Рішення від 23 вересня 2026 р. у справі №954/70/26 — Нововоронцовський районний суд Херсонської області

Справа № 954/70/26

Номер провадження 2/954/1490/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 вересня 2026 рокус-ще Нововоронцовка

Нововоронцовський районний суд Херсонської області в складі: головуючого судді Гончаренка О.В., за участю секретаря судового засідання Посохіної О.Ю., розглянувши у судовому засіданні в с-щі Нововоронцовка Херсонської області цивільну справу за позовом представника позивача ОСОБА_1 , в інтересах ОСОБА_2 до Новокаховської міської військової адміністрації, про визначення додаткового строку для подачі заяви про прийняття спадщини, -

в с т а н о в и в :

28 січня 2025 року представник позивача звернувся до суду з даним позовом в якому просить встановити позивачу додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини. В обґрунтування позову послався на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла рідна бабуся Позивача - ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 . Вона проживала і померла за адресою: АДРЕСА_1 . Чоловік бабусі, ОСОБА_4 , також помер у м. Нова Каховка, Херсонської області в 2012 році. Після її смерті відкрилася спадщина на належне їй майно. Позивач, з бабусею ОСОБА_3 , не проживали за однією адресою, але він надавав їй допомогу і займався похованням після її смерті в січні 2022 року. Про те, що вона дійсно реалізувала наміри і склала на нього заповіт він дізнався після її смерті. За змістом заповіту усе своє майно, яке буде належати ОСОБА_3 на день смерті, де б воно не знаходилось і з чого б не складалося, і на що вона за законом має право, заповідано Позивачу, її онуку - ОСОБА_2 . Отже, він є єдиним спадкоємцем за заповітом. В зв`язку повномасштабним вторгнення та збройною агресією російської федерації проти України, що триває з 24.02.2022 до теперішнього часу Указом Президента України Зеленського В.О. № 64/2022 від 24.02.2022 введено в Україні воєнний стан з 05 год. 30 хв. 24.02.2022, неодноразово пролонговано вже до 04 травня 2026 року. Крім того, місто Нова Каховка знаходиться під окупацією країни агресора і не підконтрольне в усіх сферах життя владним структурам Україні, багато людей евакуювались, припинили роботу нотаріуси, банки, державні установи. З літа 2022 року через складність життя під окупацією і відсутність перспектив швидкої деокупації регіону, Позивачу довелось здійснити складний вимушений перехід на підконтрольну територію України, тому він не мав можливості забрати всі документи, що залишились в тому числі і у будинку бабусі, а саме документи на майно та заповіт в оригіналах, все залишилось на окупованій території. Наразі, він з дружиною та дитиною взяті на облік як внутрішньо переміщені особи за місцем проживання в м. Одеса. Таким чином, через переміщення Позивача на велику відстань від спадкового майна в інше місце постійного проживання, відсутність можливості приїхати до м. Нова Каховка за речами та документами через безпосередню загрозу життю та здоров`ю, Позивач не мав об`єктивної можливості вчасно звернутися до нотаріальної контори з відповідною заявою про прийняття спадщини. Проте, перебуваючи вже на неокупованій території, звернутись до нотаріусів з заявою про відкриття спадщини він теж не міг, оскільки були відсутні оригінали документів, в т.ч. заповіт та правовстановлюючі документи на нерухоме майно. В червні 2025 року з`явилась можливість звернутись до знайомих, чиї родичі перебували на окупованій території в м. Нова Каховка, з його згоди вони отримали доступ до будинку бабусі та відшукали необхідні документи. Переміщенням документів з окупованої території до м. Одеса зайняли тривалу логістику та час. Наприкінці 2025 року Позивач знову звернувся до приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Павлик Н.М. з відповідними оригіналами заповіту та правовстановлюючими документами на нерухоме майно, про яке було відоме заявнику. 24.12.2025 року приватний нотаріус Павлик Н.М. надала Постанову про відмову у вчинені нотаріальних дій, в якій роз`яснено, що Позивачем пропущений встановлений законом строк для прийняття спадщини.

У судове засідання представник позивача не з`явився, подав заяву про розгляд справи без його участі, позов підтримав просив задовольнити.

У судове засідання представник відповідача не з`явився, подав заяву про визнання позовних вимог.

Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок в їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів, суд приходить до наступних висновків.

Із матеріалів справи встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Нова Каховка Херсонської області померла ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 .

З позовної заяви вбачається, що позивач є онуком ОСОБА_3 .

