Постанова від 22 вересня 2026 р. у справі №320/6686/23 — Шостий апеляційний адміністративний суд

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 320/6686/23 Головуючий у І інстанції - Колеснікова І.С.

Суддя-доповідач - Ясиновський І.Г.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 вересня 2026 року

м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого-судді: Ясиновського І.Г.,

суддів: Карпушової О.В., Кобаля М.І.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Київського окружного адміністративного суду від 21 січня 2025 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджитал Сервіс» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И Л А:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Діджитал Сервіс» звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві, в якому просило:

- визнати протиправними та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №248671 від 30.05.2022, №307053 від 13.09.2022, №3165568 від 29.09.2022 про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку;

- зобов`язати Головне управління ДПС у м. Києві виключити Товариство з обмеженою відповідальністю «Діджитал Сервіс» з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

В обґрунтування позовних вимог Позивач зазначав, що оскаржувані рішення не містять обґрунтованих підстав та причин віднесення його до ризикових платників податків відповідно до Критеріїв ризиковості платників податку, а саме не зазначено згідно якої наявної податкової інформації Позивача визнано таким, що відповідає критеріям ризиковості платників податків, оскільки при їх прийнятті не враховано пакет документів та пояснення, що надані Позивачем.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 21 січня 2025 року адміністративний позов задоволено повністю.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, Головне управління ДПС у м. Києві подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.

В апеляційній скарзі Головне управління ДПС у м. Києві посилається на порушення судом першої інстанції норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи по суті.

Крім того, Головним управлінням ДПС у м. Києві в апеляційній скарзі вказано, що відповідність Позивача пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податків підтверджується матеріалами справи, а тому, зважаючи на володіння контролюючим органом відповідною податковою інформацією, оскаржувані рішення прийнято правомірно.

Відзиву Позивача на апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві до суду апеляційної інстанції не надходило, що не перешкоджає розгляду справи.

Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, згідно з п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, яким передбачено, що суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами даної адміністративної справи, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Діджитал Сервіс» є юридичною особою, яка здійснює діяльність за такими видами КВЕД: 78.10 Діяльність агентств працевлаштування (основний); 46.18 Діяльність посередників, що спеціалізуються в торгівлі іншими товарами; 46.19 Діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту; 46.49 Оптова торгівля іншими товарами господарського призначення; 46.51 Оптова торгівля комп`ютерами, периферійним устаткованням і програмним забезпеченням; 46.52 Оптова торгівля електронним і телекомунікаційним устаткованням, деталями до нього; 77.40 Лізинг інтелектуальної власності та подібних продуктів, крім творів, захищених авторськими правами; 82.99 Надання інших допоміжних комерційних послуг, не віднесені до інших угруповань (далі - н.в.і.у.); 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля; 47.19 Інші види роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах; 47.91 Роздрібна торгівля, що здійснюється фірмами поштового замовлення або через мережу інтернет; 47.99 Інші види роздрібної торгівлі поза магазинами; 58.29 Видання іншого програмного забезпечення; 61.90 Інша діяльність у сфері електрозв`язку; 62.01 Комп`ютерне програмування; 62.02 Консультування з питань інформатизації; 62.03 Діяльність із керування комп`ютерним устаткованням; 62.09 Інша діяльність у сфері інформаційних технологій і комп`ютерних систем; 63.11 Оброблення даних, розміщення інформації на веб-вузлах і пов`язана з ними діяльність; 63.12 Веб-портали; 63.91 Діяльність інформаційних агентств; 63.99 Надання інших інформаційних послуг, н.в.і.у.; 64.19 Інші види грошового посередництва; 64.99 Надання інших фінансових послуг (крім страхування та пенсійного забезпечення), н.в.і.у.; 66.19 Інша допоміжна діяльність у сфері фінансових послуг, крім страхування та пенсійного забезпечення; 66.22 Діяльність страхових агентів і брокерів; 66.29 Інша допоміжна діяльність у сфері страхування та пенсійного забезпечення; 73.11 Рекламні агентства; 73.12 Посередництво в розміщенні реклами в засобах масової інформації; 73.20 Дослідження кон`юнктури ринку та виявлення громадської думки.

