Постанова від 23 вересня 2026 р. у справі №420/38380/25 — П'ятий апеляційний адміністративний суд

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

————————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 вересня 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/38380/25

Перша інстанція: суддя Кузьменко Н.А.,

повний текст судового рішення

складено 22.06.2026, м. Одеса

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді –Кравченка К.В.,

судді –Вербицької Н.В.,

судді –Джабурія О.В.,

розглянувши в письмовому провадженні апеляційні скарги Військової частини НОМЕР_1 та ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 22 червня 2026 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

13.11.2025 ОСОБА_1 (надалі позивач) звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 (надалі відповідач, в/ч НОМЕР_1 ), в якому просив суд:

- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не нарахування та невиплати в період з 18 червня 2025 року по 14 серпня 2025 року грошового забезпечення, а також виплачених: матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2025 рік, одноразової грошової допомоги у разі звільнення з військової служби, грошової компенсації за невикористані дні щорічної основної відпустки за 2023 та 2025 роки, грошової компенсації за невикористані дні додаткової відпустки, передбаченої статтею 16-2 Закону України «Про відпустки», за 2024 та 2025 роки, премії, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» на 01.01.2025 року на відповідні тарифні коефіцієнти, згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з урахуванням раніше виплачених сум та із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року № 44;

- зобов`язати відповідача здійснити перерахунок грошового забезпечення за період з 18 червня 2025 року по 14 серпня 2025 року, а також виплачених: матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2025 рік, одноразової грошової допомоги у разі звільнення з військової служби, грошової компенсації за невикористані дні щорічної основної відпустки за 2023 та 2025 роки, грошової компенсації за невикористані дні додаткової відпустки, передбаченої статтею 16-2 Закону України «Про відпустки», за 2024 та 2025 роки, премії, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» на 01.01.2025 року на відповідні тарифні коефіцієнти, згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з урахуванням раніше виплачених сум та із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року №44;

- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо ненарахування і невиплати додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», за період отримання ним у зв`язку з травмою, пов`язаною із захистом Батьківщини, медичної та реабілітаційної допомоги у сфері охорони здоров`я в стаціонарних умовах з 18.04.2025 по 25.05.2025 у розмірі 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу отримання медичної та реабілітаційної допомоги;

- зобов`язати відповідача нарахувати і виплатити додаткову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», за період отримання ним у зв`язку з травмою, пов`язаною із захистом Батьківщини, медичної та реабілітаційної допомоги у сфері охорони здоров`я в стаціонарних умовах з 18.04.2025 по 25.05.2025 у розмірі 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу отримання медичної та реабілітаційної допомоги;

- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо ненарахування і невиплати одноразової винагороди, передбаченої п. 1-1 Постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» в розмірі 70000 гривень за кожні 30 днів (сумарно обчислених) виконання ОСОБА_1 бойових (спеціальних) завдань під час ведення бойових (спеціальних) дій на лінії бойового зіткнення з противником на відстані виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, зокрема зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до ротного опорного пункту включно, а також на тимчасово окупованій російською федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора в районах ведення воєнних (бойових) дій та на території держави-агресора за період квітень – листопад 2024 року;

- зобов`язати відповідача нарахувати і виплатити одноразову винагороду, передбачену п. 1-1 Постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» в розмірі 70000 гривень за кожні 30 днів (сумарно обчислених) виконання ОСОБА_1 бойових (спеціальних) завдань під час ведення бойових (спеціальних) дій на лінії бойового зіткнення з противником на відстані виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, зокрема зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до ротного опорного пункту включно, а також на тимчасово окупованій російською федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора в районах ведення воєнних (бойових) дій та на території держави-агресора за період квітень – листопад 2024 року.

В обґрунтування позовних вимог, зокрема в частини правильності обрахунку грошового забезпечення, позивач посилався на те, що він з 17.06.2023 до 14.08.2025 проходив військову службу за призовом під час мобілізації у в/ч НОМЕР_1 .

14.08.2025 позивач був звільнений з військової служби та виключений зі списків особового складу, знятий з усіх видів забезпечення.

Також позивач вказував, що у відповідності до наказу №235 від 14.08.2025 командиром військової частини НОМЕР_1 постановлено виплатити позивачу щомісячну премію за особистий внесок у загальні результати служби у розмірі 600% посадового окладу, надбавку за особливості проходження служби у розмірі 87,8% посадового окладу з урахуванням окладу за військовим званням за період з 01.08.2025 по 14.08.2025 року, компенсацію за 20 календарних днів невикористаної щорічної відпустки за 2023 рік, 20 календарних днів невикористаної щорічної відпустки за 2025 рік, по 14 календарних днів невикористаної додаткової відпустки, передбаченої ст. 16-2 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» за 2024 та 2025 роки; матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань за 2025 рік в розмірі 26615,33 гривень; одноразову грошову допомогу при звільненні в розмірі 4% місячного грошового забезпечення за 39 повних календарних місяців служби.

Позивач зазначав, що після звернення за правничою допомогою та отримання запитаних адвокатом копій документів, він дізнався, що нарахування відповідачем та виплати позивачу всіх належних йому при звільненні сум, було проведено не у повному обсязі, оскільки відповідачем при визначену посадового окладу та окладу за військове звання застосовувалась сумі 1762 грн (п.4 постанови КМУ №704 від 30.08.2017 в редакції постанови КМУ №481 від 12.05.2023), замість прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2025. Неправильне визначення посадового окладу та окладу за військове звання потягло за собою і неправильне визначення інших виплат (матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2025 рік, одноразової грошової допомоги у разі звільнення з військової служби, грошової компенсації за невикористані дні щорічної основної відпустки за 2023 та 2025 роки, грошової компенсації за невикористані дні додаткової відпустки, передбаченої статтею 16-2 Закону України «Про відпустки», за 2024 та 2025 роки, премії).

Позивач звертав увагу на те, що на час його звільнення з військової служби та проведення остаточного розрахунку та у спірний період 18.06.2025 0 14.08.2022) рішенням Київського окружного адміністративного суд від 14.03.2025 по справі №320/29450/24, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.06.2025, був визнаний протиправним та нечинним пункт 2 постанови Кабінету Міністрів України від 12.05.2023 № 481 стосовно внесення змін до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб».

Обґрунтовуючи позовні вимоги щодо додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 за період отримання позивачем, у зв`язку з травмою, пов`язаною із захистом Батьківщини, медичної та реабілітаційної допомоги у сфері охорони здоров`я в стаціонарних умовах з 12.05.2025 по 25.05.2025 у розмірі 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу отримання медичної та реабілітаційної допомоги, позивач посилався на те, що 11.10.2023 він отримав поранення під час виконання бойового завдання. Вказував, що отримана ним травма є тяжкою та пов`язана з захистом Батьківщини та безпосереднім виконанням службових обов`язків.

Також, позивач вказував, що в межах Індивідуальної програми реабілітації інваліда №840, затвердженої 05.04.2024 Обласною МСЕК №2 Житомирського обласного центру медико-соціальної експертизи, він з 12.05.2025 по 26.05.2025 проходив стаціонарне лікування у КНП СОР «Сумський обласний клінічний госпіталь ветеранів війни» у реабілітаційному відділенні (медична реабілітація). Проте, у наказі про звільнення з військової служби не зазначено про нарахування та виплату позивачу при звільненні додаткової винагороди у розмірі 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу отримання медичної та реабілітаційної допомоги за період з 12.05.2025 по 26.05.2025. відсутність такої виплати не вказана і у довідці про грошове забезпечення позивача за період січень-серпень 2025 року №ФЕС/622 від 07.10.2025 та інформаційній довідці про нараховану позивачу додаткову винагороду згідно постанови КМУ від 28.02.2022 №168 за травень 2025 року №ФЕС/621 від 07.10.2025.

