Постанова від 23 вересня 2026 р. у справі №420/2945/26 — П'ятий апеляційний адміністративний суд

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

————————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 вересня 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/2945/26

Перша інстанція: суддя Іванов Е.А.

Судова колегія П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого: Градовського Ю.М.

суддів: Єщенка О.В.,

Казанчук Г.П.

розглянувши в порядку письмового провадження в м.Одесі апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 13 березня 2026р. по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Спільне Підприємство Рисоіл Термінал» до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И Л А:

У лютому 2026р. ТОВ «Спільне Підприємство Рисоіл Термінал» звернулося до суду із позовом до ГУ ДПС в Одеській області, у якому просило:

- визнати протиправним та скасувати рішення ГУ ДПС в Одеській області “Про розгляд повідомлення про втрату (знищення чи зіпсуття) первинних документів” №1801/6/15-32-07-05-05 від 28.01.2026р.;

- зобов`язати ГУ ДПС в Одеській області застосувати до ТОВ «Спільне Підприємство Рисоіл Термінал» спеціальні правила, встановлені пп. 69.28 п. 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового Кодексу України, згідно Повідомлення ТОВ «Спільне Підприємство Рисоіл Термінал» від 30.12.2025р. №480 про втрату первинних документів.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що він є морським терміналом і портовим оператором та здійснює господарську діяльність з 2001р. Місцезнаходження товариства є: Одеська область, Одеський район, м.Чорноморськ, вул. Транспортна, 23-А. Також товариство користувалося на праві оренди офісними приміщеннями за адресою: Одеська область, Одеський район, м.Чорноморськ, вул. Центральна, 14-Е.

Територіально/географічно всі виробничі потужності позивача та офісні приміщення (власні та орендовані) знаходяться на території морського порту Чорноморськ.

Позивач зазначив, що в результаті військових бойових дій через збройну агресію російської федерації у ніч з 24.12.2025р. на 25.12.2025р. по території морського порту Чорноморськ від влучання Б(П)ЛА було знищено будівлю за адресою: Одеська область, Одеський район, м.Чорноморськ, вул.Центральна, 14-Е, в якій розміщувався адміністративний апарат товариства, у т.ч. служба/відділ бухгалтерії та зберігалися фінансово-господарські документи з діяльності товариства. На місці від влучання Б(П)ЛА виникла пожежа, що спричинила знищення вказаної будівлі та відповідно втрату всього майна товариства, фінансово-господарських документів товариства, у т.ч. знищення первинних документів, пов`язаних з обчисленням та сплатою податків, які можуть підтверджувати показники звітності товариства.

Позивач належно повідомив податковий орган та підтвердив факт втрати (знищення) документів внаслідок фактичних бойових дій; виконав усі вимоги ПК України; повідомив, що місцезнаходження знищеної будівлі є м.Чорноморськ, вул. Центральна, 14-Е, Одеський район, Одеської області, який перебуває у переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, який визначається у встановленому КМУ порядку. Проте, податковим органом прийнято рішення за №1801/6/15-32-07-05-05 від 28.01.2026р., яким товариству відмовлено у застосуванні спеціальних правил/спеціального правового режиму, передбаченого п.69.28 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України.

Позивав вважає вказане рішення протиправним та незаконним, у зв`язку із чим звернувся в суд із даним позовом.

Посилаючись на вказане просив позов задовольнити.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 13 березня 2026р. адміністративний позов задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано рішення ГУ ДПС в Одеській в області №1801/6/15-32-07-05-05 від 28.01.2026.

Зобов`язано ГУ ДПС в Одеській області повторно розглянути повідомлення ТОВ «Спільне Підприємство Рисоіл Термінал» про втрату документів від 30.12.2025 та доповнення до повідомлення від 16.01.2026р. з урахуванням висновків суду.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС в Одеській області на користь ТОВ «Спільне Підприємство Рисоіл Термінал» витрати зі сплати судового збору в розмірі 1 331,2грн..

