Постанова від 22 вересня 2026 р. у справі №357/13679/26 — Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 357/13679/26

3/357/4254/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23.09.2026 року суддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Дорошенко С.І., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з Департаменту патрульної поліції Управління патрульної поліції у Київській області ППП у м. Біла Церква та Білоцерківському районі, батальйон № 1, відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, студента 1-го курсу «Білоцерківський механіко-енергетичний фаховий коледж» проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ,

за ч. 1 ст. 130 КУпАП,

У С Т А Н О В И В :

21 липня 2026 року о 23 годині 34 хвилин, ОСОБА_1 , в Київській області, м. Біла Церква по вул. Любомира Гузара, 4, керував транспортним засобом, електросамокатом «VEVI», без державного реєстраційного номеру в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан алкогольного сп`яніння за згодою ОСОБА_1 проводився із застосуванням газоаналізатора Алкотест Драгер, ARMF-0338, тест № 1879, результат 0.32% проміле, чим порушив п. 2.9 а Правил дорожнього руху України, тобто вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

В судовому засіданні ОСОБА_1 в присутності законного представника, матері – ОСОБА_2 , вину визнав, пояснив, що дійсно 21.07.2026 року він провів дівчину додому, випив «Рево», вміст алкоголю 8 %, після чого орендував електросамовкат, щоб доїхати додому, так як маршрутні таксі не їздили, а коштів на таксі у нього не було. Коли їхав додому то його зупинили працівники поліції, які повідомили, що підозрюють його в керуванні транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння. Він не знав, що електросамокат це транспортний засіб і ним не можна керувати після вживання спиртних напоїв. Працівники поліції запропонували йому пройти огляд на визначення стану алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу, нащо він погодився, пройшов огляд з результатом погодився, від проходження огляду у медичному закладі у лікаря відмовився. Після складання матеріалів працівники поліції завезли його додому.

Допитана в судовому засіданні законний представник ОСОБА_1 – мати ОСОБА_2 , пояснила, що дійсно її сина зупинили працівники поліції за керування транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння. Зазначила, що її син являється неповнолітнім і працівники поліції не викликали її на місце події. Син керував транспортним засобом по тротуару, ніякої перешкоди нікому не спричинив, оскільки людей на тротуарі не було. Сума штрафу, у разі його застосування, складатиме 17 000 гривень, однак, таких коштів у її сина немає і ще не скоро вони у нього з`являться. Ілля лише 01.09.2026 року розпочав навчання в Білоцерківському механіко-енергетичному фаховому коледжі, тому перебуває на її повному утриманні. Його батько - ОСОБА_3 ще в 2017 пішов з сім`ї, залишивши їх самих без допомоги і розірвав шлюб. Розмір її заробітної плати складає 20 993 грн. на місяць, тому і вона не зможу одразу сплатити за сина такий штраф, оскільки їм не залишиться навіть на їжу. ОСОБА_4 раніше ніколи не притягувався до адміністративної відповідальності і не мав приводів в поліцію. Вона завжди його виховувала так, щоб не було соромно за нього. Ствердила, що дане правопорушення - це більше збіг обставин, ніж свідоме порушення сином Закону, адже ні вона, ні син до цього випадку не знали, що під час руху електросамокатом зараз діють такі ж самі вимоги, як і до водіїв автомобілів. У той вечір до початку комендантської години залишалось менше 30 хвилин і ніяк інакше, ніж на прокатному електросамокаті, ОСОБА_4 вже не встигав додому щоб не порушувати встановлені обмеження щодо перебування на вулиці. При цьому він навіть не їхав по проїзній частині автодороги, а відповідно, не міг бути потенційною причиною дорожньо-транспортної пригоди. Також він не створював незручностей і для пішоходів, оскільки в такий пізній час їх просто вже не було на тротуарі. Крім того, працівники поліції чинили на нього тиск, примусивши тим самим зізнатися, що він вживав алкоголь, не розяснили йому його права та обовязки. Просила відповідно до ст. 24-1 КУпАП застосувати до її сина ОСОБА_1 заходу впливу у вигляді попередження, або ж застосувати усне зауваження, що у даному випадку буде цілком достатнім і не призведе до надмірного фінансового тягаря для їх сім`ї.

