Постанова від 22 вересня 2026 р. у справі №320/13307/23 — Шостий апеляційний адміністративний суд

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 320/13307/23 Суддя (судді) першої інстанції: Головенко О.Д.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 вересня 2026 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Компанієць І.Д.,

суддів: Єгорової Н.М., Кузьмишиної О.М.,

розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Департаменту з питань виконання кримінальних покарань на рішення Київського окружного адміністративного суду від 19 червня 2026 року (головуючий суддя в 1-й інстанції - Головенко О.Д.) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту з питань виконання кримінальних покарань про визнання протиправною бездіяльність,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив:

- визнати протиправною бездіяльності відповідача щодо відмови ОСОБА_1 у нарахуванні та виплаті одноразової грошової допомоги відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 року № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам, які мають право на пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, крім військовослужбовців строкової служби і членів їх сімей та прирівняних до них осіб» у повному обсязі, у розмірі 50% місячного грошового забезпечення за 26 календарних років вислуги при звільненні згідно з наказом Департаменту з питань виконання кримінальних покарань від 28.12.2022 №972/0C-22;

- зобов`язання відповідача провести нарахування та виплату вищевказаної одноразової грошової допомоги у розмірі 50% місячного грошового забезпечення за 26 календарних років вислуги ОСОБА_1 , з урахуванням проведених виплат при звільненні на підставі наказу від 28.12.2022 № 972/OC-22.

В обґрунтування позову зазначив, що 31 грудня 2022 року наказом від 28.12.2022 № 972/ОС-22 був звільнений з Департаменту з питань виконання кримінальних покарань (через хворобу) з посади старшого оперуповноваженого в особливо важливих справах Відділу внутрішніх розслідувань, моніторингу та безпеки персоналу Департаменту з питань виконання кримінальних покарань.

Зазначеним наказом визначено вислугу років на день звільнення, яка у календарному обчисленні становить 26 років, 4 місяці, 00 днів, у пільговому обчисленні становить - 32 роки, 07 місяців, 10 днів.

Разом з тим, у пункті 4 цього наказу зазначено, провести розрахунок згідно постанови КМУ від 17.07.1992 року №393 у розмірі 50% місячного грошового забезпечення за 06 (шість) календарних років служби.

Така відмова відповідача в нарахуванні та виплаті одноразової грошової допомоги при звільненні через хворобу за всі 26 років календарної вислуги є такою, що порушує право позивача на отримання грошової допомоги при звільненні через хворобу у повному обсязі.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 19 червня 2026 року позов задоволено повністю.

Визнано протиправною бездіяльність Департаменту з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції України щодо відмови ОСОБА_1 у нарахуванні та виплаті одноразової грошової допомоги відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 року № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам, які мають право на пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, крім військовослужбовців строкової служби і членів їх сімей та прирівняних до них осіб» у повному обсязі, у розмірі 50% місячного грошового забезпечення за 26 календарних років вислуги при звільненні згідно з наказом Департаменту з питань виконання кримінальних покарань від 28.12.2022 № 972/0C-22.

Зобов`язано Департамент з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції України провести нарахування та виплату одноразової грошової допомоги у розмірі 50% місячного грошового забезпечення за 26 календарних років вислуги ОСОБА_1 , з урахуванням проведених виплат при звільненні на підставі наказу від 28.12.2022 № 972/OC-22.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань з Департаменту з питань виконання кримінальних покарань на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору у розмірі 1073, 60 грн.

Не погодившись з рішенням, відповідач - Департамент з питань виконання кримінальних покарань звернувся з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення суду першої інстанції, прийняти постанову, якою відмовити в задоволенні позову у повному обсязі.

Обґрунтування апеляційної скарги.

Відповідачем належним чином здійснено виплату одноразової грошової допомоги при звільненні ОСОБА_1 .

Судом першої інстанції було неповно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення спору в цілому.

Відповідно до частини першої статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 03 серпня 2026 року відкрито апеляційне провадження у справі та встановлено строк для подачі відзиву на апеляційну скаргу, а також витребувано матеріали справи з суду першої інстанції, які надійшли 20 серпня 2026 року.

Відзив на апеляційну скаргу до суду не надходив, що не перешкоджає її розгляду по суті.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 24 серпня 2026 року справу призначено до апеляційного розгляду у порядку письмового провадження.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції розглядає справу у порядку письмового провадження.

Суд, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, розглядаючи апеляційну скаргу в межах викладених доводів, встановив наступне.

Фактичні обставини справи.

ОСОБА_1 з 31.12.2022 року є військовим пенсіонером та згідно Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» № 2262-XII (далі - Закон № 2262-XII) отримав право на довічне отримання пенсії.

