Постанова від 23 вересня 2026 р. у справі №400/203/26 — П'ятий апеляційний адміністративний суд

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

————————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 вересня 2026 р.м. ОдесаСправа № 400/203/26

Перша інстанція: суддя Лісовська Н. В.,

повний текст судового рішення

складено 06.07.2026, м. Миколаїв

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Джабурія О.В.

суддів - Вербицької Н.В.

- Кравченка К.В.

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 06 липня 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_1 , третя особа: Військова частина НОМЕР_1 , про визнання дій протиправними, -

ПОЗОВНІ ВИМОГИ ТА

НАСЛІДКИ ВИРІШЕННЯ ПОЗОВУ СУДОМ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ

До Миколаївського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі – позивач) з позовною заявою до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі – відповідач, ІНФОРМАЦІЯ_2 ) з вимогами про:

- визнання протиправними дій ІНФОРМАЦІЯ_3 щодо затримання та примусового доставлення ОСОБА_1 ;

- визнання протиправними дій щодо проведення неналежного та формального медичного огляду ОСОБА_1 .

В обґрунтування заявлених позовних вимог представник позивача зазначив, що позивач був затриманий співробітниками Відповідача без вручення повістки, без належного повідомлення підстав таких дій та без будь-якого процесуального оформлення. Не було проведено повноцінного та належного медичного огляду, позивач не проходив огляд у лікарів-спеціалістів у складі та обсязі, передбаченому Положенням про військово-лікарську експертизу. Копію довідки військово-лікарської комісії позивачу не було надано, як і будь-яких інших письмових документів, що підтверджували б результати такого огляду. Станом на момент звернення до суду ані позивачу, ані його представнику не було вручено наказу про мобілізацію або витягу з нього. За таких умов реалізація владних повноважень відповідачем відбувається без належного індивідуального акта, що безпосередньо порушує права та законні інтереси позивача, у зв`язку з чим його представник звернувся до суду.

Ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 27.01.2026 року відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження відповідно до ст.260 КАС України (без виклику сторін). Вказаною ухвалою витребувано з ІНФОРМАЦІЯ_4 : наказ (або витяг з наказу) про мобілізацію ОСОБА_1 ; довідку (рішення) військово-лікарської комісії; усі матеріали та медичні документи, на підставі яких приймалося рішення щодо придатності.

04.02.2026 року відповідачем подано відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити у задоволенні позову. Відповідач зазначає, що 25.12.2025 року під час проведення уповноваженими представниками відповідача та територіального органу (підрозділу) поліції визначених Порядком №560 заходів оповіщення та перевірок в осіб чоловічої статі віком від 18 до 60 років військово-облікового документа, до ІНФОРМАЦІЯ_4 було виявлено громадянина ОСОБА_1 , який мав при собі військово-обліковий документ сформований за допомогою мобільного додатку Резерв+, при огляді якого було встановлено, що позивач перебуває в розшуку за порушення правил військового обліку. Позивачем у встановлений нормами Положення №402 порядок було пройдено медичний огляд, за результатами якого позивача визнано придатним до військової служби. На звернення представника позивача була надана відповідь №917 від 29.01.2026 року з додатками: копія витягу з наказу про мобілізацію №2749 від 25.12.2025року та копія довідки ВЛК№2025-2191-1289-0027-2, однак позивачем не оскаржувалися у визначений законом спосіб висновки ВЛК.

На виконання ухвали Миколаївського окружного адміністративного суду від 27.01.2026 року відповідачем надано наказ №2749 від 25.12.2025 року. про мобілізацію ОСОБА_1 та довідку ВЛК №2025-2191-1289-0027-2 від 25.12.2025 року.

04.02.2026 року представник позивача подав відповідь на відзив, де зазначив, що доставлення позивача до територіального центру комплектування та соціальної підтримки відбулося поза межами правового поля, без законної підстави, у спосіб, не передбачений законом. Із наданої відповідачем довідки чітко вбачається, що всі підписи членів ВЛК були проставлені у часовому проміжку з 12:20 до 12:47, а отже, така швидкість прийняття рішення об`єктивно унеможливлює проведення реального, повного та всебічного медичного огляду. Наказ про мобілізацію №2749 від 25.12.2025 року є похідним актом, який ґрунтується виключно на результатах зазначеної ВЛК та факті незаконного доставлення позивача.

