Постанова від 23 вересня 2026 р. у справі №420/43286/25 — П'ятий апеляційний адміністративний суд

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

————————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 вересня 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/43286/25

Перша інстанція: суддя Вовченко О.А.,

повний текст судового рішення

складено 15.06.2026, м. Одеса

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді –Кравченка К.В.,

судді –Вербицької Н.В.,

судді –Джабурія О.В.,

розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 15 червня 2026 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, за участю третьої особи – військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними, скасування рішення, про визнання права та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

31.12.2025 ОСОБА_1 (надалі позивач) звернулася до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Міністерства оборони України, за участю третьої особи – військової частини НОМЕР_1 , в якому, з урахуванням уточнень позовних вимог від 21.01.2026, просила суд:

- визнати протиправними дії Міністерства оборони України, що полягали у поверненні на доопрацювання документів ОСОБА_1 про призначення одноразової грошової допомоги без прийняття рішення по суті, оформлені пунктом 12 протоколу засідання Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, від 11 вересня 2025 року № 81/д;

- визнати протиправним та скасувати пункт 12 рішення Міністерства оборони України, оформленого протоколом засідання Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 11 вересня 2025 року № 81/д, яким документи ОСОБА_1 було повернуто на доопрацювання з підстав невідповідності формі та помилкового застосування постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 № 975 замість постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168;

- зобов`язати Міністерство оборони України повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення одноразової грошової допомоги відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану” від 28.02.2022 № 168, як дружині загиблого військовослужбовця ОСОБА_2 , який проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 та смерть якого настала внаслідок захворювання, пов`язаного із захистом Батьківщини, та за результатами розгляду прийняти мотивоване рішення по суті заяви з урахуванням правової оцінки суду у даній справі.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказувала, що відповідно до сповіщення №1/6144 від 03.07.2024 р. від ІНФОРМАЦІЯ_1 , - командир 1 стрілецького відділення 1 стрілецького взводу 3 стрілецької роти НОМЕР_2 стрілецького батальйону ВЧ НОМЕР_1 , молодший сержант ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 помер в КНП “Олександрійська Клінічна лікарня м. Києва”, де перебував на лікуванні внаслідок погіршення здоров`я, під час проведення евакуації поранених біля переправи «Урзуф», що знаходиться в населеному пункті Вовчанськ, Чугуївського району, Харківської області. Позивач вказувала, що вона доводиться дружиною ОСОБА_2 .

Також позивач зазначала, що нею було подані до ІНФОРМАЦІЯ_1 , заяви та підтверджуючі документи від 23.01.2025 р. (вх. №1-21, вх. №№1664) з метою призначення одноразової грошової допомоги у зв`язку зі смертю чоловіка, молодшого сержанта ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Проте, відповідно до витягу з протоколу засідання комісії МОУ з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою ОГД та компенсаційних сум від 11.09.2025р. №81/д, відповідач розглянувши подані позивачами документи, дійшов висновку про повернення їх на доопрацювання, оскільки поданий ІНФОРМАЦІЯ_4 висновок та заяви позивачів не відповідають, визначеній формі та стосуються виплати одноразової грошової допомоги відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168, тоді як розмір одноразової грошової допомоги має визначатись відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 №975.

Позивач вважала помилковою позицію відповідача стосовно того, що розмір одноразової грошової допомоги має визначатись відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 №975, адже смерть її чоловіка настала від захворювання пов`язаного із виконанням військового обов`язку – захистом Батьківщини під час дії правового режиму воєнного стану, а тому вона має право на отримання одноразової грошової допомоги відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168.

При цьому позивач звертала увагу на судові рішення Верховного суду у справі №600/548/23-а від 17.07.2024, у справі №340//9654/24, №3809868/23, №160/20229/22.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 15 червня 2026 року ухваленим в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження, відмовлено у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, позивач подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; невідповідності висновків суду фактичним обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права; відсутність системного застосування Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» №2011-XII та постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168; неналежне визначення нормативного регулювання, чинного на момент прийняття оскаржуваного індивідуального акту Міністерства оборони України - 11.09.2025; відсутність належної оцінки правового значення постанови 18 Регіональної військово-лікарської комісії та встановленого нею причинного зв`язку захворювання, яке призвело до смерті, із захистом Батьківщини; відсутність окремої оцінки законності обраної Міністерством оборони України форми владного рішення - повернення документів «на доопрацювання», просить скасувати оскаржуване рішення суду першої інстанції та ухвалити нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт, окрім доводів, що відображені у позові та уточненому позові, звертає увагу на те, що Законом України від 16.07.2025 №4546-ІХ абзац другий пункту 3 статті 16-2 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців т а членів їх сімей» № 2011-ХІІ викладено в редакції, відповідно до якої: «розмір одноразової грошової допомоги, що виплачується у разі загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обов`язків військової служ би, у тому числі під час перебування у полоні (крім військовослужбовців, які добровільно здалися у полон), становить 15 мільйонів гривень». Зазначена норма, на думку апелянта, має принципове значення для цієї справ, оскільки:

- законодавець використав категорію: «загибель (смерть) військовослужбовця під час виконання ним обов`язків військової служби»;

- законодавець безпосередньо на рівні закону визначив розмір відповідної допомоги - 15000000 гривень;

- у цій справі компетентним органом встановлено: «Смерть по в`язана з виконанням обов`язків військової служби».

За наведених підстав, апелянт вважає, що існує прямий змістовний зв`язок між юридичним фактом, установленим у справі, та юридичною конструкцією, використаною законодавцем.

Апелянт звертає увагу, що Комісія Міністерства оборони України прийняла оскаржуване рішення 11.09.2025, тобто після набрання чинності Законом №4546-ІХ (31.08.2025). Тому на дату прийняття індивідуального адміністративного акта Комісія не могла ігнорувати чинну норму закону, як а безпосередньо визначала розмір ОГД у 15000000 гривень для відповідної юридичної категорії смерті військовослужбовця. Суд першої інстанції, перевіряючи законність рішення Комісії, був зобов`язаний надати цій нормі самостійну та повну правову оцінку, однак цього зроблено не було.

