Постанова від 23 вересня 2026 р. у справі №400/3620/25 — П'ятий апеляційний адміністративний суд

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

————————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 вересня 2026 р.м. ОдесаСправа № 400/3620/25

Перша інстанція: суддя Мороз А. О.,

повний текст судового рішення

складено 16.02.2026, м. Миколаїв

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді –Кравченка К.В.,

судді –Вербицької Н.В.,

судді –Джабурія О.В.,

розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на додаткове рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 16 лютого 2026 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

11.04.2025 ОСОБА_1 (надалі позивач) звернулася до Миколаївського окружного адміністративного суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 , в якому, з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог від 05.05.2025, просила суд:

- визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 , які полягають у визначенні розміру посадового окладу та окладу за військовим званнями шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 р., на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1 і 14, за період 28.05.2020 по 17.10.2022;

- зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату грошового забезпечення (щомісячні основні, щомісячні додаткові та одноразові додаткові види грошового забезпечення) за період з 28.05.2020 по 31.12.2020, з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» на 01 січня 2020 року, на відповідний тарифний коефіцієнт, встановлений згідно з додатками 1 і 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб»;

- зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату грошового забезпечення (щомісячні основні, щомісячні додаткові та одноразові додаткові види грошового забезпечення) за період з 01.01.2021 по 31.12.2021, з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» на 01 січня 2021 року, на відповідний тарифний коефіцієнт, встановлений згідно з додатками 1 і 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб»;

- зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату грошового забезпечення (щомісячні основні, щомісячні додаткові та одноразові додаткові види грошового забезпечення) за період з 01.01.2022 по 17.10.2022, з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» на 01 січня 2022 року, на відповідний тарифний коефіцієнт, встановлений згідно з додатками 1 і 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб»;

- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 , що полягає у ненарахуванні та невиплаті додаткової винагороди збільшеної до 100000 гривень на місяць пропорційно часу участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, а саме: 11, 13, 15, 17, 18, 23-31 травня 2022 р.; 1-4, 6-12, 14-16, 19-21, 26, 27, 30 червня 2022 р.; 1-4, 8, 10, 13, 19, 20, 22 липня 2022 р.; 9, 11, 12, 18, 23-31 серпня 2022 р.; з 01 по 30 вересня 2022 р.; 1, 4, 8, 13, 16 жовтня 2022 р., відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану»;

- зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати і виплатити додаткову винагороду в розмірі 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах, а саме: 11, 13, 15, 17, 18, 23-31 травня 2022 р.; 1-4, 6-12, 14-16, 19-21, 26, 27, 30 червня 2022 р.; 1-4, 8, 10, 13, 19, 20, 22 липня 2022 р.; 9, 11, 12, 18, 23-31 серпня 2022 р.; з 01 по 30 вересня 2022 р.; 1, 4, 8, 13, 16 жовтня 2022 р.

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 15.01.2026 року ухваленим в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження в повному обсязі був задоволений позов ОСОБА_1 :

- визнана протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_2 за період з 28.05.20 р. до 17.10.22 р. грошового забезпечення (посадовий оклад, оклад за військове звання, надбавки за особливості проходження військової служби, надбавки, доплати, підвищення та премії) з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за військове звання, які визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» станом на 01.01.20 р., Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» станом на 01.01.21 р., Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» станом на 01.01.22 р., на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.17 р. № 704;

- зобов`язано військову частину НОМЕР_1 провести нарахування та виплату ОСОБА_2 за період з 28.05.20 р. до 17.10.22 р. грошового забезпечення (посадовий оклад, оклад за військове звання, надбавки за особливості проходження військової служби, надбавки, доплати, підвищення та премії) з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за військове звання, які визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» станом на 01.01.20 р., Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» станом на 01.01.2021 р., Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» станом на 01.01.22 р. відповідно, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.17 р. № 704;

- визнана протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 , що полягає у не нарахуванні та невиплаті ОСОБА_2 додаткової винагороди збільшеної до 100 000 грн. на місяць пропорційно часу участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, а саме: 11, 13, 15, 17, 18, 23-31 травня 2022 р.; 1-4, 6-12, 14-16, 19-21, 26, 27, 30 червня 2022 р.; 1-4, 8, 10, 13, 19, 20, 22 липня 2022 р.; 9, 11, 12, 18, 23-31 серпня 2022 р.; з 1 до 30 вересня 2022 р.; 1, 4, 8, 13, 16 жовтня 2022 р. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 р. № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану";