Допитаний в судовому засіданні сержант поліції ОСОБА_5 , який складав направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, пояснив, що під час несення служби за 30 хвилин до комендантської години було виявлено та зупинено транспортний засіб, електросамокат під керуванням ОСОБА_1 . Під час спілкування та перевірки документів у водія ОСОБА_1 було виявлено ознаки алкогольного сп`яніння та запропоновано пройти огляд на визначення стану алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу. ОСОБА_1 погодився на проходження огляду, повідомив, що провів дівчину додому та випив пляшку напою «Рево», пройшов огляд, результат позщитивний. З результатом огляду ОСОБА_1 погодився. ОСОБА_1 було запропоновано пройти огляд на визначення стану алкогольного сп`яніння у найближчому медичному закладі, нащо останній відмовився. ОСОБА_1 було роз`яснено його права та обов`язки, передбачені ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП та повідомлено, що відносно нього буде складено протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, з яким останнього було ознайомлено . Також вони з напарником відвезли ОСОБА_1 за місцем проживання. Під час спілкування вони встановили, що ОСОБА_1 неповнолітній, однак останньому було більше 16 років, і відповідно до ст. 13 КУпАП у разі вчинення особами віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП, вони підлягають адміністративній відповідальності на загальних підставах. Якби ОСОБА_1 було 15 років то на місце події обов`язково викликаються батьки. Ознаки алкогольного сп`яніння вони виявили під час спілкування з ОСОБА_1 , крім того останній повідомив, що вживав алкогольний напій «Рево».

Допитаний в судовому засіданні капрал поліції ОСОБА_6 , який склав протокол про адміністративне правопорушення, пояснив, що 22.07.2026 року пояснив, що під час патрулювання, майже в комендантську годину було виявлено та зупинено транспортний засіб, електросамокат під керуванням ОСОБА_1 . Під час спілкування та перевірки документів у водія ОСОБА_1 було виявлено ознаки алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, тремтіння пальців рук. ОСОБА_1 було запропоновано пройти огляд на визначення стану алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу, нащо останній погодився, пройшов огляд, результат був позитивний. ОСОБА_1 повідомив, що вживав синій напій «Рево». ОСОБА_1 з результатом огляду погодився, від проходження огляду у медичному закладі у лікаря нарколога відмовився. ОСОБА_1 було роз`яснено його права та обов`язки, передбачені ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП та повідомлено, що відносно нього буде складено протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, з яким останнього було ознайомлено та доставлено за місцем проживання. Чому ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду у медичному закладі він не знає. Під час спілкування вони встановили, що ОСОБА_1 неповнолітній, однак останньому було більше 16 років і відповідно до ст. 13 КУпАП у разі вчинення особами віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП, вони підлягають адміністративній відповідальності на загальних підставах. Якби ОСОБА_1 було 15 років то на місце події обов`язково викликаються батьки.

При розгляді справи про адміністративне правопорушення суддя, відповідно до вимог статей 245, 280 КУпАП, повинен з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші факти, що мають значення для правильного вирішення справи.

В судовому засіданні переглянуто диск з відеозаписами з нагрудних камер поліцейських, який додано до протоколу, та з якого убачається, що працівниками поліції було зупинено транспортний засіб, електросамокат під керуванням ОСОБА_1 . Під час спілкування та перевірки документів працівники поліції запитали у ОСОБА_1 чи вживав він спиртні напої, нащо останній повідомив, що випив одну банку напою «Рево». Працівники поліції повідомили ОСОБА_1 , що підозрюють його в керуванні транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння, назвали ознаки сп`яніння та запропонували пройти огляд на визначення стану алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу, нащо останній погодився, пройшов огляд, результат 0,32% проміле. Працівники поліції запитали у ОСОБА_1 чи згоден він з результатом огляду та запропонували пройти огляд на визначення стану алкогольного сп`яніння у медичному закладі. ОСОБА_1 з результатом огляду погодився, від проходження огляду в медичному закладі відмовився. Працівники поліції повідомили ОСОБА_1 , що відносно нього буде складено протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП. ОСОБА_1 спілкуючись нецензурною мовою просив працівників поліції, щоб його відпустили, щоб видалили відеозапис з бодікамер, що це у нього перший раз. Працівники поліції роз`яснили ОСОБА_1 його права та обов`язки, передбачені ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП та повідомили, що відносно нього буде складено протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, з яким останнього в подальшому було ознайомлено та доставлено за місцем проживання.

В судовому засіданні досліджено надані законним представником ОСОБА_1 – ОСОБА_2 копію паспорта ОСОБА_2 , копію свідоцтва про народження ОСОБА_1 , копію рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 29.03.2018 року про розірвання шлюбу, довідку «Білоцерківського механіко-енергетичного фахового коледжу», довідку про доходи Форма ОК-5.

Оголосивши протокол про адміністративне правопорушення, заслухавши ОСОБА_1 , законного представника ОСОБА_2 , працівників поліції сержанта поліції Оверчука В.В., капрала поліції Петруня В.О., дослідивши додані до протоколів докази, а саме: направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння від 21.07.2026 року, висновок приладу «Алкотест 7510», відповідно до якого ОСОБА_1 перебуває в стані алкогольного сп`яніння, результат 0.32% проміле,акт огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, рапорт працівника поліції, переглянувши відеозаписи з нагрудної камери поліцейського, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, визнає доведеним належними та допустимими доказами вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

При розгляді справи про адміністративне правопорушення суддя, відповідно до вимог статей 245, 280 КУпАП, повинен з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші факти, що мають значення для правильного вирішення справи.