Також, на думку апелянта, відповідач повинен був встановити всі юридично значимі обставини; визначити норму закону, чинну на дату прийняття рішення; оцінити встановлений факт зв`язку смерті з виконанням обов`язків військової служби; надати мотивовану відповідь щодо можливості застосування законодавчо встановленого розміру 15000000 гривень. Замість цього документи були повернуті на «доопрацювання» через правову позицію, яка фактично виходила з іншої нормативної конструкції.

Апелянт зазначає, що однією з ключових помилок суду першої інстанції є фактичне знецінення юридичного значення постанови військово-лікарської комісії, в якому вказане формулювання: «ЗАХВОРЮВАННЯ яке призвело до смерті, ТАК ПОВ`ЯЗАНЕ ІЗ ЗАХИСТОМ БАТЬКІВЩИНИ», тобто не є побутовою характеристикою і не є довільним описом медичного стану, оскільки це спеціальний юридично значимий висновок компетентного військово-медичного органу.

На думку апелянта, наявність захворювання як безпосередньої медичної причини смерті не скасовує встановленого компетентними органами факту, що захворювання пов`язане із захистом Батьківщини; смерть пов`язана з виконанням обов`язків військової служби. Тому висновок про відсутність підстав для застосування режиму 15000000 гривень не може ґрунтуватися лише на слові «захворювання» без повної оцінки юридичного причинного зв`язку та законодавства, яке регулює саме смерть під час виконання обов`язків військової служби.

Заперечуючи посилання суду першої інстанції на постанову КАС ВС від 16.06.2026 у справі №620/10029/24, апелянт вказує, що її справа містить істотну правову та темпоральну особливість, адже правовідносини у справі №620/10029/24 виникли до набрання чинності Закону №4546-ІХ.

Апелянт звертає увагу, на те, що Верховний Суд у справі № 620/10029/24:

- визнав існування нової редакції абзацу7 дутого пункту 3 статті 16-2 Закону №2011-II;

- навів її зміст щодо 15 000 000 гривень;

- зазначив про необхідність встановлення передбачених законом умов у кожному конкретному випадку;

- окремо вказав на можливість реалізації гарантій, запроваджених подальшими змінами до Закону №2011-XII, за наявності передбачених законом підстав.

Отже, апелянт вважає, що постанова ВС від 16.06.2026 по справі № 620/10029/24 не звільняє Міністерство оборони України та суд від необхідності окремо визначити правові наслідки нового законодавчого регулювання для рішення Комісії, прийнятого вже після набрання ним чинності. Механічне перенесення результату справи №620/10029/24 на справу №420/43286/25 без аналізу цієї відмінності суперечать темпоральному підходу Верховного Суду.

Апелянт вказує, що ані Комісія, ані суд першої інстанції не здійснили комплексного аналізу встановлених обставин та не надав юридичної оцінки.

- статусу ОСОБА_2 як військовослужбовця;

- обставинам виконання ним обов`язків військової служби;

- обставинам погіршення стану здоров`я під час виконання завдань;

- висновку ВЛК про зв`язок захворювання із захистом Батьківщини;

- висновку компетентного органу про зв`язок смерті з виконанням обов`язків військової служби;

- зміст Закону № 2011-Х1Ї у редакції, що підлягала врахуванню;

- співвідношенню Закону № 2011-ХІІ, Постанови №168 та Порядку №975.

Відповідач та третя особа своїм процесуальним правом подання відзиву на апеляційну скаргу не скористалися.

Апеляційний суд, заслухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Суд першої інстанції встановив та з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 з 26 лютого 2022 року проходив військову службу, призваний на підставі Указу Президента України від 24.02.2022 №69/2022 «Про загальну мобілізацію», що підтверджено записом в п.11 військового квитка ОСОБА_2 , серії НОМЕР_3 . З 18.12.2023 року проходив службу у військовій частині НОМЕР_1 на посаді командира відділення (а.с. 21-24).

Згідно з довідкою від 23.01.2024 №424 про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, виданої військовою частиною НОМЕР_1 , молодший сержант ОСОБА_2 , командир відділення 1 стрілецького відділення 1 стрілецького взводу 3 стрілецької роти НОМЕР_2 стрілецького батальйону військової частини НОМЕР_1 , в період з 09.10.2023 по 26.12.2023, з 03.01.2024 по 17.01.2024, з 03.02.2024 по 05.02.2024, з 20.02.2024 по 03.04.2024, з 03.04.2024 по 22.04.2024, з 22.04.2024 по 02.06.2024, брав (брала) участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захист безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації про України, перебуваючи в Харківська область, Куп`янський район, Курилівська сільська рада Чугуївський район, Вовчанська міська ТГр. (а.с. 42).

Відповідно до лікарського свідоцтва про смерть №625 від 01.07.2024 виданого КНП «Олександрівська клінічна лікарня м. Києва», ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , дата смерті ІНФОРМАЦІЯ_5 , причина смерті: ЦВХ: інфаркт головного морку, набряк головного мозку (а.с. 25).

Згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_4 від 06.07.2024, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 помер, про що 06.07.2024 складено актовий запис №276 (а.с. 26).

Згідно витягу з протоколу засідання штатної військово-лікарської комісії 18 регіональної військово-лікарської комісії, протокол № 4188 від 24.12.2024 року, захворювання молодшого сержанта ОСОБА_2 , 1970 р.н: «ЦВХ: Інфаркт головного мозку. Набряк головного мозку», яке призвело до смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджено медичними та військово-обліковими документами, свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_4 виданим 06.07.2024, лікарським свідоцтвом про смерть від 01.07.2024 №625, - Захворювання, яке призвело до смерті, Так, пов`язане з захистом Батьківщини (а.с. 27).

Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 30.06.2024 №1614 «Про призначення розслідування нещасного випадку» та наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 12.07.2024 №1723 «Про продовження строку проведення розслідування нещасного випадку» комісією проведено розслідування з метою уточнення причин і обставин, що сприяли смерті молодшого сержанта ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 .

Комісією в період з 30 червня 2024 року по 05 серпня 2024 року проведено розслідування нещасного випадку (травмування) та складено акт проведення розслідування нещасного випадку (смерті) (а.с.32-37).

