Постанова від 22 вересня 2026 р. у справі №420/6675/26 — П'ятий апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 вересня 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/6675/26

Головуючий в 1 інстанції: Попов В.Ф.

Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду

у складі: головуючої судді – Шевчук О.А.,

суддів: Бойка А.В., Тарновецького І.І.

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 16 липня 2026 року у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИЛА:

У березні 2026 року позивач звернувся до суду з позовною заявою до відповідачів, в якій, з урахуванням заяв про уточнення позовних вимог, просив визнати протиправним та скасувати Рішення № 155250039453, яке існує у формі двох актів Відповідачів-2 та 3 за одним номером від 09.03.2026 та від 10.04.2026, як таке, що ґрунтується на сфальсифікованих та суперечливих даних;

- зобов`язати відповідача-1 - ГУ ПФУ в Одеській області призначити та виплачувати пенсію за ст. 114 Закону № 1058 з 17.12.2024 із індивідуальним коефіцієнтом не нижче 3,74365, без обмеження максимального розміру (Рішення КСУ № 1-р(II)/2022), з урахуванням обов`язкової щорічної індексації (ст. 42 Закону № 1058) та виплатою компенсації за Законом № 2050-III;

- стягнути солідарно з відповідачів-1, 2, 3 моральну шкоду у розмірі 300 000 грн за системне приниження гідності офіцера флоту та «цифрове мародерство»;

- винести окрему ухвалу (ст. 249 КАСУ) щодо винних посадових осіб ПФУ за фактом службового підроблення;

- встановити судовий контроль за виконанням рішення суду шляхом зобов`язання відповідача-1 подати до Одеського окружного адміністративного суду звіт про виконання судового рішення у встановлений судом строк (ст. 382 КАС України);

- допустити негайне виконання рішення суду у повному обсязі на підставі ч. 2 ст. 371 КАС України, враховуючи системний характер порушень прав позивача та умисне затягування процесу призначення пенсії з боку відповідачів.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 16 липня 2026 року адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області № 155250039453 від 09.03.2026 року про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 . Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області № 155250039453 від 10.04.2026 року про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 . Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах від 01.04.2026 року. Стягнуто з Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 1331,20 грн. Стягнуто з Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 1331,20 грн. У задоволені іншої частини позову відмовлено. Встановлено Головному управлінню Пенсійного фонду України в Миколаївській області тримісячний строк для подання звіту про виконання рішення суду з дня набрання законної сили рішенням суду у справі 420/6675/26.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції в частині розподілу судових витрат, а саме — в частині протиправного утримання судом першої інстанції грошових коштів позивача у розмірі 3000,00 грн, які, на думку апелянта, були примусово та безпідставно витребувані ухвалою суду від 16 червня 2026 року про залишення позову без руху, позивач надав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині розподілу судових витрат; ухвалити в цій частині нове судове рішення, яким стягнути солідарно з Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області та Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (або в рівних долях) на користь ОСОБА_1 надмірно та протиправно сплачену суму судового збору в розмірі 3000,00 (три тисячі) гривень; в іншій частині рішення суду першої інстанції (щодо визнання дій ПФУ протиправними, скасування рішень та встановлення судового контролю) — залишити без змін, як таке, що підлягає набранню законної сили та негайному виконанню.

Доводами апеляційної скарги зазначено, що ухвалою від 16.06.2026 року суд застосував загальну норму статті 6 Закону України «Про судовий збір» замість імперативної спеціальної норми статті 3 цього ж Закону та змусив позивача під час війни — доплатити 3000,00 грн за позовну вимогу про відшкодування моральної шкоди. Зазначає, що у рішенні від 16.07.2026 року (сторінка 7) суд встановив, що оскільки у задоволенні вимоги про моральну шкоду відмовлено, ці 3000,00 грн безповоротно залишаються в бюджеті та не підлягають стягненню з відповідачів. На думку апелянта, така дія суду першої інстанції є прямим порушенням пункту 13 частини 2 статті 3 Закону України «Про судовий збір». Крім того, апелянт вказує, що суд першої інстанції вчинив процесуальне правопорушення, проігнорувавши обов`язковий до застосування висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 22 вересня 2022 року у справі №300/6211/21.

