Постанова від 23 вересня 2026 р. у справі №400/2667/26 — П'ятий апеляційний адміністративний суд

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

————————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 вересня 2026 р.м. ОдесаСправа № 400/2667/26

Перша інстанція: суддя Лісовська Н. В.

Судова колегія П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого: Градовського Ю.М.

суддів: Єщенка О.В.,

Казанчук Г.П.

розглянувши в порядку письмового провадження в м.Одесі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 18 червня 2026р. по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства Миколаївської міської ради «Міська лікарня №3», Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України» Центр оцінювання функціонального стану особи про визнання протиправної бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И Л А:

У березні 2026р. ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до КНП Миколаївської МР «Міська лікарня №3», ДУ «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України» Центр оцінювання функціонального стану особи, в якому просив:

- визнати протиправним та скасувати рішення Експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи КНП Миколаївської міської ради «Міська лікарня № 3» від 11 листопада 2025р. №44/25/2226/Р (Витяг №44/25/2226/В) про відмову ОСОБА_1 у встановленні інвалідності;

- визнати протиправним та скасувати рішення Експертної команди Центру оцінювання функціонального стану особи (ЦОФСО) ДУ «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України» від 26 лютого 2026р. №3335/26/913 (Витяг № 3335/26/913/ВП), прийняте за результатами розгляду скарги ОСОБА_1 ;

- зобов`язати Центр оцінювання функціонального стану особи (ЦОФСО) ДУ «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України» повторно провести оцінювання повсякденного функціонування ОСОБА_1 з урахуванням висновків суду у цій справі, під час якого обов`язково:

- повторно надати належну медико-правову оцінку та врахувати висновки профільного лікаря-нейрохірурга ДУ «УкрДержНДІ МСПІ МОЗ України»;

- повторно надати оцінку об`єктивним інструментальним даним медичних досліджень, зокрема результатам ЕНМГ;

- визначити ступінь обмеження здатності до трудової діяльності (міру втрати професійної працездатності) з обов`язковим урахуванням наявності прямих медичних протипоказань до тривалого статичного навантаження та специфіки професійної діяльності позивача. В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив, що при проведенні оцінювання повсякденного функціонування ОСОБА_1 КНП Миколаївської МР «Міська лікарня №3» було відмовлено у встановлені інвалідності, через «стан, що не досягає рівня інвалідності, легке порушення пересування…. Може працювати за фахом адвоката». Рішення КНП Миколаївської МР «Міська лікарня №3» було оскаржено до ДУ «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України» Центр оцінювання функціонального стану особи, але не зважаючи на додаткове обстеження ОСОБА_1 йому було відмовлено в задоволенні скарги та рішення КНП Миколаївської МР «Міська лікарня №3» залишено без змін.

Позивач вважає, що при первинному розгляді КНП Миколаївської МР «Міська лікарня №3» його медичних документів, комісією був порушений порядок проведення оцінювання його стану, а саме оцінювання проведено без залучення нейрохірурга. А при повторному проведенні оцінювання його стану ДУ «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України» Центр оцінювання функціонального стану особи не взято до уваги висновки нейрохірурга, які надав позивач, окрім того, не надано оцінку МРТ та нейрографії, в рішенні ДУ «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України» Центр оцінювання функціонального стану особи не зазначив обов`язкових критеріїв, а саме не зазначено відсоток втрати працездатності, в Рішенні ДУ «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України» Центр оцінювання функціонального стану особи деякі графи залишилися не заповненими, та експертна команда ДУ «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України» Центр оцінювання функціонального стану особи зробила висновок, що позивач може працювати офісним працівником, що протирічить основній діяльності позивача, позивач не є офісним працівником, а є адвокатом, що на думку позивача є суттєвою різницею.

Посилаючись на вказане просила позов задовольнити.

