Постанова від 22 вересня 2026 р. у справі №489/9933/25 — П'ятий апеляційний адміністративний суд

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

————————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 вересня 2026 р.м. ОдесаСправа № 489/9933/25

Головуючий першої інстанції Кокорєв В.В.

Час та місце ухвалення судового рішення «--:--», м. Миколаїв

Повний текст судового рішення складений 03.06.2026

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Крусяна А.В.,

суддів Дегтярьової С.В., Яковлєва О.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Департаменту патрульної поліції на рішення Інгульського районного суду м. Миколаєва від 03 червня 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Миколаївській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, -

В С Т А Н О В И В:

12.12.2025 ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Управління патрульної поліції в Миколаївській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови від 02.12.2025 серії ЕНА №6261366 щодо притягнення її до адміністративної відповідальності за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121-3 КУпАП (керування транспортним засобом із неосвітленим державним номерним знаком) та накладення штрафу у сумі 1190грн.; закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення.

В обґрунтування позову зазначено, що ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за відсутності належних доказів скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121-3 КУпАП.

Рішенням Інгульського районного суду м. Миколаєва від 03.06.2026 позов задоволений, оскільки матеріали справи не містять доказів вчинення позивачкою правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121-3 КУпАП.

Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням, Департамент патрульної поліції подав апеляційну скаргу, в якій посилається на помилкове застосування судом першої інстанції при вирішені справи вимог законодавства, неповне з`ясування обставин справи, внаслідок чого просить рішення суду скасувати та прийняти нове про відмову у задоволенні позовних вимог.

Апелянт зазначає, що належними доказами фіксації місця правопорушення підтверджено скоєння ОСОБА_1 02.12.2026 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121-3 КУпАП, а саме керування транспортним засобом із неосвітленим державним номерним знаком.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, законність та обґрунтованість рішення суду в межах апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що 02.12.2026 інспектором Управління патрульної поліції в Миколаївській області Департаменту патрульної поліції винесено постанову серії ЕНА №6261366 про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 у розмірі 1190грн. у справі про адміністративне порушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121-3 КУпАП.

Як вбачається зі змісту постанови, інспектором встановлено, що 02.12.2025 ОСОБА_1 керувала транспортним засобом Nissan Almera, д.н.з. НОМЕР_1 , із неосвітленим державним номерним знаком, чим порушено п.2.9. ПДР. /а.с.8/

Не погоджуючись з притягненням до адміністративної відповідальності, позивачка звернулася до суду з даним позовом.

Перевіривши матеріали справи, судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог з наступних підстав.

Згідно ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Так, за змістом ст.222 КУпАП органи Національної поліції розглядають, зокрема, справи про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху (зокрема порушення ч.2 ст.122 КУпАП).

Відповідно до ч.2 ст.222 КУпАП від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Статтею 258 КУпАП передбачено перелік випадків, коли протокол про адміністративне правопорушення не складається.

Частиною 2 ст.258 КУпАП передбачено, що протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі.

Відповідно до ч.4 ст.258 КУпАП у випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог ст.283 цього Кодексу.

Якщо під час складання постанови у справі про адміністративне правопорушення особа оспорить допущене порушення і адміністративне стягнення, що на неї накладається, то уповноважена посадова особа зобов`язана скласти протокол про адміністративне правопорушення відповідно до вимог ст.256 цього Кодексу, крім випадків притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.185-3 цього Кодексу та правопорушень у сфері забезпечення дорожнього руху, у тому числі зафіксованих в автоматичному режимі (ч.5 ст.258 КУпАП).

Процедуру оформлення поліцейськими підрозділів патрульної поліції та поліцейськими, на яких покладаються обов`язки із забезпечення безпеки дорожнього руху в окремих регіонах та населених пунктах, де тимчасово відсутня патрульна поліція (далі - поліцейський), матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі визначає Інструкція з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2015 №1395.

Пунктом 4 Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі передбачено, що у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу.

Постанова виноситься у разі виявлення адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, передбачених ст.ст.80 і 81 (в частині перевищення нормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах транспортних засобів), ч.ч.1, 2, 3, 5 і 6 ст.121, ст.ст.121-1, 121-2, 121-3, ч.ч.1, 2 і 3 ст.122, ч.1 ст.123, ст. 124-1, ст.ст.125, 126, ч.ч.1, 2 і 3 ст.127, ст.ст.128, 129, ст.132-1, ч.ч.6 і 11 ст.133-1, ч.ч.1, 2 і 3 ст.140 КУпАП.

