Постанова від 22 вересня 2026 р. у справі №620/11920/25 — Шостий апеляційний адміністративний суд

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 620/11920/25 Суддя (судді) першої інстанції: Бородавкіна С.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 вересня 2026 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Ганечко О.М.,

суддів Кузьменка В.В.,

Василенка Я.М.,

розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 15 січня 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,

У С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Військової частини НОМЕР_1 , у якому просив:

визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не нарахування та невиплати одноразової грошової винагороди за тривалість проходження служби в бойових умовах у розмірі 1 млн. гривень, відповідно до пункту 4 Постанови Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2025 № 153 «Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану»;

зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити одноразову грошову винагороду за тривалість проходження служби в бойових умовах у розмірі 1 млн. гривень, відповідно до пункту 4 Постанови Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2025 № 153 «Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану».

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідачем протиправно не нараховано та не виплачено одноразову грошову допомогу, передбачену пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України № 153 від 11.02.2025 «Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану».

Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 15 січня 2026 року адміністративний позов задоволено у повному обсязі.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, Військова частина НОМЕР_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити повністю, при цьому, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення спору.

Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 12.02.2026 та від 13.03.2026 відкрито апеляційне провадження та призначено апеляційну скаргу до розгляду в порядку письмового провадження.

12.03.2026, під № 8738 до суду від сторони позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу.

Дану справу розглянуто в порядку письмового провадження, оскільки, відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Виконуючи вимоги процесуального законодавства, колегія суддів ухвалила продовжити строк розгляду апеляційної скарги, згідно норм ст. 309 КАС України.

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга відповідача не підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 27.02.2023 між ОСОБА_1 та Міністерством оборони України укладено контракт про проходження військової служби у Збройних силах України на посадах осіб рядового складу. Контракт укладено строком на 3 роки (а.с.10-11).

ОСОБА_1 у період з 27.02.2023 по 02.06.2023 проходив військову службу у в/ч НОМЕР_2 , а у період з 03.06.2023 по 10.05.2025 у в/ч НОМЕР_1 , а з 12.06.2025 у в/ч НОМЕР_3 , що підтверджується військовим квитком серії НОМЕР_4 , виданого 03.03.2013 (а.с.8-9).

Відповідно до витягу із наказу командира в/ч НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 10.06.2025 № 169, сержанта ОСОБА_1 , головного сержанта - командира 1 гранатометного відділення гранатометного взводу роти вогневої підтримки 1 десантно-штурмового батальйону військової частини НОМЕР_1 , призначеного розпорядженням Генерального штабу Збройних Сил України від 26.05.2025 № 154, на посаду згідно з наданим рекомендаційним листом, 10.06.2025 виключено зі списків особового складу частини, знято з усіх видів забезпечення, видано продовольчий, речовий, грошовий та РАО атестати (а.с.79).

Згідно із довідкою в/ч НОМЕР_1 від 14.07.2024 про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, молодший сержант ОСОБА_1 , дійсно, у період з 19.06.2023 по 08.08.2023, з 22.08.2023 по 30.08.2023, з 26.02.2024 по 16.06.2024 брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, перебуваючи в: н.п. Оріхів, Запорізької області, н.п. Новоселівка - Перша, Донецької області. Підстава: Витяг із журналу бойових дій зведеного підрозділу військової частини НОМЕР_1 (Інв. №369/дск від 10.06.2023): витяг із журналу дій БТГр « ІНФОРМАЦІЯ_1 » в/ч НОМЕР_1 (Інв.№3 дск від 24.02.2024) (а.с.11 зворот-12).

Відповідно до довідки в/ч НОМЕР_2 від 15.11.2025 № 1293 про безпосередню участь військовослужбовця у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій, відсутність (наявність) випадків притягнення до відповідальності та інших обставин, солдат ОСОБА_1 всього брав участь в бойових діях 0 днів. Станом на 02.06.2023 за солдатом ОСОБА_1 у в/ч НОМЕР_2 випадків притягнення до кримінальної відповідальності не обліковано, випадків притягнення до адміністративної відповідальності за військові адміністративні правопорушення не обліковано, дисциплінарних стягнень за порушення військової дисципліни, які враховуються для оцінки стану дисципліни та строк дії яких не закінчився не обліковано (а.с.57 зворот-58).