Відповідно до копії заповіту від 24.03.2016 року, посвідченого приватним нотаріусом Новокаховського міського нотаріального округу Сушко Т.В., ОСОБА_3 все належне їй майно заповіла позивачу – ОСОБА_2

24.12.2025 року приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Павлик Н.М. винесла постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії, якою відмовила позивачу у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на спадкове майно, що залишилося після смерті ОСОБА_3 у зв`язку із пропущенням строку для прийняття спадщини.

28.01.2026 року представник позивача звернувся до суду із позовною заявою про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.

Тобто із позовною заявою про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини позивач звернувся більш ніж через чотири роки після відкриття спадщини.

Відповідно до статті 1216 Цивільного кодексу України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Статтями 1217, 1218 Цивільного кодексу України визначено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно із частинами першою та другою статті 1220 Цивільного кодексу України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.

Відповідно до статті 1223 Цивільного кодексу України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Згідно із статтею 1258 Цивільного кодексу України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

Аналіз вказаних норм свідчить, що чинне спадкове законодавство засновується на принципі переваги волевиявлення спадкодавця (складення ним заповіту), а спадкоємці за законом спадкують тільки у випадках відсутності заповіту, визнання його недійсним, нерозподілення заповідачем усієї спадщини або неприйняття (відмови від прийняття) спадщини спадкоємцями, визначеними у заповіті.

Нормами частини першої статті 1268 Цивільного кодексу України встановлено, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Відповідно до ч. 1 ст. 1269 Цивільного кодексу України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Частиною першою статті 1270 Цивільного кодексу України передбачено, що для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Разом з тим, відповідно до статті 64 Конституції України, статей 12-1 і 20 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», статей 7 і 34 Закону України «Про нотаріат», Указу Президента України від 24 лютого 2022 р. № 64 «Про введення воєнного стану в Україні» 28 лютого 2022 року Кабінетом Міністрів України була прийнята Постанова № 164 «Про деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану».

Так, п. 3 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №164 «Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану» (в редакції від 06.03.2022) передбачено, що перебіг строку для прийняття спадщини або відмови від її прийняття зупиняється на час дії воєнного стану.

Відповідно до змін внесених 28.04.2022 року до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №164 «Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану» перебіг строку для прийняття спадщини або відмови від її прийняття продовжено зупиненим на час дії воєнного стану.

29.06.2022 року внесено нові зміни постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року №164 «Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану», згідно з якими з 29.06.2022 року діють нові зміни щодо строків оформлення спадщини під час воєнного стану. Так, п. 3 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №164 «Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану» (в редакції від 29.06.2022) передбачено, що перебіг строку для прийняття спадщини або відмови від її прийняття зупиняється на час дії воєнного стану, але не більше ніж на 4 (чотири) місяці.

Пункт 3 вказаної постанови було виключено на підставі Постанови КМУ № 469 від 09.05.2023 року.

Тобто на час відкриття спадщини діяли положення законодавства, за яких позивач міг розраховувати на те, що строк для прийняття спадщини зупинено на час дії воєнного стану, але не більше ніж на 4 (чотири) місяці.

Проте, з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 , своїм правом на прийняття спадщини не скористався навіть з урахуванням п. 3 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №164 «Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану», спадщину у встановлений законодавством строк не прийняв.

Статтею 1272 Цивільного кодексу України визначено наслідки пропущення строку для прийняття спадщини, зокрема, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Пленум Верховного Суду України в п. 24постанови від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» роз`яснив, що, вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.

Разом з тим, вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини.

Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, суд має досліджувати поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

У постановах від 11 липня 2018 року у справі № 381/4482/16-ц (провадження № 61-12844св18) та від 11 листопада 2020 року у справі № 750/262/20 (провадження № 61-14038св20) Верховний Суд зробив висновки про те, що поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: тривала хвороба спадкоємців; велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо. Водночас, судом не можуть бути визнані поважними такі причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини, як юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини, необізнаність особи про наявність спадкового майна та відкриття спадщини, похилий вік, непрацездатність, невизначеність між спадкоємцями, хто буде приймати спадщину, відсутність коштів для проїзду до місця відкриття спадщини, несприятливі погодні умови тощо. Якщо ж у спадкоємця перешкод для подання заяви не було, а він не скористався правом на прийняття спадщини, то немає правових підстав для визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

Вирішуючи спори про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, суди мають враховувати, що прийняття спадщини є правом спадкоємця й залежить виключно від його власного волевиявлення. Для прийняття спадщини потрібними є волевиявлення спадкоємця і здійснення ним певних дій.