Обґрунтування позовних вимог щодо невиплаті одноразової винагороди в розмірі 70000 гривень за кожні 30 днів (сумарно обчислених) виконання бойових (спеціальних) завдань під час ведення бойових (спеціальних) дій на лінії бойового зіткнення з противником на відстані виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, зокрема зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до ротного опорного пункту включно, а також на тимчасово окупованій російською федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора в районах ведення воєнних (бойових) дій та на території держави-агресора за період квітень – листопад 2024 року позивач вказував таке.

Так, позивач посилався на те, що протягом квітня 2024 – липня 2025 року брав безпосередню участь у бойових діях або здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах їх здійснення, на тимчасово окупованій російською федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, та виконував бойові (спеціальні) завдання під час ведення бойових (спеціальних) дій на лінії бойового зіткнення з противником на відстані виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, зокрема зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до ротного опорного пункту включно, а також на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора в районах ведення воєнних (бойових) дій та на території держави-агресора.

Позивач звертав увагу на те, що відповідно до наданих відповідачем довідок, протягом квітня 2024 року – липня 2025 року позивачу нараховувалась додаткова винагорода на період воєнного стану у відповідності до п. 1-1 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року №168, зокрема: за квітень 2024 року– 16000,00 гривень (виплачено у травні 2024 року), за травень 2024 року – 63870,97 гривень (виплачено у червні 2024 року), за червень 2024 року – 65000,00 гривень (виплачено у липні 2024 року), за липень 2024 року – 11612,90 гривень (виплачено у серпні 2024 року), за серпень 2024 року – 58387,10 гривень (виплачено у вересні 2024 року), за вересень 2024 року – 100000,00 гривень (виплачено у жовтні 2024 року), за жовтень 2024 року - 100000,00 гривень (виплачено у листопаді 2024 року), за листопад 2024 року – у складі суми 167666,67 гривень (виплачено у грудні 2024 року), за грудень 2024 року – 100000,00 гривень (виплачено у січні 2024 року), за січень та лютий 2025 року – 200000,00 гривень (виплачено у березні 2025 року), за березень 2025 року – у складі 131290,32 гривень (61290,32 гривень, виплачено у квітні 2025 року), за квітень 2025 року - 95333,33 гривень (виплачено у травні 2025 року), за травень 2025 року – 47096,77 гривень (виплачено у червні 2025 року), за червень 2025 року – 56666,678 гривень (виплачено у липні 2025 року), за липень 2025 року – 81290,32 гривень (виплачено у серпні 2025 року).

Проте, як вбачається з довідок №ФЕС/495 від 11.08.2025 та №ФЕС/618 від 07.10.2025 одноразова винагорода в розмірі 70000 гривень за кожні 30 днів (сумарно обчислених) виконання таких завдань, передбачена п. 1-1 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року №168, виплачувалась лише тричі: вперше - у грудні 2024 року (у складі суми 167666,67 гривень), а також у квітні 2025 року та у серпні 2025 року.

Також позивач звертав увагу, що його представником був направлений адвокатський запит до відповідача щодо повідомлення про кількість днів участі ОСОБА_1 у бойових діях або здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах їх здійснення, на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, на території держави-агресора (із зазначенням переліку конкретних днів (дат)), а також кількість днів виконання ОСОБА_1 бойових (спеціальних) завдань під час ведення бойових (спеціальних) дій на лінії бойового зіткнення з противником на відстані виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, зокрема зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до ротного опорного пункту включно, а також на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора в районах ведення воєнних (бойових) дій та на території держави-агресора (із зазначенням переліку конкретних днів (дат)) у період з 01.04.2024 року по 31.07.2025 року та надати копії підтверджуючих документів (копії бойових наказів (бойових розпоряджень), постових відомостей, рапортів командира підрозділу (групи) про участь військовослужбовця в бойових діях чи виконанні бойових завдань, журналів бойових дій, бойових донесень тощо).

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 22 червня 2026 року ухваленим в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження, частково задоволений адміністративний позов ОСОБА_1 :

- визнав протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 в період з 18 червня 2025 року по 14 серпня 2025 року грошового забезпечення, а також виплачених: матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2025 рік, одноразової грошової допомоги у разі звільнення з військової служби, грошової компенсації за невикористані дні щорічної основної відпустки за 2023 та 2025 роки, грошової компенсації за невикористані дні додаткової відпустки, передбаченої статтею 16-2 Закону України «Про відпустки», за 2024 та 2025 роки, премії, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» на 01.01.2025 року на відповідні тарифні коефіцієнти, згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з урахуванням раніше виплачених сум та із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року № 44;

- зобов`язав Військову частину НОМЕР_1 здійснити ОСОБА_1 перерахунок грошового забезпечення за період з 18 червня 2025 року по 14 серпня 2025 року, а також виплачених: матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2025 рік, одноразової грошової допомоги у разі звільнення з військової служби, грошової компенсації за невикористані дні щорічної основної відпустки за 2023 та 2025 роки, грошової компенсації за невикористані дні додаткової відпустки, передбаченої статтею 16-2 Закону України «Про відпустки», за 2024 та 2025 роки, премії, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» на 01.01.2025 року на відповідні тарифні коефіцієнти, згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з урахуванням раніше виплачених сум та із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року № 44;

- у задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, Військова частина НОМЕР_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржуване рішення суду першої інстанції в частині, якою були задавлені позовні вимоги та ухвалити в цій частині нову постанову, якою відмовити у задоволенні цих позовних вимог.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги Військова частина НОМЕР_1 посилається на те, що суд першої інстанції в належній мірі з`ясував та дослідив обставини справи, зокрема заперечення у відзиві на позовну заяву, які були б достатніми для прийняття обґрунтованого та правосудного рішення, у зв`язку із чим, ухвалене рішення є таким, що суперечить основним принципам правосуддя, винесене із порушеннями норм матеріального права.

Зокрема, апелянт вважає, що розрахунок посадового окладу та окладу за військове звання проведений у відповідності до вимог чинного законодавства, тобто у відповідності до пункту 4 постанови КМУ від 30.08.2017 №704 у редакції постанови КМУ № 481 від 12.05.2023, чинній з 20.05.2023, а відтак і інші види грошового забезпечення розраховані правильно.

На думку апелянта, в цій справі суд першої інстанції мав врахувати правові позиції, наведені у постановах Верховного Суду від 26.06.2025 у справі №480/7154/24, від 21.08.2025 у справі №520/22317/23, від 09.09.2025 у справі №120/14179/23 щодо розрахункової величини для посадового окладу та окладу за військове звання з 20 травня 2023.

Звертає увагу апелянт і на те, що в провадженні об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду перебуває справа №240/401/26 за аналогічними позовними вимогами щодо застосування з 20.05.2023 постанови КМУ №704 від 30.08.2017 в редакції постанови КМУ №481 від 12.05.2023.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 , посилаючись на доводи, що узгоджуються з висновками, викладеними в рішенні суду першої інстанції, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції - без змін.

Також, не погоджуючись з рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 22.06.2026, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржуване рішення в частині позовних вимог у задоволенні яких було відмовлена, та ухвалити в цій частині нову постанову, якою задовольнити ці позовні вимоги в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт – позивач вказує, що суд першої інстанції не надав належної оцінки усім наведеним доказам у сукупності, пославшись лише на те, що до матеріалів справи не надано довідки про обставини травми. Проте, така довідка міститься у матеріалах справи (довідка про обставини травми №1057 від 02.11.2023, видана ТВО командира Військової частини НОМЕР_1 підполковником ОСОБА_2 ), в той час як рештою наданих доказів підтверджується, що позивач у період з 12.05.2025 по 26.05.2025 отримував медичну та реабілітаційну допомогу у сфері охорони здоров`я в стаціонарних умовах в закладі охорони здоров`я саме у зв`язку з отриманою ним 11.10.2023 року травмою, пов`язаною із захистом Батьківщини.

Крім того, суд першої інстанції застосував до спірних відносин абзац четвертий пункту 1-2 Постанови Кабінету Міністрів України №168 “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану” та абзац четвертий пункту 11 розділу XXXIV Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністра оборони України №260 у редакціях, які вже були нечинними на момент виникнення спірних правовідносин і які не підлягали застосуванню, і не застосував чинних положень цих пунктів вказаних нормативно-правових актів, а відтак допустив неправильне застосування норм матеріального права.

