Постанова від 20 вересня 2026 р. у справі №358/1416/26 — Богуславський районний суд Київської області

Справа № 358/1416/26 Провадження № 3/358/546/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 вересня 2026 року м. Богуслав

Суддя Богуславського районного суду Київської області Буравова К.І., розглянувши матеріали, які надійшли з відділення поліції № 2 (м. Богуслав) Обухівського РУП ГУ НП в Київській області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , громадянина України, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

за статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-

УСТАНОВИЛА:

Згідно протоколу серії ЕПР1 № 723610 від 19.07.2026 складеного поліцейським відділення поліції № 2 (м. Богуслав) Обухівського РУП ГУ НП в Київській області, старшим лейтенантом поліції Підлужнім М.А., 19.07.2026, о 16:10 годині в м. Богуславі, вул. Миколаївська, 43, ОСОБА_1 , керував мотоциклом марки «BAJAJ А67 Dominar D 400», реєстраційний номерний знак НОМЕР_2 , не врахував дорожньої обстановки, не вибрав безпечної швидкості руху, не впорався з керуванням та скоїв зіткнення з автомобілем марки «Hyundai i30», реєстраційний номерний знак НОМЕР_3 , який рухався попереду. При ДТП автомобіль та мотоцикл отримали механічні пошкодження, чим порушив п. 12.1 ПДР.

Дії ОСОБА_1 кваліфіковано, за ст. 124 КУпАП.

Під час судового розгляду неповнолітній ОСОБА_1 у присутності законного представника ОСОБА_2 визнав вину у вчиненні адміністративного правопорушення та щиро розкаявся. Пояснив, що під час складання працівниками поліції протоколу про адміністративне правопорушення його мати присутньою не була. Також зазначив, що його батько загинув, а він має статус члена сім`ї загиблого Захисника України, що підтверджується наданим посвідченням.

Заслухавши пояснення ОСОБА_1 та його законного представника ОСОБА_2 , дослідивши матеріали справи й оцінивши наявні докази в їх сукупності, суд дійшов такого висновку.

Відповідно до статті 245 КУпАП завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасне, всебічне, повне й об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності із законом.

За змістом статей 9 та 124 КУпАП адміністративна відповідальність за статтею 124 КУпАП настає за винне порушення учасником дорожнього руху правил дорожнього руху, яке спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна. Обов`язковими елементами цього правопорушення є порушення конкретної вимоги Правил дорожнього руху, передбачені законом наслідки, вина особи та причинний зв`язок між допущеним порушенням і такими наслідками.

Відповідно до статті 12 КУпАП адміністративній відповідальності підлягають особи, які досягли на момент вчинення адміністративного правопорушення шістнадцятирічного віку.

Згідно зі статтею 13 КУпАП особи віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років у разі вчинення адміністративних правопорушень, передбачених, зокрема, статтею 124 цього Кодексу, підлягають адміністративній відповідальності на загальних підставах. З урахуванням характеру вчиненого правопорушення та особи правопорушника до них, крім осіб, які вчинили правопорушення, передбачене статтею 185 КУпАП, можуть бути застосовані заходи впливу, передбачені статтею 24-1 КУпАП.

Судом установлено, що ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , тому на момент події 19.07.2026 досяг віку адміністративної відповідальності, однак залишався неповнолітнім.

Відповідно до частини першої статті 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Такими даними можуть бути протокол про адміністративне правопорушення, пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих і свідків, висновок експерта, речові докази, показання технічних приладів та засобів фото- і відеофіксації, а також інші документи.

Згідно з частиною другою статті 251 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Відповідно до статті 252 КУпАП суд оцінює докази за внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному й об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

На підтвердження винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення до матеріалів справи долучено: протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 723610 від 19.07.2026; схему місця дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася 19.07.2026 о 16 год 10 хв у м. Богуславі по вул. Миколаївській, із фототаблицями; рапорт старшого інспектора-чергового відділення поліції № 2 Обухівського РУП ГУНП у Київській області В. Пасічного від 19.07.2026; письмові пояснення ОСОБА_1 та ОСОБА_3 від 19.07.2026; копії страхових полісів № ЕР-232260035 та № 232928591; копію свідоцтва про реєстрацію автомобіля марки «Hyundai i30», реєстраційний номерний знак НОМЕР_4 , на ім`я ОСОБА_3 ; копію посвідчення водія ОСОБА_3 № НОМЕР_5 від 24.11.2007; копію свідоцтва про реєстрацію мотоцикла марки «BAJAJ A67 Dominar D 400», реєстраційний номерний знак НОМЕР_2 , на ім`я ОСОБА_1 ; копію посвідчення водія ОСОБА_1 № НОМЕР_6 від 02.10.2025.

Інших доказів матеріали справи не містять.

Із протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що під час оформлення матеріалів здійснювалася відеофіксація за допомогою боді-камер № 800840 та № 844571, однак відповідні відеозаписи до справи не долучені.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 3 Конвенції ООН про права дитини, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Мінімальні стандартні правила ООН, що стосуються відправлення правосуддя щодо неповнолітніх ("Пекінські правила") визначають основні процесуальні гарантії, такі, як презумпція невинуватості, право бути обізнаним про висунуте обвинувачення, право на відмову від давання показань, право мати захисника, право на присутність батьків або опікуна (правило 7).