Так, згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визначається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено відповідальність.

Згідно п. 2.9 а Правил дорожнього руху України, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

У диспозиції ч. 1 ст. 130 КУпАП закріплено, що відповідальність за вказане правопорушення настає у разі керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Доказами в справі про адміністративне правопорушення, у відповідності до положень ст. 251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Твердження ОСОБА_1 та його законного представника ОСОБА_2 , про те, що вони не знали, що під час руху електросамокатом зараз діють такі ж самі вимоги, як і до водіїв автомобілів, то слід зазначити, що згідно з правовою позицією Верховного Суду, викладеній у постанові від 15.03.2023 (справа № 127/5920/22, провадження № 61-10553св22) використання електросамоката чи іншого подібного засобу (моноколеса, сегвея тощо) для переміщення особи як учасника дорожнього руху є джерелом підвищеної небезпеки, якщо в конкретному випадку такий засіб приводився в рух за допомогою встановленого на ньому електричного двигуна. Отже, будь-який транспортний засіб, що приводиться у рух за допомогою двигуна, незалежно від його робочого об`єму належить до механічних транспортних засобів.

Твердження законного представника ОСОБА_1 - матері ОСОБА_2 , про те що працівники поліції не роз`яснили її сину його права та обов`язки, то слід зазначити, що з переглянутого в судовому засіданні відеозапису з нагрудних камер поліцейських вбачається, що працівники поліції роз`яснювали ОСОБА_1 його права та обов`язки, передбачені ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП.

Твердження законного представника ОСОБА_1 - матері ОСОБА_2 , про те що її син неповнолітній і працівники поліції не викликали її на місце події то слід зазначити, що відповідно до ст. 13 КУпАП у разі вчинення особами віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП, вони підлягають адміністративній відповідальності на загальних підставах.

Також безпідставними є твердження законного представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , про те, що працівники поліції чинили тиск на її сина, оскільки з переглянутого відеозапису з нагрудних бодікамер поліцейських не вбачається жодного тиску чи інших неправомірнизх дій працівників поліції під час зупинки та спілкування з ОСОБА_1 . Крім того, після оформлення всіх матеріалів, зважаючи на коменданську годину працівники поліції, не залишиои ОСОБА_1 на вулиці, а відвезли додому, що підтвердив і сам ОСОБА_1 у судовому засіданні.

Згідно з правовою позицією Верховного Суду, викладеній у постанові від 15.03.2023 (справа № 127/5920/22, провадження № 61-10553св22) використання електросамоката чи іншого подібного засобу (моноколеса, сегвея тощо) для переміщення особи як учасника дорожнього руху є джерелом підвищеної небезпеки, якщо в конкретному випадку такий засіб приводився в рух за допомогою встановленого на ньому електричного двигуна. Отже, будь-який транспортний засіб, що приводиться у рух за допомогою двигуна, незалежно від його робочого об`єму належить до механічних транспортних засобів.

У відповідності до рішення ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерії доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростованих презумпцій факту.

Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, яке, з урахуванням положень статей 8, 9 Конституції України, а також статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», є частиною національного законодавства, зазначив, що будь - яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі держави.

Враховуючи встановлені фактичні обставини даного адміністративного провадження, які підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами, які досліджені судом, суд дійшов висновку, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, доведена «поза розумним сумнівом», тому в його діях наявний склад вказаного правопорушення.

Відповідно до ст. 23 КУпАП, метою адміністративного стягнення є виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, а також запобігання вчинення нових правопорушень.

При накладенні адміністративного стягнення, з урахуванням характеру вчиненого правопорушення, особи порушника, його відношення до вчиненого, конкретних обставин справи, вважаю, що ОСОБА_1 за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП слід піддати адміністративному стягненню у виді штрафу в межах санкції, передбаченої ч. 1 ст. 130 КУпАП, з позбавленням права керування транспортними засобами.

Крім цього, відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладання адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Керуючись ст. 40-1, ч. 1 ст. 130, ст. 221, ст. 284 КУпАП, суд,

П О С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та застосувати до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн. з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 1 рік.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 665,60 грн.

Відповідно до ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Штраф, накладений за вчинення адміністративного правопорушення, вноситься порушником в установу банку України.

Відповідно до ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 КУпАП.

Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області.

Термін пред`явлення постанови до виконання 3 (три) місяці згідно Закону України «Про виконавче провадження».

СуддяСвітлана ДОРОШЕНКО