 року у задоволенні заяви позивача про роз`яснення судового рішення в адміністративній справі відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, у якій просить скасувати оскаржувану ухвалу та прийняти нову постанову, якою задовольнити заяву про роз`яснення рішення суду за заявою, при цьому, посилаючись на порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення заяви.

Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 27.04.2026 та від 24.08.2026 відкрито апеляційне провадження та призначено скаргу до розгляду у відкритому судовому засіданні на 23.09.2026.

18.05.2026, під № 17446 до суду від Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташоване у м. Хмельницькому надійшов відзив на апеляційну скаргу.

03.06.2026, під № 19591 позивачем подано відповідь на відзив на апеляційну скаргу.

У судовому засіданні апелянт вимоги апеляційної скарги підтримав у повному обсязі, просив їх задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів заперечувала проти задоволення апеляційної скарги.

Заслухавши суддю доповідача, вислухавши пояснення сторін, дослідивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає за необхідне зазначити таке.

Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні заяви, виходив з того, що судове рішення є чітким, зрозумілим, належно обґрунтоване в мотивувальній частині та постановлено в межах позовних вимог, які були заявлені позивачем, і не потребує додаткового роз`яснення.

Натомість, апелянт вважає вказані висновки суду першої інстанції необґрунтованими та помилковими, позаяк, відповідач, виконуючи рішення суду, скористався тим, що суд в рішенні не зазначив конкретну кількість невикористаних днів відпусток, та на свій розсуд, зловживаючи своїми повноваженнями, зменшив кількість днів відпусток з 81 до 44 днів.

Колегія суддів звертає увагу на таке.

Відповідно до положень ст. 254 КАС України, за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз`яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали.

Подання заяви про роз`яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання.

Суд розглядає заяву про роз`яснення судового рішення у порядку, в якому було ухвалено відповідне судове рішення, протягом десяти днів з дня її надходження. У разі необхідності суд може розглянути питання роз`яснення судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи та державного виконавця. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Подання заяви про роз`яснення судового рішення зупиняє перебіг строку, встановленого судом для виконання судового рішення, а так само строку, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання.

За загальними нормами, роз`яснення судом ухваленого ним рішення здійснюється насамперед з метою усунення такого недоліку, як незрозумілість судового рішення (наприклад, можливість неоднакового тлумачення висновків суду), що перешкоджає його належному виконанню. Зрозумілість рішення полягає в тому, що його резолютивна частина не припускає кілька варіантів тлумачення.

У заяві про роз`яснення рішення зазначається, що саме у рішенні є незрозумілим, в чому полягає неясність рішення, які припускаються варіанти тлумачення рішення, як це впливає на його виконання. Роз`яснення інших частин рішення (крім резолютивної) не має правового значення, оскільки вони не мають обов`язкового характеру.

Слід також зазначити, що чинним законодавством передбачено механізм надання роз`яснення змісту судового рішення, а не роз`яснення порядку виконання судового рішення.

Колегія суддів враховує, що рішенням Київського окружного адміністративного суду від 03.09.2024, було зокрема, зобов`язано Територіальне управління Державного бюро розслідувань, розташоване у місті Хмельницькому нарахувати та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу при звільненні в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за один повний календарний рік служби в Державному бюро розслідувань; зобов`язано Територіальне управління Державного бюро розслідувань, розташоване у місті Хмельницькому нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за невикористані з 2022 р. по 2023 р. дні щорічної основної відпустки; зобов`язано Територіальне управління Державного бюро розслідувань, розташоване у місті Хмельницькому нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за невикористані з 2022 р. по 2023 р. календарні дні додаткової відпустки учаснику бойових дій, передбаченої пунктом 12 частини першої статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» .

Тобто, з резолютивної частини рішення суду чітко вбачається, які саме складові та які виплати слід провести відповідача та за який період та у відповідному розмірі.

Водночас, у заяві позивач акцентував увагу на тому, що рішенням суду не було визначено кількість днів, які підлягають компенсації.

Зрозумілість судового рішення полягає в логічному, чіткому, переконливому викладенні змісту рішення. Водночас, суд, роз`яснюючи судове рішення, не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення. У разі, якщо заявником фактично порушується питання про зміну рішення або внесення до нього нових аргументів, у тому числі й додатковим роз`ясненням способів виконання ухваленого рішення, це не є підставою до роз`яснення рішення.

Фактично, подаючи вказану заяву до суду, позивач вказує доводи, які були наведені ним в апеляційній скарзі на рішення суду першої інсатнції та які було оцінено в постанові суду апеляційної інстанції. Тому, у такому вигляді, в якому позивач просив роз`яснити рішення суду, це буде фактично доповненням рішення суду по суті спору, з переоцінкою вже наявних в ньому висновків, зокрема, і в частині зазначення колегією суддів у постанові про те, що спірним в рамках даної справи є саме наявність у позивача права на отримання компенсації за невикористані щорічну основну та додаткову відпустки за період 2022-2023 роки, натомість кількість таких днів не є спірним питанням і їх визначення із встановленням розміру відповідної суми компенсації належить до дискреційних повноважень відповідача, що розраховується виходячи із наявної інформації стосовно використаних (невикористаних) позивачем днів відпусток за спірний період, що свідчить про безпідставність та передчасність позовних вимог щодо встановлення конкретної кількості днів основної щорічної та додаткової відпусток за відповідний період.

Щодо доводів апелянта про те, що виконуючи рішення суду, скористався тим, що суд в рішенні не зазначив конкретну кількість невикористаних днів відпусток, та на свій розсуд, зловживаючи своїми повноваженнями, зменшив кількість днів відпусток з 81 до 44 днів, колегія суддів зазначає, що цими ж доводами сам заявник вказує на те, що не рішення суду є нечітким та незрозумілим, а саме дії відповідача, пов`язані з виконання рішення суду призвели до наведеної ситуації, що не є тотожним з механізмом роз`яснення судового рішення.

З огляду на вищевикладене, за наслідком апеляційного розгляду, колегія суддів дійшла висновку про те, що підстави для задоволення заяви про роз`яснення рішення суду, у даному випадку, в суду першої інстанції були відсутні.

Доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду, з урахуванням приписів ст. ст. 315, 316 КАС України, оскаржувана ухвали підлягає залишенню без змін.

Судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись ст. ст. 243, 250, 315, 316, 321, 322, 325, 328 - 331 КАС України, суд,

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 07 квітня 2026 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя О.М. Ганечко

Судді В.В. Кузьменко

Я.М. Василенко

Повний текст постанови складено 23.09.2026.