Рішення від 13 вересня 2026 р. у справі №587/2118/26 — Сумський районний суд Сумської області

Справа № 587/2118/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 вересня 2026 року Сумський районний суд Сумської області під головуванням судді Степаненка О.А., за участю секретаря судового засідання Бузової Т.І. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Суми справу за позовом ОСОБА_1 до Юнаківської сілської ради Сумського району, третя особа Сумська райдержнотконтора про визнання права власності на спадкове майно.

Встановив:

Представник позивача звернулась до суду з даним позовом мотивуючи його тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер рідний брат позивачки ОСОБА_2 . Після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина, до складу якої увійшли, зокрема, житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , а також земельні ділянки загальною площею 0,2500 га, з яких: 0,0200 га – для обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд та 0,2300 га – для ведення особистого підсобного господарства. Відповідно до довідки №458, виданої Виконавчим комітетом Юнаківської сільської ради від 30.04.2026 року, на день смерті Спадкодавець був зареєстрований та проживав один за адресою: АДРЕСА_1 . Заповіт від імені ОСОБА_2 виконавчим комітетом Юнаківської сільської ради не посвідчувався.

Разом з тим, ОСОБА_2 прийняв спадщину після смерті матері ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 і за якою було зареєстровано право власності на вище вказане спадкове майно, шляхом сумісного проживання з спадкодавцем, але спадкових прав належним чином не отримав. Єдиним спадкоємцем за законом після смерті ОСОБА_2 є його сестра – ОСОБА_1 , що підтверджується матеріалами спадкової справи №105/2012 та довідкою про коло спадкоємців, виданою державним нотаріусом Сумської районної державною нотаріальної контори 17.03.2026 року №356/02-14. Просила визнати за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , на житловий будинок з відповідними господарськими будівлями та спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 61,5 кв.м., житловою площею 39,9 кв.м.

У судове засідання позивач та його представник не з`явились, від представника позивача надійшла заява про розгляд справи без їх участі позовні вимоги підтримала.

Представники відповідача та третьої особа в судове засідання також не з`явились, направили до суду письмові заяви про розгляд справи без їх участі, проти позову не заперечували.

Дослідивши матеріали справ суд дійшов наступних висновків.

В суді встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 (а.с.18).

Відповідно до довідки №458, виданої виконавчим комітетом Юнаківської сільської ради від 30.04.2026 року, на день смерті спадкодавець був зареєстрований та проживав один за адресою: АДРЕСА_1 . Заповіт від імені спадкодавця виконавчим комітетом Юнаківської сільської ради не посвідчувався. (а.с.21)

Після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина, до складу якої увійшли, зокрема, житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , а також земельні ділянки загальною площею 0,2500 га, з яких: 0,0200 га – для обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд та 0,2300 га – для ведення особистого підсобного господарства.

Відповідно до рішення Виконавчого комітету Юнаківської сільської ради Сумського району Сумської області від 26.02.2026 року про упорядкування адреси об`єкта нерухомого майна, вказаному житловому будинку присвоєно адресу: АДРЕСА_1 . (а.с. 21 зі звороту)

Разом з тим, згідно копії «Свидетельство о праве личной собственности на жилой дом, выданым Сумским областным объединененным бюро технической инвентаризации» (назва документа наведена мовою оригіналу) від 06.01.1987 року, виданим на підставі рішення Сумської районної ради від 29.08.1986 року, згідно з яким власником житлового будинку зазначена - ОСОБА_4 (мовою оригіналу) (а.с.19).

Відповідно до довідки №284-1-03/26 від 05.03.2026 року, виданою ДП «БТІ РАТІ» КП «ІНІЦІАТИВА» Миколаївської сільської ради, відповідно до якої право власності на об`єкт нерухомого майна за вказаною адресою зареєстровано за ОСОБА_4 (мовою оригіналу) на підставі свідоцтва про право особистої власності на житловий будинок від 06.01.1987 року, виданого на підставі рішення Сумської районної ради від 29.08.1986 року №216, зареєстрованого в реєстровій книзі №4 насторінці 79 за реєстровим №424, дата реєстрації 06.01.1987 року; (а.с.20)

Згідно до архівного витягу №153/04-01 від 12.02.2026 року з рішення виконавчого комітету Юнаківської сільської ради народних депутатів Сумського району Сумської області від 20.10.1993 року №84 «Про передачу громадянам у приватну власність земельних ділянок», згідно з яким ОСОБА_3 передано у приватну власність земельну ділянку площею 0,25 га, з яких 0,23 га — для ведення особистого селянського господарства та 0,02 га — під будівлями. (а.с.31)

ОСОБА_3 - мати ОСОБА_1 та ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 ( а.с.19). Єдиним спадкоємцем за законом після смерті ОСОБА_2 є його сестра – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується матеріалами спадкової справи №105/2012 та довідкою про коло спадкоємців, виданою державним нотаріусом Сумської районної державною нотаріальної контори 17.03.2026 року №356/02-14, копія якої додається.