В акті проведеного розслідування нещасного випадку (травмування) зазначено, що “ 02.06.2024 року о 04 годині 40 хвилин майору ОСОБА_3 . заступнику командира 2 стрілецького батальйону з морально-психологічного забезпечення військової частини НОМЕР_5 надійшла доповідь від молодшого лейтенанта ОСОБА_4 , командира 1 стрілецької роти 2 стрілецького батальйону військової частини НОМЕР_5 про те, що, група військовослужбовців 1 стрілецької роти НОМЕР_2 стрілецького батальйону військової частини НОМЕР_1 під час проведення евакуації поранених біля переправи «УРЗУФ», що знаходиться в населеному пункті Вовчанськ, Чугуївського району, Харківської області молодшому сержанту ОСОБА_2 , командиру 1 стрілецького відділення 1 стрілецького взводу 3 стрілецької роти НОМЕР_2 стрілецького батальйону військової частини НОМЕР_1 різко стало зле, він почав скаржитися на різку з лівої сторони біль в області серці.

02.06.2024 о 07:30 було проведено евакуацію молодшого сержанта: ОСОБА_2 та доставлено до медичного пункту 2 стрілецького батальйону військової частини НОМЕР_1 з метою подальшої евакуації.

Відповідно до первинної медичної карти про поранення від 02.06.2024 о 07:30 встановлено попередній діагноз молодшого сержанта ОСОБА_2 (інсульт, гостре порушення мозкового кровообігу за ішемічним типом ).

30.06.20240 о 09:30 майору ОСОБА_5 , заступнику командира 2 стрілецького батальйону з морально-психологічного забезпечення військової частини НОМЕР_1 надійшла доповідь від капітана ОСОБА_6 , командира 3 стрілецької роти НОМЕР_2 стрілецького батальйону військової частини НОМЕР_1 про те, що молодший сержант ОСОБА_2 помер в лікарні”.

Також в Акті зазначено, що причиною нещасного випадку, що призвела до смерті є набряк головного мозку. Дисциркуляторна енцефалопатія. Інфаркт головного мозку. Нещасний випадок зі смертельним наслідком, з молодшим сержантом ОСОБА_2 підлягає обліку і на нього складається акт за формою НВ-3.

У витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_1 (з основної діялності) від 05.08.2024 №604 «Про результати розслідування нещасного випадку зі смертельним наслідком», зазначено розслідування вважати завершеним. Нещасний випадок зі смертельним наслідком, з молодшим сержантом ОСОБА_2 підлягає обліку і на нього складається акт за формою НВ-3.

В Акті про нещасний випадок молодшого сержанта ОСОБА_2 , за формою НВ-3 (а.с. 38-41) зазначено: дата і час нещасного випадку: 29.06.2024; нещасний випадок стався неподалік бойової позиції ПВ « 124», що знаходиться в пункті Вовчанськ, Чугуївського району, Харківської населеному області. Обставини, за яких стався нещасний випадок: Відповідно до бойового наказу командира 2 стрілецького батальйону військової частини НОМЕР_1 зведена група військовослужбовців НОМЕР_2 стрілецького батальйону військової частини НОМЕР_1 висунулася на бойову позицію ПВ « 124», що знаходиться в населеному пункті АДРЕСА_1 з метою проведення евакуації поранених військовослужбовців 2 стрілецького, Батальйону військової частини НОМЕР_1 , заміни на бойових позиціях особового складу та доставки їжі, води та додаткових боєприпасів. В ході переміщення особового складу не доходячи до бойової позиції ПВ « 124» молодшому сержанту ОСОБА_2 стало зле за попередніми симптомами «інсульт». В подальшому 02.06.2024 проведено поетапну евакуацію молодшого сержанта ОСОБА_2 до КНП «Обласна клінічна лікарня» міста Харків де він перебував до 12.06.2024, що підтверджується випискою №9.9821 з медичної карти амбулаторного хворого. 12.06.2024 відповідно до довідки №№480 встановлено, що молодшого сержанта ОСОБА_2 переведено до КНП «Олександрівська клінічна лікарня м. Києва» для подальшого лікування. 30.06.2024 о 09:30 майору ОСОБА_5 , заступнику командира 2 стрілецького батальйону з морально-психологічного забезпечення військової частини НОМЕР_1 надійшла доповідь від капітана ОСОБА_6 , командира 3 стрілецької роти НОМЕР_2 стрілецького батальйону військової частини НОМЕР_1 про те, що молодший сержант ОСОБА_2 помер в лікарні. Відповідно до лікарського свідоцтва про смерть від 01.07.2024 №625 виданого комунальним некомерційним підприємством «Олександрівська клінічна лікарня» міста Київ відповідно до якого встановлено, що причиною смерті молодшого сержанта ОСОБА_2 є набряк головного мозку. Дисциркуляторна енцефалопатія. Інфаркт головного мозку (п.6). 7. Причини нещасного випадку - набряк головного мозку. Дисциркуляторна енцефалопатія. Інфаркт головного мозку (п.7).

Відповідно до витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) №291 від 17.10.2024 молодшого сержанта ОСОБА_2 , командира відділення 1 стрілецького відділення 1 стрілецького взводу 3 стрілецької роти 2 стрілецького батальйону військової частини НОМЕР_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_5 внаслідок набряку головного мозку, інфаркт головного мозку, у зв`язку зі смертю, виключити зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення 30 червня 2024 року і направити документи для зарахування на військовий облік до ІНФОРМАЦІЯ_7 . Смерть пов`язана з виконанням обов`язків військової служби (а.с. 43).

Згідно свідоцтва про одруження серії НОМЕР_6 від 08.04.1995, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , одружилися 08.04.1995. Прізвища після одруження: чоловіка ОСОБА_8 , дружини ОСОБА_8 (а.с. 20).

ОСОБА_1 , отримала від ІНФОРМАЦІЯ_1 сповіщення №1/6144 від 03.07.2024 про те, що командир 1 стрілецького відділення 1 стрілецького взводу 3 стрілецької роти НОМЕР_2 стрілецького батальйону в/ч НОМЕР_1 , молодший сержант ОСОБА_2 . ІНФОРМАЦІЯ_2 ІНФОРМАЦІЯ_3 помер в КНП «Олександрійська Клінічна лікарня м. Києва», де перебував на лікуванні внаслідок погіршення стану здоров`я, під час проведення евакуації поранених біля переправи «Урзуф», що знаходиться в населеному пункті Вовчанськ, Чугуївського району Харківської області, Лікарське свідоцтво про смерть №625 від 01.07.2024, видане КНП «Олександрійська Клінічна лікарня м. Києва», причина смерті: ЦВХ: інфаркт головного мозку (а.с.19).