30.05.2022 Комісією регіонального рівня відповідно до пункту 6 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165 прийнято рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника № 248671, відповідно до якого ТОВ «Діджитал Сервіс» визнано таким, що відповідає пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку з наступних підстав: використовуючи бази даних ДПС України, надані пояснення та копії документів, проведено аналіз діяльності ТОВ «Діджитал Сервіс» в процесі якого встановлено, що Підприємством сформовано ПК (ліміт) СГ, які здійснюють ризикову фінансово-господарську діяльність, а саме: ТОВ «Еліт Білдінг Буд» (42212153); ТОВ «Універс У» (42234004); ТОВ «Комерс Плейс. Україна» (39819935); ТОВ «Клімат Техніка» (31901660); ТОВ «Онекс Плюс» (44135170); ТОВ «Адога Універс» (43275261); ТОВ «Девіс Форт» (41886974); ТОВ «Сіріус Білдінг» (43337249); ТОВ «Волсек» (43293579); ТОВ «Маргострой» (43538471); ТОВ «Легранд Плюс» (44052608); ТОВ «Оптторг Індастрі» (43561364); ТОВ «Тернопт Синтез» (43339010); ТОВ «Проект Буд Солюшнз» (43014949); ТОВ «Торгова фірма Сатурн» (43308773); ТОВ «Магнум Лідер» (42651844); ТОВ «УБП «Мегаполіс» (42459258); ТОВ «Буд-Макс Компані» (43046059); ТОВ «Праймвест» (43560926); ТОВ «Ламіна Груп» (43346578); ТОВ «Теслабудстрой» (43697193); ТОВ «СТ-Клімат» (41779064); ТОВ «Ліберо Актив» (42642946); ТОВ «Байкал Продукт» (43805965); ТОВ «Торговий Дім Клемпостав» (43958484); ТОВ «Пулівер Констракт» (43312402); ТОВ «Філтон Макс» (43232301); ТОВ «Протекс Систем» (44134711); ТОВ «Містекс-Трейд ЛТД» (43560381); ТОВ «Оотіс Компані» (43318781); ТОВ «ВП Парадігма» (43320921); ТОВ «Степ Вей2 (43440405); ТОВ «Торговий Будинок Ексклюзив» (43303267); ТОВ «Виробнича Компанія Премор» (42620161); ТОВ «Провей Асист» (43360744); ТОВ «Крінтекс Трейд» (43272700); ТОВ «Фортер Макс» (43448163).

Позивачем надіслало Повідомлення від 02.09.2022 № 2 про подання інформації та копій документів щодо невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку.

За результатами розгляду Повідомлення Комісією ГУ ДПС у м. Києві прийнято рішення № 307053 від 13.09.2022 про залишення Позивача в переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку по п. 8 критеріїв ризиковості платника податку з аналогічних підстав, а саме: використовуючи бази даних ДПС України, надані пояснення та копії документів, проведено аналіз діяльності ТОВ «Діджитал Сервіс» в процесі якого встановлено, що Підприємством сформовано ПК (ліміт) СГ, які здійснюють ризикову фінансово-господарську діяльність, а саме: ТОВ «Еліт Білдінг Буд» (42212153); ТОВ «Універс У» (42234004); ТОВ «Комерс Плейс. Україна» (39819935); ТОВ «Клімат Техніка» (31901660); ТОВ «Онекс Плюс» (44135170); ТОВ «Адога Універс» (43275261); ТОВ «Девіс Форт» (41886974); ТОВ «Сіріус Білдінг» (43337249); ТОВ «Волсек» (43293579); ТОВ «Маргострой» (43538471); ТОВ «Легранд Плюс» (44052608); ТОВ «Оптторг Індастрі» (43561364); ТОВ «Тернопт Синтез» (43339010); ТОВ «Проект Буд Солюшнз» (43014949); ТОВ «Торгова фірма Сатурн» (43308773); ТОВ «Магнум Лідер» (42651844); ТОВ «УБП «Мегаполіс» (42459258); ТОВ «Буд-Макс Компані» (43046059); ТОВ «Праймвест» (43560926); ТОВ «Ламіна Груп» (43346578); ТОВ «Теслабудстрой» (43697193); ТОВ «СТ-Клімат» (41779064); ТОВ «Ліберо Актив» (42642946); ТОВ «Байкал Продукт» (43805965); ТОВ «Торговий Дім Клемпостав» (43958484); ТОВ «Пулівер Констракт» (43312402); ТОВ «Філтон Макс» (43232301); ТОВ «Протекс Систем» (44134711); ТОВ «Містекс-Трейд ЛТД» (43560381); ТОВ «Оотіс Компані» (43318781); ТОВ «ВП Парадігма» (43320921); ТОВ «Степ Вей2 (43440405); ТОВ «Торговий Будинок Ексклюзив» (43303267); ТОВ «Виробнича Компанія Премор» (42620161); ТОВ «Провей Асист» (43360744); ТОВ «Крінтекс Трейд» (43272700); ТОВ «Фортер Макс» (43448163).