Згідно із довідкою в/ч НОМЕР_1 від 11.12.2025 № 22439 про безпосередню участь військовослужбовця у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій, відсутність (наявність) випадків притягнення до відповідальності та інших обставин, сержант ОСОБА_1 дійсно у період з 07.02.2025 по 09.02.2025 брав безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій, перебуваючи в н.п. Нікольське, Суджанського району, Курської області. Всього брав безпосередню участь в бойових діях 3 (три) дні. Станом на 13.02.2025 за сержантом ОСОБА_1 випадків притягнення до кримінальної відповідальності не обліковано, випадків притягнення до адміністративної відповідальності за військові адміністративні правопорушення не обліковано, дисциплінарних стягнень за порушення військової дисципліни, які враховуються для оцінки стану дисципліни та строк дії яких не закінчився не обліковано (а.с.66).

Під час проходження військової служби ОСОБА_1 було отримано травми, що пов`язані із захистом Батьківщини (а.с.12 зворот-15, 18 зворот).

На запит представника позивача в/ч НОМЕР_2 листом від 15.11.2025 №8285 повідомила, що в/ч НОМЕР_2 запитів від в/ч НОМЕР_1 , в якій проходив службу ОСОБА_1 , та в/ч НОМЕР_3 , в якій проходить службу ОСОБА_1 , що до здійснення оформлення довідки про безпосередню участь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій, відсутність (наявність) випадків притягнення до відповідальності та інших особливих обставин (за формою затвердженою доручення Міністра Оборони України), не отримувала (а.с.57).

Вважаючи протиправною бездіяльність в/ч НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати одноразової грошової допомоги, передбаченої пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України №153, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що позивач не досяг 25 років станом на день заключення контракту про проходження військової служби, контракт було заключено у період дії на території України воєнного стану, брав безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій строком менше шести місяців станом на дату набрання чинності постановою №153, та має поранення, одержані під час захисту Вітчизни, тому останній відповідає умовам для отримання одноразової грошової винагороди, однак, відповідачем не було вчинено жодних дій для підготовки матеріалів, а також щодо її нарахування та виплати, тобто вчинено протиправну бездіяльність. Належних доказів щодо неможливості здійснити нарахування та виплату спірної винагороди військовою частиною НОМЕР_1 суду не надано.

Натомість, відповідач вважає вказані висновки суду першої інстанції помилковими та необґрунтованими, позаяк судом першої інстанції не було враховано того, що :

- 26.09.2025 видано Окреме доручення Міністра оборони України № 5601/уд, яке встановлює правило щодо здійснення виплати тією військовою частиною, у якій військовослужбовець проходив службу на дату прийняття цього доручення та на підставі яких документів здійснюється виплата винагороди. Додатково зазначено, що запитів щодо отримання документів необхідних для нарахування та здійснення виплати винагороди, від Військової частини НОМЕР_3 , де за наявними даними станом на 26.09.2025 проходив службу позивач, до Військової частини НОМЕР_1 не надходило;

- нарахування та виплата винагороди позивачу в/ч НОМЕР_1 неможлива, оскільки обов`язок здійснити вказані дії покладено на ту військову частину, в якій проходив службу позивач, станом на 26.09.2025;

- адміністративний позов подано неналежній стороні і в своєму відзиві на позовну заяву Військовою частиною НОМЕР_1 було вказано на обставини неможливості виплати винагороди саме Військовою частиною НОМЕР_1 , оскільки це прямо суперечить чинному законодавству, як на момент подання позивачем адміністративного позову, так і на час прийняття рішення судом по справі і просив відмовити в задоволенні позовних вимог до Військової частини НОМЕР_1 , як поданого неналежній стороні.

З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини 1 статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Воєнний стан неодноразово продовжувався на тримає наразі.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначення загальних засад проходження в Україні військової служби здійснюється Законом України «Про військовий обов`язок і військову службу» (далі - Закон № 2232-ХІІ).

Відповідно до норм частини 1 статті 4 Закону № 2232-ХІІ, Збройні Сили України та інші військові формування комплектуються військовослужбовцями шляхом: призову (направлення) громадян України на військову службу; прийняття громадян України на військову службу за контрактом.

Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 11.02.2025 № 153 «Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану» (далі - Постанова №153) та затверджено «Порядок реалізації експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану».

Згідно із п. 3 Постанови № 153 учасниками експериментального проекту є: громадяни України віком від 18 до 25 років, які приймаються на військову службу за контрактом до Збройних Сил, Національної гвардії або Державної прикордонної служби на посади рядового складу; Збройні Сили; Національна гвардія; Державна прикордонна служба; Міністерство оборони; Міністерство внутрішніх справ; військові частини, визначені Генеральним штабом Збройних Сил, Головним управлінням Національної гвардії та Адміністрацією Державної прикордонної служби.

Відповідно до п. 4 Постанови № 153 особам рядового, сержантського і старшинського складу Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення, які до набрання чинності цією постановою у віці до 25 років були прийняті або призвані на військову службу під час воєнного стану, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, проходять військову службу та брали безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій, зокрема на тимчасово окупованій російською федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, на території держави-агресора (далі - бойові дії в районах ведення воєнних (бойових) дій), строком, що за сукупністю становить не менше шести місяців станом на дату набрання чинності цією постановою, виплачується одноразова грошова винагорода за тривалість проходження служби в бойових умовах (далі - винагорода) у розмірі 1 млн. гривень; військовослужбовцям, зазначеним в абзаці другому цього пункту, які брали безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій строком менше шести місяців станом на дату набрання чинності цією постановою, винагорода виплачується пропорційно часу проходження військової служби із розрахунку 1/6 від 1 млн. гривень за кожні 30 днів безпосередньої участі у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій (сумарно обчислених); військовослужбовцям, зазначеним в абзаці другому цього пункту, які брали безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій строком менше шести місяців станом на дату набрання чинності цією постановою у зв`язку із наявністю у них захворювань, поранень (травм, контузій, каліцтв), одержаних під час захисту Вітчизни, або їх перебуванням та звільненням з полону (крім тих, які добровільно здалися в полон) винагорода виплачується в повному обсязі; військовослужбовцям, зазначеним в абзацах другому та третьому цього пункту у разі, коли вони два або більше разів за сукупністю притягувалися до кримінальної відповідальності, адміністративної відповідальності за вчинення військового адміністративного правопорушення або на підставі письмового наказу до дисциплінарної відповідальності за порушення військової дисципліни, які враховуються для оцінки стану дисципліни і строк дії дисциплінарних стягнень за які не закінчився, винагорода не виплачується.

30.07.2025 Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 942 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 11.02.2025 № 153», якою пункт 4 постанови № 153 доповнено абзацами такого змісту: виплата винагороди здійснюється також військовослужбовцям, зазначеним в абзаці другому цього пункту, які відповідають вимогам щодо виплати винагороди, зазначеним в абзаці другому цього пункту, та: були прийняті на військову службу за контрактом під час воєнного стану, з числа осіб, які проходили строкову військову службу; проходили військову службу і були атестовані до присвоєння первинного офіцерського звання офіцерського складу молодший лейтенант; проходили військову службу, мали спеціальні звання або класні чини та були переатестовані до присвоєння офіцерського звання.

Під час розгляду даного спору в суді першої інстанції було досліджено, що ОСОБА_1 27.02.2023 у віці 24 років уклав контракт з Міністерством оборони України про проходження військової служби у Збройних силах України на посадах осіб рядового складу.

У період з 19.06.2023 по 08.08.2023, з 22.08.2023 по 30.08.2023, з 26.02.2024 по 16.06.2024 ОСОБА_1 брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, перебуваючи в: н.п. Оріхів, Запорізької області, н.п. Новоселівка-Перша, Донецької області, що підтверджується довідкою в/ч НОМЕР_1 від 14.07.2024.

У період з 07.02.2025 по 09.02.2025 брав безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій, перебуваючи в н.п. Нікольське, Суджанського району, Курської області, що підтверджується довідкою в/ч НОМЕР_1 від 11.12.2025 №22439.

Тож, період, в якому позивач брав участь у бойових заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, в сукупності становить менше 6 місяців.

