Постанова від 23 вересня 2026 р. у справі №400/3899/26 — П'ятий апеляційний адміністративний суд

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

————————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 вересня 2026 р.м. ОдесаСправа № 400/3899/26

Перша інстанція: суддя Гордієнко Т. О.,

повний текст судового рішення

складено 15.06.2026, м. Миколаїв

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючої-судді Казанчук Г.П.

суддів: Градовського Ю.М., Єщенка О.В.

розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 15 червня 2026 р. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Вознесенської міської ради Миколаївської області, треті особи: Головне управління Національної поліції в Миколаївській області, ОСОБА_2 про визнання бездіяльності протиправною, визнання протиправним та скасування дозволу № б/н, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВИКЛАД ОБСТАВИН :

ОСОБА_1 (надалі позивач) звернувся до суду з позовом до Виконавчого комітету Вознесенської міської ради (з урахуванням заяви про зміну позовних вимог) про:

- визнання протиправною бездіяльність Виконавчого комітету Вознесенської міської ради щодо незабезпечення безпечного руху пішоходів та невжиття заходів з демонтажу огорожі, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , та зобов`язання Виконавчий комітет Вознесенської міської ради вжити заходів щодо забезпечення безпечного руху пішоходів шляхом організації демонтажу вказаної огорожі, що перешкоджає вільному пересуванню громадян;

- визнання протиправним та скасування Дозвіл № б/н на порушення об`єкта благоустрою, виданий Виконавчим комітетом Вознесенської міської ради у формі Листа № 609/01/01-02/11 від 25.02.2026 за результатами розгляду заяви ФОП ОСОБА_2 від 17 лютого 2026 року щодо облаштування тимчасової металевої огорожі (споруди), за адресою: АДРЕСА_1 з метою забезпечення вимог техніки безпеки під час виконання ремонтних робіт навісу магазину (терміном до 01.05.2026 р.);

- визнання протиправною бездіяльність Виконавчого комітету Вознесенської міської ради щодо невжиття заходів припинення самочинного будівництва за адресою: АДРЕСА_1 ;

- зобов`язання Виконавчий комітет Вознесенської міської ради вжити заходів, передбачених чинним законодавством, спрямованих на припинення будівельних робіт та усунення порушень шляхом зобов`язання забудовника привести об`єкт будівництва та земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 , у стан, що існував до початку проведення будівельних робіт.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що виконавчим комітетом Вознесенської міської ради було видано Дозвіл на порушення об`єкта благоустрою (встановлення тимчасової металевої огорожі терміном до 01.05.2026), який за своєю суттю легалізував блокування пішохідної зони та порушення вимог безпеки на вул. Центральна, 6/71. Станом на березень 2026 року на об`єкті фактично здійснюється спорудження капітального металевого каркаса другого поверху. Бездіяльність відповідача у поєднанні з видачею дозволу на «встановлення паркану для ремонту навісу» створює умови для безперешкодного завершення незаконних робіт у межах червоних ліній (Зона ТР-3) та історичного ареалу міста (Постанова КМУ № 878). Зведення капітальних конструкцій другого поверху без погодження з Міністерством культури та стратегічних комунікацій України (ст. 32 Закону України «Про охорону культурної спадщини») та за відсутності згоди одного з орендарів — ОСОБА_3 (у зв`язку з його смертю у грудні 2021, справа № 473/1467/22), є грубим порушенням майнових прав територіальної громади та спадкоємців. Встановлена тимчасова огорожа (металевий паркан) повністю перекриває пішохідну частину вулиці (тротуар).

Протиправна бездіяльність Відповідача полягає у невиконанні покладених на нього обов`язків, попри наявність законодавчих підстав та фактичну можливість вчинити дії щодо демонтажу самовільної споруди. Встановлення металевого паркану та проведення будівельних робіт безпосередньо на тротуарі в зоні зупинки громадського транспорту створює реальне та триваюче порушення індивідуальних прав позивача, як члена територіальної громади та пішохода. Загроза життю та здоров`ю та порушення права на безпечне довкілля. Через фізичне блокування пішохідної частини тротуару позивач та інші громадяни змушені виходити на проїжджу частину дороги з інтенсивним рухом автотранспорту. Це створює безпосередню небезпеку потрапляння під колеса транспортних засобів та наражає життя на ризик, що є прямим порушенням права на безпечне для життя і здоров`я довкілля, гарантованого ст. 50 Конституції України та ст. 3 Конституції України, де людина, її життя і здоров`я визнаються найвищою соціальною цінністю. Встановлена огорожа повністю унеможливлює рух тротуаром для позивача особисто як літньої людини 19.07.1962 р.н., пенсіонера, особи з інвалідністю 3 групи внаслідок війни та для людей з інвалідністю, батьків з дитячими візочками та літніх людей.