У відзиві на апеляційну скаргу, відповідач посилаючись на доводи, що узгоджуються з висновками, викладеними в рішенні суду першої інстанції, просить апеляційну скаргу позивача залишити без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції в часині, якою відмовлено у задоволенні позовних вимог - без змін.

Апеляційний суд, заслухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційних скарг, вважає, що апеляційна скарга відповідача не підлягає задоволенню, апеляційна скарга позивача має бути задоволена частково з таких підстав.

Суд першої інстанції встановив та з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 проходив службу у Військовій частині НОМЕР_1 в період з 17.06.2023 по 14.08.2025.

14.08.2025 командиром військової частини НОМЕР_1 видано наказ №235, яким позивача ОСОБА_1 , молодшого сержанта, бойового медика взводу дистанційного мінування роти ударних безпілотних авіаційних комплексів, звільнено з військової служби та виключено зі списків особового складу, знято з усіх видів забезпечення. Вислуга позивача у Збройних Силах України складає 4 роки 8 місяців 22 дні.

У відповідності до наказу №235 від 14.08.2025 командиром військової частини НОМЕР_1 постановлено виплатити позивачу:

- щомісячну премію за особистий внесок у загальні результати служби у розмірі 600% посадового окладу;

- надбавку за особливості проходження служби у розмірі 87,8% посадового окладу з урахуванням окладу за військовим званням за період з 01.08.2025 по 14.08.2025 року;

- компенсацію за 20 календарних днів невикористаної щорічної відпустки за 2023 рік, 20 календарних днів невикористаної щорічної відпустки за 2025 рік, по 14 календарних днів невикористаної додаткової відпустки, передбаченої ст. 16-2 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» за 2024 та 2025 роки;

- матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань за 2025 рік в розмірі 26615,33 гривень;

- одноразову грошову допомогу при звільненні в розмірі 4% місячного грошового забезпечення за 39 повних календарних місяців служби.

06.09.2025 позивач звернувся за правничою допомогою стосовно питання перевірки, чи у повному обсязі йому нараховані та виплачені всі належні йому суми при звільненні.

24.09.2025 в інтересах позивача до Військової частини НОМЕР_1 , був направлений адвокатський запит №02-01/123 з проханням повідомити наступну інформацію:

- кількість днів участі ОСОБА_1 у бойових діях або здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах їх здійснення, на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, на території держави-агресора (із зазначенням переліку конкретних днів (дат)),

- кількість днів виконання ОСОБА_1 бойових (спеціальних) завдань під час ведення бойових (спеціальних) дій на лінії бойового зіткнення з противником на відстані виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, зокрема зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до ротного опорного пункту включно, а також на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора в районах ведення воєнних (бойових) дій та на території держави-агресора (із зазначенням переліку конкретних днів (дат)) у період з 01.04.2024 року по 31.07.2025 року;

- надати копії підтверджуючих документів (копії бойових наказів (бойових розпоряджень), постових відомостей, рапортів командира підрозділу (групи) про участь військовослужбовця в бойових діях чи виконанні бойових завдань, журналів бойових дій, бойових донесень тощо);

- чи виплачувалась ОСОБА_1 додаткова винагорода відповідно до п. 1-2 Постанови КМУ №168 від 28.02.2022 за період отримання ним з 12.05.2025 по 26.05.2025 медичної та реабілітаційної допомоги у сфері охорони здоров`я в стаціонарних умовах в закладі охорони здоров`я КНП СОР «Сумський обласний клінічний госпіталь ветеранів війни» у зв`язку з травмою, пов`язаною із захистом Батьківщини? У разі якщо виплачувалась

- зазначити її розмір, дату проведення виплати, та надати копії документів, що підтверджують виплату (платіжні доручення, інструкції, квитанції тощо). Якщо виплата додаткової винагороди за цей період не здійснювалась

- зазначити підстави невиплати;

- розмір сум, належних ОСОБА_1 при звільненні з військової служби, а саме компенсацій за 20 календарних днів невикористаної щорічної відпустки за 2023 рік, 20 календарних днів невикористаної щорічної відпустки за 2025 рік, по 14 календарних днів невикористаної додаткової відпустки, передбаченої ст. 16-2 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» за 2024 та 2025 роки, одноразової грошової допомоги при звільненні, перерахованого грошового забезпечення з урахуванням надбавки за вислугу років;

- надати довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 за січень-серпень 2025 року, із зазначенням складових грошового забезпечення та їх сум (оклад за військовим званням, посадовий оклад, надбавки, премії, компенсації, індексація тощо), та відображенням нарахувань, відрахувань та сум до виплати.

Військовою частиною НОМЕР_1 на адвокатський запит надано відповідь №1961/18285 від 13.10.2025 з довідками про доходи ОСОБА_3 №ФЕС/618 від 07.10.2025 та №ФЕС/622 від 07.10.2025 та інформаційною довідкою про нараховану додаткову винагороду згідно постанови КМУ від 28.02.2022 №168 за травень 2025 року №ФЕС/621 від 07.10.2025.

З наданих відповідачем довідок вбачається, що під час проходження позивачем військової служби Військовою частиною НОМЕР_1 , у період червень-серпень 2025 нараховувалось та виплачувалось грошове забезпечення у наступних розмірах:

1. За червень та липень 2025 року:

посадовий оклад – 3000,00 гривень;

оклад за званням – 670,00 гривень;

надбавка за вислугу років – 917,50 гривень;

надбавка за особливості проходження служби – 4027,80 гривень;

премія – 18000,00 гривень.

2. За серпень 2025 року:

посадовий оклад – 1354,84 гривень;

оклад за званням – 302,58 гривень;

надбавка за вислугу років – 414,35 гривень;

надбавка за особливості проходження служби – 1819,01 гривень;

премія – 8129,04 гривень.

Крім того, при звільненні позивачу нараховано та виплачено:

- матеріальну допомогу на вирішення соціально-побутових питань у розмірі 26615,33 гривень;

- одноразову грошову допомогу при звільненні (вихідну допомогу) у розмірі 41519,91 гривень;

- компенсацію за невикористані дні щорічної основної відпустки (по 20 днів у 2023 та 2025 роках) у загальному розмірі 35487,10 гривень;

- компенсацію за невикористані дні додаткової відпустки, передбаченої ст. 16-2 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (по 14 днів ц 2024 та 2025 роках) у загальному розмірі 24840,98 гривень.

Вирішуючи спір та частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач у період з 18.06.2025 до 14.08.2025 та під час остаточного розрахунку при звільнені протиправно обрав базою для розрахунку посадового окладу та окладу за військове звання суму 1762 грн, яка визначена п.4 постанови КМУ №704 від 30.08.2017 в редакції п. 2 постанови КМУ №481 від 12.05.2023, застосувавши при цьому правову позицію Верховного Суду відповідно до якої правові акти (як закони, так і підзаконні акти), які не відповідають Конституції та законам України, не можуть застосовуватися навіть у випадках, коли вони є чинними та незалежно від того, чи оскаржувались такі акти в судовому порядку та чи є вони чинними на момент розгляду справи (постанови від 12 березня 2019 року у справі № 913/204/18, від 10 березня 2020 року у справі № 160/1088/19 та від 10 січня 2023 року у справі № 340/507/22). Додатково суд першої інстанції врахував і те, що 18 червня 2025 року набрало чинності рішення Київського окружного адміністративного суду від 14.03.2025 року по справі №320/29450/24, яке залишено без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.06.2025 року, яким визнано дії Кабінету Міністрів України при прийнятті постанови Кабінету Міністрів України від 12.05.2023 № 481 неправомірними; визнано протиправним та нечинним пункт 2 постанови Кабінету Міністрів України від 12.05.2023 №481 стосовно внесення змін до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб». Оскільки розмір інших складових грошового забезпечення, допомог та компенсаційних виплат обраховується з використанням посадового окладу та окладу за військове звання, суд першої інстанції дійшов висновку, що такі складові грошового забезпечення також мають бути перераховані відповідачем, а перераховане грошове забезпечення має бути виплачене позивачу із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб,