31 грудня 2022 року Наказом від 28.12.2022 №972/OC-22, ОСОБА_1 був звільнений з Департаменту питань виконання кримінальних покарань (через хворобу) з посади старшого оперуповноваженого в особливо важливих справах Відділу внутрішніх розслідувань, моніторингу та безпеки персоналу Департаменту з питань виконання кримінальних покарань.

Зазначеним вище наказом визначено вислугу років па день звільнення, яка у календарному обчислені становить 26 років, 4 місяці, 00 днів, у пільговому обчисленні становить - 32 роки, 07 місяців, 10 днів.

У пункті 4 цього наказу зазначено провести розрахунок згідно постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 року № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам, які мають право на пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», крім військовослужбовців строкової служби і членів їх сімей та прирівняних до них осіб» (зі змінами) у розмірі 50% місячного грошового забезпечення за 06 (шість) календарних років служби.

У відповідь на заяву відповідача Департамент стратегічних розслідувань Національної поліції України листом № С-1309/55/01-2022 від 29.12.2022 року повідомив, що відповідно до наказу ДСР від 24 травня 2021 року № 167о/с ОСОБА_1 було звільнено з посади старшого оперуповноваженого 1-го відділу (боротьби з організованими злочинними групами та злочинними організаціями) управління стратегічних розслідувань в Херсонській області з 31.05.2021 на підставі пункту 8 (у зв`язку з переходом у встановленому порядку на роботу до інших міністерств і відомств (організацій) частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію». У свою чергу, виплата ОГД у зв`язку з переходом у встановленому порядку на роботу до інших міністерств і відомств (організацій) законодавством не передбачена. У зв`язку з цим ОСОБА_1 ОГД не нараховувалася та не виплачувалася.

Департамент з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції України листом № 9/1-1440-23/с-906 від 22.03.2023 року у відповідь на звернення позивача зазначив, що до повторного прийому на службу в Державну кримінально-виконавчу службу України ОСОБА_1 проходив службу в органах внутрішніх справ, Національній поліції України та наказом Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України від 24.05.2021 № 167 о/с звільнені зі служби в поліції відповідно до пункту 8 частини 1 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію», при цьому маючи на момент звільнення більше 10 календарних років вислуги, виплата одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби мала бути здійснена Національною поліцією України відповідно до пункту 2 розділу VI наказу Міністерства внутрішніх справ України від 06.04.2016 № 260 «Про затвердження Порядку та умов виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та здобувачам вищої освіти закладів вищої освіти із специфічними умовами навчання, що здійснюють підготовку поліцейських». Враховуючи викладене, одноразова грошова допомога при звільненні виплачена лише за період проходження служби в Державній кримінально-виконавчій службі України з 01.06.2021 по 31.12.2022.

Вважаючи бездіяльність відповідача щодо ненарахування та невиплати станом на день звільнення одноразової грошової допомоги в розмірі 50% місячного грошового забезпечення згідно ч.2 ст.15 Закону України Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей №2011-XII від 20.12.1991, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Задовольняючи позовні вимоги у повному обсязі, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не надано суду доказів нарахування та виплати позивачу одноразової грошової допомоги при звільненні у розмірі 50% місячного грошового забезпечення за кожен повний календарний рік служби, як і документів на підтвердження відсутності підстав для її виплати.

Оцінка суду.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, визначає Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 №2262-ХІІ (далі по тексту - Закон України №2262-ХІІ, положення Закону наведені у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Положеннями статті 9 Закону України № 2262-ХІІ визначено підстави та категорію осіб, яким передбачено виплату одноразової грошової допомоги при звільненні з розрахунку місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.

Згідно з частиною 3 статті 9 Закону № 2262-ХІІ особам рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу та деяким іншим особам, які мають право на пенсію за цим Законом, при звільненні зі служби за службовою невідповідністю, у зв`язку із систематичним невиконанням умов контракту військовослужбовцем чи у зв`язку з обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили, у зв`язку з набранням законної сили рішенням суду щодо притягнення до відповідальності за адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, одноразова грошова допомога, передбачена цією статтею, не виплачується. Одноразова грошова допомога також не виплачується військовослужбовцям, звільненим з військової служби на підставах, визначених пунктами 2-4 частини другої статті 36 (крім випадків звільнення у зв`язку з виявленням однієї з підстав, зазначених у пунктах 1 і 9 частини другої статті 31) Закону України «Про розвідку».

