Постанова від 21 вересня 2026 р. у справі №357/16782/26 — Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 357/16782/26

3/357/4978/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22.09.2026 року cуддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Гребінь О.О., розглянувши об`єднану справу про адміністративні правопорушення, яка надійшла з ІНФОРМАЦІЯ_1 , стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянина України, паспорт громадянина України НОМЕР_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , військовослужбовця – начальника групи документального забезпечення ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , за вчинення правопорушень за ч.3 ст.172-11 та ч.2 ст.172-15 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-

У С Т А Н О В И В:

Обставини, викладені у протоколах про адміністративні правопорушення

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення КИБ № 142 від 17.09.2026 року: будучи військовослужбовцем Збройних Сил України та проходячи військову службу у ІНФОРМАЦІЯ_3 , підполковник ОСОБА_1 , внаслідок своєї недисциплінованості, грубо порушуючи вимоги статей 11, 16, 49 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, статей 1, 3, 4, 6 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, 17.09.2026 самовільно залишив місце служби у АДРЕСА_3 та без законних підстав, перебував поза місцем служби, проводячи час на власний розсуд і не пов`язуючи його з виконанням обов`язків військової служби до 21 год. 40 хв. 17.09.2026, чим порушив установлений порядок проходження військової служби та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.172-11 КУпАП.

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення КИБ № 143 від 17.09.2026 року: 17.09.2026 підполковник ОСОБА_1 , будучи військовою службовою особою та обіймаючи посаду начальника групи документального забезпечення ІНФОРМАЦІЯ_3 , в порушення вимог статей 11, 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, статті 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, в умовах особливого періоду недбало поставився до покладених на нього службових обов`язків, що виразилось у відсутності без поважних причин на місці проходження військової служби 17.09.2026 у період з 14 год. 00 хв. до 21 год. 40 хв., загальною тривалістю 7 год. 40 хв., та невиконанні у зв`язку із цим покладених на нього за посадою обов`язків начальника групи документального забезпечення.

Таким чином, підполковник ОСОБА_1 , будучи військовою службовою особою, в умовах особливого періоду недбало поставився до військової служби, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.172-15 КУпАП.

Постановою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 22.09.2026 справи про адміністративні правопорушення стосовно ОСОБА_1 за ч.3 ст.172-11 та ч.2 ст.172-15 КУпАП об`єднано в одне провадження.

Позиція особи, що притягається до адміністративної відповідальності щодо інкримінованого правопорушення

ОСОБА_1 під час розгляду справи свою вину у вчиненні інкримінованих йому правопорушень визнав та підтвердив суду обставини подій, що вказані у протоколах про адміністративні правопорушення.

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази та вислухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, суддя дійшов висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративних правопорушень, передбачених ч ч.3 ст.172-11 та ч.2 ст.172-15 КУпАП, виходячи з наступного.

Загальні положення

Так, суддя зазначає, що у відповідності до ст.8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Відповідно до положень ст.1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Згідно ч.2 ст.7 КУпАП провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Зі змісту ст.9 КУпАП слідує, що адміністративним правопорушенням визначається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено відповідальність.

Відповідно до ст.245 КУпАП серед ряду завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.

Щодо правопорушення, передбаченого ч.3 ст.172-11 КУпАП

Частиною 3 статті 172-11 КУпАП передбачено відповідальність за самовільне залишення військової частини або місця служби військовослужбовцем (крім строкової військової служби), а також військовозобов`язаним та резервістом під час проходження зборів, а також нез`явлення його вчасно без поважних причин на військову службу у разі призначення або переведення, нез`явлення з відрядження, відпустки або з лікувального закладу тривалістю до десяти діб

Судом встановлено, що будучи військовослужбовцем Збройних Сил України та проходячи військову службу у ІНФОРМАЦІЯ_3 , підполковник ОСОБА_1 , внаслідок своєї недисциплінованості, грубо порушуючи вимоги статей 11, 16, 49 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, статей 1, 3, 4, 6 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, 17.09.2026 самовільно залишив місце служби у АДРЕСА_3 та без законних підстав, перебував поза місцем служби, проводячи час на власний розсуд і не пов`язуючи його з виконанням обов`язків військової служби до 21 год. 40 хв. 17.09.2026.

Отже, в діях ОСОБА_1 підтверджується склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.172-11 КУпАП.

Щодо правопорушення, передбаченого ч.2 ст.172-15 КУпАП

Частина 1 статті 172-15 КУпАП передбачає відповідальність за недбале ставлення військової службової особи до військової служби.

Частина 2 статті 172-15 КУпАП передбачає відповідальність за недбале ставлення військової службової особи до військової служби, вчинене в умовах особливого періоду

Відповідно до статті 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», - особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Згідно Указу Президента України №64/2022 від 24.02.2022 в Україні було введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

Указами Президента України №133/2022 від 14.03.2022, №259/2022 від 18.04.2022, №341/2022 від 17.05.2022, №573/2022 від 12.08.2022, №757/2022 та іншими, строк дії воєнного стану в Україні було продовжено та станом на дату вчинення інкримінованого правопорушення воєнний стан (особливий період) в Україні тривав.