04.02.2026 року представник позивача також подав клопотання про залучення до участі в справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача військову частину НОМЕР_1 (ЄДРПОУ НОМЕР_2 ); клопотання про залучення до участі у справі №400/203/26 як співвідповідача військово-лікарську комісію при ІНФОРМАЦІЯ_5 (ЄДРПОУ НОМЕР_3 ).

Ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 25.02.2026 року залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача, військову частину НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 , ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) та в якості 2 відповідача військово-лікарську комісію при ІНФОРМАЦІЯ_5 ( АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ НОМЕР_3 ).

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 06 липня 2026 року у задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_4 , ідентифікаційний код НОМЕР_3 ) про визнання дій протиправними – відмовлено.

Не погоджуючись з вищевказаним рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу. Апелянт просить скасувати рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 06 липня 2026 року у справі № 400/203/26 та ухвалити нове рішення, яким задовільнити позовні вимоги в повному обсязі. Апелянт вважає зазначене рішення незаконним, необґрунтованим, таким, що винесено з порушенням норм процесуального та матеріального права та без повного з`ясування усіх обставин, які мають значення для справи, а тому, на думку апелянта, є всі підстави для скасування рішення.

Відповідно до вимог ст.311 КАС України суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

За правилами частини першої статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

КОЛЕГІЯ СУДДІВ ВСТАНОВИЛА

Як вірно встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, 25.12.2025 року, під час проведення уповноваженими представниками ІНФОРМАЦІЯ_4 та територіального органу (підрозділу) поліції було виявлено громадянина ОСОБА_1 , який мав при собі військово-обліковий документ сформований за допомогою мобільного додатку Резерв+, при огляді якого представниками відповідача було встановлено, що позивач з 30.06.2025 року перебуває в розшуку за порушення правил військового обліку.

У зв`язку зі встановленням, позивача було направлено для проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби, уточнення своїх персональних даних, даних військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних, резервістів.

25.12.2025 року позивачем було пройдено медичний огляд, за результатами якого Позивача визнано придатним до військової служби відповідно до Довідки ВЛК №2025-2191-1289-0027-2.

Наказом №2749 від 25.12.2025 року ОСОБА_1 був призваний на військову службу під час мобілізації ІНФОРМАЦІЯ_2 та направлений для проходження військової служби до військової частини НОМЕР_1 .

Представник позивача стверджує, що 02.01.2026 року позивач був затриманий співробітниками відповідача без вручення повістки, без належного повідомлення підстав таких дій та без будь-якого процесуального оформлення. Після доставлення позивача до ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо нього були проведені дії, які формально позиціонувалися як медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби, копію довідки ВЛК позивачу не було надано.

08.01.2026 року представником позивача направлявся адвокатський запит про надання копій наказу про мобілізацію та довідки ВЛК.

Листом від 29.01.2026 року №917 відповідач надіслав копію витягу з наказу про мобілізацію №2749 від 25.12.2025 року та копію довідки ВЛК №2025-2191-1289-0027-2.

Вважаючи дії відповідача щодо затримання та примусового доставлення до ІНФОРМАЦІЯ_2 , проведення неналежного та формального медичного огляду позивача протиправними, представник позивача звернувся до суду з даним позовом.

ЗАСТОСУВАННЯ НОРМ ПРАВА

Вимогами ч.1 ст.2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до вимог ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Керуючись положеннями вищевказаних законів, Кодексом та контекстом Конституції України можна зробити висновок, що однією з найважливіших тенденцій розвитку сучасного законодавства України є розширення сфери судового захисту, в тому числі судового контролю за правомірністю і обґрунтованістю рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до вимог ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Надаючи правову оцінку законності і обґрунтованості рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів зазначає наступне.

Так, захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є обов`язком громадян України (ст.65 Конституції України).