Згідно з ст.14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

Відповідно до ч.1 ст.121-3 КУпАП керування або експлуатація транспортного засобу без номерного знака, з номерним знаком, що не належить цьому засобу або не відповідає встановленим зразкам або вимогам, з номерним знаком, закріпленим у не встановленому для цього місці, перевернутим чи неосвітленим, закритим іншими предметами (в тому числі прозорими), з нанесенням покриття або застосуванням матеріалів, що перешкоджають чи ускладнюють його ідентифікацію, забрудненим номерним знаком, якщо така забрудненість не дає можливості чітко визначити символи або буквено-числову комбінацію номерного знака з відстані двадцяти метрів, а так само вчинення інших дій, спрямованих на умисне приховування номерного знака, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі сімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Пунктом 1.3. Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306 (надалі - ПДР) зазначено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.

Згідно пп. «в» п.2.9. ПДР водієві забороняється керувати транспортним засобом, не зареєстрованим в уповноваженому органі МВС, або таким, що не пройшов відомчу реєстрацію в разі, якщо законом встановлена обов`язковість її проведення, а також без номерного знака або з номерним знаком, що закритий іншими предметами чи забруднений, що неосвітлений (у темну пору доби або в умовах недостатньої видимості) чи перевернутий.

Отже, з огляду на наведені обставини та законодавчі приписи, виходячи з того, що ОСОБА_1 притягалася до адміністративної відповідальності за скоєння адміністративного правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, передбаченого ч.1 ст.121-3 КУпАП, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський мав право винести постанову без складання відповідного протоколу, оскільки відповідач є уповноваженим працівником підрозділу Національної поліції, який має право розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення від імені органів Національної поліції.

Підставою для притягнення позивачки до адміністративної відповідальності, передбаченої ч.1 ст.121-3 КУпАП, є керування транспортним засобом Nissan Almera, д.н.з. НОМЕР_1 , із неосвітленим державним номерним знаком.

Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративні правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, які використовуються при нагляді за виконанням правил, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, а також іншими документами.

Статтею 40 Закону України «Про Національну поліцію» встановлено, що поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото - і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото - і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою, зокрема, попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб; забезпечення дотримання правил дорожнього руху.

Між тим, згідно ч.2 ст.77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

При цьому, відповідно до Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 18.12.2018 №1026, портативні відеореєстратори та карти пам`яті зберігаються в приміщеннях органів, підрозділів поліції та видаються поліцейському під підпис у журналі обліку видачі, повернення портативного відеореєстратори та карт пам`яті, копіювання цифрової інформації, який зберігається в органі, підрозділі поліції.

Разом з тим, відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відтак, у даному спорі саме відповідач має довести правомірність та законність прийнятого рішення.

Однак, відеозаписи з відеореєстраторів патрульних поліцейських, що надані відповідачем до суду та містяться у матеріалах справи, не підтверджують факт того, що 02.12.2025 ОСОБА_1 керувала транспортним засобом Nissan Almera, д.н.з. НОМЕР_1 , із неосвітленим державним номерним знаком.

Вказані відеозаписи не містять доказів керування або експлуатації транспортного засобу позивачем, з неосвітленим номерним знаком Nissan Almera, д.н.з. НОМЕР_1 .

Відповідно до ст.247 КУпАП України провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, якщо буде встановлено відсутність події і складу адміністративного правопорушення.

Згідно ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право, зокрема скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Таким чином, обставини притягнення до адміністративної відповідальності позивачки за вчинення адміністративного правопорушення не підтверджені належними та достатніми доказами, що свідчить про протиправність оскаржуваної постанови від 02.12.2025 серії ЕНА №6261366.

З огляду на викладене, суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому в порядку ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає його без змін.

Судові витрати розподіляються відповідно до ст.139 КАС України, якою передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Керуючись ст.ст.139, 272, 286, 311, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Департаменту патрульної поліції залишити без задоволення, а рішення Інгульського районного суду м. Миколаєва від 03 червня 2026 року залишити без змін.

Судові витрати за подання апеляційної скарги покласти на Департамент патрульної поліції.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її проголошення, та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач А.В. Крусян

Судді С.В. Дегтярьова О.В. Яковлєв