Виплата зазначеної в частинах першій та другій цієї статті одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби особам рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу та деяким іншим особам, які мають право на пенсію за цим Законом, здійснюється Міністерством оборони України, Міністерством внутрішніх справ України, Національною поліцією, Державним бюро розслідувань, Національним антикорупційним бюро України, Службою судової охорони, Державною службою спеціального зв`язку та захисту інформації України, центральними органами виконавчої влади, що реалізують державну політику у сферах цивільного захисту, транспорту, виконання кримінальних покарань, пожежної і техногенної безпеки, єдину державну податкову політику, іншими утвореними відповідно до законів України військовими формуваннями та правоохоронними органами, за рахунок коштів Державного бюджету України, передбачених на їх утримання (частина четверта статті 9 Закону України №2262-ХІІ).

Відповідно до частини п`ятої статті 9 Закону № 2262-ХІІ поліцейським, особам офіцерського складу, особам середнього, старшого та вищого начальницького складу органів внутрішніх справ, державної пожежної охорони, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції. Державної кримінально-виконавчої служби України, співробітникам Служби судової охорони, звільненим зі служби безпосередньо з посад, займаних в органах державної влади, органах місцевого самоврядування або у сформованих ними органах, на підприємствах, в установах, організаціях і у вищих навчальних закладах із залишенням на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ. Національній поліції. Службі судової охорони, державній пожежній охороні. Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, виплата одноразової грошової допомоги з підстав, передбачених частинами першою та другою цієї статті, здійснюється за рахунок коштів органів, у яких вони працювали.

Згідно з частиною шостої статті 9 Закону України №2262-ХІІ особам рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу та деяким іншим особам, які мають право на пенсію за цим Законом, у разі повторного їх звільнення зі служби одноразова грошова допомога, передбачена цією статтею, виплачується за період їх календарної служби з дня останнього зарахування на службу без урахування періоду попередньої служби, за винятком тих осіб, які при попередньому звільненні не набули права на отримання такої грошової допомоги.

Порядок призначення та виплати одноразової грошової допомоги при звільненні особам, які мають право на пенсію відповідно до Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, визначений постановою Кабінету Міністрів України «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей» від 17.07.1992 №393.

Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським, співробітникам Служби судової охорони та членам їхніх сімей» (далі - Постанова № 393) установлено, що для призначення пенсій за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським, співробітникам Служби судової охорони, особам, зазначеним у пункті «ж» статті 1-2 такого Закону, до вислуги років зараховуються:

військова служба в Збройних Силах, Державній прикордонній службі. Національній гвардії. Управлінні державної охорони. Цивільній обороні України, внутрішніх військах Міністерства внутрішніх справ та інших військових формуваннях, створених Верховною Радою України, Службі безпеки України, Службі зовнішньої розвідки. Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації. Державній спеціальній службі транспорту (абзац другий);

служба в органах внутрішніх справ України, органах і підрозділах цивільного захисту на посадах начальницького і рядового складу. Службі судової охорони на посадах молодшого, середнього і вищого складу з дня призначення на відповідну посаду (абзац третій);

час роботи в судових органах та органах прокуратури осіб, які працювали на посадах суддів, прокурорів, слідчих і перебувають на військовій службі або службі в органах внутрішніх справ. Службі безпеки, Національній поліції, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі на посадах офіцерського та начальницького складу, в Службі судової охорони на посадах середнього і вищого складу (абзац восьмий);

дійсна військова служба у Радянській Армії та Військово-Морському Флоті, прикордонних, внутрішніх, залізничних військах, в органах державної безпеки та інших військових формуваннях колишнього СРСР, а також служба в органах внутрішніх справ колишнього СРСР та інші види служби і періоди роботи, які відповідно до законодавства колишнього СРСР зараховувалися до вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям, а також особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ. Вислуга років (у тому числі на пільгових умовах) у цьому випадку обчислюється у порядку, встановленому законодавством колишнього СРСР, якщо цією постановою не передбачено більш пільгових умов зарахування до вислуги років часу служби для призначення пенсій військовослужбовцям та особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (абзац дев`ятий);

військова служба у Збройних Силах, органах безпеки держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав та інших військових формуваннях, створених законодавчими органами цих держав. Об`єднаних Збройних Силах Співдружності Незалежних Держав. Вислуга років (у тому числі на пільгових умовах) у цьому випадку обчислюється у порядку, встановленому законодавством держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав, на території яких військовослужбовці проходили службу, якщо інше не встановлено відповідними міжнародними угодами (абзац десятий);

час роботи в державних органах у разі переходу на військову службу або службу в органи Служби безпеки. Управління державної охорони, органи внутрішніх справ. Національну поліцію, державну пожежну охорону. Державну службу спеціального зв`язку та захисту інформації, органи і підрозділи цивільного захисту, податкову міліцію або Державну кримінально-виконавчу службу на посади офіцерського та начальницького складу згідно з переліками посад, що затверджуються відповідно Службою безпеки. Управлінням державної охорони, Міністерством внутрішніх справ. Державною службою спеціального зв`язку та захисту інформації. Міністерством юстиції. Міністерством фінансів, а також у разі переходу на службу до Служби судової охорони на посади середнього і вищого складу згідно з переліком посад, що затверджується Головою Служби судової охорони (абзац дванадцятий); служба в Національній поліції (абзац п`ятнадцятий).