23 січня 2025 року ОСОБА_1 звернулись до начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 з заявою про виплату одноразової грошової допомоги у зв`язку із загибеллю (смертю) ІНФОРМАЦІЯ_3 її чоловіка, молодшого сержанта ОСОБА_2 (а.с. 55).

12 червня 2025 року ІНФОРМАЦІЯ_4 направлено директору Департаменту соціального забезпечення Міністерства оборони України Висновок з документами №943/9272, де зазначено «Відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», подається висновок щодо можливості виплати одноразової грошової допомоги членам сім`ї, батькам або утриманцям військовослужбовця молодший сержант ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 під час дії воєнного стану.

І. На підставі поданих документів командування вважає, що члени сім`ї, батьки, утриманці: мають право на одержання зазначеної грошової допомоги. Зазначені особи не відносяться до осіб, яким частка одноразової грошової допомоги відповідно до пункту 2 Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» не розподіляється (громадяни Російської Федерації або Республіки Білорусь та особи, які постійно проживають на територіях цих країн, особи, які засуджені за державну зраду, колабораційну діяльність, пособництво державі-агресору). Згідно доповіді РТЦК та СП (вих. №СП/718 від 03.02.2025) та командира В/Ч особисте розпорядження військовослужбовця відсутнє.

ІІ. Встановлено осіб, які звернулися за отриманням одноразової грошової допомоги, передбаченою пунктом 2 Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», та не надали в повному що підтверджують їх право на виплату:

1. Дружина ОСОБА_1 . Копія свідоцтва про одруження НОМЕР_6 від 08.04.1995 та повний витяг ДРАЦС про шлюб №00051724910 від 11.06.2025 р. Не має права. Заява за наполяганням.

ІІІ. Отримано інформацію щодо осіб (про яких відомо особам, які вже звернулися осіб, місцезнаходження яких невідоме / безвісти відсутніх / осіб, щодо яких справи знаходяться в судах або які звернулися до суду), та які не звернулися за отриманням одноразової грошової допомоги, передбаченої пунктом 2 Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану»:

1. Мати ОСОБА_9 . Копія свідоцтва про народження (повторно) НОМЕР_7 від 23.07.2024 та повний витяг ДРАЦС про народження №00051724796 від 11.06.2025 р. Померла ІНФОРМАЦІЯ_9 копія свідоцтва про смерть НОМЕР_8 від 11.02.2025.

2. Батько ОСОБА_10 . Копія свідоцтва про народження (повторно) НОМЕР_7 від 23.07.2024 та повний витяг ДРАЦС про народження №00051724796 від 11.06.2025 р. Помер ІНФОРМАЦІЯ_10 повний витяг ДРАЦС про смерть № НОМЕР_9 від 28.01.2025 р.

3. Донька ОСОБА_11 . Копія свідоцтва про народження НОМЕР_10 від 26.09.1996 та повний витяг ДРАЦС про народження №00051724980 від 11.06.2025 р. (ст. 133 СкУ). Зміна прізвища ОСОБА_8 на ОСОБА_12 копія свідоцтва про шлюб НОМЕР_11 від 09.02.2017. Нотаріальна відмова від ОГД від 14.01.2025 №66.

4. Донька ОСОБА_13 . повний витяг ДРАЦС про народження №00051725032 від 11.06.2025 р. (ч. 1 ст. 135 СкУ). Не має права на ОГД. За ОГД не зверталася”.

У Витягу з протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 11 вересня 2025 року №81/д, зазначено, що «Розглянувши подані документи, комісія дійшла висновку про повернення на доопрацювання документів для призначення одноразової грошової допомоги:

12. ОСОБА_1 . 1978 р.н., дружини загиблого ІНФОРМАЦІЯ_3 у період дії воєнного стану молодшого сержанта ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_11 ), що підтверджено свідоцтвом про смерть НОМЕР_4 від 06.07.2024 та листом Кадрового центру Збройних Сил України від 18.07.2025 № 321/КЦ 10022.

Молодший сержант ОСОБА_2 , помер внаслідок захворювання «ЦВХ: інфаркт головного мозку. Набряк головного мозку», що підтверджується витягом з протоколу засідання. 18 Регіональної військово-лікарської комісії від 24.12.2024 №4188, ЗАХВОРЮВАННЯ, яке призвело до смерті, ТАК, ПОВ`ЯЗАНЕ ІЗ ЗАХИСТОМ БАТЬКІВЩИНИ.

У витязі з наказу командира військової частини НОМЕР_12 від 17.10.2024 № 291 зазначено, що молодший сержант ОСОБА_2 , помер внаслідок набряку головного мозку, інфаркту головного мозку. Смерть пов`язана з виконанням обов`язків військової служби.

Відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 р. №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» виплата одноразової грошової допомоги здійснюється сім`ям загиблих осіб, зазначених у пункті 1 цієї постанови, а також сім`ям осіб, зазначених у пункті 1 цієї постанови, які померли внаслідок поранення (контузії, травми, каліцтва), отриманого у період дії воєнного стану під час захисту Батьківщини, участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, не пізніше ніж через один рік після поранення (контузії, травми, каліцтва).

Тобто, постанова Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 р. №168 передбачає виплату одноразової грошової допомоги у разі загибелі або у разі смерті внаслідок поранення (контузії, травми, каліцтва), тоді як смерть ОСОБА_2 , згідно наданих документів не є наслідком отриманого поранення (контузії, травми, каліцтва), а настала внаслідок ЗАХВОРЮВАННЯ.

У разі загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обов`язків військової служби або внаслідок ЗАХВОРЮВАННЯ, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби чи смерті військовослужбовця, що настала в період проходження- військової служби або внаслідок захворювання чи нещасного випадку, що мали місце в період проходження ним військової служби, одноразова грошова допомога призначається відповідно до Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 р. № 975 (далі - Постанова № 975).

Оскільки молодший сержант ОСОБА_2 помер внаслідок ЗАХВОРЮВАННЯ, яке не пов`язане з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом) отриманим у період дії воєнного стану під час захисту Батьківщини, право на отримання одноразової грошової допомоги визначається відповідно до статті 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та Постанови № 975:

Ураховуючи наведене, документи повернути на доопрацювання».

