Постанова від 22 вересня 2026 р. у справі №420/32020/24 — П'ятий апеляційний адміністративний суд

Суд: П'ятий апеляційний адміністративний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: організації господарської діяльності, з них

Дата: 22 вересня 2026 р.

Справа: №420/32020/24

Суддя: Тарновецький І.І.

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

————————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 вересня 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/32020/24

Головуючий в суді першої інстанції: Тарасишина О.М.

Дата і місце ухвалення: 06 травня 2026 року, м. Одеса

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Тарновецького І.І.,

суддів: Бойка А.В.,

Шевчук О.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ТОВ «Проектно-будівельна компанія «Альянс» на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 06 травня 2026 року у справі № 420/32020/24 за адміністративним позовом Управління капітального будівництва Одеської міської ради до Південного офісу Держаудитслужби, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - ТОВ «Проектно-будівельна компанія «Альянс», про визнання протиправним та скасування висновку, -

В С Т А Н О В И В:

У жовтні 2024 року Управління капітального будівництва Одеської міської ради звернулося до суду першої інстанції з адміністративним позовом, у якому просило визнати протиправним та скасувати висновок Південного офісу Держаудитслужби від 30 вересня 2024 року про результати моніторингу процедури закупівлі, проведеної Управлінням капітального будівництва Одеської міської ради за ідентифікатором UA-2024-07-22-009281-а, щодо закупівлі робіт «Капітальний ремонт Одеської загальноосвітньої школи № 61, розташованої за адресою: м. Одеса, вул. Академіка Воробйова, 20/1. Коригування».

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 04 грудня 2024 року адміністративний позов задоволено.

Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 21 травня 2025 року рішення Одеського окружного адміністративного суду від 04 грудня 2024 року скасовано та ухвалено нове судове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Постановою Верховного Суду від 13 листопада 2025 року касаційну скаргу ТОВ «Проектно-будівельна компанія «Альянс» задоволено. Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 04 грудня 2024 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 21 травня 2025 року скасовано, а справу направлено на новий розгляд до Одеського окружного адміністративного суду.

Скасовуючи судові рішення попередніх інстанцій, Верховний Суд виходив із того, що судами було вирішено питання щодо прав та обов`язків ТОВ «Проектно-будівельна компанія «Альянс», яке було переможцем процедури закупівлі та стороною договору про закупівлю, проте це товариство не було залучено до участі у справі як третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 01 грудня 2025 року справу прийнято до провадження, відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін та залучено ТОВ «Проектно-будівельна компанія «Альянс» до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 06 травня 2026 року, ухваленим за результатами нового розгляду справи, у задоволенні адміністративного позову Управління капітального будівництва Одеської міської ради до Південного офісу Держаудитслужби, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача -ТОВ «Проектно-будівельна компанія «Альянс», про визнання протиправним та скасування висновку про результати моніторингу процедури закупівлі від 30 вересня 2024 року відмовлено.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, ТОВ «Проектно-будівельна компанія «Альянс» подало апеляційну скаргу.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги ТОВ «Проектно-будівельна компанія «Альянс» посилається на неповне з`ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Апелянт зазначає, що суд першої інстанції безпідставно розглянув справу за правилами спрощеного позовного провадження, хоча, на його думку, з огляду на характер спірних правовідносин, значення справи для її учасників, обсяг доказів та очікувану вартість предмета закупівлі, справа підлягала розгляду за правилами загального позовного провадження.

Також апелянт вказує, що суд першої інстанції не надав належної оцінки обставинам, установленим під час моніторингу процедури закупівлі, та не врахував, що органом державного фінансового контролю не було встановлено порушень, які спричинили конкретні негативні наслідки для бюджету, зловживань учасників торгів або порушень прав інших учасників процедури закупівлі.

За твердженням апелянта, виявлені під час моніторингу обставини не свідчать про неефективне, незаконне чи нецільове використання бюджетних коштів, обмеження конкуренції або порушення прав та інтересів учасників процедури закупівлі. При цьому апелянт посилається на те, що за окремими напрямами проведення закупівлі замовником було дотримано вимог законодавства.

Окремо апелянт наголошує, що надання переможцем процедури закупівлі документів у паперовій формі після завершення етапу подання тендерних пропозицій, на його думку, не порушує вимог законодавства та не обмежує конкуренцію, оскільки такі документи стосуються правовідносин щодо укладення договору про закупівлю. На підтвердження своєї позиції апелянт посилається, зокрема, на правовий висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 05 жовтня 2022 року у справі № 120/14075/21-а.

Крім того, ТОВ «Проектно-будівельна компанія «Альянс» вважає, що зобов`язальна частина оскаржуваного висновку про результати моніторингу є неконкретизованою, оскільки відповідач зобов`язав замовника усунути виявлені порушення шляхом розірвання договору про закупівлю, не визначивши конкретного способу виконання такого зобов`язання. На думку апелянта, це допускає можливість різного тлумачення способів усунення порушень та може призвести до нового порушення законодавства.

Апелянт також посилається на те, що матеріали справи містять акти виконаних робіт, довідки про вартість виконаних робіт, платіжні доручення та інші документи, які, на його думку, підтверджують фактичне виконання договору. При цьому, як зазначає апелянт, суд першої інстанції не дослідив належним чином зазначені докази, а відповідач не спростував доводів щодо фактичного виконання робіт.

З огляду на викладене апелянт вважає, що оскаржуваний висновок про результати моніторингу процедури закупівлі є протиправним, а рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про задоволення позовних вимог Управління капітального будівництва Одеської міської ради.

У відзиві на апеляційну скаргу Південний офіс Держаудитслужби заперечує проти її задоволення, зазначаючи, що моніторинг процедури закупівлі проведено в межах повноважень, визначених Законами України «Про публічні закупівлі» та «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні».

Відповідач вказує, що за результатами моніторингу встановлено порушення вимог абзацу восьмого пункту 28, абзацу другого підпункту 2 та абзацу п`ятого підпункту 1 пункту 44 Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178, а також частини п`ятої статті 8 Закону України «Про публічні закупівлі».

Щодо зобов`язальної частини висновку відповідач зазначає, що нею чітко визначено спосіб усунення виявлених порушень - розірвання договору про закупівлю з дотриманням положень Господарського та Цивільного кодексів України, а також обов`язок оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що підтверджують вжиття відповідних заходів. На думку відповідача, такий спосіб усунення порушень є конкретним, пропорційним і співмірним із їх вагою.

У відзиві на апеляційну скаргу Управління капітального будівництва Одеської міської ради підтримало доводи апеляційної скарги ТОВ «Проектно-будівельна компанія «Альянс» та просило скасувати рішення Одеського окружного адміністративного суду від 06 травня 2026 року й ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити адміністративний позов.

Справу призначено до розгляду у порядку письмового провадження відповідно до п. 3 ч.1 ст. 311 КАС України.

Колегія суддів звертає увагу, що відповідно до частини першої статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Перевіривши матеріали справи та законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.

Як установлено судом апеляційної інстанції та підтверджується матеріалами справи, Управлінням капітального будівництва Одеської міської ради проведено процедуру відкритих торгів з особливостями щодо закупівлі робіт за предметом: «Капітальний ремонт Одеської загальноосвітньої школи № 61, розташованої за адресою: м. Одеса, вул. Академіка Воробйова, 20/1. Коригування». Очікувана вартість закупівлі становила 120 375 900,00 грн. Інформацію про закупівлю оприлюднено в електронній системі закупівель за ідентифікатором UA-2024-07-22-009281-а.

За результатами проведення відкритих торгів переможцем закупівлі визнано ТОВ «Проектно-будівельна компанія “Альянс”». 13 вересня 2024 року між Управлінням капітального будівництва Одеської міської ради та вказаним товариством укладено договір про закупівлю підрядних робіт за державні кошти № 27-24/П/OD05A_07_W.

На підставі наказу Південного офісу Держаудитслужби від 17 вересня 2024 року № 187 у період з 17 по 30 вересня 2024 року проведено моніторинг зазначеної процедури закупівлі.

За результатами моніторингу 30 вересня 2024 року Південним офісом Держаудитслужби складено та оприлюднено висновок про результати моніторингу процедури закупівлі. У висновку зазначено про порушення замовником вимог законодавства у сфері публічних закупівель, зокрема абзацу восьмого пункту 28, абзацу другого підпункту 2 та абзацу п`ятого підпункту 1 пункту 44 Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 року № 1178.

За змістом висновку Південного офісу Держаудитслужби, встановлені порушення полягали, зокрема, у незазначенні замовником у тендерній документації підстав для відмови в участі у відкритих торгах, передбачених пунктом 47 Особливостей № 1178; у невідповідності поданої учасником довідки про наявність обладнання, матеріально-технічної бази та технологій установленим вимогам, зокрема через відсутність інформації про автотранспорт; у неналежному документальному підтвердженні права власності на окремі одиниці обладнання та невідповідності зазначеної в довідці кількості обладнання кількості, підтвердженій поданими документами; у невиправленні виявлених невідповідностей протягом установленого строку; а також у невідповідності окремих локальних кошторисів технічному завданню замовника, що виявилося у відсутності передбачених технічним завданням позицій та включенні до кошторисів інших, не передбачених технічним завданням, видів робіт і матеріалів.

У зв`язку з установленими порушеннями контролюючий орган зобов`язав Управління капітального будівництва Одеської міської ради вжити заходів щодо їх усунення, зокрема шляхом розірвання договору про закупівлю з дотриманням положень Господарського та Цивільного кодексів України, а також протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку розмістити в електронній системі закупівель інформацію та/або документи, що підтверджують вжиття відповідних заходів.

