Постанова від 22 вересня 2026 р. у справі №620/11309/25 — Шостий апеляційний адміністративний суд

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 620/11309/25 Суддя (судді) першої інстанції: Дар`я ВИНОГРАДОВА

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 вересня 2026 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Ганечко О.М.,

суддів Василенка Я.М., Кузьменка В.В.,

розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 02 грудня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

У С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України, у якому просив:

визнати протиправним та скасувати рішення Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України від 17 червня 2025 року № 598/4/14695 в частині скасування постанови військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_1 від 24.03.2022 № 3/186 щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ;

зобов`язати Центральну військово-лікарську комісію Збройних Сил України повторно переглянути постанову військово-лікарської комісії від 24.03.2022 № 3/186 відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначено про те, що на підставі Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України від 14.08.2008 № 402 та з метою визначення ступеня придатності до військової служби, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , було направлено для проходження військово-лікарської комісії. За результатами даної ВЛК, на підставі статті 23 «А», графи II Розкладу хвороб, ОСОБА_1 , визнано непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку, що підтверджується довідкою ВЛК від 24.03.2022. Однак, у подальшому, рішенням Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України постанову військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_1 від 24.03.2022 року № 3в/186 щодо військовозобов`язаного ОСОБА_1 скасовано та зазначено, що позивач підлягає медичному огляду ВЛК. Позивач вважає спірне рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 02 грудня 2025 року позов задоволено повністю.

Визнано протиправним та скасовано рішення Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України від 17 червня 2025 року № 598/4/14695 в частині скасування постанови військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_1 від 24.03.2022 № 3/186 щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Зобов`язано Центральну військово-лікарську комісію Збройних Сил України повторно переглянути постанову військово-лікарської комісії від 24.03.2022 № 3/186 відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1211,20 грн.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5000,00 грн.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, Центральна військово-лікарська комісія Збройних Сил України подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову відмовити у повному обсязі, посилаючись на неповне з`ясування всіх обставин справи та порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення спору.

Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 02.02.2026 та від 13.03.2026 відкрито апеляційне провадження та призначено справу до розгляду у письмовому провадженні.

12.02.2026, під № 5043 до суду від сторони позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу.

Виконуючи вимоги процесуального законодавства, колегія суддів ухвалила продовжити строк розгляду апеляційної скарги, згідно норм ст. 309 КАС України.

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга відповідача підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, на підставі Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України від 14.08.2008 № 402 та з метою визначення ступеня придатності до військової служби, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , було направлено для проходження військово-лікарської комісії. За результатами даної ВЛК на підставі статті 23 «А», графи II Розкладу хвороб, ОСОБА_1 , визнано непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку, що підтверджується копією довідкою військово-лікарської комісії від 24.03.2022 № 3/186.

Відповідно до копії протоколу № 2025-0521-0930 засідання військово-лікарської комісії Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України від 21.05.2025, встановлено, що відповідачем прийнято рішення, яким вирішено:

1) Враховуючи невідповідність встановленого діагнозу вимогам пункту «а» статті 23, щодо застосування статей Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби (додаток 2 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 № 402 (зі змінами), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17.11.2008 за № 1109/15800), а саме а саме, відсутні дані про, довготривале стаціонарне .лікування, з больовим синдромом з вираженими руховими та/або вегетативно-трофічними порушеннями функції кінцівок, карта обстеження та медичного огляду оформлена з порушенням вимог Додатка 13 до Положення, а саме, на місці для фотокартки відсутня фотокартка оглянутого військовозобов`язаного, яка повинна бути скріплена гербовою печаткою ІНФОРМАЦІЯ_1, постанову ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_1 згідно довідки ВЛК № 186 від 24.03.2022, щодо військовозобов`язаного ОСОБА_1 , 1982 року народження, «Непридатний до військової служби з виключенням з військового обліку» - скасувати.