Виконавчий комітет Вознесенської міської ради Миколаївської області (надалі – Відповідач) надав суду відзив, в якому позов не визнає, оскільки Позивач не надав належних, допустимих та достатніх доказів, які б підтверджували: факт здійснення саме самочинного будівництва у розумінні статті 376 Цивільного кодексу України; факт реконструкції об`єкта нерухомості; факт порушення відповідачем конкретного обов`язку, прямо передбаченого законом; факт безпосереднього порушення індивідуально визначених прав позивача; наявність у відповідача повноважень щодо вчинення дій, яких вимагає позивач. Позивачем не надано жодних належних доказів: фактичного обмеження його пересування; заподіяння шкоди його здоров`ю; неможливості проходу; зміни маршруту пересування; наявності реальної небезпеки саме для нього. Відповідач не є органом, уповноваженим встановлювати факт наявності чи відсутності у замовника будівництва всіх дозвільних документів у сфері містобудівної діяльності, а також не здійснює функції державного архітектурно-будівельного контролю у розумінні Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності». Контроль за дотриманням містобудівного законодавства здійснюється спеціально уповноваженими органами державного архітектурно-будівельного контролю. Виконавчий комітет не уповноважений встановлювати факт самочинного будівництва; не уповноважений самостійно визнавати роботи незаконними; не має права самостійно здійснювати демонтаж об`єктів нерухомого майна; не може припиняти будівельні роботи позасудовим способом за відсутності відповідного припису уповноваженого органу або рішення суду.

Крім того Відповідач також звертає увагу на відсутність достовірних доказів, які підтверджують, що відбувається саме реконструкція, а не поточний або капітальний ремонт. Покликається на мораторій на державний будівельний нагляд (ДІАМ).

Третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ГУНП в Миколаївській області надала суду пояснення та пояснення на змінені позовні вимоги, в яких зазначила, що притягнення до адміністративної відповідальності за забудову та встановлення огорожі це виключна компетенція Виконавчого комітету Вознесенської міської ради. Контроль за дотриманням містобудівного законодавства здійснюється спеціально уповноваженими органами державного архітектурно-будівельного контролю.

Третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_2 надав суду пояснення, пояснення на змінені позовні вимоги та додаткові пояснення, в яких зазначив, що відповідно до частини другої ст.34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», якою встановлено перелік будівельних робіт, які не потребують документів, що дають право на їх виконання, та після закінчення яких об`єкт не підлягає прийняттю в експлуатацію, затверджується Кабінетом Міністрів України. Вказує, що чинне законодавство не вимагає отримання містобудівних умов та обмежень, розробку проектної документації та обов`язкову реєстрацію дозволу на початок робіт щодо об`єктів які не належать до об`єктів будівництва. Фотодокази, надані позивачем до справи чітко вказують на наявність вільного пересування пішоходами тротуаром, а встановлена металева огорожа - по фасадній частині будівель.

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 15 червня 2026 року відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 .

Не погодившись із вказаним рішенням суду, ОСОБА_1 (надалі – апелянт) звернувся із апеляційною скаргою в якій просить суд скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове рішенням, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги вказано, що суд першої інстанції фактично визнав позов ОСОБА_1 «неефективним» лише тому, що Відповідач та Третя особа встигли припинити правопорушення під час судового процесу (після отримання копії позову 03.03.2026 р.). Такий висновок робить право маломобільного громадянина на безпечне довкілля, безперешкодний рух та судовий захист ілюзорним, позбавляючи його будь-якого практичного сенсу. Орган влади не може уникати судового контролю за свої протиправні дії та усунення від виконання обов`язків просто через факт закінчення встановленого ним же строку у незаконному «листі-дозволі».

Апелянт вказує про помилковість висновку суду першої інстанції, що Лист Виконавчого комітету Вознесенської міської ради № 609/01/01-02/11 від 25.02.2026 року «є суто інформаційним документом у межах відносин орендодавця та орендаря землі, не є дозвільним документом у сфері містобудування чи індивідуальним адміністративним актом, який може оскаржити третя особа в суді», оскільки він суперечить чинному законодавству, матеріальному змісту самого документа та системному аналізу Закону України «Про адміністративну процедуру» (ЗАП). Виданий Відповідачем «лист-дозвіл» легалізував фізичне блокування суцільним металевим парканом пішохідної зони тротуару на вул. Центральній, 6/71, він безпосередньо порушив право Позивача (як маломобільного громадянина та особи з інвалідністю внаслідок війни) на безпечне пересування містом, том Позивач був змушений виходити на проїжджу частину з інтенсивним рухом автотранспорту, наражаючи своє життя на реальну небезпеку.

Рух справи в апеляційній інстанції:

Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 16.07.2026 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 .

03.08.2026 року до апеляційного суду надійшла адміністративна справа №400/3899/26.

Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 14.09.2026 року призначено справу до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження.