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі апелянт просить рішення суду скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні адміністративного позову в повному обсязі, посилаючись на порушення норм права.

Судова колегія вважає, що у відповідності до п.1 ч.1 ст.311 КАС України, апеляційну скаргу можливо розглянути в порядку письмового провадження, оскільки в матеріалах справи достатньо доказів для вирішення справи по суті.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку про залишення скарги без задоволення, а рішення суду без змін, з наступних підстав.

Відповідно до ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Задовольняючи частково адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що податковий орган приймаючи оскаржуване рішення дів протиправно, чим порушено права та законні інтереси позивача, оскільки наданими позивачем документами у достатній мірі підтверджено ту обставину, на яку він посилався, як на підставу, яка зумовила втрату документів.

Вирішуючи спір, судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно та об`єктивно дослідив обставини по справі, надані докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Так, судом першої інстанції встановлено та підтверджено під час апеляційного розгляду, що ТОВ «Спільне Підприємство Рисоіл Термінал», має юридичну адресу: Україна, 68000, Одеська обл., місто Чорноморськ(з), вул.Транспортна, будинок 23-А.

ДПІ обслуговування - ГУ ДПС в Одеській області.

Згідно Договору оренди №116 від 1.10.2023р. Орендодавець: ТОВ «САНШАИН ТЕРМІНАЛ», код ЄДРПОУ 37673227, та Орендар: ТОВ «СПІЛЬНЕ ПІДПРИЄМСТВО РИСОІЛ ТЕРМІНАЛ», код ЄДРПОУ 31786337, уклали Договір за умовами якого Орендодавець зобов`язується передати Орендарю в строкове платне користування, а Орендар зобов`язується прийняти майно (надалі "об`єкт оренди") і оплатити Орендодавцю орендну плату. Об`єкт оренди - офісні приміщення адміністративно-побутового корпусу (далі - об`єкт оренди). Адреса об`єкта оренди: Одеська область, м. Чорноморськ, вул. Центральна , будинок 14-Е.

Адміністративно-побутовий корпус належить Орендодавцю на праві власності, зареєстрованому в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 16.09.2020р., реєстраційний номер нерухомого майна 2173662251108.

Перелік приміщень, меблі, обладнання зазначено у акті прийому-передачі об`єкта оренди до цього Договору. Термін орендного користування об`єктом оренди складає по 31.08.2026р. включно, або 35 місяців з дати підписання цього Договору та акту прийому-передачі об`єкта оренди.

30.12.2025р. ТОВ «СПІЛЬНЕ ПІДПРИЄМСТВО РИСОІЛ ТЕРМІНАЛ», направило до ГУ ДПС в Одеській області повідомлення про втрату документів. Та додатково 16.01.2026р. направило документи на підтвердження подій втрати документів.

У зазначених повідомленнях відповідача було поінформовано про втрату документів, через влучання Б(П)ЛА у ніч з 24.12.2025р. на 25.12.2025р. по території морського порту Чорноморськ та знищено/пошкоджено будівлю за адресою: Одеська область, Одеський район, м. Чорноморськ, вул. Центральна, 14-Е, в якій розміщувався адміністративний апарат Товариства, у т.ч. служба/відділ бухгалтерії та зберігалися фінансово-господарські документи з діяльності Товариства. На місці виникла пожежа від влучання Б(П)ЛА, що спричинила знищення вказаної будівлі та відповідно втрату всього майна Товариства, орг/техніки (комп`ютери, принтери, сканери, факси тощо), фінансово-господарських документів Товариства, у т.ч. знищення первинних документів. У зв`язку із вищевказаним знищенням офісного приміщення Товариства від бойових дій рф у ніч з 24.12.2025 на 25.12.2025 та пожежею, втрачено (знищено) всі первинні документи Товариства за звітні періоди 2024-2025 рр. та первинні документи і супровідні документи та документація з трансфертного ціноутворення за 2015-2025 рр. які мали зберігатися протягом строку, встановленого ст.44 Податкового кодексу України. Та з посиланням на пп.69.28 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX, ст.44 Податкового кодексу України цим повідомило про вищевказані обставини втрати первинних документів Товариства (загальний перелік у додатку) та просило ГУ ДПС в Одеській області здійснити заходи реагування відповідно до норм Податкового кодексу України до якого був доданий загальний Перелік фінансово-господарських/первинних документів ТОВ, що були втрачені внаслідок пожежі 25.12.2025 за адресою: Одеська область, Одеський район, м. Чорноморськ, вул. Центральна, 14-Е.

