Постанова від 23 вересня 2026 р. у справі №808/829/18 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

24 вересня 2026 року м. Дніпросправа № 808/829/18

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Семененка Я.В. (доповідач),

суддів: Головко О.В., Добродняк І.Ю.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1

на ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 07 серпня 2026 року (суддя Лазаренко М.С.) по справі №808/829/18 за позовом ОСОБА_1 до Мелітопольського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (правонаступник - Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області) про зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 19.03.2018 задоволено позов ОСОБА_1 та зобов`язано Мелітопольське об`єднане управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області провести поновлення та виплату пенсії за віком ОСОБА_1 з квітня 2012 року з проведенням індексації та компенсації втрати частини доходів.

Рішення суду набрало законної сили та 02.05.2018 судом видано виконавчі листи по справі.

14.05.2026 від представника позивача до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла заява, в якій просив:

- встановити судовий контроль за виконанням Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 19.03.2018 в адміністративній справі №808/829/18;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області подати у десятиденний строк Запорізькому окружному адміністративному суд звіт про виконання Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 19.03.2018 в адміністративній справі № 808/829/18.

В обґрунтування заяви вказано, що відповідачем на виконання рішення суду не було здійснено виплату компенсації втрати частини доходів.

Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 18.05.2026 змінено боржника у справі №808/829/18 з Мелітопольського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області на Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області.

Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 29.05.2026 встановлено судовий контроль за виконанням рішення суду у справі №808/829/18 та зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області подати звіт про виконання рішення суду у двомісячний строк.

28.07.2026 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Запорізькій області подано до Запорізького окружного адміністративного суду заяву, відповідно до якої Головне

управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області просить прийняти звіт про виконання рішення суду.

У заяві зазначено, що на виконання рішення суду у справі №808/829/18 ОСОБА_1 поновлено виплату пенсії за віком ОСОБА_1 з квітня 2012, про що свідчить протокол поновлення пенсії, та нараховано суму боргу за період з 01.04.2012 по 31.05.2018 в розмірі 93790,22 грн.

Виплата боргу в розмірі 95521,10 грн була здійснена 21.07.2018 Мелітопольським об`єднаним управлінням Пенсійного фонду України в Запорізькій області через поштове відділення №72551 с. Вовчанське, Якимівського району Запорізької області.

Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 07 серпня 2026 року прийнято звіт Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 19.03.2018 у справі №808/829/18.

Ухвала суду фактично мотивована тим, що боржником виконано судове рішення у спосіб, який таким рішенням встановлено.

Суд першої інстанції також зазначив, що правовідносини з відмови позивачу у нарахуванні та виплати компенсації втрати частини доходів у зв`язку з поновленням виплати пенсії з 01.04.2012 не були та не могли бути предметом розгляду у справі №808/829/18, оскільки виникли після виконання рішення суду в частині поновлення та виплати пенсії, а тому не можуть стати предметом судового контролю, але можуть бути підставою для окремого позову.

Не погодившись із вказаною ухвалою суду першої інстанції, позивачка подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм процесуального права, просить ухвалу суду скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у прийнятті звіту; зобов`язати боржника подати новий звіт про виконання рішення суду. Апеляційна скарга фактично обґрунтована незгодою з висновками суду першої інстанції щодо наявності правових підстав для прийняття звіту відповідача, оскільки рішення суду по теперішній час залишається не виконаним у повному обсязі, боржником не виплачено компенсацію втрати частини доходів, а такий обов`язок на боржника прямо покладений рішенням суду.

Перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваної ухвали суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.

В силу приписів ст..129-1 Конституції України, ст..13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», ст.ст.14, 370 КАС України рішення суду є обов`язковим для виконання.

При цьому, для цілей застосування ст..6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, стадія виконання рішення суду є складовою доступу до правосуддя.

Практика Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст..17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права, свідчить про те, що право на доступ до суду було б ілюзорним, якби остаточне, зобов`язальне судове рішення залишалося без дієвим на шкоду одній зі сторін (справа «Ромашов проти України, рішення від 27.07.2004р.).

Отже, судовий акт, який набрав законної сили, підлягає обов`язковому та безумовному виконанню особою, на яку покладено такий обов`язок.

У свою чергу, судовий контроль є важливою конституційною гарантією забезпечення обов`язковості судового рішення. Це означає, що таке рішення буде виконано своєчасно (у розумні строки), належним чином (у спосіб, визначений судом) та у повному обсязі (відповідно до приписів резолютивної та мотивувальної частини рішення).