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 18 червня 2026р. у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на порушення норм права, просить рішення суду скасувати та прийняти у справі нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Судова колегія вважає, що у відповідності до п.1 ч.1 ст.311 КАС України, апеляційну скаргу можливо розглянути в порядку письмового провадження, оскільки в матеріалах справи достатньо доказів для вирішення справи по суті.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку про залишення скарги без задоволення, а рішення суду без змін, з наступних підстав.

Відповідно до ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржуване рішення прийняте на підставі та в межах чинних норм законодавства, оскільки в даному випадку відповідач мав право приймати спірне рішення.

Вирішуючи спір судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно та об`єктивно дослідив обставини по справі, надані докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Так, судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи під час апеляційного розгляду, що ОСОБА_1 визначався особою з інвалідністю ІІІ групи «загальне захворювання» до 1.11.2025р..

11 листопада 2025р. Експертною командою з оцінювання повсякденного функціонування особи (утвореною при КНП ММР «Міська лікарня № 3», було проведено оцінювання стану здоров`я ОСОБА_1 .

За результатами оцінювання було прийнято рішення №44/25/2226/Р (оформлене Витягом № 44/25/2226/В), яким позивачу було відмовлено у встановленні інвалідності (а.с.6-8).

Не погодившись з Рішення Експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи КНП ММР «Міська лікарня №3», ОСОБА_1 оскаржив дане рішення до Центру оцінювання функціонального стану особи Державна установа «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України».

Позивача було направлено на дообстеження до ДУ "УкрДержНДІ МСПІ МОЗ України" (м.Дніпро). Позивача було обстежено ДУ "УкрДержНДІ МСПІ МОЗ України" (м.Дніпро)-висновок наявний в матеріалах справи.

26 лютого 2026р. Експертною командою ЦОФСО за результатами розгляду скарги було прийнято рішення за №3335/26/913 (оформлене Витягом №3335/26/913/ВП), яким рішення КНП Миколаївської МР «Міська лікарня №3» було підтверджено, а скаргу залишено без задоволення (а.с.27-28).

В обґрунтуванні рішення експертної комісії (п.18 Рішення №3335/26/913) експертна комісія ЦОФСО зазначила: « ОСОБА_1 1990р.н . офісний працівник. Визнавався особою з інвалідністю третьої групи «загальне захворювання» до 1.11.2025р. При черговому перегляді, рішенням ЕК ЗОЗ від 11.11.2025р. особою з інвалідністю не визнаний. Дане рішення оскаржується до ЦОФСО. Задля уникнення експертних помилок та уточнення ступеню функціональних порушень гр. ОСОБА_1 був викликаний та пройшов обстеження в ДУ «НДІ МСПІ МОЗ України» м.Дніпро (виписка додається). До розгляду справи долучено профільного спеціаліста – невролога. На підставі аналізу медичної документації , матеріалів справи, даних очного огляду ЕК ЗОЗ у складі травматолога, невролога, хірурга та беручи до уваги дані обстеження у гр. ОСОБА_1 наявна патологія опорно-рухового апарату призводить до легкого порушення статико-динамічної функції та легких обмежень життєдіяльності, що згідно з Постановою КМУ №1338 від 15.11.2024р. не дає підстав для встановлення групи інвалідності. Рішення ЕК ЗОЗ від 11.11.2025 року - підтверджене. При прогресуванні обмежень життєдіяльності, неефективності лікувальних та реабілітаційних заходів – повторне звернення для оцінювання ЕКОПФО».

Позивач вважаючи вказані рішення протиправними, у зв`язку із чим звернувся до суду із даним позовом.

Перевіряючи правомірність та законність оскаржуваних рішень, з урахуванням підстав, за якими позивач пов`язує їхню незаконність та скасування, судова колегія виходить з наступного.

Приписами ч.2 ст.19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спеціальним законом, який визначає основи соціальної захищеності інвалідів в Україні і гарантує їм рівні з усіма іншими громадянами можливості для участі в економічній, політичній і соціальній сферах життя суспільства, створення необхідних умов, які дають можливість інвалідам вести повноцінний спосіб життя згідно з індивідуальними здібностями і інтересами, є ЗУ «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» від 21.03.1991р. за №875-ХІІ (надалі - Закон №875-ХІІ).

