Рішення від 15 вересня 2026 р. у справі №587/2917/26 — Сумський районний суд Сумської області

Справа № 587/2917/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 вересня 2026 року Сумський районний суд Сумської області під головуванням судді Степаненка О.А., за участю секретаря судового засідання Бузової Т.І. розглянувши у підготовчому судовому засіданні в м. Суми справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на земельні ділянки в порядку спадкування, -

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача звернулась до суду з позовом у якому просила визнати за ОСОБА_1 право приватної власності на земельні ділянки, які розташовані в АДРЕСА_1 , кадастрові номери: 5924787100:01:015:0341, загальною площею 0.410 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) та 5924787100:01:015:0342, площею 0.1226 га для ведення особистого селянського господарства. Обґрунтовує тим, що позивач набула у спадщину частину житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 . Іншу частину якого набув у спадщину ОСОБА_2 , який в подальшому подарував позивачці належну йому частину зазначеного житлового будинку на підставі договору дарування. Право власності на частину житлового будинку зареєстровано 08.08.2025 року. Згідно договору дарування житловий будинок, розташований на неприватизованій земельній ділянці. Водночас, згідно архівного витягу з рішення Стецьківської сільської ради народних депутатів Сумського району Сумської області земельну ділянку площею 0.16 га по АДРЕСА_1 передано у власність ОСОБА_3 , а потім у власність ОСОБА_4 . Остання є спадкодавцем вищевказаного нерухомого майна позивачці та відповідачеві. Станом на дату оформлення спадщини на ім`я позивачки та на ім`я відповідача, зазначена земельна ділянка під житловим будинком не була оформлена шляхом видачі державного акту та не були зареєстровані речові права власності на неї у державних реєстрах. Для оформлення прав власності на земельну ділянку, на якій розташований вищевказаний житловий будинок, позивачка звернулась до нотаріуса Сумського районного нотаріального округу Степаненко Т.І., однак, отримала відмову в оформленні прав на спадкове майно у вигляді земельної ділянки під нерухомістю у зв`язку з тим, що не надані документи, що посвідчують право власності спадкодавця на вказану земельну ділянку.

Вказані обставини унеможливлюють оформлення прав на земельні ділянки під нерухомим майном, набутим у власність, інакше, ніж у судовому порядку, шляхом визнання за позивачкою права приватної власності на ці ділянки.

У відзиві на позов відповідач позовні вимоги визнав в повному обсязі, підтвердив фактичні обставини набуття позивачкою права власності на будинок та земельну ділянку, вказані у позові.

У підготовче судове засідання позивач та її представник не з`явились, у письмовій заяві представник позивача просила розгляд справи здійснювати без їх участі, позовні вимоги підтримала в повному обсязі.

Від відповідача надійшла письмова заява про розгляд справи без його участі на підставі наявних матеріалів справи.

Дослідивши матеріали справи суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 від 09.12.2016. (а.с.20 на звороті)

Після смерті ОСОБА_4 приватним нотаріусом Сумського районного нотаріального округу Сумської області Степаненко Т.І. було заведено спадкову справу №27/2017 до майна померлої.

За життя ОСОБА_4 склала заповіт, спадкоємцями майна за яким є її донька ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та її син ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

07.09.2017 року приватним нотаріусом Степаненко Т.І. за реєстровими №№ 1581, 1582 на ім`я ОСОБА_2 та ОСОБА_1 в рівних частках було видано свідоцтва про право на спадщину за заповітом на житловий будинок з надвірними будівлями за адресою: АДРЕСА_1 ., що також підтверджується Витягом про реєстрацію в спадковому реєстрі (а.с.18-19)

Згідно Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 07.09.2017 року частини житлового будинку загальною площею 55,3 кв.м за адресою: АДРЕСА_1 перебуває у спільній частковій власності ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом 1581 видане 07.09.2017 приватним нотаріусом Сумського районного нотаріального округу Сумської області Степаненко Т.І. (а.с.5)

Інша частина вказаного житлового будинку перебуває у спільній частковій власності ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом 1582 видане 07.09.2017 приватним нотаріусом Сумського районного нотаріального округу Сумської області Степаненко Т.І., що підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 07.09.2017 (а.с.6)

Згідно договору дарування частки житлового будинку від 08.08.2025 року ОСОБА_5 ) подарував (безоплатно передав), а Обдаровувана (рідна сестра ОСОБА_1 ) прийняла у дар частку житлового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що розташований на неприватизованій земельній ділянці. (а.с.9-10) Договір зареєстрований у встановленому законом порядку.