У період з 03.08.2026 року по 14.08.2026 та з 24.08.2026 по 04.09.2026 головуюча-суддя перебувала у щорічній плановій відпустці; з 03.09.2026 по 10.08.2026 інші судді складу колегії перебували у щорічній плановій відпустці. Вказані обставини об`єктивно унеможливили своєчасно здійснити розгляд справи.

Відповідно до вимог статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі КАС України) суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

За правилами частини першої статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, суд апеляційної інстанції, -

УСТАНОВИВ:

Судом першої інстанції з`ясовано та підтверджено під час апеляційного розгляду, що у ніч з 13 на 14 лютого 2026 року невідомими особами біля магазину за адресою АДРЕСА_1 було встановлено металевий паркан, що призвело до самовільного перекриття пішохідного тротуару в межах червоних ліній (зона ТР-3) та стало грубим порушенням Правил благоустрою міста Вознесенська.

14 лютого 2026 року за ініціативи депутата Вознесенської міської ради Осадченка В.А., який діяв в інтересах територіальної громади, було здійснено два виклики поліції з повідомленням про правопорушення. Проте прибулі за викликом співробітники правоохоронних органів - Вознесенського районного управління ГУНП в Миколаївській області проявили бездіяльність: не здійснили фіксацію правопорушення, не склали протокол про адміністративне правопорушення за статтею 152 КУпАП та не вжили заходів щодо припинення самовільного перекриття пішохідного тротуару в межах червоних ліній (зона ТР-3).

19 лютого 2026 депутат Вознесенської міської ради ОСОБА_1 звернувся до міського голови Вознесенської міської ради із депутатським зверненням щодо припинення незаконних будівельних робіт та захисту комунальної власності. Повідомив, що за адресою: м. Вознесенськ, вул. Центральна, 6/71 здійснюються будівельні роботи на земельній ділянці комунальної власності (кадастровий номер 4810200000:11:034:0129).

Відповідно до офіційної відповіді відділу містобудування та архітектури Вознесенської міської ради містобудівні умови та обмеження, дозвіл на виконання будівельних робіт, паспорт прив`язки тимчасової споруди та інші дозвільні документи за вказаною адресою не надавались.

17.02.2026 ФОП ОСОБА_2 звернувся до міського голови із заявою, в якої просив дозволити розміщення тимчасового металевого паркану за адресою по АДРЕСА_1 , встановлення якого необхідно для техніки безпеки при виконанні ремонтних робіт термін 01.05.2026.

25.02.2026 міський голова надіслав лист ОСОБА_4 , в якому зазначив, що відповідно до ст.152 Кодексу про адміністративні правопорушення, самовільне встановлення огорож, конструкцій та інших елементів благоустрою без відповідних дозвільних документів є порушенням правил благоустрою та тягне за собою адміністративну відповідальність. Враховуючи необхідність забезпечення вимог техніки безпеки під час виконання ремонтних робіт, виконавчий комітет Вознесенської міської ради надає дозвіл на розміщення тимчасового металевого паркану за вказаною адресою строком до 01.05.2026. Після закінчення зазначеного строку тимчасовий металевий парка підлягає обов`язковому демонтажу (надалі – спірний Дозвіл).

18.02.2026 на адресу Виконавчого комітету Вознесенської міської ради від депутата Вознесенської міської ради Осадченка В.А. надійшло депутатське звернення, в якому він зазначив, що у зв`язку з надходженням звернень мешканців та виявленими фактами можливого самовільного зайняття земельної ділянки та порушення правил благоустрою, просив надати інформацію щодо використання земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 (прилегла територія перед будівлею та територія з обох боків будівлі, у тому числі тротуарна частина).Просив надати інформацію по земельній ділянці за вищезазначеною адресою.

Листом від 27.02.2026 № 12/01/01021/22 Виконавчий комітет Вознесенської міської ради повідомив, що земельна ділянка по АДРЕСА_1 надана у користування на умовах оренди власнику нерухомого майна, що на ній розташоване, конфігурація земельної ділянки включає в себе частину прилеглої території згідно плану червоної лінії. Рішення Вознесенської міської ради від 21.04.2017 №28 «Про затвердження проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання в оренду земельної ділянки фізичній особі-підприємцю ОСОБА_3 та фізичній особі-підприємцю ОСОБА_4 » містили інформацію про площу земельної ділянки, кадастровий номер та цільове призначення. Власник нерухомого майна отримав дозвіл на встановлення тимчасового металевого паркану за адресою: АДРЕСА_1 відповідно до вимог чинно го законодавства, строком до 01.05.2026 року. Відділ земельних відносин та комунальної власності не проводив перевірку факту можливого самовільного заняття земельної ділянки, у зв`язку з тим, що складання відповідних актів про дотримання вимог щодо використання земельної ділянки належить до повноважень державного інспектора з контролю за використанням та охороною земель у поряд ку, визначеному чинним законодавством України, який підпорядкований Центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин. Головним управлінням Держгеокадастру у Миколаївській області не проводяться позапланові перевірки дотримання вимог щодо використання земельних ділянок у період дії військового стану.