З досліджених матеріалів справи установлено, що 17.09.2026 підполковник ОСОБА_1 , будучи військовою службовою особою та обіймаючи посаду начальника групи документального забезпечення ІНФОРМАЦІЯ_3 , в порушення вимог статей 11, 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, статті 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, в умовах особливого періоду недбало поставився до покладених на нього службових обов`язків, що виразилось у відсутності без поважних причин на місці проходження військової служби 17.09.2026 у період з 14 год. 00 хв. до 21 год. 40 хв., загальною тривалістю 7 год. 40 хв., та невиконанні у зв`язку із цим покладених на нього за посадою обов`язків начальника групи документального забезпечення.

Отже, в діях ОСОБА_1 підтверджується склад адміністративного правопорушення за ч.2 ст.172-15 КУпАП, а саме недбале ставлення військової службової особи до військової служби, вчинене в умовах особливого періоду.

Висновок щодо доведеності винуватості

Згідно зі ст. 252 КУпАП докази оцінюються за внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному й об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Винуватість ОСОБА_2 підтверджується наданими ним в судовому засіданні поясненнями та сукупністю досліджених судом доказів, зокрема: протоколом про адміністративне правопорушення КИБ № 142 від 17.09.2026 року; протоколом про адміністративне правопорушення КИБ № 143 від 17.09.2026 року; заявою ОСОБА_1 від 17.09.2026; копіями довідок-доповіді; письмовими поясненнями ОСОБА_1 від 17.09.2026; поясненнями ОСОБА_3 від 18.09.2026; копією витягу з наказу № 198 від 12.07.2026; копією функціональних обов`язків начальника групи документального забезпечення ІНФОРМАЦІЯ_3 ; службовою характеристикою; копією військового квитка; копією акту передачі військовослужбовця, який самовільно залишив частину від 17.09.2026.

У рішенні від 21.07.2011 у справі «Коробов проти України» ЄСПЛ зазначив, що при оцінюванні доказів застосовується критерій доведення «поза розумним сумнівом», а така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків або подібних неспростованих презумпцій факту.

Досліджені докази є належними, допустимими, узгоджуються між собою та в сукупності підтверджують обставини, викладені у протоколах про адміністративні правопорушення. Істотних суперечностей, які ставили б під сумнів достовірність цих доказів, судом не встановлено.

Отже, винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.3 ст.172-11 та ч.2 ст.172-15, доведена поза розумним сумнівом.

Щодо адміністративного стягнення

Відповідно до ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності та застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, у дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як цією особою, так і іншими особами.

При призначенні ОСОБА_1 виду та міри адміністративного стягнення суд враховує характер вчинених правопорушень, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, відсутність обставин, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, його ставлення до вчиненого.

Санкція ч.3 ст.172-11 КУпАП передбачає накладення штрафу від п`ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арешт з утриманням на гауптвахті на строк до десяти діб.

Беручи до уваги обставини правопорушення, суддя вважає необхідним застосувати до ОСОБА_1 за вчинення правопорушення за ч.3 ст. 172-11 КУпАП стягнення у виді штрафу в розмірі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Санкцією ч.2 ст.172-15 КУпАП передбачено накладення штрафу від однієї до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арешт з утриманням на гауптвахті на строк від десяти до п`ятнадцяти діб.

За правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 172-15 КУпАП, до ОСОБА_1 необхідно застосувати адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до ч. 2 ст. 36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим самим органом чи посадовою особою, стягнення накладається в межах санкції, установленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.

Найбільш серйозним із вчинених ОСОБА_1 адміністративних правопорушень є правопорушення, передбачене ч. 2 ст.172-15 КУпАП.

Тому на підставі ч.2 ст.36 КУпАП за сукупністю адміністративних правопорушень до ОСОБА_1 необхідно застосувати адміністративне стягнення в межах санкції ч.2 ст. 172-15 КУпАП у виді штрафуу розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення судовий збір сплачується особою, на яку накладено таке стягнення, у розмірі, встановленому законом.

Згідно пункту 12 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються військовослужбовці, військовозобов`язані та резервісти, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, - у справах, пов`язаних з виконанням військового обов`язку, а також під час виконання службових обов`язків, тому ОСОБА_1 слід звільнити від сплати судового збору.

Керуючись ст. 23, 33, ч. 2 ст. 36, 172-11, 172-15, 283, 284, 285 КУпАП, ст.5 Закону України «Про судовий збір», суддя,-

П О С Т А Н О В И В:

Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 172-11 КУпАП та застосувати до нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 8500 (вісім тисяч п`ятсот) гривень.

Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 172-15 КУпАП та застосувати до нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів, що становить 17000,00 (сімнадцять тисяч) гривень.

На підставі ч.2 ст.36 КУпАП за сукупністю адміністративних правопорушень, передбачених ч.3 ст.172-11 та ч.2 ст.172-15, остаточно накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення в межах санкції ч.2 ст. 172-15 КУпАП у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень.

Звільнити ОСОБА_1 від сплати судового збору на підставі п. 12 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».

Відповідно до статті 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Штраф, накладений за вчинення адміністративного правопорушення, вноситься порушником в установу банку України.

Згідно із статтею 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.

Термін пред`явлення постанови до виконання 3 (три) місяці.

Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником до Київського апеляційного суду через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області протягом десяти днів з дня її винесення.

СуддяО.О. Гребінь