Постанова від 22 вересня 2026 р. у справі №320/12490/23 — Шостий апеляційний адміністративний суд

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 320/12490/23

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 вересня 2026 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Судді-доповідача: Бужак Н.П.

Суддів: Кобаля М.І., Файдюка В.В.

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Київського окружного адміністративного суду від 30 квітня 2025 року, суддя Кушнова А.О., у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестбудгаличина» до Головного управління ДПС у м. Києві про скасування податкового повідомлення-рішення,-

У С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Інвестбудгаличина» звернулось до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у м. Києві, в якому просило:

- скасувати податкове повідомлення-рішення від 13.10.2022 № 263390413, на суму 20345,00 грн та штрафними санкціями 2035,00 грн.

Позовні вимоги позивач мотивує тим, що висновок контролюючого органу щодо неправомірності формування ТОВ «Інвестбудгаличина» податкового кредиту на суму 20 345,00 грн, за рахунок податкових накладних, зареєстрованих постачальником в ЄРПН 15.07.2022, є безпідставним, виходячи з норм абзацу 3 підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України. Окрім того, ГУ ДПС у м. Києві протиправно вважає податкові накладні за квітень 2022 року, які зареєстровані постачальниками 15.07.2022, такими, що зареєстровані з порушенням встановленого строку.

Відповідно до ухвали Київського окружного адміністративного суду від 28.04.2023 розгляд справи проведено за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 30 квітня 2025 року адміністративний позов задоволено повністю.

Не погодившись з рішенням Київського окружного адміністративного суду Головне управління Державної податкової служби у місті Києві, як відокремлений підрозділ ДПС, подало апеляційну скаргу в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове про відмову в задоволенні позовних вимог повністю.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Частиною 2 статті 311 КАС України визначено, що якщо під час письмового провадження за наявними у справі матеріалами суд апеляційної інстанції дійде висновку про те, що справу необхідно розглядати у судовому засіданні, то він призначає її до апеляційного розгляду в судовому засіданні.

Колегія суддів, враховуючи обставини даної справи, а також те, що апеляційна скарга подана на рішення, перегляд якого можливий за наявними у справі матеріалами на підставі наявних у ній доказів, не вбачає підстав для виходу із письмового провадження та проведення розгляду апеляційної скарги за участю учасників справи у відкритому судовому засіданні.

В матеріалах справи достатньо письмових доказів для вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін у розгляді справи не обов`язкова.

З огляду на викладене, колегія суддів визнала можливим розглянути справу в порядку письмового провадження.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Судом першої інстанції встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Інвестбудгаличина» зареєстровано як юридична особа 09.11.2022, за адресою: 01011, м. Київ, вул. Печерський узвіз, буд. 19, ідентифікаційний код юридичної особи 36520848, та є платником податку на додану вартість.

На підставі підпункту 69.2 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України Головним управлінням ДПС у м. Києві проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на додану вартість за квітень 2022 року, поданої ТОВ «Інвестбудгаличина», за результатами якої складено акт від 15.09.2022 № 25080/Ж5/26-15-04-13-03/36520848 «Про порушення норм законодавства, що встановлені за результатами камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість ТОВ «Інвестбудгаличина» (податковий номер 36520848), за лютий 2022 року» (далі - акт перевірки).

Згідно із висновками акту перевірки в ході проведення камеральної перевірки встановлено порушення ТОВ «Інвестбудгаличина» пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, що призвело до заниження позитивних нарахувань, які підлягають сплаті до бюджету в декларації з ПДВ за квітень 2022 на суму 20 345 грн (тут і надалі - висновки акту перевірки).

В подальшому, на підставі акту перевірки, у зв`язку із порушенням ТОВ «Інвестбудгаличина» пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, ГУ ДПС у м. Києві прийнято податкове повідомлення-рішення від 13.10.2022 № 263390413, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на 22380,00 грн, в тому числі податкове зобов`язання - 20 345,00 грн та штрафні (фінансові) санкції 2035,00 грн (далі - оскаржуване та/або спірне рішення).