Абзац 4 пункту 4 Постанови № 153, передбачає, що військовослужбовцям, зазначеним в абзаці другому цього пункту, які брали безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій строком менше шести місяців станом на дату набрання чинності цією постановою у зв`язку із наявністю у них захворювань, поранень (травм, контузій, каліцтв), одержаних під час захисту Вітчизни, або їх перебуванням та звільненням з полону (крім тих, які добровільно здалися в полон) винагорода виплачується в повному обсязі.

Слід звернути увагу на те, що ОСОБА_1 під час виконання бойового завдання 30.08.2023 приблизно о 12.00 годині, отримав поранення внаслідок спрацювання вибухового пристрою в районі н.п. Комишуваха Запорізької області. Травма настала при здійсненні військовослужбовцем заходів із забезпечення національної безпеки і відсічі збройної агресії російської федерації, пов`язана з захистом Батьківщини та безпосереднім виконанням службових обов`язків, що підтверджується довідкою в/ч НОМЕР_1 від 23.09.2023 № 798 (а.с.12 зворот).

Відповідно до довідки ВЛК в/ч НОМЕР_5 від 25.10.2023 № 8694, ОСОБА_1 проведено медичний огляд гарнізонною ВЛК №1 в/ч НОМЕР_5 від 25.10.2023. Діагноз та постанова ВЛК про причинний зв`язок захворювання (травми, поранення, контузії, каліцтва): Наслідки перенесеної (30.08.2023) ВТ, СГМ, ВОСП грудної клітки, ВЧМТ у вигляді: цефалгічного, астено-невротичного синдромів; стан після ВТ, ВЧМТ з вхідним отвором в лівій скроневій ділянці з наявністю сторонніх тіл металевої щільності в лівій скроневій ділянці, сформовані рубці лівої скроневої ділянки. Травма, ТАК, пов`язана із захистом Батьківщини. За наказом МОЗ від 04.07.2007 №370 - Травма важкого ступеню (а.с.18 зворот).

Відповідно до довідки в/ч НОМЕР_1 від 03.12.2024 №2306/ВЛК, ОСОБА_1 під час виконання бойового завдання 29.10.2024 приблизно о 09 годині 30 хвилин отримав поранення внаслідок влучання з СПГ-9 поблизу н.п.Катеринівка, Донецької області. Поранення настало при здійсненні військовослужбовцем заходів із забезпечення національної безпеки і відсічі збройної агресії російської федерації, пов`язана з захистом Батьківщини та безпосереднім виконанням службових обов`язків (а.с.13).

Згідно із довідкою в/ч НОМЕР_1 від 21.02.2025 №358/ВЛК, ОСОБА_1 під час виконання бойового завдання 09.02.2025 приблизно о 03 годині 00 хвилин отримав поранення внаслідок ворожого артилерійського обстрілу поблизу н.п. Нікольське, Курської області. Поранення настало при здійсненні військовослужбовцем заходів із забезпечення національної безпеки і відсічі збройної агресії російської федерації, пов`язана з захистом Батьківщини та безпосереднім виконанням службових обов`язків (а.с.14).

Відповідно до довідки ВЛК КНП «Чернігівська міська лікарня №3» Чернігівської міської ради від 11.03.2025 №01-42/25, ОСОБА_1 проведено медичний огляд. Діагноз та постанова ВЛК про причинний зв`язок захворювання (травми, поранення, контузії, каліцтва): Стан після ВТ (від 09.02.2025): Вогнепальні сліпі осколкові поранення лівої сідниці з дефектом м`яких тканин, ліковані оперативно (10.02.2025 ПХО вогнепальних ран; 04.03.2025 пластика місцевими тканинами відкритих ран лівої сідниці) у вигляді гранулюючих ран. Множинні дрібні ВОСП попереку та сідниць з наявністю стронніх тіл у вигляді гранулюючих ран та нормотрофічних рубців. Посттравматична нейропатія лівого сідничного нерва. Акубаротравма, двобічна сенсо-невральна припухлуватість І ст. Поранення (травма, контузія, каліцтво), ТАК, пов`язане із захистом Батьківщини (підтверджено довідкою про обставини поранення (травми), виданої командиром в/ч НОМЕР_1 №358/ВЛК від 21.02.2025 на підставі наказу командиру в/ч НОМЕР_6 від 14.02.2025 №168. Згідно наказу №370 від 04.07.2007 за ступенем тяжкості травма відноситься до тяжких (а.с.20).

