Постанова від 21 вересня 2026 р. у справі №357/6402/26 — Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 357/6402/26

3/357/2366/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22.09.2026 cуддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Гребінь О.О., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з батальйону №1 полку патрульної поліції у місті Біла Церква та Білоцерківському районі Управління патрульної поліції у Київській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, паспорт НОМЕР_1 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення правопорушення за ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-

У С Т А Н О В И В:

Обставини, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 622265 від 23.03.2026 року: 23.03.2026 року о 15 год. 21 хв. в м. Біла Церква, вул. Водопійна, 9, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Volkswagen Passat» д.н.з. НОМЕР_2 , з явними ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: звужені зіниці, які не реагують на світло, поведінка, що не відповідає обстановці, неприродня блідість. Від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законодавством порядку у найближчому медичному закладі у лікаря нарколога, водій категорично відмовився.

Таким чином ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст.130 КУпАП.

Поліцейські батальйону №1 полку патрульної поліції у м. Біла Церква та Білоцерківському районі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , якими здійснювалось оформлення вказаних адміністративних матеріалів викликались судом для надання особистих пояснень, проте в судове засідання не з`явились, причини неявки суду невідомі.

Позиція сторони захисту щодо інкримінованого правопорушення

ОСОБА_1 під час розгляду справи свою вину у вчиненні інкримінованого йому правопорушення заперечив та пояснив суду, що того дня він дійсно керував автомобілем та був зупинений працівниками поліції. Перевіривши документи ОСОБА_1 , працівники поліції зазначили про те, що нібито ОСОБА_1 перебуває у розшуку ТЦК, чого не могло бути, тому у ОСОБА_1 виникли сумніви щодо правомірності дій поліцейських. Згодом працівники поліції почали вказувати, нібито з ОСОБА_1 щось не так, та зазначили про наявність ознак наркотичного сп`яніння, тому запропонували ОСОБА_1 пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння. ОСОБА_1 не заперечував проти проходження огляду на стан сп`яніння, оскільки наркотичних речовин не вживає та перебував у тверезому стані. Проте, поліцейські почали зазначати ОСОБА_1 , що для проходження огляду потрібно їхати до медичного закладу розташованого у м. Сквира, що для ОСОБА_1 було незрозумілим та нелогічним. Тому, ОСОБА_1 бажав скористатись правовою допомогою зателефонувавши адвокату. При цьому поліцейські заважали ОСОБА_1 спілкуватись з адвокатом по телефону, тому ОСОБА_1 просив почекати, щоб на місце зупинки приїхав адвокат, тому що ОСОБА_1 боявся самостійно їхати з поліцейськими для проходження огляду до м. Сквира.

Згодом поліцейські зазначили, що ОСОБА_1 відмовляється від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння, тому стосовно нього буде складено протокол про адміністративне правопорушення. На вказане, ОСОБА_1 вкотре повідомив працівникам поліції, що згоден пройти огляд, однак просив зачекати на адвоката, однак поліцейські проігнорували ОСОБА_1 .

Також ОСОБА_1 надав суду негативні результати досліджень на визначення наркотиків, які ОСОБА_1 наступного дня самостійно здав, звернувшись до приватної лабораторії.

Захисник ОСОБА_1 – адвокат Тилик Т.М. просив суд закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП у зв`язку із відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Адвокат Тилик Т.М. вказав, що матеріали справи не містять категоричної відмови ОСОБА_1 від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп`яніння. Захисник звернув увагу суду, що наявні відеозаписи відображають, що ОСОБА_1 був згоден пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння, однак просив зачекати на прибуття адвоката аби скористатись правовою допомогою.

Крім цього, адвокат Тилик Т.М. вказав на порушення працівниками поліції процедури направлення водія на проходження огляду. Зокрема захисник зазначив, що працівники поліції безпідставно направляли ОСОБА_1 на огляд до КНП «Сквирська центральна міська лікарня», оскільки даний медичний заклад в даному випадку не є найближчим, а тому працівники поліції діяли всупереч вимогам Інструкції про порядок виявлення водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою Наказом МВС України, МОЗ України від 09.11.2015 № 1452\735.

Також захисник надав суду копії відповіді на адвокатський запит КНП СМР «Сквирська центральна міська лікарня» з якої слідує, що вказаний медичний заклад проводить огляд водіїв лише мешканцям Сквирської громади, тому проведення огляду ОСОБА_1 на стан сп`яніння у вказаному закладі охорони здоров`я було неможливим.

При цьому, адвокат Тилик Т.М. надав суду затверджений наказом КОДА № 1218 від 30.10.2025 перелік закладів охорони здоров`я, яким надано право на проведення огляду водіїв на стан сп`яніння, з якого вбачається, що у м. Біла Церква визначено два медичних заклади для проведення огляду водіїв на стан сп`яніння, що свідчить про безпідставність на неправомірність дій працівниками поліції.

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази, вислухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та його захисника, а також дослідивши надані стороною захисту документи, суддя дійшов висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, виходячи з наступного.