08.02.2023 позивач звернувся до ДПС України із запереченням на податкове повідомлення-рішення та із клопотанням про поновлення строку на подання заперечень.

10.03.2023 Державною податковою службою України прийнято Рішення № 689 про відмову платнику податків у поновленні пропущеного строку на подання скарги в адміністративному порядку.

Надаючи оцінку правовідносинам, що виникли у справі, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України).

В підпункті 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 ПК України зазначено, що податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Зі змісту підпункту «а» пункту 185.1 статті 185 ПК України слідує, що об`єктом оподаткування ПДВ, серед іншого, є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташовано на митній території України, відповідно до ст. 186 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 187.1 статті 187 ПК України, датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на рахунок платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг, оплата яких здійснюється електронними грошима, - дата зарахування електронних грошей платнику податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, на електронний гаманець, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні, незалежно від дати накладення електронного підпису.

Згідно з підпунктом «а» пункту 198.1 статті 198 ПК України, до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг.

Відповідно до пункту 198.2 статті 198 ПК України, датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Пункт 201.10 статті 201 Податкового кодексу України передбачає, що податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;

для зведених податкових накладних та/або розрахунків коригування до таких зведених податкових накладних, складених за операціями, визначеними пунктом 198.5 статті 198 та пунктом 199.1 статті 199 цього Кодексу, - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем місяця, в якому вони складені.

Пунктом 198.6 статті 198 ПК України визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складення податкової накладної/розрахунку коригування.

Згідно з п. 201.10 ст. 201 ПК України відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов`язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов`язань за відповідний звітний період.

Водночас, пунктом 123.1 статті 123 ПК України вчинення платником податків діянь, що зумовили визначення контролюючим органом суми податкового зобов`язання та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2 (крім випадків зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларованої до повернення з бюджету у зв`язку із використанням права на податкову знижку), 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, -

тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 10 відсотків суми визначеного податкового зобов`язання та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Аналіз вищезазначених приписів податкового законодавства свідчить, що за загальним правилом не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в ЄРПН податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних; відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в ЄРПН не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов`язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов`язань за відповідний звітний період.

З матеріалів справи вбачається, що спірні правовідносини виникли в умовах правового режиму воєнного стану.

24.02.2022 у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини 1 статті 106 Конституції України, Закону України від 12.05.2015 № 389-VIII «Про правовий режим воєнного стану», Президент України видав Указ № 64/2022 «Про введення в Україні воєнного стану», у зв`язку із чим, було прийнято ряд законів для врегулювання спірних правовідносин в особливий період воєнного стану, зокрема, Закон України № 2120-IX від 15.03.2022 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» та Закон України № 2260-IX від 12.05.2022 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану.

Щодо доводів податкового органу в частині формування позивачем у квітні 2022 року податкового кредиту на суму ПДВ 972 658,00 грн із включенням до його складу суми ПДВ 20 158,00 грн по податковим накладним, які зареєстровані постачальником із порушенням граничних строків реєстрації, колегія суддів зазначає таке.

Згідно з пунктом 32-2 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» ПК України тимчасово, за податкові періоди лютий, березень, квітень, травень 2022 року за операціями з придбання товарів/послуг, за якими в Єдиному реєстрі податкових накладних постачальниками не зареєстровано податкові накладні та/або розрахунки коригування до них, платники податку:

включають до складу податкового кредиту звітного (податкового) періоду суми податку на додану вартість, сплачені (нараховані) у складі вартості придбаних товарів/послуг, на підставі наявних у платника первинних (розрахункових) документів, складених (отриманих) платником податку за операціями з придбання товарів/послуг відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні";

