Рішення від 13 вересня 2026 р. у справі №359/13173/24 — Бориспільський міськрайонний суд Київської області

Суд: Бориспільський міськрайонний суд Київської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: Справи у спорах, що виникають із сімейних відносин, з них

Дата: 13 вересня 2026 р.

Справа: №359/13173/24

Суддя: Журавський В. В.

Провадження №2/359/197/2026

Справа №359/13173/24

РІШЕННЯ

Іменем України

14 вересня 2026 року Бориспільський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого судді Журавського В.В.

при секретарі Алфімовій І.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Борисполі в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: служба у справах дітей та сім`ї Бориспільської міської ради Київської області про визначення способу участі у вихованні і спілкуванні з дитиною,-

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст пред`явленого позову.

В грудні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, який обґрунтував тим, що 01 вересня 2018 року між ним та ОСОБА_2 був зареєстрований шлюб. Від цього шлюбу вони мають дочку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . На підставі судового наказу Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 04 вересня 2019 року з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 стягнуті аліменти на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини заробітку (доходу) платника аліментів. Рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 07 серпня 2020 року шлюб між сторонами по справі був розірваний. На даний час малолітня дочка проживає разом з матір`ю. Рішенням виконавчого комітету Бориспільської міської ради від 12 жовтня 2020 року №630 на підставі заяви ОСОБА_1 був встановлений порядок спілкування з малолітньою дочкою, а саме: перша, третя субота, друга, четверта неділя з 10.00 до 12.00 год. на нейтральній території за присутності матері або в інші дні за домовленістю сторін. Відповідач вказане рішення виконувала неохоче та знаходячи різні підстави для неприбуття на місце зустрічі. В той час як ОСОБА_1 має можливість та бажання створити дочці належні умови для виховання, розвиту та спілкування з нею, має самостійний дохід, офіційно працевлаштований, має комфортне житло.

Тому ОСОБА_1 просив визначити способи участі у вихованні та безперешкодному спілкуванні з дочкою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за таким графіком: другий та четвертий тиждень місяця з 11.00 до 16.00 год. неділі, щомісячно впродовж кожного навчального року з урахуванням канікул, за місцем проживання батька або в рекреаційних зонах чи зонах дитячого дозвілля в межах України, без присутності матері дитини; протягом одного тижня у період зимових шкільних канікул (з суботи по п`ятницю першого тижня канікул включно) щорічно; у другу половину літніх шкільних канікул щорічно з правом на спільний відпочинок з дитиною для її оздоровлення в межах території України та поза її межами; протягом чотирьох діб підряд у період осінніх та весняних шкільних канікул (починаючи з п`ятниці 19.00 год. до вівторка 19.00 год.) щорічно; у день народження ОСОБА_3 кожного непарного року з 11.00 год. до наступного дня 19.00 год. за місцем проживання батька або в рекреаційних зонах чи зонах дитячого дозвілля в межах України, без присутності матері дитини та з урахуванням побажання дитини; у день народження ОСОБА_1 , на державні та християнські свята Новий рік, Різдво, Пасха тощо, кожного непарного року з 11.00 год. до наступного дня 19.00 год. за місцем проживання батька або в рекреаційних зонах чи зонах дитячого дозвілля в межах України, без присутності матері дитини; за визначеним графіком ОСОБА_2 приводить дочку ОСОБА_3 на зустріч з батьком та віддає його батькові біля входу до житлового будинку за адресою проживання матері. ОСОБА_1 після завершення зустрічі приводить ОСОБА_3 на зустріч до матері та віддає її матері біля входу до житлового будинку за адресою проживання матері; у випадках планування виїзду на відпочинок в іншу країну та в межах України, на першу вимогу надавати один одному оформлену у встановленому законодавством України порядку згоду на тимчасовий виїзд дитини за кордон з метою відпочинку або на самостійний виїзд дитини з організованою групою дітей на відпочинок, змагання тощо. Згода на тимчасовий виїзд повинна бути надана протягом п`яти робочих днів з моменту звернення одного з батьків; у разі виїзду ОСОБА_1 з ОСОБА_3 на відпочинок ОСОБА_1 повідомляє ОСОБА_2 про прибуття до місця відпочинку та про дату повернення шляхом відправлення смс-повідомлення або за допомогою будь-якого зручного месенджера; у разі виїзду ОСОБА_2 разом з ОСОБА_3 на відпочинок ОСОБА_2 повідомляє ОСОБА_1 про прибуття до місця відпочинку та про дату повернення шляхом відправлення смс-повідомлення або за допомогою будь-якого зручного месенджера.