16.01.2026р. позивачем додатково було надано Акт про пожежу від 25.12.2025р.; Висновок про причини виникнення пожежі від 26.12.2025р. з додатками; лист Одеського районного управління цивільного захисту та превентивної діяльності ГУ ДСНС України в Одеській області від 14.01.2026 №6021-401/6021.

Проте, Комісією ГУ ДПС в Одеській області з розгляду документів, які надійшли від платника податків відповідно до наказу МФУ від 29 липня 2022р. №225 «Про затвердження Порядку підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язків, визначених у підпункті 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України, за результатом розгляду вищезазначеного повідомлення про втрату первинних документів, прийнято Рішення за №1801/6/15-32-07-05-05 від 28.01.2026р., яким позивачу відмовлено у застосуванні спеціальних правил/спеціального правового режиму, передбаченого п.69.28 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України.

Як підставу для відмови комісією зазначено, що згідно Наказу Міністерства розвитку громад та територій України від 28.02.2025р. №376 «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією» зареєстровано в Міністерстві юстиції України 11 березня 2025р. за №380/43786 (зі змінами та доповненнями) Чорноморська міська територіальна громада, Одеський район, Одеська область не входить до переліку територій, на яких ведуться (велися) активні бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією.

Внаслідок наведеного позивач вважає, що відбулось порушення права на гарантії, передбачених п.69.28 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України.

Позивач не погодився із вказаним рішенням, та вважаючи свої права порушеними, звернувся до суду із даним позовом.

Перевіряючи правомірність та законність оскаржуваного рішення податкового органу, з урахуванням підстав, за якими позивач пов`язує його протиправність та скасування, судова колегія виходить з наступного.

Приписами ч.2 ст.19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює ПК України.

Положеннями пп.15.1 ст.15 ПК України встановлено, що платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об`єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об`єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов`язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Відповідно до обов`язків, закріплених у ст.16 ПК України, платник податків зобов`язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів; подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

ЗУ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо адміністрування окремих податків у період воєнного, надзвичайного стану» від 1.04.2022р. №2173, яким доповнено п.69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України пп.69.28 такого змісту: установити, що до платників податків/податкових агентів, які провадили діяльність на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, та на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями російської федерації, і не можуть пред`явити первинні документи, на підставі яких здійснюється облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, як виняток із положень ст.44 цього Кодексу застосовуються спеціальні правила для підтвердження даних, визначених у податковій звітності.

З`ясовуючи чи були дотримані контролюючим органом вимоги, з якими ПК України пов`язує виникнення у контролюючого органу права приймати рішення за результатами розгляду повідомленням про втрату первинних документів платника податків, судова колегія зазначає наступне.

Так, приписами пп.69.28 п.69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України визначено дві обставини, за яких до платника податків можуть бути застосовані визначені вказаним підпунктом спеціальні правила, а саме втрата (знищення чи зіпсуття) первинних документів внаслідок бойових дій та/або неможливість вивезення первинних документів в зв`язку із знаходженням їх на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, та на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями російської федерації.

Оскільки в абзаці третьому зазначеної норми вказані обставини, пов`язані сполучником «та/або», з метою застосування вказаних спеціальних правил вони можуть існувати як кожна окремо, так і в сукупності.

Абзац восьмий пп.69.28 п.69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України містить єдину обставину, на підставі якої контролюючий орган має право прийняти рішення про відмову у застосуванні цієї норми. Такою обставиною є втрата документів, що не пов`язана з проведенням на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, та на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями російської федерації, бойових дій.