Згідно з пунктом 10 Порядку № 393 поліцейським, співробітникам Служби судової охорони, особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, Державного бюро розслідувань, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції, Державної кримінально-виконавчої служби, особам начальницького складу Національного антикорупційного бюро, особам із спеціальними званнями Бюро економічної безпеки:

які звільняються із служби за станом здоров`я, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби;

які звільняються із служби за віком, у зв`язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, закінченням строку контракту, систематичним невиконанням умов контракту командуванням, за наявності вислуги 10 років і більше виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби;

які звільняються із служби за власним бажанням, через сімейні обставини або з інших поважних причин, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України, та мають вислугу 10 років і більше, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 25 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.

Зазначеним в абзаці першому цього пункту військовослужбовцям, поліцейським, співробітникам Служби судової охорони і особам рядового і начальницького складу:

які звільняються із служби за службовою невідповідністю, у зв`язку із систематичним невиконанням ними умов контракту, у зв`язку з обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили, одноразова грошова допомога не виплачується;

які звільняються із служби повторно, одноразова грошова допомога виплачується за період їх календарної служби з дня останнього зарахування на службу без урахування періоду попередньої служби, за винятком тих осіб, що при попередньому звільненні не набули право на отримання такої допомоги.

Строк календарної служби для визначення розміру одноразової грошової допомоги обчислюється згідно з пунктами 1 і 2 цієї постанови.

З системного правового аналізу вказаних норм випливає, що у разі повторного звільнення особи, яка має право на пенсію за цим Законом, зі служби одноразова грошова допомога виплачується за період їх календарної служби з дня останнього зарахування на службу без урахування періоду попередньої служби.

Водночас, положеннями статті 9 Закону України №2262-ХІІ та пункту 10 Постанови Кабінету Міністрів України №393 встановлено виняток, за умови якого повторно звільненій зі служби особі, яка має право на призначення пенсії за Законом України №2262-ХІІ виплачується одноразова грошова допомога з урахуванням періоду попередньої служби, як то ненабуття права на отримання такої грошової допомоги при попередньому звільненні зі служби.

При цьому, законодавство, що регулює спірні правовідносини не містить будь-яких винятків щодо осіб, які реалізували чи не реалізували своє право на отримання означеної допомоги. Ключовим критерієм для отримання цієї допомоги при повторному звільненні є виключно обставина ненабуття права на отримання допомоги при попередньому звільненні. Крім того, зі змісту частини шостої статті 9 Закону № 2262 слідує, що встановлення факту набуття права на отримання грошової допомоги при попередньому звільненні необхідно аналізувати за законодавством, яке діяло при попередньому звільненні.

Аналогічні висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 25 жовтня 2018 року у справі № 552/4468/17, від 11 березня 2020 року у справі №817/1642/16, від 18 квітня 2022 року у справі № 440/1620/19, від 14 грудня 2022 року у справі №340/618/21.

Спір в цій справі виник у зв`язку із неврахуванням відповідачем під час призначення та виплати позивачу одноразової грошової допомоги, визначеної ч. 2 ст. 15 Закону №2011-ХІІ, стажу позивача при проходженні служби в Департаменті стратегічних розслідувань Національній поліції.

Так, Законом України «Про Національну поліцію» №580-VIII від 02.07.2015 р. (далі Закон №580-VIII) визначено правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України