Положеннями ч.1 ст.2 Закону №875-ХІІ передбачено, що особою з інвалідністю є особа зі стійким розладом функцій організму, що при взаємодії із зовнішнім середовищем може призводити до обмеження її життєдіяльності, внаслідок чого держава зобов`язана створити умови для реалізації нею прав нарівні з іншими громадянами та забезпечити її соціальний захист.

Приписами ч.1 ст.3 Закону №875-ХІІ визначено, що інвалідність повнолітній особі встановлюється за результатами оцінювання повсякденного функціонування особи, проведеного експертною командою з оцінювання повсякденного функціонування особи у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Захист прав, свобод і законних інтересів осіб з інвалідністю забезпечується в судовому або іншому порядку, встановленому законом.

Відповідно до ч.2 ст.6 Закону №875-ХІІ, особа (її уповноважений представник) має право оскаржити рішення медико-соціальної експертної комісії, експертних команд з оцінювання повсякденного функціонування особи в порядку адміністративного оскарження відповідно до Закону України "Про адміністративну процедуру" з урахуванням особливостей, встановлених Основами законодавства України про охорону здоров`я, та/або в судовому порядку.

Постановою Кабінету Міністрів України від 15.11.2024р. за №1338 «Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи» (надалі - Постанова №1338, в редакції на дату виникнення спірних правовідносин) визначено, що до введення в дію ЗУ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо впровадження оцінювання повсякденного функціонування особи»:

з 1 січня 2025 року експертиза щодо встановлення інвалідності відповідно до законодавства для повнолітніх осіб проводиться експертними командами з оцінювання повсякденного функціонування особи, сформованими відповідно до Положення про експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого цією постановою (далі - експертні команди), до складу яких можуть входити лікарі, які мають право проводити оцінювання повсякденного функціонування особи відповідно до Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого цією постановою, а також Центром оцінювання функціонального стану осіб відповідно до Положення про експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого цією постановою;

проведення оцінювання повсякденного функціонування особи організовується в кластерних та надкластерних закладах охорони здоров`я відповідно до Положення про експертну команду з оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого цією постановою.

З моменту припинення повноважень, прав і обов`язків медико-соціальних експертних комісій щодо проведення медико-соціальної експертизи:

- встановлення інвалідності повнолітнім особам, здійснення інших повноважень, прав і обов`язків, визначених Положенням про експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого цією постановою, здійснюється експертними командами відповідно до Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого цією постановою;

- розгляд направлень на медико-соціальні експертні комісії, що не завершений до моменту припинення повноважень, прав і обов`язків медико-соціальних експертних комісій, припиняється зазначеними комісіями; розгляд зазначених направлень здійснюється експертними командами відповідно до Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого цією постановою;

- перевірка обґрунтованості рішень та розгляд скарг на рішення медико-соціальних експертних комісій, прийнятих до моменту припинення їх повноважень, прав і обов`язків, проводиться Центром оцінювання функціонального стану особи в порядку, встановленому для перевірки обґрунтованості та/або оскарження рішень експертних команд відповідно до Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого цією постановою.

Основні організаційні засади формування та функціонування експертних команд з оцінювання повсякденного функціонування особи визначає Положення про експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, затверджене Постановою КМУ від 15.11.2024р. №1338 «Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи» (надалі - Положення про експертні команди).

Відповідно до приписів п.24 Положення про експертні команди експертні команди формуються та функціонують у кластерних та/або надкластерних закладах охорони здоров`я, а також за потреби та/або в разі відсутності затвердженої спроможної мережі закладів охорони здоров`я на території регіону в закладах охорони здоров`я комунальної або державної форми власності (надалі - заклади охорони здоров`я).

Перелік закладів охорони здоров`я комунальної форми власності визначається керівником обласної, Київської міської державної адміністрації (військової адміністрації) та з обґрунтуванням надсилається на погодження до МОЗ.