Відмовляючи у задоволені позовних вимог щодо нарахування і виплати додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168, в сумі 100 тис грн за період за період отримання позивачем, у зв`язку з травмою, пов`язаною із захистом Батьківщини, медичної та реабілітаційної допомоги у сфері охорони здоров`я в стаціонарних умовах з 18.04.2025 року по 25.05.2025 року, суд першої інстанції виходив з того, що виплата вказаної додаткової винагороди здійснюється на підставі наказу командира військової частини, підставою для видачі якого, у свою чергу, є довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), видана командиром військової частини, де проходить службу, яка містить інформацію про обставини отримання військовослужбовцем поранення (травми, контузії, каліцтва) під час захисту Батьківщини, та докази перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних). Оскільки матеріали справи не містять довідку про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), видану командиром військової частини, де проходить службу, яка містить інформацію про обставини отримання військовослужбовцем поранення (травми, контузії, каліцтва) під час захисту Батьківщини, суд першої інстанції дійшов висновку, що висновку, будь-яких протиправних дій, рішень або бездіяльності Військовою частиною НОМЕР_1 стосовно позивача не вчинялися та не приймалися.

Відмовляючи у задоволені позовних вимог щодо нарахування і виплати одноразової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168, в сумі 70 тис грн за кожні 30 днів (сумарно обчислених) виконання ОСОБА_1 бойових (спеціальних) завдань під час ведення бойових (спеціальних) дій на лінії бойового зіткнення з противником на відстані виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, зокрема зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до ротного опорного пункту включно, а також на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора в районах ведення воєнних (бойових) дій та на території держави-агресора за період квітень - листопад 2024 року, суд першої інстанції виходив з того, що матеріалами справи підтверджена виплату позивачу вказаної одноразової винагороди у відповідності до вимог чинного законодавства.

Перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування норм матеріального і процесуального права, апеляційний суд дійшов такого висновку.

Щодо висновків суду першої інстанції про задоволення позовних вимог про перерахунок грошового забезпечення за період з 18.06.2025 до 14.08.2025, виплат проведених під час звільнення з військової служби, доводів апеляційної скарги відповідача та заперечень позивача на апеляційну скаргу відповідача, апеляційний суд зазначає, що матеріалами справи підтверджено та сторонами у справі не оспорюється той факт, що грошове забезпечення позивача та його складові, а також суми допомог та компенсацій при звільненні з військової служби, були обраховані з урахуванням посадового окладу та окладу за військове звання, які у свою чергу розраховані виходячи з суми 1762 грн, відповідно до п. 4 постанови КМУ №704 від 30.08.2017 року в редакції п.2 постанови КМУ №481 від 12.05.2023.

Апеляційний суд зазначає, що відповідно до ч.4 ст.9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 № 2011-XII, грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.

Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.

Постановою КМУ №704 від 30.07.2017 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» були затверджені тарифна сітка розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу та схеми тарифних розрядів.

При цьому пункт 4 постанови КМУ №704 від 30.08.2017 передбачав, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.

З 24.02.2018 п.4 постанови КМУ №704 від 30.08.2017 (в редакції постанови КМУ №103 від 21.02.2018, зокрема п.6) передбачав, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 р., на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.

Проте, постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі №826/6453/18, був визнаний протиправним та скасований п. 6 постанови КМУ №103 від 21.02.2018.

В подальшому, пунктом 2 постанови КМУ №481 від 12.05.2023 (чинної з 20.05.2023) абзац перший пункту 4 постанови КМУ №704 від 30.08.2017 був викладений в редакції, яка передбачала, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб розраховуються виходячи з розміру 1762 гривні та визначаються шляхом множення на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.

Проте, рішенням Київського окружного адміністративного суду від 14.03.2025 у справі №320/29450/24, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.06.2025, був визнаний протиправним та нечинним пункт 2 постанови Кабінету Міністрів України від 12.05.2023 №481 стосовно внесення змін до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб».

В подальшому, постановою Верховного Суду від 16.07.2026 у справі №320/29450/24 були скасовані рішення Київського окружного адміністративного суду від 14.03.2025 та постанова Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.06.2025, та прийнята нова постанова про відмову у задоволенні позовних вимог щодо визнання дій неправомірними та зобов`язання скасувати пункт 2 Постанови № 481 про внесення змін до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб»

Отже, в період часу з 18.06.2025 до 14.08.2025, зміни внесені п. 2 постанови КМУ №481 від 12.05.2023 до п. 4 постанови КМУ №704 від 30.08.2017, були визнані протиправними та нечинними.

Апеляційний суд зазначає, оскільки Верховний Суд у справі №320/29450/24 не постановляв ухвали про зупинення дії оскаржуваних рішень, то в період набрання законної сили постановою апеляційного суду від 18.06.2025 та до ухвалення Верховним Судом 16.07.2026 судового рішення по суті спору у справі №320/29450/24, абзац перший пункту 4 постанови КМУ №704 від 30.08.2017 діяв у первинній редакції, тобто передбачав що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року.

При цьому, апеляційний суд зазначає, що умови того, що база обрахунку посадового окладу та окладу за військове звання не може бути менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року, які вказані в абзаці 1 п. 4 постанови КМУ №704 від 30.08.2017, суперечать положеннями пункту 3 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 06 грудня 2016 року №1774-VIII (чинний з 01.01.2017), відповідно до яких мінімальна заробітна плата після набрання чинності цим Законом не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат.

Також, застосування «прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року» як розрахункова величина для визначення посадових окладів, хоч і не передбачене спеціальним законом, зокрема Законом № 2011-XII, проте передбачене загальними нормами трудового законодавства.

Так, ч. 3 ст. 94 КЗпП України передбачено, що питання державного і договірного регулювання оплати праці, прав працівників на оплату праці та їх захисту визначається цим Кодексом, Законом України «Про оплату праці» та іншими нормативно-правовими актами.

За приписами статті 96 КЗпП України схема посадових окладів (тарифних ставок) працівників установ, закладів та організацій, що фінансуються з бюджету, формується на основі, зокрема, мінімального посадового окладу (тарифної ставки), встановленого Кабінетом Міністрів України. При цьому мінімальний посадовий оклад (тарифна ставка) встановлюється у розмірі, не меншому за прожитковий мінімум, встановлений для працездатних осіб на 1 січня календарного року. Аналогічні норми закріплені у статті 6 Закону України «Про оплату праці»

Тож, використання «прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року» як розрахункової величини для визначення посадових окладів передбачене загальними нормами, які підлягають застосуванню у разі відсутності спеціальних норм.

Враховуючи наведене, апеляційний суд зазначає, що у спірний період (з 18.06.2025 по 14.08.2025) посадовий оклад та оклад за військовим завданням мали визначатись із використанням такої розрахункової величини як «прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року» тобто з використанням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01.01.2025, а не з використанням у якості розрахункової величини 1762 грн. Адже приписи п.2 постанови КМУ №481 від 12.05.2023 суперечать нормам встановленим Законом України «Про оплату праці» та КЗпП України, які мають вищу юридичну силу, та у вказаний період п.2 постанови КМУ №481 від 12.05.2023 був нечинним.

Матеріалами справи підтверджено, що у червні, липні та серпні 2025 року позивачу було нараховано грошове забезпечення яка складається з посадового окладу, окладу за військове звання, надбавка за вислугу років, за особливості проходження служби, премія; у липні 2025 року – одноразова грошова допомога на оздоровлення; у серпні 2025 року під час звільнення матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, компенсація за дні невикористаної щорічної відпустки та додаткової відпустки.

Апеляційний суд зазначає, що Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам затверджений наказом Міністерства оборони України №260 від 07.06.2018, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26.06.2018 за №745/32197, (надалі Порядок №260 в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин).