- зобов`язано військову частину НОМЕР_1 нарахувати і виплатити ОСОБА_2 додаткову винагороду в розмірі 100 000 грн. в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах, а саме: 11, 13, 15, 17, 18, 23-31 травня 2022 р.; 1-4, 6-12, 14-16, 19-21, 26, 27, 30 червня 2022 р.; 1-4, 8, 10, 13, 19, 20, 22 липня 2022 р.; 9, 11, 12, 18, 23-31 серпня 2022 р.; з 1 до 30 вересня 2022 р.; 1, 4, 8, 13, 16 жовтня 2022 р. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 р. № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», з урахуванням раніше проведених виплат.

18.01.2026 позивач звернувся до Миколаївського окружного адміністративного суду із заявою про ухвалення додаткового рішення, в якій просив суд стягнути з Військової частини НОМЕР_1 витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 12000 гривень. При цьому пози посилався на те, що в позовній заяві було повідомлено, що сторона позивача планує заявити до компенсації судові витрати впродовж п`яти днів з дня проголошення рішення суду, відповідно до ч. 7 ст. 139 КАС України. Також було вказано, що у зв`язку із підготовкою позову та розглядом цієї справи позивач поніс витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 12000 грн. Витрати підтверджуються договором про надання правничої допомоги № 17 від 25.02.2025, актом про надані послуги від 16.01.2026, платіжними інструкціями № 241577847 від 09.04.2025 та № 8403-3495-4635-7274 від 16.01.2026.

Додатковим рішенням ухваленим Миколаївським окружним адміністративним судом 16.02.2026 було стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань військової частини НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 судові витрати у виді витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 2000 грн.

Не погоджуючись із зазначеним додатковим рішенням, військова частина НОМЕР_1 подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати додаткове рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 16 лютого 2026 року по справі №400/3620/25 повністю і ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволені заяви представника позивача про ухвалення додаткового рішення повністю.

Зокрема, апелянт вважає, що при ухваленні додаткового рішення суд першої інстанції не врахував критерії співмірності з наданими послугами та складністю справи, якістю підготовлених документів.

Апелянт звертає увагу на те, що долучена до заяви позивача платіжна інструкція №2.492172375.1 підтверджує сплату суми коштів у розмірі 8000,00 грн. за договором №84 від 13.12.2024 (як зазначено в призначені платежу), а правова допомога по справі №400/3620/25 надавалась ОСОБА_2 адвокатом за договором №17 від 25.02.2025, у зв`язку з чим, витрати позивача на оплату послуг адвоката в повному розмірі не підтверджені належними та допустимими доказами, але суд першої інстанції належної оцінки зазначеним доводам не надав.

Позивач своїм процесуальним правом подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався.

Апеляційний суд, заслухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню частково з таких підстав.

Суд першої інстанції встановив та з матеріалів справи вбачається, що на підтвердження витрат на професійну правничу допомог були надані подані: договір про надання правничої допомоги від 25.02.2025 №17, додаткова угода до зазначеного договору, акт про надані послуги від 16.01.2026, квитанція № 241577847 на суму 4000 грн. та платіжна інструкція від 16.01.2026 на суму 8 000 грн.

Відповідно до п. 4.1 договору про надання правничої допомоги від 25.02.2025 №17, сторони погодять ціну, вартість, строки, порядок оплати послуг адвоката та інші витрати у додатковій угоді до цього договору.

Відповідно до п. 2 додаткової угоди від 25.02.2025 до договору про надання правничої допомоги від 25.02.2025 №17, сторони домовились, що загальна вартість послуг адвоката складає 12000 гривень. Сплата вартості відбувається частинами. Клієнт сплачує адвокату першу частину у розмірі 4000 гривень. В рамках оплаченої частини адвокат подає запити до зазначених військових частин для отримання необхідної інформації та документів. У випадку виявлення неповного нарахування та виплати грошового забезпечення, в рамках оплаченої вартості, адвокат має право готувати та подавати позовні заяви про військових частин. Сплата першої частини вартості послуг є підтвердженням прийняття клієнтом умов договору та угоди. Дата сплати першої частини вартості є датою початку надання послуг клієнту. Залишок вартості клієнт сплачує впродовж 2 днів з дня проголошення рішення суду на користь клієнта, яким задоволено/частково задоволено позов або якщо військова частина самостійно виправить допущене порушення.