Відзивів на апеляційну скаргу відповідачами до суду не надано.

Відповідно до п.3 ч.6 ст.12 КАС України дана справа відноситься до категорії незначної складності.

Відповідно до п.2 ч.1 ст. 263 КАС України суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо: оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

Згідно з ч.1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі: 1) відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю; 2) неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання; 3) подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що 28.02.2026 року та 01.04.2026 року позивач звернувся до органів Пенсійного фонду із заявами про призначення пенсії

Вказані заяви за принципом екстериторіальності розглянуто ГУ ПФУ в Миколаївській області та ГУ ПФУ в Харківській області.

Рішення ГУ ПФУ в Харківській області від 09.03.2026 року №155250039453, відмовлено у призначенні пенсії, оскільки не підтверджено стаж за вислугу років та у зв`язку з відсутністю необхідного документа.

Рішення ГУ ПФУ в Миколаївській області від 10.04.2026 № 155250039453 відмовлено у призначенні пенсії, у зв`язку з відсутністю документу, що засвідчує особу.

Приймаючи рішення про часткове задоволення позовних вимог, суд першої інстанції, зокрема, дійшов висновку, що у цій справі підстав для стягнення моральної шкоди немає, оскільки позивачем не наведено, у чому саме полягала ця шкода, та які настали наслідки.

Також, суд першої інстанції зазначив, що, як вбачається із матеріалів справи, позивачем сплачено судовий збір в сумі 5622,4 грн за дві вимоги немайнового характеру та одну вимогу майнового характеру.

Враховуючи часткове задоволення позову, а саме двох вимог немайнового характеру, суд першої інстанції дійшов висновку, що судовий збір підлягає стягненню у сумі 2622,40 грн, пропорційно в рівних долях з ГУ ПФУ в Харківській області та ГУ ПФУ в Миколаївській області.

Колегія суддів частково погоджується з рішенням суду з огляду на наступне.

Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Таким чином, колегія суддів переглядає рішення суду першої інстанції виключно в межах доводів апеляційної скарги та зазначає наступне.

З матеріалів справи вбачається, що 09.03.2026 року позивач звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просив визнати протиправною та скасувати Відмову ГУ ПФУ в Одеській області від 09.03.2026 р. у призначенні пенсії за заявою №1721 від 28.02.2026 р.;

- зобов`язати відповідача призначити та виплачувати пенсію за вислугу років з моменту виникнення права — з 17.12.2024 року, зарахувавши як пільговий стаж (плавсклад) періоди у ДСК “ЧМП” (10 міс. 23 дн.), “Юніком” (8 р. 3 міс. 7 дн.) та 12 міс. плавпрактики;

- встановити судовий контроль за виконанням рішення (ст. 382 КАСУ) та допустити негайне виконання рішення (ст. 371 КАСУ).

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 16 березня 2026 року у справі відкрито спрощене провадження без повідомлення сторін.

В подальшому позивач неодноразово подавав заяви фактично про уточнення, збільшення позовних вимог та в остаточній заяві про збільшення позовних вимог, просив:

- визнати протиправним та скасувати Рішення № 155250039453, яке існує у формі двох актів Відповідачів-2 та 3 за одним номером від 09.03.2026 та від 10.04.2026, як таке, що ґрунтується на сфальсифікованих та суперечливих даних;

- зобов`язати Відповідача-1 - ГУ ПФУ в Одеській області призначити та виплачувати пенсію за ст. 114 Закону № 1058 з 17.12.2024 із індивідуальним коефіцієнтом не нижче 3,74365, БЕЗ обмеження максимального розміру (Рішення КСУ № 1-р(II)/2022), з урахуванням обов`язкової щорічної індексації (ст. 42 Закону № 1058) та виплатою компенсації за Законом № 2050-III;

- стягнути солідарно з Відповідачів-1, 2, 3 моральну шкоду у розмірі 300 000 грн за системне приниження гідності офіцера флоту та “цифрове мародерство”;

- винести Окрему ухвалу (ст. 249 КАСУ) щодо винних посадових осіб ПФУ за фактом службового підроблення;

- встановити судовий контроль за виконанням рішення суду шляхом зобов`язання Відповідача-1 подати до Одеського окружного адміністративного суду звіт про виконання судового рішення у встановлений судом строк (ст. 382 КАС України);

- допустити негайне виконання рішення суду у повному обсязі на підставі ч. 2 ст. 371 КАС України, враховуючи системний характер порушень прав Позивача та умисне затягування процесу призначення пенсії з боку Відповідачів;

- стягнути солідарно судові витрати у розмірі 1331,20 грн. відповідно до ч.1 ст. 139 КАС України за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 16 червня 2026 року позовну заяву залишено без руху з причин несплати судового збору за вимогу майнового характеру у розмірі 3000 гривень (за стягнення моральної шкоди).

