Рішення від 22 вересня 2026 р. у справі №585/3171/26 — Роменський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 585/3171/26

Номер провадження 2/585/1973/26

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 вересня 2026 року м.Ромни

Роменський міськрайонний суд Сумської області у складі:

головуючого судді - Євлах О.О.,

за участі:

секретаря судового засідання - Безручко О.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного провадження в залі суду в місті Ромни цивільну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ»

до

відповідача ОСОБА_1 ,

вимоги позивача: про стягнення заборгованості за договором кредиту №6462112 від 11.11.2021 року , -

негайно після закінчення судового розгляду ухвалив рішення про наступне:

І. Стислий виклад позиції позивача та відповідача.

1. Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ» (далі - позивач) звернулося з позовом до ОСОБА_1 (далі - відповідач) з вимогою про стягнення заборгованості за договором кредиту №6462112 від 11.11.2021 року у розмірі 22089,33 гривень, 2662,40 грн. в повернення судового збору та 6500,00 гривень витрат на професійну правничу допомогу.

2. Свої вимоги позивач обґрунтовує невиконанням відповідачем належним чином взятих на себе зобов`язань, визначених вищевказаним договором кредиту №6462112 від 11.11.2021 року.

Позивач вказує на те, що 11.11.2025 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» (надалі - Позикодавець) та ОСОБА_1 укладено Договір кредитної лінії № 6462112, за умовами якого Позикодавець надав відповідачу грошові кошти у розмірі 10000,00 грн. строк позики - 360 днів із фіксованою процентною ставкою у розмірі 0,95 %, які нараховується щоденно на залишок заборгованості за тілом кредиту, комісія за надання кредиту складає 17,25 % від суми наданого кредиту (що у грошовому виразі складає 1725,00 грн.

Кредитодавець на виконання умов кредитного договору №6462112 від 11.11.2025 року, виконав свої зобов`язання, зокрема, передав Відповідачу у власність грошові кошти в розмірі 10000,00 грн. шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок Відповідача № НОМЕР_1 , за посередництвом платіжної установи (ТОВ «ЕВРОПЕЙСЬКА ПЛАТІЖНА СИСТЕМА» діє на підставі ліцензії на надання фінансових платіжних послуг з переказу коштів без відкриття рахунку.

25.02.2026 року ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» уклали Договір факторингу №25/02/26 від 25.02.2026 року згідно умов якого, Позивач набув право грошової вимоги до фізичних осіб боржників в тому числі за договором кредиту №6462112 від 11.11.2025 р.

Таким чином. Відповідно до Реєстру прав вимог №4 від 06.01.2026 року до Договору Факторингу та Акту приймання-передачі Реєстру прав вимог №5 від 20.05.2026 року

Загальна сума заборгованості Відповідача перед Позивачем, на момент подання позовної заяви за Кредитним договором становить 22089,33 грн. з яких: 9850,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 7239,33 грн. - сума заборгованості за процентами; 5000,00 грн. - сума заборгованості за пенею/неустойкою.

3. Відповідач відзиву на позовну заяву не подала.

ІІ. Заяви ( клопотання) учасників справи.

4. Представник позивача в судове засідання не з`явився. Про день і час розгляду справи повідомлений.

5. Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася. Про день і час розгляду справи повідомлена належним чином. Клопотання про відкладення розгляду справи чи про розгляд справи за її обов`язкової участі суду не надала.

ІІІ. Інші процесуальні дії у справі.

6. Ухвалою суду від 29 липня 2026 року (а. с. 45) було постановлено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження.

7. Судом на підставі частини другої статті 247 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК), у зв`язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

ІV. Фактичні обставини, встановлені Судом та зміст спірних правовідносини.

8. 11.11.2025 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитівта ОСОБА_1 укладено Договір кредитної лінії (надійний) №6462112 на суму 10000,00 грн. строком на 360 днів (з 11.11.2025 по 05.11.2026 р.), із (фіксованою) процентною ставкою у розмірі 0,95 % які нараховується щоденно на залишок заборгованості за тілом кредиту, комісія за надання кредиту складає 17.25% від суми наданого Кредиту (що у грошовому виразі складає 1725,00 грн. (а. с. 15-22, 23).

9. Згідно довідки про ідентифікацію - ОСОБА_1 ідентифікована ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» шляхом використання одноразового ідентифікатора, що є аналогом електронного підпису відповідно до вимог законодавства України з присвоєнням одноразового ідентифікатора (а. с. 23 на зв.).