2. Процесуальні дії у справі.

Ухвалою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 10 грудня 2024 року було відкрито провадження у цивільній справі та вирішено розгляд цивільної справи здійснювати в порядку загального позовного провадження (т.1 а.с.48-49).

Ухвалою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 25 лютого 2025 року було задоволено клопотання представника відповідача ОСОБА_4 про участь у судових засіданнях в режимі відеоконференції (т.1 а.с.61-62).

Ухвалою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 27 лютого 2025 року було задоволено клопотання представника позивача ОСОБА_5 про виклик та допит свідка ОСОБА_1 , а також клопотання представника відповідача ОСОБА_6 – про виклик та допит свідків ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 (т.1 а.с.139-140).

Ухвалою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 16 квітня 2025 року було задоволено клопотання представника позивача ОСОБА_5 про виклик та допит свідків ОСОБА_11 та ОСОБА_12 (т.1 а.с.171-172).

Ухвалою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 16 квітня 2025 року було закрито підготовче провадження та призначено цивільну справу до судового розгляду по суті (т.1 а.с.173).

Ухвалою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 24 квітня 2026 року було задоволено клопотання представника відповідача ОСОБА_4 про виклик та допит свідка ОСОБА_13 (т.1 а.с.230-232).

Ухвалою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 08 липня 2026 року, занесеною до протоколу судового засідання, було прийнято відмову представника відповідача ОСОБА_4 від допиту свідків ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , а також виключено допит вказаних свідків з переліку доказів (т1 а.с.239-240).

3. Ставлення учасників цивільного процесу до пред`явленого позову.

Представник позивача ОСОБА_14 підтримав пред`явлений позов у повному обсязі та наполягав на його задоволенні.

Представник відповідача ОСОБА_4 направив до суду відзив на позовну заяву, яким просив відмовити в задоволенні пред`явленого позову у повному обсязі. В обґрунтування своїх заперечень проти пред`явленого позову вказав на те, що відомості про позивача були внесені до Єдиного реєстру боржників у зв`язку з несплатою аліментів. Станом на 31 грудня 2024 року у ОСОБА_1 наявна заборгованість зі сплати аліментів на утримання дочки у розмірі 8083 гривень 60 копійок. Крім цього, ОСОБА_1 жодного разу не було відмовлено у зустрічі та спілкуванні з дитиною. Натомість, ОСОБА_1 не виконує належним чином рішення виконавчого комітету Бориспільської міської ради від 12 жовтня 2020 року №630 та не з`являється на зустрічі з дитиною.

Представник служби у справах дітей та сім`ї Бориспільської міської ради Павленко Л.В. надала до суду заяву, якою просила розглянути цивільну справу за її відсутності, а також вказала, що підтримує позовні вимоги. При ухваленні рішення просила враховувати висновок щодо розв`язання спору між батьками малолітньої ОСОБА_3 , затверджений рішенням виконавчого комітету Бориспільської міської ради від 31 березня 2025 року №267.

Представник позивача ОСОБА_5 надав до суду відповідь на відзив, в якій наполягав на задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Додатково зазначив, що заборгованість зі сплати аліментів на утримання малолітньої дочки у розмірі 8083 гривень 60 копійок виникла внаслідок дій бухгалтерії за місцем роботи позивача. Станом на 31 січня 2025 року у позивача відсутня заборгованість зі сплати аліментів. Витяг з Реєстру боржників відносно позивача не стосується даної справи, оскільки відповідний запис був внесений в межах виконавчого провадженні зі стягнення аліментів на утримання матері дитини. Представник позивача ОСОБА_5 вказав на неправдивість, недостовірність та недопустимість висновку за результатами психодіагностичного дослідження ОСОБА_3 .