Одним із видів судового контролю за виконанням рішення суду, який передбачений КАС України, є встановлення судом обов`язку суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалено судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення (ст..382 КАС України).

У спірному випадку ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 29.05.2026 встановлено судовий контроль за виконанням рішення суду у цій справі.

Вирішуючи питання щодо прийняття звіту боржника, суд першої інстанції встановив, що боржником на виконання рішення здійснено поновлення виплати пенсії та виплачено позивачці заборгованість з пенсії, яка виникла за період з 01.04.2012 по 31.05.2018.

Встановивши такі обставини та прийнявши до уваги те, що позивачкою такі обставини не заперечуються, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що пенсійним органом виконано рішення суду у повному обсязі.

З таким висновком суду першої інстанції суд апеляційної інстанції погодитися не може, оскільки резолютивна частини рішення суду містить не лише обов`язок пенсійного органу щодо поновлення та виплати пенсії, а й обов`язок, зокрема, щодо виплати позивачці компенсації втрати частини доходів.

Встановлено, що рішення суду, в частині виплати компенсації втрати частини доходів, пенсійним органом не виконано. Більш того, пенсійний орган, під час розгляду заяви позивачки щодо виконання рішення суду (а.с.190), фактично відмовився від виконання покладеного судом такого обов`язку, вказуючи на те, що оскільки судове рішення було виконано протягом одного місяця, то у відповідності до ст.2 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати».

Отже, за встановлених обставин не можливо стверджувати про виконання пенсійним органом судового рішення у повному обсязі та у спосіб, який таким рішенням встановлено.

При цьому, посилання суду першої інстанції на те, що правовідносини з відмови позивачу у нарахуванні та виплати компенсації втрати частини доходів у зв`язку з поновленням виплати пенсії з 01.04.2012 не були та не могли бути предметом розгляду у справі №808/829/18, оскільки виникли після виконання рішення суду в частині поновлення та виплати пенсії, а тому не можуть стати предметом судового контролю, але можуть бути підставою для окремого позову, суд апеляційної інстанції вважає безпідставними. Так, правовідносини щодо виплати позивачці компенсації втрати частини доходів були предметом спору саме у цій справі і виникли з огляду на невиплату пенсійним органом позивачці пенсії з 2012 року, а тому висновок суду першої інстанції про те, що ці правовідносини виникли після виконання рішення суду, в частині поновлення та виплати пенсії, не відповідають фактичним обставинам справи.

З цих же підстав є необгрунтованими твердження пенсійного органу, як підстави для відмови у виплаті компенсації втрати частини доходів, про виконання рішення суду протягом одного місяця з дня його надходження, оскільки право на виплату компенсації позивачка пов`язувала з невиплатою їй пенсії з 2012 року, а не із затримкою виконання рішення суду, яке було ухвалено у 2018 році.

Таким чином, приймаючи до уваги те, що рішення суду щодо якого встановлено контроль за його виконанням, містить обов`язок пенсійного органу по виплаті позивачці компенсації втрати частини доходів, який боржником виконано не було, то висновок суду першої інстанції про виконання рішення суду у повному обсязі не можливо визнати обгрунтованим.

У відповідності до ч.11 ст.382-3 КАС України якщо суд прийняв звіт про виконання судового рішення, але суб`єктом владних повноважень відповідне судове рішення виконано не в повному обсязі, суд одночасно встановлює новий строк для подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу.

Отже, в силу приписів вказаної норми права, враховуючи обставини у цій справі, які свідчать про те, що відповідачем (боржником) рішення суду не було виконано в повному обсязі, суд першої інстанції був зобов`язаний встановити новий строк для подання звіту.

Підсумовуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що оскаржувану ухвалу суду першої інстанції не можливо визнати законною та обґрунтованою як того вимагає ст..242 КАС України, у зв`язку з чим підлягає скасуванню, а справа направленню до суду першої інстанції для продовження розгляду.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.320 321, 322, 325 КАС України, суд,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 – задовольнити частково.

Ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 07 серпня 2026 року по справі №808/829/18 - скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати ухвалення, може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках та строки, встановлені ст.ст.328, 329 КАС України.

Головуючий - суддя Я.В. Семененко

суддя О.В. Головко

суддя І.Ю. Добродняк