16 червня 2026 року на виконання вищезазначеної ухвали від ОСОБА_1 надійшла заява про усунення недоліків, до якої долучено квитанцію ID: 8456-4210-6104-7213 від 16.06.2026 про сплату судового збору у розмірі 3000,00 грн. (а.с. 71, 72).

Колегією судів встановлено, що суд першої інстанції відмовив у задоволенні позовних вимог в частині стягнення моральної шкоди, а тому не здійснював розподіл судових витрат, а саме судового збору у розмірі 3000,00 грн., сплаченого позивачем на виконання ухвали суду, з чим апелянт не погоджується.

Відповідаючи на доводи апеляційної скарги, колегія суддів зазначає, що відповідно до підпункту 11 частини другої статті 3 Закону України «Про судовий збір». судовий збір не справляється за подання позовної заяви про відшкодування шкоди, заподіяної особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їх посадовою або службовою особою, а так само незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури або суду;

Згідно з приписами частини першої статті 5 КАС України щодо способів судового захисту, які кореспондують з положеннями частини другої статті 245 КАС України щодо повноважень суду при вирішенні справи, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;

2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;

3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій;

4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії;

5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень;

6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Відповідно до частини п`ятої статті 21 КАС України вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб`єктів публічно-правових відносин, або вимоги про витребування майна, вилученого на підставі рішення суб`єкта владних повноважень, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Інакше такі вимоги вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства.

Зміст указаної норми вказує на те, що позовну вимогу про відшкодування шкоди, заявлену в адміністративному судочинстві, обов`язково зумовлює вимога про вирішення публічно-правового спору (наприклад визнання протиправними рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень). За такого правового регулювання вимога про відшкодування шкоди не є об`єктом, за який справляється судовий збір. Водночас за вимогу, яка її зумовлює, такий платіж сплачується.

Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 22 вересня 2022 року у справі № 300/6211/21.

Враховуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що в силу пункту 11 частини другої статті 3 Закону України «Про судовий збір», за вимогу про стягнення моральної шкоди, яка заявлена в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір, судовий збір не справляється.

Крім цього, відповідно до п.1 ч.1 ст.7 Закону України “Про судовий збір” сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі: зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Згідно з ч.2 ст.7 Закону України «Про судовий збір» у випадках, установлених пунктом 1 частини першої цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми; в інших випадках, установлених частиною першою цієї статті, - повністю.

Оскільки позивачем сплачено судовий збір у більшому розмірі, ніж визначено законом, колегія суддів приходить до висновку, що на користь апелянта підлягає поверненню зі спеціального фонду Державного бюджету України сума надмірно сплаченого судового збору у розмірі 3000,00 грн.

Згідно п.2 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Відповідно до п.4 ч.1, ч.4 ст.317 КАС України підставою для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є, зокрема, не правильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.

Керуючись ст. ст. 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 – задовольнити частково.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 16 липня 2026 року – змінити, з урахуванням мотивів викладених у цій постанові, доповнивши його резолютивну частину абзацом 9 наступного змісту:

«Повернути зі спеціального фонду Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ; АДРЕСА_1 ) суму надмірно сплаченого судового збору у розмірі 3000,00 грн. (три тисячі гривень), який сплачений згідно квитанції ID: 8456-4210-6104-7213 від 16.06.2026».

В іншій частині рішення Одеського окружного адміністративного суду від 16 липня 2026 року – залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає крім випадків, передбачених підпунктами а), б), в), г) пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України.

Головуюча суддя: О.А. Шевчук

Суддя: А.В. Бойко

Суддя: І.І. Тарновецький