Листом від 13.03.2026 Виконавчий комітет Вознесенської міської ради повідомив позивача, що з метою з`ясування законності виконання будівельних робіт за адресою АДРЕСА_1 направлено лист до Державної інспекції архітектури та містобудування України з метою проведення перевірки щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.

На вищевказаний лист від 19.03.2026 №1386/02/13-26 від Державної інспекції архітектури та містобудування України надійшла відповідь про те, що пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 13.03.2022 №303 «Про припинення заходів державного нагляду (контролю) в умовах воєнного стану» припинено проведення планових та позапланових заходів державного нагляду (контролю) юридичних та фізичних осіб, фізичних осіб - підприємців на період воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 р. № 64 «Про введення воєнного стану в Україні», крім позапланових заходів державного нагляду (контролю), які проводяться:

за рішенням суду;

за заявою суб`єкта господарювання, поданою до відповідного органу державного нагляду (контролю), про здійснення заходу державного нагляду (контролю) за його бажанням;

для перевірки виконання суб`єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення попереднього заходу органом державного нагляду (контролю).

Також відповідно до пункту 2 постанови протягом періоду воєнного стану дозволили проведення позапланових заходів державного нагляду (контролю) юридичних та фізичних осіб, фізичних осіб - підприємців відповідним органам державного нагляду (контролю) з підстав, визначених абзацами п`ятим та восьмим частини першої статті 6 Закону України “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності”, за наявності загрози, що має негативний вплив на життя та здоров`я людини, навколишнє природне середовище, забезпечення безпеки держави, для виконання міжнародних зобов`язань України, а також з підстав, визначених абзацом дев`ятим частини першої статті 6 Закону України “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності” та абзацом одинадцятим частини третьої статті 19 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності», за рішеннями центральних органів виконавчої влади, що забезпечують формування державної політики у відповідних сферах.

Таким чином, обмеження проведення перевірок у період дії воєнного стану є об`єктивною обставиною, що не залежить від волевиявлення відповідача.

Отже, наявність протиправності видання спірного дозволу та протиправної бездіяльності є предметом спору, переданого на вирішення адміністративного суду.

Перш за все, колегія зазначає, що позивач звернувся до суду як фізична особа, а не як депутат органу місцевого самоврядування щодо реалізації ним депутатських повноважень. Крім того, станом на день винесення оскаржуваного рішення Миколаївського окружного адміністративного суду, паркан був знесений, і цей факт не оспорюється сторонами.

Стосовно позовної вимоги про протиправність виданого дозволу, колегія суддів зазначає таке.

Відповідно п.14 до ч.2 ст. 10 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» до повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить, зокрема: видача дозволу на порушення об`єктів благоустрою у випадках та порядку, передбачених цим Законом.

Отже, відповідач наділений повноваженнями видавати Дозвіл на порушення об`єктів благоустрою.

Згідно ст. 16 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» на об`єктах благоустрою забороняється:

1) виконувати роботи без дозволу в разі, якщо обов`язковість його отримання передбачена законом;

2) самовільно влаштовувати городи, створювати, пошкоджувати або знищувати газони, самовільно висаджувати та знищувати дерева, кущі тощо;

3) вивозити і звалювати в не відведених для цього місцях відходи, траву, гілки, деревину, листя, сніг;

4) складувати будівельні матеріали, конструкції, обладнання за межами будівельних майданчиків;

5) самовільно встановлювати об`єкти зовнішньої реклами, торговельні лотки, павільйони, кіоски тощо;

6) встановлювати технічні засоби регулювання дорожнього руху без погодження з відповідними органами Національної поліції;

7) влаштовувати стоянки суден, катерів, інших моторних плавучих засобів у межах територій пляжів;

8) випасати худобу, вигулювати та дресирувати тварин у не відведених для цього місцях;

9) здійснювати ремонт, обслуговування та миття транспортних засобів, машин, механізмів у не відведених для цього місцях (крім випадків проведення негайного ремонту при аварійній зупинці).

Матеріали справи підтверджують факт звернення ОСОБА_5 із заявою про отримання дозволу та отримання такого дозволі від позивача.

Колегія суддів зазначає, що той факт, що паркан був зведений раніше (з 13 на 14 лютого 2026), ніж отримання відповідного дозволу не утворює складу протиправності дій чи бездіяльності відповідача.

Водночас, ч.ч.1-3 ст. 26-1 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» визначено, що порушення об`єктів благоустрою, пов`язане з виконанням суб`єктами господарювання земляних та ремонтних робіт, здійснюється на підставі дозволу на порушення об`єктів благоустрою (далі - дозвіл) виконавчого органу сільської, селищної, міської ради, крім випадків, встановлених абзацами другим - п`ятим цієї частини.