2) Військовозобов`язаний ОСОБА_1 ,. 1982 року народження, підлягає контрольному медичному огляду ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_1 згідно вимог Положення.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, дійшов висновку про те, що відповідачем не надано доказів того, що при перегляді постанови військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 згідно з довідкою від 24.03.2022 № 3/186 відносно ОСОБА_1 , 1982 року народження, ним вживалися заходи щодо огляду військовослужбовця, направлення у заклади охорони здоров`я на контрольне обстеження та медичний огляд для підтвердження чи спростування попереднього діагнозу, повідомлення позивача про перегляд такої постанови.

Суд першої інстанції дійшов висновку про порушення процедури прийняття суб`єктом владних повноважень рішення у зв`язку з допущенням порушень Центральною військово-лікарською комісією Збройних Сил України п. 2.3.4 розділу І Положення № 402 при прийнятті рішення, що оформлене протоколом № 2025-0521-0930 від 21.05.2025, у частині скасування постанови військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_1 згідно довідки від 24.03.2022 № 3/186 щодо військовозобов`язаного ОСОБА_1 , 1982 року народження.

Доводи апеляційної скарги. Апелянт наголошує на тому, що:

- ЦВЛК ЗС України було отримано запит слідчого СУ ГУНП у Львівській області, щодо правомірності прийняття постанови військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_1 , щодо військовозобов`язаного ОСОБА_1 , 1982 року народження;

- обов`язковий виклик або присутність громадян, стосовно яких переглядаються постанови позаштатних ВЛК, нормами Положення № 402 не передбачені, як і не передбачено обов`язку ЦВЛК ЗС України направляти військовозобов`язаних у заклади охорони здоров`я на контрольне обстеження та медичний огляд для підтвердження чи спростування попереднього діагнозу, або повідомляти їх про здійснення перегляду постанов;

- з огляду на правові норми Положення № 402, визначення причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв та вибір формулювань в яких приймаються постанови ВЛК, визначені пунктами 21.5 та 21.6 глави 21 розділу II Положення № 402, відноситься до дискреційних повноважень відповідної ВЛК.

Зважаючи на зазначене, колегія суддів вважає за необхідне зазначити таке.

Згідно зі статтею 70 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров`я», військово-лікарська експертиза визначає придатність до військової служби призовників, військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, встановлює причинний зв`язок захворювань, поранень і травм з військовою службою та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям. Військово-лікарська експертиза здійснюється військово-лікарськими комісіями, які створюються при територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки і закладах охорони здоров`я Міністерства оборони України, Служби безпеки України та інших військових формувань, а також Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби здійснює та визначає Закон України від 25.03.1992 № 2232-XII "Про військовий обов`язок і військову службу", в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин (далі - Закон № 2232).

Відповідно до частини п`ятої статті 1 Закону № 2232, від виконання військового обов`язку громадяни України звільняються на підставах, визначених цим Законом.

Так, військова служба передбачає професійну діяльність саме придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України.

Відповідно до норм частини десятої статті 2 Закону № 2232 та з метою якісного проведення призову громадян на строкову військову службу за станом здоров`я, прийняття громадян на військову службу за контрактом, проведення медичного огляду військовослужбовців, військовозобов`язаних, резервістів для визначення ступеня придатності до військової служби та визначення ступеня придатності льотного складу до льотної роботи, наказом Міністра оборони України від 14 серпня 2008 року № 402, затверджено Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, яке зареєстроване в Міністерстві юстиції України 17.11.2008 за № 1109/15800 (далі Положення № 402 / в редакції на момент виникнення спірних правовідносин).

Положенням № 402 врегульовано процедуру проведення військово-лікарської експертизи військово-лікарськими комісіями.

Згідно змісту пунктів 1.2-1.3 розділу 1 глави I Положення № 402, військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров`я до військової служби призовників, військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, установлює причинний зв`язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) з військовою службою та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.