В запереченнях на відповідь на відзив представник відповідача ОСОБА_4 звернув увагу про наявність заборгованості зі сплати аліментів у позивача про що державним виконавцем неодноразово видавалась довідка про заборгованість, а саме: від 30 липня 2020 року, від 13 вересня 2024 року та від 24 січня 2025 року, від 30 січня 2025 року. Позивач припинив відвідування дочки з липня 2024 року та з`явився лише 29 вересня 2024 року. При цьому, ОСОБА_2 ніколи не відмовляла позивачу у зустрічі з дочкою та не чинила перешкод їхньому спілкуванні.

4. Обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Встановлено, що 01 вересня 2018 року Бориспільським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Київській області між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 був зареєстрований шлюб (т.1 а.с.14).

ІНФОРМАЦІЯ_2 у них народилася дочка ОСОБА_3 (т.1 а.с.15).

На підставі судового наказу судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 04 вересня 2019 року з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 стягнуті аліменти на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі частини заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше 50% мінімального прожиткового мінімуму та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з 23 серпня 2019 року, до дня досягнення дитиною повноліття (т.1 а.с.16).

Рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 07 серпня 2020 року шлюб між сторонами по справі був розірваний (т.1 а.с.22-23).

Рішенням виконавчого комітету Бориспільської міської ради від 12 жовтня 2020 року №630 був встановлений порядок спілкування ОСОБА_1 з його малолітньою дочкою ОСОБА_3 , а саме: перша, третя субота, друга, четверта неділя з 10.00 до 12.00 год. на нейтральній території за присутності матері або в інші дні за домовленістю сторін (т.1 а.с.24).

На даний час малолітня ОСОБА_3 проживає разом з матір`ю за адресою: АДРЕСА_1 . Вказана обставина визнана сторонами по справі, тому в силу ч.1 ст.82 ЦПК України, додатковому доказуванню не підлягає.

Між сторонами по справі виникли правовідносини, які регулюються гл.13 «Особисті немайнові права і обов`язки батьків та дітей» СК України.

5. Норми права, якими керується суд при вирішенні спору.

Відповідно до положення ст.3 Конвенції про права дитини, ратифікованої постановою Верховної Ради України №789-XII від 27.02.1991 року, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

За змістом ст.9 Конвенції про права дитини, ратифікованої постановою Верховної Ради України №789-XII від 27.02.1991 року про права дитини передбачає право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини.

Згідно з ст.153 СК України мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою, крім випадків, коли таке право обмежене законом.

Відповідно до ч.1 ст.157 СК України питання виховання дитини вирішується батьками спільно.

В силу ч.2, ч.3 ст.157 СК України той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов`язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.

Відповідно до ч.1, ч.2 ст.158 СК України за заявою матері, батька дитини орган опіки та піклування визначає способи участі у вихованні дитини та спілкуванні з нею того з батьків, хто проживає окремо від неї. Рішення органу опіки та піклування є обов`язковим до виконання.

Згідно з ч.1 ст.159 СК України якщо той із батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, зокрема якщо він ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, другий із батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод.

Відповідно до ч.2 ст.159 СК України суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування. В окремих випадках, якщо це викликано інтересами дитини, суд може обумовити побачення з дитиною присутністю іншої особи. Під час вирішення спору щодо участі одного з батьків у вихованні дитини береться до уваги ставлення батьків до виконання своїх обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення, в тому числі стан психічного здоров`я одного з батьків, зловживання ним алкогольними напоями або наркотичними засобами.

За правилами ч.1, ч.6 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно з ч.1, ч.4 ст.77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Згідно положення ч.1, ч.2 ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

6. Мотиви, якими керується суд при вирішенні спору.

З роздруківок переписки за допомогою месенджера «Вайбер» (т.1 а.с.99-101,121-125, т.2 а.с.10-13,16-18), копій талонів-повідомлень єдиного обліку про прийняття і реєстрацію заяв (повідомлень) про кримінальне правопорушення та іншу подію від 17 серпня 2024 року, від 25 серпня 2024 року від 07 вересня 2024 року, від 15 вересня 2024 року, від 21 вересня 2024 року, від 26 квітня 2026 року, від 06 червня 2026 року, згідно яких зі слів матері ОСОБА_1 не виконає батьківських обов`язків та не приходить на зустрічі з дитиною (т.1 а.с.84-88, т.2 а.с.14,15), заяв ОСОБА_2 , адресованих начальнику служби у справах дітей та сім`ї, та секретарю Бориспільської міської ради, згідно яких ОСОБА_1 не цікавиться дитиною та ОСОБА_2 категорично заперечує проти зміни графіку та способу спілкування батька з малолітньою дочкою (т.1 а.с.89,90,96-97,98) вбачається, що між сторонами по справі існує спір щодо порядку участі батька у вихованні малолітньої ОСОБА_3 .