Відповідно до вимог статті 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

Указом Президента України від 24.02.2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 року строком на 30 діб, який було продовжено відповідними Указами Президента України та діє до теперішнього часу.

Указом Президента України від 24.02.2022 року №69/2022 «Про загальну мобілізацію» постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію.

Статтею 1 Закону України №3543 «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (далі - Закон №3543, в редакції на час виникнення спірних відносин) визначено, що мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.

Відповідно до вимог ч.2 ст.4 Закону №3543 загальна мобілізація проводиться одночасно на всій території України і стосується національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій.

Абзацом 5 статті 1 Закону №3543 визначено, що особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Статтею 1 Закону України «Про оборону України» передбачено, що воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози та забезпечення національної безпеки, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Статтею 22 Закону №3543 визначені обов`язки громадян щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації.

Так, зокрема, відповідно до вимог частини 3 статті 22 Закону №3543 під час мобілізації громадяни зобов`язані з`явитися до військових частин або на збірні пункти територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках керівників територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки), або у строки, визначені командирами військових частин (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом керівників органів, в яких вони перебувають на військовому обліку, військовозобов`язані, резервісти Служби зовнішньої розвідки України - за викликом керівників відповідних підрозділів Служби зовнішньої розвідки України, військовозобов`язані Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - за викликом керівників відповідних органів управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту).

Призов громадян на військову службу під час мобілізації або залучення їх до виконання обов`язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, здійснюють територіальні центри комплектування та соціальної підтримки за сприяння місцевих органів виконавчої влади або командири військових частин (військовозобов`язаних, резервістів Служби безпеки України - Центральне управління або регіональні органи Служби безпеки України, військовозобов`язаних, резервістів Служби зовнішньої розвідки України - відповідний підрозділ Служби зовнішньої розвідки України, військовозобов`язаних Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - відповідні органи управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту).

Відповідно до вимог пункту 2 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10.12.2008 року №1153/2008 (далі - Положення №1153/2008) громадяни проходять військову службу у Збройних Силах України (далі - військова служба) в добровільному порядку або за призовом.

У добровільному порядку громадяни проходять: військову службу (навчання) за контрактом курсантів у вищих військових навчальних закладах, а також закладах вищої освіти, які мають у своєму складі військові інститути, факультети військової підготовки, кафедри військової підготовки, відділення військової підготовки (далі - військові навчальні підрозділи закладів вищої освіти); військову службу за контрактом осіб рядового складу; військову службу за контрактом осіб сержантського і старшинського складу; військову службу за контрактом осіб офіцерського складу. З громадянами, які добровільно вступають на військову службу, укладається контракт згідно з додатками 1 і 2.

За призовом громадяни проходять: строкову військову службу; військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період; військову службу за призовом осіб офіцерського складу.

Підпунктом 1 пункту 252 Положення №1153/2008 передбачено, що у разі оголошення мобілізації і настання особливого періоду проводиться призов на військову службу військовозобов`язаних і резервістів, за винятком осіб, зазначених у статті 23 Закону №3543-XII, а також прийом громадян на військову службу за контрактом.

Згідно з пунктом 1 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 року №154 (далі - Положення №154) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації. Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки утворюються в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі, інших містах, районах, районах у містах. Залежно від обсягів облікової, призовної та мобілізаційної роботи утворюються районні (об`єднані районні), міські (районні у містах, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки (далі - районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки). Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки утворюються, ліквідуються, реорганізовуються Міноборони.

Відповідно до вимог пункту 9 Положення №154 територіальні центри комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених на них завдань, зокрема: ведуть військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а також облік громадян України, які уклали контракт добровольця територіальної оборони, ветеранів війни та військової служби, та інших осіб, які мають право на пенсійне забезпечення відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»; здійснюють заходи щодо призову громадян на військову службу за призовом осіб офіцерського складу, на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, та на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період; надають командирам військових частин інформацію про військовозобов`язаних, які перебувають на військовому обліку, з метою добору громадян для проходження служби у військовому резерві та військової служби за контрактом.

