Постанова від 23 вересня 2026 р. у справі №420/23763/26 — П'ятий апеляційний адміністративний суд

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

————————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 вересня 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/23763/26

Суддя першої інстанції - Завальнюк І.В.

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача – Дегтярьової С.В.,

суддів – Крусяна А.В., Яковлєва О.В.,

розглянув в порядку письмового провадження у місті Одеса апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 06 серпня 2026 року у справі №420/23763/26 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 загін морської охорони Державної прикордонної служби України) про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулась до Одеського окружного адміністративного суду із позовом до Військової частини НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 загін морської охорони Державної прикордонної служби України), в якому просила суд:

- визнати протиправною дії НОМЕР_2 загону морської охорони (Військова частина НОМЕР_1 ) Державної прикордонної служби України щодо утримання податку на доходи фізичних осіб з суми, грошового забезпечення нарахованого ОСОБА_1 на виконання рішення суду від 15 квітня 2025 року у справі №420/31421/24;

- зобов`язати НОМЕР_2 загін морської охорони (Військова частина НОМЕР_1 ) Державної прикордонної служби України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 недоотримане грошове забезпечення у вигляді утриманого податку на доходи фізичних осіб при виконанні рішення суду від 15 квітня 2025 року у справі №420/31421/24.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 06 серпня 2026 року ОСОБА_1 у відкритті провадження по справі за її позовом до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії відмовлено.

До П`ятого апеляційного адміністративного суду надійшла апеляційна скарга ОСОБА_1 на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 06 серпня 2026 року у справі №420/23763/26, в якій апелянт просить скасувати ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 06 серпня 2026 року та справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 07 вересня 2026 року відкрите апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 06 серпня 2026 року у справі №420/23763/26.

23 вересня 2026 року матеріали справи надійшли до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

24 вересня 2026 року справу призначено до судового розгляду в порядку письмового провадження.

Відзив на апеляційну скаргу у встановлений судом строк не надійшов.

Колегія суддів перевірила матеріали справи, законність і обґрунтованість ухвали суду, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, та дійшла висновку, що подана апеляційна скарга підлягає задоволенню, наступних підстав.

Суд першої інстанції, відмовляючи у відкритті провадження на підставі пункту 2 частини першої статті 170 КАС України, виходив із того, що заявлені позовні вимоги фактично стосуються виконання судового рішення у справі №420/31421/24, а тому позивач повинен був звернутись із заявою в порядку статті 383 КАС України.

Колегія суддів із таким висновком не погоджується.

Пункт 2 частини першої статті 170 КАС України передбачає відмову у відкритті провадження лише за умови, що між тими самими сторонами вже існує судове рішення щодо того самого предмета та з тих самих підстав. Отже, для застосування цієї норми необхідно встановити саме тотожність спорів за сторонами, предметом і підставами.

У справі №420/31421/24 судом вирішувалось питання щодо права позивача на належне грошове забезпечення. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 15 квітня 2025 року, залишеним без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 17 березня 2026 року, визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо непроведення перерахунку та виплати ОСОБА_1 грошової допомоги на оздоровлення за 2016 рік та щомісячної додаткової грошової винагороди за період із січня 2016 року по січень 2017 року з урахуванням відповідних складових грошового забезпечення та його індексації.

Натомість, у цій справі позивач порушує питання щодо правомірності утримання військовою частиною податку на доходи фізичних осіб із сум грошового забезпечення, виплачених на виконання зазначеного судового рішення, та просить зобов`язати відповідача вчинити дії щодо виплати відповідної суми.

Таким чином, у двох справах хоча й беруть участь ті самі сторони, однак предмет та підстави спору не збігаються.

У справі №420/31421/24 суд не вирішував питання щодо правомірності утримання ПДФО із сум, які підлягали виплаті позивачу. Це питання не було предметом позовних вимог і не отримувало правової оцінки суду.

Більше того, спір щодо утримання податку виник у зв`язку з подальшими діями відповідача під час виплати грошових коштів на виконання судового рішення. Тому той факт, що нові спірні правовідносини пов`язані з виконанням попереднього судового рішення, не свідчить про тотожність спорів.

Інше тлумачення фактично означало б, що будь-які нові дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень, вчинені під час виконання судового рішення, автоматично позбавляють особу права на звернення до суду з окремим адміністративним позовом. Такий висновок не випливає з пункту 2 частини першої статті 170 КАС України.

Не погоджується колегія суддів і з висновком суду першої інстанції про те, що позивач в цьому випадку може захистити свої права виключно шляхом звернення із заявою в порядку статті 383 КАС України.

Стаття 383 КАС України встановлює спеціальний механізм судового контролю за виконанням судового рішення. Проте, для визначення належного процесуального способу захисту необхідно враховувати зміст конкретних вимог та характер спірних правовідносин.

У цій справі позивач не просить повторно вирішити питання, яке вже було вирішене судом у справі №420/31421/24, та не ставить під сумнів встановлений судом обов`язок відповідача провести перерахунок і виплату грошового забезпечення.

Вимоги позивача стосуються іншого питання — правомірності утримання податку з уже досліджених судом та виплачених сум грошового забезпечення.

Тому для вирішення питання про те, чи були такі дії відповідача легітимними, необхідно встановити фактичні обставини їх вчинення, визначити правову природу відповідних виплат, з`ясувати правові підстави утримання податку та надати їм належну правову оцінку.

Колегія суддів доходить висновку, що суд першої інстанції неправильно застосував норму процесуального права, ототожнивши спір щодо правомірності дій відповідача з утримання податків з виконанням попереднього судового рішення у справі №420/31421/24.

За правилами ч.3 ст.312 КАС України у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі, про повернення позовної заяви, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції.

Керуючись статтями 2, 5, 170, 242-244, 308, 311, 312, 321, 322, 325 КАС України суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити, ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 06 серпня 2026 року - скасувати.

Справу №420/23763/26 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 загін морської охорони Державної прикордонної служби України) про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії, направити для вирішення питання про відкриття провадження до Одеського окружного адміністративного суду.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня проголошення.

Суддя доповідач С.В. Дегтярьова

Судді А.В. Крусян

О.В. Яковлєв