Пунктом п. 3 додаткової угоди від 25.02.2025 до договору про надання правничої допомоги від 25.02.2025 №17, встановлено, що сторони погоджують, що кількість часу, який буде витрачено адвокатом під час виконання послуг не є обмеженим.

Відповідно до акту про надані послуги до договору про надання правничої допомоги №14 від 25.02.2025 позивачу була надані такі послуги як:

- ознайомлення із законодавством, що стосується виплати грошового забезпечення;

- ознайомлення та аналіз судової практики в Єдиному державному реєстрі судових рішень, зокрема рішень Верховного Суду, Європейського суду з прав людини;

- підготовка позовної заяви;

- направлення запиту до військової частини НОМЕР_1 ;

- супроводження судової справи №400/3620/25.

Також, матеріали справи містять:

- квитанцію 241577847 від 09.004.2025 про сплату позивачем 4000 грн, в якій у якості призначення платежу вказано «Договір №17»;

- платіжну інструкцію від 16.010.2026 № 2.492172375.1 про сплату позивачем 8000 грн, в якій у якості призначення платежу вказано «Сплата за ...договір #84 від 13.12.2024».

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, а саме витрат на професійну правничу допомогу, суд першої інстанції виходив з того, що сума заявлених до відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 12000 грн., не є співмірною та пропорційною складності, характеру та обсягу наданих адвокатом послуг з професійної правничої допомоги, у зв`язку з чим дійшов висновку про наявність підстав для зменшення суми таких витрат з 12 000 грн. до 2 000 грн.

Перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування норм процесуального права, апеляційний суд дійшов такого висновку.

Витрати на професійну правничу допомогу належать до витрат, пов`язаних з розглядом справи, які у свою чергу входять до складу судових витрат (ст. 132 КАС України)

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката (ч. 2 ст. 134 КАС України).

Відповідно до ч. 3 ст. 134 КАС України, для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

За приписами ч. 4 ст. 134 КАС України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Частиною 5 статті 134 КАС України також встановлено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до ч. 6 ст. 134 КАС України, у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

За приписами ч. 9 ст. 139 КАС України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Відповідно до ч. 7 ст. 139 КАС України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Апеляційний суд звертає увагу, на те, що військовою частиною НОМЕР_1 до суду першої інстанції надані заперечення щодо заяви позивача про ухвалення додаткового рішення, які у за змістом аналогічні змісту апеляційної скарги на додаткове рішення.

Суд першої інстанції зменшив розмір витрат на правничу допомогу, яку стягнув з відповідача до 2000 грн, встановивши при цьому, що сума заявлених до відшкодування витрат не є співмірною та пропорційною складності, характеру та обсягу наданих адвокатом послуг з професійної правничої допомоги.

При цьому, додаткове рішення дійсно не містить відомостей щодо призначення платежу, зазначеного у платіжній інструкції від 16.01.2026 № 2.492172375.1 про сплату позивачем 8000 грн, в якій у якості призначення платежу вказано «Сплата за ...договір #84 від 13.12.2024», на що звертає увагу апелянт.

Водночас апеляційний суд зазначає, що ці доводи апеляційної скарги не є такими, що підтверджують порушення судом першої інстанції норм процесуального права та можуть бути підставами для задоволення апеляційної скарги, з огляду на те, що розмір витрат був зменшений до 2000 грн.

Інших доводів, апеляційна скарга на додаткове рішення не містить.

Відповідно до ст. 242 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Таким чином, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, внаслідок чого апеляційна скарга залишається без задоволення, а оскаржуване судове рішення суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст. ст. 242, 254, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 327-329 КАС України апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 – залишити без задоволення, а додаткове рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 16 лютого 2026 року – залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя-доповідач К.В. Кравченко

Судді О.В. Джабурія Н.В. Вербицька