Пунктом 11 Положення №154 передбачено, що районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, крім функцій, зазначених у пункті 9 цього Положення, серед іншого: розподіляють призовників під час їх приписки до призовних дільниць і призову на строкову військову службу за видами (родами сил і військ) Збройних Сил, іншими військовими формуваннями; організовують та проводять професійно-психологічний відбір громадян під час приписки до призовної дільниці, призову на військову службу, службу у військовому резерві, відбору кандидатів на військову службу за контрактом; беруть участь в організації та забезпеченні роботи районних (міських) призовних комісій, готують для розгляду зазначеними комісіями матеріали з питань призову громадян на строкову військову службу, службу у військовому резерві, надання відстрочки або звільнення їх від призову на строкову військову службу, службу у військовому резерві; оформляють для військовозобов`язаних, резервістів відстрочки від призову під час мобілізації та в особливий період і воєнний час, які надаються в установленому порядку, а також ведуть їх спеціальний облік.

Колегія суддів погоджується, що сукупний аналіз наведених норм права доводить, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України. Військовий обов`язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку, а отже призов на військову службу за мобілізацією є військовим обов`язком.

У разі оголошення мобілізації і настання особливого періоду проводиться призов на військову службу військовозобов`язаних і резервістів, за винятком осіб, зазначених у статті 23 Закону №3543-XII, а також прийом громадян на військову службу за контрактом.

Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період визначається Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року №560 затверджено Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період (далі - Порядок №560).

Цей Порядок визначає, зокрема: процедуру надання військовозобов`язаним та резервістам відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період та її оформлення; організацію медичного огляду військовозобов`язаних та резервістів для визначення придатності до військової служби; процедуру оформлення призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період; механізм відправлення військовозобов`язаних та резервістів до місць проходження військової служби.

Відповідно до вимог п.2 Порядку №560 на військову службу під час мобілізації, на особливий період призиваються резервісти та військовозобов`язані, які придатні до військової служби за станом здоров`я та не мають права на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації з підстав, визначених статтею 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», для комплектування (доукомплектування) з`єднань, військових частин, установ, організацій, вищих військових навчальних закладів, військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти, навчальних частин (центрів) (далі - військові частини) Збройних Сил та інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення з правоохоронними функціями (далі - Збройні Сили та інші військові формування).

Призов резервістів та військовозобов`язаних на військову службу під час мобілізації проводиться в порядку, визначеному Законами України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», «Про військовий обов`язок і військову службу» та цим Порядком.

Відповідно до вимог ч.6 ст.22 Закону №3543 у період проведення мобілізації (крім цільової) громадяни України чоловічої статі віком від 18 до 60 років зобов`язані мати при собі військово-обліковий документ та пред`являти його за вимогою уповноваженого представника територіального центру комплектування та соціальної підтримки або поліцейського, а також представника Державної прикордонної служби України у прикордонній смузі, контрольованому прикордонному районі та на пунктах пропуску через державний кордон України.

Під час перевірки документів уповноважений представник територіального центру комплектування та соціальної підтримки або поліцейський здійснює фото- і відеофіксацію процесу пред`явлення та перевірки документів із застосуванням технічних приладів та засобів фото- та відеофіксації, а також може використовувати технічні прилади, засоби та спеціалізоване програмне забезпечення з доступом до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Аналогічне право передбачено пунктом 49 Порядку №560, а саме: у період проведення мобілізації (крім цільової) уповноважені представники територіального центру комплектування та соціальної підтримки або поліцейські, а також представники Держприкордонслужби мають право вимагати у громадян чоловічої статі віком від 18 до 60 років військово-обліковий документ (військово-обліковий документ в електронній формі) разом з документом, що посвідчує особу.

Перевірка військово-облікового документа (військово-облікового документа в електронній формі) у громадян чоловічої статі віком від 18 до 60 років може здійснюватися:

у прикордонній смузі, контрольованому прикордонному районі та на пунктах пропуску через державний кордон України - представниками органів охорони державного кордону або їх структурних підрозділів Держприкордонслужби;

за місцем проживання, роботи, навчання, у громадських місцях, громадських будинках та спорудах, місцях масового скупчення людей, на пунктах пропуску (блок-постах) - уповноваженими представниками територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки або поліцейськими (п. 51 Порядку №560).

