Постанова від 23 вересня 2026 р. у справі №420/5017/26 — П'ятий апеляційний адміністративний суд

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

————————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 вересня 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/5017/26

Суддя першої інстанції - Скупінська О.В.

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача – Дегтярьової С.В.,

суддів – Крусяна А.В., Яковлєва О.В.,

розглянув в порядку письмового провадження у місті Одеса апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 11 серпня 2026 року у справі №420/5017/26 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Одеського окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа №420/5017/26 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити певні дії.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 21.04.2026 вирішено адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо обмеження ОСОБА_1 пенсії з 01 січня 2026 року максимальним розміром, в тому числі, із застосуванням понижуючих коефіцієнтів, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2025 року №1778 “Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2026 році у період воєнного стану”.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити перерахунок і виплату ОСОБА_1 пенсії з 01 січня 2026 року без обмеження максимальним розміром, в тому числі, без застосування понижуючих коефіцієнтів, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2025 року №1778 “Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2026 році у період воєнного стану”, з урахуванням раніше проведених виплат.

У задоволенні решти позовних вимог – відмовити.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 21 квітня 2026 року в адміністративній справі №420/5017/26, після перегляду судом апеляційної інстанції, набрало законної сили – 17 червня 2026 року.

03 липня 2026 року Одеським окружним адміністративним судом видано виконавчі листи.

07 липня 2026 року до суду від позивача надійшла заява (вх. №76356/26), в якій він просить встановити судовий контроль за виконанням рішення Одеського окружного адміністративного суду від “21” квітня 2026 року у справі №420/5017/26; зобов`язати відповідача подати до суду звіт про виконання судового рішення у строк до 10 календарних днів; встановити строк для виконання рішення суду по справі №420/5017/26.

Ухвалою суду від 15 липня 2026 року постановлено зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області подати до Одеського окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 21 квітня 2026 року по справі №420/5017/26, протягом тридцяти днів з дня отримання копії ухвали.

27 липня 2026 року від позивача надійшла заява (вх. №84705/26), в якій він просить суд:

1. Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо ухилення від виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 21 квітня 2026 року у справі №420/5017/26;

2. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області забезпечити належне та своєчасне виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 21 квітня 2026 року у справі №420/5017/26;

3. Направити копію окремої ухвали до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області для вжиття невідкладних заходів реагування щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню Конституції України та Кодексу адміністративного судочинства України в частині обов`язковості виконання судового рішення, а також недопущення у подальшій роботі практики відмови у виконанні судових рішень з мотивів відсутності бюджетних асигнувань чи нормативно правового механізму;

4. Направити копію окремої ухвали до Пенсійного фонду України для здійснення відомчого контролю за належним та своєчасним виконанням територіальним органом рішення Одеського окружного адміністративного суду від 21 квітня 2026 року у справі, а також для вирішення питання про притягнення до дисциплінарної відповідальності посадових осіб, винних у штучному затягуванні та ухиленні від виконання судового рішення;

5. Встановити Головному управлінню Пенсійного фонду України в Одеській області та Пенсійному фонду України строк для надання суду письмової відповіді про вжиті заходи щодо усунення виявлених порушень закону: один місяць з дня отримання копії цієї окремої ухвали.

В обґрунтування ОСОБА_1 зазначив, що 09 липня 2026 року Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області направило йому лист від 09 липня 2026 року №37907-33030/О-02/8 1500/26, в якому повідомило, що виплата перерахованої пенсії здійснювалась згідно з чинним законодавством після виділення відповідних коштів на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішенням суду відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14 липня 2025 року №821 “Про затвердження Порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків та виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень”. На переконання позивача, у вказаному вище листі відповідач фактично відмовився від негайного та повного виконання судового рішення від 21 квітня 2026 року, посилаючись на відсутність нормативно-правового акта, який би визначав порядок здійснення видатків на виплату пенсій, призначених (перерахованих) на виконання судових рішень, після скасування постанови Кабінету Міністрів України №821 від 14 липня 2025 року.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 11 серпня 2026 року заява ОСОБА_1 повернута заявнику.