Дозвіл не вимагається, якщо земляні та ремонтні роботи виконуються:

особами, які мають документ, що посвідчує право власності або право користування земельною ділянкою, у тому числі право земельного сервітуту;

у складі підготовчих або будівельних робіт, право на виконання яких оформлено у встановленому законодавством порядку;

особами, які здійснюють будівельно-монтажні роботи з будівництва (нового будівництва, реконструкції, капітального ремонту) лінійних об`єктів енергетичної інфраструктури. Про початок виконання таких робіт особа, яка має намір їх виконувати, повідомляє відповідний виконавчий орган сільської, селищної, міської ради не менше ніж за один робочий день до виконання робіт. У такому разі право на порушення об`єктів благоустрою виникає з дня, зазначеного як день початку виконання відповідною особою будівельно-монтажних робіт.

Роботи з усунення наслідків аварій на об`єктах благоустрою розпочинаються негайно з обов`язковим подальшим оформленням дозволу в порядку, визначеному законодавством.

Перелік земляних та ремонтних робіт, для виконання яких необхідно отримати дозвіл, встановлюється Типовим порядком видачі, переоформлення, відмови у видачі, припинення дії дозволу на порушення об`єктів благоустрою, що затверджується Кабінетом Міністрів України (далі - Типовий порядок) з урахуванням вимог Закону України "Про адміністративну процедуру".

Порядок видачі, переоформлення, відмови у видачі, припинення дії дозволу на порушення об`єктів благоустрою затверджується рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради на підставі Типового порядку. У разі якщо відповідною сільською, селищною, міською радою не прийнято таке рішення, застосовується Типовий порядок.

ОСОБА_2 звернувся до відповідача із заявою від 17.02.2026 про отримання дозволу на розміщення тимчасового металевого паркану для техніки безпеки при виконанні ремонтних робіт, термін 01.05.2026 (а.с.127 т.1).

У листі міський голова Величко С.О. №009/01/0102/11 від 25.05.2026 року на ім`я ОСОБА_2 вказав, що враховуючи необхідність забезпечення вимог техніки безпеки під час ведення ремонтних робіт, виконавчий комітет Вознесенської міської ради надає дозвіл на розміщення тимчасового металевого паркану (а.с.126 т.1).

Постановою Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2013 р. №870 «Про затвердження Типового порядку видачі, переоформлення, відмови у видачі, припинення дії дозволу на порушення об`єктів благоустрою» відповідно до частини третьої статті 26-1 Закону України “Про благоустрій населених пунктів” затверджено Типовий порядок видачі, переоформлення, відмови у видачі, припинення дії дозволу на порушення об`єктів благоустрою (надалі Типовий порядок).

У пункті 4 Типового порядку дозвіл видається виконавчим органом сільської, селищної, міської ради за місцем проведення робіт на підставі письмової заяви, що подається відповідною юридичною особою чи фізичною особою - підприємцем (або їх уповноваженим представником), за формою згідно з додатком 1 з дотриманням норм Закону України “Про адміністративну процедуру”.

Для отримання дозволу подається заява юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, що здійснюють порушення об`єктів благоустрою, пов`язане з проведенням земляних та/або ремонтних робіт.

Для переоформлення, припинення дії дозволу подається письмова заява з дотриманням норм Закону України “Про адміністративну процедуру”.

Зазначений перелік документів є вичерпним.

Видача дозволу, його переоформлення здійснюються на безоплатній основі.

Форма дозволу наведена у додатку 2.

Отже, вказаною нормою затверджена як форма заяви про отримання дозволу, так і сама форма такого дозволу.

У Додатку 3 до Типового порядку визначений перелік земляних та/або ремонтних робіт, для проведення яких необхідно отримати дозвіл:

1. Земляні або монтажні роботи, не пов`язані з прокладенням, перекладенням, ремонтом інженерних мереж і споруд.

2. Земляні або монтажні роботи, пов`язані з розриттям дорожнього покриття вулиць, доріг, майданів, площ.

3. Роботи, пов`язані з порушенням благоустрою об`єктів зеленого господарства.

4. Роботи, пов`язані з інженерними вишукуваннями.

5. Роботи, пов`язані з археологічними дослідженнями.

6. Улаштування нових та/або заміна існуючих посадкових майданчиків для пасажирів міського громадського транспорту з встановленням навісу або павільйону.

7. Ремонт та/або улаштування майданчиків для паркування транспортних засобів, спортивних, дитячих та інших майданчиків.

8. Заміна пошкоджених та застарілих конструкцій опор, ліхтарів, освітлювальної арматури, тросів, розтяжок, кабелів, дротів, комунікаційної апаратури.