У разі встановлення, що громадянин порушує правила військового обліку, визначені Порядком організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 року №1487 (Офіційний вісник України, 2023 р., №5, ст.409), або Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», виявлення розбіжностей військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних, резервістів старший групи оповіщення пропонує резервісту або військовозобов`язаному (крім резервістів та військовозобов`язаних СБУ та розвідувальних органів) прослідувати до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки для взяття на військовий облік, проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби, уточнення своїх персональних даних, даних військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних, резервістів. Із зазначеною метою громадянину оформляється та вручається повістка.

У разі відмови резервіста або військовозобов`язаного від отримання повістки представником, який уповноважений вручати повістки, складається акт відмови від отримання повістки, який підписується не менш як двома членами групи оповіщення. Акт відмови від отримання повістки оголошується громадянину (п. 54 Порядку №560).

У разі відмови прослідувати до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки поліцейський, який входить до складу групи оповіщення, проводить адміністративне затримання та доставлення громадянина до такого центру на підставі статей 261 і 262 КУпАП (п.54 Порядку №560).

Відповідно до вимог п.81 Порядку №560 у разі призову військовозобов`язаних та резервістів на військову службу під час мобілізації, на особливий період не за місцем їх перебування на військовому обліку (крім тих осіб, що добровільно виявили бажання проходити військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період) такі особи перед призовом на військову службу беруться на військовий облік у районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки, який здійснює їх призов. Відомості про взяття таких осіб на військовий облік вносяться до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів перед їх направленням на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду.

Таким чином, сукупний аналіз наведених норм права доводить, що на час воєнного стану чоловіки 18-60 років мають при собі обов`язково мати військово-облікові документи, зобов`язані пред`являти військово-облікові документи на вимогу поліцейського, представника ТЦК та СП та представника Держприкордонслужби.

Своєю чергою у разі встановлення, що громадянин порушує правила військового обліку, визначені Порядком організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 року №1487 або Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», виявлення розбіжностей військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних, резервістів вказані вище уповноважені особи мають запропонувати особі прослідувати до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки для взяття на військовий облік, проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби, уточнення своїх персональних даних, даних військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних, резервістів. Із зазначеною метою громадянину оформляється та вручається повістка. У разі відмови прослідувати до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки поліцейський, який входить до складу групи оповіщення, проводить адміністративне затримання та доставлення громадянина до такого центру на підставі статей 261 і 262 КУпАП (п.54 Порядку №560).

Також чинне законодавство передбачає, що у разі призову військовозобов`язаних та резервістів на військову службу під час мобілізації, на особливий період не за місцем їх перебування на військовому обліку (крім тих осіб, що добровільно виявили бажання проходити військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період) такі особи перед призовом на військову службу беруться на військовий облік у районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки, який здійснює їх призов.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, 25.12.2025 року, під час проведення уповноваженими представниками ІНФОРМАЦІЯ_4 та територіального органу (підрозділу) поліції було виявлено позивача, який мав при собі військово-обліковий документ сформований за допомогою мобільного додатку Резерв+, при огляді якого представниками відповідача було встановлено, що позивач з 30.06.2025 року перебуває в розшуку за порушення правил військового обліку.

25.12.2025 року позивачем було пройдено медичний огляд, за результатами якого визнано придатним до військової служби відповідно до Довідки ВЛК №2025-2191-1289-0027-2 та наказом №2749 від 25.12.2025 року позивач був призваний на військову службу під час мобілізації ІНФОРМАЦІЯ_2 та направлений для проходження військової служби до військової частини НОМЕР_1 .

Згідно з вимогами п. 70 Порядку №560 порядок проведення медичного огляду резервістів та військовозобов`язаних, персональний склад військово-лікарських комісій, порядок їх роботи визначаються у порядку, встановленому Міноборони.