Вирішуючи спір та відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що матеріали справи не містять відомості про отримання ОСОБА_2 за період проходження служби поранень (контузії, травми, каліцтва), від яких могла настати його смерть, відповідно він не належить до категорії загиблих та померлих внаслідок поранення (контузії, травми, каліцтва) військовослужбовців, що давало б позивачці право на отримання допомоги у збільшеному розмірі – 15 млн грн.

Перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування норм матеріального і процесуального права, апеляційний суд дійшов такого висновку.

Відповідно до ст. 3 Конституції України, людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

Відповідно до ч. 1, 2, 5 ст. 17 Конституції України, захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу.

Оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності покладаються на Збройні Сили України.

Держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.

Відповідно до ст. 22 Конституції України, права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними.

Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані.

При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Відповідно до ст. 65 Конституції України, Захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України.

Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 №64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 №2102-IX, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, який неодноразово продовжувався відповідними Указами Президента України, та дії на час виникнення спірних правовідносин та судового розгляду справи.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби, здійснює Закон України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25.03.1992 №2232-ХІІ (надалі - Закон №2232-ХІІ).

Захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України (ч. 1 ст. 1 Закону №2232-ХІІ).

Проходження військової служби здійснюється громадянами України, зокрема, за призовом (ч.2 ст. 2 Закону №2232-ХІІ).

Гарантії правового і соціального захисту громадян України, які виконують конституційний обов`язок щодо захисту Вітчизни, забезпечуються відповідно до законів України «Про Збройні Сили України», «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», «Про державні гарантії соціального захисту військовослужбовців, які звільняються із служби у зв`язку з реформуванням Збройних Сил України, та членів їхніх сімей» та іншими законами (ст. 40 Закону №2232-ХІІ).

Відповідно до ст. 41 Закону №2232-ХІІ, виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов`язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі визначає Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20 грудня 1991 року № 2011-XII (надалі Закон №2011-XII).

Соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом (ст. 1 Закону №2011-XII).

Одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання (ч.1 ст. 16 Закону №2011-XII).

Відповідно до ч. 2 ст. 16 Закону №2011-XII, одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі:

1) загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обов`язків військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, пов`язаних з виконанням обов`язків військової служби;

2) смерті військовослужбовця, що настала в період проходження ним військової служби або внаслідок захворювання чи нещасного випадку, що мали місце в період проходження ним військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, нещасного випадку, пов`язаних з проходженням військової служби;

3) загибелі (смерті) військовозобов`язаного або резервіста, якого призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, що настала під час виконання обов`язків військової служби або служби у військовому резерві;

4) встановлення військовослужбовцю (крім військовослужбовців строкової служби) інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов`язків військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок причин, зазначених у цьому підпункті;

5) встановлення військовослужбовцю (крім військовослужбовців строкової служби) інвалідності, що настала в період проходження ним військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням ним військової служби, або встановлення особі, звільненій з військової служби, інвалідності не пізніше ніж через три місяці після звільнення її з військової служби чи після закінчення тримісячного строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження зазначеної служби;

6) встановлення військовослужбовцю строкової військової служби, військовозобов`язаному або резервісту, якого призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного військовослужбовцю строкової військової служби, військовозобов`язаному або резервісту при виконанні обов`язків військової служби або служби у військовому резерві, або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби, закінчення зборів, проходження служби у військовому резерві, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження строкової військової служби, цих зборів, служби у військовому резерві;

7) отримання військовослужбовцем поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання під час виконання ним обов`язків військової служби, що призвело до часткової втрати працездатності без встановлення йому інвалідності, а також особою, звільненою з військової служби, яка частково втратила працездатність внаслідок зазначених причин, але не пізніше ніж через один рік після звільнення її з військової служби;

8) отримання військовослужбовцем строкової військової служби поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання у період проходження ним строкової військової служби, що призвело до часткової втрати працездатності без встановлення йому інвалідності, а також особою, звільненою із строкової військової служби, яка частково втратила працездатність внаслідок зазначених причин, пов`язаних з проходженням військової служби, але не пізніше ніж через три місяці після звільнення її із строкової військової служби;

9) отримання військовозобов`язаним, якого призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, або резервістом поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання під час виконання обов`язків військової служби або служби у військовому резерві, що призвело до часткової втрати працездатності без встановлення йому інвалідності в період проходження зборів чи служби у військовому резерві або не пізніше ніж через три місяці після закінчення таких зборів чи виконання резервістом обов`язків служби у військовому резерві.

Відповідно до ч.1 ст. 16-1 Закону №2011-XII, у випадках, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають особи, зазначені у пункті 4 цієї статті.

Відповідно до ч.4 ст. 16-1 Закону №2011-XII, до членів сімей загиблих (померлих) осіб, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, належать:

діти, у тому числі усиновлені, зачаті за життя загиблої (померлої) особи та народжені після її смерті, а також діти, стосовно яких загиблу (померлу) особу за її життя було позбавлено батьківських прав;

вдова (вдівець);

батьки (усиновлювачі) загиблої (померлої) особи, якщо вони не були позбавлені стосовно неї батьківських прав або їхні батьківські права були поновлені на час її загибелі (смерті);

внуки загиблої (померлої) особи, якщо на момент її загибелі (смерті) їх батьки загинули (померли);

жінка (чоловік), з якою (з яким) загибла (померла) особа проживали однією сім`єю, але не перебували у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, за умови що цей факт встановлено рішенням суду, яке набрало законної сили;

інші утриманці загиблої (померлої) особи, які мають право на пенсію в разі втрати годувальника відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Відповідно до ч. 1 ст. 16-2 Закону №2011-XII, одноразова грошова допомога призначається і виплачується у розмірі:

а) 750-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста у випадках, зазначених у підпункту 1 пункту 2 статті 16 цього Закону;

500-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста у випадках, зазначених у підпунктах 2-3 пункту 2 статті 16 цього Закону;

б) 400-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому встановлено відповідну групу інвалідності, - у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності I групи, 300-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому встановлено відповідну групу інвалідності, - у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності II групи, 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому встановлено відповідну групу інвалідності, - у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності III групи (підпункт 4 пункту 2 статті 16 цього Закону).

