Постанова від 22 вересня 2026 р. у справі №160/3167/26 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

23 вересня 2026 року м. Дніпросправа № 160/3167/26

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Шлай А.В. (доповідач),

суддів: Кругового О.О., Баранник Н.П.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 травня 2026 р. (суддя Рябчук О.С) в адміністративній справі №160/3167/26 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду із адміністративного позовом, в якому просив:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області №045750030237 від 23 січня 2026 р. про відмову в призначенні йому пенсії за віком;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до його страхового стажу періоди роботи з 01 січня 1992 р. по 01 травня 1993 р. та з 02 травня 1993 р. по 29 листопада 1996 р. згідно із трудовою книжкою серії НОМЕР_1 ;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути його заяву від 15 січня 2026 р. про призначення пенсії за віком із урахуванням висновків суду.

В обґрунтування позовних вимог вказав, що відповідач протиправно не зарахував до його страхового стажу для призначення пенсії за віком періоди роботи на території Російської Федерації згідно Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13 березня 1992 р.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 травня 2026р., ухваленим за результатами розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено.

У поданій апеляційній скарзі Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги вказано, що відсутні підстави для зарахування позивачу до його страхового стажу для призначення пенсії за віком періоди роботи в Російській Федерації з 01 січня 1992 р. по 01 травня 1993 р. та з 02 травня 1993 р. по 29 листопада 1996 р., оскільки Україна припинила участь в Угоді про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13 березня 1992 р.

Письмовий відзив на апеляційну скаргу від позивача до суду апеляційної інстанції не надходив.

Розгляд апеляційної скарги здійснено в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, як це передбачено статтею 311 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судом першої інстанції встановлено наступні обставини у справі.

ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про призначення пенсії за віком. Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області 23 січня 2026 р. прийнято рішення №045750030237 про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії у зв`язку із відсутністю в нього необхідного страхового стажу, до якого не зараховано періоди його роботи з 01 січня 1992 р. по 01 травня 1993 р. та з 02 травня 1993 р. по 29 листопада 1996 р. у зв`язку із припиненням Російською Федерацією участі в Угоді про гарантії прав громадян держави - учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення.

Не погодившись із даним рішенням, ОСОБА_1 оскаржив його до суду.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що в період роботи позивача в Російській Федерації була чинна Угода про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення, яка передбачала право на пенсію громадянам держав - учасниць Угоди із врахуванням трудового стажу, набутого на території будь-якої з цих держав.

Здійснюючи перевірку оскарженого рішення суду першої інстанції, колегія суддів керується приписами статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до яких рішення суду повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Перевірка рішення здійснюється в межах доводів та вимог апеляційної скарги, як це передбачено статтею 308 Кодексу адміністративного судочинства України.

01 січня 2004 р. набрав чинності Закон України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", статтею 1, частиною 4 статті 24 якого визначено, що страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов`язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески. Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

До введення в дію Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» пенсійні відносини регулювалися Законом України «Про пенсійне забезпечення» статтею 56 якого встановлено, що до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.

Відповідно до статті 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка.

Записами наявної в матеріалах справи копії трудової книжки серії НОМЕР_1 підтверджується робота ОСОБА_1 в період з 01 січня 1992 р. по 01 травня 1993 р. та з 02 травня 1993 р. по 29 листопада 1996 р.

Щодо доводів апеляційної скарги відповідача про відсутність підстав для зарахування позивачу до його страхового стажу періодів роботи з 01 січня 1992 р. по 01 травня 1993 р. та з 02 травня 1993 р. по 29 листопада 1996 р. на території Російської Федерації в зв`язку із припиненням нею участі в Угоді про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13 березня 1992 р., то слід зазначити наступне.

Одним із міжнародних договорів з питань пенсійного забезпечення, який підписала Україна 13 березня 1992 р. стала Угода, зобов`язання за якою взяли на себе дев`ять держав - учасниць СНД. Метою вказаної Угоди є взаємне визнання і виконання державами-учасницями зобов`язань відносно непрацездатних осіб, які набули право на пенсійне забезпечення на їхній території або на території інших республік за період їх входження в СРСР і реалізують це право на території держав-учасниць Угоди. Держави-учасниці цієї Угоди, визнавши відповідальність за пенсійне забезпечення своїх громадян, взяли на себе зобов`язання щодо захисту їхніх пенсійних прав. Відповідно до Угоди, пенсійне забезпечення громадян держав-учасниць даної Угоди та членів їх сімей здійснюється за законодавством держави, на території якої вони проживають. Призначення пенсій громадянам держав-учасниць Угоди здійснюється за місцем проживання. Для встановлення права на пенсію, у тому числі пенсій на пільгових умовах та за вислугу років, громадянам держав-учасниць Угоди враховується трудовий стаж, набутий на території будь-якої з цих держав, а також на території колишнього СРСР за час до набрання чинності даною Угодою.

Постановою Кабінету Міністрів України від 29 листопада 2022 р. №1328 "Про вихід з Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійною забезпечення" передбачено вихід України з Угоди.

Водночас, відповідно до частини 2 статті 13 Угоди пенсійні права громадян держав-учасниць Співдружності, що виникли відповідно до положень цієї Угоди, не втрачають своєї сили і в разі виходу із Угоди держави-учасниці, на території якої вони проживають.

Тобто, у відповідача наявний обов`язок зарахувати позивачу до його страхового стажу періоди роботи на території Російської Федерації.

Отже, суд апеляційної інстанції відхиляє доводи апеляційної скарги та погоджується із висновком суду першої інстанції щодо протиправності рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області №045750030237 від 23 січня 2026 р. та наявності підстав для його скасування, із визначенням йому обов`язку зарахувати до страхового стажу позивача періоди його роботи з 01 січня 1992 р. по 01 травня 1993 р. та з 02 травня 1993 р. по 29 листопада 1996 р. та в зв`язку із цим повторно розглянути його заяву про призначення пенсії за віком.

Оскільки доводи апеляційної скарги висновки суду першої інстанції не спростовують, відсутні підстави для скасування ухваленого ним рішення, передбачені статтею 317 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись статтями 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області - залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 травня 2026 р. в адміністративній справі №160/3167/26 - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили 23 вересня 2026 р. і касаційному оскарженню не підлягає відповідно до пункту 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий - суддя А.В. Шлай

суддя О.О. Круговий

суддя Н.П. Баранник