Позивач прийняла спадщину після смерті брата, подавши заяву про прийняття спадщини державному нотаріусу Сумської районної державної нотаріальної контори на підставі рішення Сумського районного суду Сумської області від 07.02.2012 року у справі №2-99/12 про визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

23.02.2012 року державним нотаріусом Сумської районної державної нотаріальної контори заведено спадкову справу №105/2012 після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується витягом про реєстрацію у Спадковому реєстрі №84529024 від 17.03.2026 року.

У свою чергу, ОСОБА_2 після смерті своєї матері — ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , фактично прийняв спадщину шляхом вступу в управління та володіння спадковим майном. Після смерті матері ОСОБА_2 продовжив постійно проживати у спадковому житловому будинку, користуватися та володіти спадковим майном, чим фактично вступив в управління та володіння спадщиною, що підтверджується довідкою №125, виданою Юнаківською сільською радою Сумського району Сумської області 29.01.2026 року, яка міститься в матеріалах спадкової справи №105/2012, заведеної після смерті спадкодавця. Однак за життя ОСОБА_2 не оформив у встановленому законом порядку своїх спадкових прав на вищевказаний житловий будинок та земельні ділянки.

За інформацією зі Спадкового реєстру та алфавітних книг обліку спадкових справ Сумської районної державної нотаріальної контори, після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , спадкова справа не відкривалась, а свідоцтво про право на спадщину не видавалось, що підтверджується постановою державного нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії.

Постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії № 590/02-31 від 24.04.2026 року позивачу було відмовлено у видачі на її ім`я свідоцтва про право на спадщину за законом на житловий будинок за вищевказаною адресою, у зв`язку з відсутністю оригіналу правовстановлюючого документа, який підтверджує належність житлового будинку ОСОБА_3 на праві власності, що унеможливлює вчинення нотаріальної дії.

Відповідно до експертного висновку № 056/223-а від 23.02.2026 року, складеного Українським бюро лінгвістичних експертиз кандидатом філологічних наук, встановлено, що імена « ОСОБА_5 », «Христя» та « ОСОБА_6 /Фотіївна», зазначені у різних правовстановлюючих та актових документах, є фонетичними, орфографічними та мовними варіантами написання одних і тих самих особових імен та по батькові, а відмінності у їх написанні обумовлені особливостями перекладу, транслітерації, русифікації та ведення актових записів у різні періоди часу. Експертизою підтверджено, що записи: « ОСОБА_3 », « ОСОБА_7 » та « ОСОБА_7 » стосуються однієї і тієї ж особи.

Родинні відносини між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 підтверджуютьсясвідоцтвом про народження Позивача серії НОМЕР_1 , повторно виданим відділом реєстрації актів цивільного стану Володимирецького районного управління юстиції Рівненської області 25.01.2008 року, актовий запис №27, у якому матір`ю зазначено ОСОБА_7 .

Рішенням Білопільського районного суду Сумської області від 19.11.2015 року у справі №573/2393/15-ц встановлено факт родинних відносин між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 як між матір`ю та дочкою.

Відповідно до Витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження Спадкодавця № 00057547400 від 04.04.2026 року, ІНФОРМАЦІЯ_5 , де в графі відомості про матір зазначено – ОСОБА_7 .

Відповідно до частини першої статті 548 ЦК УРСР для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Не допускається прийняття спадщини під умовою або з застереженнями. У частині першій та другій статті 549 ЦК УРСР передбачено, що визнається, що спадкоємець прийняв спадщину: 1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; 2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.

Аналіз змісту статей 548, 549 ЦК УРСР свідчить, що для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Діями спадкоємця, що свідчать про прийняття ним спадщини є: 1) фактичний вступ в управління або володіння спадковим майном; 2) подача державну нотаріальну контору за місцем відкриття спадщини заяви про прийняття спадщини. Вказані дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 30 січня 2023 року у справі № 463/9696/20 (провадження № 61-7014св22), вказано, що "під фактичним вступом у володіння або управління спадковим майном, що підтверджує факт прийняття спадщини, маються на увазі різні дії спадкоємця по управлінню, розпорядженню і користуванню цим майном, підтриманню його в належному стані або сплату податків та інших платежів тощо. Враховуючи наведене, прийняття спадщини може бути підтверджено діями спадкоємців, які за своїм характером свідчать про те, що в шестимісячний строк із дня відкриття спадщини вони фактично вступили в управління або володіння спадковим майном або подали державній нотаріальній конторі заяву про прийняття спадщини".