При цьому, пп.69.28 п.69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України, як і загальною нормою ч.2 ст.77 КАС України, обов`язок доведення вказаної обставини покладено на контролюючий орган.

Вказаним підпунктом ПК України передбачено підставу для відмови у застосуванні спеціальних правил виключно у разі втрати документів, що не пов`язана з проведенням на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, та на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями російської федерації, бойових дій.

Аналіз пп.69.28 п.69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України дає підстави зробити висновок, що у разі якщо платник податків подав до контролюючого органу повідомлення про втрату первинних документів з підстав ведення на територіях знаходження первинних документів бойових дій або якщо території тимчасово окуповані збройними формуваннями російської федерації, і будь-яке знаходження там становить загрозу життю працівникам підприємства, у контролюючого органу відсутні підстав для відмови у застосуванні спеціальних правил до позивача.

Положення абз.2 п.п.69.28 п.69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України встановлюють чотири підстави неможливості пред`явлення первинних документів, а саме:

- втрата (знищення чи зіпсування);

- знаходження документів на території, на якій ведуться або велися бойові дії, на окупованій території, у разі якщо їх неможливо вивезти:

- знаходження документів на території, на якій ведуться або велися бойові дії, на окупованій території, у разі якщо їх вивезення пов`язане з ризиком для життя чи здоров`я фізичних осіб;

- знаходження документів на території, на якій ведуться або велися бойові дії, на окупованій території, у разі якщо їх вивезення неможливо у зв`язку з адміністративними перешкодами, встановленими органами влади.

Отже, судова колегія зазначає, що вирішальним є не те, коли територію віднесено до території активних бойових дій, а саме фактична неможливість пред`явлення первинних документів.

Судова колегія зазначає, що платники податків/податкові агенти, які подали повідомлення про втрату первинних документів відповідно до цього підпункту, не підлягають перевірці контролюючим органом, щодо зазначених у повідомленні податкових (звітних) періодів, у тому числі після завершення дії воєнного стану.

Втрата документів, що не пов`язана з проведенням на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, та на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями російської федерації, бойових дій, не надає права платнику податків/податковому агенту застосовувати положення цього підпункту.

Обов`язок доведення відсутності підстав для застосування положень цього підпункту покладається на контролюючий орган. Платник податків/податковий агент, який безпідставно застосував положення цього підпункту, вважається таким, що ухиляється від сплати податків, та несе відповідальність, передбачену цим Кодексом та іншими законами України.

У разі відмови у застосуванні положень цього підпункту контролюючий орган не пізніше одного місяця з дати отримання відповідного повідомлення від платника податків/податкового агента видає вмотивоване рішення із зазначенням підстави та доказів такої відмови.

Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії, та територій, тимчасово окупованих збройними формуваннями російської федерації, визначається Кабінетом Міністрів України.

Аналізуючи вищевказане, судова колегія зазначає, що обов`язковою умовою для застосування спеціальних правил підтвердження даних податкового обліку, встановлених пп.69.28 п.69 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідні положення ПК України, є факт втрати (знищення чи зіпсуття) первинних документів, що безпосередньо пов`язаний з проведенням бойових дій на території, на якій провадилась господарська діяльність, або з тимчасовою окупацією цієї території.

При цьому, судова колегія зазначає, що обов`язок доведення відсутності підстав для застосування положень цього підпункту покладається саме на контролюючий орган.

Апеляційний суд звертає увагу на те, що під час судового розгляду даної справи відповідач жодним чином не довів, що втрата первинної документації, не пов`язана із військовою агресією російської федерації проти України, а саме, на території м.Чорноморськ Одеської області.

Також, судова колегія зазначає, що Наказом Міністерства фінансів України від 29.07.2022р. №225 затверджено «Порядок підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язків, визначених у пп.69.1 п.69 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" ПК України, та переліків документів на підтвердження» (надалі - Порядок №225).