Вирішуючи спір по суті, суд першої інстанції дослідив відповідність тендерної пропозиції ТОВ «ПБК “Альянс”» вимогам тендерної документації та дійшов висновку про наявність низки невідповідностей, зокрема щодо ненадання ліцензії на виконання робіт протипожежного призначення, неподання у складі тендерної пропозиції довідки про раніше укладені договори, непідтвердження наявності частини обладнання, неналежного оформлення документів щодо працівників, підтвердження лише одного аналогічного договору замість двох, невідповідності локальних кошторисів технічному завданню та зазначення гарантійного строку тривалістю п`ять років замість передбачених тендерною документацією десяти років.

Суд першої інстанції зазначив, що замовник був зобов`язаний перевірити відповідність тендерної пропозиції встановленим вимогам до визначення переможця та укладення договору, а подання окремих документів після визначення переможця не усуває допущених під час проведення процедури закупівлі порушень.

Враховуючи встановлені невідповідності, суд першої інстанції погодився з висновком Південного офісу Держаудитслужби про порушення законодавства у сфері публічних закупівель та визнав обґрунтованим зобов`язання замовника вжити заходів щодо усунення виявлених порушень шляхом розірвання договору. У зв`язку з цим у задоволенні позову відмовлено повністю.

Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на таке.

Перевіряючи правомірність оскаржуваного висновку, суд апеляційної інстанції враховує, що відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень суд перевіряє, чи прийняті такі рішення, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України, обґрунтовано, добросовісно, розсудливо, пропорційно та з урахуванням усіх обставин, що мають значення для їх прийняття.

Відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок доказування правомірності оскаржуваного рішення покладається на відповідача.

Правові та організаційні засади здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг за кошти державного та місцевих бюджетів визначає Закон України «Про публічні закупівлі» від 25 грудня 2015 року №922-VIII.

На час проведення спірної процедури закупівлі особливості здійснення публічних закупівель в умовах воєнного стану визначалися постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 року №1178, якою затверджено Особливості здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування.

Відповідно до частини першої статті 8 Закону №922-VIII моніторинг процедури закупівлі здійснюється органом державного фінансового контролю протягом проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та його дії, а також у порядку, визначеному цією статтею.

За результатами моніторингу орган державного фінансового контролю складає та оприлюднює висновок про результати моніторингу процедури закупівлі. Такий висновок, будучи рішенням суб`єкта владних повноважень, повинен відповідати критеріям законності, обґрунтованості, чіткості, визначеності та вмотивованості, а його зміст має дозволяти замовнику однозначно встановити характер виявленого порушення та спосіб його усунення.

Зміст висновку має давати можливість замовнику зрозуміти: яке саме порушення законодавства встановлено; у яких конкретних діях або рішеннях замовника воно полягає; які докази підтверджують відповідне порушення; яку саме норму законодавства порушено; яким чином замовник повинен усунути встановлене порушення; чому запропонований органом державного фінансового контролю спосіб реагування є належним, законним та здійсненним.

При цьому сам факт виявлення певної невідповідності у документах учасника закупівлі не може автоматично ототожнюватися з порушенням замовником законодавства про публічні закупівлі. Для такого висновку необхідно встановити не лише формальну відмінність між документами чи відомостями, а й її правове значення у контексті конкретної процедури закупівлі.

Зокрема, має бути з`ясовано: чи стосувалася виявлена невідповідність обов`язкової вимоги тендерної документації; чи була така вимога законною, чіткою та однозначною; чи свідчила невідповідність про невиконання учасником установленого кваліфікаційного, технічного, документального або іншого обов`язкового критерію; чи могла вона бути усунена в порядку, передбаченому пунктом 43 Особливостей; чи створювала відповідна невідповідність передбачені законом підстави для відхилення тендерної пропозиції; чи обґрунтовано контролюючий орган визначив спосіб усунення встановленого порушення.

Отже, суд оцінює не лише наявність у матеріалах закупівлі документів або відомостей, на які посилається Держаудитслужба, а й те, чи підтверджують вони конкретне порушення замовником законодавства у сфері публічних закупівель, чи правильно застосовано відповідні норми права та чи є обґрунтованим і здійсненним визначений контролюючим органом спосіб усунення порушення.

Такий підхід узгоджується з правовими висновками Верховного Суду, викладеними, зокрема, у постановах від 26 травня 2022 року у справі №640/17379/19, від 21 вересня 2023 року у справі №160/19326/22 та від 28 березня 2024 року у справі №560/10224/23, від 31.01.2024 року у справі № 560/281/23 у яких досліджувалися питання обґрунтованості висновків органу державного фінансового контролю, конкретизації встановлених порушень та належності визначеного способу їх усунення.

З матеріалів справи вбачається, що Управлінням капітального будівництва Одеської міської ради проведено процедуру відкритих торгів за ідентифікатором UA-2024-07-22-009281-a.

Предметом закупівлі були роботи - "Капітальний ремонт Одеської загальноосвітньої школи № 61 за адресою: м. Одеса, вул. Академіка Воробйова 20/1. Коригування", очікувана вартість яких становила 120 375 900,00 грн.

За результатами проведення процедури закупівлі між Управлінням капітального будівництва Одеської міської ради та ТОВ «Проектно-будівельна компанія “Альянс”» укладено договір про закупівлю робіт № 27-24/П/OD05A_07_W від 13 вересня 2024 року.

На підставі наказу Південного офісу Держаудитслужби від 17 вересня 2024 року № 187 розпочато моніторинг зазначеної процедури закупівлі.

За результатами моніторингу Південним офісом Держаудитслужби складено висновок від 30 вересня 2024 року, яким встановлено порушення замовником вимог законодавства у сфері публічних закупівель.

Зі змісту оскаржуваного висновку вбачається, що контролюючий орган пов`язав встановлені порушення з невідповідністю тендерної пропозиції ТОВ «Проектно-будівельна компанія “Альянс”» окремим вимогам тендерної документації, зокрема щодо: наявності дозвільних документів та можливості виконання робіт у сфері пожежної безпеки; наявності працівників відповідної кваліфікації; наявності документально підтвердженого досвіду виконання аналогічних договорів; наявності обладнання, матеріально-технічної бази та технологій; відповідності локальних кошторисів технічному завданню; усунення невідповідностей у документах тендерної пропозиції на виконання вимоги замовника.

Зокрема, у висновку зазначено про розбіжності між відомостями щодо обладнання та матеріально-технічної бази, а саме щодо його кількості: викруток - 1 одиниця замість 2, дрилів-міксерів - 16 одиниць замість 18, перфораторів - 3 одиниці замість 8, пилок - 12 одиниць замість 13.

Також відповідач послався на невідповідності між окремими локальними кошторисами, зокрема кошторисами 02-01-06 та 07-01-03, і технічним завданням, а також на ненадання, на думку контролюючого органу, окремих документів щодо права власності або користування обладнанням.

У висновку контролюючий орган дійшов висновку про порушення замовником вимог пунктів 28 та 44 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 року № 1178.

У зобов`язальній частині висновку замовника зобов`язано вжити заходів щодо усунення виявлених порушень законодавства у сфері публічних закупівель та оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію або документи, що свідчать про усунення порушень, аргументовані заперечення до висновку або інформацію про причини неможливості їх усунення.

Колегія суддів зазначає, що наведені у висновку обставини необхідно оцінювати не ізольовано, а у взаємному зв`язку з вимогами тендерної документації, змістом тендерної пропозиції учасника та положеннями законодавства, які визначають правові наслідки встановлених невідповідностей.

При цьому предметом судового розгляду є не сама по собі наявність розбіжностей у документах учасника, а питання про те, чи свідчать такі розбіжності про невідповідність тендерної пропозиції обов`язковим вимогам тендерної документації, чи створювали вони передбачені законом підстави для її відхилення або підлягали усуненню в порядку, визначеному пунктом 43 Особливостей, а також чи мав замовник обов`язок вчинити саме ті дії, не вчинення яких контролюючий орган визначив як порушення.

Отже, кожне із зазначених у висновку порушень підлягає самостійній правовій оцінці з урахуванням: конкретної вимоги тендерної документації; документів та відомостей, поданих учасником; змісту зауважень, направлених замовником учаснику; відповіді учасника на вимогу про усунення невідповідностей; положень пунктів 28, 43 та 44 Особливостей; характеру виявленої невідповідності; наявності або відсутності правових підстав для відхилення тендерної пропозиції.

Однією з підстав для висновку про невідповідність тендерної пропозиції ТОВ «Проектно-будівельна компанія «Альянс» відповідач визначив ненадання документів, які, за його висновком, підтверджують право на виконання окремих робіт у сфері пожежної безпеки, зокрема робіт, пов`язаних із системами пожежної сигналізації та системами передавання тривожних сповіщень. Відповідно до пункту 6 розділу III «Інструкція з підготовки тендерної пропозиції» ТД учасники процедури закупівлі повинні надати в складі тендерної пропозиції документальне підтвердження відповідності тендерної пропозиції учасника технічним, якісним, кількісним та іншим вимогам до предмета закупівлі, встановленим замовником у додатку 3 до ТД. Водночас додатком 3 до ТД передбачено технічне завдання, яке включає локальний кошторис 02-01-08 на пожежну сигналізацію, оповіщення про пожежу. Пунктом 13 частини 1 статті 7 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності» передбачено, що ліцензуванню підлягають такі види господарської діяльності, зокрема, надання послуг і виконання робіт протипожежного призначення за переліком, що визначається Кабінетом Міністрів України.