Військово-лікарська експертиза - це: медичний огляд допризовників, призовників; військовослужбовців та членів їхніх сімей (крім членів сімей військовослужбовців строкової військової служби); військовозобов`язаних, офіцерів запасу, які призиваються на військову службу за призовом осіб офіцерського складу, резервістів (кандидатів у резервісти); громадян, які приймаються на військову службу за контрактом; кандидатів на навчання у вищих військово-навчальних закладах та військових навчальних підрозділах вищих навчальних закладів Міністерства оборони України (далі - ВВНЗ), учнів військових ліцеїв; колишніх військовослужбовців; працівників Збройних Сил України, які працюють у шкідливих та небезпечних умовах праці та залучаються до роботи з джерелами іонізуючого випромінювання (далі - ДІВ), компонентами ракетного палива (далі - КРП), джерелами електромагнітних полів (далі - ЕМП), лазерного випромінювання (далі - ЛВ), мікроорганізмами I-II груп патогенності, особливо небезпечними інфекційними хворобами; працівників допоміжного флоту Військово-Морських Сил Збройних Сил України (далі - ВМС Збройних Сил України); визначення ступеня придатності до військової служби, навчання у ВВНЗ; встановлення причинного зв`язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) військовослужбовців, військовозобов`язаних, резервістів, осіб, звільнених з військової служби, а також причинного зв`язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв), які призвели до смерті військовослужбовців, осіб, звільнених з військової служби.

Основними завданнями військово-лікарської експертизи є: добір громадян України, придатних за станом здоров`я до військової служби, для укомплектування Збройних Сил України; аналіз результатів медичного огляду та розробка заходів щодо комплектування Збройних Сил України особовим складом, придатним до військової служби за станом здоров`я; контроль за організацією і станом лікувально-оздоровчої роботи серед призовників, аналіз результатів і розроблення пропозицій із удосконалення цієї роботи; контроль за організацією, проведенням і результатами лікувально-діагностичної роботи у військових, цивільних лікувальних закладах та медичних підрозділах військових частин, що стосується військово-лікарської експертизи; надання методичної та практичної допомоги з питань військово-лікарської експертизи військово-лікарським комісіям, лікувальним закладам Міністерства оборони України; визначення причинного зв`язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтва) у військовослужбовців, військовозобов`язаних, резервістів, які призвані на збори, у осіб, звільнених із військової служби, а також причинного зв`язку захворювань, поранень, які заподіяли військовослужбовцям смерть; розроблення спільно з головними медичними спеціалістами Міністерства охорони здоров`я України (далі - МОЗ України) і Міністерства оборони України вимог щодо стану здоров`я призовників, кандидатів на навчання у ВВНЗ, військовослужбовців, громадян, які приймаються на військову службу за контрактом, резервістів для найдоцільнішого використання їх на військовій службі; визначення ступеня придатності військовослужбовців до військової служби у зв`язку з їх звільненням; проведення наукової роботи з питань військово-лікарської експертизи; підготовка кадрів для військово-лікарських комісій (пункт 1.3 розділу 1 глави I Положення № 402).

Для проведення військово-лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії (далі - ВЛК), штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі). Штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі) ВЛК (лікарсько-льотні комісії (далі - ЛЛК)) приймають постанови. Постанови ВЛК (ЛЛК) оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання військово-лікарської комісії з визначення причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишнього військовослужбовця (пункт 2.1. розділу 2 глави I Положення №402)

Згідно з пунктом 2.2 розділу 2 глави I Положення № 402, штатні ВЛК є військово-медичними установами. Вони мають гербову печатку, кутовий штамп та утримуються за окремим штатом. До штатних ВЛК належать: Центральна військово-лікарська комісія (далі - ЦВЛК); ВЛК регіону; ВЛК евакуаційного пункту; ВЛК пересувної госпітальної бази.

Підпунктами 2.3.1., 2.3.3. пункту 2.3 розділу 2 глави I Положення № 402, передбачено, що ЦВЛК є органом військового управління, який здійснює керівництво ВЛК регіонів у Збройних Силах України та є керівним органом із військово-лікарської експертизи в Збройних Силах України.