21.09.2022 Позивачем повторно надіслало Повідомлення № 2 про подання інформації та копій документів щодо невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку.

За результатами розгляду Повідомлення Комісією ГУ ДПС у м. Києві прийнято рішення № 316568 від 29.09.2022 про залишення Позивача в переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку по п. 8 критеріїв ризиковості платника податку з аналогічних підстав.

Не погоджуючись з прийнятими рішеннями від 30.05.2022 № 284671, від 13.09.2022 № 307053, від 29.09.2022 № 316568, Позивач звернувся до адміністративного суду з даним адміністративним позовом.

Задовольняючи адміністративний позов суд першої інстанції виходив з того, що оскаржувані рішення не містять жодної мотивації підстав та причин віднесення Позивача до ризикових платників податків відповідно до п. 8 Критеріїв ризиковості платників податку, як і не містить доказів наявності податкової інформації, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником з посиланнями на відповідні документи.

Таким чином, Відповідачем не доведено існування підстав для застосування до Позивача п. 8 Критеріїв ризиковості платників податку з відповідним внесенням до переліку ризикових суб`єктів господарювання, у зв`язку з чим, суд дійшов до висновку про протиправність рішень ГУ ДПС у м. Києві від 30.05.2022 № 284671, від 13.09.2022 № 307053, від 29.09.2022 № 316568 про відповідність ТОВ «Діджитал Сервіс» критеріям ризиковості платника на підставі п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку, що свідчить про наявність підстав для їх скасування.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Так, правовідносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема: визначають вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулює Податковий кодекс України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (надалі також - ПК України).

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165 на виконання вимог пункту 201.16 статті 201 ПК України затверджено Порядок з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок № 1165, в редакції чинній станом на час спірних правовідносин), який визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, права та обов`язки їх членів.

Відповідно до пункту 5 Порядку № 1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Додатком 1 до Порядку № 1165 установлено наступні Критерії ризиковості платника податку на додану вартість:

1. Платника податку на додану вартість (далі - платник податку) зареєстровано (перереєстровано) на підставі недійсних (втрачених, загублених) та підроблених документів згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.

2. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами з подальшою передачею (оформленням) у володіння чи управління неіснуючим, померлим, безвісти зниклим особам згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.

3. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами, що не мали наміру провадити фінансово-господарської діяльності або здійснювати повноваження, згідно з інформацією, наданою такими особами.

4. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) та ним проваджено фінансово- господарську діяльність без відома і згоди його засновників і призначених у законному порядку керівників згідно з інформацією, наданою такими засновниками та/або керівниками.

5. Платник податку - юридична особа не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах Казначейства (крім бюджетних установ).

6. Платником податку не подано контролюючому органу податкової звітності з податку на додану вартість за два останніх звітних (податкових) періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України.

7. Платником податку на прибуток підприємств не подано контролюючому органу фінансової звітності за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України.

8. У контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

Пунктом 6 Порядку № 1165 передбачено, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.

У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4).