Колегія суддів зазначає, що вирішення цього питання потребує встановлення змісту конкретної вимоги тендерної документації, нормативних підстав її встановлення, а також фактичного обсягу робіт, щодо яких замовник вимагав подання відповідних документів.

Саме по собі посилання у висновку на відсутність певного документа без установлення змісту відповідної вимоги тендерної документації, правового значення такого документа та наслідків його ненадання не є достатнім для висновку про порушення замовником законодавства.

Для обґрунтування такого висновку контролюючий орган повинен був установити, яку саме вимогу тендерної документації не виконано учасником, чи передбачала тендерна документація обов`язок подання відповідного документа саме учасником, чи стосувалася така вимога всього предмета закупівлі або лише окремого виду робіт, чи повинен був відповідний документ подаватися у складі тендерної пропозиції, чи допускалося виконання відповідних робіт із залученням субпідрядної організації та чи передбачала тендерна документація обов`язок зазначення такого суб`єкта й подання документів щодо нього.

Відповідно до частини третьої статті 16 та пункту 17 частини другої статті 22 Закону України «Про публічні закупівлі» замовник у разі закупівлі робіт або послуг може встановити у тендерній документації вимогу щодо надання учасником інформації про суб`єктів господарювання, яких він планує залучити до виконання робіт або послуг як субпідрядників чи співвиконавців, у випадках та порядку, передбачених законом і тендерною документацією.

Водночас сама по собі можливість залучення субпідрядника не звільняє учасника від обов`язку дотримання вимог тендерної документації та підтвердження своєї відповідності встановленим кваліфікаційним критеріям, технічним та іншим вимогам.

З матеріалів справи вбачається, що позивач, звертаючись до суду з позовними вимогами та апелянт, в матеріалах апеляційної скарги, обґрунтовував можливість залучення до виконання окремих робіт субпідрядної організації, зазначаючи, що роботи у сфері пожежної безпеки можуть виконуватися не безпосередньо учасником процедури закупівлі, а спеціалізованим суб`єктом господарювання, залученим до виконання договору.

Для такого висновку необхідно встановити, що подання відповідного документа було обов`язковим на етапі подання тендерної пропозиції, його ненадання порушувало конкретну вимогу тендерної документації, така невідповідність не могла бути усунута в порядку, передбаченому пунктом 43 Особливостей, та зумовлювала виникнення передбачених пунктом 44 Особливостей підстав для відхилення тендерної пропозиції.

При цьому необхідно розмежовувати вимоги до самого учасника процедури закупівлі, вимоги до субпідрядника або співвиконавця, документи, що підтверджують право на виконання окремих видів робіт, документи, що підтверджують відповідність учасника кваліфікаційним критеріям, технічним та іншим вимогам, а також документи, подання яких є необхідним на етапі укладення або виконання договору.

Якщо контролюючий орган виходив із того, що відповідні роботи повинні були виконуватися безпосередньо учасником або що учасник мав самостійно підтвердити право на їх виконання, він повинен був навести конкретне нормативне та документальне обґрунтування такого висновку, зокрема з урахуванням змісту технічного завдання, умов проекту договору, вимог тендерної документації та відомостей, поданих учасником.

Однак у висновку моніторингу відповідач не навів достатніх мотивів для розмежування вимог до учасника, вимог до субпідрядника, документів, що підтверджують право на виконання окремих видів робіт, та документів, які повинні подаватися на етапі укладення або виконання договору.

Також колегія суддів зазначає, що відповідно до п.18 ч.2 ст.22 Закону України «Про публічні закупівлі» та відповідно до підпункту 4.3.1 Договору, Підрядник ТОВ «ПБК «АЛЬЯНС» має право залучати Субпідрядників для виконання ліцензованих робіт. У разі, якщо обсяг робіт з пожежної безпеки не перевищує 20% від загальної вартості робіт, Підрядник не зобов`язаний зазначати субпідрядника в тендерній документації.

Матеріали справи містять відомості, що обсяг робіт з пожежної безпеки не перевищує двадцяти відсотків від загальної вартості робіт.

За таких обставин відповідач не довів обґрунтованості висновку про порушення замовником законодавства у зв`язку з ненаданням документів щодо виконання робіт у сфері пожежної безпеки.

Іншою підставою, на яку послався відповідач в оскаржуваному висновку, є невідповідність тендерної пропозиції ТОВ «Проектно-будівельна компанія “Альянс”» вимогам щодо наявності працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід для виконання робіт за предметом закупівлі.

Відповідно до пункту 2 частини другої статті 16 Закону України «Про публічні закупівлі» замовник має право встановлювати такий кваліфікаційний критерій, як наявність в учасника процедури закупівлі працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід.

На виконання зазначеного положення Закону замовником у тендерній документації встановлено відповідну вимогу.

Так, відповідно до підпункту 3.2 пункту 3 Додатка 10 до тендерної документації учасник процедури закупівлі повинен був надати документи щодо наявності в нього працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід, оформлені згідно з вимогами пункту 5 розділу ІІІ «Інструкція з підготовки тендерної пропозиції» тендерної документації та Додатка 6 до тендерної документації.

Згідно з підпунктом 5.2 пункту 5 розділу ІІІ тендерної документації учасник повинен був надати довідку за формою Додатка 6, а також на підтвердження інформації про наявність працівників, які будуть задіяні під час виконання договору, — копії трудових книжок, усі сторінки яких містять записи, або копії наказів про призначення на посаду, копії наказів про сумісництво, копії цивільно-правових угод чи інших документів, які підтверджують наявність правовідносин учасника з відповідними працівниками.

Отже, тендерною документацією передбачалося подання не лише інформаційної довідки про працівників, а й документів, які підтверджують наявність правовідносин учасника з особами, зазначеними у відповідній довідці.

Як убачається з матеріалів справи, ТОВ «ПБК “Альянс”» на підтвердження відповідності зазначеному кваліфікаційному критерію надало довідку про наявність працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід, від 27 серпня 2024 року № 1/27-08.

У цій довідці зазначено, зокрема, ОСОБА_1 - на посаді начальника дільниці та ОСОБА_2 - на посаді головного інженера проекту.

На підтвердження наявності правовідносин із зазначеними працівниками учасник подав наказ про прийняття ОСОБА_1 на роботу від 11 жовтня 2023 року № 1110/1-к та наказ про прийняття ОСОБА_2 на роботу від 9 серпня 2023 року № 0809/1-к.

Водночас Південний офіс Держаудитслужби в оскаржуваному висновку зазначив, що вказані накази не містять підпису директора учасника, у зв`язку з чим дійшов висновку про недотримання ТОВ «ПБК “Альянс”» вимог підпункту 3.2 пункту 3 Додатка 10 до тендерної документації.

Також, на підтвердження ТОВ «ПБК «АЛЬЯНС» надало копії наступних документів:

- Довідку про наявність в Учасника процедури закупівлі працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід від 09.08.2024 № 04/09-08;

- копію Штатного розкладу ТОВ «ПБК «АЛЬЯНС» від 21.06.2024, в якій зазначені ПІБ та посади працівників;

- Повідомлення з квитанцією про прийняття в Державну податкову службу України про прийняття працівника на роботу від 21.05.2024 року №1, №2;

- Наказ № 1210/1-к від 10.12.2023 року про прийом ОСОБА_3 на посаду директора;

- Наказ № 1220/1-к від 20.12.2019 року про прийом ОСОБА_4 на посаду виконавця робіт;

- Наказ № 05/1 -к від 20.05.2024 року про прийом ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 на посади виконавця робіт;

- Наказ № 05/2-к від 20.05.2024 року про прийом ОСОБА_9 на посаду електрозварника, ОСОБА_10 на посаду майстра, ОСОБА_11 на посаду стропальщика, ОСОБА_12 на посаду техніка-будівельника;

- Наказ № 0326/1-к від 26.03.2019 року про прийом ОСОБА_13 на посаду начальника дільниці;

- Наказ № 0802/2-к від 02.08.2019 року про прийом ОСОБА_14 на посаду інженер з охорони праці, ОСОБА_15 на посаду начальника дільниці;

- Наказ № 0114/1-к від 14.01.2021 року про прийом ОСОБА_16 на посаду начальника дільниці;

- Наказ № 0115/1 -к від 15.01.2021 року про прийом ОСОБА_17 на посаду начальника інженерно-проектного відділу;

Замовник, надаючи пояснення на запит контролюючого органу, зазначив, що на наказах про прийняття працівників на роботу наявний підпис у вигляді позначки, засвідчений печаткою ТОВ «ПБК “Альянс”», а під час завантаження документів до електронної системи закупівель учасником накладено кваліфікований електронний підпис, яким, на думку замовника, підтверджено актуальність поданих документів.

Колегія суддів зазначає, що вирішення спірного питання потребує розмежування двох обставин: по-перше, фактичної наявності у ТОВ «ПБК “Альянс”» трудових або інших правовідносин із працівниками, зазначеними у довідці; по-друге, дотримання встановлених тендерною документацією вимог до документального підтвердження таких правовідносин.

Саме по собі встановлення недоліків в оформленні документа не звільняє суд від необхідності з`ясувати, чи свідчить такий недолік про невиконання конкретної вимоги тендерної документації, чи перешкоджає він ідентифікації документа та встановленню відповідної обставини, а також чи має він такі правові наслідки, які відповідно до законодавства зумовлюють відхилення тендерної пропозиції.