Порядком №225 наведено виключний перелік підстав для прийняття рішення про неможливість виконання податкових обов`язків, зокрема, це: 1) втрата (знищення чи зіпсуття) первинних документів, комп`ютерного та іншого обладнання внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією російської федерації; 2) неможливість використати чи вивезти документи, комп`ютерне та інше обладнання внаслідок ведення бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією російської федерації; 5) перебування (податкова адреса платника податків та/або фактичне знаходження/знаходження виробничих потужностей тощо) на території населеного пункту, у якому ведуться воєнні (бойові) дії, який (які) знаходиться в оточенні (блокуванні) або тимчасово окупований збройними формуваннями російської федерації.

Цим же порядком передбачено перелік документів, які подаються платником у підтвердження визначених ним підстав неможливості виконання податкових обов`язків.

В силу вимог Порядку №225 факт доведення правомірності своїх рішень покладається на податковий орган, при цьому, мотивом його прийняття відповідач вказав відсутність Чорноморської міської територіальної громади, Одеський район, Одеська область у переліку територій, на яких ведуться (велися) активні бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією який визначається Наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 28.02.2025 № 376 «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією» зареєстровано в Міністерстві юстиції України 11 березня 2025 р. за N 380/43786 (зі змінами та доповненнями).

Вищевказаним Наказом №376 встановлені як Території бойових дій, так і Території можливих бойових дій та Дата виникнення можливості бойових дій серед яких з 26.05.2025р. міститься територія Одеської області в т.ч. Чорноморська міська територіальна громада.

Водночас наказ Міністерства розвитку громад та територій України від №376 від 28.02.2025р. прямо вказує, що він виданий «Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 06 грудня 2022 року № 1364». Вказана Постанова КМУ, у свою чергу, визначає механізм формування переліку для застосування низки соціальних та економічних пільг. Тобто, Перелік №376 є адміністративним інструментом для вирішення конкретних завдань, таких як нарахування виплат ВПО, звільнення від сплати певних податків (екологічного, плати за землю), застосування особливостей трудового законодавства, а не вичерпним юридичним реєстром всіх місць, де відбувалися бойові дії.

Приписами ст.1 ЗУ "Про оборону України" визначено, що район воєнних (бойових) дій - визначена рішенням Головнокомандувача Збройних Сил України частина сухопутної території України, повітряного або/та водного простору, на якій впродовж певного часу ведуться або/та можуть вестися воєнні (бойові) дії.

Відповідно до ст.8 ЗУ «Про правовий режим воєнного стану» від 12 травня 2015р. №389-VIII територіальні громади, на територіях яких ведуться бойові дії, а також населені пункти, які є оточеними, визначаються відповідними обласними військовими адміністраціями за погодженням з Генеральним штабом Збройних Сил України.

Головнокомандувач ЗСУ періодично видає накази, яким визначає райони ведення бойових дій та їх період, та сторонами не заперечуються, що Одеська області не включалась до районів ведення бойових дій крім острова Зміїний в 2022 році.

При цьому, судова колегія звертає увагу на те, що законодавець у п.69.28 підрозділу 10 Розділу ХХ ПКУ застосовує поняття «території активних бойових дій» до яких прирівнює також «або тимчасового окупованих рф територіях України», водночас у абзаці другому цього підпункту вже вживається поняття -території на яких ведуться (велися) бойові дії.

Крім того, жодним нормативним актом не розкрито поняття - територія бойових дій.

Також, у ст.9 ЗУ «Про правовий режим воєнного стану» від 12 травня 2015р. за №389-VIII зазначено, що під час дії воєнного стану обов`язкова евакуація населення проводиться з населених пунктів, розташованих на територіях активних та можливих воєнних (бойових) дій, які включені до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, що затверджується в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Рішення щодо проведення обов`язкової евакуації населення з населених пунктів, розташованих на територіях активних та можливих воєнних (бойових) дій, приймається за пропозицією військового командування на відповідній території обласними, Київською міською військовими адміністраціями.

