Постанова від 23 вересня 2026 р. у справі №420/12197/26 — П'ятий апеляційний адміністративний суд

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

————————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 вересня 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/12197/26

Перша інстанція: суддя Хом`якова В.В.

Судова колегія П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого: Градовського Ю.М.

суддів: Єщенка О.В.,

Казанчук Г.П.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м.Одесі апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 22 червня 2026р. по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И Л А:

У квітні 2026р. ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до ГУ ПФУ в Одеській області, у якому просила:

- визнати протиправними дії ГУ ПФУ в Одеській області щодо обмеження ОСОБА_1 пенсії максимальним розміром з 1 лютого 2024р., з 1 березня 2024р., з 1 березня 2025р., з 1 березня 2026р. та з 1 травня 2026р. та положень Постанови КМУ №821 від 14.07.2025р. «Про затвердження Порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень»;

- зобов`язати ГУ ПФУ в Одеській області провести ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії без обмеження її максимальним розміром з 1 лютого 2024р., з 1 березня 2024р., з 1 березня 2025р., з 1 березня 2026р. та з 1 травня 2026р. та без застосування положень Постанови КМУ №821 від 14.07.2025р. «Про затвердження Порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень», з урахуванням раніше проведених виплат та здійснити виплату різниці між максимально нарахованим та фактично виплаченим.

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначила, що вона перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Одеській області та отримує пенсію по втраті годувальника відповідно до ЗУ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі – Закон №2262-XII).

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 3.03.2026р. по справі №420/38825/25 зобов`язано ГУ ПФУ в Одеській області з 1.02.2024р. здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 №ЮО110102 від 24.10.2025р. про розмір грошового забезпечення годувальника ОСОБА_2 , виданої станом на 1.01.2024р., у відповідності до вимог ст.43 і 63 ЗУ від 9.04.1992р. №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та положень Постанови КМУ від 30.08.2017р. №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з урахуванням раніше виплачених сум.

На виконання вказаного рішення ГУ ПФУ в Одеській області провело перерахунок пенсії позивачки з 1.02.2024р..

Позивачка зазначає, що після проведеного перерахунку відповідач обмежив виплату їй пенсії максимальним розміром.

Вважаючи такі дії відповідача протиправними, позивачка звернулась до суду з цим позовом.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 22 червня 2026р. адміністративний позов задоволено.

Визнано протиправними дії ГУ ПФУ в Одеській області щодо обмеження ОСОБА_1 пенсії максимальним розміром з 1 лютого 2024р., з 1 березня 2024р., з 1 березня 2025р., з 1 березня 2026р. та з 1 травня 2026р. та положень Постанови КМУ №821 від 14.07.2025р. «Про затвердження Порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень».

Зобов`язано ГУ ПФУ в Одеській області перерахунок та виплату пенсії без обмеження її максимальним розміром з 1 лютого 2024р., з 1 березня 2024р., з 1 березня 2025р., з 1 березня 2026р. та з 1 травня 2026р. та без застосування положень Постанови КМУ №821 від 14.07.2025р. «Про затвердження Порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень», з урахуванням раніше проведених виплат та здійснити виплату різниці між максимально нарахованим та фактично виплаченим.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ПФУ в Одеській області на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору 1 331,2грн..

В апеляційній скарзі ГУ ПФУ в Одеській області, посилаючись на порушення норм права, просить рішення суду скасувати та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Судова колегія вважає, що у відповідності до п.1 ч.1 ст.311 КАС України, апеляційну скаргу можливо розглянути в порядку письмового провадження, оскільки в матеріалах справи достатньо доказів для вирішення справи по суті.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про часткове задоволення апеляційної скарги, скасування рішення суду з прийняттям нового рішення про залишення адміністративного позову без розгляду, з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.319 КАС України судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню повністю або частково в апеляційному порядку і позовна заява залишається без розгляду або провадження у справі закривається у відповідній частині з підстав, встановлених відповідно статтями 238, 240 цього Кодексу.