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 25 березня 2020 року у справі № 305/235/17 (провадження № 61-11869св19) зазначено: "Відповідно до статей 524, 529 ЦК УРСР чинного на час відкриття та оформлення спадщини після смерті ОСОБА_8 , спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом. Спадкоємство за законом має місце, коли і оскільки воно не змінено заповітом. Спадкоємцями за законом першої черги є, в рівних частках, діти та дружина померлого. Статтею 548 ЦК УРСР визначено, що для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Для прийняття спадщини необхідне волевиявлення спадкоємця і здійснення ним певних дій.

Згідно зі статтями 549, 554 ЦК УРСР спадкоємець прийняв спадщину: 1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; 2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Вищевказані дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини. В разі неприйняття спадщини спадкоємцем за законом або за заповітом або позбавлення спадкоємця права спадкування (статті 528 та 534 цього Кодексу) його частка переходить до спадкоємців за законом і розподіляється між ними в рівних частках.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 25 листопада 2020 року у справі № 631/1153/13-ц (провадження № 61-26750св18) зазначено:

"Згідно зі статтею 549 ЦК Української РСР визнається, що спадкоємець прийняв спадщину: якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини. Особи, для яких право спадкоємства виникає лише у випадку неприйняття спадщини іншими спадкоємцями, можуть заявити про свою згоду прийняти спадщину протягом строку, що залишився для прийняття спадщини. Якщо строк, що залишився, менше трьох місяців, він продовжується до трьох місяців.

Прийняття спадщини може підтверджуватися діями спадкоємців, які за своїм характером свідчать, що в шестимісячний строк з часу відкриття спадщини вони фактично вступили в управління або володіння спадковим майном.

Спадщина вважається прийнятою, якщо спадкоємець фактично вступив в управління чи володіння спадковим майном.

Під фактичним вступом у володіння або управління спадковим майном, що підтверджує факт прийняття спадщини, слід мати на увазі різні дії спадкоємця по управлінню, розпорядженню і користуванню цим майном, підтриманню його в належному стані, тощо.

Фактичний вступ у володіння частиною спадкового майна розглядається як прийняття всієї спадщини, з чого б вона не складалася і де б вона не знаходилась".

У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 11 вересня 2020 року в справі № 348/618/15-ц (провадження № 61-9592св19) вказано, що "згідно з частинами першою, другою статті 549 ЦК УРСР спадкоємець прийняв спадщину: 1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; 2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини.

Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини. За змістом статті 553 ЦК УРСР вважається, що відмовився від спадщини також той спадкоємець, який не вчинив жодної з дій, що свідчать про прийняття спадщини (стаття 549 цього Кодексу). З урахуванням змісту статті 76 ЦПК України прийняття спадщини шляхом вступу в управління чи володіння спадковим майном може підтверджуватися будь-якими фактичними даними, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків".

Так, ОСОБА_2 фактично вступив у володіння та управління спадковим майном, що належало його матері ОСОБА_3 на час смерті, в тому числі і будинком одразу після смерті матері (користувався ним, здійснював поточний ремонт та розпорядився речами).

Наведене узгоджується з висновками, наведеними у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 25 березня 2020 року у справі № 305/235/17 (провадження № 61-11869св19) щодо того, що фактичний вступ у володіння частиною спадкового майна розглядається як прийняття всієї спадщини, з чого б вона не складалася і де б вона не знаходилась".

Згідно ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Згідно ст.1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Відповідно до ст.1216 ЦК України спадкування є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно зі ст.1258, ч. 1 ст.1262 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово; кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття. У другу чергу право на спадкування за законом мають рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід як з боку батька, так і з боку матері.

Таким чином, оскільки спадкоємці першої черги після смерті ОСОБА_2 відсутні, позивач як рідна сестра спадкодавця є спадкоємцем другої черги за законом та має право на спадкування після смерті ОСОБА_2 .

Відповідно до абз. 2 п. 23 Постанови Пленуму Верховного суду України №7 «Про судову практику у справах про спадкування» від 30.05.2008р. у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Відповідно до Листа №24-753/0/4-13 від 16.05.2013 року виданого Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» якщо нотаріусом обґрунтовано відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, виникає цивільно-правовий спір, що підлягає розглядові у позовному провадженні.

Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватись, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.

Враховуючи вищевикладене, Позивач прийняла спадщину після смерті ОСОБА_2 , подавши заяву про прийняття спадщини на підставі рішення Сумського районного суду Сумської області від 07.02.2012 року у справі №2-99/12, після чого державним нотаріусом була заведена спадкова справа №105/2012.

Керуючись ст..ст. 10, 60, 212-215 ЦПК України, ст..ст. 392, 1216,1223,1268, 1270, 1296 ЦК України, ст. 549 ЦК УРСР 1963 року,

вирішив:

Позовну заяву ОСОБА_1 задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП: НОМЕР_2 , право власності в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , на житловий будинок з відповідними господарськими будівлями та спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 61,5 кв.м., житловою площею 39,9 кв.м.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Сумського апеляційного суду протягом 30-ти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя О.А.Степаненко