Рішення від 21 вересня 2026 р. у справі №577/4317/26 — Конотопський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 577/4317/26

Провадження № 2-а/577/84/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 вересня 2026 року м.Конотоп

Конотопський міськрайонний суд Сумської області в складі:

головуючого-судді Потій Н.В.,

за участю секретаря Волошко І.С.,

представника позивача Барбуца Н.М.,

представника відповідача Колодченко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Конотоп в режимі відео конференції адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Сумській області про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення, -

В С Т А Н О В И В:

І. Стислий виклад позиції сторін.

Представник позивача ОСОБА_1 – адвокат Барбуца Н.М. звернулася до суду із адміністративним позовом, в якому прохає суд скасувати постанову серії ЕНА № 7578465 від 19.07.2026 у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.132-1 КУпАП якою на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510 грн., провадження у справі закрити.

Свої вимоги мотивує тим, що оскаржуваною постановою ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що 19.07.2024 о 18:40 год. він керував комбайном зернозбиральним Lexion 560 Claas ДНЗ НОМЕР_1 в с. Раки Конотопського району, який за шириною перевищував 2,6 м, без відповідного дозволу органу Національної поліції на рух великогабаритних т/з, чим порушив вимоги п. 22.5 ПДР України. Вважає постанову незаконною. Зазначає, що відповідач всупереч Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, Порядку взаємодії Державної інспекції з безпеки на наземному транспорті, Міністерства внутрішніх справ України, Державного агентства автомобільних доріг України під час організації та проведення робіт із зважування та здійснення габаритно-вагового контролю транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів на автомобільних дорогах загального користування”, без залучення працівників Укртрансінспекції, не в місцях габаритно-вагового контролю, не проводячи жодної перевірки, жодних замірів, не залучивши фахівців з Укртрансбезпеки притягнув позивача до відповідальності. Крім того, комбайн був безпіставно зупинений поліцейським, який здійснював патрулювання, а не знаходився у місцях габаритно-вагового контролю. Поліцейський всупереч Порядку №879 жодного акту не складав. Згідно оскаржуваної постанови, комбайн, яким керував позивач, за шириною перевищував 2,6 м, однак згідно п.22.5 ПДР рух транспортних засобів та їх составів допускається у разі, коли їх параметри не перевищують: зовнішніх габаритів (максимальне значення параметра, метрів) зовнішній габарит ширина 2,6 м, сільськогосподарської техніки, яка рухається за межами населенних пунктів, дорогами сіл, селищ, міст районного значення, без винесення габариту на сумугу зустрічного руху 3,75 м. Згідно технічних характеристик комбайна “Lexion 560 Claas” його ширина складає 3,0 м, що не є порушенням. Постанову винесено на місці вчинення правопорушення, а тому ОСОБА_1 не міг скористатися своїми правами передбаченими ст.268 КупАП, зокрема, подавати докази, заявляти клопотання, користуватися правовою допомогою. У відображеній постанові ніяким чином його пояснення або незгода із винністю у вчиненні адміністративного правопорушення не відображені. До постанови не долучено доказів, передбачених ст.251 КУпАП. Обвинувачення ґрунтується на припущеннях, що змусило звернутися до суду.

У відзиві на позов ГУНП в Сумській області просить відмовити в задоволенні позову. В обґрунтування зазначає, що за результатами габаритновагового контролю на стаціонарному або пересувному пункті водієві транспортного засобу видається довідка про здійснення габаритновагового контролю із зазначенням часу і місця його здійснення (пункт 18 Порядку № 879). 19.07.2026 поліцейським Конотопського РВП ГУНП в Сумській області старшим сержантом поліції Клименко Я.В. відносно ОСОБА_1 винесено оскаржувану постанову серії ЕНА № 7578465, у зв`язку з тим, що 19.07.2026 у с. Раки по вул. Центральній керував великогабаритною технікою – транспортним засобом комбайном марки Сlass, державний номерний знак НОМЕР_2 , без дозволу на проїзд великогабаритної техніки на відповідній ділянці дороги, чим порушив пункт 22.5 ПДР України та Правила проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів. Вищезазначені фактичні обставини зазначені у фабулі постанови серії ЕНА №7578465, від 19.07.2026 та зафіксовані на відеозаписах. Правопорушення було зафіксоване на нагрудний реєстратор працівника поліції (відеоматеріали додаються). Таким чином, наявні матеріали однозначно підтверджують факт наявності в діях позивача складу адміністративного правопорушення передбаченого частиною 1 статті 132-1 КУпАП, а отже постанова про адміністративне правопорушення серії ЕНА № 7578465 від 19.07.2026 прийнята законно та обґрунтовано. На підставі викладеного ГУНП в Сумській області вважає позовні вимоги ОСОБА_1 необґрунтованими та безпідставними, а позовну заяву такою, яка задоволенню не підлягає. Витрати на правничу допомогу вважає необгрунтованими (а.с.30-39).

ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи. Інші процесуальні дії у справі.

Ухвалою Конотопського міськрайонного суду від 31.07.2026 відкрито провадження у справі, судове засідання призначено о 14:30 год. 10.08.2026 (а.с. 13).

10.08.2026 у зв`язку із надходженням відзиву на позов, судове засідання відкладено на 01.09.2026 на 15:00 год (а.с. 45).

01.09.2026, за клопотанням представника відповідача судове засідання відкладено на 13:00 год 22.09.2026 (а.с. 49).

Ухвалою суду від 04.09.2026 задоволено клопотання представника відповідача про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції (а.с. 50).

У судовому засіданні представник позивача Барбуца Н.М. позовні вимоги підтримала, просить їх задовольнити, стягнути з відповідача сплачений судовий збір. Витрати на правничу допомогу прохала не стягувати.

Представник відповідача Колодченко О.В. прохала суд відмовити в задоволенні позову, з підстав викладених у відзиві на позов.

ІІІ. Фактичні обставини, встановлені Судом, та зміст спірних правовідносин.

Відповідно до постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії від 19.07.2026 серії ЕНА № 7578465, 19.07.2024 о 18:40 год ОСОБА_1 в с. Раки по вул. Центральна керував комбайном марки КЛААС, д.н.з. НОМЕР_1 , без дозволу на проїзд великогабаритної техніки на відповідній ділянці дороги, чим порушив вимоги п. 22.5 ПДР України. За вказаним фактом ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.132-1 КУпАП та накладено штраф в розмірі 510 грн. (а.с. 9).

ГУНП в Сумській області, до відзиву на позов, долучено відеозапис з нагрудного відеореєстратора та пояснення старшого сержанта ОСОБА_2 (а.с. 20-21).

ОСОБА_1 не погодився із вказаною постановою та оскаржив її до суду.

Наведене свідчить про публічно-правовий спір з приводу рішення суб`єкта владних повноважень у справі про притягнення до адміністративної відповідальності.

IV. Норми права.

За приписами ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно ст.14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.

Статтею 33 Закону України «Про автомобільні дороги» визначено, що рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Правила проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами затверджені постановою Кабінету Міністрів України №30 від 18.01.2001 (далі Постанова № 30) п. 2 яких передбачено, що транспортний засіб чи автопоїзд з вантажем або без вантажу вважається великогабаритним, якщо його габарити перевищують хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 ПДР України.

Відповідно до п. 4 Постанови № 30 рух великовагових та великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами здійснюється на підставі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні (далі - дозвіл), виданим перевізникові уповноваженим підрозділом Національної поліції за формою, наведеною в додатку до цих Правил, або документа про внесення плати за проїзд таких транспортних засобів.

В свою чергу, п. 22.5 ПДР України визначено, що рух транспортних засобів та їх составів допускається у разі, коли їх параметри не перевищують, зокрема: за шириною 2,6 м; для сільськогосподарської техніки, яка рухається за межами населених пунктів, дорогами сіл, селищ, міст районного значення без винесення габариту на смугу зустрічного руху, - 3,75 м.

Рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоча б один з їх габаритних та/або вагових параметрів перевищує нормативи, визначені цим пунктом, здійснюється відповідно до Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18 січня 2001 р. № 30 “Про проїзд великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами”.

Згідно з ч.1 ст. 132-1 КУпАП порушення правил дорожнього перевезення небезпечних вантажів, правил проїзду великогабаритних і великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами тягне за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб, відповідальних за технічний стан, обладнання, експлуатацію транспортних засобів, уповноважених з питань безпеки перевезення небезпечних вантажів, громадян - суб`єктів господарської діяльності - у розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису.

Згідно з п.1 ст. 247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Відповідно до ч. 2, ч. 3 ст. 283 КУпАП постанова по справі про адміністративне правопорушення повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.

Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.

Статтею 40 Закону України "Про Національну поліцію" (далі Закон № 580-VIII) визначено, що поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою забезпечення дотримання правил дорожнього руху.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно зі ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

За визначенням ст. 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

V. Оцінка суду.

Суд вислухавши представників сторін, оцінивши докази за власним переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та безпосередньому їх дослідженні, давши їм оцінку в цілому так і кожному окремо, дійшов висновку задоволення позову, враховуючи наступне.

Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На підтвердження факту вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.132-1 КУпАП відповідачами надано до суду DVD-RW диск з відеозаписами з нагрудної камери.

З дослідженого відеозапису з місця вчинення адміністративного правопорушення, не можливо встановити у якому місці, а саме в населеному пункті чи за межами населеного пункту, або дорогою сіл, селищ, значення рухався ОСОБА_1 , керуючи комбайном.

Суд враховує, що п. 22.5 ПДР України містить зауваження щодо допустимої ширини транспортних засобів та їх составів, які відносяться до сільськогосподарської техніки, зокрема, ширини зовнішніх габаритів без винесення габариту на смугу зустрічного руху не більше 3,75 м. При цьому, такий транспортний засіб має рухатись або за межами населених пунктів, або дорогами сіл, селищ, міст районного значення.

Відповідно до п. 3 розділу ІІ Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо здійснення функцій технічного регулювання у сфері агропромислового комплексу та машинобудування для агропромислового комплексу» рух (переміщення) сільськогосподарської техніки за межами населених пунктів, дорогами сіл, селищ, міст здійснюється без обмеження за габаритами таких транспортних засобів у супроводі автомобіля прикриття суб`єкта господарювання. Така сільськогосподарська техніка та автомобілі прикриття обладнуються проблисковими маячками оранжевого кольору без дозволу на їх встановлення. З аналізу наведеної норми вбачається, що рух сільськогосподарської техніки без обмеження за габаритами здійснюється лише у супроводі автомобіля прикриття суб`єкта господарювання та з обладнанням такої техніки проблисковими маячками оранжевого кольору.

Як вбачається з оскаржуваної постанови, в ній взагалі не вказано ширину зовнішніх габаритів комбайна. Суд також враховує, що працівниками поліції, з метою встановлення ширини транспортного засобу яким керував ОСОБА_1 , не було проведено жодних замірів спірного комбайну Class, навіть за допомогою рулетки. Також відповідачем до оскаржуваної постанови не додано свідоцтва про реєстрацію транспортно засобу (техпаспорту), технічного паспорту заводу-виробника чи сертифікату відповідності затвердженого типу на підтвердження порушення вимог п.22.5а ПДР України.

Оскільки в матеріалах справи докази вини позивача у вчиненні ним правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.132-1КУпАП відсутні, тому позовні вимоги підлягають задоволенню, а постанова має бути скасована, оскільки порушує права позивача.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, понесені позивачем витрати на сплату судового збору за подання позовної заяви в розмірі 665,60 грн. підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Сумській області.

Суд також зауважує, що Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у рішенні від 10 лютого 2010 року у справі «Серявін та інші проти України» зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція) зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. У справі «Трофимчук проти України» ЄСПЛ також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не можна розуміти як вимогу детально відповідати на кожен довід. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Відповідно до пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Керуючись ст. 2, 5-10, 13-14, 72-77, 94, 241, 246, 250, 255, 286, 293, 295 КАС України, суд,

У Х В А Л И В :

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліціїв Сумській області про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення – задовольнити.

Скасувати постанову серії ЕНА № 7578456 від 19.07.2026 у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.132-1 КУпАП якою на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510 грн., провадження у справі закрити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Сумській області на користь ОСОБА_1 665 грн (шістсот шістдесят п`ять грн.) 60 коп. судового збору.

Апеляційна скарга на рішення Конотопського міськрайонного суду Сумської області може бути подана до Другого апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з дня з дня проголошення рішення.

Повне найменування сторін :

Позивач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 )

Представник позивача: адвокат Барбуца Наталія Миколаївна (адреса: с. Сім`янівка, вул. Селянська, 11).

Представник відповідача Головного управління національної поліції в Сумській області Колодченко Олена Вікторівна (адреса: м. Суми, вул. Герасима Кондратьєва, 23)

Повний текст рішення складено 24 вересня 2026 року о 12:45 год.

Суддя Н. В. Потій