Задовольняючи адміністративний позов ОСОБА_1 , суд першої інстанції виходив з того, що у правовідносинах щодо призначення та перерахунку пенсій відповідно до Закону №2262-XII норми зазначеного закону підлягають застосуванню з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016р. №7-рп/2016, у зв`язку з чим будь-яке обмеження максимального розміру зазначених пенсій є протиправним.

Також суд вказав, що застосування при перерахунку та виплаті позивачці пенсії, призначеної відповідно до Закону №2262-ХІІ, Постанови КМУ №821 від 14.07.2025р. «Про затвердження Порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень», якою змінюються умови та механізм виконання судових рішень, є протиправним.

Проте, з таким висновком суду першої інстанції не може погодитись судова колегія, оскільки вказаного висновку суд дійшов без належного з`ясування обставин по справі, у зв`язку з чим допустив порушення норм процесуального права.

За правилами ст.242 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Судова колегія вважає, що вказані порушення норм права призвели до неправильного вирішення справи по суті, а тому апеляційний суд на підставі ст.315 КАС України, рішення суду скасовує та приймає нове рішення про залишення позовної заяви без розгляду, з наступних підстав.

Так, судом апеляційної інстанції встановлено, що позовну заяву, за якою суд першої інстанції розглядав справу, не було підписано.

За змістом ч.10 ст.44 КАС України якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, на такі документи накладається кваліфікований електронний підпис учасника справи (його представника) відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги". Якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в паперовій формі, такі документи скріплюються власноручним підписом учасника справи (його представника).

Відповідно до п.3 ч.4 ст.169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позов подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.

Згідно із п.2 ч.1 ст.240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо позовну заяву не підписано або підписано особою, яка не має права підписувати її, або особою, посадове становище якої не вказано.

З наведеного слідує, що прийняття та розгляд судом позовної заяви, яку не підписано у встановленому законом порядку, є неможливим. У разі якщо факт відсутності підпису буде встановлено на стадії прийняття позову - він підлягає поверненню, у випадку встановлення цього факту після відкриття провадження - залишенню без розгляду.

Як вбачається з матеріалів справи, позовна заява у даній справі подана до суду першої інстанції нарочно, однак не містить власноручного підпису особи, яка його подала.

Колегія суддів зауважує, що відсутність підпису у позовній заяві не є її недоліком у розумінні ч.1 ст.169 КАС України, оскільки відповідних вимог норми статті 160, 161 КАС України не містять.

Відтак, встановлення судом факту відсутності підпису позову є підставою для безпосереднього застосування положень п.3 ч.4 ст.169 КАС України або п.2 ч.1 ст.240 КАС України у разі, якщо провадження у справі було відкрите.

Разом з тим, суд першої інстанції на вказані обставини уваги не звернув, чим порушив вимоги п.3 ч.4 ст.169 КАС України або п.2 ч.1 ст.240 КАС України.

Отже, оскільки факт непідписання позовної заяви встановлено в ході апеляційного провадження, то судова колегія дійшла висновку про необхідність скасування оскаржуваного рішення суду першої інстанції та залишення позовної заяви ОСОБА_1 без розгляду відповідно до ч.1 ст.319 КАС України.

Відповідно до п.30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27.09.2001р. рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.

При прийнятті рішення у даній справі суд врахував позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки інших аргументів учасників справи), сформовану, зокрема у справах Салов проти України (заява №65518/01; від 6.09.2005р.; п.89), Проніна проти України (заява №63566/00; 18.07.2006р.; п.23) та Серявін та інші проти України (заява №4909/04; від 10.02.2010р.; п.58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (RuizTorija v. Spain) серія A. 303-A; 9.12.1994р., п.29).

Пунктом 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень визначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Виходячи з наведеного, судова колегія дійшла висновку про те, що судом першої інстанції ухвалено рішення з порушенням норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи і є підставою для скасування рішення суду та залишення позовної заяви без розгляду.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.311,315,319,321,325 КАС України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області задовольнити частково.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 22 червня 2026р. скасувати.

Прийняти по справі нове рішення, яким адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії залишити без розгляду.

Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає, крім випадків встановлених п.2 ч.5 ст.328 КАС України.

Головуючий: Ю.М. Градовський

Судді: О.В. Єщенко

Г.П. Казанчук