9. Прокладення, перекладення або заміна водостічних, водопровідних труб та водоприймальних колодязів.

10. Установлення нових, відновлення, ремонт та заміна існуючих малих архітектурних форм.

11. Відбудова, відновлення зруйнованих частин фундаментів пам`ятників, декоративних скульптур та композицій, елементів обладнання фонтанів та декоративних басейнів із заміною зношених труб та водопровідної арматури фонтанів тощо.

12. Установлення нових та/або ремонт і відбудова пошкоджених споруд і обладнання пляжів (гардеробів, камер схову, пунктів прокату пляжного інвентарю, туалетів, лав, грибків, навісів, альтанок тощо), спортивного та дитячого устаткування.

Досліджуючи зміст видів робіт на які слід отримувати дозвіл, колегія суддів дійшла висновку про відсутність такого виду робіт як «виконання ремонтних робіт», який був зазначений у заяві ОСОБА_2 від 17.02.2026 року.

Матеріали справи не містять примірника дозволу за формою, визначеною Додатком 2 Типового переліку.

При цьому, у письмовій інформації виконавчого комітету Вознесенської міської ради від 08.05.2026 року зазначено, що прийняття рішення Виконавчим комітетом Вознесенської міської ради про надання дозволу ФОП ОСОБА_4 на облаштування тимчасової металевої огорожі (споруди), за адресою: АДРЕСА_1 з метою забезпечення вимог техніки безпеки під час виконання ремонтних робіт навісу магазину в обов`язковому порядку відповідно до вимог чинного законодавства не передбачено, тому у розпорядженні Виконавчого комітету Вознесенської міської ради відсутнє. Виконавчим комітетом Вознесенської міської ради листом від 25.02.2026 №609/01/01-02/11 надано дозвіл ФОП ОСОБА_4 на облаштування тимчасової металевої огорожі (споруди), за адресою: АДРЕСА_1 , що додається.

Тобто, сам відповідач визнав факт відсутності необхідності в отриманні дозволу ФОП ОСОБА_4 на облаштування металевої огорожі та сам факт надання такого дозволу. Водночас, відповідач підтвердив, що надав дозвіл на облаштування тимчасової металевої огорожі листом. При цьому, на підставі якої норми законодавства було надано дозвіл листом, пояснення відповідача не містять.

Частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їхні посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.26 Закону України «Про місцеве самоврядування» сільський, селищний, міський голова:

1) забезпечує здійснення у межах наданих законом повноважень органів виконавчої влади на відповідній території, додержання Конституції та законів України, виконання актів Президента України та відповідних органів виконавчої влади;

2) організує в межах, визначених цим Законом, роботу відповідної ради та її виконавчого комітету;

3) підписує рішення ради та її виконавчого комітету;

4) вносить на розгляд ради пропозицію щодо кандидатури на посаду секретаря ради;

5) вносить на розгляд ради пропозиції про кількісний і персональний склад виконавчого комітету відповідної ради;

6) вносить на розгляд ради пропозиції щодо структури виконавчих органів ради, апарату ради та її виконавчого комітету, їх штатів, встановлених відповідно до типових штатів, затверджених Кабінетом Міністрів України;

7) здійснює керівництво апаратом ради та її виконавчого комітету;

8) скликає сесії ради, вносить пропозиції та формує порядок денний сесій ради і головує на пленарних засіданнях ради;

9) забезпечує підготовку на розгляд ради проектів програм соціально-економічного та культурного розвитку, цільових програм підтримки суб`єктів ветеранського підприємництва та з інших питань самоврядування, місцевого бюджету та звіту про його виконання, рішень ради з інших питань, що належать до її відання; оприлюднює затверджені радою програми, бюджет та звіти про їх виконання;

10) призначає на посади та звільняє з посад керівників відділів, управлінь та інших виконавчих органів ради, керівників юридичних осіб, що належать до комунальної власності відповідних територіальних громад, крім випадків, якщо призначення керівників юридичних осіб віднесено законом до компетенції наглядових рад таких юридичних осіб, а також крім випадку, передбаченого частиною другою статті 21 Закону України "Про культуру";

11-1) вносить на розгляд ради пропозиції про утворення спеціалізованої установи з надання безоплатної первинної правничої допомоги;

11-2) вносить на розгляд ради пропозиції щодо кандидатури на посаду керівника спеціалізованої установи з надання безоплатної первинної правничої допомоги;

12) забезпечує виконання рішень місцевого референдуму, відповідної ради, її виконавчого комітету;

13) є розпорядником бюджетних коштів, використовує їх лише за призначенням, визначеним радою;

14) представляє територіальну громаду, раду та її виконавчий комітет у відносинах з державними органами, іншими органами місцевого самоврядування, об`єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форм власності, громадянами, а також у міжнародних відносинах відповідно до законодавства;