За приписами п. 2 розділу І Порядку №260, грошове забезпечення включає:

щомісячні основні види грошового забезпечення;

щомісячні додаткові види грошового забезпечення;

одноразові додаткові види грошового забезпечення.

До щомісячних основних видів грошового забезпечення належать: посадовий оклад; оклад за військовим званням; надбавка за вислугу років.

До щомісячних додаткових видів грошового забезпечення належать: підвищення посадового окладу; надбавки; доплати; винагорода військовослужбовцям, які обіймають посади, пов`язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту; винагорода за особливості проходження служби (навчання) під час воєнного стану (особливого періоду); премія.

До одноразових додаткових видів грошового забезпечення належать: винагороди (крім винагороди військовослужбовцям, які обіймають посади, пов`язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту, винагороди за особливості проходження служби (навчання) під час воєнного стану (особливого періоду)), а також додаткова винагорода та одноразова винагорода на період дії воєнного стану; допомоги.

За приписами п. 8 розділу І Порядку №260, грошове забезпечення виплачується в межах асигнувань, передбачених у кошторисі військової частини на грошове забезпечення військовослужбовців.

Грошове забезпечення виплачується:

щомісячні основні та додаткові види - в поточному місяці за минулий;

одноразові додаткові види - в місяці видання наказу про виплату або в наступному після місяця, в якому наказом оголошено про виплату (з урахуванням вимог Бюджетного кодексу України).

Грошове забезпечення виплачується за місцем перебування військовослужбовців на грошовому забезпеченні на підставі наказу командира (начальника, керівника) (далі - командир).

Посадові оклади виплачуються у розмірах, визначених додатками 1, 2, 12 і 13 до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 «Про грошове забезпечення військово-службовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (п. 1 розділу ІІ Порядку №260).

Оклади за військовими званнями виплачуються в розмірах, визначених у у додатку 14 до постанови КМУ №704 від 30.08.2017 (п.1 розділ ІІІ Порядку №260).

За приписами п. 1 розділу IV Порядку №260 військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби) щомісячно виплачується надбавка за вислугу років на військовій службі у відсотках посадового окладу (за основною чи тимчасово займаною посадою) з урахуванням окладу за військовим званням.

За приписами п. 1 розділу VI Порядку №260 військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби) щомісячно виплачується надбавка за особливості проходження служби в розмірах до 100 відсотків посадового окладу, окладу за військове звання та надбавки за вислугу років залежно від складності та важливості виконуваних обов`язків.

Розмір грошової допомоги для оздоровлення визначається виходячи з посадового окладу, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років і щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (крім винагород) за займаною посадою, на які військовослужбовець має право на день підписання наказу про надання цієї допомоги (п.6 розділу ХХІІІ Порядку №260).

До місячного грошового забезпечення, з якого визначається розмір матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, включаються посадовий оклад, оклад за військовим званням, надбавка за вислугу років і щомісячні додаткові види грошового забезпечення (крім винагород) за займаною посадою, на які військовослужбовець має право на день підписання наказу про надання цієї допомоги (абз. 3 п. 7 розділу XXIV Порядку №260).

За приписами п. 5 розділу XXXII Порядку №260, одноразова грошова допомога у разі звільнення з військової служби обчислюється з розміру місячного грошового забезпечення, до якого включаються:

звільненим із займаних посад - щомісячні основні та додаткові види грошового забезпечення (крім винагород) за останньою займаною посадою;

які на день звільнення з військової служби перебували в розпорядженні відповідних командирів (начальників) та тим, які до дня звільнення з військової служби були звільнені від посад (у тому числі у зв`язку зі скороченням штатних посад),- щомісячні основні та додаткові види грошового забезпечення (крім винагород) за останньою займаною посадою на день звільнення з військової служби з урахуванням зміни вислуги років та норм грошового забезпечення;

яких відсторонено від посад відповідно до Кримінального процесуального кодексу України або яких відсторонено від виконання службових повноважень у зв`язку зі складанням щодо них протоколу про адміністративне корупційне правопорушення,- щомісячні основні та додаткові види грошового забезпечення (крім винагород), на які мали право військовослужбовці за останньою займаною посадою на день відсторонення від посад (відсторонення від виконання службових повноважень) з урахуванням зміни вислуги років і норм грошового забезпечення.

За приписами п. 6 розділу ХХХІ Порядку №260 розрахунок грошового забезпечення за час надання щорічної основної відпустки з подальшим виключенням зі списків особового складу та грошової компенсації за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки здійснюється виходячи з посадового окладу, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, крім винагород з урахуванням зміни вислуги років та норм грошового забезпечення, які військовослужбовець отримував за останньою займаною штатною посадою. При цьому одноденний розмір грошового забезпечення визначається шляхом ділення місячного розміру грошового забезпечення на 30 календарних днів.

За приписами розділу XVI «Преміювання» Порядку №260, розмір премії визначать у відповідних відсотках від посадового окладу.

Таким, чином, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що грошове забезпечення позивача за період з 18.06.2025 до 14.08.2025 включно, а також матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань за 2025 рік, одноразова грошова допомоги у разі звільнення з військової служби, грошова компенсація за невикористані дні щорічної основної відпустки за 2023 та 2025 роки, грошова компенсація за невикористані дні додаткової відпустки, передбаченої статтею 16-2 Закону України “Про відпустки”, за 2024 та 2025 роки, премії, мають бути перераховані відповідачем виходячи з посадового окладу та окладу за військове звання, визначених із використанням такої розрахункової величини як прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2025 року.

Також апеляційний суд погоджується із висновками суду першої інстанції стосовно задоволення позовних вимог в частині виплати перерахованого грошового забезпечення із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, з огляду на таке.

Так, відповідно до п. 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 №44 (надалі Порядок №44), грошова компенсація виплачується громадянам України, які відповідно до законодавства мають статус військовослужбовця, поліцейського або є особами рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, ДСНС, податкової міліції, Національного антикорупційного бюро, Державного бюро розслідувань, співробітникам Служби судової охорони, а також особам, звільненим із служби, для відшкодування утриманих сум податку з їх грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, право на які вони набули у зв`язку з виконанням обов`язків під час проходження служби.

Згідно з п. 3 Порядку №44, виплата грошової компенсації здійснюється установами (організаціями, підприємствами), що утримують військовослужбовців, поліцейських та осіб рядового і начальницького складу, за рахунок відповідних коштів, які є джерелом доходів цих осіб, шляхом рівноцінного та повного відшкодування втрат частини грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних у зв`язку з виконанням ними своїх обов`язків під час проходження служби (далі - грошове забезпечення), що пов`язані з утриманням податку з доходів фізичних осіб у порядку та розмірах, визначених Законом України “Про податок з доходів фізичних осіб”.

Тобто, виплата грошової компенсації військовослужбовцям, поліцейським та особам рядового і начальницького складу здійснюється одночасно з виплатою їм грошового забезпечення.

Грошова компенсація виплачується за місцем одержання грошового забезпечення у розмірі суми податку з доходів фізичних осіб, утриманого з грошового забезпечення (пп.4, 5 Порядку №44).

Доводи апеляційної скарги відповідача не спростовують висновки суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог.

Перевіряючи висновки суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги позивача та заперечень відповідача на апеляційну скаргу позивача стосовно позовних вимог щодо додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 за період отримання позивачем, у зв`язку з травмою, пов`язаною із захистом Батьківщини, медичної та реабілітаційної допомоги у сфері охорони здоров`я в стаціонарних умовах з 12.05.2025 по 25.05.2025 у розмірі 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу отримання медичної та реабілітаційної допомоги, позивач посилався на те, що 11.10.2023 він отримав поранення під час виконання бойового завдання. Вказував, що отримана ним травма є тяжкою та пов`язана з захистом Батьківщини та безпосереднім виконанням службових обов`язків, та щодо одноразової винагороди в розмірі 70000 гривень за кожні 30 днів (сумарно обчислених) виконання бойових (спеціальних) завдань, апеляційний суд зазначає таке.