На виконання підпункту 2.3.4. пункту 2.3. розділу 2 глави I Положення № 402, ЦВЛК зокрема має право: перевіряти роботу підпорядкованих ВЛК з питань військово-лікарської експертизи; перевіряти у територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (далі - ІНФОРМАЦІЯ_1) і закладах охорони здоров`я (установах) організацію, стан та результати лікувально-оздоровчої роботи серед допризовників та призовників, медичного огляду призовників, кандидатів на навчання у ВВНЗ, осіб, які приймаються на військову службу за контрактом, військовозобов`язаних, резервістів; запитувати від закладів охорони здоров`я (установ), військових частин, ІНФОРМАЦІЯ_1 і ВВНЗ додаткові дані для аналізу, узагальнення та оцінки результатів військово-лікарської експертизи; а також розглядати, переглядати, скасовувати, затверджувати, не затверджувати, контролювати згідно з цим Положенням постанови будь-якої ВЛК Збройних Сил України.

Відповідно до підпункту 2.6.2. пункту 2.6 розділу 2 глави I Положення № 402, позаштатні (постійно та тимчасово діючі) ВЛК (ЛЛК) призначаються у складі голови, заступника голови (може призначатись один з членів комісії), членів комісії (у гарнізонних, госпітальних ВЛК не менше ніж три лікарі, в інших ВЛК і ЛЛК - терапевта, хірурга, невропатолога, окуліста, стоматолога, оториноларинголога, психіатра) і секретаря з середньою медичною освітою. До складу ВЛК (ЛЛК) можуть призначатися лікарі інших спеціальностей.

Згідно з підпунктом 2.6.3. пункту 2.6 розділу 2 глави I Положення № 402, до складу ВЛК (ЛЛК), що створюється у військовому комісаріаті, ТЦК, лікарі і секретар комісії залучаються з місцевих лікувально-профілактичних закладів рішенням голови районної державної адміністрації (виконавчого органу міської ради) за погодженням з головою відповідної штатної ВЛК регіону.

За приписами підпункту 2.6.4. пункту 2.6 розділу 2 глави I Положення № 402, штатні і позаштатні (постійно та тимчасово діючі) ВЛК (ЛЛК) з питань військово-лікарської та лікарсько-льотної експертизи підпорядковуються вищим штатним ВЛК.

Отже, ЦВЛК є найвищим керівним органом із військово-лікарської експертизи в Збройних Силах України, який має повноваження розглядати, переглядати, скасовувати, затверджувати, не затверджувати, контролювати постанови будь-якої ВЛК Збройних Сил України.

Також, відповідно до Рішення Ради з національної безпеки і оборони України від 30.08.2023, введеного в дію Указом Президента України від 12.09.2023 за № 576/2023 Про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, у ЦВЛК ЗС України створено робочу групу з перевірки обґрунтованості рішень військово-лікарських комісій щодо визнання непридатності до військової служби, прийнятих у період дії правового режиму воєнного стану.

Відповідно до норм абзацу четвертого до пункту 13 Положення про медико-соціальну експертизу, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 03.12.2009 за № 1317, Центральна медико-соціальна експертна комісія МОЗ проводить перевірку обґрунтованості рішень, прийнятих обласними, Київською та Севастопольською центральними міськими комісіями, і в разі необхідності скасовує їх.

Згідно з пунктом 3.1 глави 3 розділу II Положення № 402, медичний огляд військовозобов`язаних проводиться за рішенням військового комісара ВЛК військових комісаріатів.

Пунктом 3.2. глави 3 розділу II Положення № 402, встановлено, що військовозобов`язані, залежно від категорії запасу, військово-облікової спеціальності та призначення, підлягають повторному огляду ВЛК військових комісаріатів. Крім того, офіцери запасу підлягають повторному огляду зазначеними ВЛК під час чергового атестування, а рядовий, сержантський та старшинський склад запасу ВЛК військових комісаріатів - у разі зміни призначення.

Кожний військовозобов`язаний оглядається хірургом, терапевтом, невропатологом, психіатром, окулістом, оториноларингологом, стоматологом, дерматологом, а за медичними показаннями і лікарями інших спеціальностей.

Пунктом 5.1 глави 3 розділу II Положення № 402, на кожного кандидата заводиться Картка обстеження та медичного огляду (додаток 13).

Згідно з формою Картки обстеження та медичного огляду в останній, зокрема, повинна міститися наступна інформація: фотокартка скріплюється гербовою печаткою закладу охорони здоров`я, Результати додаткових методів обстеження, діагноз, підписи та прізвища ВЛК, скріплені печаткою.