Так, суддя зазначає, що у відповідності до ст.8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Відповідно до положень ст.1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Згідно ч.2 ст.7 КУпАП провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Зі змісту ст.9 КУпАП слідує, що адміністративним правопорушенням визначається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено відповідальність.

Відповідно до ст.245 КУпАП серед ряду завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.

Згідно з п.2.5 Правил дорожнього руху України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Нормами ч. 1 ст. 266 КУпАП передбачено, що особи, які керують транспортними засобами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування транспортними засобами та огляду на стан сп`яніння.

Процедура направлення та проведення огляду водіїв транспортних засобів також визначена Інструкцією, затвердженою наказом МВС України та МОЗ України від 09.11.2015 №1452/735, а також Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 №1103.

Ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачено відповідальність, зокрема, за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

З досліджених матеріалів справи та відеозаписів установлено, що 23.03.2026 року о 15 год. 21 хв. в м. Біла Церква Київської області, по вул. Водопійна, 9, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Volkswagen Passat» д.н.з. НОМЕР_2 , та був зупинений працівниками поліції.

Із відеозаписів слідує, що під час спілкування працівники поліції повідомили ОСОБА_1 про наявність у нього ознак наркотичного сп`яніння та необхідність проходження відповідного огляду. ОСОБА_1 не відмовився від проходження огляду, однак висловив бажання скористатись правовою допомогою.

В подальшому працівник поліції вказав ОСОБА_1 на необхідність проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння у закладі охорони здоров`я у м. Сквира, на що ОСОБА_1 висловив свої зауваження та відмовився їхати для проходження огляду до м. Сквира.

З направлення на огляд водія транспортного засобу з метою визначення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 23.03.2026 також вбачається, що поліцейські направляли ОСОБА_1 на огляд до КНП СМР «Сквирська центральна міська лікарня».

Суд зазначає, що пунктом 12 розділу ІІ Інструкції чітко регламентовано, що у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров`я.

З наданого стороною захисту затвердженого наказом КОДА № 1218 від 30.10.2025 переліку закладів охорони здоров`я, яким надано право на проведення огляду водіїв на стан сп`яніння слідує, що у м. Біла Церква Київської області визначено два заклади охорони здоров`я, яким надано таке право, зокрема КНП БМР «Білоцерківська міська лікарня №1» та КНП БМР «Білоцерківська міська лікарня №4».

З копії листа генерального директора КНП БМР «Білоцерківська міська лікарня №4» ОСОБА_4 №17 від 07.01.2026 встановлено, що огляди водіїв на стан наркотичного сп`яніння у даному закладі охорони здоров`яне проводяться у зв`язку із відсутністю необхідного для огляду лабораторного обладнання.

Водночас матеріали справи про адміністративне правопорушення не містять даних щодо неможливості проведення 23.03.2026 огляду водія ОСОБА_1 в КНП БМР «Білоцерківська міська лікарня №1» з метою виявлення стану наркотичного сп`яніння.

Враховуючи наведене, суддя констатує, що мало місце порушення з боку працівників поліції процедури направлення та проведення огляду на стан сп`яніння, оскільки ОСОБА_1 було безпідствано направлено до не найближчого закладу охорони здоров`я для проходження огляду, а відтак й відмова від проходження огляду у закладі охорони здоров`я, котрий не є найближчим, не може бути наслідком притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Вирішуючи справу, суд враховує, що лише вимога суб`єкта владних повноважень, що ґрунтується на законі, має наслідком її виконання, висування ж вимоги, що не продиктована об`єктивними передумовами і наповнена лише формальним змістом, не є підставою для її виконання за рахунок шкоди для особистих інтересів особи.

Означені вимоги суб`єкта владних повноважень не повинні межувати із свавіллям та з незаконним посяганням на права та обов`язки людини.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику ЄСПЛ як джерело права.

Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що адміністративні провадження, які за своєю суттю мають каральний характер, повинні відповідати гарантіям справедливого судового розгляду, передбаченим ст.6 Конвенції (рішення у справах «Надточій проти України», «Коробов проти України»).

У рішенні у справі «Коробов проти України» ЄСПЛ вказав, що висновки суду повинні ґрунтуватися на доказах, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а доведеність вини має відповідати стандарту доказування «поза розумним сумнівом».

Відповідно до ст.62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Оцінюючи зібрані у справі докази в їх сукупності, суд доходить висновку, що вони не усувають розумних сумнівів щодо того, що ОСОБА_1 у встановленому законом порядку відмовився від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння.

Таким чином, сукупність наданих доказів не підтверджує поза розумним сумнівом наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

Враховуючи викладене та керуючись принципом презумпції невинуватості, суд дійшов висновку про необхідність закриття провадження у справі на підставі п.1 ст.247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

На підставі викладеного, керуючись ч.1 ст.130, ст.221, ст.247, ст. 251, 252, 266, 268, 283–285, КУпАП, суддя,-

П О С Т А Н О В И В:

Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , розпочате за ч.1 ст.130 КУпАП – закрити на підставі п.1 ст.247 КУпАП за відсутності складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником до Київського апеляційного суду через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області протягом десяти днів з дня її винесення.

СуддяО.О. Гребінь