Перелік закладів охорони здоров`я державної форми власності визначається МОЗ.

Експертні команди формуються з метою організації та проведення оцінювання повсякденного функціонування особи відповідно до Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи та критеріїв направлення на проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, затверджених Постановою КМУ від 15.11.2024р. №1338 «Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи».

Експертні команди у своїй роботі керуються Конституцією України, Законом України «Про запобігання корупції», іншими законами України, актами Президента України та Кабінету Міністрів України, нормативно-правовими актами.

Оцінювання проводиться: Центром оцінювання функціонального стану особи; експертними командами, сформованими на базі закладів охорони здоров`я (п. 6 Положення про експертні команди).

У відповідності до п.9 Положення про експертні команди експертні команди, з поміж іншого: формують результати оцінювання на підставі відомостей про стан здоров`я особи, зокрема обов`язково на підставі тих, що містяться в електронній системі охорони здоров`я, та в медичній документації, що була внесена до електронної системи щодо оцінювання повсякденного функціонування особи в сканованому вигляді лікарем, який направив на проведення оцінювання; визначають компенсатори повсякденного функціонування особи (сукупність лікарських засобів та/або медичних виробів та допоміжних засобів реабілітації тимчасового або постійного застосування/ використання); планують та проводять повторні оцінювання; визначають необхідність проведення подальшої комплексної оцінки обмежень життєдіяльності особи та здійснюють передачу таких відомостей та результатів оцінювання до Єдиної інформаційної системи соціальної сфери шляхом електронної інформаційної взаємодії; встановлюють групи (підгрупи) інвалідності, фіксують причини та час її настання відповідно до підтверджувальних документів; вносять до електронної системи щодо оцінювання повсякденного функціонування особи протокол та рішення про проведене оцінювання в електронній формі в установленому законодавством порядку.

Процедуру проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, а саме повнолітніх громадян України, іноземців або осіб без громадянства, які проживають в Україні на законних підставах, з обмеженнями повсякденного функціонування або з інвалідністю з метою встановлення причини, часу настання, групи інвалідності, а також компенсаторно-адаптаційних можливостей особи, реалізація яких сприяє медичній, психолого-педагогічній, професійній, трудовій, фізкультурно-спортивній, соціальній та психологічній реабілітації, а також складення та затвердження індивідуальної програми реабілітації особи з інвалідністю на основі комплексного реабілітаційного обстеження особи та індивідуального реабілітаційного плану (за наявності) визначає Порядок проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, затверджений Постановою КМУ від 15.11.2024р. за №1338 «Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи» (надалі - Порядок проведення оцінювання, в редакції на дату виникнення спірних правовідносин).

Оцінювання проводиться експертними командами з оцінювання повсякденного функціонування особи (надалі - експертні команди) (п.8 Порядку проведення оцінювання).

У разі проведення повторного оцінювання експертна команда може зробити запит на отримання справи медико-соціальної експертизи.

Під час розгляду справи члени експертної команди досліджують всі надані документи, а також відповідні медичні записи, що підтверджують стан здоров`я особи, щодо якої проводиться оцінювання, що містяться в електронній системі охорони здоров`я (п.31 Порядку проведення оцінювання).