15) звертається до суду щодо визнання незаконними актів інших органів місцевого самоврядування, місцевих органів виконавчої влади, підприємств, установ та організацій, які обмежують права та інтереси територіальної громади, а також повноваження ради та її органів;

16) укладає від імені територіальної громади, ради та її виконавчого комітету договори відповідно до законодавства, а з питань, віднесених до виключної компетенції ради, подає їх на затвердження відповідної ради;

17) веде особистий прийом громадян;

18) забезпечує на відповідній території додержання законодавства щодо розгляду звернень громадян та їх об`єднань;

18-1) бере участь у здійсненні державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності в межах та у спосіб, встановлені Законом України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності";

18-2) організовує виконання заходів національного спротиву і відповідає за їх виконання;

19) здійснює інші повноваження місцевого самоврядування, визначені цим та іншими законами, якщо вони не віднесені до виключних повноважень ради або не віднесені радою до відання її виконавчих органів;

20) видає розпорядження у межах своїх повноважень.

Вказаний перелік повноважень міського голови є вичерпним і додатковому розширенню не підлягає.

Листа №069/01/01-02/11 від 25.02.2026 року підписаний міським головою Величко Є.О.

Чинне законодавства не наділяє міського голову м. Вознесенська Величко Євгенія Олександровича одноособово листом надавати дозвіл на встановлення металевого паркану, проте міський голова не є відповідачем у справі, його дії як посадової особи не є предметом у даній справі.

Водночас, згідно затвердженої форми дозволу, саме міський голова має право на його підписання на відповідному бланці із посвідченням печатки.

Натомість, згідно п.9 Типового порядку виконавчий комітет сільської, селищної, міської ради веде реєстр дозволів.

При цьому, колегія суддів звертає увагу, що до повноважень відповідача у даній справі – виконавчий комітет Вознесенської міської ради віднесено повноваження лише щодо ведення реєстру дозволів.

Оскільки дозволу на порушення об`єкта благоустрою виконавчого комітету Вознесенської міської ради у правовій площині не існує, а правомірність листа міського голови №069/01/01-02/11 не є предметом даного спору, а відтак у задоволенні позовної вимог щодо визнаття протиправним та скасування дозволу на порушення об`єкта благоустрою слід відмовити. У зв`язку з чим, колегія суддів погоджується із висновком суду про відмову в цій частині позовних вимог, водночас з інших підстав, ніж наведені в мотивувальній частині рішення суду.

Згідно ст.11 Закону України «Про місцеве самоврядування» виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад є їх виконавчі комітети, відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи.

Виконавчі комітети сільських, селищних, міських рад є органами опіки та піклування, уповноваженими на захист прав і законних інтересів дітей, а також повнолітніх фізичних осіб, які потребують опіки та піклування.

Повноваження виконавчого комітету міської ради визначені у главі 2 «Повноваження виконавчих органів сільських, селищних, міських рад» Розділу II організаційно-правова основа місцевого самоврядування Закону України «Про місцеве самоврядування».

Щодо позовних вимог про визнання протиправною бездіяльність Виконавчого комітету Вознесенської міської ради щодо незабезпечення безпечного руху пішоходів та невжиття заходів з демонтажу огорожі, колегія суддів зазначає таке.

Позивач у позові зазначив, що відповідно до ст. 6 Закону України «Про дорожній рух» до компетенції міських рад та їх виконавчих органів належить організація та забезпечення безпеки дорожнього руху на території міста, а також створення безпечних умов для руху пішоходів. Таким чином, забезпечення вільного та безпечного проходу тротуарами та узбіччями є прямим законодавчим обов`язком Виконавчого комітету Вознесенської міської ради.

Суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що ст.6 ЗУ «Про дорожній рух» в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин не містить таких обов`язків, на які позивач посилається в позові.

Щодо невжиття заходів з демонтажу огорожі колегія суддів не погоджується із висновком суду першої інстанції, що відповідач, як власник земельної ділянки, яка надана в оренду 3-ої особі на підставі ст.25 Закону України «Про оренду землі та п.22 договору оренди земельної ділянки від 12.05.2017 надав орендодавцю дозвіл на звернення огорожі на орендованій земельній ділянці, оскільки відповідач у справі – виконавчий комітет, натомість договір оренди укладений Вознесенською міською радою.

У п. 22 Договору оренди землі від 12.05.2017 року вказано про те, що орендарі земельної ділянки мають право за письмовою згодою ОРЕНДОДАВЦЯ зводити в установленому законодавством порядку жилі, виробничі, культурно-побутові та інші будівлі і споруди та закладати багаторічні насадження.

Водночас, колегія суддів зазначає, що орендар комунальної землі може звести металевий паркан, але лише за умови дотримання положень договору оренди, цільового призначення ділянки та чинних будівельних норм (ДБН).