Зі змісту довідок (т.1 а.с.94,95), наданих лікарем-педіатром ОСОБА_15 та директором Бориспільського БДЮТ «Дивоцвіт» Тименко Н., вбачається, що на прийом до лікаря дитина завжди приходить лише з матір`ю. Матір виконує всі призначення і рекомендації лікаря, постійно знаходиться на зв`язку. Батько зустрічався з лікарем одного разу під час післяпологового патронажу вдома. ОСОБА_3 відвідує регулярно гурток естетичного розвитку дитини «Малятко». На заняття приводить і забирає дитину мати, вона спілкується з педагогами, які навчають дочку, цікавиться її навчальним процесом.

З довідки №287/106 від 16 червня 2019 року (т.1 а.с.93) встановлено, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває на диспансерному обліку та потребує домашнього догляду. Вказана довідка дійсна до 16 червня 2025 року.

Вищевказані письмові докази, які підтверджують доводи ОСОБА_2 стосовно не відвідування позивачем лікаря-педіатра та не відвідування гуртка, в якому займається малолітня ОСОБА_3 , не можуть слугувати достатньою та обґрунтованою підставою для відмови в задоволенні позовних вимог щодо встановлення способу участі батька у вихованні дочки.

Натомість, спілкування дитини з батьком є необхідною умовою здійснення виховання дитини та водночас необхідною умовою для засвоєння дитиною моральних та духовних цінностей, розвитку її природних здібностей, підготовки дитини до самостійного життя. У випадку усунення батька від виховання малолітньої дочки, з якою у нього існує природній зв`язок, це лише негативно може вплинути на соціальну адаптацію дитини та її розвиток.

З численних довідок-розрахунків заборгованості, наданих державним виконавцем Бориспільського ВДВС у Бориспільському районі ЦМУМЮ (м. Київ) (т.1 а.с.25-27,73-75,118-120) вбачається, що станом на 31 жовтня 2024 року у позивача відсутня заборгованість зі сплати аліментів на утримання малолітньої ОСОБА_3 , станом на 31 грудня 2024 року розмір заборгованості становив 8083 гривень 60 копійок, станом на 31 січня 2025 року – заборгованість відсутня.

Разом з цим, згідно вказаних довідок-розрахунків вбачається, що за місцем роботи позивача в АТ «ОТП Банк», щомісячно здійснюються відрахування з заробітної плати для сплати аліментів. Тому виникнення заборгованості зі сплати аліментів у розмірі 8083 гривень 60 копійок, яка станом на 31 січня 2025 року була сплачена, не свідчить про ухилення позивача від матеріального утримання малолітньої дочки.

Допитаний у судовому засіданні в якості свідка позивач показав, що на даний час донці виповнилось 6 років. Позивач бажає, щоб дитина зустрічалась з ним без присутності матері у зв`язку з тим, що між ними склались неприязні стосунки, а також неприязні стосунки між їхніми сім`ями.

Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_11 показала, що зі слів ОСОБА_1 їй відомо про те, що дитина сказала, що матір забороняє їй гуляти з батьком. Свідок одного разу була присутньою під час зустрічі батька з дитиною, які зустрічаються кожну суботу та неділю. ОСОБА_2 не дозволяє самостійно проводити час ОСОБА_1 з дитиною. Свідку відомо про те, що ОСОБА_1 регулярно сплачує аліменти, здійснюються відповідні відрахування з його заробітної плати. Неодноразово ОСОБА_2 не приймала подарунки для дитини, а коли дитина захворіла на вітрянку та не ходила гуляти, то матір приховала цей факт. ОСОБА_2 також не повідомила про випускний дитини у дитячому садочку.

Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_12 показала, що вона має бажання спілкуватись з онукою, але без присутності ОСОБА_2 . Оскільки, ОСОБА_2 не бажає, щоб дитина спілкувалась з бабусею. ОСОБА_2 при зустрічі зі свідком не дала обійняти онуку, взяти її за руку. Позивач спілкується з дочкою кожну суботу та неділю, в переважній більшості вони зустрічаються в парку. На перший день народження дитини ОСОБА_2 не відчинила двері, згодом відчинила і забрала подарунки для дитини.

Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_7 показала, що вона доводиться рідною сестрою ОСОБА_2 . Свідку відомо про те, що після народження дитини ОСОБА_2 почала проживати у батьків. За порадою свідка ОСОБА_2 звернулась до суду з приводу стягнення аліментів з ОСОБА_1 на утримання дитини. Після досягнення дитиною одного року ОСОБА_2 та ОСОБА_1 розірвали шлюб. Свідок вказала про те, що дитина не дуже хоче зустрічатися з батьком, бо останній їй щось не придбав. Свідок вказала на те, що вважає, що дитина не може зустрічатися з батьком без присутності матері. З батьком дитина бачилась всього кілька разів.

Допитана у судовому засіданні в якості свідка відповідач показала, що позивач припинив спілкування з дочкою, починаючи з місяця дитини. З червня по жовтень 2019 року позивач не з`являвся взагалі, а потім зателефонували зі служби у справах дітей та сім`ї і повідомили про надходження заяви ОСОБА_1 про встановлення днів побачень з дитиною. З початком повномасштабного вторгнення РФ свідок разом з дочкою виїхали до Закарпатської області, де перебували близько півроку. ОСОБА_1 сплачував аліменти нерегулярно. Свідок ніколи не забороняла спілкуватись з дитиною, а пред`явлений позов має суто маніпулятивний характер. Службою у справах дітей та сім`ї був наданий дозвіл на побачення з дитиною тривалістю 2 години і не більше 2-х годин.

Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_13 пояснила, що ОСОБА_2 доводиться їй дочкою. В 2018 році ОСОБА_2 вийшла заміж та в 2019 році – народила дочку. ОСОБА_1 почав перевіряти ОСОБА_2 , перевіряти її телефон. Після хрещення онуки ОСОБА_1 не захотів жити разом з ОСОБА_2 у зв`язку з чим остання стала проживати з батьками. ОСОБА_1 не відвідував дитину та матеріально їй не допомагав. Згодом стало відомо про те, що ОСОБА_1 звернувся до служби у справах дітей та сім`ї з питанням визначення днів спілкування з дитиною та чітко дотримувався встановленого графіку спілкування. На даний час ОСОБА_1 зазвичай зустрічається з дитиною у неділю. Свідок вказала на те, що дитина прив`язана до матері та не може перебувати наодинці з батьком.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_10 пояснив, що він доводиться сусідом сім`ї ОСОБА_16 , тобто проживає по сусідству з ОСОБА_2 . Вперше свідок зустрівся з ОСОБА_1 01 січня 2026 року, коли той гуляв з дитиною та спочатку не знав, що це колишній чоловік ОСОБА_2 .

З показань свідків, допитаних у судовому засіданні, суд приходить до висновку, що між сторонами по справі склались неприязні стосунки, внаслідок яких вони не можуть самостійно узгодити спосіб та порядок участі батька у вихованні та утриманні малолітньої дочки.

За змістом висновку за результатами психодіагностичного дослідження, складеного 03 лютого 2025 року психологом ОСОБА_17 (т.1 а.с.91-92) встановлено, що ОСОБА_2 звернулася до практичного психолога з проханням оцінити психоемоційний стан дитини. Під час дослідження психологом встановлено, що дитина виховується виключно матір`ю, з народження і до останнього часу, зі слів матері дівчинки, батько не бере активної участі у вихованні дитини. При проведенні бесіди та діагностуванні дівчинка зазначає маму, бабусю та дідуся, які знаходять з нею в постійному контакті. Дитина перебуває в сильному емоційному зв`язку з мамою. Обстеження не показало, що дитина має емоційний контакт з батьком. Ні в розмові, ні при проведенні діагностики дівчинка його не згадувала.