Ураховуючи те, що позивач не досяг 25 років станом на день заключення контракту про проходження військової служби, контракт було заключено у період дії на території України воєнного стану, брав безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій строком менше шести місяців станом на дату набрання чинності постановою №153, та має поранення, одержані під час захисту Вітчизни, суд першої інстанції дійшов цілком обґрунтованого та правильного висновку про те, що ОСОБА_1 відповідає умовам, визначеним Постановою № 153 для отримання одноразової грошової винагороди, однак, відповідачем не було вчинено жодних дій для підготовки матеріалів, а також щодо її нарахування та виплати, тобто вчинено протиправну бездіяльність.

При цьому, належних доказів щодо неможливості здійснити нарахування та виплату спірної винагороди Військовою частиною НОМЕР_1 під час розгляду даного спору в суді першої інстанції та під час апеляційного перегляду не було надано. Апеляційна скарга не містить обґрунтованих заперечень щодо наявності у позивача права на отримання одноразової грошової винагороди, відповідно до абзацу третього пункту 4 Постанови Кабінету Міністрів України № 153 у повному обсязі.

У контексті доводів апеляційної скарги щодо неналежного відповідача у справі, колегія суддів звернує увагу на те, що обґрунтованих пояснень або правових підстав того, чому така виплата не була здійснена апелянтом у період з 13.02.2025 до видання зазначеного доручення, в апеляційній скарзі не наведено, хоча праву військовослужбовця на отримання винагороди за тривалу участь у бойових діях, кореспондує обов`язок відповідного суб`єкта владних повноважень здійснити нарахування та виплату такої винагороди. Водночас, для правильного визначення такого суб`єкта необхідно встановити правову природу цієї виплати та момент виникнення у військовослужбовця права на неї .

На переконання колегії суддів, з огляду на те, що Постанова № 153 набрала чинності 13.02.2025, саме з цієї дати у військовослужбовців, які відповідають встановленим нею критеріям, виникло право на отримання відповідної винагороди, а у відповідної військової частини, в якій військовослужбовець перебував на грошовому забезпеченні на цю дату, виник обов`язок щодо реалізації такого права, саме шляхом видання відповідного наказу та здійснення нарахування і виплати цієї винагороди, тому, відповідно, суб`єктом, уповноваженим на реалізацію права військовослужбовця на отримання винагороди, є саме та військова частина, у якій військовослужбовець перебував на грошовому забезпеченні на момент виникнення такого права, тобто на дату набрання чинності Постановою № 153.

Також, слід врахувати й те, що Окреме доручення Міністра оборони України №5601/уд від 26.09.2025 не змінює суб`єкта виконання зобов`язання, яке виникло між позивачем та Військовою частиною НОМЕР_1 13.02.2025, а лише передбачає організаційний механізм виплати винагороди у випадку, якщо за місцем фактичного проходження служби військовослужбовця така виплата не була здійснена.

При цьому, у даному випадку, саме бездіяльність відповідача щодо виконання покладеного на нього обов`язку з нарахування та виплати винагороди, призвела до виникнення спірних правовідносин, яка згодом була зафіксована апелянтом, шляхом оформлення відповідної довідки вже після звернення позивача до суду. Крім того, Окреме доручення Міністра оборони України №5601/уд видане 26.09.2025, тобто через понад сім місяців після набрання чинності Постановою № 153, а відтак, не може мати зворотної дії у часі та змінювати правові наслідки правовідносин, які вже виникли між позивачем та Військовою частиною НОМЕР_1 . Відтак, правовідносини щодо нарахування та виплати позивачу складової (основної чи додаткової) його грошового забезпечення за лютий 2025 року, не можуть бути змінені/делеговані іншому суб`єкту владних повноважень без наявності на те законних правових підстав.

Тож, доводи апеляційної скарги відповідача не знайшли свого підтвердження під час апеляційного перегляду та не є підставою для скасування чи зміни оскаржуваного рішення суду першої інстанції.

Згідно з приписами ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

У відповідності до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Рішення суду першої інстанції підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст. ст. 243, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 - 331 КАС України, суд,

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 - залишити без задоволення.

Рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 15 січня 2026 року - залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена з підстав, визначених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя О.М. Ганечко

Судді В.В. Кузьменко

Я.М. Василенко