Колегія суддів враховує, що ЦВЛК, яка є найвищим керівним органом із військово-лікарської експертизи в Збройних Силах України, на підставі наданих пункту 2.3.4 Положенням № 402 повноважень, мала право розглядати, переглядати, скасовувати постанову будь-якої ВЛК Збройних Сил України, у тому числі постанову ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо позивача "непридатний до військової служби з виключенням з військового обліку".

У свою чергу, матеріали справи не містять доказів на підтвердження порушення саме процедури перегляду Центральною військово-лікарською комісією Збройних Сил України постанови відповідної ВЛК, що стосується особи позивача.

Розглядаючи по суті спори у справах щодо оскарження рішень ВЛК, суд вправі перевірити законність висновку ВЛК лише в межах дотримання процедури прийняття цього висновку. Однак, суд не може здійснювати власну оцінку обґрунтованості прийняття певного висновку, оскільки суди не є спеціалізованими установами в медичній сфері і тому оцінка обґрунтованості висновку ВЛК виходить за межі необхідного дослідження в контексті застосування норм матеріального права.

Щодо висновків суду першої інстанції щодо порушення процедури, адже відповідачем не надано доказів того, що при перегляді постанови військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 згідно з довідкою від 24.03.2022 № 3/186 відносно ОСОБА_1 , 1982 року народження, ним вживалися заходи щодо огляду військовослужбовця, направлення у заклади охорони здоров`я на контрольне обстеження та медичний огляд для підтвердження чи спростування попереднього діагнозу, повідомлення позивача про перегляд такої постанови, колегія суддів з такими висновками суду першої інстанції не погоджується та вважає, що обов`язковий виклик або присутність громадян, стосовно яких переглядаються постанови позаштатних ВЛК, нормами Положення № 402 не передбачені, як і не передбачено обов`язку ЦВЛК ЗС України направляти військовозобов`язаних у заклади охорони здоров`я на контрольне обстеження та медичний огляд для підтвердження чи спростування попереднього діагнозу, або повідомляти їх про здійснення перегляду постанов.

Водночас, позивач не обмежений у праві пройти медичний огляд ВЛК, згідно вимог Положення № 402, із пакетом документів, які б підтверджували протилежне.

Колегія суддів також бере до уваги й те, що з огляду на норми Положення № 402, визначення причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв та вибір формулювань в яких приймаються постанови ВЛК, визначені пунктами 21.5 та 21.6 глави 21 розділу II Положення № 402, відноситься до дискреційних повноважень відповідної ВЛК

Рішення суб`єкта владних повноважень є такими, що порушують права і свободи особи в тому разі, якщо такі рішення прийняті суб`єктом владних повноважень поза межами визначеної законом компетенції, або ж оспорюванні рішення є юридично значимими, тобто такими, що мають безпосередній вплив на суб`єктивні права та обов`язки особи шляхом позбавлення можливості реалізувати належне цій особі право або шляхом покладення на цю особу будь-якого обов`язку.

Позивач, у свою чергу, в позовній заяві посилається на процесуальні порушення, зокрема і неврахування медичної документації, однак, не зазначив які саме процедурні порушення були допущені під час ухвалення рішення Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України за результатом розгляду матеріалів та винесення оскаржуваної постанови. Твердження зводяться лише до фактичного не погодження з висновками Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України.

Водночас, надання оцінки діагнозу позивача на предмет того, чи підпадає він під дію статей Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступень придатності до військової служби, а також повноту дослідження наявних медичних документів/їх врахування чи не врахування, виходить за межі судового розгляду.

У межах адміністративного процесу суд не вправі надавати оцінку професійним діям конкретних лікарів-членів ВЛК при застосуванні ними відповідних методів огляду позивача, дослідженні медичної документації, визначенні діагнозів та відповідності їх конкретній статті Розкладу хвороб, оскільки це потребує спеціальних знань у медичній галузі.