Вказаний висновок у повній мірі узгоджується з дійсними обставинами справи, встановленими в ході судового розгляду. Оскільки, з досягненням дитиною місячного віку сторони по справі проживають окремо. У зв`язку з цим, враховуючи вік, з якого ОСОБА_1 та ОСОБА_2 проживають окремо, у дитини сформувалась чітка емоційна прив`язаність до оточуючих її осіб, з якими вона проживає та проводить більшість свого часу, тобто з матір`ю, бабусею та дідусем. Тоді як з батьком відсутня така емоційна прив`язаність внаслідок відсутності батька у житті дитини. Водночас за відсутності в подальшому стабільного та регулярного спілкування між дитиною та батьком відповідна емоційній контакт не сформується, що призведе до більшого відчуження дитини від батька та втрати будь-яких емоційних зв`язків між ними.

Відповідно до висновку органу опіки та піклування щодо розв`язання спору між батьками малолітньої ОСОБА_3 , затвердженого рішенням виконавчого комітету Бориспільської міської ради від 31 березня 2025 року №267 (т.1 а.с.144-145), встановлено, що за зверненням ОСОБА_1 рішенням органу опіки та піклування від 12 жовтня 2020 року був встановлений порядок спілкування з дочкою ОСОБА_3 . В подальшому, у липні 2024 році ОСОБА_1 звернувся до служби у справах дітей та сім`ї з заявою щодо збільшення годин спілкування з дочкою без присутності матері. У зв`язку з тим, що механізм внесення змін до рішення щодо способу участі батька у вихованні дитини не визначений чинним законодавством, тому ОСОБА_1 було рекомендовано вирішити питання у судовому порядку. ОСОБА_1 має бажання брати активну участь у вихованні та спілкуванні з дочкою ОСОБА_3 , проводити разом час за його місцем проживання або в громадських місцях, розважальних центрах. Питання підготовки висновку щодо розв`язання спору між батьками щодо визначення способів участі батька у вихованні та спілкуванні з малолітньою дочкою розглядалося на засіданнях комісії з питань захисту прав дитини від 25 лютого 2025 року та 18 березня 2025 року за участю обох батьків. При цьому, ОСОБА_1 наполягав на спілкуванні з дочкою без присутності матері. Тому орган опіки та піклування рекомендував визначити ОСОБА_1 наступний порядок спілкування з малолітньою дочкою ОСОБА_3 : перший місяць: перша, третя субота, друга, четверта неділя місяця з 10.00 до 12.00 години без присутності матері на території батька або на нейтральній території; в подальшому: перша, третя субота, друга, четверта неділя місяця з 10.00 до 17.00 години без присутності матері на території батька або на нейтральній території; в інші дні за домовленістю сторін.

Аналізуючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд не вбачає підстав не погоджуватись з рекомендаціями, викладеними у висновку органу опіки та піклування щодо розв`язання спору між батьками малолітньої ОСОБА_3 , щодо доцільності встановлення порядку спілкування ОСОБА_1 з малолітньою дочкою без присутності матері.

Враховуючи викладені обставини в їх сукупності, а також досягнення ОСОБА_3 . 7-річного віку, суд вважає доцільним встановлення способу участі позивача у вихованні та спілкуванні з малолітньою дочкою графіком: другий та четвертий тиждень місяця з 11.00 год. суботи по 16.00 год. неділі щомісячно за місцем проживання батька або в рекреаційних зонах чи зонах дитячого дозвілля, а також шляхом спільного відпочинку протягом шкільних літніх та зимових канікул, в дні народження позивача, у спосіб, запропонований позивачем, відповідатиме інтересам дитини, в тому числі, сприятиме формуванню сталих та стійких емоційних зв`язків між батьком та дитиною.

Водночас, суд не вважає за доцільне встановлювати спосіб та графік побачень між позивачем та малолітньою дочкою у дні народження дитини, а також на державні та християнські свята. З огляду на те, що вищевказаний встановлений судом спосіб участі позивача у вихованні та спілкуванні з малолітньою дочкою у повній мірі відповідає інтересам як позивача, так і малолітньої дитини, та сприятиме налагодження контакту та стійких відносин між батьком та дитиною.

7. Розподіл судових витрат між сторонами.

Відповідно до ч.1 та п.1 ч.3 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За правилами з ч.2 ст.141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При пред`явленні позову ОСОБА_1 сплатив судовий збір у розмірі 1221 гривень 20 копійок (т.1 а.с.9). Пред`явлений ним позов задоволений частково. З огляду на це, з ОСОБА_2 на користь позивача слід стягнути витрати на оплату судового збору у розмірі 1221 гривень 20 копійок.