До П`ятого апеляційного адміністративного суду надійшла апеляційна скарга ОСОБА_2 на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 31 липня 2026 року у справі №420/39875/25, в якій апелянт просить скасувати ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 11 серпня 2026 року та постановити нову, якою задовольнити його заяву.

Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 07 вересня 2026 року відкрите апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 11 серпня 2026 року у справі №420/5017/26.

15 вересня 2026 року матеріали справи надійшли до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

17 вересня 2026 року справу призначено до судового розгляду в порядку письмового провадження.

Колегія суддів перевірила матеріали справи, законність і обґрунтованість ухвали суду, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, та дійшла висновку, що подана апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Статтею 383 КАС України передбачено, що особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

Разом із тим, суд першої інстанції вказав, що звернення до суду із заявою відповідно до статті 383 КАС України можливе за умови перебування виконавчого документа на примусовому виконанні в органах виконавчої служби. Проте, в порушення вказаних вимог, до матеріалів заяви не додано доказів щодо звернення судового рішення до примусового виконання, вчинення виконавцем дій, спрямованих на перевірку виконання рішення суду.

Відповідно до положень п.п. 7, 8 ч.2 ст.383 КАС України заява про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності відповідача щодо невиконання рішення суду має містити інформацію про день пред`явлення виконавчого листа до виконання та інформацію про хід виконавчого провадження.

Вимогами ч.4 та ч.5 ст.383 КАС України встановлено, що заяву, зазначену у частині першій цієї статті, може бути подано протягом десяти днів з дня, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, але не пізніше дня завершення строку пред`явлення до виконання виконавчого листа, виданого за відповідним рішенням суду.

У разі відповідності заяви вимогам, зазначеним у цій статті, вона підлягає розгляду та вирішенню в порядку письмового провадження або в судовому засіданні на розсуд суду протягом десяти днів з дня її отримання. Неприбуття в судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розгляду такої заяви.

У разі невідповідності заяви вказаним вище вимогам, а також у разі подання заяви особою, яка відповідно до частини шостої статті 18 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, така заява ухвалою суду, прийнятою в порядку письмового провадження, повертається заявнику. Така ухвала суду може бути оскаржена.

Звернення рішення суду до примусового виконання є обов`язковою передумовою для подання заяви в порядку ст.383 КАС України, оскільки повноваження щодо вчинення дій з примусового виконання рішення суду, зокрема, і щодо перевірки його виконання, належать насамперед до повноважень державних виконавців, а звернення до суду в порядку наведеної статті є винятковим заходом, до якого позивач може звернутись, коли вичерпає всі можливі механізми на стадії примусового виконання рішення суду.

Вказане свідчить про те, що як крайній захід для захисту прав особи позивача, на користь якої ухвалене рішення суду, закон встановив можливість звернення до суду з відповідною заявою.

Повертаючись до змісту вказаної заяви, заявник не заперечує, що виконавче провадження у даній справі не відкривалось.

Тобто, на момент звернення до суду із заявою в порядку ст.383 КАС України, заявник/позивач не використав всі можливі засоби для виконання судового рішення, наслідком чого є повернення заяви на підставі ч.5 ст.383 КАС України.

При цьому, колегія суддів зауважує, що на відміну від позовних заяв, для яких КАС України передбачає можливість залишення без руху у разі недотримання вимог щодо форми та змісту (статті 169, 298 КАС України), стаття 383 КАС України не містить прямої вказівки на застосування такого механізму до заяв, поданих у її порядку.

Колегія суддів зауважує, що ч.5 ст.383 КАС України є імперативною нормою, яка передбачає безумовні наслідки у вигляді повернення заяви у разі невідповідності заяви вимогам, зазначеним у цій статті, без попереднього залишення такої заяви без руху.

Підсумовуючи вищевказане та враховуючи, що подана заява не містить інформації про день пред`явлення виконавчого листа до виконання та інформацію про хід виконавчого провадження, що не відповідає вимогам п.8 ч.2 ст.383 КАС України, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо її повернення заявнику.

Таким чином, колегія суддів зазначає, що доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об`єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 315 та статті 316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 242-244, 308, 311, 312, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 11 серпня 2026 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Суддя доповідач С.В. Дегтярьова

Судді А.В. Крусян

О.В. Яковлєв