Відповідно до статті 102 Закону №580-VIII, пенсійне забезпечення поліцейських та виплата одноразової грошової допомоги після звільнення їх зі служби в поліції здійснюються в порядку та на умовах, визначених Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Згідно із приписами частин першої та другої статті 9 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» №2262-XII від 09.04.1992 р., особам рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу та деяким іншим особам, які мають право на пенсію за цим Законом та звільняються зі служби за станом здоров`я, працівникам міліції (особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ), які на момент опублікування Закону України «Про Національну поліцію» проходили службу в органах внутрішніх справ, мали календарну вислугу не менше п`яти років і до 7 листопада 2015 року були звільнені із служби в органах внутрішніх справ незалежно від підстав звільнення та продовжили роботу в Міністерстві внутрішніх справ або Національній поліції (їхніх територіальних органах, закладах і установах) на посадах, що заміщуються державними службовцями відповідно до Закону України «Про державну службу», а в навчальних, медичних закладах та науково-дослідних установах - на будь-яких посадах, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби. У разі звільнення зі служби за віком, у зв`язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, закінченням строку контракту, у зв`язку з прямим підпорядкуванням близькій особі, систематичним невиконанням умов контракту командуванням, на підставах, визначених пунктом 1 частини другої статті 36 Закону України «Про розвідку», а також у зв`язку з настанням особливого періоду та небажанням продовжувати військову службу військовослужбовцем-жінкою, яка має дитину (дітей) віком до 16 років одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби виплачується за наявності вислуги 10 років і більше.

Особам рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу та деяким іншим особам, які мають право на пенсію за цим Законом, при звільненні зі служби за власним бажанням, через сімейні обставини або інші поважні причини, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України, які мають вислугу 10 років і більше виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 25 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.

Тобто, отримання одноразової грошової допомоги при звільненні згідно зі статтею 9 Закону №2262-XII обумовлюється не фактом звільнення, а прямо пов`язане з підставами звільнення з військової служби, які прямо перелічені у статті.

Як встановив суд першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, відповідно до Витягу з Наказу Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України № 167 о/с від 24.05.2021 року підполковника поліції ОСОБА_1 звільнено за пунктом 8 (у зв`язку з переходом у встановленому порядку на роботу до інших міністерств і відомств (організацій) частини першої статті 77. За цим наказом станом на день звільнення: стаж служби в поліцій для виплати надбавки за вислугу років становить 19 років 06 місяців 22 дні.

Разом з тим, серед перелічених підстав у вищевказаній нормі така підстава як «у зв`язку з переходом у встановленому порядку на роботу до інших міністерств і відомств (організацій) частини першої статті 77» відсутня.

Також до Переліку сімейних обставин та інших поважних причин, що можуть бути підставою для звільнення громадян з військової служби та із служби осіб рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 413 від 12.06.2013, підстава звільнення позивача не відноситься.

Враховуючи викладене, доводи відповідача про те, що позивач при звільнені зі служби в Національній поліції у 2021 році набув право на одноразову грошову допомогу передбачену Законом України № 2262-ХІІ, є помилковими.

Факт не отримання позивачем одноразової вихідної допомоги при звільненні з Національної поліції в 2021 році також підтверджується долученим до матеріалів справи листом Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивач при звільненні зі служби в Національній поліції України не набув права на отримання одноразової грошової допомоги, тому при повторному звільненні зі служби в Департаменті з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції України він набуває право на отримання одноразової грошової допомоги з урахуванням періоду попередньої служби в Національній поліції.

Отже, враховуючи той факт, що на час звільнення з Департаменту з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції України позивач мав вислугу років (в календарному обчисленні) 26 років 04 місяці 0 днів, а відповідно до Грошового атестату позивача виплачена ОДГ за 6 календарних років служби, тому одноразова грошова допомога при звільненні позивача з військової служби у 2022 році повинна була нарахована та виплачена відповідачем за увесь період календарної служби позивача, зокрема, з дня його останнього зарахування на службу, а також з урахуванням періоду попередньої служби за кожний повний календарний рік служби.

Таким чином, позивач, як особа, що звільнений з військової служби через хворобу за наявності вислуги років в календарному обчисленні - 26 років 04 місяці 0 днів, є таким, що має право на одноразову грошову допомогу за всі роки служби, включаючи попередню. При цьому, розмір такої допомоги визначається у вигляді 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожні 26 повних календарних років служби позивача.

З огляду на викладене, враховуючи встановлені обставини, суд вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог.

Статтею 242 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

За приписами пункту 1 частини першої статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвали судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Оскільки судове рішення в межах доводів апеляційної скарги є обґрунтованим, ухваленим з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстави для її задоволення та скасування рішення суду першої інстанції відсутні.

Відповідно до статті 139 КАС України розподіл судових витрат по справі не здійснюється.

Керуючись статтями 308, 311, 315, 316, 321, 322, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Департаменту з питань виконання кримінальних покарань на рішення Київського окружного адміністративного суду від 19 червня 2026 року у справі №320/13307/23 - залишити без задоволення.

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 19 червня 2026 року у справі №320/13307/23 - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її ухвалення 23 вересня 2026 року та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повне судове рішення складено 23 вересня 2026 року.

Головуючий суддя І.Д. Компанієць

Судді Н.М. Єгорова

О.М. Кузьмишина