У цьому випадку контролюючий орган пов`язав невідповідність не з відсутністю в учасника працівників як таких, не з відсутністю у них відповідної кваліфікації, знань чи досвіду, а саме з неналежним оформленням наказів про їх прийняття на роботу через відсутність підпису директора.

Отже, предметом оцінки є не лише питання фактичної наявності в учасника працівників ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , а передусім питання про те, чи підтверджують подані документи наявність правовідносин учасника з цими працівниками у спосіб, передбачений тендерною документацією, та чи є відсутність підпису директора на копіях наказів достатньою правовою підставою для висновку про невідповідність тендерної пропозиції.

При цьому вимога підпункту 5.2 пункту 5 розділу ІІІ тендерної документації не обмежувала учасника виключно поданням наказів про призначення на посаду. Зазначеною вимогою передбачено альтернативні способи підтвердження наявності правовідносин із відповідними працівниками, зокрема шляхом подання копій трудових книжок, наказів про призначення, наказів про сумісництво, цивільно-правових угод або інших документів, які підтверджують наявність таких правовідносин.

Таким чином, для встановлення невідповідності тендерної пропозиції відповідач мав з`ясувати не лише наявність або відсутність підпису директора на поданих наказах, а й те, чи містили матеріали тендерної пропозиції інші документи, які підтверджували наявність правовідносин із зазначеними працівниками, а також чи відповідали подані документи встановленому тендерною документацією способу підтвердження.

Крім того, необхідно було встановити, чи є відсутність підпису директора на копіях наказів таким недоліком, який унеможливлює використання цих документів як належного підтвердження факту прийняття працівників на роботу, чи перешкоджає встановленню відповідних правовідносин та чи має наслідком невідповідність учасника встановленому кваліфікаційному критерію.

Відповідно до пункту 43 Особливостей замовник у разі виявлення невідповідностей в інформації та/або документах, поданих учасником процедури закупівлі у складі тендерної пропозиції, повинен діяти з урахуванням установленого цим пунктом порядку, якщо такі невідповідності належать до тих, що підлягають усуненню.

Водночас пункт 44 Особливостей пов`язує обов`язок замовника відхилити тендерну пропозицію з наявністю конкретних передбачених законом підстав, зокрема невідповідністю учасника встановленим кваліфікаційним критеріям або невідповідністю тендерної пропозиції вимогам тендерної документації, якщо така невідповідність не була усунута у встановленому порядку.

Отже, для обґрунтованого висновку про порушення відповідач повинен був установити сукупність таких обставин: тендерною документацією передбачено обов`язкове підтвердження наявності правовідносин із відповідними працівниками; подані учасником документи не підтверджують таких правовідносин у спосіб, передбачений тендерною документацією; відсутність підпису директора є істотним недоліком оформлення, який унеможливлює використання наказів як належного підтвердження відповідної обставини; інші документи, подані учасником, не підтверджують наявність відповідних правовідносин; установлена невідповідність належала до таких, що не підлягали усуненню в порядку пункту 43 Особливостей, або не була усунута у встановленому порядку; така невідповідність утворювала передбачену пунктом 44 Особливостей підставу для відхилення тендерної пропозиції.

Разом із тим сам по собі факт відсутності підпису керівника на копії наказу не є достатнім для автоматичного висновку про відсутність у підприємства відповідного працівника або про невідповідність учасника кваліфікаційному критерію. Така обставина може свідчити про недотримання вимог до оформлення документа, однак її правове значення має визначатися з урахуванням змісту тендерної документації, інших поданих документів, характеру встановленого недоліку та можливості встановити факт існування відповідних правовідносин.

При цьому накладення учасником КЕП під час завантаження документів до електронної системи закупівель саме по собі не замінює підпису керівника на первинному документі, якщо такий підпис є обов`язковим реквізитом відповідного документа. Водночас ця обставина також не доводить автоматично відсутності трудових правовідносин між підприємством та працівниками, зазначеними у довідці.

Таким чином, для висновку про невідповідність тендерної пропозиції відповідач мав довести не лише формальний недолік в оформленні наказів, а й те, що цей недолік свідчить про невиконання конкретної вимоги тендерної документації щодо документального підтвердження наявності працівників та зумовлює обов`язок замовника відхилити тендерну пропозицію.

Якщо у складі тендерної пропозиції містилися інші документи, які у сукупності підтверджували наявність правовідносин ТОВ «ПБК “Альянс”» із ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , відповідач повинен був надати оцінку таким документам і обґрунтувати, чому вони не можуть бути прийняті як належне підтвердження відповідності встановленій вимозі.

Отже, за відсутності належного обґрунтування того, що відсутність підпису директора на копіях наказів унеможливлювала підтвердження наявності в учасника відповідних працівників, а також за відсутності оцінки інших документів, поданих у складі тендерної пропозиції, висновок відповідача у цій частині не може вважатися достатньо мотивованим та обґрунтованим.

Такий підхід узгоджується із загальними висновками Верховного Суду щодо необхідності оцінки відповідності тендерної пропозиції шляхом зіставлення конкретних вимог тендерної документації зі змістом документів, поданих учасником, а також визначення правових наслідків установленої невідповідності. Посилання на постанову Верховного Суду від 14 грудня 2023 року у справі № 480/6932/22 доцільно залишати за умови, що її зміст безпосередньо підтверджує наведений правовий підхід.

За таких обставин висновок Південного офісу Держаудитслужби про порушення замовником законодавства у зв`язку з неналежним оформленням наказів про прийняття працівників на роботу є необґрунтованим, якщо відповідачем не доведено, що відповідний недолік унеможливлював підтвердження наявності працівників, порушував конкретну обов`язкову вимогу тендерної документації та зумовлював обов`язок замовника відхилити тендерну пропозицію.

Окремою підставою для висновку про порушення замовником законодавства у сфері публічних закупівель відповідач визначив неналежне, на його думку, підтвердження учасником досвіду виконання аналогічних договорів.

Відповідно до пункту 3 частини другої статті 16 Закону України «Про публічні закупівлі» замовник має право встановлювати такий кваліфікаційний критерій, як наявність документально підтвердженого досвіду виконання аналогічного за предметом закупівлі договору.

Закон України «Про публічні закупівлі» не містить універсального визначення поняття «аналогічний договір». Зміст цього поняття, ознаки аналогічності та спосіб документального підтвердження відповідного досвіду визначаються замовником у тендерній документації з урахуванням предмета конкретної закупівлі.

Отже, під час оцінки відповідності учасника встановленому кваліфікаційному критерію необхідно з`ясувати, які саме ознаки аналогічності договору передбачені тендерною документацією, які види робіт повинні бути предметом аналогічного договору, чи встановлювалися вимоги щодо обсягу, характеру або вартості виконаних робіт, строку виконання договору, а також якими документами мав підтверджуватися відповідний досвід.

Як убачається з матеріалів справи, ТОВ «ПБК “Альянс”» надало документи на підтвердження досвіду виконання аналогічних договорів, зокрема копії відповідних договорів, документи щодо їх виконання, акти приймання виконаних робіт, відгуки та інші документи, передбачені тендерною документацією.

З матеріалів справи вбачається, що підрядник, на виконання вимог ч.2 п.3 ст.16 Закону України «Про публічні закупівлі», надав документи щодо наявності досвіду виконання аналогічних робіт за предметом закупівлі, а саме Договір № ГК-12/03/19 від 12.03.2019 на виконання будівельних підрядних робіт укладений між Підрядником та Замовником ТОВ «ВЕСТ БІЛДІНГ УКРАЇНА», щодо виконання будівельних робіт з «Нового будівництва готелю апартаментованого типу» за адресою м. Одеса, Приморський р-н, вул. Каманіна, 20 - СС2, клас наслідків відповідності.

Підрядником ТОВ «ПБК «АЛЬЯНС» в підтвердження 100% виконання робіт аналогічних за предметом закупівлі була надана Довідка № 06/09-08 від 09.08.2024 та Акти виконаних робіт. Також надана копія сертифікату від 17.09.2020, виданого на підставі Акта готовності об`єкта до експлуатації.

Листом-відгуком № 28/24 від 02.08.2024 ТОВ «ВЕСТ БІЛДІНГ УКРАЇНА» зазначило, що згідно до умов договору та умов проектної документації Підрядник ТОВ «ПБК «АЛЬЯНС» виконав всі роботи якісно та своєчасно.

В складі технічної документації Підрядником надано Договір № Р293339-Г від 12.01.2021 з ТОВ «ОФІС НА ВОЛОДИМИРСЬКІЙ» і ОК «ЖБК «ПРОСТРАНСТВО» на виконання будівельних робіт по будівництву об`єкту «Нове будівництво житлових будинків з вбудовано-прибудованими приміщеннями, дитячим садком та підземним паркінгом» за адресою: м. Одеса, Малиновський р-н, вул. Радісна, 39 - ССЗ, клас наслідків відповідності.

В підтвердження 100% виконання робіт Підрядником надано Акти виконаних робіт № 1 від 31.12.2021, №1 від 29.12.2023.

Листом-відгуком № 47 від 02.08.2024 ОК «ЖБК «ПРОСТРАНСТВО» зазначило, що Підрядником ТОВ «ПБК «АЛЬЯНС» всі роботи були виконані якісно та своєчасно, згідно до умов договору та умов проектної документації.