Підставою для визначення судом додаткового строку для подання заяви є виключно наявність поважних причин, тобто таких, які безумовно унеможливлювали вчинення особою дій по прийняттю спадщини. Такі причини та обставини мають існувати об`єктивно, тобто незалежно від особистих уявлень спадкоємця чи сприйняття ним певних фактів. Встановлений законом строк є цілком розумним та достатнім для вчинення спадкоємцем юридично значимих дій щодо прийняття спадщини, а тому причини, які об`єктивно унеможливлювали вчинення дій щодо прийняття спадщини, мають існувати протягом усього цього строку, або принаймні його істотної частини з такими наслідками, щоб протягом решти строку спадкоємець об`єктивно не мав змоги реалізувати своє право на прийняття спадщини.

Правила частини третьої статті 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними.

Оцінка поважності причин пропуску строку звернення із заявою про прийняття спадщини повинна першорядно стосуватися періоду від моменту відкриття спадщини й до спливу шестимісячного строку, встановленого законом для її прийняття. Саме протягом цього періоду мають існувати об`єктивні та істотні перешкоди для прийняття спадщини. Інші періоди досліджуються, якщо ці перешкоди почали існувати протягом шестимісячного строку та тривали до моменту звернення до нотаріуса або до суду.

Звертаючись до суду з цим позовом, позивач, як на поважну причину пропуску строку на прийняття спадщини посилається на те, що в Україні 24 лютого 2022 року введено воєнний стан та те, що ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 на території м. Нова Каховка, яке з 24.02.2022 року є тимчасово окупованим.

З довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 24.04.2023 року № 5138-5002725387 ОСОБА_2 та тексту позовної заяви вбачається, що позивач з літа 2022 року виїхав з окупованої території України та проживає у м. Одеса.

Відповідно до Наказу Міністерства юстиції України від 11 березня 2022 року №1118/5 "Про затвердження Змін до деяких нормативно-правових актів у сфері нотаріату" - в умовах воєнного або надзвичайного стану спадкова справа заводиться за зверненням заявника будь-яким нотаріусом України, незалежно від місця відкриття спадщини; - в умовах воєнного або надзвичайного стану за відсутності доступу до Спадкового реєстру нотаріус заводить спадкову справу без використання цього реєстру та перевіряє наявність заведеної спадкової справи, спадкового договору, заповіту протягом п`яти робочих днів з дня відновлення такого доступу.

Позивач мав можливість протягом більш ніж трьох з половиною років звернутися із заявою про прийняття спадщини до будь-якого нотаріуса на території України та до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для подачі заяви про прийняття спадщини.

Суд критично оцінює твердження позивача про необізнаність із заповітом ОСОБА_3 , оскільки позивач є близьким родичем спадкодавця, займався її похованням та відноситься до кола спадкоємців за законом і мав можливість подати заяву про прийняття спадщини за законом.

Позивач не навів будь-яких розумних обставин об`єктивного та непереборного характеру, які були б пов`язані з обмеженнями, впровадженими у зв`язку з введенням воєнного стану, не довів наявності обставин, що становили реальні перешкоди подати у встановлений законом строк заяву про прийняття спадщини, значно утруднили або унеможливили своєчасне її подання.

Позивач пропустив будь-які розумні строки звернення із заявою про прийняття спадщини.

Отже, проаналізувавши встановлені обставини по справі, оцінивши надані докази в їх сукупності, оскільки позивач пропустив строк прийняття спадщини та своєчасно не звернувся до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, суд вважає, що відсутні правові підстави для задоволення позову.

За таких обставин, позовні вимоги позивача щодо визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини є необґрунтованими, не доведеними належними доказами, твердження позивача спростовані під час розгляду справи, а тому задоволенню не підлягають.

При ухваленні рішення суд також спирається на усталену позицію Херсонського апеляційного суду, викладену у справах № 766/5819/23 та № 954/444/25, де предметом розгляду були такі саме обставини.

Щодо позиції представника відповідач про визнання позовних вимог, то, на думку суду, така позиція суперечить інтересам громади, яку він представляє.

Так, відповідно до статті 1277 ЦК України у разі відсутності спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття орган місцевого самоврядування за місцезнаходженням нерухомого майна, а за відсутності нерухомого майна - місцезнаходженням основної частини рухомого майна зобов`язаний подати до суду заяву про визнання спадщини відумерлою.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 77, 78, 81, 263, 265 ЦПК України, суд,

в и р і ш и в :

У задоволенні позову представника позивача ОСОБА_1 , в інтересах ОСОБА_2 до Новокаховської міської військової адміністрації, про визначення додаткового строку для подачі заяви про прийняття спадщини – відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Херсонського апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

СуддяО.В. Гончаренко