Відповідно до довідки військової частини НОМЕР_1 від 07.10.2025 №ФЕС/621, позивачу за період проходження служби з 01 по 31 травня 2025 року була нарахована та виплачена додаткова винагорода відповідно до постанови КМУ №168 від 28.02.2022, в розмірі 100 тис грн. в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у бойових діях або здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах їх здійснення, на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, на території держави-агресора. А саме з 01.05.2025 по 08.05.2025, за 26.05.2025 по 31.05.2026.

Пунктом 1-1 постанови КМУ №168 від 28.02.2025 (в редакції чинній у травні 2025 року) установлено, що на період воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил які беруть безпосередню участь у бойових діях або здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах їх здійснення, на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, на території держави-агресора, щомісяця виплачується додаткова винагорода у розмірі 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. У разі виконання бойових (спеціальних) завдань під час ведення бойових (спеціальних) дій на лінії бойового зіткнення з противником на відстані виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, зокрема зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до ротного опорного пункту включно, а також на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора в районах ведення воєнних (бойових) дій та на території держави-агресора військовослужбовцям додатково виплачується одноразова винагорода в розмірі 70000 гривень за кожні 30 днів (сумарно обчислених) виконання таких завдань.

За приписами п. 1-2 постанови КМУ №168 від 28.02.2025 (в редакції чинній у травні 2025 року) виплата додаткової винагороди та одноразової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).

Відповідно до наказів про виплату додаткової винагороди у розмірі 100000 гривень до таких наказів включаються особи, зазначені у пунктах 1 та 1-1, у тому числі такі, які, окрім іншого:

у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, а для поліцейських та осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту - із участю у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, на території держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів, перебувають на стаціонарному лікуванні (отримують медичну та/або реабілітаційну допомогу у сфері охорони здоров`я в стаціонарних умовах) в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) у зв`язку із отриманням тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії.

Апеляційний суд зазначає, що розділом XXXІV Порядку №260 визначені особливості виплати додаткової винагороди на період дії воєнного стану.

Так, за приписами п. 11 розділу XXXІV Порядку №260 у період дії воєнного стану до наказів про виплату додаткової винагороди в розмірі 100 000 гривень також включаються військовослужбовці, які, окрім іншого:

у зв`язку з пораненням (контузією, травмою або каліцтвом), отриманим після введення воєнного стану та пов`язаним із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) у зв`язку з отриманням тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії,- за весь час (періоди) перебування на такому лікуванні або у відпустці.

Пунктом 12 розділу XXXІV Порядку №260 встановлено, що підставою для видання наказу про виплату додаткової винагороди в розмірі 100 000 гривень у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, є довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), форму якої визначено додатком 5 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14 серпня 2008 року № 402, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17 листопада 2008 року за № 1109/15800, видана командиром військової частини, де проходить службу або перебуває у відрядженні військовослужбовець, яка містить інформацію про обставини отримання військовослужбовцем поранення (травми, контузії, каліцтва) під час захисту Батьківщини.

Пунктом 13 розділу XXXІV Порядку №260 визначено, що військово-лікарськими (лікарсько-експертними) комісіями закладів охорони здоров`я (установ) під час надання рекомендацій про потребу у відпустці за станом здоров`я військовослужбовцям, які одержали поранення (травму, контузію, каліцтво) під час захисту Батьківщини, після закінчення стаціонарного лікування у військовому (цивільному) лікарняному закладі охорони здоров`я (у тому числі закордонному) одночасно надаються медичні висновки про ступінь важкості поранення для прийняття рішення командирами військових частин цих військовослужбовців щодо надання їм відпустки для лікування після тяжкого поранення та виплати винагороди у розмірі 100000 гривень за час цієї відпустки.

Розділом XXXVII Порядку №260 визначені особливості виплати одноразової винагороди на період дії воєнного стану.

Так, за приписами п. 1 розділу XXXVII Порядку №260, на період воєнного стану військовослужбовцям додатково виплачується одноразова винагорода згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» в розмірі 70 000 гривень за кожні 30 днів (сумарно обчислених) виконання бойових (спеціальних) завдань:

під час ведення бойових (спеціальних) дій на лінії бойового зіткнення з противником на відстані виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, зокрема зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до ротного опорного пункту включно;

на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України;

на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора в районах ведення воєнних (бойових) дій;

на території противника.

Відповідно до п. 2 розділу XXXVII Порядку №260, Підтвердження виконання бойових (спеціальних) завдань здійснюється на підставі таких документів:

бойовий наказ (бойове розпорядження);

журнал бойових дій або бойове донесення;

рапорт (донесення) командира підрозділу (групи) про виконання бойових (спеціальних) завдань кожним військовослужбовцем (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) в умовах, визначених пунктом 1 цього розділу.

Інформацію про кількість днів виконання бойових (спеціальних) завдань у минулому місяці відряджених до військових частин (установ, організацій) військовослужбовців командири військової частини (установи, організації), до яких для виконання завдань відряджений військовослужбовець, повідомляють органи військового управління, військові частини (установи, організації) за місцем штатної служби військовослужбовців, до 05 числа поточного місяця в установленому законодавством порядку.

Військовослужбовцям, які вибувають до нового місця служби (навчання) з виключенням зі списків особового складу частини та мають менше 30 днів виконання бойових (спеціальних) завдань в умовах, визначених пунктом 1 цього розділу, за які виплата одноразової винагороди не здійснювалась, інформація про такі дні зазначається у наказі командира військової частини (установи, організації).

Відповідно до п. 4 розділу XXXVII Порядку №260, виплата одноразової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів військових частин (установ, організацій).

За приписами п. 5 розділу XXXVII Порядку №260 накази про виплату одноразової винагороди особовому складу, у якого право на отримання одноразової винагороди настало у минулому місяці, видаються до 05 числа поточного місяця на підставі:

даних обліку днів для виплати одноразової винагороди, які підтверджують наявність сумарно обчислених 30 днів виконання завдань військовослужбовцями в умовах, визначених пунктом 1 цього розділу, за які виплата одноразової винагороди не здійснювалась;

інформації про кількість днів виконання бойових (спеціальних) завдань для виплати одноразової винагороди, зазначеної у витязі з наказу командира військової частини (установи, організації) за попереднім місцем проходження служби військовослужбовця;

інформації про кількість днів виконання бойових (спеціальних) завдань для виплати одноразової винагороди, зазначеної військовою частиною (установою, організацією), до якої для виконання завдань був відряджений військовослужбовець.

Апеляційний суд зазначає, що відповідно до електронних матеріалів справи, Військовою частиною НОМЕР_1 була видана довідка №1057 від 02.11.2023 про обставини травми(поранення, контузії, каліцтва) молодшого сержанта ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідно до якої позивач 11.10.2023 отримав: ВТ, ВОДП поперекової ділянки зліва, ВОСП попереку справа, термічний опік обличчя, потиличної ділянки, правої кисті II А ступеню 11%, ВОСП IV пальця лівої кисті, забій м`яких тканин В/З лівої гомілки, гематому лівої гомілки. За обставин: під час виконання бойового завдання 11.10.2023 приблизно о 15.00 годині отримав поранення внаслідок підриву на міні в районі н.п Вербове Запорізької області. На момент огляду ознак алкогольного чи наркотичного сп`яніння не було. Військовослужбовець перебував у засобах індивідуального захисту. Також у цій довідці вказано, що травма настала при здійсненні військовослужбовцем заходів із забезпечення національної безпеки і відсічі збройної агресії російської федерації, пов`язана з захистом Батьківщини та безпосереднім виконанням службових обов`язків. Поранення не пов`язане з вчиненням злочину чи адміністративного правопорушення та не є наслідком навмисного заподіяння собі тілесного ушкодження. Підставою для видачі довідки зазначений наказ командира військової частини НОМЕР_1 від 01 листопада 2023 року № 105.

Відповідно до довідки ВЛК Військово-медичного клінічного центру «Головний військовий клінічний госпіталь» від 21.02.2024 №4290, медичний огляд проведено у гарнізонній військово-лікарській комісії НВМКЦ “ТВКГ”, 21.02.2024.