У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Документами, необхідними для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, можуть бути:

- договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

- договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

- первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні;

- розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

- документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством;

- інші документи, що підтверджують невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Інформацію та копії документів, подані платником податку, комісія регіонального рівня розглядає протягом семи робочих днів, що настають за датою їх надходження, та приймає відповідне рішення.

За результатами розгляду інформації та копій документів комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, яке платник податку отримує в електронному кабінеті у день його прийняття (додаток 4).

Виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Якщо комісією регіонального рівня протягом семи робочих днів, що настають за датою надходження зазначеної інформації та документів, не прийнято відповідного рішення, платник податку виключається з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

У разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Комісія регіонального рівня постійно проводить моніторинг щодо відповідності/невідповідності платників податку критеріям ризиковості платника податку.

Відповідно до пункту 25 Порядку № 1165 комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Комісія регіонального рівня діє в межах повноважень, визначених Порядком № 1165 та Порядком прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим Мінфіном.

За змістом пункту 40 Порядку № 1165 засідання комісії контролюючого органу є правоможним за умови присутності на ньому не менше двох третин її затвердженого персонального складу.

Засідання комісії контролюючого органу проводиться у разі наявності матеріалів для розгляду.

Під час засідання секретарем комісії контролюючого органу ведеться протокол, в якому фіксуються прийняті рішення та надані доручення.

Ведення обліку матеріалів щодо роботи комісії контролюючого органу здійснюється секретарем такої комісії.

Присутній на засіданні комісії контролюючого органу член комісії, який не згоден з рішенням комісії або утримався від голосування, повинен викласти у письмовій формі свою окрему думку, яка додається до матеріалів засідання такої комісії.

Згідно пункту 44 Порядку № 1165 Комісія контролюючого органу перевіряє подані платником податку копії документів щодо їх достовірності шляхом звірки даних, які містяться в таких копіях документів, з даними, що надходять або можуть бути отримані з інших джерел інформації (реєстри, що ведуться державними органами, документи, зокрема електронні).

Відповідно до пункту 46 Порядку № 1165 у протоколі засідання комісії контролюючого органу зазначається перелік осіб, присутніх на засіданні, порядок денний засідання, питання, що розглядалися на засіданні, перелік осіб, які виступали під час засідання, результати голосування, прийняті такою комісією рішення.

У додатку 4 до Порядку № 1165 зазначено, що рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.

Верховний суд у постановах від 16.12.2020 у справі № 340/474/20, від 05.01.2021 у справі № 640/11321/20 та у справі № 640/10988/20 вказав, що при вирішенні спорів такої категорії (щодо оскарження рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних про відповідність платника податку на додану вартість пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку) суди з огляду на правове регулювання характер цих відносин мають досліджувати і надавати оцінку змісту оскаржуваного рішення та наданих податковим органом документів.

Також у постановах від 05.01.2021 у справі № 640/11321/20 та у справі №640/10988/20 вказано, що у затвердженій формі рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку передбачено необхідність зазначення контролюючим органом однієї із двох підстав для прийняття такого рішення, а саме: у зв`язку з виявленням обставин та/або отриманням інформації контролюючим органом у процесі поточної діяльності або з урахуванням отриманих від платника податку інформації та копій відповідних документів.

У формі рішенні вказано про необхідність зазначення пункту критерію ризиковості платника податку, а у разі відповідності суб`єкта пункту 8 критеріїв ризиковості платника податку необхідно також зазначити, яка саме інформація була підставою для висновків про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Навіть, якщо Порядком № 1165 затверджено форму рішення, яка не передбачає конкретизації підстав у разі відповідності пунктам 1 - 8 критеріїв ризиковості платника податку, проте не виконання Відповідачем обов`язку доказування, встановленого частиною другою статті 77 КАС України, а саме недоведеність суду правомірності прийняття рішення (що воно прийняте обґрунтовано, добросовісно, розсудливо, за наявності визначених Порядком № 1165 підстав), є підставою для визнання протиправним та скасування оскаржуваного рішення.