Частиною 2 ст. 16-2 Закону №2011-XII встановлено, що одноразова грошова допомога у випадках, зазначених у підпунктах 5-9 пункту 2 статті 16 цього Закону, призначається і виплачується залежно від встановленої військовослужбовцю, військовозобов`язаному або резервісту інвалідності та ступеня втрати ним працездатності у розмірі, визначеному Кабінетом Міністрів України. При цьому у випадках, зазначених у підпункті 5 пункту 2 статті 16 цього Закону, розмір одноразової грошової допомоги не може бути меншим за 70-кратний прожитковий мінімум, встановлений законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року.

Відповідно до ч. 3 ст. 16-2 Закону №2011-XII, розмір одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовця в період дії воєнного стану визначається Кабінетом Міністрів України з урахуванням такого:

розмір одноразової грошової допомоги, що виплачується у разі загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обов`язків військової служби, у тому числі під час перебування у полоні (крім військовослужбовців, які добровільно здалися у полон), становить 15 мільйонів гривень;

розмір одноразової грошової допомоги, що виплачується в інших випадках, передбачених підпунктами 2 і 3 пункту 2 статті 16 цього Закону, визначається відповідно до абзацу другого підпункту «а» пункту 1 цієї статті.

Частиною 6 ст. 16-3 Закону №2011-XII встановлено, що одноразова грошова допомога призначається і виплачується Міністерством оборони України, іншими центральними органами виконавчої влади, що здійснюють керівництво військовими формуваннями та правоохоронними органами, а також органами державної влади, військовими формуваннями та правоохоронними органами, в яких передбачено проходження військової служби військовослужбовцями, навчальних (або перевірочних) та спеціальних зборів - військовозобов`язаними, проходження служби у військовому резерві - резервістами.

Якщо особа одночасно має право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цим Законом, та одноразової грошової допомоги або компенсаційної виплати, встановлених іншими нормативно-правовими актами, виплата грошових сум здійснюється за однією з підстав за її вибором (ч. 8 ст. 16-3 Закону №2011-XII).

Особи, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цим Законом, можуть реалізувати його протягом трьох років з дня виникнення у них такого права (ч. 9 ст. 16-3 Закону №2011-XII).

Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги визначається Кабінетом Міністрів України (ч. 10 ст. 16-3 Закону №2011-XII).

Відповідно до пункту 2 статті 16-2 та пункту 9 статті 16-3 Закону №2011-XII, постановою КМУ №975 від 25.12.2013 був затверджений Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві(надалі Порядок №975).

Порядок №975 визначає механізм призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності (далі - одноразова грошова допомога) військовослужбовців, військовозобов`язаних, резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, та осіб, звільнених з військової служби (далі - військовослужбовець, військовозобов`язаний та резервіст) (п.1 Порядку №975).

Відповідно до п. 3 Порядку №975, днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги є:

у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов`язаного, резервіста або особи, звільненої з військової служби, смерть якої настала протягом року після звільнення її з військової служби, - дата складання актового запису про смерть;

у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов`язаного, резервіста, якого невпізнано та у подальшому встановлено відомості про нього, яких бракувало під час державної реєстрації смерті, - дата внесення змін до актового запису про смерть стосовно встановлення особи;

у разі встановлення інвалідності - дата, зазначена у витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи або довідці медико-соціальної експертної комісії, а у разі повторного огляду/оцінювання, зміни групи інвалідності чи причинного зв`язку - дата, зазначена у витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи/довідці медико-соціальної експертної комісії про повторне встановлення інвалідності або відомості з електронної системи щодо оцінювання повсякденного функціонування особи;

у разі встановлення ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності - дата огляду, зазначена у витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи або довідці медико-соціальної експертної комісії.

Відповідно до п. 4 Порядку №975, одноразова грошова допомога призначається у разі:

1) загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обов`язків військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, пов`язаних з виконанням обов`язків військової служби;

2) смерті військовослужбовця, що настала в період проходження ним військової служби або внаслідок захворювання чи нещасного випадку, що мали місце в період проходження ним військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, нещасного випадку, пов`язаних із проходженням військової служби;

3) загибелі (смерті) військовозобов`язаного або резервіста, призваного на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, що настала під час виконання обов`язків військової служби або служби у військовому резерві;

4) встановлення військовослужбовцю (крім військовослужбовців строкової служби) інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов`язків військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок зазначених причин;

5) встановлення військовослужбовцю (крім військовослужбовців строкової служби) інвалідності, що настала в період проходження ним військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням ним військової служби, або встановлення особі, звільненій з військової служби, інвалідності не пізніше ніж через три місяці після звільнення її з військової служби чи після закінчення тримісячного строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження зазначеної служби;

6) встановлення військовослужбовцю строкової військової служби, військовозобов`язаному або резервісту, призваному на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного військовослужбовцю строкової військової служби, військовозобов`язаному або резервісту під час виконання обов`язків військової служби або служби у військовому резерві, або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби, закінчення зборів, проходження служби у військовому резерві, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження строкової військової служби, цих зборів, служби у військовому резерві;

7) отримання військовослужбовцем поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання під час виконання ним обов`язків військової служби, що призвело до часткової втрати працездатності без встановлення йому інвалідності, а також особою, звільненою з військової служби, яка частково втратила працездатність внаслідок зазначених причин, але не пізніше ніж через один рік після звільнення її з військової служби;

8) отримання військовослужбовцем строкової військової служби поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання у період проходження ним строкової військової служби, що призвело до часткової втрати працездатності без встановлення йому інвалідності, а також особою, звільненою із строкової військової служби, яка частково втратила працездатність внаслідок зазначених причин, пов`язаних з проходженням військової служби, але не пізніше ніж через три місяці після звільнення її із строкової військової служби;

9) отримання військовозобов`язаним, призваним на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, або резервістом поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання під час виконання обов`язків військової служби або служби у військовому резерві, що призвело до часткової втрати працездатності без встановлення йому інвалідності в період проходження зборів чи служби у військовому резерві або не пізніше ніж через три місяці після закінчення таких зборів чи виконання резервістом обов`язків служби у військовому резерві.