Також надана копія сертифікату Державної інспекції архітектури та містобудування України, що засвідчує про закінчення будівництва об`єкта та підтверджує його готовність до експлуатації.

Таким чином, спірним є не питання повної відсутності документів на підтвердження досвіду, а питання відповідності поданих договорів та документів установленим тендерною документацією вимогам щодо аналогічності договорів і способу підтвердження їх виконання.

Водночас в оскаржуваному висновку відповідач не навів належного та достатнього обґрунтування того, з яких саме причин подані учасником договори не можуть вважатися аналогічними за предметом закупівлі.

Зокрема, відповідач не зазначив: які конкретні умови або види робіт, передбачені поданими договорами, не відповідають вимогам тендерної документації; які саме ознаки аналогічності договорів, установлені тендерною документацією, не дотримані; чи стосується встановлена невідповідність предмета договорів, характеру, обсягу або складності виконаних робіт; чому надані акти приймання виконаних робіт, відгуки та інші документи не підтверджують фактичне виконання робіт, які можуть бути визнані аналогічними; яку саме вимогу тендерної документації або норму законодавства порушив замовник, визнавши подані документи достатніми.

В оскаржуваному висновку відсутній належний аналіз змісту кожного договору, поданого ТОВ «ПБК “Альянс”», а також не наведено конкретних мотивів, з яких документи щодо виконання таких договорів не можуть бути використані для підтвердження відповідності встановленому кваліфікаційному критерію.

Отже, суд зазначає, що матеріали справи не містять фактичних обставин, які б вказували, що документи, подані ТОВ «ПБК “Альянс”» на підтвердження досвіду виконання аналогічних договорів, об`єктивно не відповідали вимогам тендерної документації, а також не обґрунтував, що замовник був зобов`язаний відхилити тендерну пропозицію саме з цієї підстави.

Таким чином, у цій частині оскаржуваний висновок не містить належного, конкретного та достатньо обґрунтованого встановлення порушення законодавства у сфері публічних закупівель, оскільки відповідач не навів переконливих мотивів, з яких подані учасником документи не підтверджують досвід виконання аналогічних договорів, та не обґрунтував, що встановлені ним обставини зумовлювали обов`язок замовника відхилити тендерну пропозицію ТОВ «ПБК “Альянс”».

В оскаржуваному висновку відповідач також послався на невідповідність відомостей, поданих ТОВ «Проектно-будівельна компанія “Альянс”» на підтвердження наявності обладнання, матеріально-технічної бази та технологій, вимогам тендерної документації.

Зокрема, контролюючий орган зазначив про розбіжності у кількості окремих інструментів, а саме: викруток - 1 одиниця замість 2, дрилів-міксерів - 16 одиниць замість 18, перфораторів - 3 одиниці замість 8, пилок - 12 одиниць замість 13.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 16 Закону України «Про публічні закупівлі» замовник має право встановлювати такий кваліфікаційний критерій, як наявність в учасника процедури закупівлі обладнання, матеріально-технічної бази та технологій.

Разом із тим для оцінки відповідності тендерної пропозиції правове значення має не будь-яка розбіжність у поданих відомостях, а така невідповідність, яка свідчить про невиконання учасником конкретної обов`язкової вимоги тендерної документації та зумовлює передбачений законодавством правовий наслідок.

Для встановлення такого порушення відповідач повинен був з`ясувати, яку саме вимогу тендерної документації щодо обладнання, матеріально-технічної бази та технологій, на його думку, не виконано, а також чи встановлювала тендерна документація конкретну мінімальну кількість кожного виду обладнання як обов`язкову умову відповідності учасника встановленому кваліфікаційному критерію.

Також суб`єкт владних повноважень повинен встановити, чи стосувалися наведені кількісні показники всього обсягу робіт за предметом закупівлі, чи були вони обов`язковими мінімальними вимогами, чи підтверджували подані учасником документи наявність відповідного обладнання в установленому обсязі, а також чи належала виявлена невідповідність до таких, що могли бути усунуті в порядку, передбаченому пунктом 43 Особливостей, та чи утворювала вона передбачену пунктом 44 Особливостей підставу для відхилення тендерної пропозиції.

Колегія суддів не погоджується з висновками контролюючого органу, що підтриманні судом першої інстанції з посиланням на аналіз інформації, оприлюдненої Замовником в електронній системі закупівель, якою встановлено, що Замовником в електронній системі закупівель розміщено повідомлення з вимогою про усунення невідповідностей в інформації та/або документах, що подані учасником процедури закупівлі у тендерній пропозиції та/або подання яких передбачалося тендерною документацією, в частині ненадання підтвердження наявності власного обладнання, зазначеного в довідці, на колісну одиницю такого обладнання копії технічних паспортів, або копії свідоцтв про реєстрацію обладнання, або іншого документа, який підтверджує право власності. Учасником процедури закупівлі ТОВ «ПБК «АЛЬЯНС» на вимогу про усунення невідповідностей в інформації та/або документах, що подані ним у складі тендерної пропозиції, надано довідку про наявність учасника торгів обладнання, матеріально-технічної бази та технологій, необхідних для виконання робіт за предметом закупівлі, від 28.08.2024 № 1/28-08 (далі - Довідка), а також оборотно-сальдові відомості по рахункам 10 та 11. Разом з тим, учасник процедури закупівлі ТОВ «ПЕК «АЛЬЯНС» не виправив виявлені Замовником після розкриття тендерних пропозицій невідповідності в інформації та/або документах, що подані ним у складі своєї тендерної пропозиції, під час виправлення виявлених замовником невідповідностей, протягом 24 годин з моменту розміщення замовником в електронній системі закупівель повідомлення з вимогою про усунення таких невідповідностей, а саме не надав для підтвердження наявності власного обладнання та матеріально-технічної бази, зазначених в Довідці, ані копії технічних паспортів, ані копії свідоцтв про реєстрацію обладнання, ані інший документ, який підтверджує право власності зокрема на шуруповерт BS 18 L Ак., 2x2. 0Аг, 13 мм, кейс (п. 21 Довідки) (підтверджено кількість 1 шт., натомість в Довідці зазначено кількість 2 шт.), дриль-міксер МД-11Е (МДК-1Е), 220В, 1100 Вт, 0-600 об/х (п. 51 Довідки) (підтверджено кількість 16 шт., натомість в Довідці зазначено кількість 18 шт.), перфоратор мережевий De WALT, SDS-Plus, 800 Вт, 2.8 Д (п. 91 Довідки) (підтверджено кількість 3 шт., натомість в Довідці зазначено кількість 8 шт.), пилку САБ. S2041HM 2шт (п. 96 Довідки) (підтверджено кількість 12 шт., натомість в Довідці зазначено кількість 13 шт.).».

Судом першої інстанції не враховано абзац 8 пункту 28 Особливостей затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 «Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування» зазначено, що тендерна документація повинна містити перелік документів та/або інформації, які подаються учасником процедури закупівлі у складі тендерної пропозиції, та перелік документів та/або інформації, які подаються переможцем процедури закупівлі. Зазначені переліки оформляються як окремі додатки до тендерної документації.

Як встановлено судом, підрядником відповідно до вимог чинного законодавства, а саме Закону України «Про публічні закупівлі», Особливостей та Інструкції з підготовки тендерної пропозиції надано пакет документів у складі Тендерної документації.

Крім того з матеріалів справи встановлено, що на заперечення Висновку Державної аудиторської служби України, Управлінням капітального будівництва Одеської міської ради 24.09.2024 було надано пояснення та обґрунтування відповідності тендерної пропозиції учасника процедури закупівлі товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОЕКТНО-БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «АЛЬЯНС» нормам Закону України від 25.12.2015 № 922-VIII «Про публічні закупівлі».

Суд зазначає, що саме по собі встановлення розбіжності між кількістю обладнання, зазначеною у різних документах, ще не свідчить про відсутність в учасника необхідної матеріально-технічної бази. Для такого висновку необхідно встановити, що тендерною документацією була передбачена конкретна мінімальна кількість відповідного обладнання, учасник не підтвердив наявність такої кількості, відповідна вимога була обов`язковою для учасника, а виявлена невідповідність мала правове значення для оцінки його тендерної пропозиції.

Водночас в оскаржуваному висновку відповідач обмежився наведенням кількісних розбіжностей, не розкривши їх правового значення.

Зокрема, у висновку не наведено належного обґрунтування: чому саме зазначені кількісні показники є обов`язковими мінімальними вимогами; на підставі якої конкретної вимоги тендерної документації визначено обов`язковість саме такої кількості обладнання; чи стосувалися ці показники кожного виду обладнання як самостійної умови відповідності кваліфікаційному критерію; чому різниця у кількості окремих інструментів свідчить про невиконання учасником відповідної вимоги, а не про технічну або документальну неточність; яким чином встановлені розбіжності впливають на відповідність тендерної пропозиції конкретним вимогам тендерної документації; чи належала відповідна невідповідність до таких, що могли бути усунуті відповідно до пункту 43 Особливостей; чому виявлені розбіжності зумовлювали саме відхилення тендерної пропозиції.

В свою чергу судом апеляційної інстанції не встановлено, що наведені в оскаржуваному висновку розбіжності щодо кількості викруток, дрилів-міксерів, перфораторів та пилок свідчать про невідповідність ТОВ «ПБК “Альянс”» кваліфікаційному критерію, встановленому тендерною документацією, та утворюють передбачені законом підстави для відхилення його тендерної пропозиції.

