Постанова від 22 вересня 2026 р. у справі №580/8254/24 — Шостий апеляційний адміністративний суд

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 580/8254/24 Суддя (судді) першої інстанції: Каліновська А.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 вересня 2026 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

судді-доповідача - Єгорової Н.М.,

суддів - Сорочка Є.О., Чаку Є.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 02 липня 2026 року в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И Л А:

У серпні 2024 року позивач – ОСОБА_1 звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, яким просив:

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного Фонду України в Черкаській області щодо обмеження пенсії максимальним розміром внаслідок ненарахування та невиплати індексації ОСОБА_1 з 01 березня 2022 року, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 року №118 "Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році" та з 01 березня 2023 року відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2023 року №168 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році";

- зобов`язати Головне управління Пенсійного Фонду України в Черкаській області, здійснити з 01 березня 2022 року перерахунок пенсії ОСОБА_1 без обмеження її максимального розміру з нарахуванням індексації із нового грошового забезпечення згідно довідки від 31 травня 2023 року №9/3-1059 відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 року №118 "Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році" та здійснити з 01 березня 2023 року перерахунок пенсії без обмеження її максимального розміру з нарахуванням сум індексації із нового грошового забезпечення згідно довідки від 31 травня 2023 року №9/3-1060 відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2023 року №168 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році" та виплатити з урахуванням раніше виплачених сум;

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного Фонду України в Черкаській області щодо обмеження пенсії максимальним розміром внаслідок невиплати ОСОБА_1 з 01 січня 2024 року, яка полягає у невиплаті нарахованої суми індексації у розмірі 1500,00 грн із нового грошового забезпечення згідно довідки від 31 травня 2023 року №9/3-1060 відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2024 року №185 "Про індексацію пенсій і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році";

- зобов`язати Головне управління Пенсійного Фонду України в Черкаській області, здійснити виплату пенсії ОСОБА_1 з 01 березня 2024 року без обмеження її максимального розміру з урахуванням нарахованої суми індексації у розмірі 1500,00 грн, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2024 року №185 "Про індексацію пенсій і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році", з урахуванням раніше виплачених сум;

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного Фонду України в Черкаській області щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 з 01 лютого 2023 року щомісячної доплати до пенсії відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 14 липня 2021 року №713 "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб", без обмеження максимальним розміром;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного Фонду України в Черкаській області, нарахувати та виплатити ОСОБА_1 з 01 лютого 2023 року щомісячну доплату до пенсії в розмірі 2000,00 грн відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 14 липня 2021 року №713 "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб", без обмеження максимальним розміром.

Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 25 вересня 2024 року позов задоволено частково:

– визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області щодо відмови у нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 з урахуванням її індексації відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 року №118 "Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році", Постанови Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2023 року № 168 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році";

– зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області здійснити нарахування та виплату призначеної ОСОБА_1 пенсії, відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" з урахуванням індексацій з 01 березня 2022 року на підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 року №118 "Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році" та з 01 березня 2023 року на підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2023 року №168 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році", з урахуванням раніше виплачених сум;

– визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного Фонду України в Черкаській області щодо обмеження пенсії максимальним розміром внаслідок невиплати ОСОБА_1 з 01 березня 2024 року, яка полягає у невиплаті нарахованої суми індексації у розмірі 1500,00 грн із нового грошового забезпечення згідно довідки від 31 травня 2023 року №9/3-1060 відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2024 року №185 "Про індексацію пенсій і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році";

– зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області здійснити нарахування та виплату призначеної ОСОБА_1 пенсії з 01 березня 2024 року без обмеження її максимального розміру з урахуванням нарахованої суми індексації у розмірі 1500,00 грн, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2024 року №185 "Про індексацію пенсій і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році", з урахуванням раніше виплачених сум;

– у задоволенні інших позовних вимог відмовлено.

Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 02 липня 2026 року повернуто заяву ОСОБА_1 в частині щодо визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про невиконання рішення суду від 25 вересня 2024 року у справі №580/8254/24 та відмовлено в задоволенні заяви в частині встановлення судового контролю за виконанням судового рішення на підставі ст. 382 КАС України.

Не погоджуючись з викладеним в ухвалі рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 02 липня 2026 року та ухвалити нове рішення, яким задовольнити заяву в порядку ст. 382 КАС України:

- встановити Головному управлінню Пенсійного фонду України в Черкаській області строк два місяці для подання до суду звіту про виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 25 вересня 2024 року у справі №580/8254/24;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області протягом двох місяців з моменту отримання копії ухвали подати до суду звіт про виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 25 вересня 2024 року у справі №580/8254/24.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом першої інстанції неправильно застосовано норми матеріального права, порушено норми процесуального права, неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи.

Апелянт наголосив, що відповідач не виконано рішення суду першої інстанції в частині виплати нарахованої суми пенсії, водночас жодних доказів на підтвердження обставин, що ускладнюють виконання рішення суду відповідачем не надано. Крім того, Верховний Суд неодноразово зазначав про те, що відсутність належного фінансування не є підставою для невиконання рішення суду.