Підставою прийняття рішень від 30.05.2022 № 248671, від 13.09.2022 № 307053, від 29.09.2022 № 316568 яким ТОВ «Діджитал Сервіс» визнано таким, що відповідає пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податків, визначено, що використовуючи бази даних ДПС України, надані пояснення та копії документів, проведено аналіз діяльності ТОВ «Діджитал Сервіс» в процесі якого встановлено, що Підприємством сформовано ПК (ліміт) СГ, які здійснюють ризикову фінансово-господарську діяльність, а саме: ТОВ «Еліт Білдінг Буд» (42212153); ТОВ «Універс У» (42234004); ТОВ «Комерс Плейс. Україна» (39819935); ТОВ «Клімат Техніка» (31901660); ТОВ «Онекс Плюс» (44135170); ТОВ «Адога Універс» (43275261); ТОВ «Девіс Форт» (41886974); ТОВ «Сіріус Білдінг» (43337249); ТОВ «Волсек» (43293579); ТОВ «Маргострой» (43538471); ТОВ «Легранд Плюс» (44052608); ТОВ «Оптторг Індастрі» (43561364); ТОВ «Тернопт Синтез» (43339010); ТОВ «Проект Буд Солюшнз» (43014949); ТОВ «Торгова фірма Сатурн» (43308773); ТОВ «Магнум Лідер» (42651844); ТОВ «УБП «Мегаполіс» (42459258); ТОВ «Буд-Макс Компані» (43046059); ТОВ «Праймвест» (43560926); ТОВ «Ламіна Груп» (43346578); ТОВ «Теслабудстрой» (43697193); ТОВ «СТ-Клімат» (41779064); ТОВ «Ліберо Актив» (42642946); ТОВ «Байкал Продукт» (43805965); ТОВ «Торговий Дім Клемпостав» (43958484); ТОВ «Пулівер Констракт» (43312402); ТОВ «Філтон Макс» (43232301); ТОВ «Протекс Систем» (44134711); ТОВ «Містекс-Трейд ЛТД» (43560381); ТОВ «Оотіс Компані» (43318781); ТОВ «ВП Парадігма» (43320921); ТОВ «Степ Вей2 (43440405); ТОВ «Торговий Будинок Ексклюзив» (43303267); ТОВ «Виробнича Компанія Премор» (42620161); ТОВ «Провей Асист» (43360744); ТОВ «Крінтекс Трейд» (43272700); ТОВ «Фортер Макс» (43448163).

У постанові від 25 листопада 2022 року у справі № 320/3484/21 Верховний Суд зазначив, що комісія контролюючого органу, приймаючи рішення з посиланням на те, що у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування, має обґрунтувати суду, на підставі якої інформації комісія дійшла такого висновку та надати належні, допустимі докази в підтвердження цієї інформації.

Проте, у вказаних вище рішеннях не зазначено яка саме податкова інформація наявна у контролюючих органів, що визначає ризиковість здійснення господарських операцій. Також невідомо, щодо яких податкових накладних/розрахунків коригування встановлено таку інформацію.

Крім того, будь-яких належних і допустимих доказів на підтвердження податкової інформації, на підставі якої прийнято рішення про включення Позивача до переліку ризикових платників податків, Відповідачем, ані суду першої інстанції, ані суду апеляційної інстанції не надано, як і не надано доказів того, що контролюючий орган вчиняв будь-які дії, спрямовані на перевірку отриманої інформації шляхом направлення відповідного запиту платнику податку.

Також, з оскаржуваних рішень не вбачається, що Відповідачем надана оцінка первинним документам Позивача по взаємовідносинах із його контрагентами наданих відповідно до повідомлень від 02.09.2022 № 2, від 21.09.2022 № 2.

Крім того, відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної в постановах від 10 квітня 2020 року у справі № 819/330/18, від 18 червня 2020 року у справі № 824/245/19-а, платник не може нести відповідальність за невиконання його контрагентами своїх зобов`язань, адже поняття «добросовісний платник, не передбачає виникнення у платника додаткового обов`язку з контролю за виконанням його контрагентом податкових зобов`язань.

