Постанова від 23 вересня 2026 р. у справі №400/2002/26 — П'ятий апеляційний адміністративний суд

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

————————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 вересня 2026 р.м. ОдесаСправа № 400/2002/26

Перша інстанція: суддя Дерев`янко Л.Л.,

повний текст судового рішення

складено 13.07.2026, м. Миколаїв

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді –Кравченка К.В.,

судді –Вербицької Н.В.,

судді –Джабурія О.В.,

розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 13 липня 2026 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

У лютому 2026 року ОСОБА_1 (надалі позивач) звернулася до Миколаївського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області (надалі відповідач, ГУ ПФУ в Херсонській області), в якому просила суд:

- визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області, викладену у рішенні №965110129219 від 08.07.2025 про відмову у виплаті допомоги на поховання пенсіонера ОСОБА_2 за заявою ОСОБА_1 ;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області призначити і виплатити допомогу на поховання чоловіка - померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 пенсіонера ОСОБА_2 .

В обґрунтування позовних вимог позивач вказувала, що її померлий чоловік ОСОБА_2 перебував на пенсійному обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Херсонській області. Після смерті чоловіка позивач звернулась до органів Пенсійного фонду України з заявою про виплату допомоги на поховання, однак отримала від відповідача відмову, мотивовану тим, що на момент смерті ОСОБА_2 не отримував пенсію через припинення її виплати в 2023 році. Позивачка вважала відмову протиправною, і зазначала, що виплата допомоги пов`язується з фактом поховання.

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 13 липня 2026 року ухваленим в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження задоволений позов ОСОБА_1 :

- визнане протиправним та скасоване рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області від 08.07.2025 № 965110129219 про відмову ОСОБА_1 у виплаті допомоги на поховання померлого ОСОБА_2 ;

- зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області призначити і виплатити ОСОБА_1 допомогу на поховання померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 .

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нову постанову, якою відмовити у задоволені адміністративного позову.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт зазначає, що суд першої інстанції не в повному обсязі дослідив наявні в матеріалах справи докази, що призвело до помилкового висновку суду щодо наявності підстав для задоволення позву. Апелянт вважає, що суд першої інстанції не встановив факту порушення прав позивача та проігнорував той факт, що вимогою для призначення та виплати допомоги на поховання пенсіонера є факт отримання останнім на момент смерті пенсії та відсутності факту її припинення, в той чася як виплата пенсії померлому чоловіку позивача була припинена з 01.04.2023.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу посилаючись на доводи, що узгоджуються з висновками, викладеними в рішенні суду першої інстанції, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції - без змін.

Апеляційний суд, заслухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Суд першої інстанції встановив та з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 доводиться дружиною ОСОБА_2 , що підтверджено свідоцтвом про укладання шлюбу серія НОМЕР_1 (а.с.10).

Відповідно до копії свідоцтва про смерть, серії НОМЕР_2 виданого 18.06.2025 Баштанським ВДРАЦС у Баштанському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

19.06.2025 позивач звернулась до відповідача із заявою про виплату допомоги на поховання пенсіонера ОСОБА_2 , але рішенням відповідача від 08.07.2025 №965110129219 у задоволенні цієї заяви було відмовлено.

Оскаржуване рішення від 08.07.2025 №965110129219 містить відомості про те, що до заяви позивач долучила: свій паспорт громадянина України та реєстраційний номер облікової картки платника податків; - свідоцтво про смерть чоловіка; витяг з державного реєстру актів цивільного стану громадян про смерть для отримання допомоги на поховання чоловіка.

Також, у вказаному рішення зазначено, що місце проживання померлого включене до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією (Херсонська область, місто Скадовськ, вулиця Портова, будинок 154А).

Зазначено, що виплату пенсії ОСОБА_2 було припинено з 01.04.2023, відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 49 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV (надалі Закон №1058-IV в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин), у зв`язку з неотриманням призначеної пенсії протягом шести місяців підряд. За даними електронної пенсійної справи, ОСОБА_2 з часу припинення виплати пенсії із заявою про поновлення виплати пенсії з повідомленням про одержання/неодержання пенсій від органів пенсійного забезпечення російської федерації у встановленому порядку не звертався.

Вказано, що оскільки на момент смерті ОСОБА_2 не отримував пенсію в органах Пенсійного фонду України, прийнято рішення про відмову у виплату допомоги на поховання.

Також заявнику роз`яснене право на оскарження рішення від 08.07.2025 №965110129219 як у судовому так і у поза судовому порядку.

Вирішуючи спір та задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що померлий чоловік позивача перебував на пенсійному обліку у відповідача та отримував пенсію за віком відповідно до Закону №1058-IV, в той час як факт призупинення виплати пенсії жодним чином не позбавляє громадянина України статусу пенсіонера та всіх гарантій, передбачених ст.46 Конституції України та Законом №1058-IV. Також, суд першої інстанції враховував, що правова природа допомоги на поховання є відмінною від пенсійної виплати, оскільки допомога на поховання, на відміну від пенсій, надається не пенсіонеру, а особі, яка здійснила поховання, і пов`язується лише з фактом смерті і поховання такого пенсіонера.

Перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування норм матеріального і процесуального права, апеляційний суд дійшов такого висновку.

Відповідно до ч. 3 ст. 9 Закону №1058-IV, у солідарній системі надаються соціальні послуги за рахунок коштів Пенсійного фонду.

До соціальних послуг, передбачених цим Законом, належить допомога на поховання пенсіонера.