Встановлено, що представництво інтересів позивача здійснював адвокат Сацик Р.В. АБ «Романа Сацика» на підставі ордера про надання правничої (правової) допомоги серії АІ №1723753 (т.1 а.с.43). Даний ордер про надання правничої (правової) допомоги складений на підставі договору про надання правової допомоги №1611 від 26 вересня 2024 року, укладеного між АБ «Романа Сацика» та ОСОБА_1 (а.с.29-37).

З акту про надану правову допомогу №1 від 04 грудня 2024 року (т.1 а.с.29), квитанції №3178265 (т.1 а.с.40), детального опису робіт (наданих послуг) від 24 лютого 2025 року (а.с.58) вбачається, що загальна вартість витрат на правову допомогу, які полягають у консультації клієнта, підготовки та складання позовної заяви, які поніс ОСОБА_1 , становить 10000 гривень.

Тому суд вважає, що з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 підлягають стягненню також понесені витрати на правничу допомогу у розмірі 10000 гривень.

На підставі викладеного та керуючись ст.153, ч.1 ст.157, ч.2 та ч.3 ст.157, ч.1, ч.2 ст.158, ч.1 ст.159, ч.2 ст.159 СК України ч.1, ч.4 ст.77, ч.1 та ч.6 ст.81, ч.1 та ч.2 ст.89, ч.1 та п.1 ч.3 ст.133, ч.1 та ч.2 ст.141, ч.2 ч.1 ст.258, ч.1-ч.2 ст.259, ст.263-265, ст.268 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Визначити спосіб участі ОСОБА_1 у вихованні та безперешкодному спілкуванні з дочкою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 за таким графіком:

У другий та четвертий тиждень місяця з 11:00 год. суботи до 16:00 год. неділі, щомісячно впродовж кожного навчального року з урахуванням канікул, за місцем проживання батька ОСОБА_1 або в рекреаційних зонах чи зонах дитячого дозвілля в межах України, без присутності матері дитини;

Протягом одного тижня у період зимових шкільних канікул щорічно, без присутності матері дитини;

У другу половину літніх шкільних канікул щорічно з правом на спільний відпочинок з дитиною ОСОБА_3 для оздоровлення дитини в межах території України та поза її межами, без присутності матері дитини;

Протягом чотирьох діб підряд у період осінніх та весняних шкільних канікул щорічно без присутності матері дитини;

У день народження ОСОБА_1 з 11.00 год. до наступного дня 19.00 год., за місцем проживання батька без присутності матері дитини.

За визначеним графіком мати ОСОБА_2 приводить дитину ОСОБА_3 на зустріч з батьком ОСОБА_1 та віддає її батькові біля входу до житлового будинку за адресою проживання матері. Батько ОСОБА_1 після завершення зустрічі приводить дитину ОСОБА_3 до матері ОСОБА_2 та віддає її матері біля входу до житлового будинку за адресою проживання матері.

У випадках, планування виїзду на відпочинок в іншу країну та в межах України, на першу вимогу надавати один одному оформлену у встановленому законодавством України порядку згоду на тимчасовий виїзд дитини за кордон з метою відпочинку, або на самостійний виїзд дитини з організованою групою дітей на відпочинок, змагання, тощо. Згода на тимчасовий виїзд повинна бути надана протягом 5 (п?яти) робочих днів з моменту звернення одного з батьків;

У разі виїзду ОСОБА_1 разом з дитиною ОСОБА_3 на відпочинок, ОСОБА_1 повідомляє ОСОБА_2 про прибуття до місця відпочинку та про дату повернення (смс повідомленнями в будь-яких зручних месенджерах);

У разі виїзду ОСОБА_2 разом з дитиною ОСОБА_3 на відпочинок, ОСОБА_2 повідомляє ОСОБА_1 про прибуття до місця відпочинку та про дату повернення (смс повідомленнями в будь-яких зручних месенджерах).

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1211,20 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу в розмірі 10000 грн.

Позивач ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач ОСОБА_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП відмовилась від отримання.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Дата складення повного рішення суду – 24 вересня 2026 року.

Суддя В.В. Журавський

Оригінал: reyestr.court.gov.ua