Рішення щодо придатності резервіста та військовозобов`язаного для проходження військової служби за станом здоров`я визначається військово-лікарською комісією при районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки.

У разі незгоди громадянина з рішенням військово-лікарської комісії при районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки на підставі його заяви громадянин направляється для проходження військово-лікарської комісії при обласному (Київському та ІНФОРМАЦІЯ_6 (п.72 Порядку №560).

Вимогами п. 73 Порядку №560 передбачено, що рішення військово-лікарської комісії при обласному (Київському та ІНФОРМАЦІЯ_6 про придатність резервіста або військовозобов`язаного за станом здоров`я до військової служби під час мобілізації може бути скасовано штатною військово-лікарською комісією вищого рівня або оскаржено у судовому порядку.

Згідно з вимогами п.75 Порядку №560 придатність резервістів та військовозобов`язаних до військової служби за станом здоров`я кожним лікарем визначається індивідуально. Висновки про придатність або непридатність резервістів та військовозобов`язаних до військової служби, подані ними скарги та об`єктивні дані, виявлені у процесі медичного огляду, а також установлений діагноз вносяться кожним лікарем до картки обстеження та медичного огляду та до інших документів, що засвідчується особистим підписом лікаря та скріплюється його особистою печаткою, із зазначенням дати проведення медичного огляду відповідно до вимог, визначених Міноборони.

Досліджуючи обставини справи в контексті визнання протиправними дій щодо проведення неналежного та формального медичного огляду ОСОБА_1 , суд апеляційної інстанції зазначає, що позивач обґрунтовує порушення процедури тим, що медичний огляд був проведений формально та проти його волі.

При цьому, суд першої інстанції правомірно відхилив зазначені доводи, оскільки, як встановлено судом, медичний огляд позивача був проведений у порядку призову на військову службу за мобілізацією, який не збігається з порядком прийняття на військову службу у добровільному порядку.

Крім того, колегія суддів зауважує, що у позивача наявне право на досудове оскарження рішень ВЛК до комісії вищого рівня.

Разом з цим, з матеріалів справи не вбачається та, зокрема, не надано відповідних доказів того, що позивач скористався зазначеним правом.

Суд першої інстанції вірно виснував, що вимоги позивача стосуються виключно щодо дій ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо затримки позивача. При цьому ОСОБА_1 не оскаржує Наказ №2749 від 25.12.2025 року про мобілізацію та висновки військово-лікарської комісії у довідці №2025-2191-1289-0027-2.

Відтак і висновки військово-лікарської комісії, і наказ про мобілізацію позивача є чинними, й такими, що визнаються позивачем.

Колегія суддів наголошує, що саме по собі залучення позивача до виконання конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, не може порушувати його прав, свобод та інтересів, за виключенням передбачених законодавством випадків, коли виключається або відтерміновується для конкретного громадянина України виконання такого обов`язку. Відповідних обставин та обґрунтувань позивачем суду не наведено.

Таким чином, за відсутності у позивача законних підстав для звільнення від призову або відстрочки, до нього правомірно могли бути застосовані заходи щодо призову на військову службу за загальною мобілізацією під час дії воєнного стану, зокрема у зв`язку з наявністю в органу військового управління відомостей про порушення ним правил військового обліку.

Отже, установлені в межах розгляду даної справи фактичні обставини у повному обсязі спростовують наведені позивачем в апеляційній скарзі доводи.

З огляду на наведене, колегія суддів доходить висновку, що дії ІНФОРМАЦІЯ_1 були вчинені у відповідності до вимог чинного законодавства України є правомірними, зважаючи на відомості про порушення правил військового обліку стосовно ОСОБА_1 .

Відповідно до вимог ч.2 ст.6 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Судом апеляційної інстанції враховується, що згідно з п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції порушень норм матеріального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 308; 311; 315; 316; 321; 322; 325 КАС України, суд апеляційної інстанції, –

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 06 липня 2026 року – без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення з підстав, передбачених статтею 328 КАС України.

Суддя-доповідач О.В. Джабурія

Судді Н.В. Вербицька К.В. Кравченко