За таких обставин висновок відповідача у цій частині є недостатньо обґрунтованим, оскільки містить констатацію формальних кількісних розбіжностей без належного встановлення їх істотності, правового значення та впливу на відповідність тендерної пропозиції вимогам тендерної документації.

Щодо посилання відповідача на ненадання документів, які підтверджують право власності або користування обладнанням, колегія суддів зазначає, що правова оцінка цієї обставини залежить від конкретного змісту тендерної документації та документів, поданих учасником.

Контролюючий орган повинен був указати, які саме документи вимагалися, щодо якого обладнання вони повинні були бути подані, чи були такі документи відсутні повністю або подані в іншій формі, а також чи передбачала тендерна документація обов`язкове документальне підтвердження права власності або користування кожною одиницею обладнання.

Без установлення цих обставин саме посилання на ненадання документів не є достатнім для висновку про невідповідність тендерної пропозиції вимогам тендерної документації.

При цьому наявність у учасника можливості використовувати обладнання під час виконання договору може підтверджуватися не лише документами про право власності, а й договорами оренди, лізингу, позички, договорами про залучення обладнання або іншими документами, якщо їх зміст підтверджує можливість використання відповідного обладнання під час виконання договору та якщо відповідна форма підтвердження не виключена законом або тендерною документацією.

Верховний Суд у постанові від 14 грудня 2023 року у справі № 480/6932/22, за умови відповідності наведеного посилання змісту правового висновку цієї постанови, виходив із необхідності оцінки відповідності тендерної пропозиції шляхом зіставлення конкретних вимог тендерної документації з документами, поданими учасником, із визначенням юридичного значення встановленої невідповідності та її впливу на обов`язок замовника відхилити тендерну пропозицію.

Отже, контролюючий орган не може обмежитися арифметичним порівнянням кількісних показників без установлення того, чи була відповідна кількість обладнання обов`язковою умовою відповідності тендерній документації, чи підтверджує виявлена розбіжність невиконання учасником конкретної вимоги щодо наявності необхідної матеріально-технічної бази та чи тягне така невідповідність обов`язкове відхилення тендерної пропозиції.

В оскаржуваному висновку відповідач також послався на невідповідність окремих локальних кошторисів, поданих у складі тендерної пропозиції ТОВ «Проектно-будівельна компанія “Альянс”», технічному завданню замовника.

Зокрема, контролюючий орган зазначив про наявність розбіжностей у локальних кошторисах № 02-01-06 та № 07-01-03.

Колегія суддів зазначає, що оцінка таких розбіжностей має здійснюватися з урахуванням правової природи кошторисної документації, змісту технічного завдання та конкретних вимог тендерної документації.

Локальний кошторис є документом, що деталізує склад і вартість робіт, витрати на матеріали, обладнання, трудові ресурси та інші складові ціни тендерної пропозиції. Водночас не кожна відмінність між локальним кошторисом і технічним завданням свідчить про невідповідність тендерної пропозиції або про зміну учасником предмета закупівлі.

Для встановлення факту порушення відповідач повинен був з`ясувати: які саме позиції локальних кошторисів, на його думку, не відповідають технічному завданню; у чому полягає конкретна невідповідність - у найменуванні, кількості, одиниці виміру, складі робіт, вартості чи іншому показнику; яку саме вимогу тендерної документації порушено; чи призводить відповідна розбіжність до зміни обсягу або змісту робіт; чи впливає вона на технічні характеристики, якість або загальну ціну тендерної пропозиції; чи має така розбіжність істотний характер; чи утворює вона передбачену законодавством підставу для відхилення тендерної пропозиції; чи належить відповідна невідповідність до таких, що могли бути усунуті в порядку, передбаченому пунктом 43 Особливостей.

При цьому необхідно розмежовувати невідповідність технічним характеристикам предмета закупівлі, невідповідність обсягам робіт, арифметичну помилку, технічну або редакційну неточність, відмінність у способі відображення окремих витрат, а також розбіжність, яка не впливає на предмет закупівлі, обсяг, якість або ціну робіт.

Зазначені обставини не є тотожними за своїм змістом і не можуть автоматично мати однакові правові наслідки.

Разом із тим визначальним для оцінки відповідності тендерної пропозиції є не сама по собі наявність розбіжності в кошторисній документації, а встановлення того, чи порушує така розбіжність конкретну обов`язкову вимогу тендерної документації. Якщо ж тендерна документація прямо встановлювала мінімальні обсяги, технічні характеристики або обов`язковий склад робіт, невідповідність цим вимогам може мати самостійне правове значення. У такому разі контролюючий орган повинен був чітко встановити зміст відповідної вимоги та довести факт її порушення.

Стосовно локального кошторису № 02-01-06 відповідач мав указати конкретні кошторисні позиції, які, на його думку, не відповідають технічному завданню, а також навести обґрунтування того, чому відповідна відмінність свідчить про невиконання учасником обов`язкової вимоги тендерної документації.

Самого посилання на те, що окремі дані кошторису «не відповідають» технічному завданню, недостатньо. Такий висновок повинен містити зіставлення конкретних показників, з якого можна встановити: яку саме роботу, матеріал або ресурс зазначено в локальному кошторисі; що саме передбачено відповідною позицією технічного завдання; у чому полягає розбіжність; яку вимогу тендерної документації порушено; чому така розбіжність має юридичне значення; яким чином вона впливає на обсяг, зміст, якість або вартість робіт, а також на виконання договору про закупівлю.

За відсутності такого порівняння висновок контролюючого органу є неконкретним та не дає можливості перевірити обґрунтованість твердження про порушення.

Аналогічний підхід підлягає застосуванню до локального кошторису № 07-01-03.

В свою чергу щодо питання фінансового моніторингу матеріально-технічної частини, в локальному кошторисі передбачено «Блок керування шафного виконання або розподільний пункт [шафа], на 125 А з автоматичним вимикачем трьохполюсним 400В», що стосується локального кошторису 07-01-03 на благоустрій, то вищезазначеним кошторисом передбачено «Улаштування верхнього шару двошарових основ товщиною 15 см із щебеню фракції 20-40 мм з межею міцності на стиск до 98,1 МПа [1000 кг/см2]» двічі (п.51 та п.52 локального кошторису 07-01-03).

Відповідно до п.п.3.1 п.3 Додатка 10 до ТД Підрядник надав документи, а саме: оборотно-сальдові відомості по рахункам 10 та 11 щодо наявності на балансі обладнання, матеріально-технічної бази та технічних засобів. Чим підтвердив наявність власного обладнання та матеріально-технічної бази відповідно до п.3 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

У разі виявлення розбіжностей між окремими документами необхідно встановити, чи свідчать вони про фактичну зміну пропозиції учасника, чи мають характер технічної, арифметичної або редакційної неточності у відображенні певних даних.

Істотність установленої розбіжності має оцінюватися з урахуванням її впливу, зокрема, на: обсяг робіт; технічні характеристики предмета закупівлі; якість робіт; ціну тендерної пропозиції; строки виконання робіт; можливість належного виконання договору про закупівлю; дотримання конкретних обов`язкових вимог тендерної документації.

Отже, у висновку від 30 вересня 2024 року відповідач не навів достатніх і конкретних даних, які б давали змогу встановити, що розбіжності у локальних кошторисах № 02-01-06 та № 07-01-03 свідчать саме про невідповідність тендерної пропозиції обов`язковим вимогам тендерної документації.

За таких обставин висновок відповідача у цій частині не відповідає вимогам обґрунтованості, повноти та конкретності, оскільки містить загальне посилання на невідповідність кошторисів без належного розкриття фактичних і правових підстав такого твердження.

Окремої правової оцінки потребує посилання відповідача на те, що учасник процедури закупівлі після отримання повідомлення про усунення невідповідностей протягом 24 годин не надав документів, які підтверджують наявність у нього відповідної матеріально-технічної бази, а також не усунув розбіжностей щодо кількості обладнання.

Відповідно до пункту 43 Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 року № 1178, замовник розміщує повідомлення з вимогою про усунення невідповідностей в інформації та/або документах, що подані учасником у складі тендерної пропозиції та/або подання яких передбачалося тендерною документацією.

Механізм, передбачений пунктом 43 Особливостей, спрямований на надання учаснику можливості виправити встановлені невідповідності в межах, визначених законом. Водночас такий механізм не може підміняти собою подання нової тендерної пропозиції, зміну її істотних умов або створення після закінчення строку подання пропозицій нових підстав для відповідності кваліфікаційним критеріям.

Отже, сам по собі факт направлення учаснику повідомлення про усунення невідповідностей та подальше посилання замовника або органу державного фінансового контролю на неналежне виконання такого повідомлення не є достатнім для висновку про порушення пункту 44 Особливостей.

Як убачається з матеріалів справи, учасником на підтвердження відповідності кваліфікаційним критеріям подавалися документи щодо наявності обладнання, матеріально-технічної бази та відповідних ресурсів. При цьому розбіжності, на які послався відповідач, стосувалися переважно кількісних показників окремих одиниць обладнання, зазначених у різних документах.

Разом із тим в оскаржуваному висновку відповідач не навів належного аналізу того, чи свідчать такі розбіжності про фактичну відсутність в учасника необхідної матеріально-технічної бази, чи мають вони характер технічного уточнення, описки, арифметичної помилки або невідповідності між окремими формами документів.