Додатково зазначив про те, що з заявою в порядку ст. 383 КАС України не звертався, а просив визнати протиправними дії ГУ ПФУ в Черкаській області щодо невиконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 25 вересня 2024 року у справі №580/8254/24 відповідно до положень ст. 249 КАС України.

Відповідач подав до суду відзив, відповідно до якого просить відмовити у задоволення апеляційної скарги, оскільки підстави для задоволення заяви про встановлення судового контролю шляхом зобов`язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення відсутні.

Звернув увагу суду на те, що на виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 25 вересня 2024 року у справі №580/8254/24 позивачу здійснено перерахунок пенсії та нараховано суму доплати, рішення включено в реєстр, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою, водночас виплата нарахованих коштів здійснюється відповідно до наявності спеціального механізму бюджетного фінансування, що не залежить від ГУ ПФУ в Черкаській області.

Також зазначив про те, що заява позивача в частині вимог про визнання протиправними дій ГУ ПФУ в Черкаській області про невиконання рішення суду від 25 вересня 2025 року у справі №580/8254/24 не відповідає вимогам ст. 383 КАС Україні у зв`язку з чим підлягає поверненню.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а ухвала суду першої інстанції частковому скасуванню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Згідно з ч. ч. 2, 3 ст. 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Положеннями ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі – Конвенція) визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Судове рішення проголошується публічно, але преса і публіка можуть бути не допущені в зал засідань протягом усього судового розгляду або його частини в інтересах моралі, громадського порядку чи національної безпеки в демократичному суспільстві, якщо того вимагають інтереси неповнолітніх або захист приватного життя сторін, або - тією мірою, що визнана судом суворо необхідною, - коли за особливих обставин публічність розгляду може зашкодити інтересам правосуддя.

Європейський суд з прав людини у справі "Горнсбі проти Греції" наголосив, що, відповідно до усталеного прецедентного права, пункт 1 статті 6 гарантує кожному право на звернення до суду або арбітражу з позовом стосовно будь-яких його цивільних прав та обов`язків. Таким чином, ця стаття проголошує "право на суд", одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система Договірної держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній із сторін. Важко собі навіть уявити, щоб стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, - а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і водночас не передбачала виконання судових рішень. Якщо вбачати у статті 6 тільки проголошення доступу до судового органу та права на судове провадження, то це могло б породжувати ситуації, що суперечать принципу верховенства права, який Договірні держави зобов`язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію.

Отже, для цілей ст. 6 Конвенції стадія виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина "судового розгляду".

З аналізу рішень Європейського суду з прав людини (остаточні рішення у справах "Алпатов та інші проти України", "Робота та інші проти України", "Варава та інші проти України", "ПМП "Фея" та інші проти України"), якими було встановлено порушення п. 1 ст. 6, ст. 13 Конвенції та ст. 1 Першого протоколу до Конвенції, вбачається однозначна позиція про те, що правосуддя не може вважатися здійсненим доти, доки не виконане судове рішення, а також констатується, що виконання судового рішення, як завершальна стадія судового процесу, за своєю юридичною природою є головною стадією правосуддя, що повністю узгоджується з нормою ст. 129-1 Конституції України.

Отже, обов`язковою складовою судового процесу є фактичне втілення судових присуджень у певні матеріальні блага, яких особа була протиправно позбавлена до отримання судового захисту.

Таким чином, судовий акт, який набрав законної сили, підлягає обов`язковому та безумовному виконанню особою, на яку покладено такий обов`язок.

Це означає, що особа, якій належить виконати судовий акт, повинна здійснити достатні дії для організації процесу його виконання, незалежно від будь-яких умов, оскільки інше суперечило б запровадженому ст. 8 Конституції України принципу верховенства права.

За правилами ст. 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Положеннями ч. 1 ст. 382 КАС України передбачено, що суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

В адміністративних справах з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг за письмовою заявою заявника суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати звіт про виконання судового рішення.

З аналізу змісту зазначених норм процесуального закону випливає, що КАС України регламентовано право суду застосовувати інститут судового контролю шляхом, зокрема, зобов`язання відповідача подати звіт про виконання рішення суду. При цьому в адміністративних справах з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат покладення на суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, обов`язку подати звіт про виконання судового рішення, є обов`язком суду за умови подання відповідної письмової заяви позивача та, з огляду на мету судового контролю, встановлення обставин невиконання такого судового рішення.

З матеріалів справи вбачається, що судове рішення у справі №580/8254/24 ГУ ПФУ в Черкаській області не було виконано у повному обсязі станом на час подання заяви про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення.

Відповідно до перерахунку пенсії за вислугу років ОСОБА_1 станом на 01 березня 2022 року основний розмір пенсії становить 90% грошового забезпечення у розмірі 30435,65 грн, з урахуванням індексації (базового ОСНП 2022 - 4260,99 грн) – 34696,64 грн. Підсумок пенсії з надбавками – 34696,64 грн з урахуванням максимального розміру – 30435,65 грн (а.с. 85).