Колегія суддів зазначає, що ЦВЛК, яка є найвищим керівним органом із військово-лікарської експертизи в Збройних Силах України, на підставі наданих п. 2.3.4 Положенням № 402 повноважень, мала право розглядати, переглядати, скасовувати постанову будь-якої ВЛК Збройних Сил України. Підстави для прийняття оскаржуваного рішення відповідачем наведено та досліджено судом першої інстанції.

Позивач безпосередньо вказував на те, що відповідач не вжив жодних заходів щодо огляду позивача, не направляв його у заклади охорони здоров`я на контрольне обстеження та медичний огляд для підтвердження чи спростування попереднього діагнозу, позивач не повідомлявся про перегляд такої постанови та не надавав всі наявні в нього документи. Надаючи оцінку вказаним доводам, колегія суддів зазначає, що підпункту 2.3.4 пункту 2.3 глави 2 розділу I Положення № 402 ЦВЛК зокрема має право: оглядати військовослужбовців та інших осіб, зазначених у пункті 1.2 розділу I цього Положення; направляти у заклади охорони здоров`я в системі Міністерства оборони України на контрольне обстеження, медичний огляд, повторний медичний огляд, військовослужбовців, членів їх сімей (крім членів сімей військовослужбовців, які проходять базову військову службу), військовозобов`язаних, резервістів.

Як наслідок, приведені норми законодавства вказують на наявність у відповідача права, на вчинення перелічених дії.

Згідно з підпунктом 2.3.4 пункту 2.3 глави 2 розділу I Положення № 402, ЦВЛК саме «має право», що означає альтернативну можливість поведінки суб`єкта владних повноважень: він може або вчинити дію, або не вчиняти її, залежно від своєї оцінки обставин. Якби це був обов`язок, норма містила б формулювання «зобов`язана» або «повинна».

Отож, застосоване законодавцем формулювання "має право" (оглядати, направляти на контрольне обстеження) означає, що ЦВЛК самостійно приймає рішення про необхідність таких дій, виходячи з конкретних обставин справи, наявних медичних документів тощо.

Також, колегія суддів зазначає, що ЦВЛК здійснює перевірку висновків, але не зобов`язана кожного разу проводити повторні фізичні огляди, якщо документи дозволяють оцінити правильність попереднього висновку. Якщо ЦВЛК не направила особу на повторний огляд, то це не є порушенням, оскільки комісія вважала наявні матеріали достатніми для прийняття рішення. Окрім того, апеляційний суд зазначає, що ЦВЛК не зобов`язана заздалегідь повідомляти особу про те, що вона розпочала перегляд документів за запитом слідчого. Такий перегляд зазвичай проводиться дистанційно на підставі вилучених медичних документів та особової справи. Особиста присутність особи під час такого перегляду, не є обов`язковою, якщо ЦВЛК не вирішить, що необхідний контрольний медичний огляд (що є її правом, а не обов`язком). Хоча ЦВЛК може не викликати на засідання особу якої стосується такий перегляд, однак про результат перегляду (скасування попередньої постанови або прийняття нової), зазначена особа підлягає повідомленню.

Оскільки за наслідками розгляду цієї справи порушення процедури під час складання постанови не встановлено, то позовні вимоги є безпідставними та задоволенню не підлягають.

Таким чином, судом першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення було допущено порушення норм матеріального права та не враховано наявність дискреційних повноважень у ЦВЛК ЗС України та не з`ясовано та не проаналізовано у чому саме полягає порушення процедури ухвалення оскаржуваного рішення відповідача.

Доводи апеляційної скарги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Приписи п. п. 1, 4 ч. 1 ст. 317 КАС України, визначають, що підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Судом першої інстанції було не повно з`ясовано обставини необхідні для правильного вирішення даного спору та прийнято рішення, з порушенням норм матеріального права, що є підставою для скасування оскаржуваного рішення, у відповідності до приписів статті 317 КАС України.

Судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись ст. ст. 243, 311, 315, 317, 328, 329 КАС України, суд,

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України - задовольнити.

Рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 02 грудня 2025 року - скасувати.

Прийняти нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії відмовити.

Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена з підстав, визначених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя О.М. Ганечко

Судді Я.М. Василенко

В.В. Кузьменко