При цьому сама по собі розбіжність у кількісних показниках, зазначених у різних документах, не є тотожною встановленню фактичної відсутності відповідного обладнання. Для протилежного висновку необхідно встановити, які саме відомості є визначальними для оцінки відповідності кваліфікаційному критерію, яку кількість обладнання вимагала тендерна документація та чому наведені учасником дані не дають змоги підтвердити виконання відповідної вимоги.

Не встановлено також, чи вплинули зазначені розбіжності на можливість учасника виконати предмет закупівлі, чи змінювали вони зміст його тендерної пропозиції, чи стосувалися лише оформлення вже поданих відомостей та чи могли бути усунені в порядку, передбаченому пунктом 43 Особливостей.

Водночас питання про можливість усунення невідповідностей має вирішуватися з урахуванням змісту конкретної вимоги тендерної документації та характеру виявленого недоліку. Якщо йдеться про виправлення технічної, арифметичної або іншої неточності в уже поданих документах, необхідно встановити, чи допускалося таке виправлення пунктом 43 Особливостей. Якщо ж подання відповідного документа фактично означало б формування нової тендерної пропозиції або підтвердження кваліфікаційної відповідності, якої не було на момент подання пропозиції, така обставина також повинна бути належним чином мотивована.

Відповідних вимог не дотримано відповідачем по справі під час встановлення порушення стосовно строку гарантії 10 років на виконані роботи, який встановлено ТД. Виправлення технічної неточності збоку підрядника, який в пропозиції визначив 5 років гарантії, є очевидним, оскільки проект договору містив правильний гарантійний строк 10 років, що не враховано судом при винесенні рішення по справі.

Відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, добросовісно, розсудливо та пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване рішення.

Зазначені вимоги поширюються також на висновок органу державного фінансового контролю, складений за результатами моніторингу процедури публічної закупівлі. Такий висновок приймається в межах контрольних повноважень суб`єкта владних повноважень та містить індивідуальні приписи, обов`язкові для виконання замовником, а тому повинен відповідати встановленим законом критеріям законності, обґрунтованості, визначеності та пропорційності.

Висновок за результатами моніторингу має містити не формальне посилання на положення законодавства, а послідовне, чітке та зрозуміле обґрунтування: конкретної вимоги законодавства або тендерної документації, яку, на думку контролюючого органу, порушено; фактичної обставини, яка свідчить про таке порушення; доказів, на яких ґрунтується відповідний висновок; причинного зв`язку між установленою обставиною та виявленим порушенням; правового наслідку, який повинен настати для замовника; причин, з яких саме встановлені обставини зумовлюють застосування такого правового наслідку.

Обґрунтованість рішення суб`єкта владних повноважень передбачає наведення не лише правової підстави його прийняття, а й конкретних фактичних обставин, підтверджених належними доказами, із поясненням того, чому саме ці обставини зумовлюють прийняття відповідного рішення. Формальне зазначення норми права без розкриття змісту виявленого порушення та його правових наслідків не відповідає вимогам мотивованості адміністративного акта.

Такий підхід узгоджується з практикою Верховного Суду щодо необхідності оцінки правомірності висновків органів державного фінансового контролю з урахуванням конкретного змісту тендерної документації, поданих учасником документів та фактичних обставин, установлених під час моніторингу.

Зокрема, у постанові Верховного Суду від 14 грудня 2023 року у справі № 480/6932/22 акцентовано на необхідності встановлення конкретного змісту порушення, допущеного замовником, та належного обґрунтування висновку контролюючого органу з урахуванням документів і фактичних обставин відповідної процедури закупівлі.

У цій справі відповідач фактично об`єднав в одному висновку різні за своїм характером обставини, що стосуються наявності дозвільних документів, кадрового забезпечення, досвіду виконання аналогічних договорів, матеріально-технічної бази, змісту локальних кошторисів та усунення невідповідностей.

Водночас щодо кожної з цих обставин контролюючий орган повинен був здійснити самостійний та індивідуалізований аналіз, установивши конкретну вимогу тендерної документації, фактичний зміст виявленої невідповідності, докази її наявності та правові підстави для висновку про порушення замовником законодавства.

Зі змісту спірного висновку не вбачається належного обґрунтування: які саме умови тендерної документації були порушені замовником; які конкретні документи учасника не відповідали встановленим вимогам; у чому саме полягала невідповідність кожного з таких документів; чому подані учасником пояснення та документи не могли бути прийняті як належне підтвердження його відповідності; яким чином установлені розбіжності вплинули на зміст тендерної пропозиції; чому такі розбіжності є юридично значущими та істотними; чому вони не можуть розглядатися як технічні, арифметичні або редакційні неточності; чому відповідні обставини зумовлювали саме обов`язок замовника відхилити тендерну пропозицію; які конкретні положення пункту 44 Особливостей підлягали застосуванню; яким чином установлені фактичні обставини відповідають змісту цих положень.

Контроль за дотриманням законодавства у сфері публічних закупівель має бути спрямований на забезпечення законності, добросовісної конкуренції, прозорості та ефективного використання бюджетних коштів. Водночас висновок органу державного фінансового контролю повинен ґрунтуватися на встановленому порушенні, а не лише на формальному зіставленні окремих документів без з`ясування їх змісту, взаємозв`язку та впливу на відповідність тендерної пропозиції встановленим вимогам.

Саме по собі те, що певні документи або показники не є повністю тотожними за формою, формулюванням чи способом відображення інформації, не свідчить автоматично про порушення законодавства. Юридичне значення така розбіжність має лише за умови встановлення того, що вона призвела або могла призвести до невиконання конкретної обов`язкової вимоги тендерної документації та зумовлює визначений законом правовий наслідок.

За відсутності такого аналізу спірний висновок не забезпечує передбачуваності правозастосування, оскільки замовник позбавлений можливості чітко зрозуміти, які саме його дії або бездіяльність визнано неправомірними, яку конкретну вимогу він порушив та з яких причин установлені обставини зумовлюють необхідність застосування відповідного заходу реагування.

Отже, спірний висновок у частині встановлення порушень пунктів 28, 43 та 44 Особливостей не відповідає вимогам частини другої статті 2 КАС України, оскільки є недостатньо обґрунтованим, не містить належної оцінки всіх істотних обставин та не встановлює чіткого зв`язку між виявленими розбіжностями, конкретними вимогами тендерної документації, діями або бездіяльністю замовника та правовими наслідками, визначеними відповідачем.

Відповідно до частини сьомої статті 8 Закону України «Про публічні закупівлі» у висновку про результати моніторингу процедури закупівлі зазначаються, зокрема, опис порушення законодавства у сфері публічних закупівель, посилання на структурну одиницю нормативно-правового акта, яку порушено, а також зобов`язання щодо усунення порушення.

Отже, зобов`язання, яке орган державного фінансового контролю визначає за результатами моніторингу, має бути безпосередньо пов`язаним із конкретним, належно встановленим порушенням. Таке зобов`язання не може ґрунтуватися на припущеннях, загальних формулюваннях або обставинах, правова оцінка яких у самому висновку є неповною.

Зміст зобов`язання щодо усунення порушень має бути достатньо конкретним і зрозумілим для замовника, юридично можливим для виконання, співмірним із установленим порушенням та спрямованим на усунення саме того порушення, яке встановлено контролюючим органом. Крім того, визначений спосіб реагування має узгоджуватися з положеннями Закону України «Про публічні закупівлі», Особливостей та правовим статусом процедури закупівлі на момент складення висновку.

У спірному висновку відповідач, посилаючись на встановлені ним порушення під час розгляду тендерної пропозиції, зобов`язав замовника вжити заходів щодо їх усунення. Водночас зі змісту висновку не вбачається належного обґрунтування того, яким саме способом замовник повинен усунути кожне з установлених порушень, з огляду на те, що процедура закупівлі завершилася укладенням договору № 27-24/П/OD05A_07_W від 13 вересня 2024 року.

Законодавство про публічні закупівлі не передбачає можливості усунення будь-якого формально встановленого порушення шляхом застосування довільного заходу, не пов`язаного з характером порушення та стадією процедури закупівлі.

Якщо орган державного фінансового контролю вважає, що замовник неправомірно допустив до оцінки тендерну пропозицію або не відхилив її, він повинен чітко визначити: якою нормою законодавства або тендерної документації передбачався відповідний обов`язок замовника; у чому саме полягало його порушення; які фактичні обставини підтверджують таке порушення; який спосіб його усунення є юридично можливим на момент складення висновку; чому саме запропонований спосіб реагування відповідає характеру встановленого порушення.

При цьому вимога про розірвання договору або вжиття заходів, наслідком яких фактично є припинення договірних правовідносин, не може розглядатися як автоматичний наслідок будь-якої невідповідності в документах учасника.

Застосування такого заходу потребує встановлення конкретного порушення, визначення його правового значення, з`ясування правової можливості припинення договірних правовідносин на відповідній стадії, а також обґрунтування того, чому саме такий спосіб реагування є належним, необхідним і пропорційним установленому порушенню.

У цьому випадку відповідач не навів достатнього обґрунтування того, що виявлені ним розбіжності щодо обладнання, локальних кошторисів, кадрових документів, аналогічних договорів та дозвільних документів свідчать про такі порушення, які зумовлюють необхідність застосування найбільш несприятливих наслідків для замовника.

Саме по собі посилання на наявність невідповідностей у документах учасника не звільняло відповідача від обов`язку встановити, чи порушують такі невідповідності конкретні імперативні вимоги законодавства або тендерної документації, чи впливають вони на відповідність учасника встановленим кваліфікаційним критеріям та чи покладали на замовника обов`язок відхилити тендерну пропозицію.