За результатами проведення оцінювання експертна команда приймає рішення щодо встановлення чи невстановлення (або визначення) відповідно до законодавства: ступеня обмеження життєдіяльності особи; потреби у продовженні тимчасової непрацездатності та у разі продовження тимчасової непрацездатності головуючий у справі формує медичний висновок про тимчасову непрацездатність відповідно до Порядку формування медичних висновків про тимчасову непрацездатність в Реєстрі медичних висновків в електронній системі охорони здоров`я, затвердженого наказом МОЗ; інвалідності, фіксації причин та часу її настання відповідно до документів, що це підтверджують; ступеня втрати професійної працездатності (у відсотках); наявності медичних показань на право одержання особою з інвалідністю або дитиною з інвалідністю, яка має порушення опорно-рухового апарату, автомобіля і протипоказання до керування ним, що визначаються відповідно до переліку медичних показань і протипоказань, затвердженого МОЗ за погодженням з Мінсоцполітики; потреби у постійному догляді; потреби в отриманні соціальної, психолого-педагогічної, професійної, трудової та/або фізкультурно-спортивної реабілітації; обсягів та видів необхідних допоміжних засобів реабілітації та/або медичних виробів; потреби в отриманні реабілітаційної допомоги у сфері охорони здоров`я та у разі визначення такої потреби головуючий формує електронне направлення для надання реабілітаційної допомоги у сфері охорони здоров`я відповідно до Порядку організації надання реабілітаційної допомоги у сфері охорони здоров`я, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.11.2021 № 1268 «Питання організації реабілітації у сфері охорони здоров`я»; ступеня стійкого обмеження життєдіяльності хворих для направлення їх у стаціонарні відділення центрів соціального обслуговування; причини смерті особи з інвалідністю або особи, ступінь втрати працездатності якої визначений експертною командою у відсотках на підставі свідоцтва про смерть у разі, коли законодавством передбачається надання пільг членам сім`ї померлого.

Після проведення оцінювання, прийняття та підписання в електронній системі рішення експертної команди на адресу електронної пошти особи, яка проходила оцінювання, надсилається витяг із рішення, що формується в електронній системі у зв`язку з прийнятим рішенням, та рекомендації у зв`язку з прийнятим рішенням, які є частиною індивідуальної програми реабілітації особи з інвалідністю (у разі встановлення інвалідності). У разі відсутності електронної пошти зазначені документи надсилаються протягом п`яти календарних днів засобами поштового зв`язку рекомендованим листом із повідомленням про вручення на адресу задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування).

Рішення експертних команд щодо результатів оцінювання можуть бути оскаржені особами, яким було проведено таке оцінювання (далі - скаржник) (їх уповноваженими представниками), в порядку адміністративного оскарження згідно з вимогами цього Порядку та/або до адміністративного суду (п.57 Порядку проведення оцінювання).

Наказом Міністерства охорони здоров`я від 10.12.2024р. №2067 «Деякі питання забезпечення проведення оцінювання повсякденного функціонування особи» (надалі - Наказ МОЗ від 10.12.2024р. №2067) затверджено 1) перелік відомостей, що містяться в направленні на оцінювання повсякденного функціонування особи; 2) перелік відомостей, що містяться в протоколі розгляду експертною командою з оцінювання повсякденного функціонування особи; 3) перелік відомостей, що містяться в рішенні експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи; 4) перелік відомостей, що містяться в протоколі розгляду скарги на рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи або рішення медико-соціальної експертної комісії; 5)перелік відомостей, що містяться в рішенні експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Центру оцінювання функціонального стану особи за результатами розгляду скарги на рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи або рішення медико-соціальної експертної комісії; 6)перелік відомостей, що містяться в протоколі розгляду під час перевірки обґрунтованості рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи або рішення медико-соціальної експертної комісії; 7)перелік відомостей, що містяться в рішенні експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Центру оцінювання функціонального стану особи за результатами перевірки обґрунтованості рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи або рішення медико-соціальної експертної комісії; 8)форму направлення на оцінювання повсякденного функціонування особи; 9)форму протоколу розгляду експертною командою з оцінювання повсякденного функціонування особи; 10) форму рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи; 11) форму витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи; 12)форму рекомендацій, які є частиною індивідуальної програми реабілітації особи з інвалідністю; 13)форму витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, що надсилається до територіальних органів Пенсійного фонду України; 14)форму витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, що надсилається до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів Служби безпеки України, відповідних підрозділів розвідувальних органів; 15)форму протоколу розгляду скарги на рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи або рішення медико-соціальної експертної комісії; 16)форму рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Центру оцінювання функціонального стану особи за результатами розгляду скарги на рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи або рішення медико-соціальної експертної комісії; 17) форму витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Центру оцінювання функціонального стану особи за результатами розгляду скарги на рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи або рішення медико-соціальної експертної комісії; 18)форму протоколу розгляду під час перевірки обґрунтованості рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи або рішення медико-соціальної експертної комісії; 19)форму рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Центру оцінювання функціонального стану особи за результатами перевірки обґрунтованості рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи або рішення медико-соціальної експертної комісії; 20) форму витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Центру оцінювання функціонального стану особи за результатами перевірки обґрунтованості рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи або рішення медико-соціальної експертної комісії (п. 1).