10. Листом №20/05/26-49317 від 20.05.2026 року ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» повідомляє та підтверджує, що на банківський рахунок Відповідача на підставі платіжної інструкції № c7d003e1-a063-4520-9383-b7816bed67c8 перераховано кошти на виконання умов Договору позики №6462112 (а.с.24).

11. Відповідно до Реєстру прав вимоги №5 від 20.05.26 року до Договору факторингу №25/02/26 від 25.02.2026 р. та Договору факторингу № 25/02/26 від 25.02.2026 р укладеного між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» до ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за Договором позики №6462112. (а. с. 26 зворот - 32).

12. Згідно розрахунку заборгованості за Договором кредитної лінії № 6462112 від 11.11.2025 року ОСОБА_1 має заборгованість у розмірі 6776,00 грн. з яких: 9850 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 7239,33 грн. заборгованість за нарахованими та несплаченими процентами; 5000,00 грн. - заборгованість за пенею/неустойкою (а. с. 14).

V. Норми права.

13. Положеннями ст. 205 ЦК України передбачено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Статтею 207 ЦК України визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.

У відповідності до ст. 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 1 ст. 1055 ЦК України визначено, що кредитний договір укладається у письмовій формі.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Частиною 1 статті 513 ЦК України передбачено, що правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Статтею 516 ЦК України передбачено, що заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

За приписами частини першої статті 517 ЦК України первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Первісний кредитор у зобов`язанні відповідає перед новим кредитором за недійсність переданої йому вимоги, але не відповідає за невиконання боржником свого обов`язку, крім випадків, коли первісний кредитор поручився за боржника перед новим кредитором (ч. 1 ст. 519 ЦК України).

Статтею 1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України під час вибору і застосування норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Суд застосовує висновки викладені у: постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі №129/1033/13-ц, щодо принципу змагальності; постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 червня 2019 року у справі № 643/17966/14-ц, щодо тлумачення стаття 204 ЦК України, яка закріплює презумпцію правомірності правочину; постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13, щодо допустимості стандарту «балансу ймовірностей» у цивільних справах; постанові Верховного Суду від 06 квітня 2026 року у справі №368/1257/21, щодо права позичальника оспорити договір позики на тій підставі, що грошові кошти або речі насправді не були одержані ним від позикодавця або були одержані у меншій кількості, ніж встановлено договором; постанові Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 06 листопада 2023 року у справі № 204/224/21, щодо умов, за яких положення кредитного договору про нарахування та стягнення комісії визнаються нікчемними; постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 лютого 2020 року у справі №912/1120/16 (провадження № 12-141гс19), щодо сплати процентів зща користування кредитними коштами.

VІ. Оцінка Суду.

14. Суд оцінив докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому їх дослідженні, давши їм оцінку в цілому, так і кожному окремо, вважає, що існують підстави для часткового задоволення позову, виходячи з наступного.

Щодо стягнення тіла кредиту

Матеріалами справи підтверджується фак. Укладення 11.11.2025 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 . Договору про надання коштів у кредит № 6462112 та факт належного виконання первісни кредитором свого обов`язку щодо надання відповідачці кредитних коштів у сумі 1000,00 грн, які перераховані на картку відповідачці.

ОСОБА_1 взяті на себе зобов`язання не виконала, у передбачений у договорі строки грошові кошти не повернула, у зв`язку з чим позов в частині стягнення заборгованості за тілом кредиту, підлягає задоволенню.

Щодо стягнення відсотків

Як встановлено з матеріалів справи, сторони договору у п.2.2.5 визначили строк повернення позики 10.12.2025 року.

Відповідно до наданого позивачем розрахунку заборгованості відсотки в розмірі 7239,33 грн. нараховані за ставкою, визначеною п. 2.3.1 кредитного Договору за період з 11.11.2025 року по 22.06.2025 року.

Зважаючи на дотримання умов договору щодо нарахування відсотків, суд вважає, що з відповідача, крім тіла кредиту, правомірним є стягнення відсотків в сумі 7239,33 грн.

Щодо стягнення пені/неустойки

За умовами кредитного договору №6462112 кредитодавець за порушення строків повернення кредитних коштів нарахував відповідачу заборгованість за пенею в розмірі 5000,00 грн.

Законом України № 3498-IX від 22.11.2023 "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг", який набрав законної сили 24 грудня 2023 року, виключено пункт 6-1 розділу IV Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про споживче кредитування" щодо звільнення позичальників на період воєнного стану в Україні від сплати неустойки (штрафів, пені) за прострочення виконання зобов`язання за договором про споживчий кредит. На підставі внесених змін, за договорами, укладеними з 24.01.2024, кредиторам дозволено здійснювати нарахування неустойки (штрафу, пені) та інших платежів, передбачених договором про споживчий кредит за прострочення виконання зобов`язань.