На виконання Указів Президента України від 24 лютого 2022 р. №64 «Про введення воєнного стану в Україні» та №69 «Про загальну мобілізацію», статті 9-2 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та абзаців другого - восьмого пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 28 червня 2023 р. № 3161-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо окремих питань, пов`язаних із проходженням військової служби під час дії воєнного стану» Кабінетом Міністрів України була прийнята постанова №168 від 28.02.2022 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» (надалі Постанова №168 в редакції чинній на час прийняття оскаржуваного рішення).

Відповідно до абз. 1 п. 2 Постанови №168, особам, які мають право на виплату одноразової грошової допомоги у разі загибелі осіб, зазначених у пунктах 1 – 1-2 цієї постанови, а також їх смерті внаслідок поранення (контузії, травми, каліцтва), отриманого у період воєнного стану під час захисту Батьківщини, участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, на території держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів, не пізніше ніж через три роки після поранення (контузії, травми, каліцтва), виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 15 млн. гривень.

Особами, зазначеними у пункті 1, 1-1 та 1-2 Постанови №168 є, окрім іншого військовослужбовці Збройних Сил на період воєнного стану, які:

- беруть безпосередню участь у бойових діях або здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах їх здійснення, на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, на території держави-агресора,

- виконують бойові (спеціальні) завдання у складі органу військового управління, штабу угруповання військ (сил) або штабу тактичної групи до пункту управління оперативно-стратегічного угруповання військ включно, а також у складі командування та штабу військової частини (зведеного підрозділу) (у тому числі поза районами ведення бойових (воєнних) дій), який здійснює оперативне (бойове) управління військовими частинами та підрозділами, що ведуть воєнні (бойові) дії на лінії бойового зіткнення на відстані виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, зокрема зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки),

- здійснюють бойові (спеціальні) завдання у період здійснення заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України,

- у зв`язку з пораненням (контузією, травмою або каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, визнані військово-лікарською комісією обмежено придатними до військової служби або непридатними до військової служби з переоглядом через 6-12 місяців та зараховані у розпорядження відповідних командирів, протягом двох місяців з дня зарахування у розпорядження (без врахування часу перебування у відпустці та на лікуванні) виплачується грошове забезпечення (без урахування додаткової винагороди) за останньою займаною посадою у повному обсязі.

- у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, а для поліцейських та осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту - із участю у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, на території держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів, перебувають на стаціонарному лікуванні (отримують медичну та/або реабілітаційну допомогу у сфері охорони здоров`я в стаціонарних умовах) в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) у зв`язку із отриманням тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії;

- захоплені в полон (крім тих, які добровільно здалися в полон) або є заручниками, а також інтерновані в нейтральні держави або безвісно відсутні (у разі, коли зазначені події сталися як до введення воєнного стану, так і після його введення);

- загинули (померли) внаслідок отриманого після введення воєнного стану поранення (контузії, травми або каліцтва), пов`язаного із захистом Батьківщини.

Отже, питання визначення розміру допомоги залежить від окремих чинників (умов), а саме:

- у розмірі 750-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб у разі загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обов`язків військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, пов`язаних з виконанням обов`язків військової служби (абзац 1 пункту «а» частини першої статті 16-2 Закону №2011-ХІІ);

- у розмірі 500-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб у разі смерті військовослужбовця, що настала в період проходження ним військової служби або внаслідок захворювання чи нещасного випадку, що мали місце в період проходження ним військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, нещасного випадку, пов`язаних з проходженням військової служби (абзац 2 пункту «а» частини першої стаття 16-2 Закону №2011-ХІІ);

- у розмірі 15000000 грн в період дії воєнного стану у разі загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обов`язків військової служби, у тому числі під час перебування у полоні (крім військовослужбовців, які добровільно здалися у полон) (абз.1 та 2 ч.3 ст. 16-2 Закону №2011-ХІІ та п. 2 Постанови №168).

Матеріалами справи підтверджено, що :

- ОСОБА_2 за призовом під час мобілізації після введення з 24.02.2022 режиму воєнного стану проходів військову службу у військовій частині НОМЕР_1 ;

- 02.06.2024 відповідно до бойового наказу командира НОМЕР_2 стрілецького батальйону військової частини НОМЕР_1 , в тому числі ОСОБА_2 , висунувся на бойову позицію ПВ « 124» що знаходиться в населеному пункті АДРЕСА_1 , з метою заміни на бойових позиціях особового складу. Після переходу переправи «УРЗУФ», що знаходиться в населеному пункті Вовчанськ Чугуївського району Харківської області, неподалік від бойової позиції ПВ « 124», у ОСОБА_2 стався інсульт. 02.06.2024 була проведена поетапна евакуація ОСОБА_2 до КНП «Обласна клінічна лікарня міста Харків», де він перебував до 12.06.2024 та був переведений до КНП «Олександрівська клінічна лікарня м. Києва» для подальшого лікування.

- ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 помер у стаціонарі КНП «Олександрівська клінічна лікарня м. Києва», причиною смерті є «Інфаркт головного мозку. Набряк головного мозку»;

- відповідно до витягу з протоколу 18 Регіональної ВЛК №4188 від 24.12.2024 захворювання «Інфаркт головного мозку. Набряк головного мозку» яке стало причиною смерті, ТАК. Пов`язане із захистом Батьківщини (т.1 а.с.27);

- відповідно до довідки військової частини НОМЕР_1 від 14.08.2025 №441/2295, ОСОБА_2 в період з 09.10.2023 по 23.12.2023, з 03.01.2024 по 17.01.2024, з 03.02.2024 по 05.02.2024, з 20.02.2024 по 03.04.2024, з 03.04.2024 по 22.04.2024, з 22.004.2024 по 02.06.2024 брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах їх здійснення, а саме Харківська область, куп`янський район, Курилівська сільська ТГР, Чугуївський район, Вовчанська ТГр., що підтверджено журналами бойових дій військової частини НОМЕР_1 (т. 1 а.с. 42)

- наказом командира Військової частини НОМЕР_1 від 05.08.2024 №1604 «Про результати розслідування нещасного випадку із смертельним наслідком», визначено, що нещасний випадок зі смертельним наслідком, з молодшим сержантом ОСОБА_2 підлягає обліку і на нього складається акт за формою НЗ-3

- наказом командира Військової частини НОМЕР_1 від 17.10.2024 №291 (пункт17) молодший сержант ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , був виключений зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення з 30.06.2024, із зазначенням у наказ і про те, що смерть пов`язана з виконанням обов`язків військової служби, та щодо виплати членам сім`ї загиблого, окрім іншого додаткову винагороду з розрахунку 100000 грн (за повний місяць), відповідно до постанови КМУ №1638 від 28.02.2022 (т.1 а.с.43-44).