Водночас питання про вплив установлених обставин на результати закупівлі, дотримання принципів добросовісної конкуренції, недискримінації учасників, об`єктивного визначення переможця та ефективного використання бюджетних коштів має значення для оцінки характеру порушення, його істотності та пропорційності визначеного способу усунення.

Колегією суддів також встановлено, що інші порушення, наведені у висновку про результати моніторингу процедури закупівлі, з огляду на встановлені у цій справі обставини не мають ознак істотних порушень, які б самі по собі могли зумовити застосування такого заходу реагування, як розірвання договору про закупівлю. Сам по собі факт виявлення окремих невідповідностей у документах учасника не звільняє контролюючий орган від обов`язку обґрунтувати їх істотність, вплив на результати процедури закупівлі, наявність обов`язку замовника відхилити тендерну пропозицію, а також причинний зв`язок між установленими порушеннями та необхідністю саме розірвання укладеного договору.

Спірний висновок не містить належної оцінки того, чи призвели встановлені обставини до порушення зазначених принципів, чи свідчать вони про фактичну невідповідність тендерної пропозиції кваліфікаційним критеріям та чи вплинули на законність визначення переможця або результати закупівлі.

Верховний Суд у практиці щодо оскарження висновків органів державного фінансового контролю виходить із того, що зобов`язання, визначене у висновку за результатами моніторингу, не може бути абстрактним чи формальним. Контролюючий орган повинен обґрунтувати не лише факт порушення, а й обраний спосіб його усунення з урахуванням конкретних обставин процедури закупівлі та правового статусу договору, укладеного за її результатами.

Таким чином, зобов`язання щодо усунення порушень повинно містити логічний і юридично обґрунтований зв`язок між конкретною встановленою обставиною, порушеною нормою законодавства або вимогою тендерної документації, обов`язком замовника, який, на думку контролюючого органу, не було виконано, способом усунення такого порушення та правовими наслідками невиконання відповідного зобов`язання.

За відсутності належного встановлення самого порушення та причинного зв`язку між установленими обставинами і визначеним способом реагування зобов`язання, викладене у спірному висновку, не може вважатися законним та обґрунтованим.

З огляду на викладене суд доходить висновку, що спірний висновок Південного офісу Держаудитслужби від 30 вересня 2024 року не відповідає вимогам частини другої статті 2 КАС України та частини сьомої статті 8 Закону України «Про публічні закупівлі», оскільки містить недостатньо конкретизований опис порушень, не забезпечує належного мотивування визначених правових наслідків та не обґрунтовує юридичну можливість, необхідність і пропорційність обраного способу усунення порушень.

За приписами частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Отже, у цій справі саме Південний офіс Держаудитслужби мав довести правомірність висновку про результати моніторингу від 30 вересня 2024 року, зокрема наявність установлених порушень законодавства у сфері публічних закупівель, правильність застосування до спірних правовідносин пунктів 28, 43, 44 Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 року № 1178, невідповідність тендерної пропозиції учасника конкретним вимогам тендерної документації, а також наявність правових підстав для визначеного у висновку способу реагування.

У спірних правовідносинах предметом доказування є не лише наявність певних розбіжностей у документах тендерної пропозиції, а передусім встановлення того, чи свідчать такі розбіжності про невідповідність учасника конкретним обов`язковим вимогам тендерної документації та чи створюють вони передбачені законом підстави для застосування відповідного правового наслідку, зокрема для відхилення тендерної пропозиції.

При цьому контролюючий орган повинен був оцінити документи тендерної пропозиції не формально та ізольовано, а з урахуванням їх змісту, взаємного зв`язку, призначення та вимог тендерної документації. Якщо відповідність учасника певному кваліфікаційному критерію підтверджується сукупністю документів, оцінка одного з них без урахування інших матеріалів закупівлі може призвести до помилкового висновку про невідповідність тендерної пропозиції.

Зокрема, під час оцінки документів щодо матеріально-технічної бази необхідно було врахувати не лише окремі кількісні показники, а й усі подані учасником документи, які могли підтверджувати наявність відповідного обладнання, правові підстави його використання, можливість залучення необхідних ресурсів та спроможність виконати предмет закупівлі.

Аналогічно документи щодо працівників, аналогічних договорів, дозвільних документів і локальних кошторисів повинні були оцінюватися з урахуванням фактичного змісту тендерної документації, характеру встановлених нею вимог та взаємозв`язку між відповідними документами.

Водночас у спірному висновку не наведено достатнього обґрунтування того, яким саме обов`язковим вимогам тендерної документації не відповідала тендерна пропозиція учасника, які конкретні положення пунктів 28, 43, 44 Особливостей були порушені замовником, а також чому встановлені контролюючим органом розбіжності зумовлювали саме той правовий наслідок, на якому наполягав відповідач.

Оцінивши наведені обставини в їх сукупності, суд доходить висновку, що під час проведення моніторингу процедури закупівлі UA-2024-07-22-009281-a Південним офісом Держаудитслужби не було належним чином доведено наявності порушень, зазначених у висновку від 30 вересня 2024 року.

Оскільки відповідач не довів правомірності спірного висновку, а його зміст не дає можливості чітко встановити належні фактичні та правові підстави для висновку про порушення законодавства у сфері публічних закупівель, позовні вимоги Управління капітального будівництва Одеської міської ради підлягають задоволенню.

Висновок Південного офісу Держаудитслужби від 30 вересня 2024 року, складений за результатами моніторингу процедури закупівлі UA-2024-07-22-009281-a, підлягає визнанню протиправним та скасуванню.

Відповідно до частини першої статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних із розглядом справи.

За приписами частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, судові витрати, які підлягають відшкодуванню відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.

Відповідно до частини одинадцятої статті 139 КАС України судові витрати третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, стягуються на її користь зі сторони, визначеної відповідно до вимог цієї статті, залежно від того, чи заперечувала, чи підтримувала така особа заявлені позовні вимоги.

У цій справі позивачем за подання адміністративного позову сплачено судовий збір у розмірі 3 028,00 грн, що підтверджується відповідним платіжним документом.

Крім того, третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, за подання апеляційної скарги сплачено судовий збір у розмірі 3 633,60 грн, що також підтверджується відповідним платіжним документом.

З огляду на результат розгляду справи, положення частин першої та одинадцятої статті 139 КАС України, а також з урахуванням процесуальної позиції третьої особи, судові витрати, понесені позивачем у зв`язку з поданням адміністративного позову, підлягають відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань Південного офісу Держаудитслужби.

Відповідно до частини першої статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судове рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно з пунктом 4 частини першої статті 317 КАС України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині є, зокрема, неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Частиною першою статті 319 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції скасовує судове рішення суду першої інстанції та ухвалює нове рішення у відповідній частині, якщо встановить, що судом першої інстанції неправильно застосовано норми матеріального права або порушено норми процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

У цій справі суд апеляційної інстанції, перевіривши доводи апеляційної скарги, матеріали процедури закупівлі, зміст оскаржуваного висновку моніторингу та надані сторонами докази, встановив, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про відповідність висновку Південного офісу Держаудитслужби від 30 вересня 2024 року вимогам законодавства та безпідставно відмовив у задоволенні адміністративного позову.

Висновок Південного офісу Держаудитслужби від 30 вересня 2024 року не відповідає вимогам обґрунтованості, добросовісності, розсудливості та пропорційності, визначеним частиною другою статті 2 КАС України, а тому є протиправним та підлягає скасуванню.

Водночас суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позову, надав неналежну оцінку доводам Управління капітального будівництва Одеської міської ради та неправильно застосував положення пунктів 28, 43 і 44 Особливостей, не врахувавши, що для визнання висновку моніторингу правомірним необхідним є встановлення не лише формальної наявності розбіжностей у документах тендерної пропозиції, а й доведеності їх юридичного значення та відповідності передбаченим законом підставам для застосування відповідного правового наслідку.

За таких обставин апеляційна скарга третьої особи підлягає задоволенню, рішення суду першої інстанції - скасуванню, з ухваленням нового рішення про задоволення адміністративного позову Управління капітального будівництва Одеської міської ради.

Керуючись статтями 242, 308, 311, 315, 317, 319, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Проектно-будівельна компанія «Альянс» задовольнити.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 06 травня 2026 року у справі № 420/32020/24 скасувати.

Ухвалити нове рішення, яким адміністративний позов Управління капітального будівництва Одеської міської ради до Південного офісу Державної аудиторської служби України, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача -Товариства з обмеженою відповідальністю «Проектно-будівельна компанія «Альянс», про визнання протиправним та скасування висновку про результати моніторингу процедури закупівлі - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати висновок Південного офісу Державної аудиторської служби України про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2024-07-22-009281-a, оприлюднений 30 вересня 2024 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Південного офісу Державної аудиторської служби України (код ЄДРПОУ 40477150) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Проектно-будівельна компанія «Альянс» (код ЄДРПОУ 42004327) судові витрати зі сплати судового збору, понесені у суді апеляційної інстанції, у розмірі 3 633,60 грн.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Південного офісу Державної аудиторської служби України (код ЄДРПОУ 40477150) на користь Управління капітального будівництва Одеської міської ради (код ЄДРПОУ 04056902) судові витрати зі сплати судового збору, понесені у зв`язку з поданням адміністративного позову, у розмірі 3 028,00 грн.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку відповідно до вимог статей 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: І.І. Тарновецький

Судді: А.В. Бойко

О.А. Шевчук

Оригінал: reyestr.court.gov.ua