Разом із тим, пунктом 18 Прикінцевих та Перехідних положень Цивільного кодексу України визначено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцяти денний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Враховуючи те, що договір позики відповідачем укладено 11.11.2025 року, тобто під час дії воєнного стану в Україні, неустойка за прострочення виконання зобов`язання нарахована позивачем під час дії воєнного стану, який триває дотепер, станом на час виникнення спірних правовідносин чинним був пункт 18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України, відповідно до якого у період дії воєнного стану в Україні позичальник звільняється від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за прострочення виконання зобов`язання за договором, і ця норма ЦК України є пріоритетною та превалює над нормою Закону України "Про споживче кредитування", суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог в частині стягнення з відповідача неустойки у розмірі 5000 грн. та відсутність підстав для їх задоволення.

Наданими доказами підтверджується перехід права вимоги за цим договором до ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» на підставі договору відступлення прав вимоги №10102025 від 25.02.2026 року.

З огляду на вищевикладене, виходячи з доведеності позовних вимог, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, в частині стягнення заборгованості в сумі 17089,33 грн., яка складається з: 9850,00 грн. прострочена заборгованість за сумою кредиту, 7239,33 грн. прострочена заборгованість за сумою відсотків.

VІІ. Розподіл судових витрат між сторонами.

15. За змістом статті 141 ЦПК судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно платіжної інструкції від 24.07.2026 року (а.с.5) позивачем було сплачено 2662,40 гривень судового збору у зв`язку з подання позову через систему «Електронний суд». У зв`язку із частковим задоволенням позову на користь позивача підлягає стягненню з відповідача 2059,63 грн. сплаченого позивачем судового збору (2662,40*77,36% / 100%).

16. Щодо витрат на правничу допомогу адвокатів, суд зазначає наступне.

Суд розподіляє судові витрати на підставі ч. 1 ст. 141 ЦПК України пропорційно задоволених позовних вимог. Частиною першою статті 15 ЦПК України встановлено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.

Відповідно до положень частини першої, пунктів 1, 4 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до частини першої статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Пунктами 1, 2 частини другої статті 141 ЦПК України передбачено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача, у разі відмови в позові - на позивача.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до пунктів 1, 2 частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

На підтвердження витрат на оплату професійної правничої допомоги позивач надав: Договір № 11-05/26/ФП про надання правничої допомоги від 11.05.2026 року ( а.с.33-35), Акт приймання-передачі справ на надання правничої допомоги (а.с.36), Витяг з Акту №1-ФП приймання-передачі наданої правничої допомоги за Договором про надання правничої допомоги № 11-05/26/ФП від 11.05.2026 року - від 05.06.2026 року згідно якого вартість наданої послуги адвоката складає 4500,00 гривень (а. с. 37), Акт приймання-передачі справ на надання правничої допомоги (а. с. 46 зворот - 47).

Враховуючи складність справи, обсяг і складність виконаної адвокатом роботи, суд вважає, що зазначені позивачем витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 4500 грн. є неспівмірним з обсягом роботи проробленій адвокатом, та у зв`язку з частковим задоволенням позову з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 3000,00 гривень у відшкодування витрат на правову допомогу.

З цих підстав,

керуючись статтями 2, 5, 10-13, 18, 81, 258-259, 263-265, 280-283 Цивільного процесуального кодексу України, Суд, -

У Х В А Л И В :

1. Позовні вимоги Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики № 6462112 від 11.11.2025 року,- задовольнити частково.

2. Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_2 , на користь Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ» (код ЄДРПОУ 43311346) суму заборгованості за Договором позики № 6462112 від 11.11.2025 року в розмірі 17089 (сімнадцять тисяч вісімдесят дев`ять) гривень 33 копійки.

3.Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_2 , на користь ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» (код ЄДРПОУ 43311346) суму сплаченого судового збору в розмірі 2059,63 грн. та витрати понесені на професійну правничу допомогу в розмірі 3000,00 грн.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільного процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України.

Рішення може бути оскаржено до Сумського апеляційного суду.

Апеляційні скарги подаються учасниками справи безпосередньо до Сумського апеляційного суду через єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ», ЄДРПОУ - 43311346, адреса: 08205, Київська обл., м. Ірпінь, вул. Садова, буд. 31/33, електронна адреса: finprommarket@gmail.com.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 .

СУДДЯ РОМЕНСЬКОГО

МІСЬКРАЙОННОГО СУДУ Оксана ЄВЛАХ