Суд: Білоцерківський міськрайонний суд Київської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Кримінальне
Категорія: Невиконання судового рішення
Дата: 23 вересня 2026 р.
Справа: №357/11680/26
Суддя: Гавенко О. Л.
Справа № 357/11680/26
1-кп/357/1087/26
В И Р О К
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
24.09.2026 Білоцерківський міськрайонний суд Київської області в складі:
головуючий суддя - ОСОБА_1 ,
при секретарі – ОСОБА_2 ,
за участю прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника обвинуваченого ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Біла Церква обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12026111030001018 від 24.06.2026 відносно
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Біла Церква Київської області, одружений, має на утриманні малолітню доньку ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , не працює, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 та проживаючий за адресою: АДРЕСА_2 , громадянин України, із загально-середньою освітою, раніше не судимий
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України, -
У С Т А Н О В И В:
ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України, за таких обставин.
19.02.2024 Білоцерківським міськрайонним судом Київської області за результатами розгляду справи про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 126 КУпАП, ухвалено постанову у справі № 357/1314/24, яка набрала законної сили 29.02.2024, відповідно до якої ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні зазначеного адміністративного правопорушення та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 2400 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40800 гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на п`ять років. Будучи достовірно обізнаним про наявність зазначеної постанови суду та встановлену нею заборону керувати транспортними засобами, ОСОБА_4 24.06.2026 о 10 годині, умисно не виконуючи судове рішення, керував автомобілем марки «Renault Trafic», номерний знак НОМЕР_1 , та рухався за адресою: Київська область, місто Біла Церква, вулиця Київська, 52-А, де був зупинений працівниками поліції на підставі ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію». Таким чином, ОСОБА_4 , будучи позбавленим права керування транспортними засобами строком на п`ять років на підставі постанови суду, яка набрала законної сили, умисно не виконав зазначене судове рішення, чим вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 382 КК України. Відповідно до ст. 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Згідно з ч. 2 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.
У підготовчому судовому засіданні сторони кримінального провадження просили затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 24 вересня 2026 року.
Відповідно до угоди про визнання винуватості від 24 вересня 2026 року, укладеної між прокурором Білоцерківської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_3 , якому на підставі ст. 37 КПК України надані повноваження прокурора у цьому кримінальному провадженні, з одного боку, та обвинуваченим ОСОБА_4 , з іншого боку, в присутності його захисника ОСОБА_5 , обвинувачений ОСОБА_4 беззастережно визнав свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України.
Сторони погодили призначення ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення волі строком на 1 (один) рік та звільнення його від відбування призначеного покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України.
Судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_4 розуміє характер пред`явленого йому обвинувачення, свої права, наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені ст. 473 КПК України, а також наслідки її невиконання.
Обвинуваченому роз`яснено, що у разі затвердження угоди він обмежується у праві оскарження вироку в апеляційному та касаційному порядку, а також відмовляється від права на судовий розгляд кримінального провадження в загальному порядку, під час якого прокурор зобов`язаний довести кожну обставину кримінального правопорушення, а обвинувачений має право допитувати свідків обвинувачення, заявляти клопотання про виклик свідків та подавати докази на підтвердження своєї позиції.
У судовому засіданні ОСОБА_4 підтвердив, що уклав угоду добровільно, без застосування до нього насильства, примусу, погроз чи інших неправомірних заходів, повністю розуміє її зміст, характер обвинувачення, погоджене покарання та наслідки її затвердження.
Суд також переконався, що обвинувачений розуміє, що кримінальне провадження стосовно нього могло бути розглянуте в загальному порядку із реалізацією всього обсягу процесуальних прав, однак добровільно просить затвердити укладену угоду про визнання винуватості.
Перевіряючи угоду про визнання винуватості, суд виходить із того, що вона відповідає вимогам ст. 472 КПК України, укладена добровільно, її умови не суперечать вимогам КПК України та закону України про кримінальну відповідальність, не порушують прав, свобод чи інтересів сторін або інших осіб, а обвинувачений може виконати взяті на себе за угодою зобов`язання.
Фактичні обставини кримінального правопорушення та правова кваліфікація дій ОСОБА_4 за ч. 1 ст. 382 КК України сторонами не оспорюються, обвинувачений беззастережно визнає свою винуватість.
Узгоджене сторонами покарання у виді позбавлення волі строком на 1 (один) рік відповідає санкції ч. 1 ст. 382 КК України. Суд, враховуючи вимоги ст. 65 КК України, вважає таке покарання необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та запобігання вчиненню ним нових кримінальних правопорушень.
Обставиною, що пом`якшує покарання ОСОБА_4 , відповідно до ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття.
Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_4 , передбачених ст. 67 КК України, судом не встановлено.
Відповідно до ст. 12 КК України кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 382 КК України, є нетяжким злочином.
ОСОБА_4 раніше не судимий, не працевлаштований, одружений, має на утриманні малолітню доньку. Поліцейським офіцером громади Білоцерківського РУП ГУНП в Київської області ОСОБА_7 характеризується виключно позитивно, про що свідчить довідка-характеристика від 30.06.2026.
ОСОБА_4 медичну допомогу у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не отримує, що підтверджується відповіддю генерального директора КНП БМП «Білоцерківська міська лікарня № 4» ОСОБА_8 .
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про наявність передбачених законом підстав для затвердження угоди про визнання винуватості та призначення обвинуваченому узгодженого сторонами покарання.
З огляду на те, що сторонами узгоджено покарання у виді позбавлення волі строком на 1 (один) рік та звільнення обвинуваченого від його відбування з випробуванням, суд вважає можливим застосувати до ОСОБА_4 положення ст. 75 КК України та звільнити його від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 рік.
Відповідно до ст. 76 КК України на ОСОБА_4 слід покласти передбачені законом обов`язки на період іспитового строку.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся.
Речові докази та процесуальні витрати відсутні.
Запобіжний захід щодо ОСОБА_4 не обирався і підстав для його обрання суд не вбачає.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 314, 368, 373-376, 394, 474, 475 КПК України, суд,-
У Х В А Л И В:
Угоду про визнання винуватості, укладену 24.09.2026 у кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12026111030001018 від 24.06.2026 за обвинуваченням ОСОБА_4 за ч. 1 ст. 382 КК України – затвердити.
ОСОБА_4 визнати виннуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України і призначити покарання у виді 1 (одного) року позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 (один) роки.
На підставі ч. 1 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_4 обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Запобіжний захід щодо ОСОБА_4 не обирати.
Вирок може бути оскаржений всіма учасниками процесу до Київського апеляційного суду через Білоцерківський міськрайонний суд протягом 30 днів з дня його проголошення, з підстав, передбачених ст. 394 КПК України.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги, вирок набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції, якщо його не буде скасовано.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, прокурору, захиснику.
Суддя: ОСОБА_1
Оригінал: reyestr.court.gov.ua