Відповідно до ст. 53 Закону №1058-IV, у разі смерті пенсіонера особам, які здійснили його поховання, виплачується допомога на поховання пенсіонера в розмірі двомісячної пенсії, яку отримував пенсіонер на момент смерті.

Розділом V Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого Постановою Правління ПФУ від 22.11.2005 №22-1 (надалі Порядок №22-1) врегульована процедура звернення за допомогою на поховання.

Так, відповідно до п. 5.1 розділу V Порядку №22-1, особа, яка звертається по допомогу на поховання, подає до органу, що призначає пенсію, документ, що посвідчує особу заявника, заяву про виплату допомоги на поховання (додаток 8), свідоцтво про смерть та витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про смерть для отримання допомоги на поховання (додаток 14 до Інструкції з ведення Державного реєстру актів цивільного стану громадян, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 24 липня 2008 року №1269/5, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 25 липня 2008 року за №691/15382) або довідку про смерть пенсіонера. У разі реєстрації смерті за межами України подається свідоцтво про смерть або інший документ, що підтверджує факт смерті, виданий компетентним органом іноземної держави.

Відповідно до п. 5.2 розділу V Порядку №22-1, заява про виплату допомоги на поховання та необхідні документи працівником структурного підрозділу, який здійснює прийом та обслуговування осіб, приймаються у порядку, передбаченому пунктом 4.2 розділу IV цього Порядку, та засобами програмного забезпечення передаються для опрацювання до структурного підрозділу з питань виплати пенсій органу, що призначає пенсію, за місцем перебування на обліку померлого пенсіонера.

Інформація про виплату допомоги на поховання додається до електронної пенсійної справи померлого пенсіонера.

Допомога на поховання виплачується в розмірі, визначеному чинним законодавством.

Допомога на поховання не виплачується в разі смерті особи, яка перебувала на повному державному утриманні (крім випадків, коли поховання здійснюється членами сім`ї або іншою особою).

Оскаржуване в цій справі рішення про відмову у виплаті допомоги на поховання, обґрунтоване лише тим, що чоловік позивача на день смерті не отримував пенсію в органах Пенсійного фонду України.

Апеляційний суд зазначає, що сторонами у справі не оспорюється той факт, що ОСОБА_2 перебував на обліку в ГУ ПФУ в Херсонській області та за життя отримував пенсію відповідно до Закону №1058-IV

Припинення виплати пенсії, зокрема на підставі п. 4 ч. 1 ст. 49 Закону №1058-IV, не спростовує того факту, що особа продовжує перебувати на обліку в територіальному пенсійному органі, у статусі пенсіонера, але такого, якому виплата призначеної пенсії була припинена у разі її неотримання пенсіонером протягом 6 місяців підряд. Вказане узгоджується із приписами ч. 2 ст. 49 Закону №1058-IV, які передбачають поновлення виплати пенсії, а не її нове (повторне) призначення.

Отже, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, про те, що факт призупинення виплати пенсії жодним чином не позбавляє громадянина України статусу пенсіонера. Навіть при призупиненні нарахування та виплати пенсії, особа залишалась пенсіонером з отриманням всіх гарантій, передбачених статтею 46 Конституції України та Законом №1058-IV.

За змістом ст. 9, ст. 53 Закону №1058-IV допомога на поховання є соціальної послугою, яка надається у разі смерті пенсіонера, та надається особі, яка здійснила поховання пенсіонера.

Отже, надання такої соціальної послуги пов`язане з двома обставинам: смерть пенсіонера та його поховання особою, яка звернулась за таким видом соціальної послуги.

Оскаржуване рішення від 08.07.2025 №965110129219, відзив на позовну заяву та апеляційна скарга намістять жодних заперечень щодо переліку та змісту доданих позивачем документів до заяви про виплату допомоги на поховання, та не містять жодних заперечень щодо здійснення поховання пенсіонера саме позивачем.

За наведених обставин, та оскільки померлий чоловік позивача не був позбавлений статусу пенсіонера, апеляційний суд погоджується із висновками суду першої інстанції щодо протиправності оскаржуваного в цій справі рішення від 08.07.2025 №965110129219 про відмову у виплаті допомоги на поховання.

Також, апеляційна скарга не містить заперечень щодо висновків суду першої інстанції про те, що жодних застережень, обмежень, заборон про виплату такої допомоги особам, що здійснили поховання пенсіонера, якому по тим чи іншим підставам призупинено виплату пенсії, чинне законодавство не містить.

Апеляційний суд відхиляє посилання апелянта на норми матеріального права, якими врегульоване питання виплати та призупинення виплати пенсій, особам, які проживають на територіях активних бойових дій, територіях активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси, або тимчасово окупованих російською федерацією територіях України, включених до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією.

При цьому, апеляційний суд зазначає, що предметом спору в цій справі є право позивача на отримання такої соціальної послуги як «допомога на поховання пенсіонера», а не питання припинення виплати пенсії особі, яка її не отримує більше шести місяців, та щодо відновлення її виплати.

Отже, не знайшли свого підтвердження доводи апеляційної скарги щодо не з`ясування судом першої інстанції всіх обставин, які мають значення для справи.

Відповідно до ст. 242 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Таким чином, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, внаслідок чого апеляційна скарга залишається без задоволення, а оскаржуване судове рішення суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст. ст. 242, 257, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 327-329 КАС України апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області – залишити без задоволення, а рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 13 липня 2026 року – залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя-доповідач К.В. Кравченко

Судді О.В. Джабурія Н.В. Вербицька