Згідно Витягу з реєстру територіальної громади ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , має зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 . (а.с.15 на звороті)

За правилами ст.ст. 1216, 1217, 1218 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті, а тому прийняття спадщини частинами не можливе.

Відповідно до ч. 1 ст. 1220, ч. 1 ст. 1221 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця.

Відповідно до ч. 1 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Згідно ст. 1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

З метою оформлення спадкових прав, зокрема права власності на земельну ділянку, на якій розташований вищевказаний житловий будинок, позивачка звернулась до нотаріуса Сумського районного нотаріального округу Степаненко Т.І.

Листом № 256/01-16 від 01.05.2026 року приватним нотаріусом Сумського районного нотаріального округу Сумської області Степаненко Т.І. було повідомлено позивача, що для оформлення спадкових прав не були надані документи, що посвідчують право власності на земельні ділянки, місце розташування яких: АДРЕСА_1 , у зв`язку з чим не може видати свідоцтво про право на спадщину на вищевказане нерухоме майно після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та рекомендувала звернутися до суду. (а.с.7)

З огляду на вищевикладене позивач позбавлена можливості у позасудовому порядку отримати свідоцтва про право на спадщину за заповітом.

Відповідно до абз. 2 п.23 Постанови Пленуму Верховного суду України №7 «Про судову практику у справах про спадкування» від 30.05.2008р. у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Відповідно до Листа № 24-753/0/4-13 від 16.05.2013 року виданого Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» якщо нотаріусом обґрунтовано відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, виникає цивільно-правовий спір, що підлягає розглядові у позовному провадженні.

Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватись, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.

Відповідно до архівного витягу з рішення Стецьківської сільської ради народних депутатів Сумського району Сумської області від 18.11.1993 року «Про надання у приватну власність безкоштовно земельної ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку і господарських будівель та ведення особистого підсобного господарства», земельну ділянку площею 0.16 га по АДРЕСА_1 передано безкоштовно у приватну власність ОСОБА_3 з подальшою видачою Державних актів. (а.с.16)

В подальшому, у зв`язку зі смертю ОСОБА_3 , рішенням Степанівської сільської ради від 20.01.2005 року «Про надання дозволу на складання державного акту на ім`я ОСОБА_4 спадкоємиці майна ОСОБА_3 », було погоджено перехід до ОСОБА_4 права власності на вказану земельну ділянку та надано дозвіл на складання на її ім`я державного акту з відповідним уточненням площ при складанні акту. (а.с.17)

Відповідно до копії спадкової справи №923, яка заведена Сумською районною державною нотаріальною конторою 03.12.2004 року після померлого ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_3 , спадкоємцем за законом була його дружина ОСОБА_4 , яка є спадкодавцем вищевказаного нерухомого майна позивачці та відповідачеві.

На замовлення позивачки розроблено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та земельним ділянкам на яких розташоване нерухоме майно присвоєно кадастрові номери: 5924787100:01:015:0341 загальною площею 0.410 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) та 5924787100:01:015:0342, площею 0.1226 га для ведення особистого селянського господарства. (а.с.22-36)

Крім того, виготовлено технічний паспорт, реєстраційний номер у реєстрі будівельної діяльності : ТІ01:5484-7723-4105-6524, на житловий будинок садибного типу за адресою: АДРЕСА_1 , 1963 року забудови, загальною площею 55,3кв.м, житлова площа 46,3 кв.м. (а.с.37-43)

Згідно Витягу №НВ-5900388462026 із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок, нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 5924787100:01:015:0341 визначена у розмірі 98687 грн. (а.с.43 на звороті)

Згідно Витягу №НВ-5900388522026 із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок, нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 5924787100:01:015:0342 складає 4567,33 грн. (а.с.44)

Таким чином, під час судового розгляду підтверджено факт існування зазначених вище земельних ділянок, а також перебування цих ділянок у володінні та користуванні спадкодавця ОСОБА_4 .

Згідно ст. 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Відповідно до ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Відповідно до абз. 2 п. 23 Постанови Пленуму Верховного суду України №7 «Про судову практику у справах про спадкування» від 30.05.2008р. у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Відповідно до Листа №24-753/0/4-13 від 16.05.2013 року виданого Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» якщо нотаріусом обґрунтовано відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, виникає цивільно-правовий спір, що підлягає розглядові у позовному провадженні.

Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватись, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.

Відповідно до Листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 16.05.2013 р. №24-753/0/4/-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» зазначено, що незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини та згідно із ч. 3 ст. 1296 ЦК відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

За змістом ст. 392 ЦК України право власності на майно може бути визнано судом у випадку, коли це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати документа, який засвідчує це право.

Згідно ч. 1 ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним (ч. 4 ст. 41 Конституції України).

Відповідно до ч. 1 ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Відповідно до ст. 319 ЦК України, власник володіє користується, розпоряджається своїм майно на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав.

Відповідно до ч. 1 ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ст. 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Документи, що посвідчували право на земельну ділянку були визначені ст. 23 ЗК України 1993 року. Проте, дію статті 23 було зупинено відносно власників земельних ділянок, визначених ст. 1 Декрету Кабінету Міністрів України «Про приватизацію земельних ділянок» від 26.12.1992 року за №19-52.

Пунктом 3 Декрету було визначено, що право власності на земельну ділянку посвідчувалося самим рішенням уповноваженого органу про передачу у власність земельної ділянки. Згідно з п.7 Перехідних Положень ЗК України 2001 року громадяни, що одержали у власність земельні ділянки у розмірах, що були передбачені раніше діючим законодавством, зберігають права на ці ділянки.

Згідно ч. 4 ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, за таких умов: якщо реєстрація прав та їх обтяжень була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, або якщо на момент виникнення прав та їх обтяжень діяло законодавство, що не передбачало обов`язкової реєстрації таких прав та їх обтяжень.

Згідно до абз.2 ч.1 розділу Х Перехідних положень Земельного кодексу України установлено, що рішення про передачу громадянам України безоплатно у приватну власність земельних ділянок, прийняті органами місцевого самоврядування відповідно до Декрету Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 року «Про приватизацію земельних ділянок», є підставою для реєстрації права власності на земельні ділянки цих громадян або їх спадкоємців відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень». Державна реєстрація таких земельних ділянок здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

Набуття права власності на земельну ділянку та перехід права власності на земельну ділянку в порядку спадкування має місце за наявності наступних юридичних фактів у їх сукупності: ухвалення рішення компетентного органу про передачу у власність земельної ділянки спадкодавцю, укладення спадкодавцем правочинів щодо набуття права власності на земельні ділянки; виготовлення технічної документації на земельні ділянки; визначення меж земельної ділянки в натурі; погодження із суміжними землевласниками та землекористувачами.

У ч. 1 ст. 120 ЗК України особи, які набули право власності на будівлю чи споруду, стають власниками земельної ділянки на тих самих умовах, на яких вона належала попередньому власнику. До тих самих висновків прийшов і Верховний Суд у своїй Постанові від 20.01.2021 року у справі № 318/1274/18 (провадження № 61-6807св19).

Відповідно ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема з правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає з закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ст. 392 ЦК України в разі відсутності документів на право власності, власник може вимагати визнання права власності в судовому порядку.

Пунктом 1 ч.2 ст. 16 ЦК України визначено, що одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання права.

Враховуючи, що зазначена державним нотаріусом, причини відмови позивачу у видачі Свідоцтва про право на спадщину нерухомого майна продовжує існувати, усунути її у позасудовому порядку неможливо, а тому ефективним способом захисту порушених прав позивача є визнання за нею, в порядку спадкування після ОСОБА_4 , права власності на на земельну ділянку з кадастровим номером 5924787100:01:015:0341, загальною площею 0.410 га та кадастровим номером 5924787100:01:015:0342, площею 0.1226 га, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 .

Таким чином, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об`єктивно наявні у справі докази, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв`язок у сукупності, з`ясувавши усі обставини справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню, з метою реалізації позивачем своїх законних спадкових прав.

Керуючись ст.ст. 258, 263-265, 273, 354, 355 ЦПК України, ст.ст. 392, 1216,1223,1268, 1270, 1296, 1297 ЦК України, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) право приватної власності на земельні ділянки, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , кадастрові номери: 5924787100:01:015:0341, загальною площею 0.410 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) та 5924787100:01:015:0342, площею 0.1226 га, для ведення особистого селянського господарства.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Сумського апеляційного суду через Сумський районний суд Сумської області протягом 30-ти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Повне судове рішення складено 21.09.2026 року.

Суддя О.А. Степаненко