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи під час апеляційного розгляду, що за результатами огляду позивача КНП Миколаївської МР «Міська лікарня №3» прийнято рішення та відмовлено в становленні групи інвалідності. Не погоджуючись із зазначеним рішенням, позивач звернувся зі скаргою до Центру оцінювання функціонального стану особи. В обґрунтування своєї скарги позивачем було зазначено що до складу експертної команди КП МЛ №3 не входив профільний спеціаліст – невролог-хірург, а входив лише Хірург, що при його захворюванні не є профільним спеціалістом, а від так дослідження проведено не повноважним складом експертної комісії, що й призвело до хибних висновків.

За результатом розгляду скарги ДУ «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України» Центр оцінювання функціонального стану особи проведено додатково очне обстеження позивача в клінічних умовах із залученням профільного лікаря невролога, який надав свої висновки.

Так, Центр оцінювання функціонального стану особи дійшов висновку, що за результатами обстеження та представленими медичними документами клініко-функціональний стан - у гр. ОСОБА_1 наявна патологія опорно-рухового апарату призводить до легкого порушення статико-динамічної функції та легких обмежень життєдіяльності, що згідно з Постановою КМУ №1338 від 15.11.2024р. не дає підстав для встановлення групи інвалідності. Рішення ЕК ЗОЗ від 11.11.2025р. - підтверджене.

Позивач наполягає на тому, що експертними комісіями не була надана медико–правова оцінка медичним дослідженням (які проведені позивачем до проведення експертного дослідження), зокрема результатам ЕНМГ та незалучення до складу ЕК лікаря нейрохірурга.

Апеляційний суд вважає, що обраний шлях захисту порушеного права позивачем виходить за межі компетенції експертних комісій при проведенні експертного дослідження повсякденного функціонування особи. Метою проведення експертного дослідження КНП МЛ №3 від 11.11.2025р. та повторно експертного дослідження 26.02.2026р. експертною командою ЦОФСО було оцінювання стану повсякденного функціонування Саченко А.П. з врахуванням наявності раніше встановлених йому медичних діагнозів, самопочуття особи під час проходження експертного оцінювання, а не надання медико-правової оцінці висновків попередніх медичних оглядів позивача.

При цьому, судова колегія зазначає, що висновки лікарів під час звернення особи за медичною допомогою, мають бути дослідження експертними комісіями під час проведення оцінювання але не мають преюдиційного характеру для надання групи інвалідності, оскілки експерта команда оцінює самопочуття особи та стан його функціонування який впливає на повсякденне життя за результатами сукупності проведення власних досліджень: вивчення медичних документів, власного метисного огляду особи, за результатами власних кінничних досліджень особи.

Крім того, судова колегія звертає увагу на те, що до компетенції суду не відноситься проведення власної оцінки прийнятого відповідачами рішення щодо наявності або відсутності підстав для визначення позивачу групи інвалідності, оскільки це є дискреційним повноваженням відповідача.

Верховний Суд у своїх постановах від 26.09.2018р. у справі №817/820/16, від 17.12.2018р. у справі №819/3211/15, від 17.03.2020р. у справі №240/7133/19, від 30.11.2020р. у справі №200/14695/19-а, від 30.04.2021р. у справі №160/12235/19 висловив правову позицію, що при розгляді по суті спору у справах, у яких оспорюються рішення МСЕК, суд не може здійснювати власну оцінку обґрунтованості прийняття певного висновку, оскільки суди не є спеціалізованими установами в медичній сфері і тому оцінка підстав висновку МСЕК виходить за межі необхідного дослідження в контексті застосування норм матеріального права.