Надані фотографії не містять беззаперечних доказів порушення ДБН, а апеляційний суд позбавлений технологічної можливості саме за фотографіями досліджувати наявність/відсутність порушень норм ДБН.

Матеріали справи не містять належних доказів, установлення уповноваженими особами, порушення будівельних норм, які б стали підставою для відповідного реагування.

Судом першої інстанції установлено, що станом на день розгляду справи огорожа відсутня, позивач цього не заперечував, тому суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відмову у задоволенні позовної вимоги в частині зобов`язання Виконавчий комітет Вознесенської міської ради вжити заходів щодо забезпечення безпечного руху пішоходів шляхом організації демонтажу вказаної огорожі, що перешкоджає вільному пересуванню громадян задоволенню не підлягають.

Відповідно до абз.3 пункту «б» частини першої статті 31 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» до делегованих повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить: здійснення в установленому порядку державного контролю за дотриманням законодавства, затвердженої містобудівної документації при плануванні та забудові відповідних територій; зупинення у випадках, передбачених законом, будівництва, яке проводиться з порушенням містобудівної документації і проектів окремих об`єктів, а також може заподіяти шкоди навколишньому природному середовищу.

Колегія суддів наголошує про відсутність доказів про ведення будівництва, яке проводиться з порушенням містобудівної документації і проектів окремих об`єктів. Водночас, третя особа спростовує доводи позивача про ведення нею будівництва, наголошуючи на тому, що велись ремонтні роботи покрівлі тимчасової споруди.

Згідно ч.1 ст. 39-2 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» власники або управителі об`єктів будівництва забезпечують поточний огляд і періодичне обстеження прийнятих в експлуатацію у встановленому законодавством порядку об`єктів протягом усього періоду їх існування та несуть відповідальність за їх експлуатацію згідно із законом.

У ст. 1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» наведено визначення, що будівництво - нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт об`єкта будівництва.

При цьому, колегія суддів зазначає про те, що відповідач не є власником чи управителем об`єкта будівництва, оскільки як вже було зазначено вище, ремонті роботи у тимчасовій споруді не є будівництвом.

Отже, колегія суддів відхиляє покликання апелянта на вимоги ст. 39-2 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», підпункт 2 пункту «б» частини першої статті 31 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та статтею 10 Закону України «Про благоустрій населених пунктів», оскільки вказані норми не визначають обов`язку відповідача негайно направляти уповноважених осіб профільної інспекції для комісійного обстеження ділянки та складання Акт обстеження об`єкта.

Свою позицію щодо застосування Конституції України при здійсненні правосуддя Верховний Суд України свого часу відобразив у постанові Пленуму ''Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя'' від 1 листопада 1996 року №9.

Згідно з частинами 1 і 2 статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист; захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також у будь-який спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до правових позицій Великої Палати Верховного Суду, зокрема, у постановах від 28 листопада 2018 року у справі №607/6092/18, від 05 червня 2019 року у справі №607/6865/18, від 11 червня 2019 року у справі №917/1338/18, визначення предмета, підстав позову та відповідача у спорі - це право, яке належить позивачу; натомість становлення обґрунтованості позову - це обов`язок суду, який здійснюється під час розгляду справи, а не на стадії відкриття провадження.

Гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване в законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб твердження про порушення прав було обґрунтованим. Обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення (висновок, що сформований у постанові Верховного Суду України від 15 листопада 2016 року у справі №800/301/16).

Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судом рішення про відмову в позові.

Колегія суддів зазначає, що вжиття заходів щодо припинення самочинного будівництва не належить до повноважень відповідача, як і складання акта обстеження. Дії відповідача щодо застосування заходів ст.152 КпАП, прийняття рішення про демонтаж та звернення до суду з позовом є наслідком встановлення самого факту самочинного будівництва, який відповідно до статті ст.34 Закону України «Про регулювання містобудівельної діяльності», належить до повноважень органів державного архітектурно-будівельного контролю, які не є відповідачем у даній справі.

Таким чином, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 , отже судом першої інстанції вірно вирішено спір, водночас такі підстави слід викласти у редакції цієї постанови.

Відповідно до ч.2, 4 ст.317 КАС України неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.

Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.

Колегія суддів вважає за необхідне змінити рішення суду першої інстанції в частині мотивів її прийняття.

Враховуючи, що колегія суддів змінює рішення суду першої інстанції лише в частині мотивів ухвалення судового рішення, а тому підстав для перерозподілу судових витрат не має.

Керуючись статтями 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328 КАС України, апеляційний суд,-

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Миколаївсього окружного адміністративного суду від 15 червня 2026 року по справі №400/3899/26 змінити, виклавши мотивувальну частину рішення у редакції цієї постанови.

В іншій частині рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 15 червня 2026 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України.

Головуюча-суддя: Г.П. Казанчук

Суддя: Ю.М. Градовський

Суддя: О.В. Єщенко