Апеляційний суд звертає увагу на відсутність як у матеріалах справи, так і у наданих сторонами копій документів, відомостей стосовного того, що на час призову по мобілізації ОСОБА_2 мав стан здоров`я схильний до інсульту.

За наведеного нормативного урегулювання та встановленими фактичними обставинами справи, апеляційний суд зазначає, що ОСОБА_2 є особою, яка зазначена у пунктах 1 – 1-2 Постанови №168, тобто:

- військовослужбовцем ЗСУ, який на період воєнного стану, брав безпосередню участь у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах їх здійснення.

- військовослужбовцем, смерть якого пов`язана із захистом Батьківщини під час виконання обов`язків військової служби, саме у період дії воєнного стану.

Вирішуючи питання чи була смерть ОСОБА_2 внаслідок поранення (контузії, травми, каліцтва), отриманого у період воєнного стану під час захисту Батьківщини, участі у забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення) (п.2 Постанови №168), апеляційний суд зазначає таке.

За медичною та юридичною класифікацією в Україні інсульт не вважається травмою (пораненням, контузією чи каліцтвом), адже Інсульт — це гостре захворювання (гостре порушення мозкового кровообігу), що виникає через патології судин або серця.

Водночас Військово-лікарська комісія (ВЛК) визначає причинний зв`язок, зокрема, у постанові може бути зазначено: «захворювання, ТАК, пов`язане з виконанням обов`язків військової служби» або «захворювання, ТАК, пов`язане із захистом Батьківщини» (якщо воно спровоковане бойовим стресом чи перенавантаженням на передовій).

Абзац другий пункту 3 статті 16-2 Закону №2011-ХІІ (в редакції Закону №4546-ІХ від 16.07.2025, яка застосовується з 24 лютого 2022 року), передбачає, що розмір одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовця в період дії воєнного стану визначається Кабінетом Міністрів України з урахуванням такого: розмір одноразової грошової допомоги, що виплачується у разі загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обов`язків військової служби, у тому числі під час перебування у полоні (крім військовослужбовців, які добровільно здалися у полон), становить 15 мільйонів гривень.

Отже, оскільки смерть ОСОБА_2 настала внаслідок захворювання, пов`язаного із захистом Батьківщини під час виконання ним обов`язків військової служби під час воєнного стану, а захворювання, яке призвело до такої смерті спровоковане бойовим стресом чи перенавантаженням на передовій (за відсутності при цьому відомостей щодо наявності стану здоров`я на час мобілізації, який може бути передумовою для інсульту), апеляційний суд погоджується із доводами апелянта щодо наявності у апелянта, дружини померлого ОСОБА_2 , права на отримання одноразової грошової допомоги у разі смерті військовослужбовця - ОСОБА_2 , у розмірі 15 мільйонів гривень, як то передбачено абзацом другим пункту 3 статті 16-2 Закону №2011-ХІІ (в редакції Закону №4546-ІХ від 16.07.2025, яка застосовується з 24 лютого 2022 року).

Таким чином, оскаржуване рішення Міністерства оборони України, оформлене витягом з протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 11 вересня 2025 року №81/д, є таким, що не відповідає фактичним обставинам, які мають значення для правильного вирішення питання щодо призначення позивачу одноразової грошової допомоги у разі смерті її чоловіка, військовослужбовця - ОСОБА_2 внаслідок захворювання пов`язаного під час виконання ним обов`язків військової служби в період дії воєнного стану, у розмірі 15 мільйонів гривень, на підставі пункту 3 статті 16-2 Закону №2011-ХІІ (в редакції Закону №4546-ІХ від 16.07.2025, яка застосовується з 24 лютого 2022 року). Як наслідок протиправними є дії відповідача про повернення позивачу документів, поданих до відповідача про призначення одноразової грошової допомоги.

Відновлення порушеного права позивача має бут здійсненну спосіб зобов`язання Міністерства оборони України повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення одноразової грошової допомоги відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» від 28.02.2022 № 168, як дружині загиблого військовослужбовця ОСОБА_2 , який проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 та смерть якого настала внаслідок захворювання, пов`язаного із захистом Батьківщини під час виконання ним обов`язків військової служби в період дії воєнного стану, та прийняття мотивованого рішення по суті заяви з урахуванням правової оцінки апеляційного суду у даній справі.

Відповідно до ст. 242 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Таким чином, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції допустив неправильне застосування норм матеріального права при ухваленні судового рішення, внаслідок чого апеляційна скарга підлягає задоволенню, оскаржуване рішення - скасуванню, з прийняттям нового рішення про задоволення позову.

Керуючись ст. ст. 242, 257, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 327-329 КАС України апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 – задовольнити, рішення Одеського окружного адміністративного суду від 15 червня 2026 року скасувати та ухвалити нову постанову.

Задовольнити адміністративний позов у справі за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, за участю третьої особи – військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними, скасування рішення, про визнання права та зобов`язання вчинити певні дії.

Визнати протиправним та скасувати пункт 12 рішення Міністерства оборони України, оформленого протоколом засідання Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 11 вересня 2025 року № 81/д, яким документи ОСОБА_1 повернуто на доопрацювання.

Визнати протиправними дії Міністерства оборони України щодо повернення на доопрацювання документів ОСОБА_1 про призначення одноразової грошової допомоги.

Зобов`язати Міністерства оборони України повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення одноразової грошової допомоги відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» від 28.02.2022 №168, як дружині загиблого військовослужбовця ОСОБА_2 , який проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 та смерть якого настала внаслідок захворювання, пов`язаного із захистом Батьківщини під час виконання ним обов`язків військової служби в період дії воєнного стану, та прийняти мотивоване рішення по суті заяви з урахуванням правової оцінки апеляційного суду у даній постанові.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя-доповідач К.В. Кравченко

Судді О.В. Джабурія Н.В. Вербицька