отримувачі послуг, що постачаються нерезидентами, місце постачання яких розташоване на митній території України, у разі нарахування таким отримувачем послуг податку на додану вартість у складі податкових зобов`язань, визначених у податковій декларації за відповідний звітний (податковий) період, такі платники податку мають право на віднесення таких сум податку до податкового кредиту відповідного звітного (податкового) періоду, на підставі наявних у платника первинних (розрахункових) документів, складених (отриманих) платником податку за операціями з придбання послуг, відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Відповідно до абзацу 3 підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати податкові обов`язки щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових накладних, розрахунків коригування, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов`язків, граничний термін виконання яких припадає на період починаючи з 24 лютого 2022 року до дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану" за умови реєстрації такими платниками податкових накладних та розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних до 15 липня 2022 року, подання податкової звітності до 20 липня 2022 року та сплати податків та зборів у строк не пізніше 31 липня 2022 року.

При цьому, підпунктом 69.2 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України скасовано дію мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-15).

Аналіз вказаних положень дає суду підстави дійти до висновку, що за умови реєстрації платниками податків податкових накладних та розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, граничний термін реєстрації яких припадає на період починаючи з 24 лютого 2022 року до дня набрання чинності Законом № 2260-IX у період до 15.07.2022 звільняються від відповідальності за таку несвоєчасну реєстрацію.

У той же час, відповідно до постанов Верховного Суду від № 815/4720/16, від 13.06.2018 у справі № 815/1298/17, від 14.08.2018 у справі № 803/1387/17, від 28.08.2018 у справі № 814/4170/15, від 08.10.2018 у справі № 927/490/18 прийменник "до" з календарною датою в українській мові вживають на позначення кінцевої календарної дати чинності включно або виконання чого-небудь.

Отже, у разі реєстрації платником податків податкових накладних та розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, граничний термін реєстрації яких припадає на період починаючи з 24.02.2022 до дня набрання чинності Законом № 2260-IX до 15.07.2022 включно, останній звільняється від відповідальності за таку несвоєчасну реєстрацію.

Таким чином, звільнення від відповідальності за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних передбачено лише для платників податків щодо реєстрації податкових накладних, дата складання яких припадає на період з 01.02.2022 по 31.05.2022, за умови забезпечення їх реєстрації не пізніше 15.07.2022.

Разом з цим, законодавцем встановлено, що тимчасово, за податкові періоди лютий, березень, квітень, травень 2022 року за операціями з придбання товарів/послуг, за якими в Єдиному реєстрі податкових накладних постачальниками не зареєстровано податкові накладні та/або розрахунки коригування до них, платники податку включають до складу податкового кредиту звітного (податкового) періоду суми податку на додану вартість, сплачені (нараховані) у складі вартості придбаних товарів/послуг, на підставі наявних у платника первинних (розрахункових) документів, складених (отриманих) платником податку за операціями з придбання товарів/послуг відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

19.07.2022 ТОВ «Інвестбудгаличина» подано контролюючому органу звітну податкову декларацію з податку на додану вартість за квітень 2022 року, яка прийнята ГУ ДПС у м. Києві 19.07.2022, що підтверджується квитанцією № 9132257510 від 19.07.2022.

У графі 1.1 «Операції на митній території України, що оподатковуються за основною ставкою, крім ввезення на митну території України» колонка А декларації ТОВ «Інвестбудгаличина» вказано суму 14 897 056 грн, у колонці Б - 2 979 411 грн.

У розділі ІІ Декларації «Податковий кредит» в графі 10.1 «Придбання (виготовлення, будівництво, спорудження, створення) товарів/послуг та необоротних активів на митній території України» за основною ставкою колонка А (обсяги придбання) визначено позивачем суму 4 863 288 грн І колонка Б (дозволений податковий кредит) - 972 658 грн.

У акті перевірки контролюючий орган зазначив, що було встановлено порушення п. 198.6 ст. 198 ПК України, що призвело до заниження позитивних нарахувань, які підлягають сплаті до бюджету в декларації з ПДВ за квітень 2022 на суму 20 345 грн.