Поширення на позивача «ризиковості» через стосунки з іншими «ризиковими» платниками податків суперечить базовим принципам та основам податкового законодавства. Зокрема настання визначеної законом відповідальності повинно відбуватися у разі порушення податкового законодавства безпосередньо платником податків, якого притягнуто до відповідальності.

Принцип індивідуальної відповідальності платника податків, також доктринально закріплений у судовій практиці Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ).

Частиною 2 статті 6 КАС передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ).

За правилами статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Рішенням ЄСПЛ у справі "Інтерсплав проти України" визначено, що платник податків не може відповідати за зловживання свого контрагента за відсутності будь-яких ознак, які б вказували на те, що такий платник був безпосередньо залучений до таких зловживань.

Отже, виходячи з принципу індивідуального застосування відповідальності за порушення правил оподаткування, негативні наслідки можуть бути застосовані саме до того платника податків, який їх припустився, а не до іншої особи.

Невиконання контролюючим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії має наслідком визнання його протиправним.

В свою чергу, контролюючим органом прийнято рішення без зазначення необхідного пакету документів і які базуються на припущеннях, тому в контролюючого органу не було достатніх підстав для включення Позивача до числа ризикових.

Отже, оскаржувані у даній адміністративній справі рішення не відповідають критеріям чіткості та зрозумілості акта індивідуальної дії та породжують неоднозначне трактування, що, в свою чергу, впливає на можливість реалізації права або виконання обов`язку Позивача виконати юридичне волевиявлення суб`єкта владних повноважень.

Відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На підставі вищевикладеного, суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку, що Відповідач, будь-яких доказів на підтвердження податкової інформації, на підставі якої прийнято оскаржувані рішення про включення Позивача до переліку ризикових платників податків, надано не було, як і не надано доказів того, що Позивач задіяний у проведенні ризикових операцій, з чим погоджується і колегія суддів.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що оскаржувані рішення не відповідають вимогам обґрунтованості, що свідчить про їх протиправність.

Щодо позовних вимог про зобов`язання Головного управління ДПС у м. Києві виключити Товариство з обмеженою відповідальністю «Діджитал Сервіс» з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості, колегія суддів зазначає наступне.

Як вже було зазначено вище, положеннями п. 6 Порядку № 1165 зокрема визначено, що у разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Отже, саме по собі скасування у судовому порядку рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості є безумовною підставою для виключення комісією регіонального рівня платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості.

Суд першої інстанції обґрунтовано вказав, що оскільки рішення про визначення Позивача таким, що відповідає п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку, підлягають скасуванню, то зобов`язання Відповідача виключити Позивача з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості, є належним і ефективним способом захисту порушеного права Позивача. Крім цього, такий спосіб захисту є дотриманням судом гарантій того, що спір між сторонами буде остаточно вирішений. Тому позовні вимоги у зазначеній частині також підлягають задоволенню, з чим погоджується і колегія суддів.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 30 листопада 2021 року у справі № 340/1098/20.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що належним способом захисту порушеного прав Позивача є зобов`язання Головного управління ДПС у м. Києві виключити Товариство з обмеженою відповідальністю «Діджитал Сервіс» з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості.

Колегія суддів також зазначає, що обраний спосіб захисту, щодо зобов`язання Головного управління ДПС у м. Києві вчинити відповідні дії узгоджується зі статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту), відповідно до якої кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів зазначає, що доводи апеляційної скарги не спростовують правомірності висновків суду першої інстанції.

Оцінюючи інші доводи апеляційної скарги, колегія суддів зазначає, що згідно з пунктом 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 09 грудня 1994 року, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.

При цьому, відповідно до п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Положеннями ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Розглянувши доводи Головного управління ДПС у м. Києві, викладені в апеляційній скарзі, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства України, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права, підстав для його скасування не вбачається, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Відповідно до ст. 139 КАС України судові витрати перерозподілу не підлягають.

Керуючись ст. ст. 241, 242, 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві залишити без задоволення, а рішення Київського окружного адміністративного суду від 21 січня 2025 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Головуючий-суддя: І.Г. Ясиновський

Судді: О.В. Карпушова

М.І. Кобаль