Зокрема, протягом усього судового розгляду неповнолітній має право бути представленим його адвокатом або право на звернення за безоплатною правовою допомогою, якщо надання такої допомоги передбачено законодавством в цій країні (правило 15.1), як і право бути представленим батьками, опікуном (правило 15.2).

Згідно ст. 3 Закону України "Про охорону дитинства", всі діти на території України, незалежно від раси, кольору шкіри, статі, мови, релігії, політичних або інших переконань, національного, етнічного або соціального походження, майнового стану, стану здоров`я та народження дітей і їх батьків (чи осіб, які їх замінюють) або будь-яких інших обставин, мають рівні права і свободи, визначені цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Держава гарантує всім дітям рівний доступ до безоплатної правничої допомоги, необхідної для забезпечення захисту їхніх прав, на підставах та в порядку, встановлених Законом України "Про безоплатну правничу допомогу".

Статтею 268 КУпАП особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, гарантовано право знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази і клопотання, користуватися правничою допомогою та оскаржувати постанову. Відповідно до статті 270 КУпАП інтереси неповнолітньої особи мають право представляти її законні представники, які можуть знайомитися з матеріалами справи, заявляти клопотання та оскаржувати постанову.

Матеріали справи не містять відомостей про участь законного представника під час складання стосовно неповнолітнього ОСОБА_1 протоколу та отримання від нього письмових пояснень. У протоколі також відсутні дані, які б підтверджували, що законного представника було повідомлено про оформлення матеріалів або що неповнолітньому з урахуванням його віку було належним чином роз`яснено зміст обвинувачення, права, передбачені статтями 268, 270 КУпАП, та забезпечено реальну можливість ними скористатися.

Зазначені обставини самі по собі не свідчать про відсутність події адміністративного правопорушення та не зумовлюють автоматичної недопустимості протоколу. Водночас вони мають істотне значення для оцінки достовірності й достатності протоколу та письмових пояснень неповнолітнього, отриманих під час його складання.

Недолучення зазначених у протоколі відеозаписів позбавляє суд можливості перевірити порядок оформлення матеріалів, факт і зміст роз`яснення ОСОБА_1 процесуальних прав, добровільність наданих ним пояснень та інші обставини, які мають значення для оцінки відповідних доказів.

Суд не вправі самостійно відшукувати чи збирати докази винуватості особи, зокрема витребовувати докази з метою усунення недоліків адміністративного обвинувачення, оскільки в такому разі суд перебирав би на себе функції сторони обвинувачення, що є несумісним із вимогами незалежності та безсторонності суду.

Протокол про адміністративне правопорушення відображає сформульоване працівником поліції обвинувачення, проте сам по собі не є беззаперечним доказом вини особи. Схема місця ДТП та фотоматеріали підтверджують факт зіткнення і наявність механічних пошкоджень транспортних засобів, однак не містять об`єктивних даних, які давали б змогу перевірити швидкість і траєкторію руху мотоцикла, конкретну дорожню обстановку, відстань до автомобіля, момент виникнення небезпеки для руху та технічну можливість уникнути зіткнення. Отже, ці докази самі по собі не доводять поза розумним сумнівом порушення ОСОБА_1 саме пункту 12.1 Правил дорожнього руху та причинного зв`язку між таким порушенням і пошкодженням транспортних засобів.

Письмові пояснення ОСОБА_1 , отримані під час оформлення матеріалів без участі законного представника, з огляду на наведені процесуальні недоліки не можуть бути покладені в основу висновку про винуватість як вирішальний доказ. Інші наявні матеріали не усувають установлених сумнівів щодо всіх обов`язкових елементів складу адміністративного правопорушення.

Визнання ОСОБА_1 вини під час судового розгляду, хоча й відбулося за участю законного представника, не звільняє орган, який склав протокол, від обов`язку надати належну, допустиму та достатню сукупність доказів. Саме по собі визнання вини не може бути єдиною і достатньою підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності. Такий підхід узгоджується з висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 08.07.2020 у справі № 177/525/17.

Відповідно до статті 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, а всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Ця гарантія у взаємозв`язку зі статтею 7 КУпАП поширюється на провадження у справах про адміністративні правопорушення.

Європейський суд з прав людини зазначав, що допустимість доказів передусім регулюється національним правом і саме національні суди мають оцінювати надані їм докази, водночас порядок їх отримання повинен відповідати основним правам, гарантованим Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод (рішення у справах «Тейшейра де Кастро проти Португалії» від 09.06.1998 та «Шабельник проти України» від 19.02.2009).

За таких обставин надані органом поліції матеріали не утворюють належної, допустимої та достатньої сукупності доказів, яка б поза розумним сумнівом підтверджувала порушення ОСОБА_1 пункту 12.1 Правил дорожнього руху, його вину та причинний зв`язок між таким порушенням і наслідками дорожньо-транспортної пригоди.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП провадження у справі не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Оскільки винуватість ОСОБА_1 та наявність у його діях усіх обов`язкових елементів складу адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП, не доведені поза розумним сумнівом, провадження у справі підлягає закриттю на підставі пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю доведеного складу адміністративного правопорушення.

Керуючись статтями 7, 9, 12, 13, 24-1, 124, 245, 247, 251, 252, 268, 270, 280, 283-285 КУпАП, суддя,

ПОСТАНОВИЛА:

Провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ст. 124 КУпАП закрити на підставі пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Київського апеляційного суду через Богуславський районний суд Київської області особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 КУпАП.

Суддя К. І. Буравова