Діагноз та постанова військово-лікарської комісії про причинний зв`язок захворювання (травми, поранення, контузії, каліцтва): Наслідки ВТ (11.10.2023), акубаротравми у вигляді хронічної правобічної сенсоневральної приглухуватості зі сприйняттям ш/м AD-AS-5M. Травма легка. Стан після МВТ (11.10.2023) з опіком полум`ям II А-В степеню обличчя, потиличної ділянки, обох кистей 11%, з вогнепальним осколковим сліпим пораненням 4го пальця лівої кисті, забій м`яких тканин лівої гомілки з гематомою, лікованих етапними хірургічними обробками у вигляді сторонніх тіл та зміцнілих гіпертрофічних рубців. Що утруднюють носіння військової форми та одягу з формуванням десмогенних контрактур та обмеженням рухів суглобів пальців лівої кисті при помірному порушенні функції. Травма тяжка.

Травма, ТАК, пов`язана із захистом Батьківщини (довідка про обставини травми №1057 від 02.11.2023 видана командиром в/ч НОМЕР_2 ).

Дисциркуляторна енцифалопатія І ст. (клінічно) гіпертензійного, дисметаболічного генезу з цефалгічним та стійким астено-невротичним синдромом з незначним порушенням функцій. Гіпертонічна хвороба І ст.

Захворювання, ТАК, пов`язані з проходженням військової служби.

На підставі статей 79-6, 41-в, 39-г графи II Розкладу хвороб, графи ТДВ «Обмежено придатний до військової служби».

Відповідно до довідки до акта огляду МСЕК від 04.04.2024 серії 12 ААГ, позивачу встановлена третя група інвалідності на строк до 01.05.2026.

05.04.2024 Житомирським обласним центром медико-соціальної експертизи Обласною МСЕК №2 затверджена Індивідуальна програма реабілітації інваліда № 840 для позивача.

30.04.2025 на адресу командира військової частини НОМЕР_1 був направлений лист Сумського обласного клінічного госпіталю ветеранів війни, відповідно до якого адміністрація Сумського обласного клінічного госпіталю ветеранів війни погодила госпіталізацію солдата в/ч НОМЕР_1 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у реабілітаційне відділення відповідно до показів та при наявності направлення з військової частини. Повідомлено, що заклад входить до Переліку закладів охорони здоров`я для відновного лікування та надання реабілітаційної допомоги у сфері охорони здоров`я військовослужбовцям сил оборони відповідно до наказу МОЗ України від 16.03.2022 №495 «Про організацію надання відновного лікування та реабілітаційної допомоги у сфері охорони здоров`я військовослужбовцям сил оборони».

Відповідно до виписки із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого №2699 від 26.05.2025, Сумського обласного клінічного госпіталю ветеранів війни, позивач у період з 12.05.2025 до 26.05.2025 включно знаходився у стаціонарі у реабілітаційному відділенні (медична реабілітація). Апеляційний суд звертає увагу на те, що виписка із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого №2699 від 26.05.2025, не містить медичного висновку про ступінь важкості поранення.

Отже, матеріали справи містять довідку про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) молодшого сержанта ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від 02.11.2023 за №1057, видану Військовою частиною НОМЕР_1 . Наявність цієї довідки в електронних матеріалах справи спростовує висновки суду першої інстанції про її відсутність у матеріалах справи.

Вказана довідка оформлена у відповідності до додатку 5 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14 серпня 2008 року № 402, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17 листопада 2008 року за № 1109/15800, видана командиром військової частини, де проходив службу військовослужбовець, та довідка містить інформацію про обставини отримання військовослужбовцем поранення (травми, контузії, каліцтва) під час захисту Батьківщини.

Також матеріали справи містять довідку ВЛК Військово-медичного клінічного центру «Головний військовий клінічний госпіталь» від 21.02.2024 №4290, яка містить відомості про отримання позивачем як легких так і тяжких травм, отримання яких пов`язане із захистом Батьківщини під час з проходженням військової служби

Підтверджено матеріалами справи і перебування позивача, у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, у період з 12 по 26 травня 2025 року включно на стаціонарному лікуванні (отримання медичну реабілітаційної допомоги у сфері охорони здоров`я в стаціонарних умовах) в закладі охорони здоров`я.

Проте, матеріали справи не містять медичні висновки про ступінь важкості поранення, які надаються одночасно після закінчення стаціонарного лікування у військовому (цивільному) лікарняному закладі охорони здоров`я, та надання яких які за приписами п. 13 розділу XXXІV Порядку №260, є необхідним для прийняття рішення командиром військової частини щодо виплати винагороди у розмірі 100000 гривень. Наявність такого медичного висновку узгоджується із приписами п. 1-2 постанови КМУ №168 від 28.02.2025.

Також апеляційний суд зазначає, що матеріали справи не містять відомостей щодо звернення позивача під час проходження військової служби із рапортом (або після звільнення з військової служби із відповідною заявою та необхідними документами) до відповідача щодо нарахування і виплати йому винагороди у розмірі 100000 гривень за час отримання медичної реабілітаційної допомоги у сфері охорони здоров`я в стаціонарних умовах, у період з 12 по 26 травня 2025 року, із наданням до такого рапорту необхідних документів.

Встановлені апеляційним судом обставини свідчать про відсутність протиправної бездіяльності відповідача стосовно питання виплати повивачу винагороди у розмірі 100000 гривень за час отримання медичної реабілітаційної допомоги у сфері охорони здоров`я в стаціонарних умовах, у період з 12 по 26 травня 2025 року.

Також, встановлені апеляційним судом фактичні обставини справи свідчать про наявність підстав для зміни оскаржуваного судового рішення, зокрема в мотивувальній частині, а саме підстав за яких не підлягають задоволенню позовні вимоги щодо винагороди у розмірі 100000 гривень за час отримання медичної реабілітаційної допомоги у сфері охорони здоров`я в стаціонарних умовах, у період з 12 по 26 травня 2025 року.

Щодо одноразової винагороди в розмірі 70000 гривень за кожні 30 днів (сумарно обчислених) виконання бойових (спеціальних) завдань під час ведення бойових (спеціальних) дій на лінії бойового зіткнення з противником на відстані виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, зокрема зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до ротного опорного пункту включно, а також на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора в районах ведення воєнних (бойових) дій та на території держави-агресора військовослужбовцям, апеляційний суд зазначає таке.

Відповідно до електронний матеріалів справи, а саме відомостей про перебування та переміщення позивача, під час проходження ним військової служби у військовій частині НОМЕР_1 , в період з квітня по серпень (включно) 2024 року, у відповідності до витягів із наказів командира військової частини НОМЕР_1 :

- 10.04.2024, позивач вибув у відрядження до військової частини НОМЕР_3 АДРЕСА_1 з метою покращення практичних навичок з тактичної медицини з 10.04.2024 по 24.04.2024 (витяг з наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 10.04.2024 № 102);

- 25.04.2024 позивач прибув з відрядження до АДРЕСА_1 зі НОМЕР_4 навчального центру військової частини НОМЕР_5 (витяг з наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 25.04.2024 № 120);

- 11.05.2024 позивач вважається таким, що перебуває у тимчасовому пункті постійної дислокації Троянів (витяг з наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 11.05.2024 № 137);

- 16.05.2024 позивач прибув до району батальйонної тактичної групи “ ІНФОРМАЦІЯ_2 ” військової частини НОМЕР_1 яка бере безпосередню участь у бойових діях (забезпеченні здійснення заходів з забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії) перебуваючи безпосередньо в районах ведення бойових дій з пункту постійної дислокації (витяг з наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 16.05.2024 № 142);

- 17.05.2024 позивач прибув до району батальйонної тактичної групи “ ІНФОРМАЦІЯ_2 ” військової частини НОМЕР_1 яка бере безпосередню участь у бойових діях (забезпеченні здійснення заходів з забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії) перебуваючи безпосередньо в районах ведення бойових дій з пункту постійної дислокації Троянів (витяг з наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 17.05.2024 № 143);