Відповідно до перерахунку пенсії за вислугу років ОСОБА_1 станом на 01 березня 2023 року основний розмір пенсії становить 90% грошового забезпечення у розмірі 34560,14 грн, з урахуванням доплат (індексація базового ОСНП 2022 – 4838,42 грн, індексація базового ОСНП 2023 – 1500,00 грн, щомісячна доплата 2000,00 грн) – 42898,56 грн. Підсумок пенсії з надбавками – 42898,56 грн, з урахуванням максимального розміру – 34560,14 грн (а.с. 86).

Згідно з листом ГУ ПФУ в Черкаській області від 06 грудня 2024 року №15028-14434/К-02/8-2300/24 доплата за період з 01 березня 2024 року по 30 листопада 2024 року (з 01 березня 2022 року по 29 лютого 2024 року розмір пенсійної виплати не змінився, змінились складові пенсії) у сумі 88545,78 грн буде виплачена за наявності відповідного фінансування з Державного бюджету України.

Отже відповідачем не виконано рішення суду першої інстанції в частині нарахування та виплати призначеної ОСОБА_1 пенсії, відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" з урахуванням індексацій з 01 березня 2022 року на підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 року №118 та з 01 березня 2023 року на підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2023 року №168, а також виплати ОСОБА_1 пенсії з 01 березня 2024 року без обмеження її максимального розміру з урахуванням нарахованої суми індексації у розмірі 1500,00 грн, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2024 року №185

Крім того, згідно з матеріалами виконавчого провадження №76550073 постановою головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 03 грудня 2024 року накладено на ГУ ПФУ в Черкаській області штраф у розмірі 5100 грн за невиконання рішення суду у справі №580/8254/24. У подальшому прийнято постанову від 24 січня 2025 року, якою за повторне невиконання відповідачем рішення суду у цій справі накладено штраф у розмірі 10 200 грн.

З урахуванням наведеного судова колегія погоджується з доводами апелянта про те, що станом на час розгляду Черкаським окружним адміністративним судом заяви про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення, рішення суду у справі №580/8254/24 у повному обсязі не було виконано.

Наведені обставини дають підстави вважати, що відповідач має намір ухилитися від виконання судового рішення, а тому колегія суддів вважає помилковою позицію суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення поданої позивачем заяви та вбачає існування правових підстав для її задоволення із встановленням ГУ ПФУ в Черкаській області строку для подачі до Черкаського окружного адміністративного суду звіту про виконання судового рішення у цій справі.

Щодо висновків суду першої інстанції щодо повернення заяви ОСОБА_1 в частині вимог щодо визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про невиконання рішення суду від 25 вересня 2024 року у справі №580/8254/24, колегія суддів зазначає наступне.

Як вбачається зі змісту заяви ОСОБА_1 від 15 червня 2026 року, останній зокрема просив визнати протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про невиконання рішення суду від 25 вересня 2024 року у справі №580/8254/24.

Відповідно до ст. 383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

Частиною 2 ст. 383 КАС України встановлені вимоги до заяви про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду.

Згідно з ч. 5 ст. 383 КАС України у разі невідповідності заяви вказаним вище вимогам, а також у разі подання заяви особою, яка відповідно до частини шостої статті 18 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, така заява ухвалою суду, прийнятою в порядку письмового провадження, повертається заявнику.

Як вірно зазначено судом першої інстанції подана позивачем заява від 15 червня 2026 року не відповідає вимогам ч. 2 ст. 383 КАС України. Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, що вказана заява не містить жодних посилання на положення ст. 383 КАС України чи положення ст. 249 КАС України, як стверджує позивач, а тому висновки суду першої інстанції щодо наявності підстав для повернення вищезазначеної заяви на підставі ч. 5 ст. 383 КАС України є обґрунтованими.

Згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Приписи п. 4 ч. 1 ст. 317 КАС України у згаданій редакції визначають, що підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є порушення норм процесуального права.

Таким чином, судова колегія приходить до висновку, що суд першої інстанції допустив порушення норм процесуального права, оскільки не врахував наявності правових підстав для встановлення судового контролю за виконанням суб`єктом владних повноважень судового рішення у цій справі.

Керуючись ст. ст. 242-244, 250, 308, 311, 312, 315, 317, 320, 321, 322, 325, 382 КАС України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 – задовольнити частково.

Ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 02 липня 2026 року скасувати в частині відмови в задоволенні заяви ОСОБА_1 , що стосується встановлення судового контролю за виконанням судового рішення на підставі ст. 382 КАС України в адміністративній справі № 580/8254/24.

Постановити у вказаній частині нову ухвалу, якою заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення – задовольнити частково.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області подати протягом шістдесяти днів з дати отримання копії цієї постанови до Черкаського окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 25 вересня 2024 року у справі №580/8254/24.

В іншій частині ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 02 липня 2026 року – залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення, є остаточною та оскарженню не підлягає згідно з ч. 5 ст. 382-1 КАС України.

Суддя-доповідач Н.М. Єгорова

Судді Є.О. Сорочко

Є.В. Чаку