Тобто законодавець у наведеній статті прирівнює воєнні дії до бойових дій.

Приписами ЗУ «Про оборону України» визначено поняття бойові дії - форма застосування з`єднань, військових частин, підрозділів (інших сил і засобів) Збройних Сил України, інших складових сил оборони, а також поліції особливого призначення Національної поліції України для вирішення бойових (спеціальних) завдань в операціях або самостійно під час відсічі збройної агресії проти України або ліквідації (нейтралізації) збройного конфлікту, виконання інших завдань із застосуванням будь-яких видів зброї (озброєння); район воєнних (бойових) дій - визначена рішенням Головнокомандувача Збройних Сил України частина сухопутної території України, повітряного або/та водного простору, на якій впродовж певного часу ведуться або/та можуть вестися воєнні (бойові) дії;

Верховний Суд у своїй постанові від 5 червня 2024р. по справі №200/660/23 зауважував про те, що за приписами ст.1 Закону України від 6 грудня 1991 року №1932-XII «Про оборону України»: бойові дії — це форма застосування з`єднань, військових частин, підрозділів (інших силі засобів) Збройних сил України, інших складових Сил оборони для вирішення бойових (спеціальних) завдань в операціях або самостійно під час відсічі збройної агресії проти України чи ліквідації (нейтралізації) збройного конфлікту, виконання інших завдань із застосуванням будь-яких видів зброї (озброєння).

Окрім того, в постанові Верховного Суду по справі №520/19106/23 від 16 жовтня 2025р. з посиланням на постанову КАС ВС від 22 квітня 2025р. у справі №520/17681/23 (ЄДРСР 126788226) Суд зазначив, що саме виконання бойового завдання з вогневого ураження повітряних цілей є тією формою «безпосередньої участі» у бойових діях, яка охоплюється п. 1 постанови КМУ №168, а також положеннями (абз. 9 п. 1) відповідного Окремого доручення, незалежно від району здійснення такого завдання чи складу військової частини/підрозділу. За наявності документального підтвердження виконання бойового завдання з вогневого ураження (рапорти, накази, витяги з журналів бойових дій тощо) військовослужбовець має право на додаткову винагороду в підвищеному розмірі. При цьому така винагорода виплачується виключно за фактичне виконання бойових завдань з вогневого ураження повітряних цілей.

Як вбачається із матеріалів справи, що актом ДСНС встановлено знищення будівлі за адресою м.Чорноморськ, вул.Центральна, 14-Е відбулось через ворожий БПЛА, який є безумовно повітряною ціллю для ЗСУ.

Згідно п.4 ст.9 Закону України Про правовий режим воєнного стану у період дії воєнного стану сільський, селищний, міський голова територіальної громади, на території якої не ведуться бойові дії та не прийнято рішення про утворення військової адміністрації населеного пункту (населених пунктів), виключно для здійснення заходів правового режиму воєнного стану може прийняти рішення, з обов`язковим інформуванням начальника відповідної обласної військової адміністрації протягом 24 годин, щодо:

1) звільнення земельних ділянок комунальної власності від незаконно розміщених тимчасових споруд, у тому числі тих, що були встановлені, але не введені в експлуатацію у встановленому законодавством порядку;

2) обстеження будівель і споруд, пошкоджених внаслідок бойових дій. Обстеження будівель і споруд, пошкоджених внаслідок бойових дій, здійснюється відповідно до Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".

Словник української мови розкриває термін територія як -частина земної кулі (суходіл, води й повітряний простір над ними), що належить певній державі або входить до складу якої-небудь частини світу.