- 16.06.2024 позивач вибув з району батальйонної тактичної групи “ ІНФОРМАЦІЯ_2 ” військової частини НОМЕР_1 яка бере безпосередню участь у бойових діях (забезпеченні здійснення заходів з забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії) перебуваючи безпосередньо в районах ведення бойових дій (витяг з наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 16.06.2024 № 177);

- 17.06.2024 позивач прибув з району батальйонної тактичної групи “ ІНФОРМАЦІЯ_2 ” військової частини НОМЕР_1 , яка бере безпосередню участь у бойових діях (забезпеченні здійснення заходів з забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії) перебуваючи безпосередньо в районах ведення бойових дій, до району виконання завдань м. Чорнобиль (витяг з наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 17.06.2024 № 179);

- 19.06.2024 позивача зараховано на продовольче забезпечення зі сніданку 19 червня 2024 року (витяг з наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 19.06.2024 № 181);

- 01.07.2024 позивач вибув у щорічну відпустку на 15 календарних діб та 4 доби на дорогу з 01.07.2024 по 19.07.2024 та виключений з продовольчого забезпечення зі сніданку 01 липня 2024 року (витяг з наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 01.07.2024 № 193);

- 20.07.2024 позивач прибув з щорічної відпустки до району виконання бойових завдань м. Чорнобиль батальйонної тактичної групи “ ІНФОРМАЦІЯ_2 ” військової частини НОМЕР_1 та включений до продовольчого забезпечення зі сніданку 20 липня 2024 року (витяг з наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 20.07.2024 № 212);

- 17.08.2024 позивач вибув у відрядження до військової частини НОМЕР_6 , у зв`язку зі службовою необхідністю, з 17.08.2024 до окремого розпорядження (витяг з наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 17.08.2024 № 244);

- 18.08.2024 по 23.08.2024 позивач брав безпосередню участь у бойових діях, до батальйону включно, в районах ведення воєнних дій у складі військової частини НОМЕР_6 на території Новогродівської міської територіальної громади, Мар`їнської міської територіальної громади, Курахівської міської громади, Селидівської міської громади, Очеретинської селищної територіальної громади Донецької області, на підставі відповідних бойових розпоряджень командира військової частини НОМЕР_6 .

- 24.08.2024 позивач прибув з району тактичної групи “ ІНФОРМАЦІЯ_2 ” військової частини НОМЕР_1 , яка бере безпосередню участь у бойових діях (забезпеченні здійснення заходів з забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії) перебуваючи безпосередньо в районах ведення бойових дій 23.08.2024 до пункту тимчасової дислокації АДРЕСА_2 , та включений до продовольчого забезпечення зі сніданку 24 серпня 2024 року (витяг з наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 24.08.2024 № 251).

Згідно з витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності) від 06.12.2024 № 1926 «Про виплату одноразової винагороди військовослужбовцям військової частини НОМЕР_1 » а саме Додатку 1 молодший сержант ОСОБА_1 виконував бойові (спеціальні) завдання під час ведення бойових (спеціальних) дій на лінії бойового зіткнення з противником на відстані виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, зокрема зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до ротного опорного пункту включно, у наступні періоди, а саме: починаючи з 25.08.2024 по 25.08.2024; з 28.08.2024 по 31.08.2024; з 03.09.2024 по 05.09.2024; з 09.09.2024 по 12.09.2024; з 14.09.2024 по 14.09.2024; з 16.09.2024 по 18.09.2024; з 20.09.2024 по 22.09.2024; з 27.09.2024 по 30.09.2024; з 03.10.2024 по 04.10.2024; з 10.10.2024 по 11.10.2024; з 16.10.2024 по 17.10.2024; з 20.10.2024 по 20.10.2024 р.р. Всього, сумарно 30 днів.

Підставою для включення військовослужбовця ОСОБА_1 до наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 06.12.2024 № 1926, та проведення йому виплати одноразової винагороди в розмірі 70000 гривень, стали наступні документи: - бойове розпорядження ГІШ ЗСУ №19119ДПУ-3 від 01.10.2024; - бойового розпорядження ГШ ЗСУ №20539ДПУ-3 від 15.10.2024; - бойового розпорядження ЗвЗ " ІНФОРМАЦІЯ_3 " військової частини НОМЕР_7 №1961/313/БР/48/дск, від 01.10.2024; - бойового розпорядження ЗаЗ " ІНФОРМАЦІЯ_3 " військової частини НОМЕР_1 №1961/3в3/БР/62/дск, від 15.10.2024; - журналу бойових дій військової частини НОМЕР_1 №3/383/Джміль дск, від 25.08.2024; - рапорту від 03.12.2024 №1961/20851; - рапорту від 03.12.2024 №1961/20847; - рапорту від 03.12.2024 №1961/20849; - рапорту від 03.12.2024 №1961/20835.

Виплата позивачу одноразової винагороди в розмірі 70000 гривень у грудні 2024 року підтверджується Інформаційною довідкою від 11.02.2026 за №1961/2967, про нараховане грошове забезпечення та інші одноразові виплати, в тому числі додаткової винагороди, згідно Постанови КМУ від 28.02.2022 № 168, виданої ОСОБА_4 , за період проходження ним служби в частині НОМЕР_1 , з 01.01.2024 по 31.12.2024.

Апеляційний суд звертає увагу, що позовні вимоги, заявлені позивачем стосуються одноразової винагороди в розмірі 70000 гривень за період з квітня по листопад 2024 року, та за змістом позовної заяви позивач стверджував, що така винагорода за вказаний період позивачу під час звільнення виплачена не була. Таке обгартування цих позовних вимог спростоване матеріалами справи, адже одноразова винагорода в розмірі 70000 гривень за період з квітня по листопад 2024 року була виплачена позивачу у грудні 2024 року, а тому не підлягала виплаті під час його звільненні з військової служби.

При цьому, апеляційна скарга позивача не містить жодних доводів щодо висновків суду першої інстанції стосовно відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог, які стосуються нарахування я виплати позивачу одноразової винагороди в розмірі 70000 гривень за кожні 30 днів (сумарно обчислених) виконання бойових (спеціальних) завдань під час ведення бойових (спеціальних) дій на лінії бойового зіткнення з противником на відстані виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, зокрема зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до ротного опорного пункту включно, а також на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора в районах ведення воєнних (бойових) дій та на території держави-агресора військовослужбовцям, за період з квітня по листопад 2024 року.

Інші доводи апеляційної скарги позивача не є такими, що свідчать про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги позивача.

Відповідно до ст. 242 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Таким чином, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції правильно ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального права, але дійшов помилкових висновків щодо підстав для відмови у задоволенні позовних вимог стосовно виплати повивачу винагороди у розмірі 100000 гривень за час отримання медичної реабілітаційної допомоги у сфері охорони здоров`я в стаціонарних умовах, у період з 12 по 26 травня 2025 року, внаслідок чого апеляційна скарга відповідача не підлягає задоволення, апеляційна скарга позивача підлягає частковому задоволенню, а оскаржуване рішення зміні в мотивувальній частині, яка стосується відмови у задоволенні позовних вимог щодо виплати повивачу винагороди у розмірі 100000 гривень за час отримання медичної реабілітаційної допомоги у сфері охорони здоров`я в стаціонарних умовах, у період з 12 по 26 травня 2025 року.

Керуючись ст. ст. 242, 257, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 327-329 КАС України апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 – залишити без задоволення, апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 22 червня 2026 року змінити в мотивувальній частині, а саме в частині підстав для відмову у задоволенні позовних вимог щодо виплати ОСОБА_1 винагороди у розмірі 100000 гривень за час отримання медичної реабілітаційної допомоги у сфері охорони здоров`я в стаціонарних умовах у період з 12 по 26 травня 2025 року, зазначивши, що ці позовні вимоги не підлягають задоволенню з підстав, встановлених апеляційним судом в цій постанові.

В іншій частині рішення Одеського окружного адміністративного суду від 22 червня 2026 року – залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя-доповідач К.В. Кравченко

Судді О.В. Джабурія Н.В. Вербицька