Приписами ч.5 ст.242 КАС України визначено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Отже, розглядаючи по суті спори у справах щодо оскарження рішень експертних команд, суд може перевірити законність рішення Експертної команди оцінювання повсякденного функціонування особи лише в межах дотримання процедури прийняття цього рішення.

Як вбачається із матеріалів справи що в обґрунтування процедурних порушень з боку відповідачів позивач вказує на те, що Рішення КНП Миколаївської МР «Міська лікарня №3» є протиправним, оскільки прийнято не належним складом експертної комісії (в складі відсутній нейрохірург, а висновки в довідці нейрохірурга, яка ним була представлено до ЕК не було взято до уваги).

Позивач зазначає, що Рішення ДУ «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України» Центр оцінювання функціонального стану особи, є протиправним, через те, що в Рішенні заповненні не всі графи та не зазначено відсоток втрати працездатності (що на думку Позивача є обов`язковим), та фах діяльності Позивача зазначений не вірно не «адвокат», а «офісний працівник».

Дослідивши матеріали справи, судова колегія зазначає, що стосується оскарження Рішення ЕК КП МЛ№3, то судова колегія вважає, що при прийнятті оскаржуваного рішення КНП Миколаївської МР «Міська лікарня №3» не було допущено порушення процедури проведення експертного дослідження. Не включення до складу експертної комісії нейрохірурга ніяким чином не свідчить про те, що висновок Хірурга (який був у складі експертної комісії) є фахово не вірним.

Окрім того, як встановлено судом першої інстанції, що в КП МЛ №3 відсутній такий фахівець як нейрохірург.

Нейрохірург — це вузькопрофільний лікар-хірург, який спеціалізується на діагностиці та оперативному лікуванні захворювань і травм центральної та периферичної нервової системи.

На підставі вищевикладеного судова колегія вважає, що Рішення КП ММР МЛ 3 від 11.11.2025р. є правомірним та таким, що не підлягає скасуванню.

Що стосується оскарження Рішення ДУ «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України» Центр оцінювання функціонального стану особи, то судова колегія зазначає, що не зазначення в графі оскаржуваного рішення відсотка втрати Позивачем працездатності не впливає на правильність прийнятого рішення та не є процесуальним порушенням проведення експертного дослідження яке тягне за собою його скасування в цілому. Окрім того, оскільки Рішення №3335/26/913/ВП приймалося ДУ «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України» Центр оцінювання функціонального стану особи за результатами розгляду скарги, питання про відсоток втрати працездатності не досліджувався експертною комісією.

На підставі вказаного, судова колегія вважає, що Рішення №3335/26/913/ВП від 26.02.2026р. прийнято з дотримання процедури прийняття відповідних рішення, а тому таке рішення є правомірним та законним.

Відтак, беручи до уваги вищевикладене, та оцінюючи наявні в матеріалах справи письмові докази в сукупності, судова колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.

У контексті оцінки кожного аргументу (доводу), наданого стороною, суд звертає увагу на позицію Європейського суду з прав людини, зокрема, у справах Проніна проти України (пункт 23) і Серявін та інші проти України (пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів і інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

В доводах апеляційної скарги апелянт посилається на неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. На думку судової колегії, викладені у скарзі доводи не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи по суті.

За таких обставин, судова колегія вважає, що рішення суду ухвалено з додержанням норм процесуального та матеріального права, а тому не вбачає підстав для його скасування.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.311, 315, 316, 322 КАС України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 – залишити без задоволення.

Рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 18 червня 2026р. – залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, крім випадків встановлених п.2 ч.5 ст.328 КАС України.

Головуючий: Ю.М. Градовський

Судді: О.В. Єщенко

Г.П. Казанчук