Аналізуючи вищенаведені правові норми, судова колегія зазначає, що законодавець допускає, що бойові дії можуть відбуватися в період воєнного стану на будь якій території України в тому числі яка не включена Головнокомандуючим ЗСУ до Районів на яких ведуться (велися) бойові дії, через застосування військами рф засобів ураження з великої відстані спрямованих в т.ч. на цивільні об`єкти та їх пошкодження/знищення вважається отриманим внаслідок бойових дій, та підстав вважати втрату документів внаслідок вогневого ураження, як таку що відповідає вимоги п.69.28 підрозділу 10 Розділу ХХ ПКУ тільки понесену на території, яка включена до Районів на яких ведуться (велися) бойові дії визначених наказами Головнокомандуючим ЗСУ, без прийняття до уваги слова «території» яка є ширшою суд не вбачає.

При цьому, судова колегія звертає увагу на те, що наданими позивачем документами у достатній мірі підтверджено ту обставину, на яку він посилався, як на підставу, що зумовило втрату документів.

Дискреційні обов`язки контролюючим органом мають реалізовуватися відповідно мети, визначеної законом з`ясування дійсних обставин, а не створення перепон платнику у реалізації його права.

Отже, судова колегія вважає, що в даному випадку мало місце порушення відповідачами прав та законних інтересів позивача.

Враховуючи вище встановлені обставини, то судова колегія погоджується із судом першої інстанції про те, що оскаржуване рішення податкового органу є необґрунтованими та неправомірними, а тому підлягає скасуванню.

Що стосується способу захисту праву позивача, з яким погоджується і апеляційний суд, суд першої інстанції вважав, що в ході розгляду цієї справи встановлено, що відповідачем фактично не розглянуто долучені позивачем до заяв документи, а тому з метою ефективного захисту порушених прав позивача, в даному випадку необхідне зобов`язати ГУ ДПС в Одеській області повторно розглянути повідомлення позивача про втрату документів та ухвалити відповідне рішення з урахуванням висновків суду.

Що стосується доводу апелянта про залишення поза увагою п.44.5 ст.44 ПК України та форс-мажорних обставин, то судова колегія вважає вказаний довід необґрунтованим, оскільки зазначений довід не містить жодної вказівки на те, яким чином незастосування ст.44 могло вплинути на результат вирішення спору, а лише формально відтворює текст норми. Скаржник фактично не обґрунтовує, у чому полягає «нез`ясована обставина справи», що не відповідає вимогам ст.296, ст.317 КАС України.

По суті, пп.69.28 п.69 підрозділу 10 розділу XX ПК України прямо визначений законодавцем як виняток із положень статті 44 Кодексу: платники податків, які втратили документи внаслідок бойових дій та подали відповідне повідомлення, звільняються від загального обов`язку підтвердження даних податкової звітності первинними документами на умовах ст. 44, натомість до них застосовується спеціальний порядок, включно з мораторієм на перевірки за відповідні звітні періоди. Предметом цього спору є оскарження рішення Відповідача про відмову у застосуванні саме цього спеціального порядку, а тому посилання апелянта на загальні положення ст.44 щодо відновлення документів є юридично недоречним і не спростовує позовних вимог.

Також, судова колегія вважає необґрунтованими доводи апеляційної скарги про дію обставин непереборної сили (форс-мажору) у зв`язку із введенням воєнного стану — визнання ТПП України факту форс-мажору не скасовує та не зупиняє дію спеціальної норми пп.69.28, яка застосовується саме з огляду на воєнний стан і є додатковою (а не альтернативною) гарантією платника податків.

У контексті оцінки кожного аргументу (доводу), наданого стороною, суд звертає увагу на позицію Європейського суду з прав людини, зокрема, у справах Проніна проти України (пункт 23) і Серявін та інші проти України (пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів і інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

В доводах апеляційної скарги апелянт посилався на неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. На думку судової колегії, викладені у скарзі доводи не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи по суті.

За таких обставин, судова колегія вважає, що рішення суду ухвалено з додержанням норм процесуального та матеріального права, а тому не вбачає підстав для його скасування.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.246,315,316 КАС України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області – залишити без задоволення.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 13 березня 2026р. – залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, крім випадків встановлених п.2 ч.5 ст.328 КАС України.

Головуючий: Ю.М. Градовський

Судді: О.В. Єщенко

Г.П. Казанчук