Так, як встановлено судом першої інстанції, до складу податкового кредиту позивачем включено суми податку на додану вартість по взаємовідносинах з постачальником (продавцем) ТОВ «АКРОН СЕРВІС» (податковий номер платника податку 41923392) у квітні 2022 року, що підтверджується Реєстром виданих та отриманих податкових накладних за квітень 2022 року ТОВ «Інвестбудгаличина».

Порушення строків реєстрації податкових накладних стосується, зокрема, податкових накладних № № 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 18, 19, 20, 22, 24 від 30.04.2022, виписаних ТОВ «АКРОН СЕРВІС» (податковий номер платника податку 41923392) та зареєстрованих в ЄРПН 15.07.2022, на загальну суму ПДВ 20 158,00 грн.

Разом з цим, в матеріалах справи наявні копія Реєстру виданих та отриманих податкових накладних ТОВ «Інвестбудгаличина» за звітний період квітень 2022 року та копія Витягу з реєстру податкових накладних № 82647, а саме ПН\РК, видані та отримані платником податку, зареєстровані в ЄРПН за 15.07.2022.

Окрім того, судом першої інстанції встановлено, що відповідач, стверджуючи про заниження податкового зобов`язання з податку на додану вартість на суму 20 158,00 грн у звітний період квітень 2022 року, не врахував податкові накладні, складені постачальником (продавцем) ТОВ «АКРОН СЕРВІС» (податковий номер платника податку 41923392) 30.04.2022 № № 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 18, 19, 20, 22, 24 та зареєстровані в ЄРПН 15.07.2022.

Водночас, Витягом з реєстру податкових накладних № 82647 підтверджується, що складені постачальником ТОВ «АКРОН СЕРВІС» (податковий номер платника податку 41923392) податкові накладні від 30.04.2022 № № 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 18, 19, 20, 22, 24 внесені продавцем до Єдиного реєстру податкових накладних саме 15.07.2022.

Таким чином, доводи скаржника, про заниження позивачем податкового зобов`язання з податку на додану вартість на суму 20 158,00 грн за квітень 2022 року є безпідставними, оскільки положеннями ПК України, у зв`язку із внесеними до них змінами Законом № 2260-IX, встановлено спеціальні строки реєстрації платником податків податкових накладних, граничний термін реєстрації яких припадає на період, починаючи з 24.02.2022 до дня набрання чинності Законом № 2260-IX (27.05.2022), а саме до 15.07.2022.

Колегія суддів зазначає, що податкові накладні, складені ТОВ «АКРОН СЕРВІС» (податковий номер платника податку 41923392) від 30.04.2022 № № 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 18, 19, 20, 22, 24 підпадають під дію абзацу 3 підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України та є зареєстрованими із дотриманням спеціальних строків реєстрації щодо таких податкових накладних, що у сукупності з положеннями пунктом 32-2 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» ПК України свідчить про наявність правових підстав для включення позивачем до складу податкового кредиту суми ПДВ 20 158,00 грн, сформованими по взаємовідносинах з ТОВ «АКРОН СЕРВІС» та зареєстрованими останніми в Єдиному реєстрі податкових накладних 15.07.2022.

Отже, як вірно встановив суд першої інстанції, безпідставними є висновки ГУ ДПС у м. Києві про заниження ТОВ «Інвестбудгаличина» позитивних нарахувань, які підлягають сплаті до бюджету в декларації з ПДВ за квітень 2022 року на суму 20 345,00 грн.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції є законним, підстави для його скасування відсутні, так як суд, всебічно перевіривши обставини справи, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального та процесуального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

При цьому судовою колегією враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Відповідно до ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому не можуть бути підставою для скасування рішення Київського окружного адміністративного суду від 30 квітня 2025 року.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких підстав апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст. ст. 241, 242, 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві залишити без задоволення, а рішення Київського окружного адміністративного суду від 30 квітня 2025 року - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду у строк, визначений ст. 329 КАС України.

Суддя-доповідач: Бужак Н.П.

Судді: Кобаль М.І.

Файдюк В.В.